УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Республiки Iндiя про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

Уряд України та Уряд Республiки Iндiя (якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони"),

бажаючи створити умови, що сприятимуть збiльшенню iнвестицiй iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiю iншої Договiрної Сторони.

визнаючи, що заохочення та взаємний захист за мiжнародною згодою таких iнвестицiй буде вести до стимулювання iндивiдуальної дiлової iнiцiативи та пiдвищення добробуту обох держав,

домовились про наступне:

СТАТТЯ 1
Визначення

Для цiлей цiєї Угоди:

(a) "компанiї" означає:

(i) по вiдношенню до України: будь-якi юридичнi особи, якi заснованi вiдповiдно до законодавства України i визнанi як юридичнi особи її законодавством та мають мiсце розташування на територiї України;
(ii) по вiдношенню до Iндiї: корпорацiї, фiрми та асоцiацiї, зареєстрованi або заснованi за чинним законом у будь-якiй частинi Iндiї;

(b) "iнвестицiї" означає будь-який вид встановлених або набутих активiв, включаючи змiни форм таких iнвестицiй, вiдповiдно до нацiонального законодавства Договiрної Сторони, на територiї якої зроблено iнвестування, та включаючи, зокрема, але не виключно:

     (i) рухоме та нерухоме майно, рiвно як i iншi права, такi як залог, права утримання або застави;
     (ii) паї, акцiї i борговi зобов'язання компанiй та будь-якi iншi подiбнi форми участi у компанiї;
     (iii) грошовi вимоги або право на вимоги виконання договiрних зобов'язань, якi мають грошову вартiсть;
     (iv) права iнтелектуальної власностi, "гудвiл", технiчнi процеси та ноу-хау згiдно з належним законодавством вiдповiдної Договiрної Сторони;
     (v) дiловi концесiї, наданi законом або за контрактом, включаючи концесiї на пошук та видобування корисних копалин;

(d) "громадяни" (фiзичнi особи) означає:

(i) по вiдношенню до Iндiї: особи, що отримали свiй статус громадянина Iндiї за чинним законом Iндiї;
(ii) по вiдношенню до України: будь-яку фiзичну особу, що має громадянство України вiдповiдно до її законiв;

(e) "доходи" означає суми грошей, отриманих в зв'язку з iнвестуванням як прибуток, проценти, капiтальнi прибутки, дивiденди, роялтi та iншi виплати;

(f) "територiя" означає:

(i) по вiдношенню до України: територiю, що знаходиться пiд суверенiтетом України, морськi та пiдводнi райони, над якими вона здiйснює, у вiдповiдностi до мiжнародного права, сувереннi права або юрисдикцiю;
(ii) по вiдношенню до Iндiї: територiя Республiки Iндiя, включаючи її територiальнi води та повiтрянi простори, а також iншi морськi зони, включаючи Виключну Економiчну Зону та континентальний шельф, над яким Республiка Iндiя має суверенiтет, сувереннi права або виключну юрисдикцiю згiдно з чинним законодавством, Конвенцiєю ООН 1982 року про Мiжнародне морське право.

СТАТТЯ 2
Змiст Угоди

Цю Угоду можна застосовувати до всiх iнвестицiй, зроблених iнвесторами однiєї з Договiрних Сторiн на територiї iншої Договiрної Сторони та прийнятих як такi, згiдно її законодавства та правил, зроблених до чи пiсля набуття чинностi цiєю Угодою.

СТАТТЯ 3
Сприяння та захист iнвестицiй

(1) Кожна Договiрна Сторона повинна заохочувати та створювати сприятливi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони для iнвестування на її територiї та визнають такi iнвестицiї згiдно з її законами та полiтикою.

(2) Iнвестицiям та доходам iнвесторiв кожної Договiрної Сторони у всякий час повинен бути наданий справедливий та рiвний режим на територiї iншої Договiрної Сторони.

СТАТТЯ 4
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння

(1) Кожна Договiрна Сторона повинна надавати iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим, який повинен бути не менш сприятливим нiж той, що надається iнвестицiям її власних iнвесторiв або iнвестицiям iнвесторiв будь-якої третьої країни.

(2) Крiм цього, кожна Договiрна Сторона повинна надавати iнвесторам iншої Договiрної Сторони, включаючи все, що стосується повернення доходiв вiд їх iнвестицiй, режим, який повинен бути не менш сприятливий, нiж той, що наданий iнвесторам будь-якої третьої країни.

(3) Положення пунктiв 1 i 2, наведених вище, не повиннi розцiнюватися як такi, що зобов'язують одну Договiрну Сторону розповсюджувати на iнших iнвесторiв вигоду будь-якого режиму, преференцiю або привiлеї, що випливають з:

(a) будь-якого iснуючого чи майбутнього митного союзу або подiбної мiжнародної угоди, учасниками якої вона є або буде;

(b) будь-якого предмету Угоди, що повнiстю або частково стосується оподаткування.

СТАТТЯ 5
Експропрiацiя

(1) Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони не можуть бути нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдлягати заходам, якi мають ефект еквiвалентний нацiоналiзацiї чи експропрiацiї (тут та далi "експропрiацiя") на територiї iншої Договiрної Сторони, окрiм як для суспiльних цiлей згiдно з її законодавством на недискримiнацiйнiй основi та з наданням справедливої та рiвної компенсацiї. Така компенсацiя повинна дорiвнювати дiйснiй вартостi експропрiйованої iнвестицiї, яка iснувала безпосередньо перед експропрiацiєю або перед тим, як про загрозу експропрiацiї стало загально вiдомо, та повинна включати вiдсоток за справедливою та рiвною ставкою до дати сплати включно, а також має здiйснюватись без необгрунтованих затримок, має пiдлягати ефективнiй реалiзацiї та вiльно переказуватись.

(2) Iнвестор, якого це стосується, має право, згiдно з законодавством Договiрної Сторони, яка здiйснює експропрiацiю, переглянути в судовому або iншому незалежному органi цiєї Договiрної Сторони його справу та оцiнку його iнвестицiй згiдно з принципами, встановленими у цьому пунктi. Договiрна Сторона, яка робить експропрiацiю, повинна докласти всiх зусиль, щоб забезпечити такий перегляд якомога швидше.

(3) Якщо Договiрна Сторона експропрiює активи компанiї, зареєстрованi або заснованi за її чинним законом у будь-якiй частинi її власної територiї, у якiй iнвестори iншої Договiрної Сторони мають частки, вона повинна гарантувати, що положення пункту (1) цiєї Статтi застосовуються в межах, необхiдних для забезпечення справедливої та рiвної компенсацiї по вiдношенню до iнвестицiй тих iнвесторiв iншої Договiрної Сторони, якi є власниками таких часток.

СТАТТЯ 6
Компенсацiя за втрати

Iнвесторам однiєї з Договiрних Сторiн, чиї iнвестицiї на територiї iншої Договiрної Сторони зазнали втрат через вiйну або iншi збройнi конфлiкти, стан нацiональної небезпеки або громадськi заворушення на територiї останньої, має надаватися останньою Договiрною Стороною режим щодо повернення, вiдшкодування, компенсацiї або iншого вирiшення, не менш сприятливий нiж той, який вона надає своїм iнвесторам або iнвесторам третьої країни. Виникаючi з цього виплати мають бути вiльно переказуваними.

СТАТТЯ 7
Вiдшкодування та повернення iнвестицiй

1. Кожна Договiрна Сторона повинна дозволити вiльний переказ всiх фондiв iнвесторiв iншої Договiрної Сторони, що стосуються iнвестування на її територiї, без безпiдставних затримок та на основi недискримiнацiї. Такi фонди можуть включати:

a) капiтал та додатковi капiталовкладення, що використовувалися для пiдтримки та збiльшення iнвестицiй;

b) чистий прибуток вiд операцiй, включаючи дивiденди та проценти пропорцiйно частки їх акцiй;

c) вiдшкодування будь-яких позик, включаючи проценти з них, якi стосуються iнвестицiй;

d) виплата роялтi та сплат за послуги, що стосуються iнвестицiй;

e) прибуток вiд продажу їх долi;

f) прибутки, одержанi iнвесторами у випадку продажу, часткового продажу або лiквiдацiї iнвестицiї;

g) заробiтки громадян однiєї з Договiрних Сторiн, чия праця пов'язана з iнвестицiями на територiї iншої Договiрної Сторони.

2. Нiщо в параграфi (1) цiєї Статтi не повинно перешкоджувати переказу будь-яких компенсацiй згiдно зi Статтею (6) цiєї Угоди.

3. Якщо iнше не ухвалено мiж обома Договiрними Сторонами, валютнi перекази за параграфом (1) цiєї Статтi повиннi бути дозволенi у валютi початкової iнвестицiї або будь-якiй iншiй конвертованiй валютi. Такий переказ має бути зроблений за переважаючим ринковим курсом обмiну на день переказу.

СТАТТЯ 8
Суброгацiя

Якщо одна Договiрна Сторона або її уповноважений орган гарантувала будь-яку компенсацiю проти комерцiйного ризику вiдносно iнвестицiй будь-якого власного iнвестора на територiї iншої Договiрної Сторони та здiйснила платежi таким iнвесторам згiдно з їх позовами за цiєю Угодою, iнша Договiрна Сторона погоджується, що перша Договiрна Сторона або її уповноважений орган отримує право внаслiдок суброгацiї вiдстоювати права та позови iнвесторiв. Переданi права або позови не повиннi перевищувати першопочаткових прав або позовiв таких iнвесторiв.

СТАТТЯ 9
Вирiшення спорiв мiж iнвестором та Договiрною Стороною

1. Будь-який спiр мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною стосовно iнвестицiй згiдно з цiєю Угодою повинен, якомога швидше, бути вирiшений дружньо шляхом переговорiв мiж сторонами спору.

2. Будь-який спiр, який не було вирiшено дружньо протягом 6 мiсяцiв, повинен, за згодою обох Сторiн, бути переданий:

a) для вирiшення до компетентного судового чи адмiнiстративного органу Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснено iнвестицiї, у вiдповiдностi з її законодавством; або

b) на мiжнародний розгляд згiдно з Правилами Вирiшення Спорiв Комiсiї ООН з питань Мiжнародного Торговельного Права.

3. Якщо Сторони не змогли домовитись про процедуру вирiшення спору згiдно з п. 2 цiєї Статтi або, якщо спiр було передано на розгляд, але процедуру розгляду було закрито iнакше, нiж через пiдписання угоди про вирiшення, спiр має бути вирiшено шляхом Арбiтражу. Процедура Арбiтражу повинна бути наступною:

a) якщо Договiрна Сторона iнвестора та iнша Договiрна Сторона є учасниками Конвенцiї про вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державою та громадянами iнших держав 1965 року та iнвестор погоджується у письмовiй формi передати спiр на розгляд до Мiжнародного Центру по вирiшенню iнвестицiйних спорiв, такий спiр повинен бути переданий до Центру; або

b) за Процедурами додаткових засобiв узгодження, арбiтражу та встановлення фактiв, якщо обидвi сторони спору домовились про це; або

c) передано до арбiтражного суду ad hoc будь-якою Стороною спору згiдно з Арбiтражним регламентом ЮНСIТРАЛ 1976 р., приймаючи до уваги наступнi застереження:

     (i) уповноваженими особами за Статтею 7 Регламенту повинен бути Президент, Вiце-президент або старший суддя Мiжнародного Суду, що не є громадянами жодної з Договiрних Сторiн. Третiй Арбiтр не може бути громадянином жодної Договiрної Сторони;
     (ii) сторони повиннi призначити своїх арбiтрiв протягом 2 мiсяцiв;
     (iii) арбiтражне рiшення повинно виноситися згiдно з положеннями цiєї Угоди;
     (iv) Арбiтражний суд повинен заявити обгрунтування свого рiшення та вказати причину на запит кожної зi Сторiн.

СТАТТЯ 10
Спори мiж Договiрними Сторонами

1. Спори мiж Договiрними Сторонами стосовно тлумачення або застосування цiєї Угоди повиннi, якомога швидше, бути вирiшенi шляхом переговорiв.

2. Якщо спiр мiж Договiрними Сторонами не буде вирiшений протягом 6 мiсяцiв з дня виникнень спору, вiн повинен, на прохання будь-якої Договiрної Сторони, бути переданий до арбiтражного трибуналу.

3. Такий арбiтражний трибунал повинен засновуватись для кожного окремого випадку у наступний спосiб. Протягом двох мiсяцiв пiсля одержання письмового запиту про вирiшення шляхом арбiтражу, кожна Договiрна Сторона повинна призначити одного члена трибуналу. Цi два члени повиннi обрати громадянина третьої Держави, який, пiсля затвердження обома Договiрними Сторонами, буде обраний Головою трибуналу. Голову необхiдно призначити протягом 2 мiсяцiв з дня призначення двох iнших членiв.

4. Якщо протягом перiоду, визначеного у параграфi (3) цiєї Статтi, необхiднi призначення не буде зроблено, будь-яка Договiрна Сторона може за вiдсутнiстю будь-якої угоди запросити Президента Мiжнародного Суду для винесення необхiдних призначень. Якщо Президент є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, або якщо вiн звiльнений вiд виконання згаданих обов'язкiв, необхiдно запросити Вiце-президента для винесення необхiдних призначень. Якщо Вiце-президент є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, або якщо вiн теж звiльнений вiд виконання згаданих обов'язкiв, необхiдно запросити наступного за старшинством члена Мiжнародного Суду, що не є громадянином однiєї з Договiрних Сторiн, для винесення необхiдних призначень.

5. Арбiтражний трибунал має приймати рiшення бiльшiстю голосiв. Рiшення повиннi бути обов'язковими для обох Договiрних Сторiн. Кожна Договiрна Сторона повинна нести витрати своїх членiв трибуналу, а також за свою участь у арбiтражнiй процедурi; витрати на Голову та iншi витрати мають бути рiвно подiленi мiж Договiрними Сторонами. Трибунал може своїм рiшенням призначити бiльшу частину витрат однiй з Договiрних Сторiн i таке рiшення буде обов'язковим для виконання Договiрними Сторонами. Трибунал має визначити свою власну процедуру.

СТАТТЯ 11
В'їзд та тимчасове перебування персоналу

Договiрна Сторона повинна згiдно з її законами, застосовуваними час вiд часу до в'їзду та тимчасового перебування громадян iншої країни, дозволити фiзичним особам iншої Договiрної Сторони та персоналу найнятому компанiями iншої Договiрної Сторони в'їзд та перебування на її територiї з метою прийняття участi в дiяльностi, що пов'язана з iнвестицiями.

СТАТТЯ 12
Застосування законiв

1. За виключенням, якщо iнакше не визначено в Угодi, всi iнвестицiї повиннi бути керованi чинними законами на територiї Договiрної Сторони, на якiй зроблено таку iнвестицiю.

2. Незважаючи на п. 1 цiєї Статтi, нiщо в цiй угодi не повинно утримувати приймаючу Договiрну Сторону вiд застосування дiй для захисту її необхiдних iнтересiв безпеки або у випадках особливої небезпеки згiдно з її законами, якi звичайно та в мiру застосовуються на основi недискримiнацiї.

СТАТТЯ 13
Застосування iнших правил

Якщо положення закону будь-якої з Договiрних Сторiн або зобов'язання за мiжнародним законом, що iснують зараз або створюватимуться мiж Договiрними Сторонами до iснуючої Угоди мiстять правила, загальнi або специфiчнi, якi надають iнвестицiям iнвестора iншої Договiрної Сторони режим бiльш сприятливий нiж наданий цiєю Угодою, такi правила повиннi, до тiєї мiри, до якої вони бiльш сприятливi, переважати над цiєю Угодою.

СТАТТЯ 14
Набуття чинностi

Ця Угода повинна пiдлягати ратифiкацiї та має набути чинностi з дня обмiну ратифiкацiйними грамотами.

СТАТТЯ 15
Строк дiї та припинення

1. Ця Угода має залишатися чинною протягом 10 рокiв, а також повинна автоматично подовжуватись доти, доки одна з Договiрних Сторiн у письмовiй формi не повiдомить iншу про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди. Угода вважається припиненою через 1 рiк з дня одержання такого письмового повiдомлення.

2. Незважаючи на припинення дiї цiєї Угоди вiдповiдно до п. 1 цiєї Статтi, Угода продовжує бути чинною на подальший перiод 15 рокiв з дня її припинення вiдносно iнвестицiй, здiйснених або набутих до дня припинення дiї цiєї Угоди.

На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, до того ж належним чином уповноваженi своїми вiдповiдними Урядами, пiдписали цю Угоду.

Вчинено в м. Києвi 1 грудня 2001 року в двох дiйсних примiрниках українською, хiндi та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними.

У випадку виникнення будь-яких розбiжностей, текст англiйською мовою матиме переважну силу.

За Уряд України

За Уряд Республiки Iндiя