УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Республiки Сiнгапур про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи
Уряд України та Уряд Республiки Сiнгапур,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи,
домовилися про таке:
Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Угоди
Дiя цiєї Угоди поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Угоди
1. Дiя цiєї Угоди поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.
2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна.
3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, зокрема є:
a) в Українi:
- податок з доходiв фiзичних осiб; i
- податок на прибуток пiдприємств;
(далi - український податок);
b) у Сiнгапурi:
- податок на прибуток;
(далi - сiнгапурський податок).
4. Дiя цiєї Угоди поширюється також на будь-якi iдентичнi або значним чином подiбнi податки, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одному про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Угоди, якщо з контексту не випливає iнше:
a) термiн "Україна" у випадку використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф та її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територiя, у межах якої можуть здiйснюватися права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;
b) термiн "Сiнгапур" означає Республiку Сiнгапур та при використаннi в географiчному значеннi, термiн "Сiнгапур" уключає територiальнi води Сiнгапуру та будь-яку територiю, яка простирається за межами територiальних вод Сiнгапуру, морське дно та надра такої територiї, яка визначена або може бути в подальшому визначена за законами Сiнгапуру та вiдповiдно до мiжнародного права як територiя, у межах якої можуть здiйснюватися сувереннi права Сiнгапуру з метою розвiдки та видобутку природних ресурсiв, органiчних або неорганiчних;
c) термiни "Договiрна Держава" означає, залежно вiд контексту, Україну або Сiнгапур;
d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю та будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом iншої Договiрної Держави;
g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;
h) термiн "компетентний орган" означає:
i) у випадку України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника, та
ii) у випадку Сiнгапуру - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника;
i) термiн "нацiональна особа" стосовно Договiрної Держави означає:
i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий згiдно iз чинним законодавством Договiрної Держави.
2. Пiд час застосування в будь-який час цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Угодi, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, якщо з контексту не випливає iнше. Будь-яке значення такого термiна, яке надається йому за чинним податковим законодавством цiєї Держави, превалює над значенням, що надається цьому термiну за iншими законами цiєї Держави.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю, а також уключає цю Державу й будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю або мiсцевий орган влади чи орган, заснований вiдповiдно до закону.
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:
a) вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, в якiй вона зазвичай проживає;
c) якщо вона зазвичай проживає в обох Договiрних Державах або коли вона зазвичай не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом лише тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) у будь-якому iншому випадку компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, компетентнi органи Договiрних Держав прагнуть вирiшити це питання за взаємною домовленiстю й визначити спосiб застосування Угоди до такої особи. За вiдсутностi такої домовленостi, така особа не вважається резидентом жодної з Договiрних Держав для цiлей отримання переваг вiдповiдно до цiєї Угоди.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, уключає:
a) мiсце управлiння;
b) фiлiал;
c) офiс;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; та
g) склад або примiщення, що використовуються як торговельна точка.
3. Термiн "постiйне представництво" також уключає:
a) будiвельний майданчик, будiвельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову дiяльнiсть, якщо тривалiсть робiт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи дiяльнiстю, перевищує 12 мiсяцiв;
b) надання послуг, у тому числi консультацiйних послуг, пiдприємством через спiвробiтникiв або iнший персонал, найнятий пiдприємством для таких цiлей, але якщо дiяльнiсть такого характеру триває (у рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) в Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi становлять у сукупностi бiльше, нiж 6 мiсяцiв, у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки;
c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах "a" - "e", за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 й 2, якщо особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6, дiє вiд iменi пiдприємства й має та зазвичай використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство вважається таким, що має постiйне представництво в цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо й здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не може перетворити це постiйне мiсце дiяльностi в постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства i якщо мiж цим пiдприємством й агентом в їхнiх комерцiйних i фiнансових зв'язках iснують або встановлюються умови, якi вiдрiзняються вiд тих, якi могли б iснувати мiж незалежними пiдприємствами, вiн не вважатиметься агентом з незалежним статусом у значеннi цього пункту.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює компанiю чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну iз цих компанiй у постiйне представництво iншої.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має в законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу й обладнання, використовуванi в сiльському й лiсовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права стосовно земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мiнеральних джерел та iнших природних ресурсiв; морськi й повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 й 3 також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства й до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання всiх витрат, у тому числi управлiнських та загальноадмiнiстративних витрати, якi б пiдлягали вирахуванню, якби постiйне представництво було незалежним пiдприємством, настiльки, наскiльки їх можна обґрунтовано розподiлити постiйному представництву як у Договiрнiй Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi вiднiмання витрат не дозволяються стосовно будь-яких сум, якщо такi є, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi виплати за використання виключних або iнших прав, або як комiсiйнi за наданi окремi послуги або за управлiння, чи, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану постiйному представництву. Таким самим чином пiд час визначення прибутку постiйного представництва не враховуються суми, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства чи будь-яким з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi виплати за використання виключних або iнших прав, або як комiсiйнi за окремi послуги або за управлiння, або, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв.
4. Настiльки, наскiльки в Договiрнiй Державi визначення прибутку, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, викладеним у цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо немає достатньої та вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток уключає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не зачiпатимуться положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський та повiтряний транспорт
1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях уключають:
a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; та
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв; де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна в мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пункту 1 також застосовуються до прибуткiв вiд участi в пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. Якщо:
a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо чи опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, або
b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi, або капiталi пiдприємства Договiрної Держави та пiдприємства iншої Договiрної Держави й у кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з них, але через наявнiсть цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства й, вiдповiдно, оподаткований.
2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковане в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином уключенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови вiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується iз цих прибуткiв, якщо ця iнша Держава вважає поправку обґрунтованою. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав повиннi консультуватися один з одним у випадку потреби.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо особою - фактичним власником дивiдендiв є компанiя (яка не є товариством), яка володiє безпосередньо принаймнi 20 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;
b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою вирiшать спосiб застосування цих обмежень.
Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2, дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, оподатковуються лише в iншiй Договiрнiй Державi якщо особою - фактичним власником дивiдендiв є Уряд тiєї iншої Держави або її Центральний Банк чи будь-яка її iнша урядова установа або орган, заснований вiдповiдно до закону, як може погоджуватися час вiд часу мiж компетентними органами Договiрних Держав.
4. Термiн "дивiденди" у випадку використання в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
5. Положення пунктiв 1 й 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази й холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з такими постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
6. У випадках, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибутки або дохiд з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком випадку, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або коли холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованими в цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється в цiй iншiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi й сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.
Спосiб застосування цих обмежень установлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2, проценти, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави оподатковуються лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо особою - фактичним власником процентiв є Уряд цiєї iншої Держави або її Центральний Банк чи будь-яка її iнша урядова установа або орган, заснований вiдповiдно до закону, як може погоджуватись час вiд часу мiж компетентними органами Договiрних Держав.
4. Термiн "проценти" у випадку вжиття в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення й незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафнi санкцiї за несвоєчаснi платежi не вважаються процентами для цiлей цiєї статтi.
5. Положення пунктiв 1 й 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази й боргова вимога, стосовно якої сплачуються проценти, справдi пов'язана з такими постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
6. Уважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником й особою - фактичним власником процентiв, або мiж ними обома й будь-якою iншою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником й особою - фактичним власником процентiв, за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються лише до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має стосунок до створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом такого створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi й сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi в Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 7,5 вiдсотка вiд загальної суми роялтi.
Спосiб застосування цих обмежень установлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
3. Термiн "роялтi" у випадку вжиття в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, у тому числi кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки, що використовуються для телебачення чи радiомовлення, будь-якими комп'ютерними програмами, будь-яким патентом, торговою маркою, кресленням або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, стосовно промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 й 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази й право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14, залежно вiд обставин.
5. Уважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником й особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома й будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником й особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має стосунок до створення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується в статтi 6 i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження:
a) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують принаймнi три четвертих своєї вартостi безпосередньо чи опосередковано вiд нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi; або
b) паїв у товариствi, активи якого одержують принаймнi три четвертих своєї вартостi безпосередньо чи опосередковано з нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, можуть бути оподаткованi в цiй iншiй Державi.
Для цiлей пiдпункту "b" цього пункту активи, що складаються з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi "a" цього пункту вважаються нерухомим майном.
3. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, що знаходиться в розпорядженнi резидента Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
4. Доходи, одержуванi пiдприємством Договiрної Держави вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються лише в цiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого, нiж те, про яке йдеться в пунктах 1, 2, 3 та 4, оподатковуються лише в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Дохiд, що одержується фiзичною особою, яка є резидентом Договiрної Держави стосовно професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується лише в цiй Державi, крiм наведених нижче випадкiв, коли такий дохiд може також оподатковуватися в iншiй Договiрнiй Державi:
a) якщо вiн володiє постiйною базою, регулярно доступною йому в iншiй Договiрнiй Державi, що використовується ним з метою здiйснення своєї дiяльностi; в такому випадку дохiд може оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази; або
b) якщо його перебування в iншiй Договiрнiй Державi становить або перевищує в сукупностi 183 днi в будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного календарного року; у такому випадку тiльки та частина доходу, яка отримується вiд його дiяльностi в цiй iншiй Державi, може бути оподаткована в цiй iншiй Державi.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18 та 19 платня, заробiтна плата й iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується лише в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного календарного року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави; та
c) витрат зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в iншiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватися в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
Стаття 17
Артисти й спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 й 15, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як артистом, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi або у зв'язку з особистою дiяльнiстю, здiйснюваною артистом або спортсменом, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7, 14 та 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.
3. Положення пунктiв 1 й 2 не будуть застосовуватися до доходу, одержаного вiд дiяльностi, що здiйснюється в Договiрнiй Державi артистом або спортсменом, якщо вiзит у цю Державу повнiстю або переважно фiнансується за рахунок суспiльних фондiв однiєї або обох Договiрних Держав або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади або органiв, заснованих вiдповiдно до закону. У такому випадку дохiд пiдлягає оподаткуванню лише в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є артист або спортсмен.
Стаття 18
Пенсiї
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються як вiдшкодування за роботу в минулому резиденту Договiрної Держави, оподатковуватимуться лише в цiй Державi.
2. Незважаючи на положення пункту 1, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її адмiнiстративно-територiальної одиницi або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, мiсцевим органом влади або органом, заснованим вiдповiдно до закону, будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади або органу, заснованому вiдповiдно до закону, оподатковується лише в цiй Державi;
b) Однак така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода, оподатковується лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi й фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання послуг.
2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або органом, заснованим вiдповiдно до закону, або зi створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, що надавалися для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, мiсцевого органу влади або органу, заснованому вiдповiдно до закону, оподатковується лише в цiй Державi;
b) Однак така пенсiя оподатковується лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом або нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 й 18 застосовуються до заробiтної плати, платнi та iншої подiбної винагороди та пенсiй стосовно послуг, що надавались у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, мiсцевим органом влади або її органом, заснованим вiдповiдно до закону.
Стаття 20
Студенти
Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом, стажистом або практикантом, який є чи був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави й перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в цiй iншiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються з джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йдеться в попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв, iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану в нiй постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 й 2, види доходiв резидента Договiрної Держави, якi не розглядаються в попереднiх статтях цiєї Угоди i якi виникають в iншiй Договiрнiй Державi, можуть також бути оподаткованi в цiй iншiй Державi.
Стаття 22
Усунення подвiйного оподаткування
1. В Українi подвiйне оподаткування усувається таким чином:
Якщо резидент України одержує дохiд, який згiдно з положеннями цiєї Угоди може оподатковуватись у Сiнгапурi, Україна дозволить вирахувати з податку на дохiд цього резидента суму, що дорiвнює сумi податку на дохiд, сплаченiй у Сiнгапурi. Це вирахування в будь-якому випадку не повинно перевищувати частину податку з доходу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу, який може обкладатися податком в Українi.
Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Угоди одержаний дохiд, яким володiє резидент України, звiльнено вiд податку в Українi, Україна може, проте, пiд час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента, узяти до уваги звiльнений вiд податку дохiд.
2. У Сiнгапурi подвiйне оподаткування усувається таким чином:
Якщо резидент Сiнгапуру одержує дохiд з України, який згiдно з положеннями цiєї Угоди може оподатковуватись в Українi, Сiнгапур, вiдповiдно до свого законодавства про надання знижки стосовно податку у виглядi кредиту проти сiнгапурського податку, що сплачується в будь-якiй країнi, iншiй нiж Сiнгапур, дозволить знижку стосовно сплаченого українського податку безпосередньо або шляхом вирахування у виглядi кредиту проти сiнгапурського податку, який сплачується стосовно доходу цього резидента. Якщо таким доходом є дивiденди, сплаченi компанiєю, яка є резидентом України, резиденту Сiнгапуру, яким є компанiя, що володiє безпосередньо чи опосередковано не менш нiж 10 вiдсотками акцiонерного капiталу першої згаданої компанiї, то пiд час надання кредиту буде прийнято до уваги український податок, сплачений компанiєю в ходi розподiлу її прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.
Стаття 23
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими, нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Держави за тих самих обставин, зокрема з погляду резиденцiї. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.
2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.
3. Нiщо в цiй статтi не розглядається як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особам, що не є резидентами цiєї Держави, будь-якi особистi знижки, звiльнення та вирахування для податкових цiлей, якi надаються особам, що є її резидентами вiдповiдно до її податкових законiв.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi й iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувалися резиденту першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають у першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими чи бiльш обтяжливими, нiж оподаткування, i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, якi охоплюються цiєю Угодою.
Стаття 24
Процедура взаємного погодження
1. Якщо особа вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 23, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Угоди.
2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватися незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання стосовно тлумачення або застосування Угоди. Вони можуть також консультуватися, з метою усунення подвiйного оподаткування, у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
Стаття 25
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Угода, настiльки, наскiльки оподаткування вiдповiдно до нацiональних законодавств не суперечить цiй Угодi, особливо для недопущення шахрайства або запобiгання ухиленню вiд сплати податкiв. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, уважається конфiденцiйною так само, як й iнформацiя, одержана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави, i розкриватиметься тiльки особам або органам влади (у тому числi судам й адмiнiстративним органам), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Угоди. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки iз цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.
2. У жодному випадку положення пункту 1 не слiд тлумачити як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння однiєї або iншої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.
Стаття 26
Спiвробiтники дипломатичних представництв i
консульських установ
Нiщо в цiй Угодi не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.
Стаття 27
Набрання чинностi
Договiрнi Держави письмово повiдомлять одна однiй дипломатичними каналами про завершення всiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання Угодою чинностi. Ця Угода набирає чинностi з дати останнього iз цих письмових повiдомлень, i її положення застосовуються:
a) в Українi:
i) стосовно податкiв, утриманих у джерела з або пiсля 1 сiчня року, що настає за роком набрання Угодою чинностi; та
ii) стосовно iнших податкiв, якi стягуються пiд час податкового року, що починається з або пiсля 1 сiчня року, що настає за роком набрання Угодою чинностi.
b) у Сiнгапурi:
стосовно податку, що пiдлягає стягненню протягом будь-якого податкового року, що починається з або пiсля 1 сiчня другого календарного року, що настає за роком набрання Угодою чинностi.
Стаття 28
Припинення дiї
Ця Угода укладається на невизначений строк. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Угоди шляхом надiслання дипломатичними каналами письмового повiдомлення про свiй намiр припинити її дiю за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що настає пiсля закiнчення п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Угодою.
У такому випадку чиннiсть Угоди буде припинено:
a) в Українi:
i) стосовно податкiв, утриманих у джерела, з або пiсля 1 сiчня року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї; та
ii) стосовно iнших податкiв за податковий рiк, що починається з або пiсля 1 сiчня року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї.
b) у Сiнгапурi:
стосовно податку, що пiдлягає стягненню протягом будь-якого податкового року, що починається з або пiсля 1 сiчня другого календарного року, що настає за роком надання повiдомлення.
На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, вiдповiдним чином на те вповноваженi, пiдписали цю Угоду.
Учинено у двох примiрниках в м. Сiнгапур 26 сiчня 2007 р. українською та англiйською мовами, при цьому обидва тексти є рiвно автентичними.
| За Уряд України | За Уряд Республiки Сiнгапур |
ПРОТОКОЛ
Уряд України та Уряд Республiки Сiнгапур домовилися, що пiд час пiдписання Угоди про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи, цього дня укладеної мiж Урядом України та Урядом Республiки Сiнгапур, тi, що пiдписалися нижче, домовилися стосовно наведених нижче положень, якi є невiд'ємною частиною цiєї Угоди.
1. Стосовно цiєї Угоди
Термiн "орган, заснований вiдповiдно до закону" означає урядовий орган, створений вiдповiдно до законодавства Сiнгапуру i який виконує функцiї Уряду Сiнгапуру, як це зазначено в згаданому законодавствi.
2. Стосовно статтi 2
Положення цiєї Угоди не поширюються на штрафи та пеню за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.
3. Стосовно статтi 10 й статтi 11
Термiн "Уряд", у випадку Сiнгапуру, включає:
i) Головну грошово-кредитну установу Сiнгапуру;
ii) Урядову iнвестицiйну корпорацiю Сiнгапуру.
4. Стосовно статтi 23
a) Для цiлей пункту 4 Договiрнi Держави домовилися, що для цiлей надання права на вирахування процентних платежiв, сплачених нерезидентам, нiщо в зазначеному пунктi не заважає Договiрнiй Державi не встановлювати податки, що стягуються у джерела з таких платежiв.
b) Нiщо в статтi 23 не зобов'язує Договiрну Державу надавати громадянам iншої Договiрної Держави тi особистi знижки, звiльнення та вирахування для податкових цiлей, якi вона надає своїм фiзичним особам, як це може бути зазначено в законах з питань оподаткування цiєї Договiрної Держави.
c) Якщо Договiрна Держава надає податковi пiльги своїм громадянам, якi призначенi стимулювати економiчний та соцiальний розвиток вiдповiдно до своєї нацiональної полiтики та критерiїв, це не розглядається як дискримiнацiя згiдно зi статтею 23.
На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, вiдповiдним чином на те вповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Учинено у двох примiрниках в м. Сiнгапур 26 сiчня 2007 р. українською та англiйською мовами, при цьому обидва тексти є однаково автентичними.
| За Уряд України | За Уряд Республiки Сiнгапур |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |