УГОДА

мiж Україною та Iспанiєю про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Україна та Iспанiя, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     бажаючи посилити економiчне спiвробiтництво для взаємної вигоди обох країн,

     маючи намiр створити та пiдтримувати сприятливi умови для iнвестицiй iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони, та

     визнаючи, що сприяння та захист iнвестицiй згiдно з цiєю Угодою стимулюватиме iнiцiативу у цiй сферi,

     домовились про наступне:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" охоплює будь-який вид активiв, iнвестованих iнвестором однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до законодавства останньої та включатиме, зокрема, але не виключно:

     a) рухоме та нерухоме майно i будь-якi iншi майновi права, такi як заставнi, права утримання, узуфрукти, застави та подiбнi права;

     b) акцiї, цiннi папери та борговi зобов'язання компанiй та будь-яку iншу форму участi в компанiї;

     c) вимоги стосовно грошей або будь-якого виконання зобов'язань згiдно з контрактом, що має економiчну цiннiсть, включаючи будь-яку позику, надану з метою створення економiчної вартостi;

     d) права iнтелектуальної власностi, включаючи авторськi права, патенти, промисловi зразки, товарнi знаки та фiрмовi назви, а також технiчнi процеси, ноу-хау та гудвiл;

     e) права на виконання економiчної та комерцiйної дiяльностi згiдно з законодавством або за контрактом, включаючи концесiї на розвiдку, розробку, видобування або експлуатацiю природних ресурсiв.

     Будь-яка змiна форми, в якiй активи iнвестованi або реiнвестованi, не впливатиме на їх характер як iнвестицiй, за умови, що така змiна здiйснена вiдповiдно до законодавства Договiрної Сторони, яка приймає iнвестицiю.

     2. Термiн "iнвестор" означає вiдносно будь-якої Договiрної Сторони:

     a) фiзичнi особи, якi мають громадянство будь-якої з Договiрних Сторiн вiдповiдно до її законодавства;

     b) юридичнi особи, включаючи компанiї, асоцiацiї, партнерства, корпорацiї та будь-якi iншi органiзацiї, зареєстрованi чи заснованi або iнакше належним чином органiзованi вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Сторони;

     c) будь-якi юридичнi особи, заснованi або належним чином утворенi вiдповiдно до законодавства iншої Договiрної Сторони, але якi прямо або опосередковано контролюються будь-якими фiзичними особами, визначеними у пунктi a) або будь-якими юридичними особами, визначеними в пунктi b) цього параграфа.

     3. Термiн "доходи" означає суми, одержанi внаслiдок iнвестицiї та включає, зокрема, хоча не виключно, прибутки, дивiденди, вiдсоток, прирiст капiталу, роялтi та плату за послуги.

     4. Термiн "територiя" означає сушу та територiальнi води кожної Договiрної Сторони, а також виключну економiчну зону та континентальний шельф, який виходить за межi територiальних вод кожної з Договiрних Сторiн, над якими цi Договiрнi Сторони здiйснюють або можуть здiйснювати юрисдикцiю та сувереннi права з метою експлуатацiї, дослiдження або зберiгання природних ресурсiв вiдповiдно до мiжнародного права.

Стаття 2
Сприяння та допуск

     1. Кожна Договiрна Сторона має заохочувати та створювати сприятливi умови для iнвесторiв iншої Договiрної Сторони для здiйснення iнвестицiй на своїй територiї та допускатиме такi iнвестицiї вiдповiдно до її законодавства.

     2. З метою пiдтримки взаємних iнвестицiйних потокiв кожна Договiрна Сторона намагатиметься iнформувати iншу Договiрну Сторону, на вимогу останньої Договiрної Сторони, щодо iнвестицiйних можливостей на її територiї.

     3. В разi, якщо Договiрна Сторона допустила iнвестицiю на свою територiю, вона буде згiдно з її законодавством гарантувати необхiднi дозволи в зв'язку з такою iнвестицiєю. Кожна Договiрна Сторона, в разi необхiдностi, намагатиметься надавати необхiднi дозволи вiдносно дiяльностi консультантiв та iнших квалiфiкованих осiб, незалежно вiд їх нацiональностi.

Стаття 3
Захист

     1. Iнвестицiї, здiйсненi iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони, постiйно користуватимуться справедливим i рiвним ставленням та отримуватимуть повний захист i безпеку.

     2. Жодна з Договiрних Сторiн нi в якому випадку не зашкоджатиме шляхом безпiдставних або дискримiнацiйних заходiв дiяльностi, управлiнню, пiдтриманню, використанню, розпорядженню, продажу та лiквiдацiї таких iнвестицiй, якщо це станеться. Кожна Договiрна Сторона дотримуватиметься будь-яких зобов'язань, якi можуть виникнути в зв'язку з iнвестицiями iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

Стаття 4
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвестицiям або доходам iнвесторiв iншої Договiрної Сторони режим, не менш сприятливий нiж той, який вона надає iнвестицiям чи доходам своїх власних iнвесторiв або iнвестицiям чи доходам iнвесторiв будь-якої третьої держави, який з них є бiльш сприятливим для вiдповiдного iнвестора.

     2. Положення пункту 1 цiєї Статтi не тлумачитимуться з тим, щоб зобов'язати одну Договiрну Сторону поширювати на iнвесторiв iншої вигоду вiд будь-якого режиму, преференцiї або привiлеї, якi можуть бути поширенi останньою Договiрною Стороною, якi випливають з:

     a) будь-якого iснуючого або створеного у майбутньому митного союзу або зони вiльної торгiвлi чи монетарного союзу, або подiбних мiжнародних угод, або iнших форм регiонального економiчного спiвробiтництва, стороною яких будь-яка Договiрна Сторона є або може стати; або

     b) будь-якої мiжнародної угоди або домовленостi, якi стосуються повнiстю або в основному оподаткування, або будь-якого внутрiшнього законодавства, пов'язаного в цiлому або частково з оподаткуванням.

Стаття 5
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї або доходи iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони не будуть нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi заходам, що мають ефект, еквiвалентний нацiоналiзацiї або експропрiацiї (надалi iменується "експропрiацiя"), окрiм як задля суспiльних цiлей, вiдповiдно до законодавства, на недискримiнацiйнiй основi та супроводжуватиметься виплатою негайної, адекватної та ефективної компенсацiї.

     2. Така компенсацiя дорiвнюватиме справедливiй ринковiй цiнi експропрiйованої iнвестицiї, безпосередньо перед проведенням експропрiацiї або перед тим, як про загрозу експропрiацiї стало загально вiдомо, в залежностi вiд того, що сталося ранiше (надалi iменується як "дата оцiнки"). Компенсацiя сплачуватиметься без затримки, буде такою, що ефективно реалiзується та вiльно переказується.

     3. Така справедлива ринкова оцiнка буде розраховуватись у вiльно конвертованiй валютi за ринковою ставкою обмiну валют, що превалює для цiєї валюти на дату оцiнки. Компенсацiя включатиме вiдсоток за нормальною комерцiйною ставкою, визначеною на ринковiй основi для оцiнки валют з дати експропрiацiї до дати платежу.

     4. Потерпiлий iнвестор матиме право, згiдно iз законодавством Договiрної Сторони, яка здiйснила експропрiацiю, на негайний перегляд судовою або iншою компетентною та незалежною владою цiєї Договiрної Сторони його випадку та визначення, чи вiдповiдає така експропрiацiя та оцiнка його iнвестицiї принципам, викладеним у цiй Статтi.

     5. Якщо Договiрна Сторона експропрiює активи компанiї, яка зареєстрована або заснована згiдно з чинним законодавством на будь-якiй частинi її власної територiї, та в якiй iнвестори iншої Договiрної Сторони мають частки, вона має гарантувати, що положення цiєї Статтi застосовуються таким чином, щоб гарантувати негайну, адекватну та ефективну компенсацiю вiдносно їх iнвестицiй таким iнвесторам iншої Договiрної Сторони, якi є власниками цих часток.

Стаття 6
Компенсацiя за втрати

     1. Iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, чиї iнвестицiї або доходи на територiї iншої Договiрної Сторони зазнали втрат через вiйну або iнший збройний конфлiкт, нацiональний надзвичайний стан, революцiю, переворот, заколот, цивiльнi безпорядки або iншi подiбнi подiї, надаватиметься останньою Договiрною Стороною по вiдношенню до реституцiї, вiдшкодування, компенсацiї або iншого вирiшення режим не менш сприятливий, нiж той, який остання Договiрна Сторона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави, який з них є бiльш сприятливим для вiдповiдного iнвестора. Платежi, що виникають, мають вiльно переказуватись.

     2. Не зашкоджаючи умовам пункту 1 цiєї Статтi, iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, якi пiд час будь-яких подiй, згаданих у цьому пунктi, зазнають втрат на територiї iншої Договiрної Сторони, якi виникають внаслiдок:

     a) реквiзицiї їх iнвестицiї або її частини силами або владами цiєї Сторони;

     b) руйнування їх iнвестицiї або її частини силами або владами цiєї Сторони, яке не вимагалось необхiднiстю ситуацiї, буде надано останньою Договiрною Стороною реституцiю або компенсацiю, яка в будь-якому випадку має бути негайною, адекватною та ефективною.

     3. Платежi, що виникають в зв'язку з пунктами 1 та 2 цiєї Статтi, сплачуватимуться без затримки, у вiльно конвертованiй валютi та будуть вiльно переказуватись.

Стаття 7
Перекази

     1. Кожна Договiрна Сторона гарантуватиме iнвесторам iншої Договiрної Сторони вiльний переказ всiх платежiв, якi стосуються їх iнвестицiй. Такi перекази включатимуть, зокрема, але не виключно:

     a) початковий капiтал та додатковi суми, необхiднi для пiдтримки або збiльшення iнвестицiї;

     b) доходи вiд iнвестицiї, як це визначено у Статтi 1;

     c) фонди на виплату по позицiї, пов'язанiй з iнвестицiєю;

     d) компенсацiї згiдно зi Статтями 5 i 6;

     e) надходження вiд повного або часткового продажу чи лiквiдацiї iнвестицiй;

     f) заробiтки та iншi винагороди персоналу, залученого з-за кордону у зв'язку з iнвестицiєю;

     g) платежi, що виникають внаслiдок вирiшення спорiв.

     2. Перекази згiдно з цiєю Угодою мають здiйснюватись без затримки у вiльно конвертованiй валютi за ринковим обмiнним курсом, що превалює на дату переказу.

Стаття 8
Бiльш сприятливi умови

     1. Якщо законодавство будь-якої з Договiрних Сторiн або зобов'язання згiдно з мiжнародним правом, що iснують на цей час або виникнуть у майбутньому мiж Договiрними Сторонами на додаток до цiєї Угоди, мiстять загальне чи специфiчне правило, згiдно з яким iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони надається режим бiльш сприятливий нiж той, що забезпечується цiєю Угодою, таке правило буде мати переважну силу над цiєю Угодою в частинi, що є бiльш сприятливою.

     2. Бiльш сприятливi умови нiж тi, що визначенi цiєю Угодою, якi були узгодженi мiж однiєю Договiрною Стороною та iнвесторами iншої Договiрної Сторони, не перешкоджатимуться дiєю цiєї Угоди.

Стаття 9
Суброгацiя

     Якщо одна Договiрна Сторона або призначене нею агентство здiйснює платежi по компенсацiї, згiдно з гарантiєю або за контрактом по страхуванню проти некомерцiйних ризикiв, яка була надана вiдносно iнвестицiї, здiйсненої будь-якими її iнвесторами на територiї iншої Договiрної Сторони, остання Договiрна Сторона визнаватиме передачу будь-якого права або вимоги такого iнвестора до попередньої Договiрної Сторони чи до призначеного нею агентства i права попередньої Договiрної Сторони або призначеного нею агентства користуватись вiдповiдно до суброгацiї будь-яким таким правом та вимогою в тiй же мiрi, як i її призначений посередник. Завдяки цiй суброгацiї попередня Договiрна Сторона або призначене нею агентство може бути прямим бенефiцiарiєм будь-якого платежу, пов'язаного з вiдшкодуванням або iншою компенсацiєю, на якi може претендувати iнвестор.

Стаття 10
Вирiшення спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Будь-який спiр мiж Договiрними Сторонами вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди повинен, наскiльки це можливо, вирiшуватись по дипломатичних каналах.

     2. Якщо спiр не може бути таким чином вирiшений протягом шести мiсяцiв з моменту початку переговорiв, його на письмове прохання будь-якої з Договiрних Сторiн буде передано до арбiтражного суду, вiдповiдно до положень цiєї Статтi.

     3. Арбiтражний Суд створюватиметься для кожного iндивiдуального випадку наступним чином. Протягом двох мiсяцiв пiсля отримання звернення про арбiтражний розгляд, кожна з Договiрних Сторiн призначить одного члена цього Суду. Цi два члени потiм оберуть громадянина третьої Держави, якого пiсля схвалення обома Договiрними Сторонами, буде призначено Головою Суду (надалi згадується як "Голова"). Голову буде призначено протягом трьох мiсяцiв з дати призначення iнших двох членiв.

     4. Якщо протягом перiодiв, зазначених в пунктi 3 цiєї Статтi, необхiднi призначення не були зробленi, кожна Договiрна Сторона може, в разi вiдсутностi iншої домовленостi, запросити Президента Мiжнародного Суду Справедливостi зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що вiн є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або якщо iншi причини перешкоджають йому виконувати вказану функцiю, буде запрошено Вiце-Президента, щоб зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що Вiце-Президент також є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або вiн також не може виконувати зазначену функцiю, член Мiжнародного Суду Справедливостi, наступний за старшинством, який не є громадянином будь-якої Договiрної Сторони, буде запрошений зробити необхiднi призначення.

     5. Арбiтражний Суд виносить свої рiшення, керуючись законодавством, положеннями цiєї Угоди або iнших чинних угод, якi укладенi мiж Договiрними Сторонами, а також загальноприйнятими принципами мiжнародного права.

     6. Арбiтражний Суд встановлюватиме свою власну процедуру, якщо мiж Договiрними Сторонами не iснує iншої домовленостi.

     7. Арбiтражний Суд досягає своїх рiшень бiльшiстю голосiв; такi рiшення будуть остаточними та обов'язковими для обох Договiрних Сторiн.

     8. Кожна Договiрна Сторона нестиме витрати вiдносно свого призначеного арбiтра та свого представництва в арбiтражному судочинствi. Iншi витрати, включаючи витрати вiдносно Голови, нестимуться в рiвних частинах обома Договiрними Сторонами.

Стаття 11
Спори мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Спори, якi можуть виникнути мiж однiєю Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони у зв'язку з iнвестицiєю згiдно з цiєю Угодою, мають бути представленi iнвестором в письмовiй формi, включаючи детальну iнформацiю, Договiрнiй Сторонi, що приймає iнвестицiї. Наскiльки це можливо, зацiкавленi сторони намагатимуться вирiшувати такi розбiжностi дружнiм шляхом.

     2. Якщо цi спори не можуть бути вирiшенi дружнiм шляхом протягом шести мiсяцiв з дати письмового повiдомлення, про яке йдеться в пунктi 1, спiр буде направлено за вибором iнвестора до:

     - компетентного суду Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснено iнвестицiю;

     - арбiтражного суду ad hoc, заснованого згiдно з Арбiтражними Правилами Комiсiї з Торговельного права Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;

     - Мiжнародного Центру для Вирiшення Iнвестицiйних Спорiв (ICSID), створеного згiдно з Конвенцiєю про Вирiшення Iнвестицiйних Спорiв мiж Державами та Громадянами iнших Держав, що вiдкрита для пiдписання у Вашингтонi 18 березня 1965 року, якщо обидвi Договiрнi Сторони стали учасницями цiєї Конвенцiї. У випадку, коли Договiрна Сторона - сторона спору - не стала державою - учасницею вищезгаданої Конвенцiї, спiр вирiшуватиметься згiдно з Додатковими Правилами Процедури Секретарiату Центру.

     3. Суд має керуватись:

     - положеннями цiєї Угоди та iнших чинних угод, якi iснують мiж Договiрними Сторонами;

     - правилами та загальновизнаними принципами мiжнародного права;

     - нацiональним законодавством Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснено iнвестицiю, включаючи правила щодо колiзiй законодавства.

     4. Договiрна Сторона не висуватиме як захист той факт, що вiдшкодування або iнша компенсацiя всiєї або частини зазнаних збиткiв була отримана або буде отримана iнвестором вiдповiдно до гарантiї або страхового контракту.

     5. Арбiтражнi рiшення будуть остаточними та обов'язковими для сторiн спору. Кожна Договiрна Сторона зобов'язується виконувати рiшення у вiдповiдностi з її внутрiшнiм законодавством.

Стаття 12
Застосування Угоди

     Ця Угода має застосовуватись до iнвестицiй, здiйснених iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї iншої Договiрної Сторони як до набуття нею чинностi, так i пiсля цього.

Стаття 13
Набуття чинностi, тривалiсть та припинення

     1. Кожна Договiрна Сторона повiдомить iншу про завершення процедур, необхiдних згiдно з її законодавством для набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набере чинностi з дати отримання другого повiдомлення.

     2. Ця Угода залишатиметься чинною протягом десяти рокiв та продовжуватиме залишатися чинною пiсля цього доти, доки за рiк до сплину початкового або будь-яких наступних перiодiв, будь-яка Договiрна Сторона не повiдомить iншу письмово про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди.

     3. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєї Угоди, положення всiх iнших статей цiєї Угоди залишатимуться чинними на наступний перiод в десять рокiв з дати припинення.

     На посвiдчення чого належним чином уповноваженi представники пiдписали цю Угоду.

     Здiйснено в м. Києвi 26 лютого 1998 р. у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, iспанською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними.

За Україну За Iспанiю
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.