КОНВЕНЦIЯ
мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Республiки Корея про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та капiтал
Кабiнет Мiнiстрiв України i Уряд Республiки Корея, далi Договiрнi Держави,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та капiтал i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i капiтал, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтичних пiдроздiлiв або органiв мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доход i на капiтал вважаються всi податки, що справляються з загального доходу та вартостi капiталу або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємством.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:
a) у випадку Кореї:
(i) податок на доход;
(ii) корпоративний податок;
(iii) податок на проживаючих;
(iv) особливий податок на розвиток сiльської мiсцевостi;
(надалi "корейський податок");
b) у випадку України:
(i) податок на доходи пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з фiзичних осiб;
(надалi "український податок").
4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлять один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Корея" означає територiю Республiки Корея, включаючи будь-яку територiю, що прилягає до територiального моря Республiки Корея, що вiдповiдно до мiжнародного законодавства визначається або в подальшому може бути визначена згiдно законодавства Республiки Корея, як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись сувереннi права Республiки Корея по вiдношенню до морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають Корею або Україну, залежно вiд контексту;
d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство i асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає:
(i) у випадку Кореї, Мiнiстра Фiнансiв та Економiки або його повноважного представника;
(ii) у випадку України - Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в нiй, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї вираз "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Договiрної Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження правлiння або головного офiсу, мiсця реєстрацiї, мiсця знаходження керiвного органу або iншого критерiю подiбного по сутi. Але цей термiн не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi стосовно доходу з джерел в цiй Державi або стосовно капiталу, що в нiй знаходиться.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус буде визначатися таким чином:
a) вона буде вважатися резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло у власному розпорядженнi; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважатиметься резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або коли вона не має постiйного житла у власному розпорядженнi в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах, або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце для видобутку або розвiдки природних ресурсiв; та
g) склад або будь-яку iншу споруду, що використовується як торгова точка.
3. Будiвельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт вважаються постiйним представництвом лише в тому разi, якщо вони iснують протягом перiоду, що перевищує дванадцять мiсяцiв. Однак, компетентнi органи Договiрних Держав, у яких здiйснюються такi роботи, можуть на основi заяви, представленої вiдповiдними особами, позитивно розглянути подовження тривалостi мiнiмального строку, що потребується для заснування постiйного представництва, до 18 мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу чи доставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або доставки;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, або утримує запаси товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв та виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi:
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доход вiд нерухомого майна
1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльськогосподарської або лiсової експлуатацiї), яке знаходиться в Другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має згiдно з законодавством Договiрної Держави, в якiй знаходиться майно, що розглядається. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, що використовуються в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального законодавства щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв; морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 будуть застосовуватися до доходу, одержуваного вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходу вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходу вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибутки вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибутки пiдприємства Договiрної Держави оподатковуються лише у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як вказано вище, прибутки пiдприємства можуть оподатковуватися в другiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, яка вiдноситься до цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдносяться прибутки, якi воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або схожою дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи виконавчi та загальноадмiнiстративнi витрати, що виникли таким чином, як в цiлому у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi.
4. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результат буде вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на пiдставi звичайної закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, буде визначатися щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт
1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
a) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден; i
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;
де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пункту 1 застосовуються також до прибуткiв, що отримуються вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковане в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiдну поправку щодо суми нарахованого на данi прибутки податку. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (iнша нiж товариство) i ця компанiя є власником принаймнi 20 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 15 процентiв загальної суми дивiдендiв в усiх iнших випадках.
Цей пункт не повинен впливати на оподаткування компанiї у вiдношеннi прибуткiв, з яких виплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач, що фактично має право на проценти, є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5 процентiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтичний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, i одержуються Урядом другої Договiрної Держави, її мiсцевим органом влади, Центральним Банком цiєї другої Договiрної Держави або будь-яким iншим фiнансовим органом, що належить Уряду другої Договiрної Держави i заснований з метою розвитку торгiвлi та iнвестування, або проценти, що одержуються будь-яким резидентом другої Договiрної Держави стосовно гарантованих боргових вимог, застрахованих Урядом цiєї другої Договiрної Держави, мiсцевим органом влади, Центральним Банком другої Договiрної Держави або будь-яким iншим фiнансовим органом, що належить Уряду другої Договiрної Держави i заснований з метою розвитку торгiвлi та iнвестування, повиннi звiльнятися вiд оподаткування в першiй згаданiй Договiрнiй Державi.
8. У цiлях пункту 7 термiн "Центральний Банк" та "фiнансовий орган, що належить Уряду другої Договiрної Держави i заснований з метою розвитку торгiвлi та iнвестування означає:
a) у випадку Кореї:
(i) Банк Кореї;
(ii) Корейський Експортно-Iмпортний Банк; та
(iii) Корейський Банк розвитку;
b) у випадку України:
(i) Нацiональний банк України;
(ii) Державний експортно-iмпортний банк України.
9. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо цей резидент є фактичним власником цих роялтi.
2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але, якщо одержувач є фактичним власником цих роялтi, податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 5 вiдсоткiв загальної суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду (ноу-хау).
4. Положення пункту 1 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу пiдлягає, як i ранiше, оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтичний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, випущених компанiєю, або вiд вiдчужування процентiв в пiдприємствi, що є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в цiй другiй Договiрнiй Державi, якщо власнiсть компанiї чи пiдприємства другої Договiрної Держави головним чином складається з нерухомого майна, розташованого у другiй Договiрнiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є це пiдприємство.
5. Доходи, вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно, за умови, що цi доходи пiдлягають оподаткуванню в цiй Договiрнiй Державi.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно тiєї частини, що приписується до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18 i 19 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, що починається чи закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 доход, що одержується резидентом Договiрної Держави у якостi працiвника мистецтв, такого як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикант, або у якостi спортсмена вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доход, отриманий артистом або спортсменом, що є резидентом Договiрної Держави, вiд його дiяльностi, що виконується в другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до спецiальної програми на пiдставi узгодженого культурного обмiну мiж Урядами обох Договiрних Держав, буде звiльнений вiд оподаткування в цiй другiй Державi.
Стаття 18
Пенсiї
З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави як компенсацiя за роботу у минулому, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Платня, заробiтна плата та iнша подiбна винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її пiдроздiлу, або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така платня, заробiтна плата i iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї другої Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї другої Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 застосовуються до платнi, заробiтної плати i подiбних винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
Платежi, що одержуються студентом або стажувальником, який є або був безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання або одержання освiти, не оподатковуються в цiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки у цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.
Стаття 22
Капiтал
1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Капiтал, представлений морськими та повiтряними судами, дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, або судами рiчкового транспорту, якi зайнятi у внутрiшнiх водних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних та рiчкових суден, дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. У випадку резидента Кореї, подвiйне оподаткування буде усуватись таким чином:
З урахуванням положень податкового законодавства Кореї, якi стосуються звiльнення у виглядi залiку проти корейського податку, сплаченого у будь-якiй країнi iншiй нiж Корея (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), податок, сплачуваний за законодавством України (виключаючи у випадку дивiдендiв податок, сплачуваний стосовно прибуткiв, з яких виплачуються дивiденди), i згiдно з даною Конвенцiєю, незалежно вiд способу стягнення, безпосередньо чи через вiдрахування з доходу, отриманого з українських джерел, повиннi звiльнятись вiд оподаткування шляхом кредитування проти корейського податку, сплаченого вiдносно цього доходу. Однак, кредит не повинен перевищувати у пропорцiйному вiдношеннi величину частини корейського податку, яка дорiвнює у пропорцiйному вiдношеннi частинi доходу з джерел в Українi в загальному доходi, що пiдлягає оподаткуванню корейським податком.
2. У випадку резидента України, подвiйне оподаткування буде усуватися таким чином:
З урахуванням положень законодавства України, що стосується звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на податок, сплачуваний за законодавством Кореї, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходу або капiталу, що пiдлягає оподаткуванню, iз джерел в Кореї, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або капiталу, стосовно яких обчислюється корейський податок.
3. Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або капiталу, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або капiталу, залежно вiд обставин, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або капiтал резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або капiталу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або капiтал.
5. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, доход i доход вiд вiдчужування майна, що належать резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатись такими, що виникають iз джерел у цiй другiй Договiрнiй Державi.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї Держави за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Договiрнiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 5 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть пiдлягати вирахуванням за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємство Договiрної Держави, капiтал якого повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не буде пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Це положення не буде мати тлумачення як зобов'язання Договiрної Держави надавати резидентам Другої Договiрної Держави будь-яких персональних звiльнень, пiльг i вирахувань для податкових цiлей на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi надаються її власним резидентам. Подiбним чином резидентам другої Договiрної Держави не надаються будь-якi звiльнення, що не надаються мiсцевою владою першої згаданої Договiрної Держави згiдно з загальним законодавством.
7. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Справа повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призвела до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, що не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна таким же чином, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях. Компетентнi органи шляхом консультацiй будуть розвивати вiдповiднi умови, методи та технiку, що стосуються справ, щодо яких такий обмiн iнформацiєю може бути зроблений, включаючи, якщо необхiдно, обмiн iнформацiєю, яка стосується податкових ухилень.
2. В жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на кожну з Договiрних Держав зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв та адмiнiстративної практики однiєї з Договiрних Держав;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики в однiй з Договiрних Держав;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.
Стаття 27
Члени дипломатичних або постiйних мiсiй i
консульських постiв
Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних або постiйних мiсiй i консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить iншу по дипломатичних каналах про завершення необхiдних, вiдповiдно до внутрiшнього законодавства, процедур для набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi у день останнього з таких повiдомлень.
2. Ця Конвенцiя буде застосовуватись:
a) в Кореї:
(i) стосовно податкiв, що стягуються з джерела доходiв з або пiсля першого сiчня року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набуває чинностi; i
(ii) стосовно iнших податкiв за податковий рiк, що починається з або пiсля першого сiчня року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набуває чинностi;
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Конвенцiєю чинностi;
(ii) стосовно податку на доход пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Конвенцiя набуває чинностi;
(iii) стосовно прибуткового податку з фiзичних осiб для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Конвенцiєю чинностi.
Стаття 29
Припинення дiї
Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'ята рокiв з дати, з якої Конвенцiя набуває чинностi.
У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:
a) у Кореї:
(i) стосовно податкiв, що стягуються з джерела доходiв з або пiсля першого сiчня року, наступного за роком подачi повiдомлення; i
(ii) стосовно iнших податкiв за податковий рiк, що починається з або пiсля першого сiчня року, наступного за роком подачi повiдомлення;
b) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно податку на доход пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно прибуткового податку з фiзичних осiб для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi своїми Урядами, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в двох примiрниках в м. Києвi 29 вересня 1999 року українською, корейською та англiйською мовами, всi тексти автентичнi. У випадку розбiжностей у тлумаченнi англiйский текст має перевагу.
| За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Республiки Корея |
Протокол
На момент пiдписання Конвенцiї мiж Урядом Республiки Корея i Кабiнетом Мiнiстрiв України про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та капiтал, тi, що нижче пiдписалися, домовились, що наступнi положення будуть невiд'ємною частиною Конвенцiї.
1. Вiдносно пункту 8 (b) статтi 11, український банк, що може бути створений Урядом України з метою розвитку та перебудови України, буде доповнений до українського списку шляхом обмiну листами мiж компетентними органами Договiрних Держав.
2. Вiдносно пункту 2 статтi 13 зрозумiло, що вираз "майно компанiї в основному складається з нерухомого майна" означає майно, що складається не менш нiж з п'ятдесяти процентiв нерухомого майна.
3. Вiдносно статтi 19 зрозумiло, що положення статтi будуть застосовуватись також i до Корейського агентства розвитку торгiвлi та iнвестування до тих пiр, поки воно вiдповiдає наступним критерiям:
агентство належить Уряду Республiки Корея;
воно повнiстю утримується (фiнансується) Урядом Республiки Корея;
є неприбутковою органiзацiєю i надає послуги безкоштовно.
Таким же чином положення статтi 19 застосовуються також до подiбного українського агентства, яке в iншому випадку не пiдлягало б дiї положень цiєї статтi, якщо б не вiдповiдало наступним критерiям:
агентство належить Уряду України;
воно повнiстю утримується (фiнансується) Урядом України;
є неприбутковою органiзацiєю i надає послуги безкоштовно.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, пiдписали цей протокол, що має таку ж силу та дiю, якi вiн мав би, якби був невiд'ємною частиною Конвенцiї.
Вчинено в двох примiрниках в м. Києвi 29 вересня 1999 року, українською, корейською та англiйською мовами, всi тексти автентичнi. У випадку розбiжностей у тлумаченнi, англiйський текст має перевагу.
| За Кабiнет Мiнiстрiв України | За Уряд Республiки Корея |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |