Документ скасований: Закон України ВР № 2798-IV від 06.09.2005

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про визнання та виконання в Українi рiшень iноземних судiв

Цей Закон встановлює умови i порядок визнання та виконання в Українi рiшень iноземних судiв.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термiнiв

У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

рiшення iноземного суду - рiшення iноземних судiв у цивiльних, трудових, сiмейних справах, вироки iноземних судiв у кримiнальних справах у частинi, що стосується конфiскацiї майна та вiдшкодування шкоди потерпiлим, а також рiшення iноземних арбiтражiв та акти iнших органiв iноземних держав, до компетенцiї яких належить розгляд цивiльних, трудових, сiмейних справ, що набрали законної сили i пiдлягають визнанню та виконанню на територiї України вiдповiдно до мiжнародних договорiв України;

визнання рiшення iноземного суду - поширення законної сили рiшення iноземного суду на територiю України в порядку, встановленому цим Законом;

виконання рiшення iноземного суду - застосування засобiв примусового виконання рiшення iноземного суду в Українi в порядку, передбаченому законом;

мiжнароднi договори України - мiжнароднi договори про надання правової допомоги у цивiльних, трудових, сiмейних i кримiнальних справах, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також iншi мiжнароднi двостороннi або багатостороннi договори за участю України, якими передбачається визнання та виконання в Українi рiшень iноземних судiв;

стягувач - будь-яка фiзична або юридична особа, на користь чи в iнтересах якої постановлено рiшення iноземного суду i яка звертається з клопотанням про його визнання та виконання на територiї України;

боржник - будь-яка фiзична або юридична особа, яка за рiшенням iноземного суду зобов'язана виконати певнi дiї на користь чи в iнтересах стягувача.

Стаття 2. Умови визнання та виконання рiшення iноземного суду

Рiшення iноземного суду визнається та виконується в Українi, якщо його визнання та виконання передбачено мiжнародними договорами України або за принципом взаємностi за домовленiстю ad hoc з iноземною державою, рiшення суду якої має виконуватися в Українi.

Рiшення iноземного суду, що не пiдлягає примусовому виконанню, визнається в Українi, якщо його визнання передбачено мiжнародними договорами України або за принципом взаємностi за домовленiстю ad hoc з iноземною державою, рiшення суду якої має виконуватися в Українi.

Роздiл II. ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РIШЕННЯ IНОЗЕМНОГО СУДУ

Стаття 3. Строки пред'явлення рiшення iноземного суду до примусового виконання

Рiшення iноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Українi протягом трьох рокiв з дня набрання ним законної сили, за винятком рiшення про стягнення перiодичних платежiв протягом строку, що перевищує три роки, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованостi за останнi три роки.

Стаття 4. Пiдсуднiсть справ про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду

Питання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду на клопотання стягувача розглядається апеляцiйним судом Автономної Республiки Крим, апеляцiйними обласними, Київським та Севастопольським мiськими судами (далi - вiдповiдний суд України) за мiсцем постiйного чи тимчасового проживання або перебування (мiсцезнаходження) боржника.

У разi коли боржник не має постiйного чи тимчасового мiсця проживання або перебування (мiсцезнаходження) на територiї України або мiсце його постiйного чи тимчасового проживання або перебування (мiсцезнаходження) невiдоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду розглядається вiдповiдним судом України за мiсцезнаходженням в Українi майна боржника.

Стаття 5. Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду подається у порядку, передбаченому мiжнародними договорами України.

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду може бути також подано стягувачем безпосередньо до вiдповiдного суду України, визначеного статтею 4 цього Закону.

У разi коли мiжнародними договорами України передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду через органи державної влади України, вiдповiдний суд України приймає до розгляду клопотання, що надiйшло через орган державної влади України.

Стаття 6. Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду повинне мiстити:

найменування стягувача або його представника (якщо клопотання подається представником), зазначення їхнього постiйного чи тимчасового мiсця проживання або перебування (мiсцезнаходження);

найменування боржника, зазначення його постiйного чи тимчасового мiсця проживання чи перебування (мiсцезнаходження) або мiсцезнаходження його майна в Українi;

мотиви подання клопотання.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду додаються документи, передбаченi мiжнародними договорами України.

У разi коли мiжнародними договорами України не визначено перелiк документiв, що мають додаватися до клопотання, до клопотання додаються такi документи:

засвiдчена в установленому порядку копiя рiшення iноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;

офiцiйний документ про те, що рiшення iноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рiшеннi);

документ, який засвiдчує, що сторона, стосовно якої постановлено рiшення iноземного суду i яка не брала участi в судовому процесi, була своєчасно i належним чином повiдомлена про час i мiсце розгляду справи;

документ, що визначає, в якiй частинi чи з якого часу рiшення iноземного суду пiдлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося ранiше);

документ, що посвiдчує повноваження представника стягувача (якщо клопотання подається представником);

засвiдчений вiдповiдно до законодавства переклад перелiчених документiв українською мовою або мовою, передбаченою мiжнародними договорами України.

Якщо зазначене клопотання i документи, що додаються до нього, не оформлено вiдповiдно до вимог, передбачених цим Законом, або до клопотання не додано всi перелiченi документи, вiдповiдний суд України повертає їх стягувачевi (або його представниковi) без розгляду.

Для розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду по сутi забороняється вимагати iншi документи та вiдомостi, нiж визначенi цiєю статтею.

Стаття 7. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду

Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду вiдповiдний суд України у п'ятиденний строк письмово повiдомляє боржника i пропонує йому у мiсячний строк подати можливi заперечення проти цього клопотання.

Пiсля подання боржником заперечень у письмовiй формi або у разi його вiдмови вiд подання заперечень, а так само коли у мiсячний строк з часу повiдомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якiй визначає час i мiсце судового розгляду клопотання, про що стягувач i боржник повiдомляються письмово не пiзнiше нiж за 10 днiв до його розгляду.

За заявою стягувача або боржника i за наявностi поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повiдомляє сторони.

Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду провадиться суддею одноособово у вiдкритому судовому засiданнi.

У разi коли рiшення iноземного суду вже виконувалося ранiше, вiдповiдний суд України визначає, в якiй частинi чи з якого часу воно пiдлягає виконанню.

Неявка без поважних причин у судове засiдання стягувача або боржника або їх представникiв, стосовно яких суду вiдомо про своєчасне вручення їм повiстки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання.

Розглянувши поданi документи та вислухавши пояснення сторiн, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду або про вiдмову у задоволеннi клопотання з цього питання. Копiя ухвали надсилається судом стягувачевi та боржниковi у триденний строк з дня постановлення ухвали.

Якщо в рiшеннi iноземного суду суму стягнення зазначено в iноземнiй валютi, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в нацiональнiй валютi за курсом Нацiонального банку України на день постановлення ухвали.

Стаття 8. Пiдстави для вiдмови у задоволеннi клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду

Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених мiжнародними договорами України.

У разi коли мiжнародними договорами України такi випадки не передбачено, у задоволеннi клопотання може бути вiдмовлено:

якщо рiшення iноземного суду за законодавством держави, на територiї якої воно постановлено, не набрало законної сили;

якщо сторона, стосовно якої постановлено рiшення iноземного суду, була позбавлена можливостi взяти участь у судовому процесi через те, що їй не було своєчасно i належним чином повiдомлено про розгляд справи;

якщо рiшення постановлене у справi, розгляд якої належить виключно до компетенцiї суду або iншого уповноваженого вiдповiдно до закону органу України;

якщо постановлене рiшення суду України у спорi мiж тими самими сторонами, з того ж предмета i на тих же пiдставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженнi суду України є справа у спорi, порушена мiж тими самими сторонами, з того ж предмета i на тих же пiдставах до часу порушення справи в iноземному судi;

якщо пропущено встановлений мiжнародними договорами України та цим Законом строк пред'явлення рiшення iноземного суду до примусового виконання в Українi;

якщо предмет спору за законами України не пiдлягає судовому розгляду;

якщо виконання рiшення загрожувало б iнтересам України;

в iнших випадках, передбачених законами України.

Стаття 9. Оскарження ухвали суду

Ухвала, постановлена вiдповiдним судом України про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду або про вiдмову у задоволеннi клопотання з цього питання, може бути оскаржена стягувачем або боржником у порядку i строки, передбаченi законами України.

Стаття 10. Порядок примусового виконання рiшення iноземного суду

На пiдставi рiшення iноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, вiдповiдний суд України видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.

Дiї та заходи з примусового виконання рiшення iноземного суду провадяться державними виконавцями у порядку, передбаченому законом.

Роздiл III. ВИЗНАННЯ РIШЕННЯ IНОЗЕМНОГО СУДУ, ЩО НЕ ПIДЛЯГАЄ ПРИМУСОВОМУ ВИКОНАННЮ

Стаття 11. Порядок подання клопотання про визнання рiшення iноземного суду, що не пiдлягає примусовому виконанню

Клопотання про визнання рiшення iноземного суду, що не пiдлягає примусовому виконанню, за умови, що це передбачено мiжнародними договорами України, подається заiнтересованою особою до вiдповiдного суду України, визначеного статтею 4 цього Закону.

У такому разi до клопотання додаються такi документи:

засвiдчена в установленому порядку копiя рiшення iноземного суду, про визнання якого порушується клопотання;

офiцiйний документ про те, що рiшення iноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рiшеннi;

Стаття 12. Розгляд клопотання про визнання рiшення iноземного суду, що не пiдлягає примусовому виконанню

Про надходження клопотання про визнання рiшення iноземного суду, що не пiдлягає примусовому виконанню, вiдповiдний суд України у п'ятиденний строк письмово повiдомляє заiнтересовану сторону i пропонує їй у мiсячний строк подати можливi заперечення проти цього клопотання.

Пiсля подання заiнтересованою стороною заперечень у письмовiй формi або у разi її вiдмови вiд подання заперечень, а так само коли у мiсячний строк з часу повiдомлення заiнтересованої особи про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якiй визначає час i мiсце судового розгляду клопотання, про що заiнтересованi сторони повiдомляються письмово не пiзнiше нiж за 10 днiв до його розгляду.

Якщо заiнтересована сторона звернулася з проханням про перенесення часу розгляду справи i суд визнав це прохання поважним, розгляд справи може бути перенесено з повiдомленням про це заiнтересованих сторiн.

Розгляд клопотання про визнання рiшення iноземного суду, що не пiдлягає примусовому виконанню, провадиться суддею одноособово у вiдкритому судовому засiданнi.

Неявка в судове засiдання заiнтересованої сторони, щодо якої суду вiдомо, що їй було своєчасно i належним чином повiдомлено про час i мiсце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо вона не порушує питання про перенесення його розгляду.

За наслiдками розгляду клопотання, а також заперечення у разi його надходження вiдповiдним судом України постановляється ухвала про визнання в Українi рiшення iноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про вiдмову у задоволеннi цього клопотання.

У визнаннi в Українi рiшення iноземного суду, що не пiдлягає примусовому виконанню, вiдмовляється у випадках, передбачених мiжнародними договорами України, а якщо мiжнародними договорами України це не передбачено, то на пiдставах, зазначених у статтi 8 цього Закону.

Копiю ухвали суд надсилає заiнтересованим сторонам у триденний строк з дня її постановлення.

Ухвала, постановлена вiдповiдним судом України за наслiдками розгляду клопотання, може бути оскаржена у порядку i строки, передбаченi законами України.

Роздiл IV. МIЖНАРОДНI ДОГОВОРИ УКРАЇНИ

Стаття 13. Мiжнароднi договори України

Якщо мiжнародними договорами України встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi у цьому Законi, застосовуються правила вiдповiдного мiжнародного договору України.

Роздiл V. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом двох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом подати до Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть з цим Законом.

Президент України

Л. КУЧМА

м. Київ
29 листопада 2001 року
N 2860-III