КОНВЕНЦIЯ
мiж Урядом України i Урядом Iсландської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та капiтал
Уряд (Кабiнет Мiнiстрiв) України та Уряд Iсландської Республiки,
бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та капiтал,
домовилися про таке:
Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Конвенцiї
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Конвенцiї
1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи й на капiтал, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їхнього стягнення.
2. Податками на доходи й на капiтал уважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу та загальної вартостi капiталу або з елементiв доходу чи капiталу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна, а також податки на прирiст капiталу.
3. Податками, до яких застосовується ця Конвенцiя, зокрема, є:
a) в Українi:
i) податок на прибуток
пiдприємств i
ii) податок з доходiв фiзичних осiб
(далi - український податок);
b) в Iсландiї:
i) податки на прибуток
державi,
ii) податок на прибуток
мунiципалiтетам
(далi - iсландський податок).
4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або значним чином подiбних податкiв, якi вводяться пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одному про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.
5. Положення цiєї Конвенцiї не застосовуються до штрафiв та пенi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо контекст не вимагає iншого:
a) термiн "Україна" у випадку вжиття в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф та її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територiя, у межах якої можуть здiйснюватися права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;
b) термiн "Iсландiя" означає Iсландську Республiку у випадку вжиття в географiчному значеннi означає територiю Iсландської Республiки, включаючи її територiальнi води та будь-яку територiю за межами територiальних вод, в межах якої Iсландiя у вiдповiдностi iз мiжнародним правом здiйснює юрисдикцiю або сувереннi права стосовно морського дна, його надр та вод, що його покривають, та їхнiх природних ресурсiв;
c) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю та будь-яке iнше об'єднання осiб;
d) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;
e) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, яким керує резидент Договiрної Держави, та пiдприємство, яким керує резидент iншої Договiрної Держави;
f) термiни "Договiрна Держава" й "iнша Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Iсландiю;
g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;
h) термiн "компетентний орган" означає:
i) у випадку України -
Мiнiстерство фiнансiв України або його
повноважного представника;
ii) у випадку Iсландiї - Мiнiстра
фiнансiв або його повноважного представника;
i) термiн "нацiональна особа" означає:
i) будь-яку фiзичну
особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
ii) будь-яку юридичну особу,
товариство або асоцiацiю, що одержує свiй статус
як такий згiдно з чинним законодавством
Договiрної Держави.
2. Щодо застосування будь-коли цiєї Конвенцiї Договiрною Державою, будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше. Будь-яке значення такого термiна, яке надається йому за чинним податковим законодавством цiєї Держави, превалює над значенням, що надається цьому термiну за iншими законами цiєї Держави.
Стаття 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї чи будь-якого iншого аналогiчного критерiю, а також уключає цю Державу й будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю або мiсцевий орган влади. Проте цей термiн не включає будь-якої особи, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно прибуткiв з джерел у цiй Державi або стосовно капiталу, що в нiй знаходиться.
2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
a) особа вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має мiсце постiйного проживання; якщо особа має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Договiрна Держава, в якiй особа має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або якщо особа не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона зазвичай проживає;
c) якщо особа зазвичай проживає в обох Договiрних Державах або якщо вона зазвичай не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй розмiщено її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсце управлiння;
b) фiлiал;
c) офiс;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;
g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; та
h) склад або iнше примiщення, що використовується як торговельна точка.
3. Термiн "постiйне представництво" також уключає:
a) будiвельний майданчик, будiвельний, складальний або монтажний проект чи пов'язану з ними наглядову дiяльнiсть, тiльки якщо тривалiсть робiт, пов'язана з таким майданчиком, проектом чи дiяльнiстю, перевищує 6 мiсяцiв;
b) надання послуг, у тому числi консультацiйних послуг, пiдприємством через спiвробiтникiв або iнший персонал, найнятий пiдприємством для таких цiлей, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру триває (у рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) в Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi становлять у сукупностi бiльше, нiж шiсть мiсяцiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi вважається, що термiн "постiйне представництво" не включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або доставки;
c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах "a" - "e" цього пункту, за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i зазвичай використовує у Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства або утримує запас товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з якого здiйснюються регулярнi продажi таких товарiв або виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для цього пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не може перетворити це постiйне мiсце дiяльностi в постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства i якщо мiж цим пiдприємством й агентом в їхнiх комерцiйних i фiнансових зв'язках iснують або встановлюються умови, якi вiдрiзняються вiд тих, якi могли б iснувати мiж незалежними пiдприємствами, вiн не вважатиметься агентом з незалежним статусом у значеннi цього пункту.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну iз цих компанiй у постiйне представництво iншої.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має в законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу та обладнання, що використовуються в сiльському й лiсовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права стосовно земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна та права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мiнеральних джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi та повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються до доходiв, що одержуються вiд прямого використання, здавання в оренду нерухомого майна або використання його в будь-якiй iншiй формi.
4. Положення пунктiв 1 й 3 цiєї статтi також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства й до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло би в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, у тому числi управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi вiднiмання витрат не дозволяються стосовно сум, якщо такi є, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйним представництвом головному офiсовi пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як вiдшкодування, гонорар або iншi подiбнi виплати за використання виключних або iнших прав, або як комiсiйнi за наданi окремi послуги або за управлiння, чи, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану постiйному представництву.
4. Настiльки, наскiльки в Договiрнiй Державi визначення прибутку, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Жодний прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв цiєї статтi прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої та вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток уключає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не зачiпатимуться положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнароднi перевезення
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях уключають:
a) доход вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; та
b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (у тому числi трейлерiв i вiдповiдного устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда або таке використання, утримання або оренда залежно вiд випадку є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна в мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi також застосовуються до прибуткiв вiд участi в спiльному фондi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. Якщо:
a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, або
b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi, або капiталi пiдприємства Договiрної Держави та пiдприємства iншої Договiрної Держави й у кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства й вiдповiдно оподаткований.
2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави i вiдповiдно оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином уключенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується iз цих прибуткiв. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав повиннi консультуватися один з одним, якщо необхiдно.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивiдендiв - є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (яка не є товариством), яка володiє безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;
b) 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.
Спосiб застосування цих обмежень установлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" у випадку вжиття в цiй статтi означає доход вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як доход вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 й 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази й холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, є справдi пов'язаним з такими постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. У випадках, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком настiльки, наскiльки цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або настiльки, наскiльки холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованими в цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється в цiй iншiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi й сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi, якщо такий резидент є особою - фактичним власником цих процентiв.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо отримувач є особою - фактичним власником процентiв, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми процентiв. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
3. Термiн "проценти" у випадку вжиття в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду незалежно вiд iпотечного забезпечення й незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафнi санкцiї за несвоєчаснi платежi не вважаються процентами для цiлей цiєї статтi.
4. Положення пунктiв 1 й 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, справдi пов'язана з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
5. Уважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є ця Держава, її адмiнiстративно-територiальна одиниця, або мiсцевий орган влади, або резидент цiєї Держави. Проте якщо особа, що сплачує проценти незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником й особою - фактичним власником процентiв або мiж ними обома й будь-якою iншою особою сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником й особою - фактичним власником процентiв, за вiдсутностi таких вiдносин положення цiєї статтi застосовуються лише до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що стосується створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом такого створення або передачi.
8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, звiльняються вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержуються й дiйсно належать Урядовi iншої Договiрної Держави або її територiально-адмiнiстративнiй одиницi.
9. Незважаючи на положення статтi 7 цiєї Конвенцiї та пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi, якi сплачуються та безпосередньо належать резиденту iншої Договiрної Держави, звiльняються вiд податку в першiй згаданiй Державi, якщо вони сплаченi стосовно позики, наданої, гарантованої або застрахованої, або будь-якої iншої боргової вимоги чи кредиту, гарантованого або застрахованого вiд iменi iншої Договiрної Держави вповноваженим на те органом.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi й сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, який є особою - їхнiм фактичним власником, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi в Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми роялтi. Спосiб застосування цих обмежень установлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.
3. Термiн "роялтi" у випадку вжиття в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як оплата за користування або за надання права користування комп'ютерними програмами, будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, у тому числi кiнематографiчнi фiльми та фiльми або плiвки, що використовуються для телебачення чи радiомовлення, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном, кресленням або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю (ноу-хау) стосовно промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 й 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази й право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.
5. Уважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником й особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома й будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником й особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються лише до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що стосується створення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується в статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження:
a) акцiй, iнших, нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують свою вартiсть чи бiльшу частину вартостi прямо або опосередковано вiд нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi; або
b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, якi згадуються у викладеному вище пiдпунктi "a", можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формують частину майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке стосується постiйної бази, що знаходиться в розпорядженнi резидента Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що стосується експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються лише в цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться в пунктах 1, 2, 3 та 4 цiєї статтi, оподатковуються лише в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
6. Положення пункту 5 цiєї статтi не перешкоджають праву будь-якої з Договiрних Держав стягувати вiдповiдно до свого внутрiшнього законодавства податок на доходи вiд вiдчуження акцiй або правам у компанiї, капiтал якої повнiстю або частково подiлений на акцiї, i яка згiдно iз законодавством цiєї Держави є резидентом цiєї Держави, що отримуються фiзичною особою, яка є резидентом iншої Договiрної Держави й була резидентом першої згаданої Держави протягом останнiх 5 рокiв, що передують вiдчуженню акцiй або прав.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави стосовно професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується лише в цiй Державi, якщо резидент не володiє постiйною базою, що використовується ним в iншiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення своєї дiяльностi. Якщо резидент володiє такою постiйною базою, доход може бути оподаткованим в iншiй Державi, але тiльки та частина доходу, що стосується цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв та бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18 та 19 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата й iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується лише в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного фiнансового року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави; та
c) витрат зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в iншiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi винагорода, яка одержується у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватися в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, що одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, що є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
Стаття 17
Артисти й спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 й 15 цiєї Конвенцiї доход, що одержує резидент Договiрної Держави як артист, такий, як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикант, або спортсмен вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, яку здiйснює артист або спортсмен як такий, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може незалежно вiд положень статей 7, 14 й 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.
3. Доход, що одержує резидент Договiрної Держави вiд його дiяльностi, здiйснюваної в iншiй Договiрнiй Державi, як це передбачено в пунктах 1 та 2 цiєї статтi, звiльняється вiд оподаткування в цiй iншiй Державi, якщо вiзит до цiєї iншої держави пiдтримується повнiстю або майже повнiстю суспiльними фондами першої згаданої Договiрної Держави, її адмiнiстративно-територiальною одиницею або мiсцевим органом влади або здiйснюється вiдповiдно до угоди чи домовленостi про культурний обмiн мiж Урядами Договiрних Держав.
Стаття 18
Пенсiї
За умови дотримання положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави, як вiдшкодування за роботу в минулому, оподатковуються лише в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею чи мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi цiй Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi чи мiсцевому органовi влади, оподатковується лише в цiй Державi.
b) Однак така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода оподатковується лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй iншiй Державi й фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання послуг.
2. a) Будь-яка пенсiя, що сплачується з фондiв або поза фондами, створеними Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею чи мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за послуги, наданi цiй Державi або її адмiнiстративно-територiальної одиницi чи мiсцевому органовi влади, оподатковується лише в цiй Державi.
b) Однак така пенсiя оподатковується лише в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою тiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 й 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до заробiтної плати, платнi та iншої подiбної винагороди та пенсiй стосовно послуг, наданих у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею чи мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти
Платежi, що одержуються для цiлей оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом або стажистом, який є чи був безпосередньо до приїзду до Договiрної Держави резидентом iншої Договiрної Держави й перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в цiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються з джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йдеться в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв, iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану в нiй постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, справдi пов'язане з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.
Стаття 22
Капiтал
1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться в статтi 6 цiєї Конвенцiї, яке є власнiстю резидента Договiрної Держави та яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або представлений рухомим майном, яке належить постiйнiй базi, що використовується резидентом Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.
3. Капiтал, представлений морськими та повiтряними суднами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави в мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських або повiтряних суден, оподатковується лише в цiй Договiрнiй Державi.
4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються лише в цiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. У випадках, коли резидент Договiрної Держави одержує доход або володiє капiталом, якi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватися в iншiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволяє:
a) вирахувати з податку на доход цього резидента суму, що дорiвнює сумi податку на доход, сплаченiй у цiй iншiй Державi,
b) вирахувати з податку на капiтал цього резидента суму, що дорiвнює сумi податку на капiтал, сплаченiй у цiй iншiй Державi.
Однак цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати частини податку з доходу або капiталу, розрахованої до вирахування з доходу або капiталу, що може обкладатися податком у цiй iншiй Державi, залежно вiд обставин.
2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержаний доход або капiтал, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльнено вiд податку в цiй Державi, така Держава може, проте, пiд час нарахування суми податку на залишок доходу або капiталу такого резидента взяти до уваги звiльнений вiд податку доход або капiтал.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими, нiж оподаткування або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Держави за тих самих обставин. Це положення також застосовується незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не пiдлягають у жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими або бiльш обтяжливими, нiж оподаткування або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким за таких самих умов пiдлягають нацiональнi особи вiдповiдної Держави.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй iншiй Державi. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує Договiрну Державу надавати резидентам iншої Договiрної Держави будь-якi персональнi пiльги, звiльнення та знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 6 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувалися резиденту першої згаданої Держави. Таким самим чином будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави пiдлягають, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, вирахуванням на тих самих умовах, так, якби це були борги резиденту першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним чи бiльш нiж одним резидентом iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими чи бiльш обтяжливими, нiж оподаткування й пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, якi охоплюються цiєю Конвенцiєю.
Стаття 25
Процедура взаємного погодження
1. Якщо особа вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вона може незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24 цiєї Конвенцiї, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.
2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватися незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi спори або спiрнi питання стосовно тлумачення або застосування Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися, щоб усунути подвiйне оподаткування, у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним, зокрема через спiльну комiсiю, що складається з них самих або їхнiх представникiв, з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв цiєї статтi.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються такою iнформацiєю, яка необхiдна для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв будь-якого виду та визначення, що стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць чи мiсцевих органiв влади, настiльки, наскiльки оподаткування вiдповiдно до нацiональних законодавств не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2 цiєї Конвенцiї. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, уважається конфiденцiйною так само, як й iнформацiя, одержана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави, i повiдомляється лише особам або органам влади (у тому числi судам й адмiнiстративним органам), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням чи розглядом апеляцiй стосовно податкiв, про якi йдеться в попередньому реченнi. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки iз цiєю метою. Вони можуть розголошувати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.
2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не повиннi тлумачитись як такi, що зобов'язують Договiрну Державу:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi цiєї або iншої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння цiєї або iншої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю чи торговельний процес або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.
Стаття 27
Спiвробiтники дипломатичних представництв i
консульських установ
Нiщо в цiй Конвенцiї не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.
Стаття 28
Набрання чинностi
Кожна Договiрна Держава повiдомить iншiй дипломатичними каналами про завершення процедур, передбачених її внутрiшнiм законодавством для набрання чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набирає чинностi з дати отримання останнього з таких повiдомлень, i її положення застосовуватимуться в обох Договiрних Державах:
a) стосовно податкiв, утриманих у джерелi в перший день сiчня або пiсля першого дня сiчня календарного року, що настає за роком набрання Конвенцiєю чинностi; та
b) стосовно iнших податкiв за податковий рiк, що починається в перший день сiчня або пiсля першого дня сiчня календарного року, що настає за роком набрання Конвенцiєю чинностi.
Стаття 29
Строк дiї та припинення
Ця Конвенцiя залишається чинною доти, доки не буде припинена однiєю з Договiрних Держав. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Конвенцiї шляхом надiслання дипломатичними каналами повiдомлення про свiй намiр припинити її дiю за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що настає пiсля закiнчення п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Конвенцiєю.
У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено в обох Договiрних Державах:
a) стосовно податкiв, утриманих у джерелi в перший день сiчня або пiсля першого дня сiчня календарного року, що настає за роком надання повiдомлення про припинення дiї; та
b) стосовно iнших податкiв за податковий рiк, що починаються в перший день сiчня або пiсля першого дня сiчня календарного року, що настає за роком подання повiдомлення про припинення дiї.
На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, вiдповiдним чином на те вповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Учинено у двох примiрниках у м. Київ "___" листопада 2006 р., кожний українською, iсландською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У випадку виникнення розбiжностей стосовно тлумачення положень цiєї Конвенцiї переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Iсландської Республiки |
ПРОТОКОЛ
Пiд час пiдписання Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Iсландської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та капiтал (далi - Конвенцiя), тi, що пiдписалися нижче, домовилися стосовно наведених нижче положень, якi є невiд'ємною частиною цiєї Конвенцiї:
Стосовно пункту 9 статтi 11:
Договiрнi Держави домовились, що термiн "уповноважений орган" означає будь-яку iнституцiю, яка повнiстю належить Урядовi Договiрної Держави або її мiсцевим органам влади i яка визначена такою вiдповiдно до нацiонального законодавства Договiрної Держави як це може бути погоджено час вiд часу мiж компетентними органами Договiрних Держав.
На посвiдчення чого тi, що пiдписалися нижче, вiдповiдним чином на те вповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Учинено у двох примiрниках у м. Київ "8" листопада 2006 р., кожний українською, iсландською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними. У випадку виникнення розбiжностей стосовно тлумачення положень цiєї Конвенцiї переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Iсландської Республiки |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |