КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Йорданського Хашимiтського Королiвства про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та капiтал

     Уряд України i Уряд Йорданського Хашимiтського Королiвства,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та капiтал,

     i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних вiдносин, домовились про таке:

Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Конвенцiї

     Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Конвенцiї

     1. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на податки на доходи i на капiтал, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.

     2. Податками на доходи i на капiтал вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу та загальної вартостi капiталу або з елементiв доходу чи капiталу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами.

     3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зокрема є:

     a) в Українi:

     (i) податок на прибуток пiдприємств; та

     (ii) податок з доходiв фiзичних осiб (далi - український податок);

     b) в Йорданiї:

     (i) податок на прибуток;

     (ii) податок на розподiл; та

     (iii) податок на соцiальнi послуги (далi - йорданський податок).

     4. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється також на будь-якi iдентичнi або значним чином подiбнi податки, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.

     5. Положення цiєї Конвенцiї не поширюються на штрафи та пеню за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiн "Україна" у разi використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;

     b) термiн "Йорданiя" означає територiю Йорданського Хашимiтського Королiвства, територiальнi води Йорданiї та морське дно i надра територiальних вод та включає будь-яку територiю, розмiщену за межами територiальних вод Йорданiї, та морське дно i надра будь-якої такої територiї, яка визначена або може бути в подальшому визначена, вiдповiдно до законiв Йорданiї i мiжнародного права, як територiя, в межах якої Йорданiя має сувереннi права для розвiдки та видобутку природних ресурсiв, як живих так i неживих:

     c) термiни "Договiрна Держава" i "iнша Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну або Йорданiю;

     d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;

     e) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;

     f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом iншої Договiрної Держави;

     g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;

     h) термiн "компетентний орган" означає, у випадку України, Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника та, у випадку Йорданiї, Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника;

     i) термiн "нацiональна особа" означає:

     (i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

     (ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий згiдно з чинним законодавством Договiрної Держави.

     2. Пiд час застосування у будь-який час положень цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше. Будь-яке значення такого термiна, яке надається йому за чинним податковим законодавством цiєї Держави, превалює над значенням, що надається цьому термiну за iншими законами цiєї Держави.

Стаття 4
Резидент

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу i будь-яку її адмiнiстративно- територiальну одиницю чи мiсцевий орган влади. Цей термiн, проте, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi або стосовно капiталу, що в нiй знаходиться.

     2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:

     a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

     c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

     3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

     2.Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     a) мiсце управлiння;

     b) фiлiал;

     c) офiс;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

     g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; та

     h) склад або примiщення, що використовується як торговельна точка.

     3. Термiн "постiйне представництво" також включає:

     (a) будiвельний майданчик, будiвельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову дiяльнiсть, якщо тiльки тривалiсть робiт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи дiяльнiстю, перевищує дев'ять мiсяцiв;

     (b) надання послуг, технiчних послуг, у тому числi консультацiйних послуг, пiдприємством через спiвробiтникiв або iнший персонал, найнятий пiдприємством для таких цiлей, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру триває (в рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) в Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi становлять у сукупностi бiльше нiж шiсть мiсяцiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання або демонстрацiї товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або демонстрацiї;

     c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою рекламування чи надання iнформацiї, якщо така дiяльнiсть має пiдготовчий або допомiжний характер;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до є), за умови, що сукупна дiяльнiсть, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 7 цiєї статтi, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства iншої Договiрної Держави, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в першiй згаданiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для цього пiдприємства, якщо така особа:

     a) має i звичайно використовує у цiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не може перетворити це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту; або

     b) не має таких повноважень, але звичайно утримує у першiй згаданiй Державi запас товарiв або виробiв, з якого вона здiйснює регулярнi поставки товарiв або виробiв вiд iменi пiдприємства.

     6. Страхове пiдприємство Договiрної Держави, за винятком випадку перестрахування, вважається таким, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, якщо воно отримує страховi внески на територiї цiєї iншої Держави чи страхує в нiй вiд ризикiв через найману особу або через представника, який не є агентом з незалежним статусом у значеннi пункту 7 цiєї статтi.

     7. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства i якщо мiж цим пiдприємством i агентом в їхнiх комерцiйних i фiнансових зв'язках iснують або встановлюються умови, якi вiдрiзняються вiд тих, якi могли б iснувати мiж незалежними пiдприємствами, вiн не вважатиметься агентом з незалежним статусом у значеннi цього пункту.

     8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво iншої.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мiнеральних джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується (a) цього постiйного представництва; (b) продажу в цiй iншiй Державi товарiв чи виробiв такого самого або аналогiчного характеру з товарами або виробами, що продаються через постiйне представництво; або (c) iншої пiдприємницької дiяльностi такого самого або аналогiчного характеру, яка здiйснюється в цiй iншiй Державi через це постiйне представництво.

     2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в Iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей пiдприємницької дiяльностi постiйного представництва, у тому числi управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi вiднiмання витрат не дозволяються стосовно будь-яких сум, якщо такi є, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi виплати за використання виключних або iнших прав, або як комiсiйнi за наданi окремi послуги або за управлiння, чи, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану постiйному представництву. Таким самим чином пiд час визначення прибутку постiйного представництва не враховуються суми, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства чи будь-яким з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi виплати за використання виключних або iнших прав, або як комiсiйнi за окремi послуги або за управлiння, або, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв.

     4. Настiльки наскiльки в Договiрнiй Державi визначення прибутку вiдповiдно до її законодавства, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Нiякий прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв або прирiст капiталу, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не зачiпатимуться положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнароднi перевезення

     1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

     a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; та

     b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

     3. Положення пункту 1 цiєї статтi також застосовуються до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. Якщо:

     a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, або

     b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi, або капiталi пiдприємства Договiрної Держави i пiдприємства iншої Договiрної Держави i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав мають консультуватися один з одним у разi потреби.

     3. Договiрна Держава не може змiнювати прибуткiв пiдприємства за умов, зазначених у пунктi 2 цiєї статтi, пiсля закiнчення визначеного термiну, який передбачений в її податковому законодавствi.

     4. Положення пункту 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо судовi, адмiнiстративнi чи iншi процесуальнi дiї призвели у кiнцевому пiдсумку до винесення рiшення, вiдповiдно до якого внаслiдок дiй, що призвели до коригування прибутку згiдно з пунктом 1 цiєї статтi, одне з вiдповiдних пiдприємств пiдлягає штрафу за шахрайство, грубу недбалiсть або свiдоме невиконання своїх обов'язкiв.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивiдендiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

     a) 10 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (яка не є товариством), яка володiє безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;

     b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

     Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

     Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з такими постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     5. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованими в цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється у цiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

     3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, якi виникають у Договiрнiй Державi i якi отримує Уряд iншої Договiрної Держави, у тому числi її мiсцевi органи влади, адмiнiстративно-територiальна одиниця, Центральний банк чи будь-яка iнша фiнансова органiзацiя, яка контролюється цим Урядом i капiтал якої знаходиться у повному володiннi Уряду iншої Договiрної Держави, яка час вiд часу може узгоджуватись мiж компетентними органами Договiрних Держав, звiльняються вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi.

     4. Термiн "проценти" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань, а також дохiд, що прирiвнюється до доходу вiд грошової позики вiдповiдно до податкового законодавства Держави, в якiй виникає дохiд. Штрафнi санкцiї за несвоєчаснi платежi не вважаються процентами для цiлей цiєї статтi.

     5. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, справдi пов'язана з (a) таким постiйним представництвом або постiйною базою, або (b) пiдприємницькою дiяльнiстю, про яку йдеться у (c) пункту 1 статтi 7 цiєї Конвенцiї. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

     6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

     7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-якої причини суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом такого створення або передачi.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi.

     3. Термiн "роялтi" у разi використання в цiй статтi означає платежi, незалежно вiд того, є вони перiодичними чи нi, i в будь-якiй формi або назвi чи номенклатурi, згiдно з якою вони здiйснюються як компенсацiя за:

     a) користування чи право на користування будь-яким авторським правом, патентом, дизайном або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, торговою маркою або iншим подiбним майном чи правом; або

     b) користування чи право на користування будь-яким промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням; або

     c) надання наукових, технiчних, промислових або комерцiйних знань або iнформацiї; або

     (d) надання будь-якої допомоги, яка є допомiжною i другорядною для будь-якої власностi або права, якi зазначенi в пiдпунктi (a), будь-якого такого обладнання, яке зазначене в пiдпунктi (b), чи будь-яких знань, або iнформацiї, якi зазначенi в пiдпунктi (c); або

     e) користування чи право на користування:

     (i) кiнематографiчними фiльмами; або

     (ii) фiльмами чи вiдео для використання у зв'язку з телебаченням; або

     (iii) плiвками для використання у зв'язку з радiомовленням.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, справдi пов'язанi з (a) таким постiйним представництвом або постiйною базою або з (b) пiдприємницькою дiяльнiстю, про яку йдеться у (c) пункту 1 статтi 7 цiєї Конвенцiї. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

     5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує з будь-якої причини суму, яка була б узгоджена мiж платником i особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження:

     a) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їхню вартiсть чи бiльшу частину вартостi прямо або опосередковано вiд нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi; або

     b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, якi згадуються в пiдпунктi a) вище, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, що знаходиться в розпорядженнi резидента Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     4. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     5. На додаток до доходiв, що оподатковуються згiдно з положеннями попереднiх пунктiв цiєї статтi, доходи, отриманi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй, участi або iнших прав у володiннi капiталу компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

     6. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого, нiж те, про яке йдеться у попереднiх пунктах цiєї статтi, можуть оподатковуватися тiльки в тiй Договiрнiй Державi, в якiй цi доходи виникають.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

     1.Дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi крiм наведених нижче випадкiв, коли такий дохiд може також оподатковуватися в iншiй Договiрнiй Державi:

     (a) якщо вiн володiє постiйною базою, що використовується ним в iншiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення своєї дiяльностi; або

     (b) якщо його перебування в iншiй Договiрнiй Державi становить або перевищує у сукупностi 183 днi у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного фiнансового року; у такому разi тiльки та частина доходу, яка отримується вiд його дiяльностi у цiй iншiй Державi, може бути оподаткована у цiй iншiй Державi; або

     c) якщо винагорода за його дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi сплачується резидентом цiєї Договiрної Держави або витрати зi сплати винагороди несуть постiйне представництво чи постiйна база, розташованi в цiй Договiрнiй Державi; у такому разi, тiльки та частина винагороди, яка отримується у зв'язку з цим, може оподатковуватись в цiй iншiй Державi.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18 та 19 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного фiнансового року; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави; та

     c) витрати зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в iншiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, оподатковується лише в цiй Державi.

Стаття 16
Директорськi гонорари та винагороди посадових осiб вищого керiвного складу

     1. Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

     2. Заробiтна плата, платня та iншi подiбнi винагороди, що отримуються резидентом Договiрної Держави як посадовою особою, що обiймає вищу керiвну посаду в компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть бути оподаткованi у цiй iншiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як артистом, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної артистом або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дохiд, який зазначений у цiй статтi, звiльняється вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста або спортсмена, якщо ця дiяльнiсть значним чином фiнансується за рахунок суспiльних фондiв обох Держав, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди або домовленостi про культурне спiвробiтництво мiж Договiрними Державами.

Стаття 18
Пенсiї та ануїтети

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави з джерел, що знаходяться в iншiй Договiрнiй Державi, у зв'язку з минулою зайнятiстю або послугами, наданими в цiй iншiй Договiрнiй Державi, i будь-якi ануїтети, сплачуванi такому резиденту з таких джерел, оподатковуються тiльки у цiй iншiй Державi.

     2. Термiн "ануїтет" означає встановлену суму, сплачувану перiодично в установлений час особi протягом її життя або визначеного чи встановленого промiжку часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної та повної компенсацiї грошима або вiдповiдно до вартостi грошей.

Стаття 19
Державна служба

     1. Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода:

     a) iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;

     b) оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються у цiй iншiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

     (i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

     (ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання послуг.

     2. Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, що надаються для цiєї Держави або ЇЇ адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади:

     a) оподатковується тiльки в цiй Державi;

     b) оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом або нацiональною особою.

     3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород та пенсiй стосовно послуг, що надаються у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Педагогiчнi та науковi працiвники

     1. Платежi, одержуванi особою, яка є чи була безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i яка за запрошенням Уряду першої згаданої Договiрної Держави або унiверситету, коледжу, школи, музею або iнших закладiв культури в цiй першiй згаданiй Державi або згiдно з офiцiйною програмою культурного обмiну перебуває в цiй Договiрнiй Державi протягом перiоду, що не перевищує 2 роки виключно з метою викладання, читання лекцiй або проведення дослiджень у такому закладi, не оподатковуються в цiй Договiрнiй Державi як винагороди за таку дiяльнiсть, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Договiрної Держави.

     2. Ця стаття не застосовується до доходу вiд дослiдницьких робiт, якщо такi роботи проводяться не в державних iнтересах, а для особистої користi певних осiб чи особи.

Стаття 21
Студенти та стажисти

     1. Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом, стажистом або практикантом, який є чи був безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в цiй iншiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються iз джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.

     2. У випадку отримання грантiв, стипендiй та винагород за роботи за наймом, на якi не поширюється пункт 1 цiєї статтi, на студентiв або стажистiв, якi зазначенi у пунктi 1 цiєї статтi, протягом свого навчання або професiйної пiдготовки поширюються такi самi звiльнення, зменшення або знижки стосовно податкiв, якими користуються резиденти Договiрної Держави, в якiй вони знаходяться. Проте нiякi звiльнення не застосовуються до винагород за роботу, що триває бiльше 4 рокiв.

Стаття 22
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану в нiй постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, види доходiв резидента Договiрної Держави, якi не розглядаються в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї i якi виникають в iншiй Договiрнiй Державi, можуть також бути оподаткованi в цiй iншiй Державi.

Стаття 23
Капiтал

     1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Конвенцiї, яке є власнiстю резидента Договiрної Держави та яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або представлений рухомим майном, яке належить постiйнiй базi, що використовується резидентом Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     3. Капiтал, представлений морськими та повiтряними суднами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, або суднами рiчкового транспорту, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних та рiчкових суден, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

     4. Усi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, в якiй такi елементи капiталу розташованi.

Стаття 24
Усунення подвiйного оподаткування

     1. Якщо резидент Договiрної Держави одержує дохiд або володiє капiталом, якi згiдно iз положеннями цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись в iншiй Договiрнiй Державi, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохiд цього резидента суму, що дорiвнює сумi податку на дохiд, сплаченiй в цiй iншiй Державi, та вирахувати з податку на капiтал цього резидента суму, що дорiвнює сумi податку на капiтал, сплаченiй в цiй iншiй Державi. Цi вирахування у будь- якому випадку не повиннi перевищувати ту частину податку з доходу або капiталу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу або капiталу, який може обкладатись податком в цiй iншiй Державi, залежно вiд обставин.

     2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержаний дохiд або капiтал, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльнено вiд податку у цiй Державi, така Держава може, проте, пiд час нарахування суми податку на залишок доходу або капiталу такого резидента, взяти до уваги звiльнений вiд податку дохiд або капiтал.

     3. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi податок, що сплачується в Договiрнiй Державi вважається таким, що включає будь-яку суму, яка була б сплачена, але через звiльнення або пiльги, вiдповiдно до яких така сума не сплачується згiдно зi спецiальними законами щодо стимулювання економiчного розвитку вiдповiдної Договiрної Держави. Положення цього пункту застосовуються лише протягом 5 рокiв, починаючи з 1 сiчня року, що настає за роком, в якому ця Конвенцiя набуває чинностi. Цей перiод може бути продовжено компетентними органами Договiрних Держав за взаємною згодою.

Стаття 25
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних iз оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Держави за тих самих обставин, зокрема стосовно резиденцiї. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

     2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй iншiй Державi.

     3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким самим чином будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави пiдлягають, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, вирахуванням на тих самих умовах, так, якби це були борги резиденту першої згаданої Держави.

     4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     5. Нiщо в цiй статтi не розглядається як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-якi особистi знижки, звiльнення i вирахування для податкових цiлей, якi надаються особам, що є резидентами, на пiдставi критерiїв, не передбачених загальним податковим законодавством.

     6. В жодному випадку положення цiєї статтi не будуть розглядатись, як такi, що перешкоджають будь-якiй з Договiрних Держав застосовувати положення внутрiшнього законодавства стосовно тонкої капiталiзацiї.

     7. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, якi охоплюються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 26
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 25, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

     2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання щодо тлумачення або застосування Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися, з метою усунення подвiйного оподаткування, у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Компетентнi органи за допомогою консультацiй розробляють вiдповiднi двостороннi процедури, умови, методи i технiку здiйснення процедури взаємного узгодження, передбаченої у цiй статтi.

Стаття 27
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, настiльки наскiльки оподаткування вiдповiдно до нацiональних законодавств не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 i 2 цiєї Конвенцiї. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, вважається конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави, i розкриватиметься тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.

     2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не слiд тлумачити як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння однiєї або iншої Договiрної Держави;

     c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.

Стаття 28
Спiвробiтники дипломатичних представництв i консульських установ

     Нiщо в цiй Конвенцiї не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.

Стаття 29
Набуття чинностi

     1. Договiрнi Держави повiдомляють одна одну дипломатичними каналами про завершення виконання внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєї Конвенцiї. Ця Конвенцiя набуває чинностi з дати отримання останнього з цих повiдомлень.

     2. Положення Конвенцiї застосовуються:

     a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, щодо сум доходу, отриманих на або пiсля 1 сiчня, що настає за датою набуття Конвенцiєю чинностi;

     b) стосовно iнших податкiв на доходи або капiтал, що стягуються протягом будь-якого податкового перiоду, що починається на або пiсля 1 сiчня, що настає за датою набуття Конвенцiєю чинностi.

Стаття 30
Припинення дiї

     Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали письмового повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дати набуття чинностi Угодою.

     1. У такому випадку чиннiсть Конвенцiї припиняється:

     a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, щодо сум доходу, отриманих на або пiсля 1 сiчня календарного року, що настає за роком, в якому подано повiдомлення;

     b) стосовно iнших податкiв на доходи або на капiтал, що стягуються протягом будь-якого податкового перiоду, що починається на або пiсля 1 сiчня календарного року, що настає за роком, в якому подано повiдомлення.

     На посвiдчення чого, тi, що пiдписалися нижче, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в м. Києвi 30 листопада 2005 року у двох примiрниках, кожний українською, арабською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними.

     У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Йорданського Хашимiтського Королiвства

 

ПРОТОКОЛ

     Пiд час пiдписання Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Йорданського Хашимiтського Королiвства про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та капiтал (далi - "Конвенцiя"), нижчепiдписанi домовилися щодо наведених нижче положень, якi є невiд'ємною частиною цiєї Конвенцiї.

     Договiрнi Держави домовились, що положення цiєї Конвенцiї (за винятком статтi 27) не застосовуються до осiб, якi є резидентами Договiрної Держави та здiйснюють свою дiяльнiсть виключно за межами цiєї Договiрної Держави за умови, що дохiд та прибуток таких осiб звiльнено вiд оподаткування або оподатковується за значно нижчою ставкою в цiй Договiрнiй Державi.

     На посвiдчення чого, тi, що пiдписалися нижче, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в м. Києвi 30 листопада 2005 року у двох примiрниках, кожний українською, арабською та англiйською мовами, при цьому всi тексти є автентичними.

     У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення переважну силу матиме текст, викладений англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Йорданського Хашимiтського Королiвства