ЗАКОН УКРАЇНИ
Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мiнерально-сировинної бази України на перiод до 2010 року
Верховна Рада України постановляє:
1. Затвердити Загальнодержавну програму розвитку мiнерально-сировинної бази України на перiод до 2010 року (додається).
2. Кабiнету Мiнiстрiв України при пiдготовцi проектiв законiв про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк передбачати видiлення вiдповiдних коштiв на реалiзацiю заходiв, визначених зазначеною Програмою.
3. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2007 року.
| Президент України | В. ЮЩЕНКО |
м. Київ
22 лютого 2006 року
N 3458-IV
| ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України вiд 22 лютого 2006 року N 3458-IV |
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ МIНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ НА ПЕРIОД ДО 2010 РОКУ
Загальнодержавна програма розвитку мiнерально-сировинної бази України на перiод до 2010 року (далi - Програма) спрямована на розвиток прiоритетних напрямiв геологiчних дослiджень з метою забезпечення господарства України гостродефiцитними видами власної мiнеральної сировини.
Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Загальний стан та основнi проблеми мiнерально-сировинної бази України
Подолання кризового стану в економiцi України на основi її структурної перебудови можливо здiйснити у стислi строки лише спираючись на ресурси держави: трудовi та природнi, основнi виробничi фонди, комунiкацiї тощо. Важливе значення матиме при цьому ефективне використання мiнерально-сировинних ресурсiв.
Мiнерально-сировинна база - сукупнiсть розвiданих i попередньо оцiнених запасiв корисних копалин i супутнiх компонентiв, якi можуть бути застосованi в галузях економiки країни.
Мiнерально-сировинний комплекс на рiвнi 1990 - 1991 рокiв забезпечував 23 - 25 вiдсоткiв валового нацiонального продукту. З добуванням та використанням корисних копалин пов'язано 48 вiдсоткiв промислового потенцiалу України i до 20 вiдсоткiв її трудових ресурсiв. Цi показники наближаються до показникiв розвинутих країн з потужною гiрничодобувною промисловiстю, де зосереджено вiд 20 до 40 вiдсоткiв загальних iнвестицiй та до 20 вiдсоткiв трудових ресурсiв.
На 1 сiчня 2005 року державним балансом запасiв корисних копалин враховано близько 8 тисяч родовищ з 96 видiв корисних копалин, 3349 родовищ освоєно промисловiстю, та на їх базi функцiонує понад 2 тисячi гiрничодобувних пiдприємств. Вартiсть розвiданих запасiв з розрахунку на душу населення України становить близько 150 тис. доларiв США, а за оцiнками захiдних експертiв - понад 200 тис. доларiв США. Бiльш як третину експортного виторгу Україна отримувала вiд реалiзацiї мiнерально-сировинної продукцiї.
Деякi кориснi копалини України представленi унiкальними за запасами i якiстю сировини родовищами, якi розташованi в досить сприятливих умовах для створення гiрничопромислових комплексiв.
В Українi у значних обсягах ведеться добування кам'яного вугiлля (до 2 вiдсоткiв свiтового), залiзних (4 вiдсотки) та марганцевих (10 вiдсоткiв) руд, урану, титану, цирконiю, германiю, графiту (4 вiдсотки), каолiну (18 вiдсоткiв), брому, охри, нерудної металургiйної сировини (кварцитiв, флюсових вапнякiв i доломiтiв), хiмiчної сировини (самородної сiрки, кам'яних та калiйних солей), облицювального каменю (гранiтiв, габро, лабрадоритiв та iншого), скляного пiску тощо. Iз надр держави вилучаються вуглеводнева сировина, буре вугiлля, торф, цементна сировина, тугоплавкi та вогнетривкi глини, сировина для виробництва будматерiалiв, йод, бром, рiзноманiтнi мiнеральнi води, дорогоцiнне та коштовне камiння, п'єзокварц та iншi. У вiдносно незначних обсягах добуваються нiкелевi руди, золото, скандiй, гафнiй, бурштин, цеолiти, фосфатна сировина тощо.
З рiзним рiвнем детальностi вивчено родовища нетрадицiйних для України корисних копалин - хрому, свинцю, цинку, мiдi, молiбдену, берилiю, лiтiю, танталу, нiобiю, рiдкiсних земель, плавикового шпату, апатиту, горючих сланцiв, бiшофiту тощо.
В умовах сьогодення темпи i масштаби вiдтворення власної мiнерально-сировинної бази не задовольняють потреби держави. Через нестачу коштiв обсяги геологорозвiдувальних робiт скоротились у 3 - 4 рази. Тому починаючи з 1994 року прирiст розвiданих запасiв бiльшостi найважливiших корисних копалин не компенсує їх видобуток. Наслiдки невиваженої полiтики минулого вже нинi негативно позначаються на ефективностi економiки. Аналiз стану справ та прогнознi оцiнки свiдчать, що у недалекому майбутньому ситуацiя може ще бiльше ускладнитися. Нестача окремих видiв власної сировини прогресуватиме, якщо вже зараз не вжити рiшучих заходiв. Крiм традицiйного iмпорту деяких кольорових та рiдкiсних металiв, коксiвного вугiлля, магнезиту, плавикового шпату може виникнути потреба ввезення сировини, яка ранiше навiть вивозилась iз України (самородна сiрка, високоякiснi флюси тощо).
За останнi роки пiдтверджено реальнi можливостi щодо подальшого приросту запасiв вуглеводнiв, вiдкриття i розвiдки родовищ нових для України корисних копалин - золота, хрому, мiдi, свинцю, цинку, молiбдену, рiдкiсних та рiдкiсноземельних елементiв, лiтiю, нiобiю, танталу, фосфоритiв, флюориту, каменесамоцвiтної сировини та деяких iнших. Саме в них iснує гостра потреба, пов'язана з необхiднiстю створення умов, за яких збiльшиться експортний потенцiал держави.
Розвиток наукоємних технологiй визначає сталу свiтову тенденцiю до збiльшення споживання рiдкiсних металiв - "вiтамiнiв промисловостi". Україна має можливiсть створити потужнi виробництва цього профiлю.
Експортний потенцiал мiнерально-сировинного комплексу можна збiльшити в 1,5 - 2 рази, iмпорт мiнеральної сировини (без вуглеводнiв) - скоротити на 60 - 70 вiдсоткiв. Загалом це дасть щорiчну економiю в 5 - 6 млрд доларiв США.
Важливе значення також має комплексне геологiчне вивчення територiї України (враховуючи i акваторiю української частини Чорного i Азовського морiв) та природних i антропогенних змiн геологiчного середовища в режимi монiторингу.
З урахуванням загальносвiтових тенденцiй у використаннi корисних копалин основнi проблемнi питання мiнерально-сировинної бази пов'язуються з такими факторами:
цiннiсть та невiдновлюванiсть природних мiнеральних ресурсiв визначають необхiднiсть їх рацiонального та ощадливого використання. Iнтенсивнi методи видобутку, переробки i споживання корисних копалин на основi новiтнiх досягнень науки i технiки є невiд'ємною складовою частиною загальносвiтової технiчної революцiї. Розвиток якiсної металургiї як засiб пiдвищення мiцностi i довговiчностi металевих виробiв призводить до зменшення видобутку сировини на одиницю валового нацiонального продукту. Те саме обумовлює впровадження бiльш ефективних технологiй переробки мiнеральної сировини, збiльшення випуску металiв iз вторинної сировини, економiю енергiї та енергоресурсiв, впровадження синтетичних матерiалiв як замiнникiв металу тощо;
науково-технiчний прогрес у всiх пiдгалузях мiнерально-сировинного комплексу та жорстка конкуренцiя мiж його виробниками у країнах з ринковою економiкою не дають змоги, всупереч усiм прогнозам, перейти до активного використання бiднiших руд. Навпаки, в останнi 10 - 20 рокiв у цих країнах спостерiгається тенденцiя до беззастережного добування i переробки найбагатших руд бiльшостi видiв мiнеральної сировини;
незважаючи на все повнiше i рацiональнiше використання добутої мiнеральної сировини та продуктiв її переробки, загальний обсяг її споживання в країнах ринкової економiки хоча й уповiльненими темпами, але продовжує зростати. Досвiд розвинутих країн (Японiя, США, Пiвденна Корея, Iталiя та iншi) свiдчить, що пiдвищення загального рiвня соцiально-економiчного розвитку неминуче супроводжується збiльшеним споживанням природної мiнеральної сировини. Його рiвень у розрахунку на душу населення повiльно, але невпинно зростає, i ця тенденцiя, за оцiнками фахiвцiв, збережеться у найближчi десятирiччя. Тому цi країни продовжують збiльшувати iнвестицiї в геологiчну розвiдку на своїх територiях i на територiях країн, що розвиваються;
аналiз свiтових тенденцiй за останнi 7 - 10 рокiв свiдчить, що найбiльш високими темпами у свiтi продовжують зростати видобуток i споживання енергетичних ресурсiв, легуючих металiв та окремих видiв кольорових i рiдкiсних металiв, благородних металiв i алмазiв, сировини для сiльського господарства.
Роздiл II. МЕТА, ОСНОВНI ЗАВДАННЯ ТА НАПРЯМИ РЕАЛIЗАЦIЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ МIНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ
Метою Програми є розроблення стратегiї та плану дiй, спрямованих на зменшення залежностi України вiд iмпорту дефiцитної для нацiональної економiки мiнеральної сировини та змiцнення експортного потенцiалу країни за рахунок вiтчизняних корисних копалин, що мають великий попит на свiтовому ринку.
Основнi завдання реалiзацiї Програми визначено за такими прiоритетними напрямами розвитку мiнерально-сировинної бази (за її складовими):
1. Паливно-енергетичнi ресурси
Газ, нафта, конденсат
У межах територiї України видiляються 4 нафтогазоноснi провiнцiї, якi складаються з 11 областей i 35 нафтогазоносних перспективних районiв. У подальшому розглядаються три нафтогазоноснi регiони: Схiдний (Днiпровсько-Донецька западина i пiвнiчно-захiдна частина Донбасу), Захiдний (Волино-Подiльська плита, Прикарпаття, Карпати i Закарпаття) i Пiвденний (Причорномор'я, Крим та у межах виключної (морської) економiчної зони Чорного та Азовського морiв).
Державним балансом запасiв корисних копалин враховано запаси нафти, газу i газового конденсату за 355 родовищами. Основна їх кiлькiсть (207) зосереджена у Схiдному регiонi, 106 - у Захiдному, 42 - у Пiвденному.
Величина щорiчного видобутку вуглеводнiв за останнi роки в середньому становила 4 млн. тонн нафти з конденсатом i 18 млрд. кубiчних метрiв газу, що дорiвнює вiдповiдно 10 i 20 вiдсоткам споживаних країною.
На 1 сiчня 2005 року пiдраховано початкових видобувних ресурсiв вуглеводнiв у кiлькостi 9322,7 млн. тонн умовного палива, з них нафти з конденсатом - 1643,4 млн. тонн i газу - 7479,3 млрд. кубiчних метрiв. Значну частину (27 вiдсоткiв) ресурсiв вуглеводнiв України зосереджено на великих (5 - 7 кiлометрiв) глибинах. На початок 2005 року видобуто 25 вiдсоткiв i розвiдано 37 вiдсоткiв початкових ресурсiв. Таким чином, рiвень реалiзацiї ресурсiв становить 37 вiдсоткiв. Залишковi нерозвiданi ресурси, якi є базою розвитку геологорозвiдувальних робiт i нафтогазовидобутку в наступнi роки, становлять 5468 млн. тонн умовного палива.
Згiдно з оптимальним варiантом розвитку геологорозвiдувальних робiт на територiї України планується приростити до 2010 року майже 167,2 млн. тонн умовного палива як за рахунок наявного фонду об'єктiв, так i за рахунок освоєння нових об'єктiв пiдвищеної якостi.
У Схiдному регiонi для забезпечення приросту розвiданих запасiв у повному обсязi та створення надiйного резерву для подальших робiт належить пiдготувати 270 нових об'єктiв загальною площею 4340 квадратних кiлометрiв та виявити 290 нових об'єктiв.
У Захiдному регiонi для забезпечення приросту запасiв у повному обсязi та створення надiйного резерву для подальших робiт належить виявити пошуково-геофiзичними роботами 30 об'єктiв та пiдготувати 25 об'єктiв загальною площею 370 квадратних кiлометрiв. Ще близько 10 об'єктiв планується виявити та 5 пiдготувати за переглядом геолого-геофiзичних матерiалiв.
У Пiвденному регiонi (суша) передбачається виявити 12 та пiдготувати 10 нових об'єктiв загальною площею 130 квадратних кiлометрiв.
У межах виключної (морської) економiчної зони Чорного i Азовського морiв за оптимальним варiантом передбачається виявити 73 та пiдготувати 55 нових високоперспективних об'єктiв загальною площею 1580 квадратних кiлометрiв. Це дасть змогу забезпечити рацiональне розмiщення запланованих обсягiв пошуково-розвiдувального бурiння, а також створить надiйнi передумови для подальшого розвитку геологорозвiдувальних робiт.
Основним завданням цього напряму є прирiст запасiв: вiльного газу - 145,9 млрд. кубiчних метрiв i нафти - 21,30 млн. тонн.
Вугiлля
Якщо врахувати, що Україна споживає переважно iмпортованi ресурси нафти i газу та має обмежене споживання iнших видiв енергiї, подальше зменшення видобутку вугiлля стає небезпечним. Збiльшення вуглевидобутку потребує значних обсягiв фiнансування.
Обсяг вугiлля, що добувається в Українi, постiйно зменшується - вiд 218 млн. тонн у 1976 роцi до 80 млн. тонн у 2005 роцi (на 63 вiдсотки).
Основними завданнями цього напряму є:
дорозвiдка родовищ, що розробляються, для продовження термiну експлуатацiї та реконструкцiї дiючих пiдприємств;
проведення пошуково-оцiнювальних робiт i розвiдки найбiльш перспективних площ та родовищ вугiлля;
завершення детальної розвiдки Єлизаветiвського та Криничуватського родовищ;
проведення попередньої розвiдки Мелехiвської дiлянки Сула-Удайського родовища;
проведення пошукових робiт на окремих дiлянках Сула-Удайського родовища та Олександрiйського комплексу;
проведення детальної розвiдки Мелехiвської дiлянки Сула-Удайського родовища;
проведення попередньої розвiдки Гаєво-Веселiвського родовища та Сеньчинської i Дубровської дiлянок Сула-Удайського родовища.
Метан вугiльних родовищ
Метан - це вибухо- i викидонебезпечна речовина, що перешкоджає добуванню вугiлля, але одночасно є цiнною корисною копалиною. Щороку вугiльнi шахти Донбасу викидають в атмосферу понад 2,7 млрд. кубiчних метрiв метану, а об'єми його використання становлять лише 4 - 5 вiдсоткiв. Досвiд США свiдчить, що вилучення метану як супутньої корисної копалини може досягати 70 - 80 вiдсоткiв.
Основними завданнями цього напряму є:
розроблення методiв вивчення i оцiнки запасiв метану;
впровадження ефективних технологiй i технiчних засобiв для розвiдки i видобутку метану з вугiльних родовищ;
доведення у 2010 роцi видобутку метану до 8 млрд. кубiчних метрiв.
Горючi сланцi
Попередня розвiдка Бовтиського родовища була проведена у 1964 - 1970 роках. Тепер розвiдувальна сiтка свердловин не вiдповiдає вимогам розвiдки для встановлення геологiчної будови та запасiв родовища. Аналiз гiрничо-геологiчних умов родовища показав рiзку мiнливiсть потужностi пластiв горючих сланцiв.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення розвiдки у 2006 - 2008 роках кар'єрного поля, яке має найкращi гiрничо-технiчнi показники щодо експлуатацiї вiдкритим способом;
проведення розвiдки у 2007 - 2010 роках кар'єрного поля N 4.
Уран
Частка атомної енергiї вiд загального споживання електроенергiї (станом на 1998 рiк) становила: в Литвi - 77,21 вiдсотка, у Францiї - 75,77, у Бельгiї - 55,1, в Українi - 45,42, в Японiї - 35,86, у Нiмеччинi - 28,29, у США - 18,69 вiдсотка.
На п'яти українських АЕС працюють 14 реакторiв, якi нинi виробляють близько 50 вiдсоткiв загальної електроенергiї України.
Задоволення потреб сировини для атомної енергетики на 30 вiдсоткiв досягається за рахунок розробки нинi дiючих родовищ - Ватутiнського, Центрального та Мiчурiнського i введення в дiю Новокостянтинiвського родовища.
Загальний стан уранової мiнерально-сировинної бази задовiльний. Основу її становлять великi за запасами родовища урану в натрових метасоматитах. Однак урановi руди цього типу бiднi за якiстю. Добутий уран через вiдносно високу собiвартiсть (40 - 80 доларiв США за кiлограм) не може конкурувати на свiтовому ринку.
Друге мiсце за своїм промисловим значенням займають родовища у вуглисто-пiщаних вiдкладах палеогену. Частину родовищ - Девладiвське у Днiпропетровськiй областi, Братське у Миколаївськiй областi - практично розроблено за методом кислотного пiдземного вилуговування. Хоча окремi родовища цього типу невеликi за запасами, але їх загальнi ресурси значнi. На сьогоднi експлуатацiю цих родовищ припинено головним чином через екологiчнi проблеми. Проте у свiтовiй практицi застосовується содово-кисневе вилуговування, яке не створює екологiчних проблем.
Основними завданнями цього напряму є:
нарощування та удосконалення структури промислових запасiв на Новокостянтинiвсько-Докучаєвському гiрничодобувному комплексi, що проектується, проведення детальної бурової розвiдки Докучаєвського родовища iз завершенням її у 2007 роцi та апробацiї цих родовищ Державною комiсiєю по запасах корисних копалин України;
розвiдка i пiдготовка до промислового освоєння Криничанського i Новогур'євського родовищ у пiсковикових вiдкладах палеогену для їх розроблення за методом пiдземного вилуговування iз застосуванням карбонатно-содового вилуговування, а також попереднє випробування методу киснево-содової схеми на Сафонiвському родовищi спiльно iз Схiдним гiрничо-збагачувальним комбiнатом;
пошуки багатого уранового зруденiння в пiвнiчно-схiднiй частинi Кiровоградського блоку, в тому числi Казанкiвсько-Жовтоводинському рудному районi;
пошуки багатого зруденiння в структурах невiдповiдностi на пiвнiчно-захiдному схилi Українського щита;
масовi пошуки радiоактивної сировини, якi супроводжують весь комплекс геологорозвiдувальних та iнших робiт, пов'язаних з дослiдженням надр.
2. Металiчнi кориснi копалини
Чорнi метали
Залiзнi руди
Усього в Українi нараховується 53 родовища залiзних руд, з яких 30 перебувають в експлуатацiї (58,6 вiдсотка розвiданих запасiв). Багатi залiзнi руди i залiзистi кварцити добуваються на родовищах Криворiзького, Кременчуцького та Бiлозiрського залiзорудних басейнiв, до 1992 року використовувалися також "табачнi" руди Керченського басейну.
Розвiданi (пiдтвердженi) запаси становлять 25,9 млрд. тонн - близько 6 вiдсоткiв свiтових запасiв i 29,9 вiдсотка запасiв країн СНД.
Внаслiдок закриття нерентабельних кар'єрiв i шахт у Кривбасi виникли регiональнi складнi iнженернi та екологiчнi проблеми, пов'язанi iз шкiдливою дiєю пiдземних вод. Це не тiльки економiчна та екологiчна, а i важлива соцiальна проблема: населення майже мiльйонного мiста Кривий Рiг зайняте переважно на роботах, пов'язаних iз добуванням та переробкою залiзної руди.
Основними завданнями цього напряму є:
розвiдка i передача у промислове освоєння нових родовищ переважно окислених кварцитiв (Iнгулецьке - як сировинна база комбiнату окислених руд) та довивчення флангiв родовищ, якi розробляються;
вивчення гiдрогеологiчних умов пiвденної частини Кривбасу для вжиття ефективних заходiв у боротьбi з водопритоками;
довивчення вузьких зон лужного метасоматозу на залiзорудних родовищах, якi можуть бути джерелом видобутку скандiю, ванадiю або рiдкiсних земель;
пiдготовка невеликих родовищ високоякiсних легкозбагачуваних магнетитових кварцитiв у Кривбасi (Дальнi захiднi смуги, Правобережнi магнiтнi аномалiї) та Приазов'ї (можливо, за участю iноземних iнвесторiв).
Марганцевi руди
За обсягами розвiданих запасiв та видобутку марганцевих руд Україна посiдає перше мiсце у СНД (75 вiдсоткiв запасiв i 86 вiдсоткiв видобутку) i провiдне у свiтi. Забезпеченiсть запасами цих руд окремих шахт та кар'єрiв становить до 40 рокiв. Розвiданi та пiдготовленi до розвiдки запаси марганцевих руд України (Нiкопольський басейн та Токмацьке родовище) становлять 2,26 млрд. тонн iз середнiм вмiстом марганцю у них 23,1 вiдсотка. Бiльш багатi (28,6 вiдсотка марганцю) i легкозбагачуванi оксиднi руди становлять лише незначну їх частину (15,2 вiдсотка) - 0,33 млрд. тонн, бiднiшi (21,9 вiдсотка марганцю) i важкозбагачуванi карбонатнi руди переважають у залишку запасiв (77, 3 вiдсотка) - 1,76 млрд. тонн.
Iснуюча структура запасiв i технологiя збагачення марганцевих руд не можуть задовольнити зростаючi потреби чорної металургiї у вищих сортах марганцевих концентратiв, передусiм малофосфористих. Важливим стає також забезпечення хiмiчної промисловостi так званими пероксидними високоякiсними концентратами, що ранiше завозились iз Грузiї. На розв'язання цих актуальних проблем будуть спрямованi роботи з пiдготовки до промислового освоєння родовища руд, у складi яких велика частка оксидних та змiшаних карбонатно-окисних, розташованого поблизу Нiкопольського басейну, а також технологiчнi дослiдження з вивчення ефективних технологiй збагачення карбонатних руд.
Основними завданнями цього напряму є:
дорозвiдка перспективних на оксиднi руди окремих дiлянок родовищ;
проведення геолого-економiчної переоцiнки марганцевих родовищ з урахуванням умов ринкової економiки;
прогнозна оцiнка ресурсного потенцiалу рудних районiв Велико-Токмацького та Федорiвського родовищ;
видiлення перспективних дiлянок покладiв марганцевих руд у межирiччi Iнгул - Iнгулець;
прогнозна оцiнка промислових запасiв марганцевих руд Велико-Токмацького та Федорiвського родовищ;
видiлення перспективних дiлянок промислових марганцевих руд у межирiччi Iнгул - Iнгулець;
виявлення нових рудних покладiв марганцевих руд у межах схiдного та захiдного флангiв Нiкопольського родовища;
проведення гiдрогеологiчних режимних спостережень на територiї Нiкопольського басейну;
розв'язання геоекологiчних проблем на територiї Василькiвського району Запорiзької областi в районi Таврiйського гiрничо-збагачувального комбiнату.
Хромовi руди
Пiдготовленi до промислового освоєння родовища хромових руд в Українi вiдсутнi. Потенцiйнi ресурснi можливостi цих руд пов'язанi з хромiтоносними масивами гiпербазитiв на Побужжi, де вже попередньо оцiнено Капiтанiвське родовище. Його експлуатацiя дала б змогу частково забезпечити вiтчизнянi потреби власною хромовою та хромо-нiкелевою сировиною.
Основними завданнями цього напряму є:
розвiдка Капiтанiвського родовища;
тематичнi роботи з аналiзу та iнтерпретацiї геолого-геофiзичної iнформацiї та оцiнки перспективних ресурсiв хромiтiв;
пошуково-оцiнювальнi роботи на першочергових об'єктах Капiтанiвського рудного поля та розвiдка двох кращих з них пiсля визначення промислового значення Капiтанiвського родовища.
У процесi цих робiт будуть оцiнюватися супутнi кориснi копалини - золото, метали групи платини, боксити, вермикулiт.
Кольоровi та легуючi метали
Алюмiнiй
Потенцiйнi внутрiшнi ресурси алюмiнiйвмiсної сировини (залiзистi боксити Високопiльського родовища у Днiпропетровськiй областi, нефелiновi руди у Приазов'ї, закарпатськi алунiти, каолiн та iншi) згiдно з попереднiми технiко-економiчними розрахунками не конкурентоспроможнi порiвняно з iмпортною сировиною i не можуть бути рентабельне переробленi на вiтчизняних пiдприємствах за дiючими технологiями.
Для кiнцевого визначення промислового значення Високопiльського родовища, загальнi ресурси якого оцiнюються у 72 млн. тонн, а розвiданi запаси - 17 млн. тонн, необхiдно скласти спецiальне технiко-економiчне обґрунтування з розглядом усiх можливих варiантiв використання сировини, що вмiщує глиноземи.
Як потенцiйна алюмiнiйвмiсна сировина можуть розглядатися закарпатськi алунiти за умови їх комплексного використання. На державному балансi запасiв перебувають два великих родовища - Бiганьське та Берегiвське з розвiданими запасами алунiтових руд вiдповiдно 290,3 млн. тонн та 51,4 млн. тонн, крiм того, у межах Берегiвського рудного поля нараховується ще майже 10 алунiтових родовищ i рудопроявiв, пов'язаних з вторинними кварцитами.
Основними завданнями цього напряму є:
розвiдка Бiганьського родовища комплексних алунiт-барит-золото-полiметалiчних руд;
проведення робiт з пошуку бокситiв у Приднiстров'ї;
геологiчне довивчення та оцiнка промислових запасiв високозалiзистих бокситових руд Високопiльського родовища.
Мiдь
Прогнознi потреби України в мiдi на 2006 - 2010 роки вiдповiдно становитимуть 159,3 i 171,5 тис. тонн. На сьогоднi Україна не має розвiданих запасiв мiдних руд, але перспективи виявлення їх є досить значними. Вони пов'язанi з самородною мiдною мiнералiзацiєю у траповiй формацiї Волинського рудного району, де вже визначились як найбiльш перспективнi Рафалiвський та Гiрницький руднi вузли.
Основними завданнями цього напряму є:
концентрування геологорозвiдувальних робiт щодо самородної мiдi у траповiй формацiї на територiї Волинського рудного району;
проведення пошукових i пошуково-оцiнювальних робiт на Рафалiвському i Гiрницькому рудних вузлах з пiдготовки перспективних рудопроявiв (родовищ) до розвiдки;
розвiдка одного з кращих виявлених родовищ та пiдготовка його до промислового освоєння з орiєнтовними запасами 1 млн. тонн мiдi;
проведення пошуково-ревiзiйних та пошуково-оцiнювальних робiт на перспективних рудопроявах Донбасу в межах пiвденно-захiдного крила Бахмутської котловини;
геолого-економiчна оцiнка перспективних на мiдь родовищ на територiї Волинського рудного району та перспективних рудопроявах Донбасу, на пiвденно-захiдному крилi Бахмутської котловини.
Свинець i цинк
Потреби України у свинцю i цинку в найближчiй перспективi (2010 рiк) становитимуть: цинку - до 66 тис. тонн, а свинцю - до 14 тис. тонн.
Свинцево-цинковi руди досить високої якостi вiдомi у двох регiонах України: у Закарпаттi та у пiвденно-схiднiй частинi Днiпровсько-Донецької западини. Перспективи з отриманням свинцю та цинку пов'язуються iз золото-полiметалiчними родовищами Закарпаття. Однак експлуатацiя Мужiївського золото-полiметалiчного родовища може забезпечити потреби країни тiльки частково.
Найбiльш перспективними об'єктами вважаються Бiганьське комплексне алунiт-барит-полiметалiчне родовище в Закарпаттi та Бiляївське у Харкiвськiй областi.
У межах Бiганьського родовища комплексних алунiт-барит-полiметалiчних руд пiдраховано 381,1 тис. тонн цинку та 120,2 тис. тонн свинцю. Розроблено технологiчну схему збагачення. Встановлено золотоноснiсть полiметалiчних руд.
У межах Бiляївського родовища видiлено рудний блок з неглибоким (до 500 м) заляганням руд для можливої першочергової розробки. В межах цього блоку попередньо розвiдано запаси категорiї C2, що становлять 618 тис. тонн цинку та 265 тис. тонн свинцю.
Основними завданнями цього напряму є:
виконання розвiдувальних робiт на Бiганьському та Бiляївському родовищах;
проведення пошуково-оцiнювальних робiт на Новодмитрiвському рудопроявi;
проведення пошуково-оцiнювальних робiт на флангах Бiляївського родовища для розширення сировинної бази майбутнього гiрничо-збагачувального комбiнату.
Нiкель i кобальт
Рiчнi потреби України у нiкелi в перспективi зростатимуть вiд 5 тис. тонн у 2001 роцi до 6,6 тис. тонн у 2010 роцi.
Кобальт в Українi, як i в бiльшостi країн свiту, не створює самостiйних родовищ, а мiститься у нiкелевих рудах та продуктах їх переробки (феронiкель - iз силiкатних руд; нiкелевий концентрат - iз сульфiдних руд).
Родовища обох металiв на територiї України представленi силiкатними рудами кори вивiтрювання гiпербазитiв i зосередженi у двох районах: у Середньому Побужжi (Кiровоградська область) та Середньому Приднiпров'ї (Днiпропетровська область).
Перспективи сульфiдної нiкеленосностi України обмеженi, але деякi передумови виявлення промислових родовищ сульфiдного нiкелю є (Український щит Красногiрсько-Житомирської зони та Приазов'я).
Залишки активних запасiв нiкелю в Середньому Побужжi становлять понад 60 тис. тонн, тобто Побузький нiкелевий завод забезпечено сировиною на 9 - 10 рокiв.
У районi зазначеного заводу виявлено кiлька нових родовищ i перспективних дiлянок iз загальними перспективними ресурсами 52 тис. тонн.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення розвiдки на найбiльш перспективних Захiднолащiвськiй i Пiвнiчнолиповенькiвськiй дiлянках та продовження пошукових i пошуково-оцiнювальних робiт на перспективних дiлянках для вiдкриття нових родовищ, розташованих поблизу Побузького нiкелевого заводу;
оцiнка технологiчних властивостей нiкель-сульфiдних руд з метою розширення виробництва феронiкелю на Побузькому нiкелевому заводi;
проведення додаткових технологiчних випробувань на Прутiвському родовищi мiдно-нiкелевих сульфiдних руд;
вивчення базит-гiпербазитових масивiв у процесi геологозйомочних робiт.
Молiбден
Україна не має розвiданих родовищ молiбдену, i вся потреба забезпечується поставками з країн СНД. Однак у межах Українського щита є перспективнi площi i навiть конкретнi перспективнi рудопрояви, пiдготовленi до розвiдки i подальшого освоєння. Це, насамперед, Вербинський i Устинiвський рудопрояви в пiвнiчно-захiднiй частинi Українського щита та Схiдносергiївський рудопрояв у Середньому Приднiпров'ї.
В останнi роки у Схiдноприазовському блоцi Українського щита у субвулканiчних структурах виявлено рудопрояви молiбдену, вольфраму, вiсмуту, свинцю, срiбла та iнших металiв. Виявлення нового перспективного типу вольфрам-молiбденового зруденiння значно збiльшує перспективи України на вiдкриття власних промислових родовищ вольфраму i молiбдену.
Основними завданнями цього напряму є:
на пiвнiчному заходi Українського щита в Устинiвському рудному полi - продовження пошукових i пошуково-оцiнювальних робiт на перспективних рудопроявах - Устинiвському, Високому та iнших i розвiдка Вербинського родовища для пiдготовки його до промислового освоєння;
на Схiдносергiївському рудопроявi - завершення комплексу бурових, технологiчних дослiджень, проведення прогнозної геолого-економiчної оцiнки рудопрояву i складання технiко-економiчних мiркувань доцiльностi гiрничо-бурової розвiдки паралельно з розвiдкою Сергiївського золоторудного родовища (його гiрничих виробок);
на рудопроявах (дiлянках) Схiдного Приазов'я - проведення пошукових робiт для виявлення нових i оконтурення виявлених об'єктiв, а з 2007 року - комплексу оцiнювальних робiт для визначення їх промислового значення.
Олово, вольфрам i титан
Олово
Потреби України в оловi становлять 600 - 800 тонн на рiк.
Перспективи вiдкриття промислових родовищ олова пов'язуються з рудовмiсними структурами Сущано-Пержанської зони. Серед них рудопрояви Кар'єр, Захiдне, Гiрниче та iншi.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення комплексу бурових, мiнералого-петрографiчних i технологiчних дослiджень на родовищах;
проведення геолого-економiчної оцiнки i визначення доцiльностi розвiдки на Захiдному i Гiрничому рудопроявах.
Вольфрам
Потреби України у вольфрамовiй продукцiї на найближчу перспективу становлять 435 - 480 тонн.
В останнi роки у Схiдному Приазов'ї визначено перспективнi прояви вольфраму.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення пошукових робiт лiтогеохiмiчними методами з проходженням поверхневих гiрничих виробок та свердловин з комплексом геофiзичних дослiджень.
Титан
В Українi створено потужну мiнерально-сировинну базу титану - це 40 родовищ, з яких 12 детально розвiдано, i розпочато промислове його добування.
Видобування титанових (iльменiтових) концентратiв здiйснюють Iршанський гiрничо-збагачувальний комбiнат у Житомирськiй областi та Вiльногiрський державний гiрничо-металургiйний комбiнат у Днiпропетровськiй областi, їх спiльна потужнiсть становить майже 20 вiдсоткiв свiтового випуску iльменiтових концентратiв i може повнiстю забезпечити потреби України та вигiдний експорт.
Розвiданими запасами титанових руд обидва комбiнати забезпеченi на далеку перспективу. Проте проблема полягає у дефiцитi руд зi свiжим iльменiтом, з якого можна отримувати високоякiснi та конкурентоспроможнi пiгменти за технологiєю дiючих сiрчанокислотних виробництв у Сумах та в Криму. Запаси таких руд в Українi пов'язанi, в основному, з великим Стремигородським корiнним родовищем, пiдготовленим до промислового освоєння, та меншим за розмiрами Федорiвським родовищем, розвiдка якого завершується. Експлуатацiя цих родовищ дасть змогу одночасно отримувати дефiцитний апатитовий концентрат, а також рiдкiснi землi в апатитовому концентратi, ванадiй та скандiй - в iльменiтовому.
Проте для експлуатацiї цих родовищ необхiдне капiтальне будiвництво нових рудникiв та збагачувальних фабрик, що потребує значних iнвестицiй i часу.
Основними завданнями цього напряму є:
пiдготовка до промислового освоєння Тростянецького розсипного родовища iльменiту;
розвiдка i пiдготовка до промислового освоєння Тарасiвського розсипного родовища комплексних циркон-титанових руд у Київськiй областi;
геологiчне довивчення та оцiнка промислових розвiданих запасiв Стремигородського родовища для одержання високоякiсних iльменiтових та апатитових концентратiв.
Поряд з титаном, вилученим з iльменiтових i рутилових концентратiв, передбачається також вилучення ванадiю. Технологiю його вилучення давно розроблено, однак у промисловостi ще й досi не реалiзовано.
Рiдкiснi та рiдкiсноземельнi метали
Лiтiй
Україна має значнi запаси i перспективнi ресурси лiтiю. Орiєнтовно потреби карбонату лiтiю становлять (в розрахунку на метал) 100 - 200 тонн. Прогнозується збiльшення потреби у петалiтовому концентратi для виробництва спецскла i спецкерамiки - до кiлькох десяткiв тис. тонн.
У 1994 роцi Мiнiстерством промисловостi України було запропоновано пiдготувати до промислового освоєння Шевченкiвське родовище лiтiєвих руд у Запорiзькiй областi. Проведено оцiнку i складено порiвняльне технiко-економiчне мiркування Полохiвського родовища лiтiю в Кiровоградськiй областi. За економiчними показниками цi два родовища заслуговують на промислове освоєння, але за бiльшiстю критерiїв Полохiвське родовище має ряд переваг.
Освоєння Полохiвського родовища петалiтових руд могло б не тiльки забезпечити потреби в лiтiї рiзних галузей промисловостi, але i збiльшити його експортний потенцiал.
Основними завданнями цього напряму є:
виявлення запасiв промислових категорiй Полохiвського родовища та Шевченкiвського рудного поля;
проведення розвiдки та пiдготовка родовища до промислового освоєння.
Тантал i нiобiй
Україна володiє значними ресурсами танталу i нiобiю в пiвнiчно-захiднiй частинi Українського щита, в межах Кiровоградського блоку та в Приазов'ї. Найбiльш ґрунтовно вивчено об'єкти Приазов'я, що мають значнi ресурси i запаси, а також сприятливi гiрничо-геологiчнi та гiдрогеологiчнi умови для їх розробки. За умови комплексного використання цих запасiв (видобутку цирконiю, нефелiну, польового шпату) родовище може рентабельно експлуатуватися.
Найбiльш досконало вивчено значне за розмiрами Мазурiвське родовище, яке розташоване у Донецькiй областi поруч з Донецьким хiмiко-металургiйним заводом. Ведеться розвiдка для пiдготовки родовища до промислового освоєння, отримано прирiст промислових запасiв категорiї C1.
Значний ресурсний потенцiал мають недостатньо вивченi кори вивiтрювання в метасоматитах Сущано-Пержанської зони, де разом з нiобiєм знаходяться рiдкiснi землi, тантал та iншi метали.
Невеликi за розмiрами, але з високим вмiстом танталу (0,10 - 0,15 вiдсотка), вiдкрито рудопрояви в межах Ганнiвсько-Звенигородської зони (Мостове, Копанки, Вись та iншi).
Основними завданнями цього напряму є:
виявлення запасiв промислових категорiй за умов комплексного освоєння Мазурiвського родовища;
проведення пошукових i пошуково-оцiнювальних робiт у Сущано-Пержанськiй зонi для визначення промислового значення кор вивiтрювання з рiдкiснометальним комплексним зруденiнням;
оцiнювання прогнозних ресурсiв Ганнiвсько-Звенигородської зони та виявлення запасiв категорiї C2.
Рiдкiснi землi та iтрiй
П'ятнадцять лантаноїдiв i близький до них iтрiй становлять групу рiдкiсних земель, або рiдкiсноземельних металiв. Попит на цi метали постiйно зростає. Прогнозуються потреби в Українi рiдкiсних земель (у розрахунку на метал) 60 тонн у 2006 роцi i 115 тонн у 2010 роцi.
У Приазовськiй частинi Українського щита вiдкрито Азовське родовище рiдкiсних земель, що вивчається. За результатами пошуково-оцiнювальних робiт складено попереднi технiко-економiчнi мiркування.
Основними завданнями цього напряму є:
завершення пошуково-оцiнювальних робiт i пiдготовка до дослiдно-промислової експлуатацiї великого Азовського родовища цирконiє-рiдкiсноземельних руд;
здiйснення оцiнки рiдкiсноземельних руд у корах вивiтрювання Сущано-Пержанської зони, що знаходяться на пiвнiчному заходi Українського щита.
Цирконiй i гафнiй
Цирконiй i гафнiй мають близькi фiзико-хiмiчнi властивостi (вогнетривкiсть, iнертнiсть тощо). Гафнiй не має власних мiнералiв, але є постiйною домiшкою в мiнералах циркону при середньому спiввiдношеннi їх оксидiв 1:50.
Власнi потреби промисловостi України у 1998 роцi становили 90 тонн цирконiю при його виробництвi 180 тонн. У 2006 - 2010 роках прогнозується збiльшення виробництва цирконiю до 360 тонн.
На запасах Малишевського розсипного родовища давно працює Вiльногiрський гiрничометалургiйний комбiнат, який постачає цирконовi концентрати та продукти їх первинної переробки.
Основними завданнями цього напряму є:
пiдготовка Тарасiвського розсипного родовища Бiлоцеркiвського району Київської областi для цирконових концентратiв та продуктiв їх первинної переробки Верхньоднiпровським гiрничо-металургiйним комбiнатом;
прирiст запасiв цирконiю категорiй C1 та B на Тарасiвсько-Таращанськiй площi;
проведення додаткового вивчення корiнних родовищ у Приазов'ї - рiдкiснометальному Мазурiвському та рiдкiсноземельному Азовському.
Скандiй
Основними завданнями цього напряму є:
пiдготовка до експлуатацiї Жовторiченського родовища скандiєвих руд iз домiшкою ванадiю та рiдкiсних земель;
розвиток вiтчизняних технологiй отримання алюмiнiєво-скандiєвих сплавiв для вiтчизняного лiтако- та ракетобудування;
розвиток вiтчизняних технологiй вилучення скандiю при хiмiчнiй переробцi iльменiту з руд Стремигородського апатит-iльменiтового родовища з органiзацiєю виробництва на ВО "Хiмпром" мiста Суми.
Дорогоцiннi метали та алмази
Золото та срiбло
В Українi видiляються три золотоноснi провiнцiї: Карпати, Донбас та Український щит.
Карпати є однiєю з найбiльш досконало вивчених провiнцiй. Тут розвiдано запаси золота в кiлькостi майже 55 тонн - Мужiївське родовище та родовище Сауляк.
Мужiївське золотополiметалiчне родовище введено у промислове освоєння в 1999 роцi. Безпосередньо до Мужiївського родовища прилягає Берегiвське золотополiметалiчне родовище, яке має руди аналогiчного складу. В межах єдиного гiрничого вiдводу Мужiївського шахтного поля вже на першому етапi можна довести запаси до 80 - 100 тонн золота, 1000 тонн срiбла та близько 2,5 млн. тонн свинцю та цинку.
Родовище Сауляк попередньо розвiдане двома горизонтами штольневих виробок, з поверхнi - розчистками. Виявлено i розвiдано поки що три рудних тiла. Прогнозується отримати ресурсiв категорiї P1 обсягом 35 тонн i категорiї P2 - 65 тонн.
За попереднiми оцiнками фахiвцiв, загальнi ресурси Карпатської провiнцiї визначаються: золота - 400 тонн, срiбла - 5,5 тис. тонн, свинцю - 2,7 млн. тонн, цинку - 5,3 млн. тонн.
Золотоноснiсть Донбасу вивчається давно, але через вiдсутнiсть ґрунтовних дослiджень немає однозначної оцiнки. Загальнi прогнознi ресурси Донбасу визначаються в 400 тонн золота. Тут вiдкрито невелике за запасами Бобрикiвське родовище золото-сульфiдних руд.
Головною золотоносною провiнцiєю України є Український щит, загальнi прогнознi ресурси якого визначаються у 2400 тонн золота. Тут найбiльш досконало вивчено шiсть родовищ: Майське, Клинцiвське, Юр'ївське, Сергiївське, Балка Золота та Балка Широка. Ресурси, оцiненi в їх межах, становлять понад 620 тонн золота.
Основними завданнями цього напряму є:
активiзацiя геологорозвiдувальних робiт у Закарпаттi для надiйного забезпечення Мужiївського державного золотополiметалiчного комбiнату запасами промислових категорiй власне золотих руд i збiльшення перспективних ресурсiв району та пiдготовка до експлуатацiї Бобрикiвського родовища у Донбасi;
посилення пошукових, пошуково-оцiнювальних робiт у Донбасi для вивчення теригенно-карбонатних товщ Пiвденного Донбасу, перспективних на багатi руди типу Карлiн;
продовження пошукових i пошуково-оцiнювальних робiт на Українському щитi в перспективних структурах як вiдомих рудних полiв i зон (Верхiвцевська, Сурська i Чортомлицька зеленокам'янi структури Середнього Приднiпров'я, Саврансько-Капустинське, Клинцiвсько-Юр'ївське руднi поля в гнейсових товщах), так i потенцiйних рудних полiв iнших районiв;
проведення пошукових та пошуково-оцiнювальних робiт на перспективних дiлянках Берегiвського i Вишковського рудних полiв, а також на площах i дiлянках Рахiвського рудного району, розвiдка Берегiвського родовища, а також флангiв Мужiївського родовища; вивчення чорносланцевих товщ Донбасу, перспективних на виявлення родовищ типу Кокпатас, Бакирчик, Мурун-Тау;
створення сучасного золотовидобувного пiдприємства на базi промислової експлуатацiї Мужiївського родовища i родовища Сауляк:
- забезпечення ефективними та екологiчно безпечними технологiями збагачення руд;
- переналагоджування технологiї на переробку комплексних золотополiметалiчних руд;
комплексна оцiнка iснуючих прогнозних ресурсiв вивчених п'яти золоторудних родовищ:
- Широка Балка i Сергiївське у Днiпропетровськiй областi;
- Клинцi та Юр'ївське у Кiровоградськiй областi;
- Майське в Одеськiй областi, з метою створення в Українi золотовидобувного комплексу;
розширення геологiчної вивченостi золоторудних родовищ у Закарпаттi:
- завершення розвiдки флангiв Мужiївського родовища та родовища Сауляк;
- прирiст запасiв золота на основнiй частинi Берегiвського родовища з супутнiм одержанням срiбла, свинцю та цинку;
вiдкриття нових родовищ в межах перспективних структур Українського щита.
Платиноїди
Необхiднiсть оцiнки перспективних геологiчних формацiй України на наявнiть металiв платинової групи викликана постiйним розширенням їх використання у багатьох галузях науки i технiки.
На теперiшнiй час в Українi розвiданих запасiв металiв платинової групи немає. Невiдомi також конкретнi дiлянки для вiдкриття родовищ, хоча є досить високi загальнi перспективи платиноносностi рiзних геологiчних формацiй.
Основними завданнями цього напряму є:
створення власної лабораторної бази i, починаючи з 2006 року, органiзацiя масових цiлеспрямованих пошукiв металiв платинової групи у процесi виконання усiх видiв геологорозвiдувальних робiт;
проведення цiльових пошукових робiт на виявлення металiв платинової групи на локальних площах i об'єктах з оцiнкою їх перспективи;
розвiдування одного з родовищ металiв платинової групи або здiйснення геолого-економiчної оцiнки за високими промисловими категорiями як супутнього компонента наявностi металiв платинової групи в комплексному родовищi.
Алмази
У межах територiї України встановлено три райони прояву кiмберлiтового i лампроїтового магматизму - корiнних джерел алмазiв - це пiвнiч Волино-Подiльської плити, центральна частина Українського щита та Приазовський масив i зона його зчленування з Донбасом.
За перспективами виявлення промислових алмазiв Кухотсько-Серхiвська площа посiдає провiдне мiсце. Саме бiля села Кухотська Воля у 1975 роцi було виявлено перший кiмберлiтовий прояв в Українi.
У центральнiй частинi Українського щита в останнi роки поблизу мiста Кiровоград на дiлянках Лелекiвська i Щорсiвська були встановленi малопотужнi тiла кiмберлiтiв i лампроїтiв дайкоподiбної форми. Цiлеспрямованих пошукових робiт на алмази в цьому районi не проводилося.
У Приазов'ї виявлено 7 кiмберлiтових тiл, прояви лампроїтового магматизму, значну кiлькiсть масивiв ультраосновних лужних порiд i карбонатоподiбних утворень, а також вiдомi численнi знахiдки алмазiв та їх мiнералiв-супутникiв у вторинних колекторах, представлених рiзновiковими (вiд кам'яновугiльного до четвертинного перiоду) теригенними вiдкладами.
Крiм зазначених районiв реальними є перспективи виявлення промислових алмазiв за комплексом геолого-геофiзичних даних i на iнших площах, але спецiалiзованi пошуковi роботи щодо алмазiв потребують залучення великих iнвестицiй.
У зв'язку з цим проведення широкомасштабних пошукових робiт щодо алмазiв у межах всiєї територiї України сьогоднi ускладнено.
Основними завданнями цього напряму є:
виявлення за комплексом методiв алмазоносних площ;
концентрацiя основних обсягiв пошукових робiт на вже вiдомих площах, у першу чергу в межах Схiдного Приазов'я, Волино-Подiльської плити, пiвнiчно-захiднiй i центральнiй частинах Українського щита.
Неметалiчнi кориснi копалини
Основнi напрями розвитку геологорозвiдувальних робiт будуть спрямованi на забезпечення дiючих гiрничодобувних пiдприємств такими видами мiнеральної сировини:
неметалiчної - для металургiї;
вогнетривкої;
для гiрничо-хiмiчного та агропромислового комплексiв;
iншою нерудною сировиною.
Неметалiчна сировина для металургiї
За бiльш нiж столiтню iсторiю української металургiї створено потужну промисловiсть з видобування i первинної переробки неметалiчної сировини. З усiх видiв цiєї сировини (вапняки, доломiти, кварцити, вогнетривкi глини, лужноземельнi бентонiти) Україна до останнього часу повнiстю забезпечувала власнi потреби i певною мiрою потреби металургiї Росiї, Грузiї, частково - Польщi, Словаччини. Але вже зараз виникають гострi проблеми, зумовленi загальним прогресом у металургiї i значним пiдвищенням вимог до якостi неметалiчної сировини. Деякi види неметалiчної сировини (магнезит, плавиковий шпат, лужнi бентонiти) для металургiйної галузi України iмпортуються.
Основним завданням цього напряму є розвиток геологорозвiдувальних робiт, спрямованих на максимально можливе забезпечення дiючих пiдприємств власною мiнеральною сировиною належної якостi.
Плавиковий шпат
Основними споживачами плавикового шпату є заводи, що випускають феросплави i зварнi флюси, а також металургiйнi комбiнати, заводи важкого машинобудування, суднобудiвнi та алюмiнiєвi пiдприємства Донецької, Днiпропетровської, Запорiзької та Миколаївської областей.
Державним балансом запасiв корисних копалин враховуються два родовища плавикового шпату - Бахтинське родовище у Приднiстров'ї, запаси якого становлять 18 млн. тонн, i Покрово-Кириївське у Приазов'ї та два родовища з вмiстом супутнього фтору в апатитi - Стремигородське i Новополтавське. Усi чотири родовища не експлуатуються через вiдсутнiсть значних капiтальних вкладень на їх освоєння.
Бахтинське родовище флюориту у Приднiстров'ї розвiдано i пiдготовлено до дослiдно-промислової експлуатацiї.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення пошуково-оцiнювальних робiт у межах центральної дiлянки Сущано-Пержанської зони для пiдготовки запасiв спецiального рiдкiсноземельно-флюоритового флюсу;
проведення дослiдно-промислового видобутку плавикового шпату на флангах Бахтинського родовища;
пiдготовка до введення в дiю Бахтинського гiрничо-збагачувального комбiнату для отримання власного флюоритового та польовошпатового концентрату;
пiдготовка до промислового освоєння Центрального родовища Сущано-Пержанської зони;
оцiнка запасiв родовища плавикового шпату Покрово-Кириївського в Приазов'ї та родовищ супутнього фтору в апатитi - Стремигородського i Новополтавського;
проведення пошуково-оцiнювальних i розвiдувальних робiт на флангах Бахтинського родовища iз подальшим затвердженням запасiв плавикового шпату Державною комiсiєю по запасах корисних копалин.
Флюсовi вапняки i доломiти
Запасами флюсової сировини дiючi гiрничодобувнi пiдприємства повнiстю забезпеченi, але переважна бiльшiсть цих запасiв придатна лише для застарiлого доменно-мартенiвського виробництва сталi. Конверторне та електроплавильне виробництво сталi вимагає ту ж сировину, але високої якостi (за хiмiчним складом та механiчною мiцнiстю).
Державним балансом запасiв враховано 14 родовищ флюсових вапнякiв, загальнi запаси яких становлять 2,5 млрд. тонн; у контурах дiючих кар'єрiв - 950 млн. тонн. Також на державному балансi знаходяться 8 родовищ доломiту, з яких три розробляються.
Проте при значних запасах країна має потребу у високоякiсних конверторних доломiтах, загальний обсяг запасiв яких становить 400 млн. тонн, але промислових з них - всього 36 млн. тонн.
Проблемою сировинної бази залишається нестача розвiданих запасiв смолодоломiтiв. Єдине родовище в країнi - Стильське (Донбас), яке тепер закрите через гiдрогеологiчнi проблеми.
Основними завданнями цього напряму є:
завершення розвiдки захiдної дiлянки Стильського родовища, створення сировинної бази доломiтiв у Кривбасi на Криворiзькому (Фрунзенському) родовищi iз загальними запасами понад 100 млн. тонн;
оцiнка запасiв i технологiчна придатнiсть отримання флюсової сировини високої якостi за хiмiчним складом та механiчною мiцнiстю з Родникiвського родовища Комсомольського рудоуправлiння та дiльницi Балка Безводна Оленiвського родовища для конверторного та електроплавильного виробництва сталi;
пошуковi ресурснi оцiнки отримання доломiтiв на родовищi Велика Глеюватка у Кривому Розi для використання їх як мiсцевої флюсової сировини.
Бентонiтовi глини
При сталому функцiонуваннi українських металургiйних пiдприємств їх потреби у бентонiтових глинах становлять 500 - 560 тис. тонн на рiк.
Металургiйнi пiдприємства України використовують як формувальнi бентонiтовi глини Дашукiвської дiлянки Черкаського родовища, але вони не придатнi для виробництва обкотишiв iз залiзорудних концентратiв, i тому для цих цiлей такi глини iмпортуються з Азербайджану.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення розвiдки Рiпкiнської дiлянки Черкаського родовища, глини якої подiбнi до азербайджанських бентонiтiв;
проведення розвiдки першочергового блоку Киштинської дiлянки в Закарпаттi;
проведення розвiдки Iльницького родовища лужноземельних бентонiтiв у Закарпаттi;
проведення пошуково-оцiнювальних робiт на Слов'янськiй перспективнiй площi з метою виявлення активних запасiв для потреб чорної металургiї у формувальнiй сировинi для виробництва обкотишiв.
Вогнетривка сировина
Запаси високоякiсної глинистої (вогнетривкої) сировини на найбiльш великих родовищах (Часiв'ярське, Новоселицьке) майже виснажено. Бiльша частина запасiв Часiв'ярського родовища (42 млн. тонн) розташована пiд мiстом. Залишок балансових запасiв Схiдної дiлянки Новоселицького родовища, що експлуатується, становить всього 101 тис. тонн.
Знижується сортнiсть сировини, що добувається, i на iнших родовищах. Погiршуються гiрничо-геологiчнi умови, збiльшується глибина кар'єрiв, зростає собiвартiсть добування сировини.
Основними завданнями цього напряму є:
забезпечення приросту запасiв промислових категорiй на Володимирiвському родовищi каолiнiв i Полозькому родовищi вогнетривких глин, а також вторинних каолiнiв;
проведення розвiдки Рижанiвського (Черкаська область) i Балашiвського (Кiровоградська область) родовищ з очiкуваними запасами вiдповiдно 20 i 10 млн. тонн для збiльшення запасiв вторинних каолiнiв;
завершення розвiдки Захiдної лiнзи Рижанiвського родовища;
проведення пошукових робiт щодо виявлення високоякiсних вторинних каолiнiв у районi дiючих пiдприємств (дiлянки, прилеглi до Новоселицького та Обознiвського родовищ) у Черкаськiй та Кiровоградськiй областях;
проведення пошукових робiт щодо виявлення глин Часiв'ярського типу в Кальмiус-Торезькiй та Бахмутськiй котловинах Донецької областi.
Магнезит
У Днiпропетровськiй областi розвiдано Правдинське родовище талько-магнезиту, розробка якого дасть змогу замiнити iмпортований магнезит у всiх випадках, коли використовується його порошок (до 50 вiдсоткiв загальних потреб). До того ж у процесi збагачення талько-магнезитiв отримується високоякiсний i цiнний тальк.
У металургiї значна частина магнезиту переробляється на форстеритовi вогнетриви, сировина для яких iмпортується.
Основним завданням цього напряму є проведення розвiдувальних робiт у межах Побузького рудного району (Кiровоградська та Миколаївська областi), спрямованих на замiну iмпортованої сировини цього рiзновиду на власну.
Високоглиноземна сировина
Україна не має власної мiнеральної бази цiєї сировини, але перспективними щодо цього є райони Приазов'я та пiвнiчної частини Житомирської областi (Сущано-Пержанська зона). На сьогоднi iмпорт високоглиноземної сировини становить 38 тис. тонн щороку.
Основними завданнями цього напряму є проведення розвiдки:
Сущанського родовища дистену, на дiлянцi першочергової розробки якого прогнозується отримати запаси в обсязi 5 млн. тонн;
усього Сущанського родовища дистену;
Соломiївського родовища гранат-силiманiтових руд у Приазов'ї, на дiлянцi першочергової розробки якого прогнозується отримати запаси в обсязi 10 млн. тонн.
Сировина для гiрничохiмiчного та агропромислового комплексiв
З усiх рiзновидiв мiнеральної сировини для гiрничо-хiмiчного i агропромислового комплексiв цiєю програмою розглядаються апатит-iльменiтовi, апатитовi i фосфоритовi руди та калiйнi солi. Ця сировина є основою для виробництва мiнеральних добрив.
Апатит
За даними Мiнiстерства промислової полiтики України, сучасна потреба галузей економiки у фосфорнiй сировинi оцiнюється у 2,3 - 2,8 млн. тонн на рiк у розрахунку на 100 вiдсоткiв оксиду фосфору (V) (далi - у перерахунку на оксид фосфору (V), тобто 6 - 7 млн. тонн кондицiйного апатитового концентрату. Iз власних родовищ можна забезпечити тiльки частину потреби у фосфорних добривах. Можливiсть ввезення кольського апатитового концентрату рiзко зменшується у зв'язку з вiдпрацюванням основних запасiв для вiдкритого добування. Вирiшення питання щодо iмпорту фосфоритових концентратiв Пiвнiчної Африки та Близького Сходу вимагає певної обережностi, оскiльки в їх рудах переважають фосфорити з пiдвищеним вмiстом кадмiю, урану, торiю та iнших шкiдливих компонентiв.
Загальнi запаси апатитових руд України становлять 79,1 млн. тонн фосфорного ангiдриту i майже повнiстю зосередженi у двох родовищах - Стремигородському та Новополтавському. Однак для освоєння цих родовищ необхiднi значнi затрати часу та iнвестицiї.
У той же час поблизу Стремигородського родовища є меншi за обсягами, але поки що недостатньо вивченi родовища таких самих руд, що залягають на меншiй глибинi i потребують значно менших капiтальних вкладень для їх розробки. Найкращi з них - Видиборське i Федорiвське з можливими запасами в обсязi 15 млн. тонн у перерахунку на оксид фосфору (V) при його середньому вмiстi 3,2 вiдсотка.
Основними завданнями цього напряму є:
пошуково-оцiнювальнi роботи на Голоскiвськiй дiлянцi у Хмельницькiй областi;
завершення розвiдки та затвердження запасiв Державною комiсiєю по запасах корисних копалин Видиборського родовища апатит-iльменiтових руд;
розвiдка Голоскiвського родовища апатиту.
Очiкуваний прирiст розвiданих запасiв прогнозується в обсязi 30 млн. тонн у перерахунку на оксид фосфору (V).
Сiрка самородна
Рiчна потреба України в самороднiй сiрцi для виробництва 98-вiдсоткової сiрчаної кислоти (при загальнiй потужностi iснуючих виробництв 6 млн. тонн) становить 2 млн. тонн.
Усi запаси та прогнознi ресурси самородної сiрки пов'язанi з Прикарпатським сiрчаним басейном, який є основним джерелом добування сiрки для агрохiмiчної промисловостi.
На сьогоднi єдине вiдносно рентабельне джерело добування сiрки в Українi - Язiвське родовище, залишковi запаси сiрки в якому становлять 16 млн. тонн, технологiчнi - 6,4 млн. тонн; при цьому собiвартiсть сiрки становить 85 доларiв США за тонну при свiтовiй цiнi 40 - 60 доларiв США за тонну, що аж нiяк не вiдповiдає потребам промисловостi.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення комплексу геологорозвiдувальних робiт на площах, що прилягають до рудних тiл, якi перебувають в експлуатацiї (Язiвське родовище), з метою розроблення охоронних заходiв для можливого вiдпрацювання родовища методом пiдземного виплавлення;
аналiз та прогнознi ресурси пошуково-оцiночних робiт з видобутку самородної сiрки Прикарпатського сiрчаного басейну, включаючи руднi райони: площ Немирiв-Подорожнє, Надарожна-Вашкiвцi, Тейсарiвського родовища та Заболотiв-Любовець;
завершення прогнозно-пошукових i тематичних робiт з переоцiнки перспектив сiрконосностi Прикарпатського басейну в цiлому;
за результатами проведених робiт пiдготувати до промислового освоєння перспективнi дiлянки для вiдпрацювання їх методом пiдземного виплавлення, переглянути та подати на затвердження Державною комiсiєю по запасах корисних копалин обгрунтування нових кондицiй та запасiв;
впровадження нових вiтчизняних технологiй видобування сiрки з нафтових родовищ України на Бугруватiвському родовищi у Сумськiй областi.
Фосфорити
Орнi площi України становлять 27,5 млн. гектарiв. Щороку пiсля збирання врожаю сiльськогосподарських культур ґрунти втрачають приблизно 1 млн. тонн дiючої речовини у перерахунку на оксид фосфору (V). Для її поповнення необхiдне щорiчне внесення добрив у кiлькостi 60 кг/га у перерахунку на оксид фосфору (V) (засвоюваного). Фактично за останнi 2 - 3 роки вносилося менш як 10 кг/га у перерахунку на оксид фосфору (V).
Вiдомi апатитовi родовища України поки що не можуть бути освоєнi. Розв'язати питання можна за рахунок розробки родовищ або покладiв зернистих фосфоритiв, якi були вiдкритi в Українi у 1983 - 1995 роках.
Основними завданнями цього напряму є:
завершення розвiдки Мiлятинського, Жванського та Ратнiвського родовищ iз загальними обсягами запасiв 12,5 млн. тонн у перерахунку на оксид фосфору (V);
проведення розвiдки iнших родовищ фосфоритiв, техногенних фосфоровмiсних об'єктiв i фосфатовмiсних вапнякiв iз загальними обсягами запасiв 16 млн. тонн у перерахунку на оксид фосфору (V);
визначення загальних ресурсiв апатитових руд України на перспективних родовищах - Стремигородському, Новополтавському;
прогнозування запасiв на родовищах Видиборське i Федорiвське;
геолого-економiчне обґрунтування доцiльностi будiвництва першої черги Стремигородського ГЗК на цих двох родовищах.
Калiйнi солi
Калiйна сiль головним чином застосовується у виробництвi мiнеральних добрив (калiйних i комплексних). Внутрiшня потреба України у калiї - 2 млн. тонн (у перерахунку на оксид калiю).
Одна з найбiльших у свiтi провiнцiй калiйних руд сульфатного типу (найбiльш цiннi калiйнi руди) розташована у Прикарпаттi. Розвiданi запаси її становлять майже 3,4 млрд. тонн. Вони переважно зосередженi у двох (усього 13) родовищах - Стебницькому та Калуш-Голинському, обсяг запасiв яких становить вiдповiдно 0,9 та 0,5 млрд. тонн.
Проте запаси бiльшостi родовищ встановлено ще у 1948 - 1960 роках i вiдповiдають лише прогнозним ресурсам та частково - попередньо розвiданим запасам. Тому передбачається забезпечити розвiданими запасами промислових категорiй дiючi Стебницький i Калуський збагачувальнi комбiнати.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення розвiдки дiлянки "Пiйло" Калуш-Голинського родовища, де будується новий рудник;
забезпечення розроблення наукового прогнозу та проведення пошукiв у межах басейну нових родовищ iз сприятливими гiрничо-геологiчними умовами;
проведення генеральної переоцiнки iснуючих запасiв;
завершення розвiдки та затвердження запасiв дiлянки "Пiйло" в обсягах не менш як 40 млн. тонн.
Iнша нерудна сировина
Каменесамоцвiтна сировина
Природне кольорове камiння (дорогоцiнне, напiвдорогоцiнне та виробне) в ринкових умовах може бути однiєю з найбiльш вигiдних корисних копалин. Окремi види i родовища цього камiння можуть давати значний прибуток при вiдносно невеликих затратах часу i коштiв на їх розвiдку та освоєння. Це стосується передусiм традицiйного для України камiння: бурштину, топазу, берилу, гiрського кришталю. В межах України виявлено також прояви смарагду, аквамарину, рубiну, сапфiру, гранату, аметисту та рiзноманiтного ювелiрно-виробного камiння, але перспективи їх не з'ясовано.
Iз усiх видiв природного кольорового камiння України бурштин є найбiльш конкурентоспроможним. Реалiзацiя готових високохудожнiх виробiв iз бурштину повинна бути надiйним джерелом поповнення державної скарбницi коштами, у тому числi i валютними.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення пошуку та розвiдки родовищ бурштину в центральному та захiдному регiонах України;
оцiнка площ, перспективних на виявлення родовищ опалу та мармурового онiксу в межах захiдного регiону України.
Первиннi каолiни
Територiя України є однiєю з провiдних каолiнових провiнцiй свiту i найбагатшою на каолiновi поклади в Європi. Ще з минулого столiття український каолiн постачався для виробництва найкращих сортiв фарфору i паперу.
Досвiд розвинутих країн свiдчить, що ефективний видобуток високих сортiв цiєї сировини здiйснюється на малих родовищах, що залягають у простих гiрничо-геологiчних умовах. Пошук i розвiдка таких родовищ у перспективних районах Українського щита є актуальним завданням.
Основним завданням цього напряму є:
проведення розвiдки Бежбайрацького та Оксанинського родовищ високосортних первинних каолiнiв, що знаходяться в центральнiй частинi України;
оцiнка запасiв резервних родовищ високоякiсних каолiнiв: Бiляєвського - у Запорiзькiй областi та Велико-Гадомiнецького - у Житомирськiй областi;
модернiзацiя виробництва комбiнату "Просяна каолiн" за рахунок забезпечення його активними запасами сировиною високоякiсних каолiнiв Бiляєвського та Велико-Гадомiнецького родовищ.
Вапняки для цукрової промисловостi
В Українi працює 192 цукрових заводи. Для потреб цукрової промисловостi розробляється 10 родовищ вапнякiв. Цi запаси можуть забезпечити роботу цукрових пiдприємств на 17 рокiв. У разi збереження та розширення Нацiонального природного парку "Подiльськi Товтри", де розташовано переважну бiльшiсть родовищ вапнякiв високої якостi, запасiв вапнякiв теоретично вистачить на 13 - 15 рокiв.
Основними завданнями цього напряму є: розвiдка родовищ в Iвано-Франкiвськiй областi;
пошук i розвiдка родовищ вапнякiв для цукрової промисловостi за межами Товтрового пасма та у Передгiрському Криму iз запасами 240 млн. тонн.
Глауконiт
Важливим природним адсорбентом серед iнших є звичайний глауконiт як супутнiй компонент фосфоритових руд, а також у родовищах глауконiту. Кварц-глауконiтовi пiски є комплексною агрономiчною рудою.
Iншим напрямом застосування глауконiту, значним за обсягом, може бути екологiчний - рекультивацiя забруднених радiонуклiдами грунтiв.
Розвiданих родовищ глауконiту в Українi немає, але в рядi регiонiв поширенi кварц-глауконiтовi пiски iз вмiстом глауконiту до 40 - 60 вiдсоткiв.
Основним завданням цього напряму є проведення геологорозвiдувальних робiт щодо глауконiту у межах Середнього та Лiвобережного Приднiстров'я, Криму та Луганської областi.
Барит
Збагачений барит широко використовується у хiмiчнiй, лакофарбовiй, електротехнiчнiй, нафто- та газодобувнiй галузях промисловостi.
Баритовi руди Закарпаття знаходяться у двох родовищах - Берегiвському та Бiганьському, але їх оцiненi запаси є невеликими. Наявнiсть власної сировинної бази баритових руд стала особливо актуальною в останнi 3 - 5 рокiв у зв'язку з виснаженням запасiв цих руд на родовищах Росiї, звiдки Україна iмпортувала сировину.
Основним завданням цього напряму є проведення пошукових робiт на флангах Бiганьського родовища для виявлення додаткових рудних покладiв з метою створення власної сировинної бази.
Буто-щебенева сировина
У планi майбутнього розвитку автотранспортної системи України передбачається будiвництво трьох автомагiстралей, що проходитимуть територiєю Львiвської, Iвано-Франкiвської, Хмельницької, Вiнницької, Київської, Одеської та iнших областей України.
Будiвництво вимагатиме виробництва великої кiлькостi якiсного, високомiцного, з певними нормами лещадностi, щебеню та буту.
На розвiданих родовищах (як тих, що розробляються, так i резервних) планується налагодити випуск саме такої сировини в необхiдних кiлькостях. Найбiльш перспективними є родовища гранiтiв, що розташованi в п'ятдесяти - стокiлометровiй зонi вiд проходження майбутнiх автомагiстралей, їх використання дасть можливiсть у короткий термiн i з найменшими фiнансовими затратами органiзувати виробництво.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення у межах захiдного та центрального регiонiв України оцiнки родовищ, що розробляються та якi розташованi у стокiлометровiй зонi вiд майбутнiх автомагiстралей, перспективних для забезпечення приросту запасiв високомiцних категорiй щебеню та буту;
пiдготовка до промислового освоєння перспективних дiлянок розвiданих резервних родовищ, розташованих у стокiлометровiй зонi вiд майбутнiх автомагiстралей, перспективних для забезпечення приросту запасiв високомiцних категорiй щебеню та буту.
Кварцити та кварцовий пiсок для металургiї
Основним завданням цього напряму є пошукова оцiнка ресурсiв родовища кварцитiв на Севостянiвськiй площi Пiвденного Донбасу для потреб чорної металургiї, оцiнка запасiв високоякiсних кварцитiв Баницького родовища у Сумськiй областi для потреб кольорової металургiї України.
Високоглиноземна сировина
Основним завданням цього напряму є створення власної сировинної бази високоглиноземної сировини на базi оцiнки ресурсiв за рахунок пошукових робiт Суданського родовища i Побiчної дiлянки, а також виконаної частини робiт на Драгунiвськiй дiльницi.
Високомагнезiальна сировина
Основним завданням цього напряму є прогнозна оцiнка запасiв талько-магнезитiв Правдинського родовища з метою замiни поставок iмпортного магнезиту.
Впровадження вiтчизняних технологiй збагачування талько-магнезитiв з метою отримання високоякiсного i цiнного тальку для металургiйної галузi.
Польовий шпат i мусковiт
Основним завданням цього напряму є прогнознi оцiнки сировини на родовищах пегматиту, що розробляються, - Балка Великого Табору у Приазов'ї та родовищ лужних каолiнiв - Просянiвське у Днiпропетровськiй областi та Дiбровське в Житомирськiй областi. Впровадження вiтчизняних технологiй збагачення лужних каолiнiв.
Графiт
Основними завданнями цього напряму є:
оцiнка запасiв Балахiвського родовища графiту у Кiровоградськiй областi;
виявлення активних запасiв графiту на Буртинському родовищi Хмельницької областi та Млинкiвськiй дiлянцi Кiровоградської областi;
модернiзацiя виробництва на Завалiвському графiтовому комбiнатi за рахунок випуску принципово нових дефiцитних виробiв iз терморозширеного та силiцiруваного графiту для рiзних галузей промисловостi, ракетно-космiчної технiки тощо.
Техногенна сировина
У процесi добування, збагачування, переробки, транспортування, зберiгання корисних копалин утворюються промисловi вiдходи у виглядi розкривних порiд, хвостiв флотацiї i гравiтацiї, фосфогiпсу, дефекату, металургiйних шлакiв, золошлакiв, рiзноманiтних шламiв, мулу, стiчних вод тощо.
Щорiчний обсяг вiдходiв сягає в Українi тiльки у твердiй фазi 0,6 млрд. кубiчних метрiв. На площi понад 50 тис. гектарiв накопичено близько 8,6 млрд. кубiчних метрiв (23 - 25 млрд. тонн) твердих промислових вiдходiв, iз яких 0,1 - 0,12 млрд. кубiчних метрiв використовуються щороку для виробництва переважно будiвельних матерiалiв i мiнеральних добрив, а решта залишається у вiдвалах.
За попереднi роки майже в усiх областях України були проведенi рекогносцирувальнi роботи на мiсцях накопичення вiдходiв.
Основним завданням цього напряму є продовження робiт iз складання бази даних техногенних родовищ України.
Геологiчнi, еколого-геологiчнi та iншi дослiдження територiї України
Геологiчне картування територiї України
Систематичне геологiчне вивчення i картування територiї будь-якої держави є основою, що дає змогу поєднати рацiональне природокористування з екологiчною безпекою - як сучасною, так i майбутньою. Усi винятково важливi гiдрогеологiчнi, екологiчнi та iнженерно-геологiчнi роботи i дослiдження дають повноцiнний позитивний ефект тiльки за умови, якщо вони будуть запланованi i виконанi на надiйнiй геологiчнiй основi вiдповiдного масштабу. Таким чином, геологiчнi карти достатнiх масштабу i точностi є необхiдною i важливою передумовою для:
оцiнки екологiчного стану конкретної територiї i прогнозу його змiн на майбутнє;
спецiальної оцiнки i цiльового картування iнженерно-геологiчних та гiдрогеологiчних особливостей територiї;
прогнозу небезпечних ендогенних i екзогенних геологiчних процесiв i явищ та виявлення активних геодинамiчних зон;
вирiшення питань розвитку i використання мiнерально-сировинної бази регiону (добування корисних копалин, пошук i розвiдка нових родовищ).
Виходячи з потреб економiки i екологiї та фактичного стану геологiчної вивченостi територiї головним прiоритетним видом геологiчного картування залишається геологiчне довивчення площ у масштабi 1:200000 (ГДП-200) з метою складення, пiдготовки та видання багатоцiльової Державної геологiчної карти України у масштабi 1:200000 (Держгеолкарти-200). Геологiчне картування у бiльш детальному масштабi 1:50000 (1:25000) планується в дуже обмежених обсягах i буде сконцентроване у межах найважливiших гiрничорудних районiв та територiй максимального техногенного навантаження.
З метою вивчення перспектив потенцiйних рудоносних структур i площ щодо певних видiв корисних копалин, оцiнки їх прогнозних ресурсiв та видiлення площ (дiлянок), перспективних щодо виявлення родовищ цих корисних копалин, передбачено проведення геолого-прогнозного картування, основнi обсяги якого будуть виконанi пiд час реалiзацiї другого етапу Програми.
Основними завданнями цього напряму є:
геологiчне довивчення площ у масштабi 1:200000 на площi 140,08 тис. квадратних кiлометрiв;
геологiчна зйомка у масштабi 1:50000 на площi 4,12 тис. квадратних кiлометрiв;
геолого-прогнозне картування у масштабi 1:200000 на площi 9,17 тис. квадратних кiлометрiв;
пiдготовка геофiзичних основ пiд геологiчне довивчення площ у масштабах 1:200000 та 1:50000 на площi 37,24 тис. квадратних кiлометрiв;
гiдрогеологiчне та iнженерно-геологiчне картування у масштабi 1:200000 на площi 94,39 тис. квадратних кiлометрiв;
гiдрогеологiчне та iнженерно-геологiчне картування у масштабi 1:50000 на площi 6,10 тис. квадратних кiлометрiв;
узагальнення геолого-геофiзичної iнформацiї за результатами проведених ранiше робiт iз складенням комплектiв карт шельфу Чорного i Азовського морiв у масштабi 1:500000;
проведення комплексного геологiчного, iнженерно-геологiчного та еколого-геологiчного картування шельфу Чорного i Азовського морiв у масштабi 1:200000 iз складенням комплектiв карт багатоцiльового призначення;
геологiчна зйомка шельфу в масштабi 1:50000 у прибережних акваторiях Чорного i Азовського морiв.
Усi види робiт з геологiчного картування виконуватимуться у комплексi з необхiдними обсягами спецiальних геофiзичних робiт - як випереджаючих, так i робiт з одночасними геологiчним картуванням, геохiмiчними, аерокосмiчними та iншими дослiдженнями з обов'язковим їх науково-методичним супроводженням з боку галузевої та академiчної науки.
Остаточним результатом регiональних геологiчних, гiдрогеологiчних, еколого-геологiчних та геофiзичних дослiджень є карти рiзних масштабiв i рiзного змiсту, якi використовуються як основа для подальших геологорозвiдувальних робiт, а також для потреб будiвництва, сiльського господарства, охорони довкiлля тощо.
Планується видання зведених карт територiї України в масштабi 1:1000000 та окремих її регiонiв у масштабi 1:500000 i поаркушних карт у масштабах 1:200000 та 1:50000.
Усього на перiод 2001 - 2010 рокiв передбачено видання комплектiв Держгеолкарти-200 по 82 аркушi.
Гiдрогеологiчнi, iнженерно-геологiчнi та еколого-геологiчнi роботи
У рядi регiонiв кiлькiсть твердих вiдходiв, рiдких скидiв, викидiв у повiтря гiрничодобувних та промислових пiдприємств у десятки разiв перевищує гранично допустимi концентрацiї та захисну здатнiсть ґрунтiв i порiд. Це є причиною утворення багатьох виявлених i потенцiйних осередкiв забруднення пiдземних вод - основного та найбiльш стiйкого до техногенезу джерела господарсько-питного водопостачання (Донбас, Крим, Середнє Приднiпров'я та iншi).
Геологiчне середовище є забрудненим радiонуклiдними викидами пiд час аварiї на Чорнобильськiй АЕС.
Масштабне порушення верхньої зони порiд пiд впливом гiрничих робiт, промислової та мiської забудови, а також мелiорацiї земель призвело до активiзацiї небезпечних екзогенних геологiчних процесiв -зсувiв, утворення карсту, осiдань i провалiв, пiдтоплень тощо.
Основними завданнями цього напряму є:
щорiчне бурiння артезiанських свердловин (розвiдувально-експлуатацiйних свердловин у кiлькостi близько 300) з метою забезпечення населення екологiчно чистою питною водою. У першу чергу передбачається бурiння таких свердловин у пiвденних регiонах України та в межах територiй техногенного навантаження;
проведення на територiях з iнтенсивним техногенним навантаженням, передусiм у басейнi рiки Днiпро в межах захiдних i пiвденних слiдiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС тощо, еколого-геологiчних та гiдрогеологiчних робiт для бiльш безпечного та рацiонального розмiщення водозаборiв i систем водопостачання. Цi роботи включають комплекс гiдрогеологiчних та еколого-геологiчних зйомок у масштабах 1:200000 i 1:50000 (у межах промислово-мiських агломерацiй, промислових зон, комплексiв та районiв) з оцiнкою екогеохiмiчного та iнженерно-геологiчного стану ґрунтiв i пiдземних вод. Програмою передбачено проведення робiт з картування у масштабi 1:200000 на загальнiй площi майже 250 тис. квадратних кiлометрiв, а у масштабi 1:50000 - на площi 13 тис. квадратних кiлометрiв. Крiм того, планується регiональне вивчення та прогнозування поширення мiнеральних вод на територiї України, пошук та розвiдка термальних вод у Закарпатськiй областi та Автономнiй Республiцi Крим;
проведення монiторингу геологiчного середовища та пiдземних вод з оцiнкою їх ресурсiв та з подальшою оптимiзацiєю мережi пунктiв спостережень i доведенням їх кiлькостi до 10000 у складi вiдомчого (державного) блоку монiторингу;
проведення спецiалiзованих гiдрогеологiчних, iнженерно-геологiчних та еколого-геологiчних робiт, пов'язаних iз закриттям гiрничодобувних пiдприємств, з розробленням рекомендацiй щодо безпечної консервацiї гiрничого простору (Донбас, Кривбас, Прикарпаття, Днiпробас).
Геологорозвiдувальнi роботи на континентальному шельфi та у межах виключної (морської) економiчної зони
Концепцiя нарощування мiнерально-сировинної бази як основи стабiлiзацiї нацiональної економiки на перiод до 2010 року передбачає розширення мiнерально-сировинної бази за рахунок участi у мiжнародних проектах з освоєння перспективних дiлянок морського дна. У зв'язку з цим Урядом України прийнято рiшення про подання офiцiйної заявки про намiр України приєднатися до спiльної мiжнародної органiзацiї "Iнтерокеанметал", вiдпрацьовано пропозицiї щодо формування позицiї України стосовно її приєднання до угоди про створення цiєї органiзацiї.
Основними завданнями цього напряму є:
пошук в акваторiї Чорного i Азовського морiв родовищ вуглеводневої сировини, сапропелю, будiвельних матерiалiв i вивчення золотоносностi;
пошук i розвiдка у Свiтовому океанi родовищ полiметалiчних та залiзомарганцевих конкрецiй, вiдпрацювання технiки i технологiї їх добування i переробки. Передбачається проведення цих робiт за рахунок недержавних iнвестицiй, обсяги яких на другому етапi реалiзацiї Програми становлять понад 3 млрд гривень (додаток 1).
Глибинне дослiдження надр
Остання чверть XX столiття для багатьох країн (Росiя, США, Нiмеччина, Японiя, Канада, Францiя, Швецiя, Англiя, Китай та iншi) вiдзначилася реалiзацiєю нового етапу вивчення Землi - континентального бурiння в наукових цiлях. Результати континентального бурiння дали змогу по-новому пiдiйти до розв'язання фундаментальних проблем еволюцiї земної кори i вирiшення окремих практичних питань геомеханiки i температурного режиму порiд. Усi глибокi та надглибокi свердловини пiсля завершення бурiння передбачається переобладнати на монiторинговi геологiчнi лабораторiї (геообсерваторiї), оскiльки цi об'єкти є унiкальними штучними каналами в земнiй корi, якi несуть рiзнопланову iнформацiю для всiх галузей науки про Землю.
Основними завданнями цього напряму є:
створення у Кривбасi монiторингової геологiчної лабораторiї на базi Криворiзької надглибокої (5422 метри) свердловини. Головним завданням цiєї лабораторiї є реєстрацiя i збiр даних про варiацiї рiзних полiв у свердловинi в iнтервалi 2800 - 5300 метрiв i навколо з метою отримання iнформацiї про змiни характеристик геологiчного середовища на рiзних глибинах i в часi, якi будуть врахованi пiд час проектування та будiвництва пiдземних об'єктiв для екологiчно безпечної утилiзацiї активних промислових вiдходiв, а також використанi у разi розв'язання iнших теоретичних i практичних проблем геологiї.
Геофiзичнi дослiдження
Геофiзичнi дослiдження з прогнозування землетрусiв
Вiдповiдно до Програми функцiонування i розвитку нацiональної системи сейсмiчних спостережень та пiдвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регiонах передбачається на перiод до 2010 року вирiшення таких завдань:
проведення режимних сейсмологiчних та пов'язаних з ними геофiзичних спостережень;
складання прогнозiв землетрусiв на основi комплексного аналiзу сейсмологiчних i геолого-геофiзичних даних; оперативне визначення мiсця, часу та iнших параметрiв землетрусiв на територiї України i сумiжних територiях, сильних землетрусiв на планетi, а також ядерних вибухiв на iноземних випробувальних полiгонах;
оперативне забезпечення центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, територiї яких розташованi у сейсмонебезпечних районах, iнформацiєю про землетруси та їх можливi наслiдки;
утворення центрального банку геофiзичних даних, зокрема для забезпечення мiжрегiонального та мiжнародного обмiну геофiзичною iнформацiєю;
розроблення карт сейсмiчного районування територiї України;
iнформацiйне забезпечення робiт iз сейсмiчного районування територiї України, оцiнки потенцiйної сейсмiчної небезпеки, сейсмостiйкого будiвництва, а також фундаментальних i прикладних дослiджень, спрямованих на розв'язання проблем землетрусiв.
Регiональнi геофiзичнi дослiдження
Регiональнi геофiзичнi дослiдження плануються з метою:
забезпечення Держгеолкарти-200 даними про геологiчну будову територiї на основi узагальнення i переiнтерпретацiї виконаних ранiше дрiбно- i середньомасштабних геофiзичних зйомок;
одержання попереднiх даних про структуру i поширення геологiчних утворень, особливостi їх будови i речовинного складу, закономiрностi розмiщення корисних копалин у межах аркушiв Держгеолкарти-200 на пiдставi випереджаючих геофiзичних робiт;
виконання конкретних завдань пiд час пошуку родовищ корисних копалин та геологопрогнозних дослiджень.
Регiональнi геофiзичнi дослiдження планується проводити на сушi i в акваторiях Чорного та Азовського морiв разом з геологiчними органiзацiями iнших країн.
Роздiл III. МЕХАНIЗМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
1. Нормативно-правове забезпечення
Для забезпечення виконання Програми передбачається розроблення, прийняття нових, а також внесення змiн до чинних нормативно-правових актiв у галузi регулювання використання надр:
розроблення нової редакцiї Кодексу України про надра та Закону України "Про геологiчне картування територiї держави";
розроблення та впровадження механiзмiв залучення вiтчизняних та iноземних iнвестицiй у розвиток мiнерально-сировинної бази України;
внесення змiн до Положення про Державний геологiчний контроль України;
вивчення питання щодо плати за використання надр i розроблення пропозицiй з внесення змiн до вiдповiдних нормативно-правових актiв.
2. Органiзацiйно-технiчне забезпечення
Органiзацiйне забезпечення та координацiя виконання Програми здiйснюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологiчного вивчення та використання надр за участю заiнтересованих центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади вiдповiдно до їх повноважень.
З метою сприяння взаємодiї та забезпечення координацiї дiяльностi мiнiстерств, iнших центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, окремих пiдприємств i органiзацiй, незалежно вiд їх пiдпорядкування та форми власностi, стосовно виконання положень Програми, а також для коригування передбачених Програмою заходiв вiдповiдно до наявних фiнансових, матерiальних та органiзацiйних можливостей, визначення прiоритетних напрямiв виконання Програми Кабiнетом Мiнiстрiв України утворюється мiжвiдомча координацiйна рада з питань розвитку мiнерально-сировинної бази (далi - Рада).
Рада є постiйно дiючим, дорадчим, мiжгалузевим робочим органом. Положення про Раду та її персональний склад затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
До компетенцiї Ради входить:
узгодження головних напрямiв i прогнозних показникiв виконання заходiв Програми, поточних проектiв, планiв та заходiв, визначення прiоритетiв i механiзмiв їх реалiзацiї;
забезпечення врахування свiтового досвiду i тенденцiй свiтового розвитку дослiдження та використання надр, сприяння виконанню та реалiзацiї дiючих мiжнародних проектiв з питань надрокористування;
подання пропозицiй щодо координацiї дiяльностi мiнiстерств, iнших центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств i органiзацiй, пов'язаної з виконанням Програми;
розгляд питань розподiлу коштiв мiж виконавцями Програми та оцiнка ефективностi їх використання;
розроблення та внесення в установленому порядку проектiв вiдповiдних нормативно-правових актiв.
До складу Ради можуть входити представники геологiчних, науково-технiчних, екологiчних та фахових громадських органiзацiй, профiльних комiтетiв Верховної Ради України, галузевих виробничих пiдприємств.
Виконання Програми буде здiйснюватися державними геологiчними пiдприємствами, якi належать до сфери управлiння спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань геологiчного вивчення та використання надр, iнших центральних органiв виконавчої влади i Нацiональної академiї наук України, що виконують роботи з геологiчного вивчення надр, пiдприємствами спецiалiзованих державних акцiонерних компанiй, а також суб'єктами iнших форм власностi.
Для успiшного виконання передбачених Програмою завдань необхiдно розв'язати проблему технiчного переоснащення пiдприємств геологiчної галузi. На сьогоднi бiльше нiж 70 вiдсоткiв бурового, геофiзичного та лабораторного обладнання вiдпрацювали свiй амортизацiйний строк i взагалi не є конкурентоспроможними iз захiдними аналогами, що зумовлює значне збiльшення витрат на геологорозвiдувальнi роботи.
Програмою передбачено обсяги фiнансування технiчного переоснащення щороку до 15 вiдсоткiв вартостi геологорозвiдувальних робiт; найбiльшi обсяги (15 вiдсоткiв) будуть використанi на першому етапi реалiзацiї Програми.
Прiоритетним вважається освоєння випуску окремих видiв обладнання, яке у теперiшнiй час необхiдно iмпортувати.
3. Наукове забезпечення
Для наукового забезпечення виконання Програми передбачається:
наукове супроводження геологорозвiдувальних робiт вiд прогнозної оцiнки нафтогазоносних районiв до пошуку i розвiдки родовищ вуглеводневої сировини;
проведення науково-методичних дослiджень, спрямованих на пiдвищення ефективностi геологорозвiдувальних робiт щодо металiчних i неметалiчних корисних копалин, вугiлля, метану вугiльних родовищ;
розроблення нових та удосконалення чинних методик з регiонального вивчення надр;
створення вiдповiдних банкiв iнформацiйних систем;
пiдготовка наукових розробок та методичних рекомендацiй щодо комплексного вивчення надр;
розроблення новiтнiх методик технологiчного збагачення руд, удосконалення технiчних засобiв спорудження колонкових i глибоких розвiдувальних свердловин;
наукова розробка та впровадження новiтнiх екологiчно чистих i безпечних технологiй у процеси використання корисних копалин та в процеси реабiлiтацiї земель, на яких здiйснювався видобуток корисних копалин.
4. Фiнансове забезпечення
Передбачається, що загальне фiнансування реалiзацiї Програми становитиме 8908,94 млн. гривень, з них:
коштiв державного бюджету - 3406,84 млн. гривень;
iнших джерел фiнансування - 5502,1 млн. гривень;
у тому числi на першому етапi виконання Програми вiдповiдно - 1871,04 млн. гривень i 2684,70 млн. гривень (додаток 1).
Бюджетнi витрати на реалiзацiю заходiв Програми забезпечуються за рахунок коштiв спецiального фонду державного бюджету, джерелом формування якого є збiр за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету, та коштiв загального фонду державного бюджету, що передбачаються на проведення геолого-екологiчних дослiджень та заходiв.
Програмою планується бiльшу частину коштiв iнших джерел спрямувати на виконання геологорозвiдувальних робiт (стосовно нафти, газу, золота, алмазiв, метану вугiльних родовищ) i дослiдження мiнеральних ресурсiв Свiтового океану.
Практично 90 вiдсоткiв цих коштiв передбачено залучити на другому етапi реалiзацiї Програми.
5. Контроль за виконанням Програми
Контроль за виконанням Програми здiйснюватиме спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань геологiчного вивчення та використання надр, який щороку подає Кабiнету Мiнiстрiв України звiти про хiд виконання заходiв i завдань Програми.
Кабiнет Мiнiстрiв України за рекомендацiями спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань геологiчного вивчення та використання надр здiйснює коригування передбачених Програмою заходiв та обсягiв їх фiнансування i щороку iнформує Верховну Раду України про хiд виконання Програми.
Роздiл IV. ЕТАПИ РЕАЛIЗАЦIЇ ПРОГРАМИ
Програма розрахована на перiод до 2010 року i буде виконуватися у два етапи: 2006 - 2008 роки та 2008 - 2010 роки (додаток 2).
На першому етапi на основi формування та реалiзацiї щорiчних планiв соцiального та економiчного розвитку України передбачається здiйснення комплексу першочергових органiзацiйних, правових i науково-технiчних заходiв, спрямованих на розв'язання найважливiших проблем забезпечення гiрничодобувних пiдприємств мiнеральною сировиною, а також створення сприятливих умов для залучення до фiнансування геологiчного вивчення надр вiтчизняних i зарубiжних iнвестицiй.
На першому етапi передбачається провести докорiнне технiчне переоснащення пiдприємств геологiчної галузi для їх успiшної та ефективної дiяльностi в умовах ринкової економiки.
Роздiл V. МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО
Мiжнародне спiвробiтництво з питань геологiчного вивчення та використання надр сприятиме гармонiзацiї нацiонального законодавства iз законодавством Європейського Союзу, iнших провiдних країн свiту.
Розвиток двостороннього спiвробiтництва в галузi геологiї та використання надр з iншими країнами сприятиме бiльш ощадливому та комплексному використанню мiнеральних ресурсiв країни, а також дасть змогу запобiгти багатьом негативним геологiчним наслiдкам, пов'язаним iз добуванням та переробкою корисних копалин на прикордонних територiях (Закарпаття, Донецький басейн тощо).
Участь України в мiжнародних програмах i проектах з геологiчного вивчення надр сприятиме залученню нових методик та технологiй дослiдження геологiчної будови надр, якi застосовують геологiчнi служби i гiрничо-геологiчнi компанiї розвинутих країн. Такi дослiдження передбачено в межах Карпатського регiону, Донбасу, на шельфi Чорного та Азовського морiв.
Для забезпечення потреб економiки країни дефiцитними видами мiнеральної сировини на перспективу Програмою передбачається приєднання України до спiльної мiжнародної органiзацiї "Iнтерокеанметал", метою дiяльностi якої є розробка розвiданих дiлянок концентрацiї полiметалiчних та залiзомарганцевих конкрецiй у пiвденно-схiднiй частинi Тихого океану.
Для оперативного розв'язання найгострiших проблем країн СНД та розроблення першочергових заходiв щодо координацiї i розвитку спiвробiтництва у сферi вивчення, розвiдки та використання мiнерально-сировинних ресурсiв державна геологiчна служба України провадить дiяльнiсть у рамках Мiжурядової ради країн СНД.
Роздiл VI. ОЧIКУВАНI РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛIЗАЦIЇ ПРОГРАМИ
Враховуючи потреби структурної перебудови економiки України, а також загальносвiтовi тенденцiї, очiкуваними результатами реалiзацiї Програми є:
вiдкриття i розвiдка нових родовищ паливно-енергетичної сировини;
удосконалення мiнерально-сировинної бази дiючих гiрничодобувних пiдприємств України з метою пiдвищення економiчної ефективностi та екологiчної чистоти їх виробництва, пiдвищення якостi i конкурентоспроможностi готової продукцiї. Особлива увага придiляється пiдприємствам, що добувають кориснi копалини, якi користуються сталим попитом на свiтовому ринку, i здатнi найближчим часом збiльшити валютнi надходження в Україну (титан, циркон, декоративно-облицювальнi матерiали, каолiн, графiт) або випускати продукцiю для вигiдного товарообмiну з країнами СНД (залiзнi i марганцевi руди, титан, циркон, вогнетривкi глини та iнше);
створення власного виробництва гостро необхiдних видiв мiнеральної сировини, що ввозяться з iнших країн i без яких неможлива робота дiючих металургiйних та деяких iнших пiдприємств (хромовi та хромонiкелевi руди, флюорит, фосфатна сировина, форстеритовi вогнетриви). У першу чергу йдеться про родовища, розташованi поряд iз дiючими або з такими, що виходять з ладу, гiрничодобувними пiдприємствами, що дасть змогу використати їх потужностi, iнфраструктуру i кадри;
розбудова власної мiнерально-сировинної бази найважливiших стратегiчних видiв корисних копалин: золота та iнших благородних металiв, скандiю, лiтiю, рiдкiсних земель та iнших. Це дасть можливiсть забезпечити власною сировиною складнi наукоємнi технологiї сучасних виробництв i змiцнити експортний потенцiал держави. У цьому напрямi першочергова увага також придiляється родовищам, якi розташованi поблизу гiрничодобувних пiдприємств. Пошуки бiльш багатих покладiв цiєї цiнної сировини в iнших районах мають на метi:
пiдготовку нових родовищ для вигiдної експлуатацiї у майбутньому як власними силами України, так i з використанням зарубiжних iнвестицiй;
комплексне геологiчне, гiдрогеологiчне, iнженерно-геологiчне та еколого-геологiчне картування i картографування територiї.
Спецiальнi роботи в зазначених напрямах на найближчi три роки плануються тiльки на найважливiших об'єктах, якi забезпечують сировиною дiючi промисловi пiдприємства або дають змогу вирiшити iншi першочерговi завдання економiки та охорони природи, зволiкання з реалiзацiєю яких недопустиме.
| Додаток 1 до Загальнодержавної програми розвитку мiнерально-сировинної бази України на перiод до 2010 року |
ФIНАНСУВАННЯ
ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ
МIНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ НА ПЕРIОД ДО
2010 РОКУ
| Основнi напрями геологорозвiдувальних робiт (по видах сировини) | Усього на 2006 - 2010 роки | 2006 - 2008 роки | 2009 - 2010 роки | |||||
| Усього | зокрема за рахунок | у тому числi (за роками) | ||||||
| державного бюджету | iнших джерел фiнансування | 2006 | 2007 | 2008 | ||||
| Паливно-енергетичнi ресурси: усього, | 6889,10 | 3735,00 | 1105,60 | 2629,40 | 1128,40 | 1241,20 | 1365,40 | 3154,10 |
| у тому числi за рахунок державного бюджету | 2039,30 | 1105,60 | 1105,60 | - | 334,00 | 367,40 | 404,20 | 933,70 |
| Нафта, газ, конденсат: усього, | 6465,90 | 3505,60 | 876,20 | 2629,40 | 1059,10 | 1165,00 | 1281,50 | 2960,30 |
| у тому числi за рахунок державного бюджету | 1616,10 | 876,20 | 876,20 | - | 264,70 | 291,20 | 320,30 | 739,90 |
| Вугiлля та метан вугiльних родовищ | 213,20 | 115,60 | 115,60 | - | 34,90 | 38,40 | 42,30 | 97,60 |
| Уран | 210,00 | 113,80 | 113,80 | - | 34,40 | 37,80 | 41,60 | 96,20 |
| Металiчнi кориснi копалини | 264,30 | 153,90 | 153,90 | - | 48,60 | 51,20 | 54,10 | 110,40 |
| Руди чорних металiв | 26,50 | 15,90 | 15,90 | - | 5,30 | 5,30 | 5,30 | 10,60 |
| Руди кольорових та легуючих металiв: усього, | 84,50 | 50,70 | 50,70 | - | 16,90 | 16,90 | 16,90 | 33,80 |
| у тому числi пiдготовка до експлуатацiї родовищ мiдi | 55,00 | 33,00 | 33,00 | - | 11,00 | 11,00 | 11,00 | 22,00 |
| Руди рiдкiсних та рiдкiсноземельних металiв | 24,60 | 17,50 | 17,50 | - | 5,30 | 5,80 | 6,40 | 7,10 |
| Руди дорогоцiнних металiв та алмази: усього, | 128,70 | 69,80 | 69,80 | - | 21,10 | 23,20 ' | 25,50 | 58,90 |
| у тому числi алмази | 64,50 | 35,00 | 35,00 | - | 10,60 | 11,60 | 12,80 | 29,50 |
| Неметалiчнi кориснi копалини | 84,70 | 49,20 | 49,2 | - | 15,90 | 16,40 | 16,90 | 35,50 |
| Неметалiчна сировина для металургiї | 13,00 | 7,50 | 7,50 | - | 2,40 | 2,50 | 2,60 | 5,50 |
| Вогнетривка сировина | 17,50 | 10,50 | 10,50 | - | 3,50 | 3,50 | 3,50 | 7,00 |
| Сировина для гiрничохiмiчного та агропромислового комплексiв | 30,20 | 17,10 | 17,10 | - | 5,40 | 5,70 | 6,00 | 13,10 |
| Iнша нерудна сировина | 16,50 | 9,90 | 9,90 | - | 3,30 | 3,30 | 3,30 | 6,60 |
| Техногенна сировина | 7,50 | 4,20 | 4,20 | - | 1,30 | 1,40 | 1,50 | 3,30 |
| Геологiчнi, еколого-геологiчнi та iншi дослiдження територiї України: усього, | 1626,94 | 593,84 | 538,54 | 55,30 | 165,74 | 197,50 | 230,60 | 1033,10 |
| у тому числi за рахунок державного бюджету | 974,64 | 538,54 | 538,54 | - | 165,74 | 179,20 | 193,60 | 436,10 |
| Геологiчне вивчення територiї України | 299,80 | 162,50 | 162,50 | - | 49,10 | 54,00 | 59,40 | 137,30 |
| Гiдрогеологiчнi, iнженерно-геологiчнi та еколого-геологiчнi роботи | 338,80 | 193,30 | 193,30 | - | 61,30 | 64,40 | 67,60 | 145,50 |
| Еколого-геологiчне картування, у тому числi забруднених земель | 32,10 | 18,30 | 18,30 | - | 5,80 | 6,10 | 6,40 | 13,80 |
| Геологорозвiдувальнi роботи на континентальному шельфi та у межах виключної (морської) економiчної зони Азовське та Чорне моря за рахунок державного бюджету | 35,90 | 19,50 | 19,50 | - | 5,90 | 6,50 | 7,10 | 16,40 |
| Свiтовий океан | 652,30 | 55,30 | - | 55,30 | - | 18,30 | 37,00 | 597,00 |
| Глибинне дослiдження надр | 3,50 | 1,50 | 1,50 | - | 0,30 | 0,50 | 0,70 | 2,00 |
| Геофiзичнi дослiдження | 21,64 | 11,74 | 11,74 | - | 3,54 | 3,90 | 4,30 | 9,90 |
| Видавничi роботи | 19,30 | 10,50 | 10,50 | - | 3,20 | 3,50 | 3,80 | 8,80 |
| Науково-дослiднi роботи | 223,60 | 121,20 | 121,20 | - | 36,60 | 40,30 | 44,30 | 102,40 |
| Геолого-методичне супроводження та забезпечення робiт з надрокористування | 43,90 | 23,80 | 23,80 | - | 7,20 | 7,90 | 8,70 | 20,10 |
| Усього, | 8908,94 | 4555,74 | 1871,04 | 2684,70 | 1365,84 | 1514,20 | 1675,70 | 4353,20 |
| у тому числi за рахунок державного бюджету | 3406,84 | 1871,04 | 1871,04 | - | 571,44 | 622,10 | 677,50 | 1535,80 |
| Додаток 2 до Загальнодержавної програми розвитку мiнерально-сировинної бази України на перiод до 2010 року |
ЗАХОДИ
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ
МIНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ НА ПЕРIОД ДО
2010 РОКУ
| Змiст заходу | Одиниця вимiру | Усього на 2006 - 2010 роки | 2006 - 2008 роки | 2009 - 2010 роки | |||
| усього | у тому числi (за роками) | ||||||
| 2006 | 2007 | 2008 | |||||
| Паливно-енергетичнi ресурси | |||||||
| Проведення розвiдки нових покладiв та прирости розвiданих запасiв: | |||||||
| нафти i конденсату | млн. тонн | 21,30 | 12,30 | 3,80 | 4,10 | 4,40 | 9,00 |
| газу | млрд. куб. метрiв | 145,90 | 77,20 | 22,30 | 25,70 | 29,20 | 68,70 |
| Вугiлля кам'яне | |||||||
| Проведення дорозвiдки для забезпечення пiдготовленими запасами поточної розробки родовищ | |||||||
| Затвердження запасiв промислових категорiй | млн. тонн | 250,00 | - | - | - | - | 250,00 |
| Прирiст запасiв | - " - | 100,00 | 55,00 | 15,00 | 20,00 | 20,00 | 45,00 |
| Оцiнка запасiв i перспективних ресурсiв | - " - | 130,00 | - | - | - | - | 130,00 |
| Буре вугiлля | |||||||
| Затвердження запасiв промислових категорiй | млн. тонн | 96,00 | 46,00 | 10,00 | 22,00 | 14,00 | 50,00 |
| Прирiст запасiв | - " - | 18,00 | 10,00 | 2,00 | 4,00 | 4,00 | 8,00 |
| Оцiнка запасiв i перспективних ресурсiв | - " - | 85,00 | 35,00 | - | 15,00 | 20,00 | 50,00 |
| Метан вугiльних родовищ | |||||||
| Розвiдка родовища з дослiдно-промисловою експлуатацiєю, прирiст запасiв | млрд. куб. метрiв | 3,00 | - | - | - | - | 3,00 |
| Оцiнка запасiв та перспективних ресурсiв окремих дiлянок | - " - | 3,00 | 3,00 | - | 3,00 | - | - |
| Горючi сланцi | |||||||
| Прирiст запасiв | млн. тонн | 150,00 | 50,00 | - | - | 50,00 | 100,00 |
| Уран | |||||||
| Забезпечення поточної експлуатацiї родовищ запасами промислових категорiй | умовних одиниць | 1,6 | 0,60 | 0,20 | 0,20 | 0,20 | 1,00 |
| Затвердження запасiв промислових категорiй Докучаєвського родовища | - " - | 4,00 | 4,00 | - | - | 4,00 | - |
| Пiдготовка до промислового освоєння способом киснево-содового вилуговування, прирiст запасiв Криничанського i Новогур'ївського родовищ | - " - | 5,00 | - | - | - | - | 5,00 |
| Геолого-економiчна оцiнка залишкових запасiв Мiчурiнського i Ватутiнського родовищ, перерахунок експлуатацiйних кондицiй Центрального родовища | |||||||
| Металiчнi кориснi копалини | |||||||
| Руди чорних металiв | |||||||
| Розвiдка природно багатих залiзних руд та прирiст запасiв родовища "Суха Балка" | млн. тонн | 850,00 | - | - | - | - | 850,00 |
| Проведення пошукiв, оцiнка ресурсiв карбонатних марганцевих руд у межирiччi Iнгул-Iнгулець | - " - | 100,00 | 100,00 | - | 100,00 | - | - |
| Пiдготовка до промислового освоєння, затвердження запасiв хромiтових руд пiвденної дiлянки Капiтанiвського родовища | - " - | 0,90 | - | - | - | - | 0,90 |
| Руди кольорових та легуючих металiв | |||||||
| Призначення промислового значення та пiдготовка до розвiдки однiєї з перспективних дiлянок, оцiнка запасiв i ресурсiв мiдi Рафалiвського рудного вузла | - " - | 0,50 | - | - | - | - | 0,50 |
| Визначення промислового значення та пiдготовка до розвiдки однiєї з перспективних дiлянок, оцiнка запасiв i ресурсiв мiдi Гiрницького рудного вузла | - " - | 1,50 | 1,50 | - | - | 1,50 | - |
| Оцiнка ресурсiв нiкелю, кобальту, супутнiх платиноїдiв, золота, а також бокситiв, тальку, вермикулiту, прирiст ресурсiв нiкелю Деренюхiвсько-Липовенькiвської зони | тис. тонн | 50,00 | - | - | - | - | 50,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, оцiнка запасiв промислових категорiй нiкелю, кобальту, супутнiх платиноїдiв, золота, а також бокситiв, тальку, вермикулiту, прирiст запасiв нiкелю Захiднолащiвського i Схiднолиповенькiвського родовищ | - " - | 40,00 | - | - | - | - | 40,00 |
| Геолого-економiчна оцiнка промислового значення Прутiвського родовища сульфiдних мiдно-нiкелевих руд та визначення доцiльностi його розвiдки | |||||||
| Технiко-економiчне мiркування щодо промислового значення Новодмитрiвського рудопрояву та визначення доцiльностi його розвiдки; оцiнка перспективних ресурсiв свинцю i цинку | - " - | 1200,00 | - | - | - | - | 1200,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок обсягiв запасiв свинцю i цинку Бiляївського родовища | - " - | 1000,00 | - | - | - | - | 1000,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок обсягiв запасiв Тростянецького родовища розсипних титанових (iльменiтових) руд | умовних одиниць | 10,00 | 10,00 | - | 10,00 | - | - |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв Тарасiвського родовища розсипних комплексних цирконiй-титанових руд | умовних одиниць | 25,00 | - | - | - | - | 25,00 |
| Проведення пошукiв, оцiнка ресурсiв молiбдену i вольфраму Капланiвського, Новоселiвського та Вербового рудопроявiв молiбдену i вольфраму Новоселiвського рудного поля | тис. тонн | 45,00 | - | - | - | - | 45,00 |
| Проведення пошуково-оцiнювальних робiт на перспективних рудопроявах, визначення промислового значення та доцiльнiсть їх розвiдки, оцiнка запасiв i ресурсiв молiбдену i вольфраму Новоселiвського рудного поля | - " - | 20,00 | - | - | - | - | 20,00 |
| Оцiнка перспективних ресурсiв молiбдену Устинiвського, Речицького, Високого та iнших рудопроявiв молiбдену Устинiвського рудного поля | - " - | 30,00 | 30,00 | - | - | 30,00 | - |
| Визначення запасiв i ресурсiв молiбдену та супутнiх компонентiв Схiдносергiївського рудопрояву молiбдену | - " - | 30,00 | 30,00 | - | - | 30,00 | - |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв молiбдену Вербинського родовища | - " - | 30,00 | - | - | - | - | 30,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв германiю Малобiганьського родовища | тонн | 800,00 | - | - | - | - | 800,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв танталу та нiобiю Мазурiвського родовища | умовних одиниць | 25,90 | 25,90 | - | - | 25,90 | - |
| Оцiнка ресурсiв танталу (дiлянки Копанки, Мостове, Вись та iншi) | тис. тонн | 5,00 | 5,00 | - | - | 5,00 | - |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв двоокису лiтiю Полохiвського родовища | - " - | 300,00 | - | - | - | - | 300,00 |
| Оцiнка та визначення доцiльностi розвiдки та дослiдно-промислового вiдпрацювання, пiдрахунок запасiв та ресурсiв рiдкiсних земель та супутнього цирконiю Азовського родовища | - " - | 52,00 | 52,00 | - | - | 52,00 | - |
| Оцiнка ресурсiв рiдкiсних земель кори вивiтрювання Сущано-Пержанської зони | - " - | 40,00 | - | - | - | - | 40,00 |
| Оцiнка ресурсiв золота Верблюзької, Кам'янської, Красногiрської, Кочерiвської, Компанiївської, Вiльховатсько-Волинцевської, Пiвденнодонецької та iнших дiлянок (золоторуднi поля) | тонн | 330,00 | 110,00 | 10,00 | 50,00 | 50,00 | 120,00 |
| Оцiнка запасiв та ресурсiв золота i супутнiх компонентiв Андрiївського, Сорокiнського, Квiтки, Орiхового, Пiвденнополяницького, Капустянського рудопроявiв та флангiв вiдомих родовищ (Сауляк та iншi) | - " - | 170,00 | 80,00 | 30,00 | 10,00 | 40,00 | 90,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок промислових запасiв Губiвського, Захiдноклинцiвського родовищ, фланги Мужiївського, Берегiвського та Бобрикiвського родовищ: | |||||||
| золота | тонн | 63,00 | 22,00 | 10,00 | 2,00 | 10,00 | 41,00 |
| срiбла | - " - | 65,00 | 65,00 | - | - | 65,00 | - |
| свинцю i цинку | тис. тонн | 230,00 | 230,00 | - | - | 230,00 | - |
| Оцiнка ресурсiв срiбла та супутнiх компонентiв Схiдножуравського родовища | Тонн | 700,00 | - | - | - | 700,00 | |
| Оцiнка запасiв та ресурсiв срiбла Схiдножуравського та Березiвського родовищ | - " - | 500,00 | - | - | - | - | 500,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв срiбла Журавського i Схiдножуравського родовищ | - " - | 1200,00 | - | - | - | - | 1200,00 |
| Визначення промислового значення окремих рудопроявiв платиноїдiв, оцiнка запасiв та ресурсiв платиноїдiв | - " - | 7,00 | - | - | - | - | 7,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння родовища платини (або комплексного родовища) та пiдрахунок запасiв платини | - " - | 5,00 | - | - | - | - | 5,00 |
| Неметалiчнi кориснi копалини | |||||||
| Неметалiчна сировина для металургiї | |||||||
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв плавикового шпату флангу Шахтинського родовища | млн. тонн | 2,00 | - | - | - | - | 2,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок обсягiв запасiв плавикового шпату Центрального родовища | - " - | 1,00 | - | - | - | - | 1,00 |
| Оцiнка промислового значення, пiдрахунок запасiв та перспективних ресурсiв плавикового шпату Центральної дiлянки рiдкiсноземельного плавикового шпату Сущано-Пержанської зони | - " - | 4,00 | - | - | - | - | 4,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок обсягiв промислових запасiв Рiпкинського, Киштинського та Iльницького родовищ бентонiтових глин | - " - | 10,00 | 10,00 | 2,00 | 4,00 | 4,00 | - |
| Геолого-економiчна переоцiнка родовищ флюсових вапнякiв (Донбас, Крим) та перегляд експлуатацiйних кондицiй дiючих родовищ | родовищ | 6 | - | - | - | - | 6 |
| Вогнетривка сировина | |||||||
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв Володимирського родовища вторинних каолiнiв | млн. тонн | 7,00 | - | - | - | - | 7,00 |
| Оцiнка промислового значення окремих дiлянок вторинних каолiнiв, пiдрахунок запасiв на дiлянках дiючих пiдприємств у Черкаськiй та Кiровоградськiй областях | - " - | 74,00 | 24,00 | - | 12,00 | 12,00 | 50,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв родовища магнезиту в Побузькому рудному районi | - " - | 40,00 | - | - | - | - | 40,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв Соломiївського родовища гранат-силiманiтових руд та Сущанського родовища дистену | - " - | 15,00 | - | - | - | - | 15,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв Полозького родовища каолiнiв та тугоплавких глин (перша та друга дiлянки) | - " - | 10,00 | - | - | - | - | 10,00 |
| Оцiнка промислового значення окремих дiлянок, пiдрахунок ресурсiв Кальмiус-Торезької та Бахмутської котловин | - " - | 50,00 | - | - | - | - | 50,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв Стильського (захiдна дiлянка) i Криворiзького (Фрунзенського) родовищ вогнетривких доломiтiв | млн. тонн | 161,00 | - | - | - | - | 161,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв Бантишiвського (схiдна дiлянка) та Часiв'ярського (пiвнiчна дiлянка) родовищ формувальних пiскiв | - " - | 50,00 | - | - | - | - | 50,00 |
| Сировина для гiрничохiмiчного та агропромислового комплексiв | |||||||
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв фосфорного ангiдриту Голоскiвського й Видибiрзького родовищ апатитових та апатит-iльменiтових руд | - " - | 36,00 | - | - | - | - | 36,00 |
| Пiдготовка до промислового освоєння, пiдрахунок запасiв у перерахунку на оксид фосфору (V) Мiлятинського, Ратнiвського, Жванського, Осикiвського, Кролевецького, Колкiвського, Бiлогiрського родовищ фосфоритiв, техногенних родовищ та фосфатовмiсних вапнякiв, рудопроявiв Криволуцької мульди | - " - | 32,00 | 2,00 | - | 0,50 | 1,50 | 30,00 |
| Переоцiнка запасiв у перерахунку на оксид калiю (K2O) для першочергового вiдпрацювання родовища калiйних солей "Пiйло" | - " - | 39,40 | - | - | - | 39,40 | |
| Видiлення дiлянок iз сприятливими гiрничо-геологiчними умовами (невеликої глибини залягання), пiдрахунок ресурсiв у перерахунку на оксид калiю (K2O) Передкарпатського калiєносного басейну | млн. тонн | 200,00 | - | - | - | 200,00 | |
| Iнша нерудна сировина | |||||||
| Пiдготовлення до промислового освоєння родовищ глауконiту (Автономна Республiка Крим, Вiнницька, Хмельницька, Чернiвецька та Луганська областi) та пiдрахунок запасiв i ресурсiв руди | 40,00 | 10,00 | - | 5,00 | 5,00 | 30,00 | |
| Встановлення промислового значення рудопроявiв бариту та доцiльностi їх розвiдки; пiдрахунок запасiв i ресурсiв флангiв Бiганьського родовища | млн. тонн | 4,20 | - | - | - | - | 4,20 |
| Геологiчнi, еколого-геологiчнi та iншi дослiдження територiї України | |||||||
| Геологiчне вивчення територiї України | |||||||
| Геологiчне довивчення площ у масштабi 1:200000 | тис. кв. кiлометрiв | 140,08 | 75,95 | 22,95 | 25,24 | 27,76 | 64,13 |
| Геологопрогнозне картування у масштабi 1:200000 | тис. кв. кiлометрiв | 9,17 | 4,97 | 1,50 | 1,65 | 1,82 | 4,20 |
| Геологiчна зйомка у масштабi 1:50000 | - " - | 4,12 | 2,23 | 0,67 | 0,74 | 0,82 | 1,89 |
| Пiдготовка геофiзичних основ пiд ГДП - 200 та ГДП - 50 | - " - | 37,24 | 20,19 | 6,10 | 6,71 | 7,38 | 17,05 |
| Гiдрогеологiчнi, iнженерно-геологiчнi та еколого-геологiчнi роботи | |||||||
| Бурiння та облаштування артезiанських свердловин для питного водопостачання | свердловин | 1500 | 900 | 300 | 300 | 300 | 600 |
| Гiдрогеологiчне та iнженерно-геологiчне картування: | тис. кв. кiлометрiв | ||||||
| у масштабi 1:50000 | 6,10 | 3,30 | 1,00 | 1,10 | 1,20 | 2,80 | |
| у масштабi 1:200000 | 94,39 | 51,18 | 15,46 | 17,01 | 18,71 | 43,21 | |
| Пошуки та розвiдка прiсних, мiнеральних i термальних вод та iншi гiдрогеологiчнi роботи | |||||||
| Геологорозвiдувальнi роботи на континентальному шельфi та в межах виключної (морської) економiчної зони | |||||||
| Геологiчне та iнженерно-геологiчне картування у масштабi 1:200000 з геолого-екологiчними дослiдженнями шельфа Чорного моря | тис. кв. кiлометрiв | 27,45 | 14,89 | 4,50 | 4,95 | 5,44 | 12,56 |
| Видавничi роботи | |||||||
| Пiдготовка i видання Держгеолкарти-200 та iнших зведених карт | комплектiв | 34 | 18 | 5 | 6 | 7 | 16 |
| Видання методичних рекомендацiй з пошуку i розвiдки родовищ корисних копалин та зведених матерiалiв науково-технiчних конференцiй, нарад тощо | видань | 23 | 13 | 5 | 5 | 3 | 10 |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |