КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Арабської Республiки Єгипет про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на майно
Уряд України i Уряд Арабської Республiки Єгипет,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на майно
i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу, з загальної суми майна або з елементiв доходу або майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки, що справляються з доходiв вiд приросту вартостi майна.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:
а) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з громадян
(надалi "український податок");
b) у Арабськiй Республiцi Єгипет:
(i) податок на доход на нерухоме майно (включаючи податок на сiльськогосподарськi землi i податок на будiвлi);
(ii) унiфiкований податок на доход фiзичних осiб;
(iii) податок на корпоративний прибуток;
(iv) збiр на розвиток фiнансових ресурсiв держави; i
(v) додатковi податки, що стягуються як частина податкiв, згаданих вище, або iншим чином
(надалi " єгипетський податок").
4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, на доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
5. Положення цiєї Конвенцiї не поширюються на штрафи та пеню, сплаченi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:
а) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "Єгипет" означає територiю Арабської Республiки Єгипет, i при використаннi в географiчному значеннi означає:
i) її територiальне море, i
ii) морське дно i надра пiдводного простору, що прилягає до її узбережжя, але за межами територiальних вод, де Єгипет здiйснює сувереннi права вiдповiдно до мiжнародного законодавства з метою розвiдки для видобутку природних ресурсiв такого простору, але якщо особа, майно або дiяльнiсть, до яких застосовується Конвенцiя, зв'язанi з такою розвiдкою або видобутком.
c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Єгипет;
d) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство i асоцiацiю, що одержали свiй статус як такий вiдповiдно до чинного законодавства Договiрної Держави;
e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника i стосовно Єгипту - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн разом з тим не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається вiдповiдно до таких правил:
a) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. Якщо згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi компанiя є резидентом обох Договiрних Держав, то її статус визначається таким чином:
а) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
b) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або не є нацiональною особою жодної Договiрної Держави, то вона вважатиметься резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй знаходиться мiсце фактичного керiвного органу.
4. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою або компанiєю, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсцезнаходження керiвного органу;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;
h) ферму або плантацiю; i
i) примiщення i склад, що використовуються як торговельна точка.
3. Термiн "постiйне представництво" подiбним чином означає:
а) будiвельний майданчик або монтажний чи складальний чи установочний об'єкт, або контрольну дiяльнiсть, зв'язану з ними, але якщо такий майданчик, об'єкт або дiяльнiсть iснують протягом перiоду бiльше шести мiсяцiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi;
b) виконання послуг, включаючи консультативнi послуги, пiдприємством за допомогою найманих службовцiв або iншого персоналу, найнятих для такої цiлi, але якщо така дiяльнiсть (по такому або пов'язаному з ним об'єкту) продовжується в межах країни протягом перiоду або перiодiв, що складає в сукупностi бiльше шести мiсяцiв в будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.
4. Незважаючи на попереднє положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа iнша, нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в 7-му пунктi цiєї статтi, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в першiй згаданiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, якщо така особа має i звичайно використовує в цiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, страхове пiдприємство Договiрної Держави, за виключенням вторинних страхувань, вважається таким, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, якщо воно одержує премiї на територiї цiєї другої Держави або страхує ризик, розташований в ньому, через особу, iншу нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується 7-й пункт цiєї статтi.
7. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства, вiн не буде вважатися агентом з незалежним статусом у межах значення цього пункту.
8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву.
4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу однак повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв або прирiст вартостi нерухомого майна, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнародний транспорт
1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цiй Договiрнiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
а) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден; i
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв, використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв; де така оренда або таке використання або утримання, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до прибутку, одержаному вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, то податок, що стягується, не повинен перевищувати 12 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв.
Положення цього пункту не зачiпають оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 12 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових вимог, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування в цiй Державi, якщо проценти виплачуються:
а) цiєю Договiрною Державою, її Центральним Банком, полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади;
b) другiй Договiрнiй Державi, її Центральному Банку, полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або мiсцевому органу влади;
с) по будь-яких боргових зобов'язаннях або позиках, гарантованих, застрахованих або таких, що фiнансуються Договiрною Державою, її Центральним Банком, полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, то податок, що стягується таким чином, не може перевищувати 12 вiдсоткiв загальної суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.
5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:
а) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або
b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi а),
можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком таких обставин, коли такий доход може також оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi:
a) у випадку, якщо вiн має у розпорядженнi регулярно доступну постiйну базу в iншiй Договiрнiй Державi з метою виконання своєї дiяльностi, лише та частина доходу, яка вiдноситься до цiєї постiйної бази, може оподатковуватись в цiй другiй Державi;
b) у випадку, якщо його перебування в iншiй Договiрнiй Державi триває протягом перiоду або перiодiв, якi в сумi складають або перевищують в сукупностi 183 днi в будь-якому 12-мiсячному перiодi, лише та частина доходу, яку вiн одержує вiд його дiяльностi, що здiйснюється в цiй другiй Державi, може оподатковуватись в цiй другiй Державi.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19, 20 i 21 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду;
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, може оподатковуватись в цiй Договiрнiй Державi.
Стаття 16
Гонорари i винагороди директорiв
1. Гонорари директорiв та iншi подiбнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, будь-якого iншого аналогiчного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як службовцем на управлiнському посту вищого рiвня компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв Договiрної Держави i на пiдставi запрошення урядових органiв другої Договiрної Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.
Стаття 18
Пенсiї
1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ренти, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в тiй Державi, з якої виплачуються цi платежi.
2. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час, пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.
Стаття 19
Державна служба
1. а) Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;
b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. а) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;
b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом i нацiональною особою.
3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагороди i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
1. Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави або такi платежi є урядовими стипендiями цiєї Держави.
2. Доход, який одержується студентом або стажувальником у зв'язку з дiяльнiстю, що виконується в Договiрнiй Державi, в якiй вiн перебуває виключно з метою одержання освiти чи навчання, не буде оподатковуватись у цiй Державi, за винятком випадкiв, коли доход перевищує суму, необхiдну на власне утримання, одержання освiти чи навчання. В такому випадку до цього доходу застосовуються iншi статтi цiєї Конвенцiї.
Стаття 21
Професори, викладачi та дослiдники
1. Якщо резидент однiєї Договiрної Держави, який за запрошенням унiверситету, коледжу або iншого вищого учбового закладу або науково-дослiдного iнституту в iншiй Договiрнiй Державi вiдвiдує цю другу Державу виключно з метою викладання або наукового дослiдження в такому закладi протягом перiоду, що не перевищує два роки, то ця винагорода за таке викладання або дослiдження не пiдлягає оподаткуванню в цiй iншiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до винагороди, одержаної за дослiдження, що проводяться не в суспiльних iнтересах, а переважно для приватної вигоди конкретної особи або осiб.
Стаття 22
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, iнших, нiж доходи, що виникають в результатi передачi або придбання прав на володiння чи управлiння майном, яке розташоване в iншiй Державi, оподатковуються в першiй згаданiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.
3. Однак якщо такi доходи одержує резидент Договiрної Держави з джерел у другiй Договiрнiй Державi, то такi доходи можуть також оподатковуватись в тiй Державi, в якiй вони виникають, i згiдно з законодавством цiєї Держави.
Стаття 23
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Конвенцiї, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських i повiтряних суден, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент Договiрної Держави отримує доход або володiє майном, якi, вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, можуть оподатковуватись в другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Договiрна Держава дозволяє вирахування з податку на доход або на майно цього резидента суми, що дорiвнює податку на доход або податку на майно, сплаченому в цiй другiй Договiрнiй Державi.
Такi вирахування не повиннi перевищувати тiєї частини податку на доход або податку на майно, пiдрахованого до надання вирахування, яка стосується, залежно вiд обставин, доходу або майна, що може оподатковуватись в цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.
Стаття 25
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи Держави, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 4 статтi 12, i вiдповiдно до положень пункту 5 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Нiщо в цiй статтi не повинно мати тлумачення як зобов'язання однiєї Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, вирахування i знижки по оподаткуванню на пiдставi їх громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
6. Пiдприємства однiєї Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить одному або кiльком резидентам або, прямо чи посередньо, контролюється одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
7. У цiй статтi термiн "оподаткування" означає податки, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.
Стаття 26
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок для розгляду до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 25, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Заява повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування не у вiдповiдностi до положень Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Конвенцiї.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.
Стаття 27
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати шахрайство або ухилення вiд сплати податкiв. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна таким же чином як i iнформацiя, одержана в рамках нацiонального законодавства цiєї Держави. Однак, якщо iнформацiя початково розглядається як секретна у вiдправнiй Державi, то вона повiдомляється тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою, але вони можуть розкривати цю iнформацiю на публiчних судових засiданнях або в юридичних рiшеннях.
2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують компетентнi органи Договiрної Держави:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству i адмiнiстративнiй практицi цiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики цiєї або iншої Договiрної Держави;
с) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державнiй полiтицi (суспiльному порядку).
Стаття 28
Члени дипломатичних або постiйних представництв
i консульських постiв
Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних або постiйних представництв або консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.
Стаття 29
Набуття чинностi
1. Кожна iз Договiрних Держав повiдомляє одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю.
2. Ця Конвенцiя набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення i її положення будуть застосовуватись в обох Договiрних Державах стосовно:
а) податкiв, утриманих у джерела щодо сум, якi виплаченi або пiдлягають виплатi з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi; та
b) iнших податкiв за податковi роки, починаючи з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi.
Стаття 30
Завершення чинностi
Ця Конвенцiя буде залишатися чинною на невизначений час якщо тiльки її дiя не припинена однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення перiоду у п'ять рокiв пiсля дня набуття чинностi Конвенцiєю.
У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено в обох Договiрних Державах стосовно:
а) податкiв, утриманих у джерела щодо сум, якi виплаченi або пiдлягають виплатi з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення; та
b) iнших податкiв за податковi роки, починаючи з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення.
У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Вчинено в двох примiрниках, в м.Каїрi 29 дня березня 1997 року кожний українською, англiйською та арабською мовами, причому всi тексти рiвноавтентичнi. У випадку розходжень в тлумаченнi українського i арабського текстiв надаватиметься перевага тексту англiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Арабської Республiки Єгипет |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |