МIНIСТЕРСТВО ЕКОНОМIКИ УКРАЇНИ

вiд 30.05.2001	N 8319/374

     У вiдповiдь на лист стосовно визнання договору укладеним та можливостi визнання недiйсним неукладеного договору повiдомляємо таке.

     Стаття 9 Конституцiї України передбачає, що чиннi мiжнароднi договори, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, є частиною нацiонального законодавства України. Оскiльки Постановою Президiї Верховної Ради Української РСР "Про приєднання Української Радянської Соцiалiстичної Республiки до Конвенцiї ООН про договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв" вiд 23.08.89 р. N 7978 було ратифiковано Конвенцiю ООН про договори мiжнародної купiвлi-продажу товарiв вiд 11 квiтня 1980 року з такою заявою: "Українська Радянська Соцiалiстична Республiка вiдповiдно до статей 12 та 96 Конвенцiї заявляє, що будь-яке положення статтi 11, статтi 29 або частини II Конвенцiї, яке допускає, щоб договiр купiвлi-продажу, його змiна або припинення угодою сторiн чи оферта, акцепт або будь-яке iнше вираження намiру здiйснювались не в письмовiй, а в будь-якiй формi, незастосовне, якщо хоча б одна iз сторiн має своє комерцiйне пiдприємство в Українськiй Радянськiй Соцiалiстичнiй Республiцi" (дата набуття чинностi: 01.01.88 р., для України: 01.02.91 р.), то ця Конвенцiя є частиною нацiонального законодавства.

     Згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 26.11.98 р. N 16-рп/98 "положення частини другої статтi 6 Закону Української РСР "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" треба розумiти так, що передбачена ним письмова форма є обов'язковою для будь-якого зовнiшньоекономiчного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi України. Винятки з цього правила можуть встановлюватися лише законом або мiжнародним договором України".

     Згiдно зi статтею 153 Цивiльного кодексу України "договiр вважається укладеним, коли мiж сторонами в потрiбнiй у належних випадках формi досягнуто згоди по всiх iстотних умовах. Iстотними є тi умови договору, якi визнанi такими за законом або необхiднi для договорiв даного виду, а також всi тi умови, щодо яких за заявою однiєї iз сторiн повинно бути досягнуто згоди". Роз'ясненням Вищого арбiтражного суду України вiд 15.06.93 р. N 01-6/675 "Про деякi питання практики вирiшення спорiв, пов'язаних з укладанням договорiв поставки продукцiї (товарiв) в 1993 роцi" iстотними умовами договору поставки продукцiї визначенi такi, як: "предмет контракту (договору), тобто номенклатура, кiлькiсть i якiсть продукцiї, строк поставки i цiна. Якщо цi обов'язковi умови в договорi вiдсутнi, вiн вважається неукладеним".

     Вiдповiдно до роз'яснення Вищого арбiтражного суду України вiд 12.03.99 р. N 02-5/111 "недiйсною може бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрiбнiй формi досягнуто згоди з усiх iстотних умов (стаття 153 Цивiльного кодексу)". Оскiльки зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) може бути визнано недiйсним тiльки у судовому порядку, якщо вiн не вiдповiдає вимогам законiв України або мiжнародних договорiв України (стаття 6 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть"), то у випадку, коли в процесi вирiшення спору буде встановлено, що угоду мiж сторонами фактично не було укладено, арбiтражному суду на пiдставi пункту 1-1 статтi 80 АПК ("вiдсутнiй предмет спору") слiд припинити провадження у справi (пункт 17 роз'яснення Вищого арбiтражного суду України вiд 12.03.99 р. N 02-5/111).

     Звертаємо увагу на те, що згiдно зi статтею 92 Конституцiї України засади зовнiшнiх зносин, зовнiшньоекономiчної дiяльностi та митної справи визначаються виключно законами України. При укладеннi зовнiшньоекономiчного договору (контракту) необхiдно звертатися також до Роздiлу VIII Цивiльного кодексу України, що регулює застосування цивiльних законiв iноземних держав та мiжнародних договорiв; до мiжнародних договорiв, що є частиною нацiонального законодавства України вiдповiдно до Конституцiї України тощо.

Начальник Головного юридичного управлiння

А.Медвецький