УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Росiйської Федерацiї про мiжрегiональне та прикордонне спiвробiтництво мiж Україною та Росiйською Федерацiєю

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Росiйської Федерацiї (далi - Сторони):

     керуючись Договором про дружбу, спiвробiтництво i партнерство мiж Україною i Росiйською Федерацiєю вiд 31 травня 1997 року, а також iншими мiжнародними договорами, чинними у вiдносинах мiж Сторонами,

     беручи до уваги положення Європейської рамкової конвенцiї про транскордонне спiвробiтництво мiж територiальними общинами або властями вiд 21 травня 1980 року,

     висловлюючи намiр сприяти розширенню дружнiх зв'язкiв мiж народами України i Росiйської Федерацiї,

     бажаючи продовжувати i розвивати довгострокове мiжрегiональне та прикордонне спiвробiтництво мiж Україною i Росiйською Федерацiєю,

     визнаючи практичну значимiсть i потенцiал взаємної вигоди вiд стiйкого розвитку мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва мiж Україною i Росiйською Федерацiєю,

     бажаючи змiцнити правову основу здiйснення мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва мiж Україною i Росiйською Федерацiєю,

     керуючись загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права,

     домовилися про таке:

Стаття 1

     Сторони змiцнюють i розвивають мiжрегiональне i прикордонне спiвробiтництво на основi рiвноправностi i взаємної вигоди вiдповiдно до законодавства держав Сторiн i мiжнародних договорiв, учасниками яких вони є.

Стаття 2

     Для досягнення мети цiєї Угоди термiни, що використовуються, мають таке значення:

     "регiон" - область України, Автономна Республiка Крим, суб'єкт Росiйської Федерацiї;

     "прикордонний регiон" - область України, Автономна Республiка Крим, суб'єкт Росiйської Федерацiї, територiя яких прилягає до українсько-росiйського державного кордону;

     "компетентнi органи держав Сторiн":

     вiд Української Сторони - органи виконавчої влади, надiленi компетенцiєю i повноваженнями у вирiшеннi питань, пов'язаних з реалiзацiєю цiєї Угоди;

     вiд Росiйської Сторони - федеральнi органи виконавчої влади, надiленi компетенцiєю i повноваженнями у вирiшеннi питань, пов'язаних з реалiзацiєю цiєї Угоди;

     "суб'єкти господарювання" - суб'єкти господарювання, зареєстрованi на територiї України або територiї Росiйської Федерацiї;

     "мiжурядова програма" - програма мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва мiж Україною та Росiйською Федерацiєю.

Стаття 3

     Сторони сприяють розвитковi торговельно-економiчного, науково-технiчного, соцiального, культурного, етнокультурного, гуманiтарного спiвробiтництва мiж регiонами, у тому числi мiж прикордонними регiонами, розвитку iнфраструктури прикордонних регiонiв, а також розвитку спiвпрацi у сферi освiти, охорони здоров'я, iнформацiйних технологiй, енергетики, агропромислового комплексу та в iнших сферах.

Стаття 4

     Компетентнi органи держав Сторiн з метою здiйснення мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва:

     укладають угоди в порядку, передбаченому законодавством держав Сторiн, у тому числi за окремими напрямами мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва;

     розробляють спiльнi програми та проекти у сферi мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва та беруть участь у їх реалiзацiї;

     здiйснюють iнформацiйний обмiн з питань мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва.

Стаття 5

     З метою реалiзацiї цiєї Угоди Сторони розробляють i реалiзовують мiжурядову програму.

     Компетентнi органи держав Сторiн розробляють план заходiв до мiжурядової програми та беруть участь у його реалiзацiї.

Стаття 6

     У сферi здiйснення регiональної полiтики компетентнi органи держав Сторiн здiйснюють спiвробiтництво за такими основними напрямами:

     - розроблення та реалiзацiя регiональних стратегiй розвитку, у тому числi стратегiй розвитку прикордонних територiй, а також методик пiдготовки довгострокових цiльових програм;

     - формування та реалiзацiя регiональної полiтики, в тому числi у сферi прикордонного спiвробiтництва i соцiально-економiчного розвитку прикордонних регiонiв;

     - реалiзацiя регiональної iнвестицiйної полiтики та пiдвищення iнвестицiйної привабливостi регiонiв;

     - розвиток iнновацiйної сфери;

     - встановлення i розвиток контактiв мiж регiональною владою держав Сторiн, у тому числi шляхом сприяння укладанню мiжрегiональних угод; активiзацiя мiжрегiональної кооперацiї;

     - активiзацiя дiлових контактiв.

Стаття 7

     Сторони сприяють здiйсненню спiльних програм i проектiв, що реалiзуються в цiлях соцiально-економiчного розвитку прикордонних регiонiв, а також програм i проектiв, спрямованих на етнокультурний розвиток населення регiонiв. При цьому Сторони забезпечують вiдповiднiсть таких програм i проектiв стратегiям розвитку України i Росiйської Федерацiї, взаємодоповнюванiсть зазначених програм та проектiв, а також заходiв, що проводяться в рамках iнших (у тому числi галузевих) програм i проектiв, що здiйснюються на територiї України i Росiйської Федерацiї.

Стаття 8

     З метою розвитку мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва Сторони створюють сприятливi умови для встановлення прямих контактiв мiж суб'єктами господарювання.

     З метою встановлення i розвитку торговельно-економiчних зв'язкiв мiж суб'єктами господарювання Сторони вживають заходiв, що спрямованi на формування системи державної пiдтримки прiоритетних напрямiв розвитку мiжрегiонального та прикордонного спiвробiтництва, гармонiзацiю законодавства держав Сторiн у частинi забезпечення сприятливих умов взаємодiї.

Стаття 9

     Кожна зi Сторiн, ґрунтуючись на принципi взаємностi, сприяє забезпеченню на територiях прикордонних регiонiв своєї держави сприятливих умов при здiйсненнi перевезень вантажiв i пасажирiв мiж прикордонними регiонами, а також транзиту вантажiв i пасажирiв на територiї своєї держави.

Стаття 10

     Сторони вживають необхiдних заходiв, а також сприяють спiвробiтництву мiж компетентними органами держав Сторiн на територiях прикордонних регiонiв у сферi охорони навколишнього середовища, рацiонального використання природних ресурсiв, у тому числi при здiйсненнi спiльного використання природних ресурсiв, керуючись принципом сталого розвитку, на основi рiвностi i взаємної вигоди.

     З метою оперативного реагування на надзвичайнi ситуацiї транскордонного характеру Сторони сприяють взаємодiї компетентних органiв держав Сторiн при здiйсненнi спiльних заходiв, спрямованих на запобiгання стихiйним лихам i техногенним аварiям та лiквiдацiю їх наслiдкiв на територiях прикордонних регiонiв обох держав.

Стаття 11

     Сторони сприяють змiцненню спiвпрацi у сферi забезпечення санiтарно-епiдемiологiчного благополуччя населення, сприяють розвитку взаємодiї та партнерства органiв виконавчої влади регiонiв з метою запобiгання загроз виникнення i розповсюдження iнфекцiйних хвороб та iнших надзвичайних ситуацiй у сферi охорони здоров'я, що мають мiжнародне значення.

     Сторони сприяють гармонiзацiї нормативних документiв у галузi профiлактики iнфекцiйних хвороб та здiйсненню санiтарно-протиепiдемiчних (профiлактичних) i карантинних заходiв.

Стаття 12

     Сторони сприяють встановленню i змiцненню спiвробiтництва мiж компетентними органами держав Сторiн, у тому числi:

     - у сферi взаємодiї та обмiну iнформацiєю щодо облаштування пунктiв пропуску через українсько-росiйський державний кордон;

     - у сферi протидiї транскордоннiй протиправнiй дiяльностi, насамперед у боротьбi з незаконним обiгом зброї, її основних частин та боєприпасiв, вибухових i отруйних речовин i вибухових пристроїв, ядерних i радiоактивних матерiалiв, алкогольної i тютюнової продукцiї, контрабандою культурних цiнностей, а також iз нелегальною мiграцiєю;

     - у сферi здiйснення контролю (нагляду) - за територiями прикордонних регiонiв з метою забезпечення безпеки для населення продукцiї (товарiв), хiмiчних, бiологiчних i радiоактивних речовин, вiдходiв та iнших вантажiв, якi становлять небезпеку для людини.

Стаття 13

     Сторони сприяють реалiзацiї проектiв та iнших заходiв, спрямованих на розвиток спiвпрацi регiонiв у сферi змiцнення культури мiжнацiонального спiлкування, мiжрелiгiйного та мiжкультурного дiалогу, а також етнокультурного розвитку.

Стаття 14

     Вiдповiдальними за реалiзацiю цiєї Угоди є компетентнi органи держав Сторiн.

Стаття 15

     Суперечки та розбiжностi мiж Сторонами щодо застосування положень цiєї Угоди врегульовуються Сторонами шляхом переговорiв i консультацiй.

Стаття 16

     За взаємною домовленiстю Сторiн до цiєї Угоди можуть бути внесенi змiни, якi оформляються окремими протоколами.

Стаття 17

     Ця Угода набирає чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення про виконання Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання нею чинностi.

     Ця Угода дiє упродовж п'яти рокiв i продовжується автоматично на наступнi п'ятирiчнi перiоди, якщо жодна зi Сторiн не повiдомить iншiй Сторонi в письмовiй формi по дипломатичних каналах не пiзнiше нiж за шiсть мiсяцiв до закiнчення чергового п'ятирiчного перiоду про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди.

     Припинення дiї цiєї Угоди не зачiпає зобов'язань Сторiн по проектах, здiйснення яких почалося в перiод її дiї i не завершилось до моменту припинення її дiї.

     Вчинено в м. Київ 27 жовтня 2010 р. у двох примiрниках, кожний українською та росiйською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

За Кабiнет Мiнiстрiв України

За Уряд Росiйської Федерацiї