УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Республiки Гайана про торговельно-економiчне спiвробiтництво

     Уряд України та Уряд Республiки Гайана (далi - "Договiрнi Сторони"),

     прагнучи у подальшому розширювати i розвивати торговельнi вiдносини, заохочувати економiчнi та взаємнi iнтереси на основi рiвностi, недискримiнацiї та спiльних iнтересiв,

     погодились укласти цю Угоду про нижченаведене:

Стаття 1

     Договiрнi Сторони будуть, у вiдповiдностi до свого нацiонального законодавства, здiйснювати вiдповiднi заходи з метою заохочення, сприяння та розвитку економiчного та торговельного спiвробiтництва мiж двома країнами на довгостроковiй та стабiльнiй основi.

Стаття 2

     1. Договiрнi Сторони нададуть одна однiй режим найбiльшого сприяння у питаннях, що стосуються iмпорту та експорту товарiв мiж їх країнами у вiдповiдностi до принципiв СОТ.

     Ця Угода не застосовуватиметься до переваг, поступок та виключень, якi будь-яка Договiрна Сторона надає чи може надавати:

     а) сусiднiм країнам з метою пожвавлення прикордонних перевезень чи торгiвлi; або

     в) як наслiдок її участi у митних союзах, зонах вiльної торгiвлi та валютних союзах.

Стаття 3

     1. Договiрнi Сторони погодились, що iмпортнi та експортнi лiцензiї будуть видаватись у вiдповiдностi до дiючого в їх країнах законодавства для тих товарiв, де такi лiцензiї вимагаються.

     2. Лiцензiї мають бути виданi згiдно з пунктом 1 цiєї Статтi на умовах, що є не менш сприятливими нiж тi, що надаються будь-якiй третiй країнi у вiдповiдностi до положень Статтi 2 цiєї Угоди.

Стаття 4

     В рамках цiєї Угоди, компетентнi органи кожної з Договiрних Сторiн будуть видавати "Сертифiкат походження" своєї продукцiї, що експортується, iншiй Договiрнiй Сторонi, у випадку, коли такий сертифiкат є необхiдним.

Стаття 5

     1. Iмпорт та експорт товарiв та послуг на умовах цiєї Угоди буде здiйснюватись вiдповiдно до чинного законодавства двох держав, мiжнародної торговельної практики та на пiдставi комерцiйних контрактiв, укладених мiж фiзичними та юридичними особами двох країн.

     2. Жодна з Договiрних Сторiн не буде нести вiдповiдальнiсть за втрати та ушкодження, що зазнають фiзичнi та юридичнi особи при виконаннi таких комерцiйних контрактiв.

Стаття 6

     Усi платежi, що виникають у рамках цiєї Угоди, будуть здiйснюватись у вiльноконвертованiй валютi у вiдповiдностi до законодавства держав Договiрних Сторiн.

Стаття 7

     Договiрнi Сторони намагатимуться сприяти розвитку торговельного та економiчного спiвробiтництва мiж двома країнами, зокрема, хоча не виключно, заснуванню спiльних пiдприємств та комерцiйних центрiв.

Стаття 8

     1. Договiрнi Сторони дозволятимуть у вiдповiдностi до чинного законодавства кожної держави, тимчасове ввезення та вивезення деяких об'єктiв без сплати митних зборiв, податку на додану вартiсть, акцизних зборiв, податкiв на продаж, чи iнших зборiв, що мають еквiвалентний ефект.

     2. Об'єкти, до яких застосовуватимуться положення пункту 1 цiєї Статтi включатимуть:

     а) комерцiйнi зразки та виставковi некомерцiйнi матерiали згiдно iз Женевською Конвенцiєю 1952 року про сприяння iмпорту комерцiйних зразкiв та виставкових матерiалiв.

     в) об'єкти для ярмаркiв та комерцiйних виставок тимчасово ввезенi у вiдповiдностi до законодавства держав Договiрних Сторiн,

     с) спецiальнi контейнери та упаковка, що використовуються у мiжнароднiй торгiвлi на умовах повернення, у вiдповiдностi до чинного законодавства держав Договiрних Сторiн.

Стаття 9

     З метою просування та розвитку торгiвлi мiж двома країнами, Договiрнi Сторони сприятимуть вiдкриттю торговельних представництв фiзичними та юридичними особами, що уповноваженi iншою Договiрною Стороною здiйснювати зовнiшньоторговельну дiяльнiсть, у вiдповiдностi до законодавства їх держав.

Стаття 10

     Ця Угода не зашкоджуватиме правам будь-якої Договiрної Сторони застосовувати заборони чи обмеження у будь-якiй формi з метою захисту нацiональних iнтересiв, безпеки, суспiльного здоров'я, навколишнього середовища, вичерпних ресурсiв, нацiонального культурного та археологiчного спадку, а також з метою попередження епiдемiй та захворювань тварин.

Стаття 11

     Договiрнi Сторони застосовуватимуть будь-якi необхiднi заходи з метою забезпечення безпеки та належного використання патентiв, торговельних марок, авторських прав та комерцiйних секретiв, що є власнiстю фiзичних та юридичних осiб держав Договiрних Сторiн, у вiдповiдностi до чинного законодавства кожної держави, а також мiжнародних угод i домовленостей, стороною яких вони є.

Стаття 12

     1. Договiрнi Сторони погоджуються заснувати Спiльну українсько-гайанську комiсiю з питань торговельно-економiчного спiвробiтництва (далi "Комiсiя"), цiлями дiяльностi якої буде сприяння iмплементацiї цiєї Угоди.

     2. До завдань Комiсiї, зокрема, належатиме:

     a) перегляд iмплементацiї цiєї Угоди та розгляд заходiв, що можуть бути застосованi з метою виконання її положень,

     b) обговорення питань, щодо заохочення та розвитку торговельних та економiчних вiдносин мiж Договiрними Сторонами,

     c) створення необхiдних умов для просування та розвитку торговельних та економiчних вiдносин, включаючи промислове та iнвестицiйне спiвробiтництво для взаємної вигоди обох Договiрних Сторiн та визначення нових сфер для такого спiвробiтництва,

     d) проведення консультацiй з проблемних питань, що можуть виникнути у процесi розвитку економiчних та торговельних вiдносин мiж двома Договiрними Сторонами.

     3. Комiсiя створюватиме спецiальнi пiдкомiсiї та робочi групи, якi допомагають у реалiзацiї її завдань.

     4. Комiсiя проводитиме свої засiдання почергово в Українi та Республiцi Гайана раз у два роки, або на запит однiєї з Договiрних Сторiн.

     5. Сторони сприятимуть активнiй участi дiлових кiл обох країн у спiльних засiданнях Комiсiї та поданнi на розгляд Комiсiї своїх рекомендацiй.

Стаття 13

     Нiщо у цiй Угодi не розглядатиметься як таке, що зашкоджує будь-яким правам та зобов'язанням, що витiкають iз iснуючих мiжнародних договорiв та угод, сторонами яких Договiрнi Сторони стали до укладення цiєї Угоди.

Стаття 14

     1. Будь-якi спори, що виникатимуть при тлумаченнi чи застосуваннi цiєї Угоди, вирiшуватимуться шляхом проведення переговорiв мiж Договiрними Сторонами.

     2. Якщо спiр не буде врегульований на умовах закрiплених у пунктi 1 цiєї Статтi, у такому випадку вiн буде вирiшуватись будь-якими iншими засобами, що вiдповiдатиме нацiональному законодавству Договiрних Сторiн та мiжнародному праву.

Стаття 15

     Положення цiєї Угоди продовжуватимуть застосовуватися до комерцiйних контрактiв, укладених до припинення дiї цiєї Угоди.

Стаття 16

     1. Кожна з Договiрних Сторiн має повiдомити письмово iншу про виконання усiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєю Угодою. Угода набуває чинностi з дати останнього з двох повiдомлень.

     2. Ця Угода дiятиме протягом 5 (п'яти) рокiв i її дiя автоматично продовжується на наступнi 5-рiчнi перiоди.

     3. Будь-яка iз Договiрних Сторiн може припинити дiю Угоди шляхом направлення письмового повiдомлення iншiй Договiрнiй Сторонi дипломатичними каналами про свiй намiр, але не менше нiж за 3 (три) мiсяцi до дати припинення її дiї.

     Вчинено в м. Москва 22 грудня 2004 року в двох дiйсних примiрниках, кожний українською та англiйською мовами, причому всi тексти є рiвно автентичними.

За Уряд України

За Уряд Республiки Гайана