ПРО РАТИФIКАЦIЮ УГОДИ МIЖ УРЯДОМ УКРАЇНИ ТА УРЯДОМ ТУРКМЕНИСТАНУ ПРО ВIЛЬНУ ТОРГIВЛЮ

(Закон України
вiд 4 листопада 1995 р. N 426/95-ВР)

     Верховна Рада України постановляє:

     Подану Кабiнетом Мiнiстрiв України на ратифiкацiю Угоду мiж Урядом України та Урядом Туркменистану про вiльну торгiвлю, пiдписану в м.Ашгабатi 5 листопада 1994 року, ратифiкувати.

Голова Верховної Ради України

О.МОРОЗ

 

УГОДА

МIЖ УРЯДОМ УКРАЇНИ ТА УРЯДОМ ТУРКМЕНИСТАНУ ПРО ВIЛЬНУ ТОРГIВЛЮ

вiд 5 листопада 1994 р.

     Уряд України та Уряд Туркменистану, що надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     пiдтверджуючи свою прихiльнiсть вiльному розвiтку взаємного економiчного спiвробiтництва,

     враховуючи iнтеграцiйнi економiчнi зв'язки, що склалися мiж Україною i Туркменистаном, взаємозалежнiсть i взаємодоповнення економiк двох країн,

     прагнучи до розвитку торгово-економiчного спiвробiтництва мiж Україною та Туркменистаном на основi рiвностi i взаємної вигоди,

     признаючи, що вiльне перемiщення товарiв i послуг вимагає здiйснення взаємно погоджених заходiв,

     пiдтверджуючи намiри України та Туркменистану стати Договiрними Сторонами Генеральної угоди по тарифах i торгiвлi (ГАТТ),

     подiляючи цiлi i принципи ГАТТ та беручи до уваги результати угод та домовленостей, досягнутих у рамках Уругвайського раунду багатостороннiх торгових переговорiв,

     домовились про нижчевикладене:

Стаття 1

     1. Договiрнi Сторони не застосовують мито, податки та збори, що мають еквiвалентний вплив на експорт та(або) iмпорт товарiв, що походять з митної територiї однiєї з Договiрних Сторiн i призначенi для митної територiї iншої Договiрної Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарiв оформляється документами, якi є невiд'ємною частиною цiєї Угоди, якщо Договiрнi Сторони визнають це за необхiдне.

     2. Для мети цiєї Угоди i на перiод її дiї пiд товарами, що походять з територiй Договiрних Сторiн, маються на увазi товари, визначенi Правилами визначення країни походження товарiв вiд 24 вересня 1993 року, затвердженими Рiшенням Ради глав Урядiв Незалежних Держав.

Стаття 2

     Кожна Договiрна Сторона не буде:

• прямо або побiчно обкладати товари, якi пiдпадають пiд дiю цiєї Угоди, внутрiшнiми податками та зборами, що перевищують вiдповiднi податки або збори, якими обкладаються аналогiчнi товари внутрiшнього виробництва або товари, що походять з третiх країн;

• застосовувати щодо складування, перевантаження, зберiгання, перевезення товарiв походженням з iншої Договiрної Сторони, а також платежiв та переказу платежiв правила iншi, нiж тi, що застосовуються в аналогiчних випадках щодо власних товарiв або товарiв походженням з третiх країн.

Стаття 3

     Договiрнi Сторони у взаємнiй торгiвлi утримуватимуться вiд застосування дискримiнацiйних заходiв, введення кiлькiсних обмежень або еквiвалентних їм заходiв на експорт та(або) iмпорт товарiв у рамках цiєї Угоди.

     Сторони можуть встановлювати кiлькiснi чи iншi спецiальнi обмеження в односторонньому порядку, але тiльки в розумних межах i на чiтко визначений термiн.

     Цi обмеження повиннi мати винятковий характер i можуть застосовуватись тiльки у випадках, передбачених угодами в рамках ГАТТ.

     Договiрна Сторона, яка застосовує кiлькiснi обмеження вiдповiдно до цiєї статтi, має по можливостi завчасно надати iншiй Договiрнiй Сторонi повну iнформацiю про основнi причини введення, форми та передбачуванi термiни застосування згаданих обмежень, пiсля чого призначаються консультацiї.

Стаття 4

     Договiрнi Сторони обмiнюватимуться на регулярнiй основi iнформацiєю:

     - про закони та iншi нормативнi акти, пов'язанi з економiчною дiяльнiстю, в тому числi з питань торгiвлi, iнвестицiй, оподаткування, банкiвської i страхової дiяльностi та iнших фiнансових послуг, з транспортних та митних питань, включаючи митну статистику.

     Договiрнi Сторони негайно пiвiдомляють одна однiй про змiни в нацiональному законодавствi, якi можуть вплинути на виконання цiєї Угоди.

     Уповноваженi органи Договiрних Сторiн погоджують порядок обмiну такою iнформацiєю.

Стаття 5

     Договiрнi Сторони визнають несумiсною з метою цiєї Угоди недобросовiсну дiлову практику i зобов'язуються не припускатися зокрема, але не виключно таких її методiв:

• договорiв мiж пiдприємствами, рiшень, прийнятих об'єднаннями пiдприємств, та спiльних методiв дiлової практики, що мають на метi завадити або обмежити конкуренцiю чи порушити умови для неї на територiях Договiрних Сторiн;

• дiй, за допомогою яких одне або кiлька пiдприємств використовують своє домiнуюче становище, обмежуючи конкуренцiю на всiй або на значнiй частинi територiй Договiрних Сторiн.

Стаття 6

     При здiйсненнi заходiв тарифного i нетарифного регулювання двостороннiх економiчних вiдносин для обмiну статистичною iнформацiєю, проведення митних процедур, Договiрнi Сторони використовуватимуть єдину дев'ятизначну Товарну номенклатуру зовнiшньоекономiчної дiяльностi (ТН ЗЕД), засновану на Гармонiзованiй системi опису i кодування товарiв та Комбiнованiй тарифно-статистичнiй номенклатурi iвропейського економiчного спiвтовариства. При цьому для власних потреб Договiрнi Сторони при необхiдностi здiйснюють розвиток Товарної номенклатури за межами дев'яти знакiв.

     Введення еталонного примiрника Товарної номенклатури здiйснюється на взаємопогодженiй основi через наявнi представництва у вiдповiдних мiжнародних оганiзацiях.

Стаття 7

     1. Договiрнi Сторони згоднi в тому, що додержання принципу свободи транзиту є важливою умовою досягнення мети цiєї Угоди та iстотним елементом процесу їх пiдключення до системи мiжнародного подiлу працi та кооперування.

     У зв'язку з цим кожна Договiрна Сторона забезпечить безперешкодний транзит через її територiю товарiв, що походять з митної територiї iншої Договiрної Сторони i(або) третiх країн та призначених для митної територiї iншої Договiрної Сторони чи будь-якої третьої країни i надаватиме експортерам, iмпортерам чи перевiзникам всi наявнi та необхiднi для забезпечення транзиту засоби та послуги на умовах не гiрших, нiж тi, на яких тi ж засоби та послуги надаються власним експортерам, iмпортерам чи експортерам, iмпортерам або перевiзникам будь-якої третьої країни.

     2. Порядок та умови проходження вантажiв по територiї держав регулюються вiдповiдно до мiжнародних правил перевезень.

Стаття 8

     Ця Угода не перешкоджає праву будь-якої з Договiрних Сторiн вживати загальноприйнятих у мiжнароднiй практицi заходiв, якi вона вважає нобхiдними для захисту своїх життєвих iнтересiв або якi безперечно необхiднi для виконання мiжнародних договорiв, учасником яких вона є або має намiр стати, якщо цi заходи стосуються:

• iнформацiї, що зачiпає iнтереси нацiональної оборони;

• торгiвлi зброєю, боєприпасами та вiйськовою технiкою;

• дослiджень або виробництва, пов'язаних з потребами оборони;

• поставок матерiалiв та устаткування, використовуваних в ядернiй промисловостi;

• захисту суспiльної моралi, громадського порядку;

• захисту промислової чи iнтелектуальної власностi;

• золота, срiбла або iнших дорогоцiнних металiв та каменiв;

• захисту здоров'я людей, тварин i рослин.

Стаття 9

     З метою проведення погодженої полiтики експортного контролю щодо третiх країн, Договiрнi Сторони будуть проводити регулярнi консультацiї та вживати взаємопогоджених заходiв для створення ефективної системи експортного контролю.

Стаття 10

     Положення цiєї Угоди замiнюють положення двостороннiх угод, укладених ранiше мiж Договiрними Сторонами, тiєю мiрою, якою останнi або не сумiснi з першими, або iдентичнi їм.

Стаття 11

     Спори мiж Договiрними Сторонами щодо тлумачення або застосування положень цiєї Угоди розв'язуватимуться шляхом переговорiв.

     Договiрнi Сторони прагнутимуть уникати конфлiктних ситуацiй у взаємнiй торгiвлi.

     Кожна Договiрна Сторона забезпечить, щоб на її територiї були ефективнi засоби щодо визнання та здiйснення арбiтражних рiшень.

Стаття 12

     Для реалiзацiї мети цiєї Угоди та вироблення рекомендацiй щодо вдосконалення торгово-економiчного спiвробiтництва мiж двома країнами Договiрнi Сторони погодились заснувати спiльну українсько-туркменську комiсiю.

Стаття 13

     Ця Угода набуває чинностi з дати обмiну повiдомленнями про виконання Договiрними Сторонами необхiдних для цього внутрiдержавних процедур i залишатиметься чинною до закiнчення дванадцяти мiсяцiв з дати, коли одна з Договiрних Сторiн надiшле письмове повiдомлення iншiй Договiрнiй Сторонi про намiр припинити її дiю.

     Положення цiєї Угоди пiсля припинення її дiї застосовуватимуться до контрактiв мiж пiдприємствами та органiзацiями обох країн, укладених, але не виконаних в перiод її дiї.

     Укладено 5 листопада 1994 року в двох дiйсних примiрниках, кожний українською, туркменською та росiйською мовами, причому всi тексти мають однакову чиннiсть.

     З метою тлумачення положень цiєї Угоди текст росiйською мовою має переважну силу.

За Уряд України	За Уряд Туркменистану
/пiдпис/	/пiдпис/