ДЕРЖАВНИЙ МИТНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ

вiд 2 квiтня 1996 р. N 11/2-2196


ПРО УГОДУ МIЖ УКРАЇНОЮ ТА ЕСТОНСЬКОЮ РЕСПУБЛIКОЮ ПРО ВIЛЬНУ ТОРГIВЛЮ

     Для керiвництва в роботi надсилаємо Угоду мiж Україною та Естонською Республiкою про вiльну торгiвлю, пiдписану 24 травня 1995 року, Протокол А та Додатки I, II, III, IV, V до нього, якi є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

     Угода мiж Україною та Естонською Республiкою про вiльну торгiвлю набула чинностi з 14 березня 1996 року.

     Вiдповiдно до Угоди товари походженням з Естонської Республiки звiльняються вiд обкладення ввiзним митом за умови дотримання правила прямого транспортування (стаття 14 Протоколу А) та засвiдчення походження сертифiкатами перемiщення форми EUR 1 (Додаток III до Протоколу А) та форми EUR 2 (Додаток IV до Протоколу А), завiрених печатками Естонської сторони (вiдбитки печаток додаються).

     Податок на добавлену вартiсть, акцизний збiр та митнi збори справляються з естонських товарiв в установленому порядку згiдно з чинним законодавством України.

     Вiдповiдно до розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 18 березня 1996 року N 190-р на виконання Угоди мiж Україною та Естонською Республiкою про вiльну торгiвлю Торгово-промисловiй палатi України, її регiональним вiддiленням та регiональним торгово-промисловим палатам надано права засвiдчувати походження українських товарiв i видавати сертифiкати європейського зразка (EUR 1) (розпорядження Уряду додається).

 

ЗАКОН  УКРАЇНИ

вiд 6 лютого 1996 р. N 34/96-ВР


ПРО РАТИФIКАЦIЮ УГОДИ МIЖ УКРАЇНОЮ ТА ЕСТОНСЬКОЮ РЕСПУБЛIКОЮ ПРО ВIЛЬНУ ТОРГIВЛЮ

     Верховна Рада України постановляє:

     Угоду мiж Україною та Естонською Республiкою про вiльну торгiвлю, пiдписану 24 травня 1995 року у м.Таллiнi, ратифiкувати.

Голова Верховної Ради України О.Мороз

 

УГОДА

МIЖ УКРАЇНОЮ ТА ЕСТОНСЬКОЮ РЕСПУБЛIКОЮ ПРО ВIЛЬНУ ТОРГIВЛЮ

(вiд 24 травня 1995 р.)

     Україна та Естонська Республiка (далi - "Сторони"),

     маючи намiр приймати активну участь у процесi економiчної iнтеграцiї в Європi, готовнiсть до спiвробiтництва i пошуку шляхiв та засобiв прискорення цього процесу,

     пiдтверджуючи свою прихильнiсть Заключному акту Органiзацiї з безпеки та спiвробiтництва в Європi, Паризькiй хартiї про нову Європу, i, в особливостi, принципам, визначеним в заключному документi конференцiї ОБСЄ в Боннi з економiчного спiвробiтництва в Європi,

     пiдтверджуючи прихильнiсть iдеї правової держави, яка базується на законностi, правах людини та iнших основних свободах,

     бажаючи створити сприятливi умови для розвитку i диверсифiкацiї торгiвлi мiж ними та поглиблення в областях, якi мають взаємний iнтерес торговельного i економiчного спiвробiтництва на основi рiвностi, взаємної вигоди та мiжнародного права,

     виявляючи рiшучiсть сприяти змiцненню багатосторонньої торговельної системи та розвивати стосунки в областi торгiвлi у вiдповiдностi з основними принципами Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ/СОТ),

     виявляючи готовнiсть вивчати можливостi розвитку та поглиблення взаємостосункiв Сторiн з метою їх розповсюдження в областях, яких не торкається ця Угода,

     домовились про наступне.

Стаття 1
Цiлi

     1. Сторони створюють зону вiльної торгiвлi у вiдповiдностi з положеннями цiєї Угоди.

     2. Цiлями цiєї Угоди, яка грунтується на торговельних вiдносинах мiж ринковими економiками, є:

     а) сприяти шляхом розширення взаємної торгiвлi гармонiйному розвитку економiчних вiдносин мiж Україною i Естонською Республiкою i заохочуванню таким чином розвитку економiчної активностi, покращенню умов життя i роботи, росту продуктивностi, фiнансової стабiльностi та стiйкого економiчного росту обох Сторiн,

     b) забезпечувати справедливу конкуренцiю в торговельних вiдносинах мiж Сторонами,

     c) розвивати та iнтенсифiкувати, наскiльки це можливо, спiвробiтництво в областях, якi не охопленi цiєю Угодою, в особливостi вiдносно сприяння iнвестицiям, економiчному та науковому спiвробiтництву, економiчнiй допомозi та захисту навколишнього середовища.

Стаття 2
Спiльний Комiтет

     1. Цим засновується Спiльний Комiтет, який вiдповiдає за виконання цiєї Угоди та контролює її виконання. З цiєю метою Комiтет здiйснює ретельний монiторинг розвитку торгового та економiчного спiвробiтництва мiж Сторонами та вживає вiдповiднi заходи, якi необхiднi для покращення та подальшого розвитку цих вiдносин. Рiшення Комiтету виконуються (вступають в дiю) обома Сторонами у вiдповiдностi з їх власним законодавством.

     2. З метою належного виконання Угоди Сторони здiйснюють обмiн iнформацiєю та, за вимогою кожної iз Сторiн, проводять консультацiї в межах Спiльного Комiтету.

     3. Спiльний Комiтет складається з представникiв України, з однiєї сторони, i представникiв Естонiї, з другої сторони.

     4. Спiльний Комiтет дiє на принципах повної згоди.

     5. Кожна iз Сторiн по черзi головує в Спiльному Комiтетi.

     6. Засiдання Спiльного Комiтету повиннi проводитись щонайменше раз на рiк для розгляду дiї цiєї Угоди в цiлому. Спiльний Комiтет повинен також скликатися при наявностi особливих обставин за вимогою будь-якої iз Сторiн.

     7. Спiльний Комiтет може прийняти рiшення про створення будь-якої робочої групи, яка може сприяти Комiтету у виконаннi ним своїх обов'язкiв.

     8. Спiльний Комiтет може приймати незалежнi рiшення стосовно виконання цiєї Угоди. Спiльний Комiтет виробляє рекомендацiї щодо внесення доповнень та змiн в цю Угоду.

Стаття 3
Сфера дiї цiєї Угоди

     Угода застосовується до продуктiв, що походять з України чи Естонiї, якi класифiкованi в главах з 1 по 97 Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв.

Стаття 4
Правила визначення країни походження товарiв i спiвробiтництво в галузi митного регулювання

     1. Протокол А мiстить правила визначення країни походження товарiв та методи адмiнiстративного спiвробiтництва.

     2. Сторони вживають необхiднi заходи, включаючи перiодичнi розгляди Спiльним Комiтетом, та заходи щодо адмiнiстративного спiвробiтництва з метою забезпечення дiйового та гармонiйного застосування положень Статей 5 (Заборона та вiдмiна мит на iмпорт i зборiв, якi мають еквiвалентну дiю), 6 (Заборона та вiдмiна мит на експорт i зборiв, якi мають еквiвалентну дiю), 7 (Заборона i вiдмiна кiлькiсних обмежень по iмпорту чи експорту та заходiв, якi мають еквiвалентну дiю), 10 (Внутрiшнє оподаткування) та 18 (Реекспорт i серйозний дефiцит) Угоди та Протокола А, i скорочення, наскiльки це можливо, формальностей, пов'язаних з торгiвлею, досягнення взаємоприйнятного рiшення будь-яких складнощiв, якi виникають в зв'язку з застосуванням вищезгаданих положень.

Стаття 5
Заборона та вiдмiна мит на iмпорт i зборiв, якi мають еквiвалентну дiю

     1. В двостороннiй торгiвлi мiж Сторонами не повиннi вводитись новi мита на iмпорт i збори, якi мають еквiвалентну дiю.

     2. Мита на iмпорт i збори, якi мають еквiвалентну дiю, вiдмiняються з дня набуття чинностi цiєї Угоди.

     3. Положення цiєї статтi також застосовуються до мит фiксального характеру. Сторони можуть здiйснити замiну мита на внутрiшнiй податок.

Стаття 6
Заборона та вiдмiна мит на експорт i зборiв, якi мають еквiвалентну дiю

     1. В торгiвлi мiж Сторонами не повиннi запроваджуватись новi мита на експорт i збори, якi мають еквiвалентну дiю.

     2. Мита на експорт i збори, якi мають еквiвалентну дiю, вiдмiнюються з набуттям чинностi цiєї Угоди.

Стаття 7
Заборона та вiдмiна кiлькiсних обмежень по iмпорту чи експорту та заходiв, якi мають еквiвалентну дiю

     1. В двостороннiй торгiвлi не будуть запроваджуватись новi кiлькiснi обмеження по iмпорту чи експорту та заходи, якi мають еквiвалентну дiю.

     2. Кiлькiснi обмеження по iмпорту та експорту i заходи, якi мають еквiвалентну дiю, вiдмiнюються з дня набуття чинностi цiєї Угоди.

Стаття 8
Загальнi виключення

     Ця Угода не розповсюджується на заборони чи обмеження по iмпорту, експорту чи транзиту товарiв, якi визначаються принципами суспiльної моралi, полiтики чи суспiльної безпеки; охорони здоров'я i життя людей, тварин чи рослин; захисту навколишнього середовища; захисту нацiонального надбання, яке має художню, iсторичну або археологiчну цiннiсть; захисту авторських прав; законiв i постанов щодо дорогоцiнних каменiв та металiв. Подiбнi заборони чи обмеження не повиннi, однак, бути засобом виборчої дискримiнацiї або прихованого обмеження в торгiвлi мiж Сторонами.

Стаття 9
Державнi монополiї

     1. Сторони забезпечують коректировку всiх державних монополiй комерцiйного характеру таким чином, щоб не допустити у вiдношеннях мiж Сторонами дискримiнацiї по умовах, за якими виробляються та маркируються товари. Такi товари виробляються i реалiзуються згiдно з комерцiйними мiркуваннями.

     2. Ця Стаття застосовується до установ, через якi уповноваженi органи Сторiн по закону або по сутi, прямим чи непрямим способом, здiйснюють нагляд, визначають або значно впливають на iмпорт чи експорт мiж Сторонами. Ця Стаття також розповсюджується на монополiї, переданi Сторонами третiм особам.

Стаття 10
Внутрiшнє оподаткування

     1. Сторони утримуються вiд введення будь-яких заходiв або практики внутрiшнього оподаткування, якi мають, прямо чи побiчно, характер дискримiнацiї товарiв, якi походять з однiєї iз Сторiн, порiвнянно з аналогiчними товарами, якi мають походження з iншої Сторони.

     2. Продукцiя, яка експортується на територiю однiєї iз Сторiн, не може отримувати додатковi пiльги вiд повернення внутрiшнiх податкiв при експортi, якi перевищують суми прямих чи побiчних податкiв, що накладаються на цю продукцiю.

Стаття 11
Платежi

     1. Платежi по торгових операцiях i переказ таких платежiв на територiю однiєї iз Сторiн Угоди, де знаходиться кредитор, звiльняються вiд будь-яких обмежень.

     2. Сторони утримуються вiд обмiнних та адмiнiстративних обмежень по грантах, поверненню чи отриманню короткострокових або середньострокових кредитiв для комерцiйних операцiй.

Стаття 12
Правовий захист iнтелектуальної власностi

     1. Сторони гарантують адекватний дiйовий та недискримiнацiйний правовий захист прав iнтелектуальної власностi. З встановленням такого правового захисту, в особливостi вiд пiдробок i незаконного використання, Сторони ухвалять i будуть застосовувати адекватнi, ефективнi i недискримiнацiйнi заходи.

     2. В областi iнтелектуальної власностi Сторони не надають резидентам однiєї iз Сторiн режим, менш сприятливий нiж той, якiй надається резидентам третiх країн.

     3. Сторони можуть встановлювати своїм нацiональним законодавством бiльш високий правовий захист, якщо такий захист не буде суперечити положенням цiєї Угоди.

     4. У випадку, коли одна iз Сторiн вважає, що iнша Сторона не виконує зобов'язань по цiй Статтi, застосовується пункт 2 Статтi 23 (Виконання забов'язань).

     5. Сторони досягають згоди вiдповiдних органiв Сторiн щодо форм технiчної допомоги i спiвробiтництва.

Стаття 13
Правила конкуренцiї на державнi замовлення

     1. Перелiчене нижче несумiсне з належним застосуванням цiєї Угоди в тiй мiрi, в якiй це може впливати на торгiвлю мiж Сторонами:

     а) всi угоди мiж пiдприємствами, асоцiацiями пiдприємств, погоджувальна практика яких має за мету або є наслiдком усунення, запобiгання, обмежання або спотворення конкуренцiї;

     b)незаконне використання одним або бiльше пiдприємствам домiнуючого положення на територiях Сторiн в цiлому або в суттєвi їх частинi.

     2. Якщо одна iз Сторiн вважає, що конкретна практика несумiсна з положеннями пункта 1 цiєї Статтi, то вона може вжити вiдповiднi заходи пiсля проведення консультацiй в межах Спiльного Комiтету або через 30 днiв пiсля вiдправки запиту про проведення подiбних консультацiй.

Стаття 14
Державна допомога

     1. Будь-яка допомога, яка надана Стороною в будь-якiй формi, яка може змiнювати умови конкуренцiї або порушувати конкуренцiю шляхом заохочення певних пiдприємств або виробництва вiдповiдних товарiв тою мiрою, в якiй вона може впливати на торгiвлю мiж Сторонами, несумiсна з належним виконанням цiєї Угоди.

     2. Сторони забезпечують чiткiсть та яснiсть заходiв державної допомоги шляхом обмiну iнформацiєю на прохання будь-якої iз Сторiн.

     3. Спiльний Комiтет здiйснює монiторинг ситуацiї в зв'язку з використанням заходiв державної допомоги, яка вiдрiзняється вiд державного сприяння експорту i додатково розробляє правила законного застосування державної допомоги.

     4. Якщо одна iз Сторiн вважає, що вiдповiдна практика несумiсна з пунктом 1 цiєї Статтi, вона може вжити вiдповiднi заходи згiдно умов i у вiдповiдностi з процедурами, викладеними в Статтi 20 (Процедура застосування захисних заходiв) цiєї Угоди.

Стаття 15
Демпiнг

     Якщо Сторона вважає, що в торговельних вiдносинах, якi регулюються цiєю Угодою, має мiсце демпiнг, визначений як такий згiдно до Статтi 6 Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ), то вона може вжити вiдповiднi заходи проти подiбної практики у вiдповiдностi зi згаданою Статтею та вiдповiдними угодами, згiдно умов та процедури, викладеної в Статтi 20 (Процедура застосування захисних заходiв) цiєї Угоди.

Стаття 16
Надзвичайнi заходи по вiдношенню до iмпорту вiдповiдної продукцiї

     В разi збiльшення iмпорту вiдповiдної продукцiї, що вироблена в Українi або Естонiї в обсягах або при обставинах, якi можуть служити причиною або є iмовiрнiсть того, що вони можуть бути причиною:

     а) серйозного збитку для мiсцевих виробникiв або прямою загрозою конкурентноспроможностi продукцiї на територiї iншої Сторони, або

     b) серйозних потрясiнь у спорiдненому секторi економiки, або труднощiв, якi приведуть до значного погiршення економiчного становища регiону.

     Сторона, яка може вiд цього потерпiти, може вжити вiдповiднi заходи згiдно з умовами та вiдповiдно до процедури, яка викладена в Статтi 20 (Процедура застосування захисних заходiв) цiєї Угоди.

Стаття 17
Структурне регулювання

     1. Надзвичайнi заходи можуть застосовуватись тiльки по вiдношенню до нових видiв промисловостi чи вiдповiдних секторiв, якi знаходяться в процесi структурної перебудови або, якi зiткнулися з серйозними труднощами, особливо, якщо цi труднощi можуть привести до серйозних соцiальних проблем.

     2. Цi заходи можуть застосовуватися на протязi перiоду, який не перевищує 5 рокiв; їх продовження бiльше цього термiну можливе лише за згодою Спiльного Комiтету. Цi заходи не можуть запроваджуватися пiсля закiнчення п'ятирiчного строку з моменту набуття чинностi цiєї Угоди.

Стаття 18
Реекспорт i серйозний дефiцит

     В ситуацiї, коли дотримання положень Статей 6 (Заборона та вiдмiна мита i зборiв, якi мають еквiвалентну дiю) i 7 (Заборона та вiдмiна кiлькiсних обмежень по iмпорту або експорту i заходiв, якi мають еквiвалентну дiю) веде до:

     а) реекспорту в третi країни, проти яких Сторона-експортер застосовує вiдносно вiдповiдних продуктiв кiлькiснi обмеження по експорту, експортне мито i збори, якi мають еквiвалентну дiю; або

     b) серйозного дефiциту або його загрозi по продукту, який життєво необхiдним для Сторони-експортера;

     i коли ситуацiя, про яку згадувалось вище, приводить або може привести до суттєвих труднощiв для Сторони-експортера, то ця Сторона може вжити вiдповiднi заходи на умовах i вiдповiдно до процедури, яка викладена в Статтi 20 (Процедура застосування захисних заходiв) цiєї Угоди.

Стаття 19
Труднощi платiжного балансу

     1. В разi, коли будь-яка iз Сторiн має серйозний дефiцит платiжного балансу або при загрозi подiбного дефiциту, Сторона, якої це буде стосуватися, може вiдповiдно до строкiв i умов, що визначенi Генеральною угодою з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ/СОТ) та вiдповiдними юридичними документами, вжити заходи по обмеженню в торгiвлi на недовгий час, що не перевищує строку необхiдного для вiдновлення платiжного балансу. Сторони надають перевагу цiновим заходам. Заходи припиняються, коли умови перестають виправдовувати їх використання. Сторони iнформують одна одну про введення таких заходiв та надають графiк їх вiдмiни.

     2. Сторони намагатимуться уникати застосування обмежувальних заходiв, що спрямованi на вирiшення проблем платiжного балансу.

Стаття 20
Процедура застосування захисних заходiв

     1. Сторона, яка вважає за необхiдне використання захисних заходiв, не враховуючи застосування пункту 5 цiєї Статтi, повинна своєчасно повiдомити iншу Сторону i надати їй необхiдну iнформацiю. Повиннi бути проведенi без затримки консультацiї в Спiльному Комiтетi з метою прийняття взаємоприйнятних рiшень.

     2. а) По вiдношенню до Статтi 14 (Державна допомога) Сторона, якої це стосується, надає Спiльному Комiтету всю необхiдну допомогу для вивчення ситуацiї i, по можливостi, її усунення. Якщо Сторона-вiдповiдач не зможе усунути ситуацiю в строки, що передбаченi Комiтетом, або, якщо Спiльний Комiтет пiсля косультацiй не зможе досягти згоди, або, якщо через 30 днiв пiсля початку таких консультацiй, Сторона, яка звернулася з вимогою, може почати застосування вiдповiдних заходiв, якi спрямованi на вирiшення труднощiв, якi виникають з цiєї ситуацiї;

     b) По вiдношенню до Статей 15 (Демпiнг), 16 (Надзвичайнi заходи по вiдношенню до iмпорту вiдповiдної продукцiї) та 18 (Реекспорт та серйозний дефiцит), Спiльний Комiтет вивчає випадок або положення, i може прийняти будь-яке рiшення, необхiдне для припинення труднощiв, з приводу яких звернулась стурбована Сторона. В разi неприйняття рiшення по запиту до Спiльного Комiтету на протязi 30 днiв, стурбована Сторона може прийняти заходи, необхiднi, з її думки, для полiпшення ситуацiї;

     c) По вiдношенню до Статтi 23 (Виконання забов'язань), Сторона-позивач надає Спiльному Комiтету всю необхiдну iнформацiю для ретельного аналiзу ситуацiї з метою вироблення взаємоприйнятного рiшення. Якщо Спiльний Комiтет не прийняв рiшення або закiнчився тримiсячний перiод з моменту повiдомлення, то Сторона, яка несе збитки, може вжити заходи, необхiднi, за її думкою, для полiпшення ситуацiї.

     3. Про запровадження захисних заходiв iнша Сторона сповiщається негайно. Вони обмежуються обсягом та тривалiстю, якi необхiднi для виправлення положення, яке викликало їх застосування, i не використовуються в перевищеннi збиткiв, заподiяних такою практикою чи труднощами, що викликали їх застосування. Приорiтет мають заходи, якi несуть якнайменьший збиток застосуванню цiєї Угоди.

     4. Запровадженi захиснi заходи повиннi бути об'єктом постiйних консультацiй для можливого їх пом'якшення, замiни або вiдмiни в найкоротшi термiни.

     5. У випадках, коли надзвичайнi обставини роблять неможливим проведення попереднього вивчення, стурбована Сторона, в випадках, зазначених у Статтях 13 (Правила конкуренцiї на державнi замовлення), 14 (Державна допомога), 15 (Демпiнг), 16 (Надзвичайнi заходи по вiдношенню до iмпорту вiдповiдної продукцiї) та 18 (Реекспорт та серйозний дефiцит) застосовує попереднi тимчасовi заходи, необхiднi для контролю за ситуацiєю. Про цi заходи необхiдно без затримки повiдомити Спiльний Комiтет i, як найшвидше, провести консультацiї мiж Сторонами.

Стаття 21
Виключення по безпецi

     Кожна Сторона має право на прийняття будь-яких заходiв, якi вона вважає необхiдними:

     а) для запобiгання розповсюдження iнформацiї, яка суперечить її життєво важливим iнтересам в областi безпеки;

     b) для забезпечення суттєвих iнтересiв безпеки або виконання мiжнародних забов'язань, проведення нацiональної полiтики з питань:

     1) пов'язаних з торгiвлею зброєю, боєприпасами та озброєнням, враховуючи те, що цi заходи не вчинять збиткiв умовам конкуренцiї по вiдношенню до товарiв, якi не призначенi для будь-яких спецiальних воєнних цiлей, i торгiвлi iншими товарами, матерiалами та послугами прямо чи побiчно, якi передбачаються для постачання воєнiзованих пiдроздiлiв; або

     2) пов'язаних з нерозповсюдженням бiологiчної та хiмiчної зброї, ядерної зброї або iнших ядерних вибухових пристроїв; або

     3) прийнятi в воєнний час або при iнших обставинах, пов'язаних з серйозною мiжнародною напругою.

Стаття 22
Розвиток положень Угоди

     Сторони визнають зростаюче значення таких галузей як послуги, iнвестицiї та здiйснення спiльних проектiв. Якщо Сторона вважає, що в iнтересах економiк Сторiн буде корисно розвивати i поглиблювати вiдношення, визначенi цiєю Угодою, шляхом їх розповсюдження на цi галузi, якi ранiше не розглядались в Угодi, то ця Сторона надсилає обгрунтований запит iншiй Сторонi. Сторони можуть доручити Спiльному Комiтету вивчити цю пропозицiю та, якщо необхiдно, розробити для них рекомендацiї, зокрема, про проведення переговорiв.

Стаття 23
Виконання забов'язань

     1. Сторони вживають усi необхiднi заходи по забезпеченню досягнення цiлей цiєї Угоди та виконанню взятих договiрних зобов'язань.

     2. Якщо одна iз Сторiн вважає, що iнша Сторона не виконує зобов'язань за цiєю Угодою, то ця Сторона може вжити необхiднi заходи пiсля проведення консультацiй у Спiльному Комiтетi згiдно умов i вiдповiдно до процедури, яка викладена в Статтi 20 (Процедура застосування захисних заходiв).

Стаття 24
Додатки та Протоколи

     Додатки та Протоколи до Угоди є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.

Стаття 25
Митнi союзи, зони вiльної торгiвлi та прикордонна торгiвля

     Ця Угода не виключає участi в митних союзах або в їх створеннi, зон вiльної торгiвлi або органiзацiї прикордонної торгiвлi в тiй мiрi, в якiй це не буде негативно впливати на торговельний режим, та, зокрема, на положення, якi стосуються Правил визначення країни походження товарiв, визначених цiєю Угодою.

Стаття 26
Поправки

     Поправки до Угоди передаються Сторонами для прийняття i набувають чинностi вiдповiдно до Статтi 27 (Набуття чинностi) цiєї Угоди.

Стаття 27
Набуття чинностi

     Ця Угода набуває чинностi через тридцять днiв пiсля того, як обидвi Сторони повiдомили одна одну про те, що всi внутрiшньодержавнi процедури для набуття чинностi виконанi. Ця Угода укладається на невизначений строк.

Стаття 28
Денонсацiя

     Кожна Сторона може денонсувати Угоду шляхом письмового повiдомлення iншої Сторони. Угода припиняє дiю через шiсть мiсяцiв з часу отримання iншою Стороною письмового повiдомлення про денонсацiю.

     Здiйснено в м. Таллiнi "24" травня 1995 року у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, естонською та англiйською мовами, причому всi тексти мають однакову силу.

     У разi виникнення розбiжностей при тлумаченнi положень цiєї Угоди переважну силу матиме текст англiйською мовою.

ЗА УКРАЇНУ ЗА ЕСТОНСЬКУ РЕСПУБЛIКУ
(пiдпис) (пiдпис)

 

ПРОТОКОЛ

щодо визначення походження товарiв та методiв адмiнiстративного спiвробiтництва до Угоди мiж Україною та Естонською Республiкою про вiльну торгiвлю

ГЛАВА I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цього Протоколу:

     a) "виробництво" означає будь-яку обробку чи переробку, включаючи також складання та спецiальнi операцiї;

     b) "матерiал" означає будь-якi iнгредiєнти, сировину, компоненти, частини та iнше, що використовуються для виробництва продукту;

     c) "продукт" означає вироблений продукт, навiть i такий, який буде використовуватися в iнших виробничих операцiях;

     d) "товар" означає як матерiали, так i продукт;

     e) "митна вартiсть" означає вартiсть, що визначається згiдно з Угодою про застосування Статтi VII Генеральної Угоди про Тарифи та Торгiвлю, пiдписаної в м. Женева 12 квiтня 1979 року;

     f) "цiна франко-завод" означає цiну, що сплачена за продукт з заводу, де врахована також остання проведена обробка та переробка i включена вартiсть використаних матерiалiв, без урахування внутрiшнiх податкiв, якi вiдшкодовуються або можуть бути вiдшкодованi при експортi готового продукту;

     g) "вартiсть матерiалiв" означає митну вартiсть на момент iмпортування використаних матерiалiв, якi не походять з країни, або, якщо невiдома чи не може бути встановлена, початково визначену цiну, що була сплачена за цi матерiали на вiдповiднiй терiторiї;

     h) "вартiсть матерiалiв, що походять з вiдповiдної територiї" означає митну вартiсть матерiалiв, визначених у пiдпунктi g), що застосовується з вiдповiдними змiнами;

     i) "добавлена вартiсть" означає заводську цiну за виключенням митної вартостi кожного з продуктiв, що входять до складу товару, та не походять з країни, де цi продукти були виробленi;

     j) "групи" та "позицiї" означають групи та позицiї 4-значного коду, що застосовується Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв, у цьому Протоколi позначеною як "Гармонiзована система" або "ГС";

     k) "класифiкований" вiдноситься до класифiкацiї продукту або матерiалу, що позначений вiдповiдним кодом;

     l) "вiдправка" означає продукти, що направляються вiд експортера до одержувача та оформлена одним транспортним документом, що пiдтверджує її перемiщення вiд вiдправника до адресата, або, при вiдсутностi такого документу - єдиним iнвойсом.

ГЛАВА II
ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПЦIЇ "ПРОДУКТИ, ЩО ПОХОДЯТЬ 3 ВIДПОВIДНОЇ ТЕРИТОРIЇ"

Стаття 2
Критерiй походження

     В цiлях застосування цiєї Угоди та не порушуючи положень Статей 3 та 4 цього Протоколу, наступнi продукти будуть вважатися:

     1. Продукти походженням з України

  • продукти повнiстю виробленi в Українi, як визначено в Статтi 5 цього Протоколу;

  • продукти виробленi в Українi, якi мiстять матерiали, що не повнiстю виробленi в Українi, за умови, що цi матерiали зазнали в Українi достатньої обробки та переробки, як визначено в Статтi 6 цього Протоколу; 2. Продукти походженням з Естонiї

  • продукти повнiстю виробленi в Естонiї, як визначено в Статтi 5 цього Протоколу; продукти виробленi в Естонiї, якi мiстять матерiали, що не повнiстю виробленi в Естонiї, за умови, що цi матерiали зазнали в Естонiї достатньої обробки та переробки, як визначено в Статтi 6 цього Протоколу.

Стаття 3
Двостороння кумуляцiя

     Незалежно вiд положення Статтi 2(1) (б), матерiали, що походять з Естонiї, у розумiннi цього Протоколу, будуть вважатися матерiалами, що походять з України, i непотрiбно, щоб цi матерiали зазнавали достатньої обробки та переробки в Українi, за умови, що вони зазнали рiвень обробки та переробки, вищий нiж передбачений в Статтi 7 цього Протоколу.

     2. Незалежно вiд положення Статтi 2(2) (б), матерiали, що походять з України, у розумiннi цього Протоколу, будуть вважатися матерiалами, що походять з Естонiї, i непотрiбно, щоб цi матерiали зазнавали достатньої обробки та переробки в Естонiї, за умови, що вони зазнали рiвень обробки та переробки, вищий нiж передбачений в Статтi 7 цього Протоколу.

Стаття 4
Кумуляцiя з матерiалами, що походять з Латвiї Литви та Європейського Спiвтовариства

     1.а) Незважаючи на положення Статтi 2 (1) (б) та спираючись на положення параграфiв 2 та 3, матерiали, що походять з Латвiї, Литви та Європейського Спiвтовариства, у розумiннi Протоколу А або 3 до Угоди мiж Україною та цими країнами, будуть вважатися такими, що походять з України, i непотрiбно буде, щоб цi матерiали зазнавали достатньої обробки та переробки, за умови, однак, що вони зазнали рiвень обробки та переробки, вищий нiж передбачено в Статтi 7 цього Протоколу.

     b) Незважаючи на положення Статтi 2 (2) (б) та спираючись на положення Параграфу 2, матерiали, що походять з Латвiї, Литви та Європейського Спiвтовариства, у розумiннi Протоколу А або 3 до Угоди мiж Естонiєю та цими країнами, будуть вважатися такими, що походять з Естонiї, i непотрiбно буде, щоб цi матерiали зазнавали достатньої обробки та переробки, за умови, однак, що вони зазнали рiвень обробки та переробки, вищий нiж передбачено в Статтi 7 цього Протоколу.

     2. Для цiлей цiєї Статтi правила визначення походження, що є предметом цього Протоколу, будуть застосовуватись у торгiвлi мiж Естонiєю, Латвiєю, Литвою, Європейським Спiвтовариством та Україною, мiж усiма цими країнами, та мiж будь-якими двома з цих країн.

     3. Параграф 1(а) може застосовуватись тiльки за умови укладання необхiдних угод мiж Україною, Латвiєю, Литвою та Європейським Спiвтовариством, якi пiсля набуття ними чинностi будуть вiдповiдати положенням цього Протоколу.

Стаття 5
Повнiстю виробленi продукти

     1. У розумiннi Статтi 2 (1) (а) та (2) (а), наступне буде вважатися повнiстю виробленим як в Українi, так i в Естонiї:

     a) мiнеральнi продукти, видобутi з їх грунту та морського дна;

     b) рослиннi продукти, вирощенi там;

     c) живi тварини, народженi та вирощенi там;

     d) продукти, отриманi там вiд живих тварин;

     e) продукти, отриманi там в результатi полювання та рибної ловлi;

     f) продукти морського риболовства та iншi морськi продукти, отриманi з моря їхнiми судами;

     g) продукти, виробленi на борту їхнiх переробних суден виключно iз продуктiв, поiменованих у пунктi е);

     h) зiбранi там використанi продукти, придатнi тiльки для регенерацiї сировини (включаючи використанi покришки) або для використання як вiдходи;

     i) вiдходи та скрап, отриманi в результатi виробничих операцiї, проведених там;

     j) продукти, видобутi з морського дна або грунту пiд ним за межами їхнiх територiальних вод, за умови, що вони мають виключне право на використання цього дна або грунту;

     k) продукти, отриманi там виключно iз продуктiв, поiменованих в пунктах вiд a) до k).

     2. Термiни "Iхнi судна" та "переробнi судна" у параграфi 1 (f) та (g) вiдносяться тiльки до суден та переробних суден, якi:

  • зареєстрованi в Українi або Естонiї; - ходять пiд прапором України або Естонiї;

  • є власнiстю, або хоча б на 50% належать Українi або Естонiї, або належать компанiї з головним представництвом в Українi або Естонiї, де керiвництво, голова ради директорiв, або бiльшiсть членiв команди є українцями або естонцями, i де, до того ж, у разi партнерства або спiльної дiяльностi, хоча б половина капiталу належить Українi, Естонiї, їхнiм громадським структурам або державi;

  • де власник або керiвник є громадянином України або Естонiї;

  • де хоча б 75% екiпажу є українським або естонським.

     3. Термiни "Україна" та "Естонiя" також охоплюють територiальнi води України та Естонiї.

     Судна далекого плавання, включаючи переробнi судна, де виловлена риба оброблюється та перероблюється, будуть вважатися частиною територiї України або Естонiї за умовою, що вони задовольняють усiм правилам параграфу 2.

Стаття 6
Достатньо обробленi та переробленi продукти

     1. Для цiлей Статтi 2 матерiали, що не походять, вважаються достатньо обробленими та переробленими, якщо отриманий продукт класифiкується у позицiї вiдмiннiй вiд тої, в якiй класифiкуються сировина та матерiали, що не походять з вiдповiдної територiї та якi використанi у його виробництвi, вiдповiдно параграфам 2 та 3 цiєї Статтi.

     2. Для товарiв, поiменованих у колонках 1 та 2 списку Додатку II, умови, визначенi у колонцi 3 для вiдповiдних товарiв, повиннi виконуватись, незважаючи на положення параграфа 1.

     Там, де у списку Додатку II застосовується процентне правило у визначеннi статусу походження товару, отриманого в Українi або в Естонiї, вартiсть, добавлена в результатi обробки та переробки, буде вiдповiдати цiнi франко-завод отриманого продукту, не враховуючи вартостi iмпортованих в Україну або Естонiю з третьої країни матерiалiв.

     3. Для усiх продуктiв, охоплених угодою, цi умови визначають обробку та переробку, яка повинна проводитись з матерiалами, що не походять, використаними у виробництвi цих товарiв, i застосовується тiльки вiдносно таких матерiалiв. Вiдповiдно, якщо продукт, що набув статус походження шляхом виконання умов, зазначених у цьому списку для даного продукту, використовується для виробництва iншого продукту, то умови, що застосовуються для цього продукту, до якого його включено, не застосовуються до нього, i цi матерiали не вважаються такими, що не походять i можуть бути використанi у його виробництвi

Стаття 7
Операцiї недостатньої обробки та переробки

     Для цiлей застосування Статтi б наступне буде вважатися недостатньою обробкою та переробкою для надання статусу походження товару, Незалежно вiд того змiнюється в результатi цього товарна позицiя, чи нi:

     a) операцiї по забезпеченню збереження продуктiв у задовiльному станi пiд час транспортування та зберiгання (вентилювання, розподiлення, сушка, охолодження, помiщення у сiль, розчин двуокису сiрки та iншi воднi розчини, вiдновлювання пошкоджених частин та подiбнi операцiї);

     b) простi операцiї, такi як видалення пилу, просiювання, сортування, класифiкацiя, пiдгон (включаючи складання наборiв виробiв), миття, фарбування, нарiзання;

     c)(i) змiни в упаковцi, роз'єднання або з'єднання вiдправок;

     (ii) просте помiщення у пляшки, флакони, мiшки, коробки, ящики, крiплення на плитах та пластинах та iншi подiбнi простi пакувальнi операцiї;

     d) прикрiплення марок, мiток, етикеток та iнших розпiзнавальних знакiв на продукцiї та упакуваннi;

     e) просте змiшування продуктiв одного або кiлькох видiв, де один або бiльше компонентiв сумiшi не вiдповiдають вимогам, встановленим цим Протоколом для того, щоб вважатися продуктом походження;

     f) простий збiр деталей продукту для отримання комплектного продукту;

     g) сполучення двох або бiльше операцiй, поiменованих в пунктах вiд а) до f);

     h) забiй тварин.

Стаття 8
Квалiфiкацiйна одиниця

     1. Квалiфiкацiйна одиниця для застосування положень цього Протоколу буде частковим продуктом, що встановлюється як основна одиниця при Визначеннi класифiкаiцiї номенклатури Гармонiзованої системи. Вiдповiдно, це буде:

     a) коли продукт групою або комплектом виробiв, якi класифiкуються у Гармонiзованiй системi в однiй позицiї, то в цiлому це становить квалiфiкацiйну одиницю;

     b) коли вiдправка складається з кiлькох iдентичних предметiв, класифiкованих в однiй позицiї Гармонiзованої системи, для застосування положень цього Протоколу кожний продукт повинен розглядатися окремо.

     2. Там, де згiдно з правилом 5 Гармонiзованої системи, пакування становить частину товару для цiлей класифiкацiї, воно також буде становити його частину для цiлей визначення походження.

Стаття 9
Комплектуючi, запчастини та робочi iнструменти

     Комплектуючi, запчастини та робочi iнструменти, що вiдправляються як частина устаткування, машини, апарата або транспортного засобу, що є їх невiд'ємною частиною i якi не оформлюються окремо, будуть вважатися одним цiлим з цим устаткуванням, машиною, апаратом або транспортним засобом.

Стаття 10
Комплекти

     Комплекти, як визначено у загальному правилi з Гармонiзованої системи, вважаються такими, що мають походження, коли всi їх компоненти мають походження. Однак, якщо комплект складається з компонентiв таких що мають походження та таких, що не мають походження, то вiн у цiлому буде мати походження, за умови, якщо вартiсть компонентiв, що не мають походження, не перевищує 15% цiни франко-завод комплекту.

Стаття 11
Нейтральнi елементи

     При визначеннi українського чи естонського походження продукту, не має необхiдностi встановлювати походження з даної територiї електроенергiї, палива, заводу i обладнання, а також машин, iнструментiв, що застосовувались для вироблення такого продукту, а також iнших товарiв, якi використовувалися у процесi виробництва та не є частиною готового продукту i не будуть включенi до його кiнцевого складу.

ГЛАВА III
ТЕРИТОРIАЛЬНI ВИМОГИ

Стаття 12
Територiальний принцип

     Умови, визначенi у Главi II стосовно набуття статусу походження, повиннi виконуватись як в Українi, так i в Естонiї, не порушуючи положень Статтi 3.

Стаття 13
Реiмпорт товарiв

     Якщо товари, що мають походження, експортувалися з України або Естонiї до iншої країни та повертаються, за винятком обумовленого у Статтях 3 та 4, вони повиннi вважатися такими, що не мають походження, тiльки якщо митним органам не буде доведено, що: a) товари, що повертаються, є тими самими, що експортувалися; та

     b) вони не зазнали нiяких операцiй, за винятком необхiдних операцiй, що забезпечують їх схороннiсть у задовiльному станi в цiй країнi та пiд час експортування.

Стаття 14
Пряме транспортування

     Преференцiйнi умови, передбаченi Угодою, будуть застосовуватись тiльки до продуктiв i матерiалiв, що транспортуються мiж територiями України та естонiї, та коли положення Статтi 4 застосовуються Латвiєю, Литвою та Європейським Спiвтовариством, якщо вони не проходять через територiї iнших країн. Однак, товари походженням з України та Естонiї, що становлять єдину вiдправку та не роз'єднуються, можуть транспортуватися через територiї iнших країн, крiм України та Естонiї, якщо застосовуються положення Статтi 4, крiм Латвiї, Литви та ЄС, при необхiдностi, маючи на увазi транспортування та тимчасове зберiгання на цих територiях, за умовою, що товари знаходяться пiд митним наглядом в країнi транзиту або зберiгання, i якщо вони не зазнали нiяких операцiй, крiм вивантаження, перевантаження та iнших операцiй, що забезпечують їх схороннiсть у задовiльному станi.

     Продукти походженням з України та Естонiї можуть транспортуватися трубопроводом через територiю iнших країн.

     2. Пiдтвердження того, що виконуються умови параграфу 1, повиннi бути представленi митним органам країни iмпорту такими документами:

     а) накладною, виданою країною експорту, що мiстить данi вiдносно країни транзиту;

     б) сертифiкатом, виданим митними органами країни транзиту, що:

     (i) мiстить точне описання товарiв; (ii) мiстить данi щодо вивантаження та перевантаження товарiв, та в разi потреби - назви суден; та

     (iii) засвiдчує умови, за яких товари залишалися в країнi транзиту; або

     с) в разi вiдсутностi цих документiв, будь-якими, що їх замiнюють.

Стаття 15
Виставки

     1. Продукти, що вiдправляються однiєю iз Сторiн на виставку у третю країну, i продаються пiсля виставки для вiдправлення iншiй Сторонi, мають пiльги з iмпортування згiдно положень Угоди, за умови, що продукти задовольняють вимогам цього Протоколу щодо визнання їх походженням з України або з Естонiї, i якщо митним органам представленi докази того, що:

     а) експортер вiдправив цi продукти з територiї одної Сторони в країну, де проводилася виставка, та виставляв їх там;

     b) продукти були проданi або iншим способом переданi експортером представнику iншої Сторони;

     с) продукти були вiдправленi пiд час виставки або вiдразу пiсля її закiнчення iншiй Сторонi у такому самому станi, в якому вони були представленi на виставку; та

     d) з моменту вiдправлення продуктiв вiн не використовувався в будь-яких цiлях, крiм демонстрацiї на виставцi.

     2. Доказ походження повинен бути виданий згiдно з положеннями Глави IV та представлений митним органам країни iмпорту в робочому порядку. Документ повинен мiстити назву та адресу виставки. В разi необхiдностi можуть вимагатися додатковi документальнi свiдоцтва щодо походження товару та умов, за яких вiн виставляється.

     3. Параграф 2 буде застосовуватися щодо виставок в областi будь-якої торгiвлi, промисловостi, сiльського господарства та народних ремесел, ярмарок i подiбних публiчних показiв та розпродажiв, що не органiзуються для приватних цiлей у магазинах та торговельних точках для продажу iноземних продуктiв, i пiд час яких продукти залишаються пiд митним наглядом.

ГЛАВА IV
ПIДТВЕРДЖЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ

Стаття 16
Сертифiкат перемiщення EUR 1

     У розумiннi цього Протоколу свiдоцтвом походження статусу товару буде сертифiкат перемiщення EUR 1, форма якого дається у Додатку III до цього Протоколу.

Стаття 17
Звичайнi процедури для видачi сертифiкату перемiщення EUR 1

     1. Сертифiкат перемiщення EUR 1 має видаватися митними органами країни-експортера за письмовим замовленням експортера або, з вiдповiдальностi експортера, його уповноваженого представника.

     2. 3 цiєю метою експортер або його уповноважений представник повиннi заповнити обидва документи - сертифiкат EUR 1 та замовлення, форма якого додається у Додатку III.

     Цi форми повиннi бути заповненi однiєю iз мов Угоди, згiдно з положеннями чинного законодавства країни-експортера. Якщо вони заповнюються вiд руки - тодi чорнилом та печатними лiтерами. Описання товару дається у колонцi, визначенiй для цих цiлей, де не повинно залишатися вiльного мiсця. Там, де колонка цiлком не заповнена, треба ставити знак "Z".

     3. Експортер, що звертається за сертифiкатом перемiщення EUR 1, має бути готовим у будь-який час, за вимогою митних органiв країни-експортера, де видається цей сертифiкат, представити будь-якi документи, що пiдтверджують статус походження продуктiв, на якi видається сертифiкат, а також виконати будь-якi iншi вимоги цього Протоколу.

     Експортер має зберiгати документи, що стосуються попереднього параграфу щонайменше 3 роки.

     3аяви щодо отримання сертифiкатiв перемiщення EUR 1 мають зберiгатися митними органами країни - експортера щонайменше 3 роки.

     4. Сертифiкат перемiщення EUR 1 має бути виданий митними органами України у тому разi, коли товари, що експортуються, можуть вважатися як продукти українського походження у розумiннi Статтi 2 (1) цього Протоколу. Сертифiкат перемiщення EUR 1 повинен бути виданий митними органами Естонiї у тому разi, коли товари, що експортуються, можуть вважатися як продукти естонського походження у розумiннi Статтi 2 (2) цього Протоколу.

     5. У тому разi, коли застосовуються положення Статей 2 та 4, митнi органи України та Естонiї можуть видавати сертифiкати перемiщення EUR 1 згiдно з умовами цього Протоколу, якщо товари, що мають бути експортованими, можуть вважатися такими, що мають походження у розумiннi цього Протоколу та за умови, що товари охопленi сертифiкатом перемiщення EUR 1, знаходяться в Українi або в Естонiї.

     У цьому разi сертифiкати перемiщення EUR 1 мають бути виданими на основi представлених даних щодо походження товару, що були виданi ранiше. Цi докази походження мають зберiгатися щонайменше 3 роки митними органами країни-експортера.

     6. Митнi органи, що видають сертифiкати, будуть вживати усiх необхiдних заходiв для перевiрки статусу походження продуктiв та виконання iнших вимог цього Протоколу. Для цих цiлей вони можуть замовити будь-яке пiдтвердження та провести будь-яку експертизу рахункiв експортера, або будь-яку iншу перевiрку, яку вважатимуть за потрiбне. Митнi органи, що видають сертифiкати, також повиннi забезпечити правильне заповнення форм, як вказано у параграфi 2. Зокрема, вони мають слiдкувати за тим, щоб заповнити вiльне мiсце у пунктi опису продуктiв, не даючи можливостi зробити будь-якi доповнення у сертифiкатi.

     7. Дата видачi сертифiкату перемiщення EUR 1 має бути зазначена у графi для митних вiдмiток.

     8. Сертифiкат перемiщення EUR 1 має бути виданий митними органами країни-експортера, коли продукти, про якi йде мова, експортуються Експортер повинен його мати на момент фактичного експорту чи рiшення про його здiйснення.

Стаття 18
Сертифiкат перемiщення EUR 1 виданий згодом

     1. Незважаючи на положення Статтi 17 (8), сертифiкат перемiщення EUR 1 може бути виданий, як виняток, пiсля експортування продукта, на який вiн видається, якщо:

     a) вiн не був виданий пiд час експортування в результатi помилок та упущень, або особливих обставин; або

     b) митним органам доведено, що сертифiкат перемiщення EUR 1 був виданий, але не прийнятий при iмпортуваннi у зв'язку з технiчними причинами.

     2. Для виконання параграфу 1 експортер має зазначити у своїй заявi мiсце та дату експортування продуктiв, на якi має бути виданий сертифiкат EUR 1, а також вказати причини цього замовлення.

     3. Митнi органи можуть видати сертифiкат перемiщення EUR 1 згодом тiльки пiсля перевiрки вiдповiдностi даних, вказаних замовником у заявi з наявною ситуацiєю.

     4. Сертифiкат перемiщення EUR 1, виданий згодом, повинен мати одну з таких вiдмiток:

     "TAGANTJARELE VALJAANTUD", "ВИДАНИЙ ЗГОДОМ", "ISSUED RETROSPECTIVELY".

     5. Вiдмiтки, якi наведено у параграфi 4, мають бути внесенi у графу "Примiтки" сертифiкату перемiщення EUR 1.

Стаття 19
Видача дублiкату сертифiкату перемiщення EUR 1

     1. У випадку викрадення, втрати або пошкодження сертифiкату перемiщення EUR 1, експортер може звернутися у митнi органи для отримання дублiкату, що видається на основi експортних документiв, якi там залишились.

     2. Дублiкат, виданий таким чином, повинен мати вiдмiтку "DUPLIKAAT", "ДУБЛIКАТ", "DUPLIIСАТЕ".

     3. Вiдмiтки, якi наведено у параграфi 2, а також дата видачi та порядковий номер оригiналу сертифiката, мають бути вписанi у графу "Примiтки" дублiката сертифiкату перемiщення EUR 1.

     4. Дублiкат, що має дату видачi оригiналу сертифiкату перемiщення EUR 1, вступає в дiю з цiєї дати.

Стаття 20
Замiна сертифiкатiв

     1. У будь-який момент можна замiнити один або бiльше сертифiкатiв перемiщення EUR 1 одним або кiлькома iншими сертифiкатами, за умови, що це зроблено митним органом, вiдповiдальним за контроль товарiв.

     2. Замiненi сертифiкати будуть вважатися як остаточний сертифiкат перемiщення EUR 1 для цiлей застосування цього Протоколу, включаючи положення цiєї Статтi.

     3. Замiненi сертифiкати мають бути виданi на основi письмового замовлення реекспортера, пiсля того як вiдповiднi органи перевiрили iнформацiю, надану заявником у цьому замовленнi. Дата та порядковий номер оригiналу сертифiкату перемiщення EUR 1 мають бути зазначенi у графi 7.

Стаття 21
Спрощена процедура видачi сертифiкатiв

     1. На вiдмiну положень Статей 17, 18 та 19 цього Протоколу, згiдно з наступними умовами може застосовуватися спрощена процедура видачi EUR 1.

     2. Митнi органи країни-експортера можуть уповноважити будьякого експортера, далi iменованого "довiрений експортер", що здiй снює частi вiдправки з застосуванням сертифiкату перемiщення EUR 1 i який може надати митним органам усi необхiднi пiдтвердження статусу походження продуктiв, здiйснювати вiдправки без надання митним органам документiв, передбачених у Статтi 17 цього Протоколу для отримання сертифiкату EUR 1.

     3. Уповноваження, зазначенi у параграфi 2, передбачають за вибором компетентних органiв, що у графi 11 "Митнi вiдмiтки" сертифiкату перемiщення EUR 1 повинно бути:

     a) або заповнений попередньо разом iз печаткою компетентних митних органiв країни-експортера та пiдписом (може навiть факсимiльним) уповноваженої особи цього органу; або

     b) заповнена довiреним експортером iз спецiальною печаткою, що була прийнята митними органами країни-експортера та вiдповiдає зразку, наведеному у Додатку V цього Протоколу. Така печатка може бути передрукована з форм.

     4. У випадках, що вiдносяться до параграфу 3 (a), у графi 7 "Примiтки" сертифiкату перемiщення EUR 1 має бути вписане наступне:

     "LIHTSUSTATUD PROTSEDUUR", "СПРОЩЕНА ПРОЦЕДУРА", "SIMPLIFIED PROCEDURE".

     5. Графа 11 "Митнi вiдмiтки" сертифiкату перемiщення EUR 1, у разi необхiдностi, заповнюється довiреним експортером.

     6. Довiрений експортер, у разi необхiдностi, буде зазначати у графi 13 "Вимога на перевiрку" сертифiкату перемiщення EUR 1 назву та адресу компетентних органiв для перевiрки цього сертифiкату.

     7. Коли застосовується спрощена процедура, митнi органи країни-експортера можуть використовувати спецiальнi позначки на сертифiкатi EUR 1, за якими цi сертифiкати можуть iдентифiкуватися.

     8. В уповноваженнях, зазначених у параграфi 2, компетентнi органи мають вiдзначати, зокрема

     а) умови, за яких робиться замовлення на сертифiкат EUR 1;

     b) умови, за яких це замовлення має зберiгатися щонайменше 3 роки;

     c) у випадках, зазначених в параграфi 3 (b), органи мають право проводити необхiдну перевiрку, як говориться у Статтi 30 цього Протоколу.

     9. Митнi органи країни-експортера можуть визнати деякi групи товарiв такими, що не пiдпадають пiд спецiальнi умови параграфу 2.

     10. Митнi органи можуть вiдмовити в уповноваженнях, зазначених у параграфi 2, експортерам, якi не надають усiх гарантiй, що тi вважають необхiдними. Компетентнi органи можуть вiдкликати уповноваження у будь-який час. Вони повиннi зробити це, коли довiрений експортер бiльше не задовольняє вимогам або бiльше не надає усiх гарантiй.

     11. Довiреного експортера можуть зобов'язати iнформувати компетентнi органи, згiдно з їхнiми умовами, щодо товарiв, якi вiн вiдправляє, а також цi органи можуть проводити перед вiдправкою товарiв будь-яку перевiрку, яку вважатимуть за потрiбне.

     12. Митнi органи країни-експортера можуть проводити будь-яку перевiрку, яку вважатимуть за потрiбне, довiрених експортерiв. Експортери повиннi дозволяти їм це робити.

     1З. Положення цiєї Статi не порушують правил щодо митних формальностей та використання митних документiв, що дiють мiж Україною та Естонiєю.

Стаття 22
Термiн дiї свiдотства походження

     1. Сертифiкат перемiщення EUR 1 буде мати силу протягом 4-х мiсяцiв з дати видачi у країнi-експортерi, i має бути представлений протягом цього перiоду митним органам країни-iмпортера.

     2. Сертифiкат перемiщення EUR 1, що представлений митним органам країни-iмпортера пiсля закiнчення перiоду, визначеного у параграфi 1, може бути прийнятий для цiлей застосування преференцiйної угоди у тому разi, коли затримка у представленнi документiв виписана форсмажором або виключними обставинами.

     3. В iнших випадках запiзнення у представленi документiв митнi органи країни-iмпортера можуть прийняти сертифiкат перемiщення EUR 1, якщо самi товари були представленi їм до закiнчення зазначеного перiоду.

Стаття 23
Надання свiдотства походження

     Сертифiкат перемiщення EUR 1 має бути представлений митним органам країни-iмпортера згiдно з правилами цiєї країни. Митнi органи можуть вимагати переклад сертифiкату перемiщення EUR 1 та iнвойсу. Вони можуть також вимагати, щоб декларацiя iмпорту супроводжувалась пiдтвердженням iмпортера стосовно того, чи задовольняють поiменованi товари вимогам для застосування цiєї Угоди.

Стаття 24
Iмпортування у кредит

     Там, де за вимогою iмпортера та згiдно з умовами митних органiв країни-iмпортера, розiбранi або незiбранi товари, що у розумiннi загального правила 2(а) Гармонiзованої системи вiдносяться до груп 84 та 85 ГС, iмпортуються у кредит, єдиний доказ походження таких товарiв має бути представлений митним органам при iмпортуваннi першої партiї.

Стаття 25
Форма EUR 2

     1. На вiдмiну Статтi 16, свiдоцтвом статусу походження у розумiннi цього Протоколу для вiдправок, що складаються тiльки з товарiв, що походять, та вартiсть яких не перевищує 3000 ECU на одну вiдправку, може бути сертифiкат форми EUR 2, зразок якого дається у Додатку IV до цього Протоколу.

     2. Форма EUR 2 має бути заповнена та пiдписана . експортером або, на вiдповiдальнiсть експортера, його уповноваженим представником згiдно 3 положеннями цього Протоколу.

     3. Форма EUR 2 має заповнюватися на кожну вiдправку.

     4. Експортер, що звертається за формою EUR 2, має представити на вимогу митних органiв країни-експортера усi документи, що мають вiдношення до цiєї форми.

     5. Статтi 22 та 23 для видачi форми EUR 1 будуть застосовуватись iз вiдповiдними змiнами.

Стаття 26
Виключення з формальних доказiв походження

     1. Товари, що вiдправляються як невеликi пакунки вiд одних приватних осiб до iнших, або становлять частину приватного багажу мандрiвника, будуть вважатися такими, що походять, без надання формальних доказiв походження, за умовою, що цi товари не iмпортуються шляхом торгiвлi та були декларованi як такi, що задовольняють вимогам цього Протоколу, i якщо немає сумнiву у вiрогiдностi такої декларацiї. Коли товари вiдправляються поштою, ця заява може бути зроблена на митнiй декларацiї, або на аркушi паперу, що додається до документiв.

     2. Iмпорт, що провадиться одноразово та складається тiльки з окремих товарiв персонального вжитку одержувача, мандрiвника та їхнiх сiмей, не буде вважатися iмпортом шляхом торгiвлi, якщо очевидно з природи та кiлькостi цих товарiв, що вони не будуть застосовуватися у комерцiйних цiлях.

     3. Крiм того, вартiсть цих товарiв не повинна перевищувати 300 ECU у разi малих пакункiв та 800 ECU у разi, коли товари є частиною персонального багажу мандрiвника.

Стаття 27
Розбiжностi та формальнi помилки

     1. Виявлення невеликих розбiжностей мiж даними у сертифiкатi перемiщення EUR 1, або сертифiкатi EUR 2, та документами, представленими до митних органiв для цiлей виконання формальностей з iмпортування товарiв, не будуть причиною для того, щоб вважати сертифiкати EUR 1 та EUR 2 невiрогiдними, та не є доказом невiдповiдностi документiв представленому товару.

     2. Наявнi формальнi помилки, такi як опечатки у сертифiкатах EUR 1 EUR 2 не є причиною неприйняття цих документiв, якщо цi помилки не викликають сумнiвiв вiдносно правильностi даних, зазначених у документi.

Стаття 28
Суми, вираженi в ECU

     1. Суми в нацiональнiй валютi країни-експортера еквiвалентнi сумам, вираженим в ECU, мають бути визначенi країною-експортером i повiдомленi iнший Сторонi.

     Якщо суми перевищують вiдповiднi суми, визначенi країною-iмпортером, остання прийматиме їх, якщо продукти внесенi в рахунок у валютi країни-експортера або у валютi однiєї з країн, зазначених у Статтi 4 цього Протоколу.

ГЛАВА V
АДМIНIСТРАТИВНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО

Стаття 29
Обмiн печатками та адресами

     Митнi органи України та Естонiї мають забезпечити одне одного вiдбитками печаток, що використовуються у їхнiх митних органах для видачi сертифiкатiв EUR 1 та адресами митних органiв, що вiдповiдають за видачу сертифiкатiв перемiщення EUR 1, а також за перевiрку цих сертифiкатiв та форм EUR 2.

Стаття 30
Перевiрка сертифiкатiв перемiщення EUR 1 та форм EUR 2

     1. Необхiдна перевiрка сертифiкатiв перемiщення EUR 1 та форм EUR 2 має проводитись вибiрково або тодi, коли у митних органiв країни-iмпортера є обгрунтованi сумнiви щодо вiрогiдностi цих документiв, статусу походження товарiв або виконання iнших вимог цього Протоколу.

     2. 3 метою виконання положень параграфу 1 митнi органи країни-iмпортера мають повернути сертифiкат перемiщення EUR 1, форму EUR 2, або копiї цих документiв митним органам країни-експортера, що їх видала, там, де це потрiбно указати, причини замiни або про ведення розслiдування.

     3. Перевiрка має проводитись митними органами країни-експортера. Для цих цiлей вони мають право запросити будь-якi докази та провести будь-яку експертизу рахункiв експортера, або провести будь-яку iншу перевiрку, яку вважатимуть за потрiбне.

     4. Якщо митнi органи країни-iмпортера вирiшують припинити надання преференцiй (пiльг) продажам на перiод отримання результатiв перевiрки, товар може залишатися у експортера.

     5. Митнi органи, що замовляли перевiрку, мають бути проiнформованi щодо результатiв цiєї перевiрки щонайбiльше в перiод 10 мiсяцiв. Цi результати мають бути вiрогiдними, документи справжнiми, а продукти мають вважатися такими, що походять та виконувати усi iншi вимоги цього Протоколу.

     6. Якщо у випадках обгрунтованого сумнiву не отримано вiдповiдi протягом 10 мiсяцiв, або ця вiдповiдь не мiстить достатньої iнформацiї для визначення вiрогiдностi вказаного документу або справжнього походження товару, митнi органи-замовник, за винятком випадкiв форсмажору та виключних обставин, повиннi вiдмовити у наданнi пiльг.

Стаття 31
Вирiшення спорiв

     У разi виникнення спорiв щодо процедур перевiрки, зазначених у Статтi 30, якi не можуть бути вирiшенi мiж митними органами-замовником перевiрки та митними органами, що займаються цiєю перевiркою, або у разi двозначного тлумачення цього Протоколу, сторони мають звертатися до Спiльного Комiтету.

     Всi випадки спорiв мiж iмпортером та митними органами країни iмпортера мають вирiшуватися на основi законодавства країни-iмпортера.

Стаття 32
Штрафи

     Штрафи беруться з усiх осiб, якi надають документи, що мiстять невiрну iнформацiю для цiлей отримання преференцiальних умов на товари.

Стаття 33
Вiльнi зони

     1. України та Естонiя будуть вживати всi необхiднi заходи для забезпечення того, щоб товари, що вивозяться з сертифiкатом перемiщення EUR 1 та у зв'язку iз транспортуванням знаходяться у вiльнiй зонi на їх територiї, не були замiненi iншими продуктами та не зазнавали нiяких операцiй, крiм тих, що запобiгають їх псуванню.

     2. Як виняток iз положень параграфу 1, коли продукти походять з України та Естонiї, iмпортуються у вiльну зону з сертифiкатом EUR 1, та зазнають якоїсь переробки, вiдповiднi органи за вимогою експортера мають видати новий сертифiкат EUR 1, у тому разi, коли ця переробка проведена згiдно з положеннями цього Протоколу.

ГЛАВА VI
ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 34
Комiтет Митного Спiвробiтництва

     1. Має бути заснований Комiтет Митного Спiвробiтництва, що займатиметься адмiнiстративним спiвробiтництвом для правильного розумiння цього Протоколу, та провадитиме iншу митну дiяльнiсть, яка буде покладена на нього.

     2. Комiтет буде складатися, з однiєї сторони, з експертiв з України, вiдповiдальних за митнi питання, та експертiв з Естонiї, з другої сторони.

Стаття 35
Додатки

     Додатки до цього Протоколу становлять його невiд'ємну частину.

Стаття З6
Виконання Протоколу

     Україна та Естонiя будуть вживати всi необхiднi заходи щодо виконання положень цього Протоколу.

Стаття 37
Домовленостi з Латвiєю, Литвою та ЄС

     Сторони будуть вживати всiх необхiдних заходiв для досягнення домовленостей з Латвiєю, Литвою та ЄС в цих застосування цього Протоколу. Сторони будуть iнформувати одна одну щодо цього.

Стаття 38
Транзитнi товари та тi, що знаходяться на зберiганнi

     Положення Угоди можуть застосовуватися до товарiв, що задовольняють вимогам цього Протоколу i якi на час вступу в дiю Угоди є транзитними, або знаходяться в Українi або в Естонiї, або, згiдно з положеннями Статтi 2, знаходяться на тимчасовому зберiганнi в Латвiї, Литвi або в ЄС на договiрних складах, або у вiльних зонах, пiд наглядом митних органiв країни iмпорту, на протязi 4-х мiсячного перiоду з дати, коли згодом був виданий сертифiкат перемiщення EUR 1 компетентними органами країни-експортера разом з документами, що доводять пряме транспортування товарiв.

Стаття 39
Поправки до протоколу

     Поправки до Протоколу здiйснюються у вiдповiдностi до Статтi 2 цiєї Угоди.

     При цьому необхiдно брати до уваги участь Сторiн у вiльних економiчних зонах або митних союзах з третiми країнами.

 

ДОДАТОК III

СЕРТИФIКАТ ПЕРЕМIЩЕННЯ EUR 1

     1. Сертифiкат перемiщення EUR 1 має бути таким, зразок якого наведено в цьому Додатку. Ця форма має бути надрукована однiєю або кiлькома мовами, якими пiдписано угоду. Сертифiкат має бути надрукований однiєю з цих мов згiдно з положеннями країни експортера. Якщо вони заповнюються вiд руки, то чорнилами i печатними лiтерами.

     2. Кожний сертифiкат має бути розмiром 210х297мм; максимальнi припуски по ширинi вiд 5 до 8 мм. Папiр має бути бiлий письмовий, з печатною нумерацiею, такою, що не мiстить механiчних домiшок та вагою не менше 25 г/м. На бланку має бути печатна зелена захисна сiтка "гiльош", що робить видимою будь-яку пiдробку механiчними або хiмiчними способами.

     3. Компетентнi органи країн-членiв спiвтовариства i Латвiї можуть зберiгати за собою право самим печатати Форми або доручати це печатним органiзацiям. В останньому випадку кожен бланк повинен мати вiдповiдну позначку для iдентифiкацiї. На кожному сертифiкатi має стояти iм'я та адреса печатника або код, за яким можно визначити печатну органiзацiю. Також має бути вказаними порядковий номер, печатний або нi, за яким iдентифiкується бланк.

ДОДАТОК IV

Форма EUR 2

     1. Форма EUR 2 має бути такою, зразок якої наведено у цьому Додатку. Форма має бути надрукована однiєю або кiлькома мовами, якими пiдписано Угоду. Форми мають бути надрукованi однiєю з цих мов згiдно з положеннями країни експортера. Якого вони заповнюються вiд руки, то чорнилами та печатними лiтерами.

     2. Кожний бланк EUR 2 має бути розмiром 210х148 мм; максимальнi припуски по ширинi вiд 5 до 8 мм. Папiр має бути бiлий, письмовий, з печатною нумерацiєю, такий, що не мiстить механiчних домiшок i вагою не менше 64 г/м.

     3. Компетентнi органи країн-членiв Спiвтовариства i Латвiї можуть зберiгати за собою право самим печатати форми або доручати це печатним органiзацiям. В останньому випадку кожен бланк повинен мати вiдповiдну позначку для iдентифiкацiї. На кожному бланку має стояти iм'я та адреса печатника або код, за яким можна визначити печатну органiзацiю.Також має бути вказаними порядковий номер, печатний або нi, за яким iдентифiкується бланк.

 

КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

вiд 18 березня 1996 р. N 190-р

ЩОДО ВИКОНАННЯ УГОДИ МIЖ УКРАЇНОЮ ТА ЕСТОНСЬКОЮ РЕСПУБЛIКОЮ

     На виконання Угоди мiж Україною та Естонською Республiкою про вiльну торгiвлю, пiдписаної 24 травня 1995 р., надати Торгово-промисловiй палатi України, її регiональним вiддiленням та регiональним торгово-промисловим палатам право засвiдчувати походження українських товарiв i видавати сертифiкати європейського зразка (EUR.1).

     3 метою визначення походження українських товарiв на експорт до Естонської Республiки Торгово-промисловiй палатi забезпечити виготовлення бланкiв сертифiкатiв EUR.1 з урахуванням вимог Протоколу "А" щодо визначення походження товарiв та методiв адмiнiстративного спiвробiтництва до Угоди мiж Україною та Естонською Республiкою про вiльну торгiвлю.

     МЗЕЗторгу разом з Держмиткомом забезпечити контроль за додержанням Торгово-промисловою палатою України та її регiональними органiзацiями встановленого Угодою мiж Україною та Естонською Республiкою порядку.

Прем'єр-мiнiстр України Є.Марчук
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.