УГОДА

мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Угорської Республiки про спiвробiтництво та надання взаємної допомоги в галузi попередження надзвичайних ситуацiй та лiквiдацiї їхнiх наслiдкiв

     Кабiнет Мiнiстрiв України та Уряд Угорської Республiки, далi - Сторони,

     усвiдомлюючи небезпеку, яку несуть для обох країн надзвичайнi ситуацiї;

     визнаючи, що спiвробiтництво у галузi попередження надзвичайних ситуацiй та лiквiдацiї їхнiх наслiдкiв сприятиме добробуту i безпецi обох держав;

     враховуючи користь, яку можуть отримати обидвi Сторони вiд обмiну науковою i технiчною iнформацiєю у вищезазначенiй галузi;

     беручи до уваги можливiсть виникнення надзвичайних ситуацiй, якi не можуть бути лiквiдованi силами i засобами однiєї з Сторiн, а також викликану цим необхiднiсть в координацiї дiй Сторiн з метою попередження надзвичайних ситуацiй та лiквiдацiї їхнiх наслiдкiв;

     пiдтримуючи зусилля Органiзацiї Об'єднаних Нацiй в галузi попередження надзвичайних ситуацiй та лiквiдацiї їхнiх наслiдкiв, поважаючи i пiдтверджуючи загальновизнанi норми i правила, якi iснують в рамках рiзних мiжнародних органiзацiй, вiдповiдних мiжнародних угод, а також прагнучи сприянню розвитку нацiональних законодавств в цiй галузi;

     домовились про таке:

Стаття 1
Предмет Угоди

     1. Ця Угода визначає принципи i рамки скоординованої дiяльностi Сторiн, умови надання допомоги у разi надзвичайних ситуацiй та лiквiдацiї їхнiх наслiдкiв, а також iншi форми спiвробiтництва.

     2. Ця Угода застосовується у разi надзвичайних ситуацiй та лiквiдацiї їхнiх наслiдкiв, якi Сторони не можуть подолати власними силами.

Стаття 2
Визначення

     Поняття, якi використовуються в цiй Угодi, мають такi значення:

     "допомога" - предмети, матерiали, фахiвцi та послуги Сторони, що надає, необхiднi для забезпечення потреб Сторони, що запитує;

     "Сторона, що запитує" - Сторона, яка звертається до iншої Сторони з проханням про надання допомоги;

     "Сторона, що надає" - Сторона, яка задовольняє прохання iншої Сторони про надання допомоги;

     "група з надання допомоги" - фахiвцi, група фахiвцiв Сторони, що надає, у тому числi члени формувань цивiльної оборони, призначена для надання допомоги i забезпечена необхiдним оснащенням;

     "надзвичайна ситуацiя" - подiя, яка виникла на об'єктi або територiї, що спричинена стихiйним лихом або людською дiяльнiстю, яка призвела (може призвести) до загибелi людей та/або значних матерiальних втрат, завдати шкоду здоров'ю людей i довкiллю та вимагає вжиття надзвичайних заходiв;

     "оснащення" - матерiали, технiчнi та транспортнi засоби, необхiднi для надання допомоги, спорядження групи з надання допомоги, матерiали, необхiднi для їхнього функцiонування, i особисте спорядження членiв групи;

     "вантаж допомоги" - матерiальнi засоби, що служать для зменшення наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, призначенi для безкоштовного розподiлу серед населення, яке постраждало внаслiдок надзвичайної ситуацiї;

     "держава транзиту" - держава будь-якої Сторони, через територiю якої, включаючи повiтряний простiр i територiальнi води, перевозяться групи з надання допомоги, оснащення та вантаж допомоги у третi країни;

     "персональнi данi" - вiдомостi, якi можуть бути пов'язанi з певною фiзичною особою, висновки, що випливають з цих вiдомостей i стосуються цiєї особи, зокрема, прiзвище, iм'я, по-батьковi, дата народження, мiсце проживання тощо, iншi вiдомостi, необхiднi для iдентифiкацiї цiєї особи.

Стаття 3
Принципи, за якими надається допомога

     1. Сторони спiвробiтничають вiдповiдно до умов цiєї Угоди, внутрiшнього законодавства, а також до мiжнародних угод, учасницями яких вони є, з метою негайного надання вiдповiдної iнформацiї та допомоги в разi надзвичайних ситуацiй.

     2. У разi надзвичайної ситуацiї, що виникла на територiї держави будь-якої Сторони, ця Сторона може звертатися з проханням про надання допомоги до iншої Сторони. Сторона, що надає, згiдно з своїми можливостями, допомагає Сторонi, що запитує, групами з надання допомоги, оснащенням та вантажем допомоги, якi призначенi для запобiгання та/або лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайної ситуацiї.

     3. Допомога надається безкоштовно, якщо Сторони не домовилися про iнше.

     4. Сторона, що запитує, забезпечує умови безперешкодного отримання i безкоштовного розподiлу вантажу допомоги виключно серед населення, яке постраждало внаслiдок надзвичайної ситуацiї.

     5. У ходi надання допомоги Сторони забезпечують використання груп з надання допомоги лише згiдно з їхнiм призначенням, рiвнем пiдготовки та оснащення.

     6. Групи з надання допомоги завершують дiяльнiсть пiсля виконання ними завдань або тодi, коли про це приймуть спiльне рiшення Компетентнi органи Сторiн. Пiсля цього групи з надання допомоги без затримки повертаються на територiю держави Сторони, що надає.

Стаття 4
Запити про допомогу i обмiн iнформацiєю

     1. У разi надзвичайної ситуацiї Сторони на пiдставi запиту надають одна однiй допомогу через Компетентнi органи.

     У запитi про надання допомоги Сторона, що запитує, зазначає:

     - мiсце, час, характер, масштаби та стан надзвичайної ситуацiї на даний момент;

     - iнформацiю про заходи з надання допомоги, вже вжитi i такi, якi плануються, детально визначає прiоритети допомоги, що запрошується.

     2. Сторона, що надає, негайно приймає рiшення про надання допомоги та iнформує Сторону, що запитує, про можливiсть та умови її надання.

     3. Данi, зазначенi в пунктi 1 цiєї статтi, постiйно оновлюються для вiдображення останнiх подiй i змiн в оперативнiй обстановцi.

Стаття 5
Форми надання допомоги

     1. Допомога може надаватися шляхом направлення груп з надання допомоги, шляхом передачi оснащення, вантажiв допомоги, необхiдної iнформацiї або iншим вiдповiдним чином.

     2. Надання допомоги включає в себе пошуковi, аварiйно-рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи, що здiйснюються в надзвичайних ситуацiях, дiяльнiсть, що має на метi рятування життя людей, захист здоров'я населення, евакуацiю населення на територiю держави iншої Сторони, зниження екологiчних, культурних, матерiальних втрат та iнших вторинних впливiв.

Стаття 6
Евакуацiя населення та його повернення

     1. Якщо в разi надзвичайної ситуацiї з зони лиха на територiї держави Сторони, що запитує, евакуюються особи на територiю держави Сторони, що надає, вони забезпечуються всiм необхiдним до моменту їхнього якнайшвидшого повернення Стороною, що надає. Сторона, що запитує, вiдшкодовує витрати щодо перебування i повернення цих осiб, якщо вони не є громадянами держави iншої Сторони.

     2. Обидвi Сторони приймають назад осiб, якi були евакуйованi на територiю держави iншої Сторони.

     3. Особи, якi евакуюються на територiю держави Сторони, що надає, перетинають державний кордон за документами, що посвiдчують особу, а в разi їхньої вiдсутностi - за списками, складеними вiдповiдними органами Сторони, що запитує.

Стаття 7
Транзит

     Сторони на пiдставi запиту та на основi цiєї Угоди сприяють забезпеченню безперешкодного пропуску через територiю своїх держав груп з надання допомоги, оснащення i вантажу допомоги, якщо будь-яка з них є державою транзиту.

Стаття 8
Компетентнi органи

     1. З питань надання допомоги та реалiзацiї положень цiєї Угоди, компетентними органами (далi - Компетентнi органи) є:

     з української Сторони:

     Мiнiстерство України з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи;

     з угорської Сторони:

     Мiнiстерство внутрiшнiх справ Угорської Республiки.

     2. Компетентнi органи Сторiн iнформують один одного про пiдроздiли та осiб, якi призначенi для пiдтримання подальшого зв'язку.

     3. Компетентнi органи при виконаннi цiєї Угоди можуть виходити на прямий зв'язок один з одним. З цiєю метою взаємно повiдомляють один одному точнi данi для пiдтримання зв'язку, зокрема адресу та атрибути зв'язку.

     4. Кожна Сторона забезпечує безперервне функцiонування свого Компетентного органу i пiдроздiлу зв'язку. У разi змiни Компетентного органу та пiдроздiлу зв'язку Сторони письмово iнформують одна одну.

Стаття 9
Спiльна комiсiя

     1. Для реалiзацiї положень цiєї Угоди, Компетентнi органи Сторiн засновують Спiльну комiсiю з питань спiвробiтництва у галузi попередження надзвичайних ситуацiй та лiквiдацiї їхнiх наслiдкiв. Умови створення та функцiї Спiльної комiсiї визначаються Компетентними органами Сторiн.

     2. Спiльна комiсiя проводить свої засiдання по черзi в Українi та в Угорськiй Республiцi в разi необхiдностi та за узгодженням Компетентних органiв Сторiн.

     3. Спiльна комiсiя планує та координує взаємну дiяльнiсть згiдно з цiєю Угодою та стежить за її виконанням.

Стаття 10
Координацiя та управлiння наданням допомоги у разi надзвичайних ситуацiй

     1. На територiї Сторони, що запитує, аварiйно-рятувальними роботами, роботами з лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, а також наданням допомоги потерпiлому населенню управляють органи та особи, уповноваженi на це згiдно з законодавством держави цiєї Сторони.

     2. Команда для груп з надання допомоги може даватися виключно через керiвникiв цих груп.

     3. Компетентний орган або уповноваженi органи Сторони, що запитує, iнформують керiвникiв цих груп про обстановку, яка склалася в зонi надзвичайної ситуацiї та на конкретних дiлянках робiт, визначають порядок виконання таких робiт, i, в разi необхiдностi, забезпечують цi групи перекладачами та iншими необхiдними засобами.

     4. Сторона, що запитує, вживає необхiдних правоохоронних заходiв щодо забезпечення безпеки членiв груп з надання допомоги, надає безкоштовне та невiдкладне медичне обслуговування, харчування та житло, а також забезпечує членiв груп предметами першої необхiдностi в разi вичерпання їхнiх власних запасiв.

Стаття 11
Порядок перетинання державного кордону та правила перебування на територiї iншої держави

     1. З метою забезпечення ефективностi та оперативностi надання допомоги Сторони гарантують, що формальностi, необхiднi для перетинання кордону, будуть зведенi до необхiдного мiнiмуму.

     2. Члени груп з надання допомоги, якi беруть участь у наданнi допомоги, можуть перетинати державний кордон та перебувати на територiї iншої держави за будь-якими документами, що посвiдчують особу, без дорожнiх документiв, вiз та дозволiв на перебування. Керiвник групи з надання допомоги, за вимогою, має пред'явити направлення на надання допомоги, у якому зазначено вид допомоги, що надається, характер групи з надання допомоги, список членiв групи, а також повинен пред'явити своє дiйсне службове посвiдчення з фотокарткою або iнший документ, що посвiдчує особу. У термiнових випадках направлення можна посвiдчити також iншими вiдповiдними способами.

     Сторони обмiнюються зразками чинних документiв, що посвiдчують особу.

     3. У термiнових випадках дозволяється перетинати державний кордон поза пунктами пропуску. У такому випадку необхiдно негайно повiдомити вiдповiдний митний та прикордонний органи.

     4. Члени груп з надання допомоги мають право носити однокрiй, який є звичайним на територiї держави Сторони, що надає, та вiдноситься до загальноприйнятого у цiй державi спорядження. Сторони не обмежують використання пiзнавальних знакiв, що застосовуються на транспортних засобах iншої Сторони.

     5. Члени груп з надання допомоги, перебуваючи на територiї держави Сторони, що запитує, повиннi дотримуватися законодавства цiєї держави про перебування iноземцiв.

     6. Сторони дотримуються положень, що мiстяться у пунктах 1-5 цiєї статтi, також у випадках, коли держава однiєї з Сторiн є транзитною.

     Компетентнi органи своєчасно сповiщають один одного про необхiднiсть транзиту i домовляються про вид та спосiб транзиту, а в разi необхiдностi забезпечують транспортне супроводження групи з надання допомоги пiд час перетинання транзитної територiї.

Стаття 12
Ввезення, вивезення i транзит оснащення та вантажiв допомоги

     1. Сторони сприяють спрощенню перевезення оснащення та вантажiв допомоги через державний кордон. При перетинаннi кордону керiвник групи з надання допомоги має пред'явити митним органам iншої Сторони перелiк оснащення та перелiк вантажу допомоги, що ввозяться або вивозяться. Оскiльки у термiнових випадках кордон дозволяється перетинати i поза пунктiв пропуску, цей перелiк необхiдно негайно передати вiдповiдному митному органу.

     2. Групи з надання допомоги мають право ввозити та вивозити тiльки оснащення та вантажi допомоги.

     3. Заборони та обмеження на товарообiг не поширюються на оснащення та вантажi допомоги, що перевозяться через кордон. Оснащення та вантажi допомоги, якщо їхнє цiльове призначення пiдтверджене документально, звiльняються також вiд мита, податкiв та iнших зборiв.

     4. Для автомобiлiв, що перевозять групи з надання допомоги та вантажi допомоги, не потрiбнi мiжнароднi дорожнi транспортнi дозволи.

     5. Оснащення, яке не було використане або знищене, Сторона, що надає, доставляє назад. У випадку, якщо предмети оснащення залишаються на територiї Сторони, що запитує, як вантаж допомоги, про цей факт iз зазначенням кiлькостi, виду, мiсця застосування цього оснащення необхiдно повiдомити Компетентному органу Сторони, що запитує, який в свою чергу невiдкладно повiдомляє про це вiдповiдний митний орган цiєї Сторони. Митний орган Сторони, що запитує, поводиться у подальшому з цим оснащенням вiдповiдно до свого нацiонального законодавства.

     6. Положень пунктiв 3 та 5 необхiдно вiдповiдно дотримуватись також при перевезеннi медичних препаратiв, що мiстять наркотики та психотропнi речовини. Групи з надання допомоги можуть перевозити цi препарати тiльки в кiлькостi, необхiднiй для надання невiдкладної медичної допомоги. Використовувати їх має право лише квалiфiкований медичний персонал вiдповiдно до чинного законодавства держави Сторони, що надає. Обiг таких препаратiв Сторони не вiдносять до обiгу наркотикiв та психотропних речовин, що визначений у мiжнародних договорах, учасницями яких Сторони є.

     7. Ввезення на територiю Сторони, що запитує, зброї та боєприпасiв, крiм промислових вибухiвок, заборонено.

     8. Органи, уповноваженi на це внутрiшнiм законодавством Сторони, що запитує, мають право здiйснювати контроль за використанням та зберiганням оснащення та матерiалiв, зазначених у пунктах 3-6 цiєї статтi.

     9. Положення, що мiстяться у пунктах 1-8, застосовуються також i у випадках транзитних перевезень.

     10. Сторона, що запитує, проводить хiмiчне та радiоактивне обеззаражування оснащення. Якщо немає можливостi провести подiбне обеззаражування, оснащення залишають на територiї держави Сторони, що запитує.

Стаття 13
Використання повiтряних суден

     1. Для перевезення груп з надання допомоги, оснащення та вантажу допомоги, а також для оперативного надання допомоги може бути використаний повiтряний вид транспорту.

     2. Компетентний Орган Сторони, що надає, повiдомляє Компетентному Органу Сторони, що запитує, про рiшення використовувати повiтрянi судна для надання допомоги з зазначенням даних про повiтряне судно, його типу, країни реєстрацiї та розпiзнавального знаку, кiлькостi членiв екiпажу, характеру вантажу, розкладу польоту та списку пасажирiв, маршруту польоту, що передбачається, мiсця посадки, а також даних про час польоту.

     3. Сторони забезпечують можливiсть перельоту повiтряних суден з територiї держави Сторони, що надає, через територiю своїх держав з метою, зазначеною в пунктi 1, а також можливiсть зльоту та посадки на призначеному мiсцi поза мiжнародних аеропортiв.

     4. Сторона, що надає, звiльняється вiд оплати за пролiт, посадку, стоянку на аеродромi та злiт з нього повiтряних суден, а також за навiгацiйнi послуги при виконаннi завдань, пов'язаних з реалiзацiєю цiєї Угоди.

     5. Польоти повiтряних суден повиннi здiйснюватись вiдповiдно до правил, що встановленi Мiжнародною органiзацiєю цивiльної авiацiї (ICAO) та держави кожної з Сторiн, якщо iнше не обговорене цiєю Угодою.

     6. Про вiдшкодування витрат, що понесенi при наданнi допомоги, за пальне i технiчне обслуговування повiтряних суден Компетентнi органи Сторiн будуть домовлятися окремо у кожному конкретному випадку.

Стаття 14
Вiдшкодування збиткiв

     1. По вiдношенню одна до одної Сторони вiдмовляються вiд претензiй на вiдшкодування збиткiв, у тому числi збиткiв довкiллю, якщо член групи з надання допомоги заподiє шкоду в зв'язку з виконанням завдань, пов'язаних з реалiзацiєю цiєї Угоди.

     По вiдношенню одна до одної Сторони також вiдмовляються вiд претензiй на вiдшкодування збиткiв, що спричиненi здоров'ю члена групи з надання допомоги або у разi його смертi, якщо це сталося пiд час виконання завдань, пов'язаних з реалiзацiєю цiєї Угоди.

     2. Якщо член групи з надання допомоги Сторони, що надає, у зв'язку з виконанням завдань, пов'язаних з реалiзацiєю цiєї Угоди, заподiє шкоду третiй особi на територiї держави Сторони, що запитує, то вiдповiдальнiсть за це несе Сторона, що запитує.

     3. Положення пунктiв 1-2 недiйснi, якщо шкода була заподiяна членом групи з надання допомоги навмисно або через грубу необережнiсть.

     4. Дiя положень пунктiв цiєї статтi розповсюджується лише на випадки, якi сталися в перiод мiж прибуттям групи з надання допомоги на територiю держави Сторони, що запитує, та вибуттям з цiєї територiї.

     5. Компетентнi органи Сторiн тiсно спiвпрацюють в iнтересах спрощення розгляду претензiй щодо вiдшкодування збиткiв. З цiєю метою вони обмiнюються всiєю наявною iнформацiєю.

Стаття 15
Форми спiвробiтництва

     1. Спiвробiтництво в рамках цiєї Угоди включає:

     а) прогнозування, попередження надзвичайних ситуацiй та оцiнку їхнiх наслiдкiв, включаючи при цьому обмiн науковим, технiчним та практичним досвiдом;

     b) органiзацiю для фахiвцiв конференцiй, занять, наукових програм та професiйних курсiв, у тому числi спiвробiтництво мiж вiдповiдними навчальними закладами та проведення спiльних навчань;

     c) обмiн iнформацiєю про загрозу надзвичайної ситуацiї, а також про її наслiдки, особливо у тих випадках, коли загроза стосується територiї держави iншої Сторони;

     d) розслiдування причин надзвичайних ситуацiй.

     2. Здiйснюючи спiвробiтництво, передбачене пунктом 1 цiєї статтi, Сторони застосовують вiдповiднi положення цiєї Угоди за винятком пунктiв 1 та 2 статтi 11.

Стаття 16
Спiвробiтництво з мiжнародними та нацiональними органiзацiями

     Сторони на основi взаємної домовленостi можуть залучати зацiкавленi мiжнароднi та нацiональнi органiзацiї та установи до заходiв, що пов'язанi з реалiзацiєю цiєї Угоди.

Стаття 17
Захист персональних даних

     У тому випадку, коли на пiдставi даної Угоди передаються персональнi данi, необхiдно керуватися внутрiшнiм законодавством Сторiн, беручи до уваги наступне:

     а) отримувач може використовувати персональнi данi лише для цiлей, визначених даною Угодою, i лише з дотриманням умов, визначених передавачем;

     b) на прохання передавача, отримувач iнформує передавача про використання персональних даних, а також про результати, отриманi за їх допомогою;

     c) персональнi данi можуть бути переданi лише органам, що беруть участь у виконаннi цiєї i уповноваженi на опрацювання персональних даних Угоди (далi - органи, уповноваженi на опрацювання персональних даних). Отримувач може передавати персональнi данi лише за попередньою письмовою згодою передавача;

     d) передавач зобов'язаний слiдкувати за правильнiстю даних, що передаються, а також за їхньою необхiднiстю i вiдповiднiстю з огляду на мету передачi. При цьому необхiдно враховувати заборони щодо передачi, якi визначенi внутрiшнiм законодавством. У тому випадку, якщо буде встановлено, що переданi данi є неправильними або їх не можна було передавати, необхiдно без затримки повiдомити про це отримувача. Отримувач повинен виправити отриманi данi або знищити їх;

     e) у тому випадку, коли передавачу, вiдповiдно до чинного законодавства належить знищити персональнi данi у визначений термiн, передавач повiдомляє про цей термiн отримувача. Незалежно вiд згаданого термiну переданi персональнi данi пiдлягають знищенню, якщо вони не потрiбнi для тiєї мети, з якою були переданi;

     f) передавач та отримувач зобов'язанi вести облiк переданих i отриманих персональних даних;

     g) передавач i отримувач зобов'язанi ефективно захищати переданi персональнi данi вiд несанкцiонованого доступу, незаконного внесення в них змiн та розголошення.

Стаття 18
Вiдношення до iнших мiжнародних угод

     Ця Угода не зачiпає прав та обов'язкiв Сторiн, що передбаченi iншими укладеними ними мiжнародними угодами.

Стаття 19
Врегулювання спiрних питань

     Будь-якi спiрнi питання вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди будуть вирiшуватись Компетентними органами Сторiн шляхом переговорiв, а в разi необхiдностi - по дипломатичних каналах.

Стаття 20
Поправки до Угоди

     За взаємною домовленiстю Сторони можуть вносити до цiєї Угоди необхiднi доповнення та змiни, якi оформлюються вiдповiдними протоколами.

     Протоколи до Угоди набирають чинностi на 30 день вiд дати отримання останньої дипломатичної ноти про виконання Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття ними чинностi.

Стаття 21
Заключнi положення

     1. Ця Угода укладена на невизначений термiн i набирає чинностi на 30 день вiд дати отримання останньої дипломатичної ноти про виконання Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття нею чинностi.

     2. Угода може бути денонсована кожною iз Сторiн. Угода втрачає чиннiсть через 6 мiсяцiв вiд дати отримання однiєю iз Сторiн дипломатичної ноти iншої Сторони про своє бажання припинити дiю цiєї Угоди.

     3. Положення цiєї Угоди продовжуватимуть застосовуватись щодо зобов'язань, якi виникли на її основi i не були виконанi на момент припинення її дiї, до повного виконання таких зобов'язань.

     Вчинено у м. Будапештi 27 жовтня 1998 року в двох примiрниках, кожний українською та угорською мовами, причому всi тексти є автентичними.

За Кабiнет Мiнiстрiв України
(пiдпис)
За Уряд Угорської Республiки
(пiдпис)
Copyright © 2022 НТФ «Интес»
Все права сохранены.