Следующая >>
Стаття 344. Набувальна давнiсть
1. Особа, яка добросовiсно заволодiла чужим майном i продовжує вiдкрито, безперервно володiти нерухомим майном протягом десяти рокiв або рухомим майном - протягом п'яти рокiв, набуває право власностi на це майно (набувальна давнiсть), якщо iнше не встановлено цим Кодексом.
Набуття права власностi на земельну дiлянку за набувальною давнiстю регулюється законом.
Право власностi на нерухоме майно, що пiдлягає державнiй реєстрацiї, виникає за набувальною давнiстю з моменту державної реєстрацiї.
2. Особа, яка заявляє про давнiсть володiння, може приєднати до часу свого володiння увесь час, протягом якого цим майном володiла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
3. Якщо особа заволодiла майном на пiдставi договору з його власником, який пiсля закiнчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власностi за набувальною давнiстю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять рокiв з часу спливу позовної давностi.
Втрата не з своєї волi майна його володiльцем не перериває набувальної давностi у разi повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
4. Право власностi за набувальною давнiстю на нерухоме майно, транспортнi засоби, цiннi папери набувається за рiшенням суду.