ПРО РАТИФIКАЦIЮ УГОДИ МIЖ УКРАЇНОЮ ТА ЛАТВIЙСЬКОЮ РЕСПУБЛIКОЮ ПРО ВIЛЬНУ ТОРГIВЛЮ
(Постанова Верховної Ради України
вiд 1 листопада 1996 р. N 470/96-ВР)
Верховна Рада України постановляє:
Угоду мiж Україною та Латвiйською Республiкою про вiльну торгiвлю, пiдписану 21 листопада 1995 року в м. Києвi, ратифiкувати.
| Голова Верховної Ради України | О.Мороз |
УГОДА
МIЖ УКРАЇНОЮ ТА ЛАТВIЙСЬКОЮ РЕСПУБЛIКОЮ ПРО ВIЛЬНУ ТОРГIВЛЮ
(вiд 21 листопада 1995 р.)
Україна та Латвiйська Республiка (далi - "Сторони"),
маючи намiр приймати активну участь у процесi економiчної iнтеграцiї в Європi та висловлюючи свою готовнiсть до спiвробiтництва у пошуку шляхiв та засобiв прискорення цього процесу,
пiдтверджуючи свою рiшучу прихильнiсть Заключному акту Конференцiї з безпеки та спiвробiтництва в Європi, Паризькiй хартiї для нової Європи, i, зокрема, принципам, визначеним в Заключному документi Бонської конференцiї НБСЄ з питань економiчного спiвробiтництва в Європi,
пiдтверджуючи прихильнiсть iдеї правової держави, яка базується на законностi, правах людини та основних свободах,
бажаючи створити сприятливi умови для розвитку i диверсифiкацiї торгiвлi мiж ними та поширення комерцiйного i економiчного спiвробiтництва в галузях, якi мають взаємний iнтерес на основi рiвностi, взаємної вигоди та мiжнародного права,
виявляючи рiшучiсть сприяти змiцненню багатосторонньої торгiвельної системи та розвивати стосунки в галузi торгiвлi вiдповiдно до основних принципiв Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi, Угоди про створення Свiтової Органiзацiї Торгiвлi, Сторони, маючи намiр стати членами СОТ,
заявляючи свою готовнiсть вивчати можливостi розвитку та поглиблення своїх взаємостосункiв з метою їх поширення на галузi, якi не пiдпадають пiд дiю цiєї Угоди,
домовились про таке.
Стаття 1
Цiлi
1. Сторони поступово створюють зону вiльної торгiвлi вiдповiдно до положень цiєї Угоди.
2. Цiлями цiєї Угоди, яка грунтується на торгiвельних вiдносинах мiж ринковими економiками, є:
а) сприяння шляхом розширення взаємної торгiвлi гармонiйному розвитку економiчних вiдносин мiж Україною i Латвiєю i сприяння таким чином розвитку економiчної активностi, покращенню умов життя i зайнятостi, збiльшенню продуктивностi, фiнансової стабiльностi та стiйкого росту обох Сторiн;
b) забезпечення справедливих умов для конкуренцiї в торгiвлi мiж Сторонами;
с) розвиток та iнтенсифiкацiя, наскiльки це можливо, спiвробiтництва в галузi, якi не охопленi цiєю Угодою, зокрема щодо сприяння iнвестицiями, економiчному та науковому спiвробiтництву, економiчнiй допомозi та захисту навколишнього середовища.
Стаття 2
Спiльний Комiтет
1. Цим засновується Спiльний Комiтет, який вiдповiдає за виконання цiєї Угоди та контролює її виконання. З цiєю метою Комiтет здiйснює ретельний монiторинг розвитку торгiвельного та економiчного спiвробiтництва мiж Сторонами та вживає вiдповiдних заходiв, що є необхiдними для покращення та подальшого розвитку цих вiдносин. Рiшення Комiтету запроваджуються в дiю обома Сторонами у вiдповiдностi до їх власних законодавств.
2. З метою належного виконання цiєї Угоди Сторони здiйснюють обмiн iнформацiєю та, за вимогою кожної iз Сторiн, проводять консультацiї в межах Спiльного Комiтету.
3. Спiльний Комiтет складається з уповноважених представникiв України, з одного боку, i представникiв Латвiї, з iншого боку.
4. Спiльний Комiтет дiє на принципах взаємної згоди.
5. Кожна iз Сторiн почерзi головує в Спiльному Комiтетi.
6. Засiдання Спiльного Комiтету повиннi проводитися щонайменше раз на рiк для розгляду дiї цiєї Угоди в цiлому. Спiльний Комiтет повинен також скликатися при наявностi особливих обставин на вимогу будь-якої iз Сторiн.
7. Спiльний Комiтет може прийняти рiшення про створення будь-якої робочої групи, яка може сприяти Комiтету у виконаннi ним своїх обов'язкiв.
8. Спiльний Комiтет може приймати незалежнi рiшення стосовно виконання цiєї Угоди. Спiльний Комiтет виробляє рекомендацiї щодо внесення доповнень та змiн до цiєї Угоди.
Стаття 3
Сфера застосування цiєї Угоди
Ця Угода застосовується до товарiв, якi пiдпадають пiд товарнi групи з 25 по 97 Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв походженням з України або Латвiї.
Стаття 4
Торгiвля сiльськогосподарськими товарами
1. Сторони заявляють про свою готовнiсть сприяти у тiй мiрi наскiльки їм дозволяє їх сiльськогосподарська полiтика, гармонiйному розвитку торгiвлi сiльськогосподарськими товарами.
2. Сторони укладають окрему Угоду з торгiвлi сiльськогосподарськими товарами, якi пiдпадають пiд товарнi групи з 1 по 24 Гормонiзованої системи опису та кодування товарiв.
3. Протокол В визначає принципи Угоди з торгiвлi сiльськогосподарськими товарами.
4. Сторони застосовують їх заходи регулювання в галузi ветеринарiї, захисту рослин i питань охорони здоров'я на недискримiнацiйнiй основi i не запроваджуватимуть будь-яких нових заходiв, що невиправдано зашкоджують торгiвлi.
Стаття 5
Правила визначення походження товарiв i
спiвробiтництво в галузi митної справи
1. Протокол А встановлює правила визначення походження товарiв та методи адмiнiстративного спiвробiтництва i є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.
2. Сторони вживають необхiдних заходiв, включаючи перiодичнi розглядати Спiльним Комiтетом, та заходiв щодо адмiнiстративного спiвробiтництва з метою забезпечення дiйового та гармонiйного застосування положень Статей 7 (Заборона та вiдмiна мит на iмпорт i зборiв, якi мають еквiвалентну дiю), 8 (Заборона i вiдмiна мит на експорт i зборiв, якi мають еквiвалентну дiю), 9 (Заборона i вiдмiна кiлькiсних обмежень по iмпорту чи експорту та заходiв, якi мають еквiвалентну дiю), 12 (Внутрiшнє оподаткування) та 21 (Реекспорт i серйозний недостаток окремих товарiв) Угоди та Протоколу А, i скорочення, наскiльки це можливо, формальностей, пов'язаних з торгiвлею, досягненням взаємоприйнятого вирiшення будь-яких складнощiв, якi виникають у зв'язку з застосуванням вищезгаданих положень.
Стаття 6
Технiчне регулювання
1. Сторони спiвробiтничають i обмiнюються iнформацiєю в галузi стандартизацiї, метрологiї i сертифiкацiї з метою усунення технiчних перешкод у торгiвлi.
2. Органи стандартизацiї Сторiн розробляють правила взаємного визнання акредитацiї перевiрочних i калiбровочних лабораторiй i органiв сертифiкацiї та сертифiкатiв продуктiв i систем якостi, що виданi Сторонами згiдно з правилами.
Цi правила включатимуть правила взаємного визнання типу вимiрювальних приладiв i iнструментiв, якi використовуються Сторонами, i процедур визнання результатiв вимiрювань, калiбровки та перевiрки.
Стаття 7
Заборона та вiдмiна мит на iмпорт i зборiв, якi мають
еквiвалентну дiю
1. В торгiвлi мiж Сторонами не повиннi запроваджуватися новi мита на iмпорт або збори, якi мають еквiвалентну дiю.
2. Україна вiдмiняє з дня набуття чинностi цiєю Угодою усi мита на iмпорт i будь-якi збори, якi мають еквiвалентну дiю, на продукти походженням з Латвiї.
3. Латвiя вiдмiняє з дня набуття чинностi цiєю Угодою усi мита на iмпорт i будь-якi збори, якi мають еквiвалентну дiю, на продукти походженням з України.
4. Положення цiєї статтi також застосовуються до мит фiскального характеру.
Стаття 8
Заборона та вiдмiна мит на експорт i зборiв, якi
мають еквiвалентну дiю
1. В торгiвлi мiж Сторонами не повиннi запроваджуватися новi мита на експорт або збори, якi мають еквiвалентну дiю.
2. Мита на експорт i збори, якi мають еквiвалентну дiю, вiдмiняються з дня набуття чинностi цiєю Угодою, за винятком продуктiв, зазначених у Додатку 1.
Стаття 9
Заборона та вiдмiна кiлькiсних обмежень з iмпорту
чи експорту та заходiв, якi мають еквiвалентну дiю
1. У торгiвлi мiж Сторонами не запроваджуватимуться новi кiлькiснi обмеження з iмпорту чи експорту та заходи, якi мають еквiвалентну дiю.
2. Кiлькiснi обмеження з iмпорту або експорту i заходи, якi мають еквiвалентну дiю, вiдмiняються з дня набуття чинностi цiєю Угодою.
Стаття 10
Загальнi виключення
Ця Угода не розповсюджується на заборони чи обмеження з iмпорту, експорту чи транзиту товарiв, якi визначаються принципами суспiльної моралi, полiтики чи суспiльної безпеки; охорони здоров'я i життя людей, тварин чи рослин; захисту нацiонального надбання, яке має художню, iсторичну або археологiчну цiннiсть; захисту iнтелектуальної власностi; законiв i постанов щодо дорогоцiнних каменiв та металiв. Подiбнi заборони чи обмеження не повиннi, однак, бути засобом свавiльної дискримiнацiї або прихованого обмеження в торгiвлi мiж Сторонами.
Стаття 11
Державнi монополiї
1. Сторони забезпечують корегування будь-яких державних монополiй комерцiйного характеру таким чином, щоб не допустити у вiдносинах мiж Сторонами дискримiнацiї щодо умов, за якими товари закуповуються та продаються. Такi товари вироблятимуться i збуватимуться згiдно з комерцiйними мiркуваннями.
2. Ця Стаття застосовується до установ, через якi уповноваженi органи Сторiн за законом або фактично, безпосередньо чи опосередковано, здiйснюють нагляд, визначають або значно впливають на iмпорт чи експорт мiж Сторонами. Ця Стаття також застосовується до монополiй, якi делегованi Стороною iншим суб'єктам.
Стаття 12
Внутрiшнє оподаткування
1. Сторони утримуються вiд запровадження будь-яких заходiв або практики внутрiшнього оподаткування фiскального характеру, що встановлюють, безпосередньо або опосередковано дискримiнацiю мiж товарами походження з однiєї Сторони та аналогiчними товарами походженням з другої Сторони.
2. Товари, що експортуються на територiю однiєї iз Сторiн не можуть отримувати повернення внутрiшнього податку зверх суми прямого або непрямого податку, що накладається на них.
Стаття 13
Платежi
1. Платежi за торговими операцiями i переказ таких платежiв на територiю Сторони, де знаходиться кредитор, звiльняються вiд будь-яких обмежень. Платежi мiж Сторонами повиннi здiйснюватися у вiльно конвертованих валютах, якщо iнше не обумовлено в окремих випадках.
2. Сторони утримуватимуться вiд валютних та адмiнiстративних обмежень за грантами, поверненням чи отриманням короткострокових або середньострокових кредитiв для комерцiйних операцiй.
Стаття 14
Державнi закупки
1. Сторони розглядають ефективну лiбералiзацiю їх власних ринкiв державних закупок на основнi недискримiнацiї та взаємностi, зокрема на основi Угоди про Державнi Закупки у Додатку 4 до Угоди про створення СОТ, який є невiд'ємною частиною цiєї Угоди, пiдписаної у Марракешi.
2. Для цього Сторони розробляють правила в рамках Спiльного Комiтету з метою забезпечення такої лiбералiзацiї.
3. Зацiкавленi Сторони докладатимуть зусиль щодо приєднання до Угоди про Державнi Закупки Угоди про створення СОТ.
Стаття 15
Правовий захист iнтелектуальної власностi
1. Сторони надають та забезпечують адекватний, ефективний та недискримiнацiйний правовий захист прав iнтелектуальної власностi. З встановленням такого правового захисту, зокрема, вiд пiдробок i пiратства, Сторони приймуть i застосовуватимуть адекватнi, ефективнi i недискримiнацiйнi заходи забезпечення запровадження цих прав.
2. В галузi iнтелектуальної власностi Сторони надають з часу набуття чинностi цiєю Угодою, громадянам та компанiям кожної iз Сторiн режим, не менш сприятливий, нiж той, який надається громадянам та компанiям будь-якої iншої країни.
3. Положення пункту 2 не повиннi, до тих пiр, доки не укладенi вiдповiднi угоди мiж Сторонами цiєї Угоди, застосовуватись до:
(i) переваг, наданих Сторонами, до набуття чинностi цiєю Угодою будь-якiй третiй країнi на взаємнiй ефективнiй основi;
(ii) прав iнтелектуальної власностi, що наданi або будуть наданi на основi дiючих чи майбутнiх багатостороннiх угод, у вiдношеннi до яких одна з Сторiн цiєї Угоди не є Стороною;
(iii) прав iнтелектуальної власностi, якi пiсля набуття чинностi цiєю Угодою не захищатимуться на територiї iншої Сторони.
4. Сторони на своїх територiях можуть застосовувати правовий захист прав iнтелектуальної власностi, якi виходять за рамки положень цiєї Статтi, за умови, що цей правовий захист не буде суперечити положенням цiєї Угоди.
5. Сторони погоджуються на запит будь-якої iз Сторiн переглядати положення цiєї Статтi з метою подальшого удосконалення рiвня захисту i уникнення чи виправлення спотворень у торгiвлi, якi можуть бути викликанi сучасним рiвнем захисту прав iнтелектуальної власностi.
6. У випадку, коли одна iз Сторiн вважає, що iнша Сторона не виконує зобов'язань за цiєю Статтею, застосовується пункт 2 Статтi 26 (Виконання зобов'язань).
7. Сторони погоджуватимуть необхiднi форми технiчної допомоги та спiвробiтництва мiж вiдповiдними органами Сторiн.
Стаття 16
Правила конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностi
1. Перелiчене нижче несумiсне з належним застосування цiєї Угоди в тiй мiрi, в якiй це може впливати на торгiвлю мiж Сторонами:
а) всi угоди мiж пiдприємствами, рiшення, якi прийнятi асоцiацiями пiдприємств та узгоджена мiж пiдприємствами практика, метою або результатом яких є запобiгання, обмеження або спотворення конкуренцiї;
b) зловживання одним або бiльше пiдприємствами домiнуючого положення на територiях Сторiн в цiлому або на суттєвiй їх частинi.
2. Якщо одна iз Сторiн вважає, що конкретна практика несумiсна з положеннями пункту 1 цiєї Статтi, то вона може вжити вiдповiдних заходiв пiсля проведення консультацiй в межах Спiльного Комiтету або через 30 днiв пiсля звернення щодо проведення таких консультацiй.
Стаття 17
Державна допомога
1. Будь-яка допомога, надана будь-якою Стороною в будь-якiй формi, яка спотворює або загрожує спотворенню конкуренцiї шляхом сприяння окремим пiдприємствам або виробництву окремих товарiв є несумiсною з належним виконанням цiєї Угоди в тiй мiрi, в якiй вона зачiпає торгiвлю мiж Сторонами.
2. Сторони забезпечують транспарентнiсть заходiв державної допомоги шляхом обмiну iнформацiєю на прохання будь-якої iз Сторiн.
3. Спiльний Комiтет здiйснює монiторинг ситуацiї щодо застосування заходiв державної допомоги, про якi йде мова та в подальшому розробляє правила запровадження iнших видiв державної допомоги, крiм допомоги щодо експорту.
4. Якщо одна iз Сторiн вважає, що конкретна практика несумiсна з пунктом 1 цiєї Статтi, вона може вжити вiдповiдних заходiв згiдно з умовами i у вiдповiдностi до процедур, викладених у Статтi 23 (Процедура застосування захисних заходiв) цiєї Угоди.
Стаття 18
Демпiнг
Якщо будь-яка Сторона вважає, що в торгiвельних вiдносинах, якi регулюються цiєю Угодою, має мiсце демпiнг, визначений як такий згiдно iз Статтею VI Генеральної Угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року, то вона може вжити вiдповiдних заходiв проти подiбної практики у вiдповiдностi до Угоди про застосування Статтi VI Генеральної Угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року згiдно з процедурою, яка викладена в Статтi 23 (Процедура застосування захисних заходiв) цiєї Угоди.
Стаття 19
Надзвичайнi заходи стосовно iмпорту окремих
товарiв
Якщо збiльшення iмпорту будь-якого товару походженням з України або з Латвiї здiйснюється у таких кiлькостях або за таких умов, що завдають або можуть завдавати:
а) серйознi шкоди вiтчизняним виробникам аналогiчних або безпосередньо конкурентних товарiв на територiї iншої Сторони, або
b) серйозних потрясiнь у будь-якому спорiдненому секторi економiки, або труднощiв, якi можуть призвести до серйозного погiршення економiчної ситуацiї в регiонi,
Сторона, якої це стосується, може вжити вiдповiдних заходiв згiдно з умовами та вiдповiдно до процедури, викладеної в Статтi 23 (Процедура застосування захисних заходiв) цiєї Угоди.
Стаття 20
Структурне регулювання
Виключнi заходи можуть стосуватись тiльки по вiдношенню до нових галузей промисловостi чи вiдповiдних секторiв, якi знаходяться в процесi структурної перебудови або, якi зiткнулися з серйозними труднощами, особливо, якщо цi труднощi можуть призвести до серйозних соцiальних проблем.
Цi заходи можуть застосовуватися протягом перiоду, який не перевищує п'яти рокiв, якщо тiльки Спiльний Комiтет дозволить їх бiльшу тривалiсть, i не можуть бути запровадженими пiсля закiнчення п'ятирiчного строку з моменту набуття чинностi цiєю Угодою.
Стаття 21
Реекспорт та суттєвий недостаток окремих товарiв
У випадку коли дотримання положень Статтi 8 (Заборона та вiдмiна мита на експорт i зборiв, якi мають еквiвалентну дiю) i Статтi 9 заходiв, якi мають еквiвалентну дiю) веде до:
а) реекспорту в третi країни, проти яких Сторона-експортер зберiгає вiдносно товарiв, про якi йде мова, кiлькiснi обмеження експорту, експортнi мита або заходи, або збори, якi мають еквiвалентну дiю, або
b) суттєвого недостатку будь-якого товару або його загрози, що має суттєве значення для Сторони-експортера;
i коли ситуацiя, про яку згадувалось вище, призводить або може призвести до суттєвих труднощiв для Сторони-експортера, то ця Сторона може вжити вiдповiдних заходiв на умовах i вiдповiдно до процедури, яка викладена в Статтi 23 (Процедура застосування захисних заходiв) цiєї Угоди. Цi заходи повиннi бути недискримiнацiйними i бути лiквiдованi, коли умови перестають бiльше виправдовувати їх зберiгання.
Стаття 22
Труднощi платiжного балансу
1. Якщо будь-яка Сторона має серйознi труднощi платiжного балансу або при загрозi їх неминучостi, Сторона, якої це стосується, може вiдповiдно до строкiв i умов, визначених Генеральною Угодою з тарифiв i торгiвлi 1994 року та Домовленостi щодо Положень платiжного балансу Генеральної Угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 року, вжити обмежувальних торгiвельних заходiв на певний час, якi будуть недискримiнацiйними, та не можуть перевищувати термiну, необхiдного для виправлення платiжного балансу. Сторони надають перевагу цiновим заходам. Заходи скасовуються, коли умови не виправдовують бiльше їх зберiгання. Сторони iнформують одна одну вiдразу, якщо це можливо, до їх введення i надають графiк їх вiдмiни.
2. Проте, Сторони намагатимуться уникати введення обмежувальних заходiв для цiлей платiжного балансу.
Стаття 23
Процедура застосування захисних заходiв
1. Перед початком процедури застосування захисних заходiв, встановлених у наступних пунктах цiєї Статтi, Сторони докладатимуть зусиль для вирiшення розбiжностей мiж ними шляхом прямих консультацiй.
2. Без шкоди положенням пункту 5 цiєї Статтi, Сторона, яка вважає за необхiдне запровадження захисних заходiв вiдразу повiдомляє про них iншу Сторону та надає всю необхiдну iнформацiю. Повиннi бути проведенi невiдкладно консультацiї в Спiльному Комiтетi з метою досягнення взаємоприйнятого рiшення:
3. а) Вiдносно Статтi 17 (Державна допомога) Сторона, якої це стосується, надає Спiльному Комiтету всю необхiдну допомогу для вивчення ситуацiї i, по можливостi, лiквiдацiї такої практики. Якщо Сторонi, якої це стосується, не вдається лiквiдувати цю практику протягом перiоду, встановленого Спiльним Комiтетом, або, якщо Спiльному Комiтету не вдається досягти пiсля консультацiй, або через 30 днiв пiсля звернення щодо проведення таких консультацiй, зацiкавлена Сторона може вжити вiдповiдних заходiв для подолання труднощiв, що виникають з практики, про яку йде мова;
b) Вiдносно Статей 18 (Демпiнг), 19 (Надзвичайнi заходи стосовно iмпорту окремих товарiв) та 21 (Реекспорт та суттєвий недостаток окремих товарiв), Спiльний Комiтет вивчає випадок або положення i може прийняти будь-яке рiшення, необхiдне для лiквiдацiї труднощiв, з приводу яких звернулась зацiкавлена Сторона. У разi неприйняття такого рiшення з приводу звернення до Спiльного Комiтету протягом 30 днiв, зацiкавлена Сторона може вжити заходiв, необхiдних для виправлення ситуацiї;
с) Вiдносно Статтi 26 (Виконання зобов'язань), зацiкавлена Сторона надає Спiльному Комiтету всю вiдповiдну iнформацiю, необхiдну для ретельного аналiзу ситуацiї з метою досягнення взаємоприйнятного рiшення. Якщо Спiльний Комiтет не прийняв такого рiшення або закiнчився трьохмiсячний термiн з часу повiдомлення, то зацiкавлена Сторона може вжити вiдповiдних заходiв.
4. Про запровадження захисних заходiв негайно повiдомляється iншiй Сторонi. Вони обмежуються обсягом та тривалiстю, необхiдними для виправлення становища, яке викликало їх застосування, i вони не можуть перевищувати шкоду, заподiяну практикою чи труднощами, про якi йде мова. Прiоритет надається таким заходам, якi якнайменше зашкодять функцiонуванню цiєї Угоди.
5. Запровадженi захиснi заходи повиннi бути предметом регулярних консультацiй в межах Спiльного Комiтету з метою їх послаблення, замiни або вiдмiни в найкоротшi термiни.
6. Якщо надзвичайнi обставини, що вимагають негайних дiй, роблять неможливим проведення попереднього розгляду, зацiкавлена Сторона може у випадках, передбачених у Статтях 16 (Правила конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностi), 17 (Державна допомога), 18 (Демпiнг), 19 (Ненадзвичайнi заходи стосовно iмпорту окремих товарiв) та 21 (Реекспорт та суттєвий недостаток окремих товарiв) негайно застосовувати попереднi i тимчасовi заходи, конкретно необхiднi для виправлення становища. Про цi заходи необхiдно без затримки повiдомити Спiльний Комiтет i, якнайшвидше, провести консультацiї мiж Сторонами.
Стаття 24
Винятки щодо безпеки
Нiщо в цiй Угодi не перешкоджає будь-якiй Сторонi вжити будь-яких заходiв, якi вона вважає необхiдними:
а) для запобiгання розголошенню iнформацiї, яка суперечить її суттєвим iнтересам в галузi безпеки;
b) для захисту суттєвих iнтересiв безпеки або виконання мiжнародних зобов'язань, або проведення нацiональної полiтики з питань:
1) щодо торгiвлi зброєю, боєприпасами та воєнними матерiалами, за умови, що такi заходи не погiршать умов конкуренцiї вiдносно товарiв, якi не призначенi для будь-яких спецiальних воєнних цiлей, i такiй торгiвлi iншими товарами, матерiалами та послугами, яка здiйснюється безпосередньо чи опосередковано для цiлей постачання збройних сил; або
2) пов'язаних з нерозповсюдженням бiологiчної та хiмiчної зброї, ядерної зброї або iнших ядерних вибухових пристроїв; або
3) якi прийнятi в воєнний час або за iнших обставин, пов'язаних з серйозним напруженням мiжнародного становища.
Стаття 25
Розвиток положень Угоди
Сторони визнають зростаюче значення таких галузей як послуги, iнвестицiї та здiйснення спiльних проектiв. Якщо Сторона вважає, що в iнтересах економiк Сторiн буде корисно розвивати i поглиблювати вiдносини, визначенi цiєю Угодою, шляхом їх поширення на галузi, якi не пiдпадають пiд дiю цiєї Угоди, то ця Сторона надсилає обгрунтований запит iншiй Сторонi. Сторони можуть доручити Спiльному Комiтету розглянути цю пропозицiю та, якщо необхiдно розробити для них рекомендацiї, зокрема, з метою за започаткування переговорiв.
Стаття 26
Виконання зобов'язань
1. Сторони вживають усiх необхiдних заходiв для забезпечення досягнень цiлей цiєї Угоди та виконання своїх зобов'язань, що витiкають з цiєї Угоди.
2. Якщо одна iз Сторiн вважає, що iнша Сторона не виконує зобов'язань за цiєю Угодою, то ця Сторона може вжити вiдповiдних заходiв пiсля проведення консультацiй у Спiльному Комiтетi згiдно з умовами i вiдповiдно до процедури, яка викладена в Статтi 23 (Процедура застосування захисних заходiв).
Стаття 27
Додатки та Протоколи
Додатки та Протоколи до Угоди є невiд'ємною частиною цiєї Угоди. Спiльний Комiтет може прийняти рiшення про внесення змiн до Додаткiв та Протоколiв.
Стаття 28
Митнi союзи, зони вiльної торгiвлi та прикордонна
торгiвля
Ця Угода не перешкоджає збереженню або створенню митних союзiв, зон вiльної торгiвлi або угод про прикордонну торгiвлю в тiй мiрi, в якiй вони не будуть негативно впливати на торгiвельний режим та, зокрема, на положення щодо Правил походження товарiв, визначених цiєю Угодою.
Стаття 29
Поправки
Поправки до цiєї Угоди, крiм згаданих в Статтi 27 (Додатки та Протоколи), схваленi Спiльним Комiтетом, надаються Сторонам для прийняття i набирають чинностi вiдповiдно до Статтi 30 (Набуття чинностi) цiєї Угоди.
Стаття 30
Набуття чинностi
Ця Угода набуває чинностi через тридцять днiв пiсля того, як обидвi Сторони повiдомили в письмовiй формi одна одну про те, що державнi або iншi юридичнi вимоги щодо набуття чинностi виконанi. Ця Угода укладається на невизначений строк.
Стаття 31
Денонсацiя
Кожна Сторона може денонсувати цю Угоду шляхом письмового повiдомлення iншої Сторони. Ця Угода припиняє дiю через шiсть мiсяцiв з дати отримання повiдомлення iншою Стороною.
На пiдтвердження цього, представники, що пiдписалися нижче, до того ж належним чином уповноваженi, пiдписали цю Угоду.
Здiйснено в м. Києвi " 21 " листопада 1995 року у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, латишською та англiйською мовами. У разi розбiжностей перевага надаватиметься тексту англiйською мовою.
| За Україну /пiдпис/ |
За Латвiйську Республiку /пiдпис/ |
ПРОТОКОЛ
СТОСОВНО УГОДИ З ТОРГIВЛI СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ
ТОВАРАМИ МIЖ УКРАЇНОЮ I ЛАТВIЙСЬКОЮ РЕСПУБЛIКОЮ
1. По вiдношенню до сiльськогосподарських товарiв (товарнi групи з 1 по 24 Гармонiзованої Системи) Сторони погодились на три перелiки товарiв:
Перелiк А включає сiльськогосподарськi товари та товари сiльськогосподарської переробки, по вiдношенню до яких застосовуватимуться нульовi ставки мита, або збори, якi мають торгiвлi сiльськогосподарськими товарами;
Перелiк В включає сiльськогосподарськi товари та товари сiльськогосподарської переробки, по вiдношенню до яких здiйснюватиметься поступове зниження мит або зборiв, якi мають еквiвалентну дiю, починаючи з моменту набрання чинностi цiєю угодою з метою запровадження нульових ставок мит не пiзнiше 1 сiчня 2000 року;
Перелiк С включає сiльськогосподарськi товари та товари сiльськогосподарської переробки, по вiдношенню до яких повна лiбералiзацiї не передбачається.
Сторони погоджуються провести перше засiдання експертiв щодо Угоди з торгiвлi сiльськогосподарськими товарами у груднi 1995 року.
ПРОТОКОЛ
ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРIВ ТА МЕТОДIВ
АДМIНIСТРАТИВНОГО СПIВРОБIТНИЦТВА ДО УГОДИ МIЖ
УКРАЇНОЮ ТА ЛАТВIЙСЬКОЮ РЕСПКБЛIКОЮ ПРО ВIЛЬНУ
ТОРГIВЛЮ
РОЗДIЛ I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Визначення
Для цiлей цього Протоколу:
а) "виробництво" - означає будь-яку переробку або обробку, включаючи складання або спецiальнi операцiї;
b) "матерiал" - означає будь-якi iнгредiєнти, сировину, компоненти або частини та iнше, що використовується для виробництва продукту;
с) "продукт" - означає вироблений продукт, навiть якщо вiн призначений для подальшого використання в iнших виробничих операцiях;
d) "товар" - означає як матерiали, так i продукти;
е) "митна вартiсть" - означає вартiсть, що визначається згiдно з Угодою про застосування Статтi VII Генеральної Угоди з Тарифiв та Торгiвлi, укладеної в м.Женева 12 квiтня 1979 року;
f) "цiна франко-завод" - означає цiну, що сплачена за продукт з заводу-виробника, на пiдприємствi якого здiйснена остання переробка чи обробка, за умови, що цiна включає вартiсть усiх використаних матерiалiв, або урахування усiх внутрiшнiх податкiв, якi вiдшкодовуються або можуть бути вiдшкодованi при експортi виробленого продукту;
g) "вартiсть матерiалiв" - означає митну вартiсть на момент iмпорту використаних матерiалiв, якi не походять з країни, або, якщо це невiдомо i не може бути встановлено, початкову цiну, що може бути встановленою, сплачену за матерiали на вiдповiдних територiях;
h) "вартiсть матерiалiв, що мають походження" - означає митну вартiсть таких матерiалiв, визначених у пiдпунктi (g), що застосовується з необхiдними змiнами;
i) "добавлена вартiсть" - означає заводську цiну, за виключенням митної вартостi кожного з продуктiв, що входять до складу товару, якi не походять з країни, в якiй цi продукти були виробленi;
j) "групи" та "позицiї" - означають групи та позицiї (4-значнi коди), що застосовуються з номенклатурi Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв, у цьому Протоколi позначеною як "Гармонiзована система" або "ГС";
k) "класифiкований" - вiдноситься до класифiкацiї продукту або матерiалу згiдно з окремою позицiєю;
l) "партiя товарiв" - означає товари, що або направляються одночасно вiд експортера до одержувача, або тi, що оформленi одним транспортним документом, що пiдтверджує їх вiдправку вiд експортера до одержувача, або, за вiдсутнiстю такого документу - єдиним iнвойсом;
m) "митнi органи" - означає митнi та iншi уповноваженi компетентнi органи Сторiн, на якi покладена вiдповiдальнiсть за оформлення та видачу сертифiкатiв походження товарiв.
РОЗДIЛ II
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ "ПРОДУКТИ, ЩО ПОХОДЯТЬ З
ВIДПОВIДНОЇ ТЕРИТОРIЇ"
Стаття 2
Критерiй походження
В цiлях застосування цiєї Угоди та без шкоди положенням Статей 3 та 4 цього Протоколу, наступнi товари будуть вважатися як:
1. Товари походженням з України
а) товари повнiстю виробленi в Українi, як визначено в Статтi 5 цього Протоколу;
b) товари виробленi в Українi, якi мiстять матерiали, що не повнiстю виробленi в Українi, за умови, що цi матерiали зазнали в Українi достатньої обробки або переробки, як визначено в Статтi 6 цього Протоколу;
2. Товари походженням з Латвiї
а) товари повнiстю виробленi в Латвiї, як визначено в Статтi 5 цього Протоколу;
b) товари виробленi в Латвiї, якi мiстять матерiали, що не повнiстю виробленi в Латвiї, за умови, що цi матерiали зазнали в Латвiї достатньої обробки або переробки, як визначено в Статтi 6 цього Протоколу.
Стаття 3
Двостороння кумуляцiя
1. Незважаючи на положення Статтi 2(1) (b), матерiали, що походять з України, у розумiннi цього Протоколу, будуть вважатися матерiалами, що походять з Латвiї, i непотрiбно, щоб цi матерiали зазнавали достатньої обробки або переробки в Латвiї, за умови, однак, що вони зазнали рiвень обробки або переробки вищий нiж передбачений в Статтi 7 цього Протоколу.
2. Незважаючи на положення Статтi 2(2) (b), матерiали, що походять з Латвiї, у розумiннi цього Протоколу, будуть вважатися матерiалами, що походять з України, i непотрiбно, щоб цi матерiали зазнавали достатньої обробки або переробки в Українi, за умови, однак, що вони зазнали рiвень обробки або переробки вищий нiж передбачений в Статтi 7 цього Протоколу.
Стаття 4
Кумуляцiя з матерiалами, що походять з Естонiї,
Литви та Європейського Союзу
1. а) Незважаючи на положення Статтi 2 (1) (b) та згiдно з положеннями пунктiв 2 та 3, матерiали, що походять з Естонiї або Литви, або Європейського Союзу, у розумiннi Протоколу А або 3 до Угоди мiж Україною та цими країнами, будуть вважатися такими, що походять з України, i непотрiбно буде, щоб цi матерiали зазнавали достатньої обробки або переробки, за умови, однак, що вони зазнали рiвень обробки або переробки вищий нiж передбачено в Статтi 7 цього Протоколу.
b) Незважаючи на положення Статтi 2 (2) (b) та згiдно з положеннями пунктiв 2 та 3, матерiали, що походять з Естонiї, або Литви, або Європейського Союзу, у розумiннi Протоколу А або 3 до Угоди мiж Латвiєю та цими країнами, будуть вважатися такими, що походять з Латвiї, i непотрiбно буде, щоб цi матерiали зазнавали достатньої обробки або переробки, за умови, однак, що вони зазнали рiвень обробки або переробки вищий нiж передбачено в Статтi 7 цього Протоколу.
2. Продукти, якi набули статусу походження згiдно з пунктом 1, вважатимуться лише походженням з України або Латвiї, коли вартiсть, добавлена в них, перевищує вартiсть використаних матерiалiв походженням з Естонiї, Литви або Європейського Союзу.
Якщо це не так, то згаданi продукти вважатимуться для цiлей виконання цiєї Угоди або Угоди мiж Україною i Латвiєю походженням з Естонiї або Литви, або Європейського Союзу залежно вiд того, на долю якої з цих країн припадає найбiльша вартiсть використаних матерiалiв, що мають походження.
3. Для цiлей цiєї Статтi iдентичнi правила походження до тих же правил в цьому Протоколi застосовуватимуться в торгiвлi мiж Естонiєю, Україною, Литвою та Європейським Союзом i Латвiєю з цими країнами, а також мiж кожною з цих країн.
4. Пункт 1(а) може застосовуватися лише за умови, що необхiднi Угоди мiж Україною, Естонiєю, Литвою та Європейським Союзом для виконання цих положень наберуть чинностi згiдно з положеннями цього Протоколу.
Стаття 5
Повнiстю виробленi продукти
1. У розумiннi Статтi 2 (1) та (2) (а), наступне буде вважатися повнiстю виробленим або в Українi, або в Латвiї:
а) кориснi копалини, видобутi з їх грунту та морського дна;
b) рослиннi продукти, вирощенi в них;
с) живi тварини, народженi та вирощенi в них;
d) продукти, отриманi в них вiд живих тварин;
е) продукти, отриманi в них в результатi мисливського або рибальського промислiв;
f) продукти морського риболовства та iншi продукти, добутi з моря їхнiми суднами;
g) продукти, виробленi на борту їхнiх переробних суден виключно iз продуктiв, поiменованих у пунктi (f);
h) зiбранi в них використанi продукти, придатнi лише для регенерацiї сировини, виключаючи використанi покришки, придатнi лише для повторної обробки, або для використання їх як вiдходiв;
i) вiдходи та брухт, отриманi в результатi виробничих операцiй здiйснених в них;
j) продукти, видобутi з морського дна або з надр за межами їхнiх територiальних вод, за умови, що вони мають виключне право на розробку цього дна або надр;
k) товари, виробленi виключно iз продуктiв, поiменованих в пунктах вiд (а) до (j).
2. Термiни "Їхнi судна" та "переробнi судна" у пунктi 1 (f) та (g) вiдносяться тiльки до суден та переробних суден, якi:
зареєстрованi в Українi або Латвiї;
ходять пiд прапором України або Латвiї;
є власнiстю при наймi хоча б на 50 % України або Латвiї або належать компанiї з головним представництвом в Українi або в Латвiї, де керiвництво, голова ради директорiв, або контрольного органу i бiльшiсть членiв таких органiв є громадянами України або Латвiї, i де, крiм того, у разi створення товариств або компанiй з обмеженою вiдповiдальнiстю, щонайменше половина капiталу належить Українi, Латвiї, їхнiм державним органам або їх громадянам;
де власник i керiвники є громадянами України або Латвiї;
де хоча б 75 % екiпажу є громадянами України або Латвiї; 3. Термiни "Україна" i "Латвiя" також охоплюють територiальнi води України, Латвiї.
Судна далекого плавання, включаючи переробнi судна, де виловлена риба обробляється або переробляється, будуть вважатися частиною територiї України або Латвiї за умови, що вони вiдповiдають усiм правилам пункту 2.
Стаття 6
Достатньо обробленi або переробленi продукти
1. Для цiлей Статтi 2 матерiали, що не мають статусу походження, вважаються достатньо обробленими або переробленими, якщо вироблений продукт класифiкується у позицiї вiдмiннiй вiд тої, в якiй класифiкуються всi матерiали, що не мають статусу походження, якi використанi у його виробництвi, вiдповiдно до пунктiв 2 та 3.
2. Для товару, зазначеного у колонках 1 i 2 перелiку Додатку (II), умови, визначенi у колонцi 3 для вiдповiдного товару, повиннi виконуватись, незважаючи на положення пункту 1.
Там, де у перелiку Додатку (II) застосовується процентне правило у визначеннi статусу походження товару, виробленого в Українi або в Латвiї, вартiсть, добавлена в результатi обробки або переробки, буде вiдповiдати цiнi франко-завод виробленого продукту, не враховуючи вартiсть iмпортованих в Україну або Латвiю матерiалiв з третьої країни.
3. Для усiх продуктiв, що пiдпадають пiд дiю Угоди, цi умови визначають обробку або переробку, яка повинна проводитись з матерiалами, що не мають статусу походження, використаними у виробництвi цих товарiв, i застосовується тiльки вiдносно до таких матерiалiв. Вiдповiдно це означає, що якщо продукт, який набув статусу походження шляхом виконання умов, встановлених у перелiку для цього продукту, використовується у, виробництвi iншого продукту, то умови, що застосовуються до продукту, до якого вiн входить, не застосовуються до нього, i не беруться до уваги матерiали, що не мають статусу походження, якi можуть бути використанi у його виробництвi.
Стаття 7
Операцiї недостатньої обробки або переробки
Для цiлей застосування Статтi 6 наступне буде вважатися недостатньою обробкою або переробкою для надання статусу товарiв, що мають походження, незалежно вiд того змiнюється в результатi цього тарифна позицiя, чи нi:
а) операцiї по забезпеченню збереження продуктiв у задовiльному станi пiд час транспортування та зберiгання (вентилювання, подрiблення, сушка, охолодження, помiщення у сiль, розчин двоокису сiрки та iншi воднi розчини, усунення пошкоджених частин та подiбнi операцiї);
b) простi операцiї, такi як видалення пилу, просiювання, сортування, класифiкацiя, пiдгiн (включаючи складання наборiв виробiв), миття, фарбування, нарiзання;
с) (i) змiни в упаковцi, подрiблення або з'єднання упаковок;
(ii) просте наповнення пляшок, флаконiв, мiшкiв, коробок, ящикiв, крiплення на плитах та пластинах та iншi подiбнi простi пакувальнi операцiї;
d) прикрiплення марок, етикеток та iнших подiбних розпiзнавальних знакiв на продукти або їх упаковки;
е) просте змiшування продуктiв одного або декiлькох видiв, де один або бiльше компонентiв сумiшей не вiдповiдають вимогам, встановленим цим Протоколом для того, щоб вважатися товаром, що походить з України або Латвiї;
f) просте складання деталей для отримання комплектного продукту;
g) комбiнацiя двох або бiльше операцiй, зазначених в пiдпунктах вiд (а) до (f);
h) забiй тварин.
Стаття 8
Квалiфiкацiйна одиниця
1. Квалiфiкацiйною одиницею цього Протоколу буде окремий продукт, який вважається як основна одиниця при визначеннi класифiкацiї за номенклатурою Гармонiзованої системи.
Вiдповiдно, це означає що:
а) коли продукт, до складу якого увiйшла група або комплект виробiв, якi класифiкуються згiдно з умовами Гармонiзованої Системи в однiй позицiї, то в цiлому це становить квалiфiкацiйну одиницю;
b) коли партiя товарiв складається з декiлькох iдентичних продуктiв, класифiкованих в однiй i тiй же позицiї Гармонiзованої Системи, для застосування положень цього Протоколу, кожний продукт повинен розглядатися окремо.
2. Там, де згiдно з загальним правилом 5 Гармонiзованої Системи упаковка включається в товар для цiлей класифiкацiї, то вона включатиметься для цiлей визначення походження товару.
Стаття 9
Комплектуючi, запчастини та iнструменти
Комплектуючi, запчастини та iнструменти, вiдправленi в комплектi з обладнанням, машиною, апаратом або транспортним засобом, якi є частиною обладнання i включенi в його цiну, або якi не оформленi окремо рахунком-фактурою, вважатимуться як одне цiле з цим обладнанням, машиною, апаратом або транспортним засобом, про якi йде мова.
Стаття 10
Комплекти
Комплекти, як визначено у загальному правилi 3 Гармонiзованої Системи, вважаються такими, що мають походження, якщо всi компоненти продуктiв мають походження. Однак, якщо комплект складається з компонентiв таких, що мають походження та таких, що не мають походження, то вiн у цiлому буде мати походження, за умови, якщо вартiсть компонентiв, що не мають походження, не перевищує 15% цiни франко-завод комплекту.
Стаття 11
Невизначенi елементи
Для визначення походження продукту з України чи Латвiї немає необхiдностi встановлювати походження електроенергiї, палива, заводу i обладнання, а також машин, iнструментiв, що застосовувались для виробництва такого продукту, а також iнших товарiв, якi використовувалися у процесi виробництва та не є частиною готового продукту i не будуть включенi до його кiнцевого складу.
РОЗДIЛ III
ТЕРИТОРIАЛЬНI ВИМОГИ
Стаття 12
Територiальний принцип
Умови, визначенi у Роздiлi II стосовно набуття статусу походження, повиннi виконуватись як в Українi, так i в Латвiї, без шкоди положенням Статтi 3.
Стаття 13
Реiмпорт товарiв
Якщо товари, що мають походження, експортуються з України або Латвiї до iншої країни повертаються, за винятком обумовленим у Статтях 3 або 4, вони повиннi вважатися такими, що не мають походження, тiльки якщо митним органам не буде доведено, що:
а) товари, що повертаються, є тими самими, що експортувалися; та
b) вони не зазнали нiяких операцiй, за винятком необхiдних операцiй, що забезпечують їх збереження у задовiльному станi в цiй країнi або пiд час експортування.
Стаття 14
Пряме транспортування
1. Преференцiйний режим, передбачений Угодою, застосовується лише до продуктiв або матерiалiв, що транспортуються мiж територiями України та Латвiї, або, коли застосовуються положення Статтi 4, або мiж територiями Естонiї, або Литви, Європейського Союзу, без заходження на будь-яку iншу територiю. Однак, товари походженням з України або з Латвiї, якi становлять єдину партiю, що не є подрiбленою, можуть транспортуватися через територiю iншу, нiж територiя України або Латвiї, або якщо застосовуються положення Статтi 4, нiж територiя Естонiї, або Литви, або Європейського Союзу з, при необхiдностi, перевантаженням або тимчасовим зберiганням на такiй територiї, за умови, що товари залишилися пiд наглядом митних органiв в країнi транзиту або зберiгання, i що вони не зазнали операцiй, крiм розвантаження, навантаження або iнших операцiй, що забезпечують їх зберiгання у задовiльному станi.
Продукти походженням з України та Латвiї можуть транспортуватися трубопроводом через територiю, iншу нiж територiя України або Латвiї.
2. Пiдтвердження того, що умови пункту 1 були виконанi, можуть бути представленi митним органам країни iмпорту такими документами:
а) накладною, виданою країною експорту, що мiстить данi щодо походження через країну транзиту; або
b) сертифiкатом, виданим митними органами країни транзиту, що:
(i) мiстить точний опис товарiв;
(ii) мiстить данi щодо вивантаження та перевантаження товарiв та, в разi потреби, - назви суден; та
(iii) засвiдчує умови, за яких товари залишалися в країнi транзиту; або
с) в разi вiдсутностi цих документiв, будь-якими, що їх замiнюють.
Стаття 15
Виставки
1. Продукти, що вiдправляються однiєю iз Сторiн на виставку у третю країну i продаються пiсля виставки для iмпорту iншiй Сторонi, мають пiльги з iмпортування згiдно положень Угоди, за умови, що продукти вiдповiдають вимогам цього Протоколу щодо визнання їх походження з України або з Латвiї, i якщо митним органам представленi докази того, що:
а) експортер вiдправив цi продукти з територiї одної Сторони в країну, де проводилася виставка, та виставляв їх там;
b) продукти були проданi або iншим чином переданi цим експортером представнику iншої Сторони;
с) продукти були вiдправленi пiд час виставки або вiдразу по її закiнченнi iншiй Сторонi у такому станi, в якому вони були представленi на виставку; та
d) з моменту вiдправлення продуктiв вони не використовувалися в будь-яких цiлях, крiм демонстрацiї на виставцi.
2. Доказ походження повинен бути виданий згiдно з положеннями Роздiлу IV та представлений митним органам країни iмпорту в звичайному порядку. В ньому мають бути вказанi назва та адреса виставки. У разi необхiдностi можуть вимагатися додатковi документальнi свiдоцтва щодо природи продуктiв та умов, за яких вони виставлялися.
3. Пункт 1 буде застосовуватися щодо виставок в галузi торгiвлi, промисловостi, сiльського господарства або народних ремесел, ярмарок або подiбних публiчних показiв, що не органiзовуються у приватних цiлях у магазинах та торгiвельних точках для продажу iноземних продуктiв, i пiд час яких продукти залишаються пiд митним контролем.
РОЗДIЛ IV
ПIДТВЕРДЖЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ
Стаття 16
Сертифiкат перемiщення EUR.1
У розумiннi цього Протоколу доказом статусу походження товарiв буде сертифiкат перемiщення EUR.1, зразок якого мiститься у Додатку III до цього Протоколу.
Стаття 17
Звичайнi процедури для видачi сертифiката
перемiщення EUR.1
1. Сертифiкат перемiщення EUR.1 видається митними органами країни-експортера за письмовою заявою експортера або, на вiдповiдальнiсть експортера, його уповноваженого представника.
2. З цiєю метою експортер або його уповноважений представник повиннi заповнити як сертифiкат перемiщення EUR.1, так i форму заявки, зразки яких додаються у Додатку III.
Цi форми повиннi бути заповненi однiєю з мов, якою укладена Угода, згiдно з положеннями чинного законодавства країни-експортера. Якщо вони заповнюються вiд руки, то вони мають заповнюватися великими друкованими лiтерами. Опис товарiв має даватися в графi, призначенiй для цiєї цiлi, не залишаючи вiльного мiсця. Там, де графа повнiстю не заповнена, має бути проведена горизонтальна лiнiя нижче останнього рядку опису, пусте мiсце перекреслюється косою лiнiєю.
3. Експортер, що звертається за сертифiкатом перемiщення EUR.1, має бути готовим у будь-який час за вимогою митних органiв країни-експортера, де видається цей сертифiкат, представити будь-якi документи, що пiдтверджують статус походження продуктiв, на якi видається сертифiкат, а також виконати будь-якi iншi вимоги цього Протоколу.
Експортер має зберiгати документи, що стосуються попереднього пункту щонайменше 3 роки.
Заяви щодо отримання сертифiкатiв перемiщення EUR.1 мають зберiгатися митними органами країни-експортера щонайменше 3 роки.
4. Сертифiкат перемiщення EUR.1 повинен видаватися митними органами України, якщо товари, що експортуються, можуть вважатися як продукти, що походять з України, у розумiннi Статтi 2 (1) цього Протоколу. Сертифiкат перемiщення EUR.1 має бути виданий митними органами Латвiї, якщо продукти, що експортуються, можуть вважатися як продукти, що походять з Латвiї у розумiннi Статтi 2 (2) цього Протоколу.
5. У тому разi, коли застосовуються положення щодо кумуляцiї Статей вiд 2 до 4, митнi органи України та Латвiї можуть видавати сертифiкати перемiщення EUR.1 згiдно з умовами цього Протоколу, якщо товари, що експортуються, можуть вважатися такими, що мають походження у розумiннi цього Протоколу, та за умови, що товари охопленi сертифiкатом перемiщення EUR.1, знаходяться в Українi або в Латвiї.
В цих випадках сертифiкати перемiщення EUR.1 мають видаватися на основi представлення доказу про походження, що був виданий або виписаний ранiше. Цi докази походження мають зберiгатися щонайменше 3 роки митними органами країни-експортера.
6. Митнi органи, що видають сертифiкати, будуть вживати усiх необхiдних заходiв для перевiрки статусу походження продуктiв та виконання iнших вимог цього Протоколу. Для цих цiлей вони матимуть право вимагати будь-яке пiдтвердження та проводити будь-яку перевiрку рахункiв експортера або будь-яку iншу перевiрку, яку вважатимуть за потрiбне. Митнi органи, що видають сертифiкати, також забезпечать те, щоб форми, передбаченi у пунктi 2, були заповненi належним чином, вони перевiряють чи графа, призначена для опису продуктiв, заповнена таким чином, щоб виключати будь-яку можливiсть доповнень.
7. Дата видачi сертифiката перемiщення EUR.1 зазначається у графi сертифiкату, яка вiдведена для митних органiв.
8. Сертифiкат перемiщення EUR.1 видаватиметься митними органами країни-експортера, коли продукти, до яких вiн вiдноситься, експортуються. Вiн повинен бути у наявностi в експортера вiдразу пiсля здiйснення або реалiзацiї фактичного експорту.
Стаття 18
Сертифiкати перемiщення EUR.1 виданi згодом
1. Незважаючи на положення Статтi 17 (8), сертифiкат перемiщення EUR.1 може бути виданий як виключення пiсля експорту продуктiв, до яких вiн вiдноситься, якщо:
а) вiн не був виданий пiд час експорту в результатi помилок або неупереджених упущень або особливих обставин; або
b) митним органам переконливо доказано, що сертифiкат перемiщення EUR.1 був виданий, але неотриманий при iмпортi з технiчних причин.
2. Для виконання пункту 1 експортер має забезпечити у своїй заявi мiсце та дату експорту продуктiв, до яких вiдноситься сертифiкат перемiщеня EUR.1, i вказати причини цього запиту.
3. Митнi органи можуть видавати сертифiкат перемiщення EUR.1 згодом, тiльки пiсля перевiрки того, що iнформацiя, надана в заявцi експортера вiдповiдає дiйсностi.
4. Сертифiкати перемiщення EUR.1, виданi згодом, повиннi пiдтверджуватися однiєю з таких фраз:
"ВИДАНИЙ ЗГОДОМ", "ISSUED RETROSPECTIVELY", "IZDOTS PEC PRECU EKSPORTA".
5. Запис про пiдтвердження, передбачений у пунктi 4, має бути внесений у графу "Пiдтримки" сертифiката перемiщення EUR.1.
Стаття 19
Видача дублiката сертифiката перемiщення EUR.1
1. У випадку викрадення, втрати або пошкодження сертифiкату перемiщення EUR.1, експортер може звернутися до митних органiв, якi видали його, для отримання дублiката, виписаного на основi експортних документiв, що маються у їх розпорядженнi.
2. Дублiкат, виданий таким чином, повинен бути пiдтверджений одним iз таких слiв "ДУБЛIКАТ", "DUPLICATE", "DUBLIKATS".
3. Запис про пiдтвердження, передбачений у пунктi 2 та також дата видачi i порядковий номер оригiналу сертифiката, мають бути вписанi у графу "Примiтки" дублiката сертифiката перемiщення EUR.1.
4. Дублiкат, який повинен мати дату видачi оригiналу сертифiката перемiщення EUR.1, вступає в дiю з цiєї дати.
Стаття 20
Замiна сертифiкатiв
1. У будь-який момент можна замiнити один або бiльше сертифiкатiв перемiщення EUR.1 одним або бiльше iншими сертифiкатами, за умови, що це зроблено митним органом, що вiдповiдає за контроль товарiв.
2. Замiнений сертифiкат вважатиметься як остаточний сертифiкат перемiщення EUR.1 для цiлей застосування цього Протоколу, включаючи положення цiєї Статтi.
3. Замiнений сертифiкат має бути виданий на основi письмового запиту реекспортера, пiсля того як вiдповiднi органи перевiрили iнформацiю, надану заявником у цьому запитi. Дата та порядковий номер оригiналу сертифiката перемiщення EUR.1 мають бути зазначенi у графi 7.
Стаття 21
Спрощена процедура видачi сертифiкатiв
1. На вiдмiну вiд положень Статей 17, 18 та 19 цього Протоколу, може застосовуватися спрощена процедура видачi EUR.1 згiдно з наступними умовами.
2. Митнi органи країни-експортера можуть надавати дозвiл будь-якому експортеру, далi iменується "уповноважений експортер", який часто здiйснює вiдправки, якому можуть бути виданi сертифiкати перемiщення EUR.1 i який пропонує належним чином компетентним органам всi гарантiї, необхiднi для перевiрки статусу походження товарiв, не представляти митному органу заявки на сертифiкат EUR.1 щодо цих товарiв, з метою отримання сертифiкату EUR.1 згiдно з умовами, викладеними в Статтi 17 цього Протоколу.
3. Дозвiл, зазначений у пунктi 2, передбачає, за вибором компетентних органiв, що графа 11 "Митнi вiдмiтки" сертифiката перемiщення EUR.1, повинна бути:
а) або завчасно заповнена з печаткою компетентного митного органу країни-експортера та пiдписом, може навiть факсимiльним, уповноваженої особи цього органу; або
b) заповнена уповноваженим експортером iз спецiальною печаткою, що була прийнята митними органами країни-експортера i яка вiдповiдає зразку, наведеному у Додатку V цього Протоколу. Така печатка може бути надрукована на бланках.
4. У випадках, передбачених у пунктi 3 (а), одна з таких фраз має бути вписана в графу 7 "Примiтки" сертифiката перемiщення EUR.1:
"СПРОЩЕНА ПРОЦЕДУРА", "SIMPLIFIED PROCEDURE", "VIENKARSOTA PROCEDURA".
5. Графа 11 "Митнi вiдмiтки" сертифiката EUR.1, у разi необхiдностi, заповнюється уповноваженим експортером.
6. Уповноважений експортер, у разi необхiдностi, зазначає у графi 13 "Запит на перевiрку" сертифiката EUR.1 назву та адресу компетентного органу для перевiрки такого сертифiката.
7. Якщо застосовується спрощена процедура, митнi органи країни-експортера можуть встановити використання сертифiкатiв EUR.1, з вiдмитним розпiзнавальним знаком, за допомогою якого вони можуть бути iдентифiкованi.
8. В дозволi, зазначеному у пунктi 2, компетентнi органи визначають, зокрема:
а) умови, за яких робляться заявки на сертифiкати EUR.1;
b) умови, за яких цi заявки мають зберiгатися щонайменше 3 роки;
с) у випадках, зазначених у пунктi 3 (b), компетентний орган проводить послiдуючу перевiрку, передбачену у Статтi 30 цього Протоколу.
9. Митнi органи країни-експортера можуть визнати деякi категорiї товарiв такими, що не можуть пiдпадати пiд спецiальний режим, зазначений у пунктi 2.
10. Митнi органи вiдмовлятимуть у дозволi, передбаченому у пунктi 2, експортерам, якi не надають усiх гарантiй, якi вони вважають необхiдними. Компетентнi органа можуть вiдкликати дозвiл у будь-який час. Вони повиннi зробити це, коли уповноважений експортер бiльше не задовольняє вимог або не пропонує бiльше таких гарантiй.
11. Уповноваженого експортера можуть зобов'язати iнформувати компетентнi органи згiдно з правилами, якi вони встановлюють, про товари, якi повиннi вiдправлятися ним таким чином, щоб такi органи могли провести будь-яку перевiрку, яку вони вважають необхiдною перед вiдправленням товарiв.
12. Митнi органи країни-експортера можуть проводити будь-яку перевiрку, яку вважатимуть за потрiбне, уповноважених експортерiв. Такi експортери повиннi дозволяти їм це робити.
13. Положення цiєї Статтi не зашкоджуватимуть застосуванню Україною i Латвiєю правил стосовно митних формальностей та використання митних документiв.
Стаття 22
Правильнiсть доказу походження товарiв
1. Сертифiкат перемiщення EUR.1 буде дiйсним протягом 4-х мiсяцiв з дати видачi у країнi-експортерi i має бути поданий цього перiоду митним органам країни-iмпортера.
2. Сертифiкати перемiщення EUR.1, що надаються митним органам країни-iмпортера пiсля кiнцевого термiну надання, визначеного у пунктi 1, можуть бути прийнятими для цiлей застосування преференцiйного режиму у тому разi, коли затримка у представленнi таких документiв до встановленого кiнцевого термiну, викликана форс-мажорними або виключними обставинами.
3. В iнших випадках запiзнiлого подання документiв митнi органи країни-iмпортера можуть прийняти сертифiкати перемiщення EUR.1, якщо товари були представленi їм до згаданого кiнцевого термiну.
Стаття 23
Надання доказiв походження товарiв
Сертифiкати перемiщення EUR.1 надаватимуться митним органам країни-iмпортера згiдно з процедурами, що застосовуються в цiй країнi. Згаданi органи можуть вимагати переклад сертифiкату перемiщення EUR.1 або iнвойсу. Вони можуть також вимагати iмпортну декларацiю, що супроводжується заявою iмпортера для того, щоб товари задовольняли умовам, якi необхiднi для застосування цiєї Угоди.
Стаття 24
Iмпорт частинами
Якщо за вимогою iмпортера та згiдно з умовами, встановленими митними органами країни-iмпортера, розiбранi або незiбранi товари, у розумiннi загального правила 2(а) Гармонiзованої системи, що пiдпадають пiд групи 84 та 85 Гармонiзованої системи, iмпортуються частинами, то митним органам надаватиметься єдиний доказ походження таких товарiв при iмпортi першої частини.
Стаття 25
Форма EUR.2
1. Незважаючи на положення Статтi 16, доказ статусу походження у розумiннi цього Протоколу для партiї товарiв, що складаються лише з товарiв, що мають походження та вартiсть яких не перевищує 3.000 ECU на одну партiю товару, можу бути наданий Формою EUR.2, зразок якої дається у Додатку IV до цього Протоколу.
2. Форма EUR.2 має бути заповнена та пiдписана експортером або, на вiдповiдальнiсть експортера, його уповноваженим представником згiдно з положеннями цього Протоколу.
3. Форма EUR.2 має заповнюватися на кожну партiю товару.
4. Експортер, що звертається за Формою EUR.2, має представити на вимогу митних органiв країни-експортера усi документи, щодо використання Форми.
5. Статтi 22 та 23 застосовуватимуться з необхiдними змiнами до Форми EUR.2.
Стаття 26
Виключення з формальних доказiв походження
товарiв
1. Товари, що вiдправленi невеликими пакетами вiд одних приватних осiб до iнших або становлять частину особистого багажу подорожуючого, будуть вважатися товарами, що мають статус походження, без надання формальних доказiв походження товарiв, за умови, що такi товари не iмпортуються шляхом торгiвлi та були декларованi як такi, що задовольняють вимогам цього Протоколу, i якщо немає сумнiву щодо достовiрностi такої декларацiї. Коли товари вiдправляються поштою, ця декларацiя може бути зроблена на митнiй декларацiї С2/CP3 або на аркушi паперу, що додається до цього документу.
2. Iмпорт, що носить нерегулярний характер та складається лише з товарiв особистого користування одержувачiв або подорожуючих та їх сiмей, не буде вважатися iмпортом шляхом торгiвлi, якщо це очевидно з характеру та кiлькостi товарiв, що будуть застосовуватися у комерцiйних цiлях.
3. Крiм того, загальна вартiсть цих товарiв не повинна перевищувати 300 ECU у випадках з невеликими пакетами, або 800 ECU у випадках з товарами, що є частинами особистого багажу подорожуючих.
Стаття 27
Розбiжностi та формальнi помилки
1. Виявлення невеликих розбiжностей мiж заявленим у сертифiкатi перемiщення EUR.1, або у Формi EUR.2 i тим, що є в наданих митному органу документах з метою виконання формальностей щодо iмпорту товарiв, не буде фактично причиною для того, щоб вважати сертифiкат перемiщення EUR.1 або Форму EUR.2 недiйсними, якщо належним чином встановлено, що цей документ не вiдповiдає представленим товарам.
2. Явнi формальнi помилки, такi як опечатка у сертифiкатi перемiщення EUR.1 або Формi EUR.2 не є причиною неприйняття цих документiв, якщо цi помилки не викликають сумнiвiв вiдносно правильностi даних, зазначених у цьому документi.
Стаття 28
Суми, вираженi в ECU
1. Суми в нацiональнiй валютi країни-експортера еквiвалентнi сумам, вираженим в EUC, встановлюються країною-експортером i повiдомляються iншiй Сторонi.
Якщо суми перевищують вiдповiднi суми, визначенi країною-iмпортером, остання прийматиме їх, якщо товари внесенi до рахунку-- фактури у валютi країни-експортера або у валютi однiєї з iнших країн, зазначених у Статтi 4 цього Протоколу.
РОЗДIЛ V
АДМIНIСТРАТИВНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО
Стаття 29
Митнi органи України та Латвiї забезпечують один одного зразками вiдбиткiв печаток, що використовуються їхнiми митними органами для видачi сертифiкатiв EUR.1, та адресами митних органiв, що вiдповiдають за видачу сертифiкатiв перемiщення EUR.1 та перевiрку цих сертифiкатiв i Форм EUR.2.
Стаття 30
Перевiрка сертифiкатiв перемiщення EUR.1 та Форм EUR.2
1. Послiдуюча перевiрка сертифiкатiв перемiщення EUR.1 та Форм EUR.2 здiйснюватиме вибiрково або тодi, коли у митних органiв країни-iмпортера є обгрунтованi сумнiви щодо вiрогiдностi таких документiв, статусу походження товарiв або виконання iнших вимог цього Протоколу.
2. Для цiлей виконання положень пункту 1 митнi органи країни-iмпортера мають повернути сертифiкат перемiщення EUR.1, Форму EUR.2 або екземпляр цих документiв митним органам країни-експортера, надаючи, при необхiдностi, мотивоване пояснення або форму запиту.
3. Перевiрка має проводитись митними органами країни-експортера. Для цього вони матимуть право вимагати будь-якi докази та проводити будь-яку iнспекцiю рахункiв експортера або будь-яку iншу перевiрку, яку вони вважають за потрiбне.
4. Якщо митнi органи країни-iмпортера вирiшують припинити надання преференцiйного режиму товарам на перiод отримання результатiв перевiрки, то вони запрошують, вiдпустити товари iмпортеру з дотриманням застережних заходiв, якi вважають необхiдними.
5. Митнi органи, що звертаються з запитом про перевiрку, мають бути проiнформованi щодо результатiв цiєї перевiрки щонайбiльше протягом 10 мiсяцiв. Цi результати мають чiтко вказувати чи є документи вiрогiдними та чи можуть товари, про якi йде мова, вважатися такими, що мають статус походження i задовольняють iншi вимоги цього Протоколу.
6. Якщо у випадках обгрунтованого сумнiву немає вiдповiдi протягом 10 мiсяцiв, або, якщо вiдповiдь не мiстить достатньої iнформацiї для визначення вiрогiдностi вказаного документу або справжнього походження товарiв, митнi органи, що звертаються з запитом, вiдмовляють, за винятком випадкiв фарс-мажорних або виключних обставин, у правi на преференцiї.
Стаття 31
Вирiшення спорiв
У разi виникнення спорiв щодо процедур перевiрок, зазначених у Статтi 30, якi не можуть бути вирiшенi мiж митними органами, що звертаються з запитом про перевiрку, та митними органами, вiдповiдальними за проведення цiєї перевiрки, або якщо вони порушують питання щодо тлумачення цього Протоколу, то вони звертаються до Спiльного Комiтету.
В будь-якому випадку вирiшення спорiв мiж iмпортером та митними органами країни iмпорту пiдпадає пiд дiю законодавства цiєї для країни.
Стаття 32
Штраф
Штрафи накладаються на будь-яку особу, що надає документ, який мiстить невiрну iнформацiю для отримання преференцiйного режиму товарiв.
Стаття 33
Вiльнi зони
1. Україна та Латвiя будуть вживати всiх необхiдних заходiв для забезпечення того, щоб товари, проданi за сертифiкатом перемiщення EUR.1 та, пiд час транспортування, знаходження у вiльнiй зонi на їх територiї, не були замiненi iншими товарами та щоб вони не пiддавалися операцiям, iншим нiж звичайнi операцiї, призначенi для запобiгання їх псуванню.
2. Як виняток з положень пункту 1, коли продукти походженням з України та Латвiї, iмпортуються у вiльну зону за сертифiкатом EUR.1 та зазнають переробки або обробки, вiдповiднi органи на вимогу експортера мають видати новий сертифiкат EUR.1, якщо здiйснена переробка або обробка вiдповiдає положенням цього Протоколу.
РОЗДIЛ VI
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 34
Комiтет Митного Спiвробiтництва
1. Має бути заснований Комiтет Митного Спiвробiтництва, що займатиметься адмiнiстративним спiвробiтництвом для правильного та одноманiтного застосування для виконання будь-яких iнших задач у митнiй справi, якi можуть бути покладенi на нього.
2. Комiтет буде складатися з одного боку, з експертiв з України, вiдповiдальних за митнi питання, та, з iншого боку, експертiв, призначених Латвiєю.
Стаття 35
Додатки
Додатки до цього Протоколу становлять його невiд'ємну частину.
Стаття 36
Виконання Протоколу
Україна та Латвiя будуть вживати всiх необхiдних заходiв для виконання положень цього Протоколу.
Стаття 37
Угоди з Естонiєю, Литвою та Європейським Союзом
Сторони будуть вживати будь-яких необхiдних заходiв для укладання угод з Естонiєю, Литвою та Європейським Союзом, якi дадуть можливiсть застосувати цей Протокол. Сторони повiдомлятимуть одна однiй про заходи, вжитi з цiєю метою.
Стаття 38
Транзитнi товари та тi, що знаходяться на
зберiганнi
Положення Угоди можуть застосовуватися до товарiв, що вiдповiдають положенням цього Протоколу, i якi на момент набуття чинностi цiєю Угодою знаходяться або в транзитi, або в Українi чи Латвiї або, якщо застосовуються положення Статтi 2, в Естонiї або Литвi, або в Європейському Союзi знаходяться на тимчасовому зберiганнi на митних складах, або у вiльних зонах пiд наглядом митних органiв країни iмпорту протягом 4-х мiсяцiв з дати, коли згодом був виданий сертифiкат перемiщення EUR.1 компетентними органами країни-експортера разом з документами, що показують, що товари були безпосередньо транспортованi.
Стаття 39
Поправки до Протоколу
Поправки до Протоколу здiйснюються у вiдповiдностi до Статтi 2 цiєї Угоди.
При цьому необхiдно брати до уваги участь Сторiн у вiльних економiчних зонах або митних союзах з третiми країнами.
Здiйснено в м. Києвi " 21 " листопада 1995 року у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, латишською та англiйською мовами. У разi розбiжностей перевага надаватиметься тексту англiйською мовою.
| За Україну | За Латвiйську Республiку |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |