КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Iсламської Республiки Пакистан про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи

Уряд (Кабiнет Мiнiстрiв) України i Уряд Iсламської Республiки Пакистан,

бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи,

i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних вiдносин, домовились про таке:

Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Конвенцiї

Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Конвенцiї

1. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.

2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна та податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами.

3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зокрема є:

a) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств; та

(ii) податок з доходiв фiзичних осiб

(далi - український податок);

b) у Пакистанi:

(i) податок на прибуток;

(ii) надподаток; та

(iii) додатковий податок

(далi - пакистанський податок).

4. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється також на будь-якi iдентичнi або значним чином подiбнi податки, якi стягуються будь-якою Договiрною Державою пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.

5. Положення цiєї Конвенцiї не поширюються на штрафи, сплаченi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.

Стаття 3
Загальнi визначення

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

a) термiн "Україна" у разi використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена вiдповiдно до законодавства України як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;

b) термiн "Пакистан" у разi використання в географiчному значеннi означає Пакистан, як вiн визначений у Конституцiї Iсламської Республiки Пакистан, та включає будь-яку територiю, розмiщену за межами територiальних вод Пакистану, яка за законодавством Пакистану i вiдповiдно до мiжнародного права є територiєю, у межах якої Пакистан має сувереннi права i виключну юрисдикцiю стосовно природних ресурсiв морського дна, морських надр та прилеглих вод;

c) термiн "громадяни" означає:

(i) фiзичних осiб, якi мають громадянство Договiрної Держави;

(ii) всiх юридичних осiб, товариства або асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий згiдно з чинним законодавством Договiрної Держави;

d) термiни "Договiрна Держава" й "iнша Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну або Пакистан;

e) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;

f) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;

g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, яким керує резидент Договiрної Держави, та пiдприємство, яким керує резидент iншої Договiрної Держави;

h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим або повiтряним судном, дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове або повiтряне судно, дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;

i) термiн "компетентний орган" означає, у випадку України, Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника та, у випадку Пакистану, - Центральний комiтет доходiв або його повноважного представника.

2. Пiд час застосування цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резидент

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, проте, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.

2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:

a) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, громадянином якої вона є;

d) якщо вона є громадянином обох Держав або не є громадянином жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, то вона вважається резидентом тiєї Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

a) мiсце управлiння;

b) фiлiал;

c) офiс;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; та

h) склад або примiщення, що використовується для доставки товарiв.

3. Термiн "постiйне представництво" також включає:

a) будiвельний майданчик, будiвельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову дiяльнiсть, якщо тiльки тривалiсть робiт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи дiяльнiстю, перевищує шiсть мiсяцiв;

b) надання послуг, у тому числi консультацiйних послуг, пiдприємством Договiрної Держави через спiвробiтникiв або iнший персонал в iншiй Договiрнiй Державi, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру триває (в рамках одного й того самого або пов'язаного з ним проекту) в межах цiєї країни протягом перiоду або перiодiв, якi становлять у сукупностi бiльше нiж шiсть мiсяцiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.

4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї, або доставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або демонстрацiї;

c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, або утримує запаси товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярна поставка таких товарiв чи виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком тих випадкiв, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Договiрнiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво iншої.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мiнеральних джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується (a) цього постiйного представництва; (b) продажу в цiй iншiй Державi товарiв чи виробiв такого самого або аналогiчного характеру з товарами або виробами, що продаються через постiйне представництво; або (c) iншої пiдприємницької дiяльностi такого самого або аналогiчного характеру, яка здiйснюється в цiй iншiй Державi через це постiйне представництво.

2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, у тому числi тiльки тих управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi вiднiмання витрат не дозволяються стосовно будь-яких сум, якщо такi є, що сплачуються (i не пов'язанi з вiдшкодуванням фактичних витрат) постiйним представництвом пiдприємству чи будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi виплати за використання виключних або iнших прав, або як комiсiйнi за наданi окремi послуги або за управлiння, чи, за винятком банкiвських установ, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву.

4. Настiльки наскiльки в Договiрнiй Державi визначення прибутку вiдповiдно до її законодавства, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

5. Нiякий прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

6. Для цiлей попереднiх пунктiв цiєї статтi прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв та прирiст капiталу, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не зачiпатимуться положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнароднi перевезення

1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових або повiтряних суден, дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; та

b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв,

де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях.

3. Якщо прибутки, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, отримуються резидентом Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному транспортному агентствi, цi прибутки, що приписуються такому резиденту, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої вiн є.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

1. Якщо:

a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, або

b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi, або капiталi пiдприємства Договiрної Держави i пiдприємства iншої Договiрної Держави

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з пiдприємств, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав мають консультуватися один з одним у разi потреби.

Стаття 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є особою - фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 10 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо особою - фактичним власником дивiдендiв є компанiя, яка володiє безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками акцiй компанiї, що сплачує дивiденди;

b) 15 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

3. Термiн "дивiденди" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з такими постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

5. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованими в цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється у цiй iншiй Державi.

Стаття 11
Проценти

1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi, якщо такий резидент є особою - фактичним власником процентiв.

2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є особою - фактичним власником процентiв, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми процентiв. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

3. Термiн "проценти" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй чи боргових зобов'язань.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, справдi пов'язана з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Договiрна Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Договiрнiй Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом такого створення або передачi.

8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, звiльняються вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержуються i дiйсно належать:

(i) Уряду, адмiнiстративно-територiальнiй одиницi або мiсцевому органу влади iншої Договiрної Держави;

(ii) Центральному банку iншої Договiрної Держави.

Стаття 12
Роялтi

1. Роялтi, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, оподатковуються в цiй iншiй Державi, якщо такий резидент є особою - фактичним власником цих роялтi i пiдлягає оподаткуванню стосовно роялтi в цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми роялтi.

3. Термiн "роялтi" у разi використання в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, в тому числi кiнематографiчнi фiльми та фiльми або плiвки, що використовуються для телебачення чи радiомовлення, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном, кресленням або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду, або за будь-якi послуги технiчного, управлiнського чи консультацiйного характеру.

4. Положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом такого створення або передачi.

7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна

1. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження:

a) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їхню вартiсть чи бiльшу частину вартостi прямо або опосередковано вiд нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi; або

b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, якi згадуються в пiдпунктi а) вище,

можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

3. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, що знаходиться в розпорядженнi резидента Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

4. Доходи вiд вiдчуження морських, рiчкових або повiтряних суден, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, рiчкових або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно, за умови, що цi доходи пiдлягають оподаткуванню у цiй Договiрнiй Державi.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

1. Дохiд, одержуваний резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується лише в цiй Державi, якщо тiльки наведенi нижче обставини не дають пiдстав для оподаткування в iншiй Договiрнiй Державi:

a) якщо вiн володiє постiйною базою, що регулярно використовується ним в iншiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення своєї дiяльностi, у такому випадку тiльки та частина прибутку, що вiдноситься до такої постiйної бази може бути оподаткована у цiй iншiй Договiрнiй Державi;

b) якщо винагорода за його дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi сплачується резидентом цiєї Договiрної Держави або витрати зi сплати винагороди несуть постiйне представництво чи постiйна база, розташованi в цiй Договiрнiй Державi, i перевищує у фiнансовому роцi 10000 доларiв США або їх еквiвалент у валютi Договiрної Держави.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 та 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi; i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави; та

c) витрати зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в iншiй Державi.

3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, або на борту рiчкового судна, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське, рiчкове або повiтряне судно.

Стаття 16
Директорськi гонорари

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, дохiд, одержуваний резидентом Договiрної Держави як артистом, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної артистом або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дохiд, зазначений у цiй статтi, звiльняється вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста або спортсмена, якщо ця дiяльнiсть значним чином фiнансується за рахунок суспiльних фондiв обох Держав, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво мiж Договiрними Державами.

Стаття 18
Державна служба

1. a) Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;

b) незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є громадянином цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання послуг.

2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;

b) незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом i громадянином.

3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород та пенсiй стосовно послуг, що надаються у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади.

Стаття 19
Пенсiї

1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 18 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються як вiдшкодування за роботу в минулому резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ануїтети, сплачуванi такому резиденту, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

2. Термiн "ануїтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час протягом її життя або визначеного або встановленого промiжку часу, за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

3. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ануїтети, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її адмiнiстративно-територiальної одиницi або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 20
Студенти, педагогiчнi та науковi працiвники

1. Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки, студентом або стажистом, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або професiйної пiдготовки, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, за умови, що такi платежi здiйснюються iз джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.

2. Дохiд, одержуваний студентом або стажистом, якi згадуються у пунктi 1 цiєї статтi, за дiяльнiсть, пов'язану iз здобуттям освiти або навчанням, що здiйснюється в Договiрнiй Державi, в якiй вiн знаходиться виключно з метою одержання освiти або професiйної пiдготовки, не оподатковується у цiй Державi.

3. Винагорода, одержувана за викладання або науковi дослiдження фiзичною особою, яка є або була безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави, i яка перебуває в першiй Державi з метою проведення наукових дослiджень або викладання в унiверситетi або iншому акредитованому учбовому закладi, звiльняється вiд оподаткування в першiй Державi протягом перiоду, що не перевищує 2 роки з дня її першого прибуття в першу згадану Державу.

4. Положення пункту 3 цiєї статтi застосовуються тiльки до доходiв вiд таких дослiджень, якi проводяться фiзичною особою в iнтересах суспiльства, а не, головним чином, для особистої користi конкретної особи або осiб.

Стаття 21
Iншi доходи

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, iнших нiж доходи, що виникають в результатi передачi або придбання прав на володiння чи управлiння майном, яке розташоване в iншiй Державi, оподатковуються в першiй згаданiй Державi.

2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану в нiй постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

Стаття 22
Усунення подвiйного оподаткування

1. З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення вiд податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на пакистанський податок, сплачуваний за законодавством Пакистану, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, - прямо або шляхом вирахування з прибутку чи доходу з джерел у Пакистанi буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку чи доходу, стосовно яких обчислюється пакистанський податок.

2. З урахуванням положень законодавства Пакистану щодо надання кредиту стосовно податку, сплачуваного у будь-якiй країнi, iншiй нiж Пакистан, податок, сплачуваний в Українi стосовно доходу, прибутку або доходiв вiд вiдчуження майна, одержуваних в Українi, повинен зараховуватись у виглядi кредиту проти пакистанського податку.

3. Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку на дохiд, яка була пiдрахована до надання вирахувань, що стосується доходу, який може оподатковуватись у цiй iншiй Державi, залежно вiд обставин.

4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави, звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений вiд оподаткування дохiд.

5. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, дохiд i дохiд вiд вiдчуження майна, що належать резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у iншiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, вважаються такими, що виникають iз джерел у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

Стаття 23
Недискримiнацiя

1. Громадяни Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних iз оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати громадяни цiєї iншої Держави за тих самих обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, до осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не пiддаються в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими або бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким за таких самих умов пiддаються або можуть пiддаватися громадяни вiдповiдної Держави.

3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.

4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 4 статтi 12, або вiдповiдно до положень пункту 5 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким самим чином будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави пiдлягають, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, вирахуванням на тих самих умовах, так, якби це були борги резиденту першої згаданої Держави.

5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

6. Нiщо в цiй статтi не розглядається як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-якi особистi знижки, звiльнення i вирахування для податкових цiлей, якi надаються особам, що є резидентами, на пiдставi критерiїв, не передбачених загальним податковим законодавством.

7. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, якi охоплюються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 24
Процедура взаємного узгодження

1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вiн пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вiн може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 23 цiєї Конвенцiї, тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вiн є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання щодо тлумачення або застосування Конвенцiї.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв цiєї статтi.

Стаття 25
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, настiльки наскiльки оподаткування вiдповiдно до нацiональних законодавств не суперечить цiй Конвенцiї зокрема, для запобiгання шахрайству i полегшення застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, вважається конфiденцiйною i розкриватиметься тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.

Компетентнi органи шляхом консультацiй розробляють вiдповiднi умови, способи та методи, що стосуються питань, щодо яких такий обмiн iнформацiєю може бути здiйснений, включаючи, якщо необхiдно, обмiн iнформацiєю, яка стосується податкових ухилень.

2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не слiд тлумачити як такi, що покладають на компетентнi органи будь-якої Договiрнi Держави зобов'язання:

a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї з Договiрних Держав;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.

Стаття 26
Спiвробiтники дипломатичних представництв, постiйних мiсiй в i консульських установ

Нiщо в цiй Конвенцiї не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв, постiйних мiсiй або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.

Стаття 27
Набуття чинностi

1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить iншу дипломатичними каналами про завершення необхiдних вiдповiдно до нацiонального законодавства процедур набуття чинностi цiєї Конвенцiї. Ця Конвенцiя набуває чинностi з дати отримання останнього з цих повiдомлень, i її положення застосовуються:

a) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, що настають за днем набуття Конвенцiєю чинностi;

b) стосовно податкiв на прибуток пiдприємств - для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, що настає за роком набуття Конвенцiєю чинностi;

c) стосовно податку з доходiв фiзичних осiб - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, що настають за днем набуття Конвенцiєю чинностi.

2. З дати набуття чинностi цiєю Конвенцiєю у вiдносинах мiж Україною i Пакистаном припиняє чиннiсть будь-яка угода мiж колишнiм СРСР i Пакистаном стосовно податкiв на дохiд.

Стаття 28
Припинення дiї

1. Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дати набуття Конвенцiєю чинностi.

2. У такому випадку чиннiсть Конвенцiї припиняється:

a) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, що настають за днем подачi повiдомлення про припинення дiї;

b) стосовно податкiв на прибуток пiдприємств - для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, що настає за роком подачi повiдомлення про припинення дiї;

c) стосовно податку з доходiв фiзичних осiб - для будь-яких платежiв, здiйснених на шiстдесятий день або пiсля шiстдесяти днiв, що настають за днем подачi повiдомлення про припинення дiї.

На посвiдчення чого, нижчепiдписанi, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

Вчинено в двох примiрниках, у м. ___________, ____________ 200_ року українською та англiйською мовами, обидва тексти є автентичними.

За Уряд України

За Уряд Iсламської Республiки Пакистан

ПРОТОКОЛ

Пiд час пiдписання сьогоднi Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Iсламської Республiки Пакистан про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи, нижчепiдписанi, домовилися щодо наведених нижче положень, якi є невiд'ємною частиною цiєї Конвенцiї:

Стосовно статтi 7:

Договiрнi Держави домовились, що

- у Пакистанi податок на дохiд, що стягується на спрощенiй основi як процент вiд загальних платежiв або надходжень, розглядається як такий, що застосовується незалежно вiд будь-яких положень, що мiстяться у пунктах 2 i 3 цiєї статтi, або будь-яких положень статтi 24;

- подiбним чином таке оподаткування дозволяється в Українi, у разi запровадження такого податку.

На посвiдчення чого, нижчепiдписанi, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

За Уряд України

За Уряд Iсламської Республiки Пакистан