ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо недопущення зловживань правом на оскарження

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

1. У Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) доповнити статтею 188³² такого змiсту:

"Стаття 188³². Невиконання законних вимог Вищої ради юстицiї щодо надання iнформацiї

Невиконання законних вимог Вищої ради юстицiї щодо надання iнформацiї, копiї судової справи або надання їй завiдомо неправдивої iнформацiї, а так само недодержання встановлених законодавством строкiв надання iнформацiї, копiї судової справи Вищiй радi юстицiї -

тягнуть за собою накладення штрафу вiд двадцяти п'яти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Тi самi дiї, вчиненi повторно протягом року пiсля накладення адмiнiстративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу вiд ста до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян";

2) статтю 221 пiсля цифр "188³¹" доповнити цифрами "188³²";

3) пункт 11 частини першої статтi 255 пiсля слiв i цифр "частина друга статтi 127¹" доповнити словом i цифрами "стаття 188³²".

2. У Кодексi адмiнiстративного судочинства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446):

1) у статтi 18:

частину другу пiсля слiв "посадова чи службова особа" доповнити словами "крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом, та";

частину четверту викласти в такiй редакцiї:

"4. Вищому адмiнiстративному суду України як суду першої iнстанцiї пiдсуднi справи щодо встановлення Центральною виборчою комiсiєю результатiв виборiв або всеукраїнського референдуму, а також справи щодо оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї";

2) у статтi 19:

частину другу доповнити словами "крiм справ з приводу оскарження актiв iндивiдуальної дiї, а також дiй чи бездiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї, якi стосуються iнтересiв конкретної особи";

частину третю викласти в такiй редакцiї:

"3. Адмiнiстративнi справи з приводу оскарження нормативно-правових актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерства чи iншого центрального органу виконавчої влади, Нацiонального банку України чи iншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територiю України, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом, адмiнiстративнi справи, вiдповiдачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адмiнiстративнi справи про анулювання реєстрацiйного свiдоцтва полiтичної партiї, про заборону (примусовий розпуск, лiквiдацiю) полiтичної партiї вирiшуються окружним адмiнiстративним судом, територiальна юрисдикцiя якого поширюється на мiсто Київ";

3) у частинi першiй статтi 24 слова "Президента України" виключити;

4) частину п'яту статтi 117 викласти в такiй редакцiї:

"5. Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актiв Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї та встановлення для них заборони вчиняти певнi дiї;

2) зупинення рiшень Нацiонального банку України щодо призначення та здiйснення тимчасової адмiнiстрацiї або лiквiдацiї банку, заборони проводити певнi дiї тимчасовому адмiнiстратору, лiквiдатору банку або Нацiональному банку України при здiйсненнi тимчасової адмiнiстрацiї або лiквiдацiї банку";

5) статтю 171 викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 171. Особливостi провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актiв органiв виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування та iнших суб'єктiв владних повноважень

1. Правила цiєї статтi поширюються на розгляд адмiнiстративних справ щодо:

1) законностi (крiм конституцiйностi) постанов та розпоряджень Кабiнету Мiнiстрiв України, постанов Верховної Ради Автономної Республiки Крим;

2) законностi та вiдповiдностi правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актiв мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування, iнших суб'єктiв владних повноважень.

2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, якi є суб'єктом правовiдносин, у яких буде застосовано цей акт.

3. У разi вiдкриття провадження в адмiнiстративнiй справi щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує вiдповiдача опублiкувати оголошення про це у виданнi, в якому цей акт був або мав бути офiцiйно оприлюднений.

4. Оголошення повинно мiстити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквiзити нормативно-правового акта, дату, час i мiсце судового розгляду адмiнiстративної справи.

5. Оголошення має бути опублiковано не пiзнiш як за сiм днiв до судового розгляду.

6. Якщо оголошення опублiковано своєчасно, вважається, що всi заiнтересованi особи належним чином повiдомленi про судовий розгляд справи. Скарги на судовi рiшення в цiй справi таких осiб, якщо вони не брали участi у справi, залишаються без розгляду.

7. Адмiнiстративна справа щодо оскарження нормативно-правових актiв вирiшується протягом розумного строку, але не пiзнiше одного мiсяця пiсля вiдкриття провадження у справi.

У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не бiльш як на один мiсяць.

8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не вiдповiдає правовому акту вищої юридичної сили, повнiстю або в окремiй його частинi.

9. Якщо у процесi розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконнiсть або невiдповiднiсть правовому акту вищої юридичної сили iнших правових актiв чи їх окремих положень, крiм тих, щодо яких вiдкрито провадження в адмiнiстративнiй справi, якi впливають на прийняття постанови у справi, суд визнає такi акти чи їх окремi положення незаконними або такими, що не вiдповiдають правовому акту вищої юридичної сили.

10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актiв оскаржується у загальному порядку.

11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не вiдповiдає правовому акту вищої юридичної сили, i про визнання його нечинним невiдкладно публiкується вiдповiдачем у виданнi, в якому його було офiцiйно оприлюднено, пiсля набрання постановою законної сили.

12. Правила цiєї статтi застосовуються також у випадках, коли питання про законнiсть нормативно-правового акта чи вiдповiднiсть його правовому акту вищої юридичної сили постало пiд час розгляду iншої адмiнiстративної справи";

6) доповнити статтею 171¹ такого змiсту:

"Стаття 171¹. Особливостi провадження у справах щодо оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї

1. Правила цiєї статтi поширюються на розгляд адмiнiстративних справ щодо:

1) законностi (крiм конституцiйностi) постанов Верховної Ради України, указiв i розпоряджень Президента України;

2) актiв Вищої ради юстицiї;

3) дiй чи бездiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї.

2. Акти, дiї чи бездiяльнiсть Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї оскаржуються до Вищого адмiнiстративного суду України. Для цього у Вищому адмiнiстративному судi України створюється окрема палата.

3. У разi вiдкриття провадження в адмiнiстративнiй справi щодо оскарження нормативно-правового акта Верховної Ради України, Президента України Вищий адмiнiстративний суд України зобов'язує вiдповiдача опублiкувати про це оголошення. Оголошення публiкується з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою - п'ятою статтi 171 цього Кодексу. Якщо оголошення опублiковано своєчасно, вважається, що всi заiнтересованi особи належним чином повiдомленi про судовий розгляд справи.

4. Адмiнiстративна справа щодо оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї вирiшується колегiєю суддiв у складi не менше п'яти суддiв протягом розумного строку, але не пiзнiше одного мiсяця пiсля вiдкриття провадження у справi. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не бiльш як на один мiсяць.

5. Вищий адмiнiстративний суд України за наслiдками розгляду справи може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї незаконним повнiстю або в окремiй його частинi;

2) визнати дiї чи бездiяльнiсть Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстицiї вчинити певнi дiї.

У разi визнання незаконним i нечинним нормативно-правового акта резолютивна частина постанови суду невiдкладно публiкується вiдповiдачем у виданнi, в якому його було офiцiйно оприлюднено, пiсля набрання постановою законної сили.

6. Рiшення Вищого адмiнiстративного суду України щодо оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї є остаточним i не пiдлягає перегляду в апеляцiйному чи касацiйному порядку".

3. У Законi України "Про Вищу раду юстицiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 25, ст. 146):

1) у статтi 24:

у частинi першiй слова "не менш як двi третини" замiнити словами "бiльшiсть членiв Вищої ради юстицiї";

у частинi п'ятiй слова три четвертих замiнити словами двi третини";

2) статтю 25 викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстицiї при розглядi справ

Вища рада юстицiї для здiйснення своїх повноважень може одержувати необхiдну iнформацiю вiд органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб, керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форми власностi та пiдпорядкування, громадян та їх об'єднань. Така iнформацiя надається на письмовий запит Вищої ради юстицiї з перевiрки конкретних справ.

Орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, керiвники пiдприємств, установ i органiзацiй, об'єднань громадян, яким направлено запит Вищої ради юстицiї, зобов'язанi протягом десяти днiв з дня його одержання надати вiдповiдну iнформацiю. У разi необхiдностi зазначений строк може бути продовжений до тридцяти днiв, про що Вища рада юстицiї повiдомляє безпосередньо у запитi.

Вища рада юстицiї для здiйснення своїх повноважень може витребувати вiд судiв копiї судових справ, розгляд яких не закiнчено, крiм справ, розгляд яких вiдбувається у закритому судовому засiданнi. Копiї судових справ надаються Вищiй радi юстицiї в порядку, встановленому частинами першою та другою цiєї статтi. Витребування копiї судової справи не перешкоджає розгляду такої справи в судi.

Ненадання Вищiй радi юстицiї iнформацiї, копiй судових справ, а також надання завiдомо недостовiрної iнформацiї має наслiдком вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

Член Вищої ради юстицiї має право знайомитися з матерiалами, наданими на розгляд Вищої ради юстицiї, брати участь у їх з'ясуваннi та перевiрцi, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, надавати вiдповiднi документи";

3) у статтi 27:

частину першу доповнити пунктом 7 такого змiсту:

"7) iншi акти в межах повноважень Вищої ради юстицiї";

доповнити частиною третьою такого змiсту:

"Акти Вищої ради юстицiї можуть бути оскарженi виключно до Вищого адмiнiстративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адмiнiстративного судочинства України";

4) статтi 30 i 32 викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 30. Суб'єкти звернення щодо подання про звiльнення суддiв

До Вищої ради юстицiї з пропозицiєю про прийняття подання про звiльнення суддi з посади можуть звертатися:

1) вiдповiдна квалiфiкацiйна комiсiя суддiв;

2) член Вищої ради юстицiї";

"Стаття 32. Подання про звiльнення суддi за особливих обставин

Питання про звiльнення суддi з пiдстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статтi 126 Конституцiї України (порушення суддею вимог щодо несумiсностi, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстицiї розглядає пiсля надання квалiфiкацiйною комiсiєю вiдповiдного висновку або за власною iнiцiативою.

Порушенням суддею присяги є:

вчинення ним дiй, що порочать звання суддi i можуть викликати сумнiв у його об'єктивностi, неупередженостi та незалежностi, у чесностi та непiдкупностi судових органiв;

незаконне отримання суддею матерiальних благ або здiйснення витрат, що перевищують доходи такого суддi та членiв його сiм'ї;

умисне затягування суддею строкiв розгляду справи понад термiни, встановленi законом;

порушення морально-етичних принципiв поведiнки суддi.

Порушенням присяги суддi, що обiймає адмiнiстративну посаду в судi, є також невиконання ним посадових обов'язкiв, встановлених для вiдповiдної адмiнiстративної посади, пов'язаних з процесуальними дiями.

Запрошення суддi, справа якого розглядається, є обов'язковим. У разi неможливостi взяти участь у засiданнi Вищої ради юстицiї з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по сутi порушених питань письмовi пояснення, якi долучаються до матерiалiв справи. Письмовi пояснення суддi виголошуються на засiданнi Вищої ради юстицiї в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого суддi є пiдставою для розгляду справи за його вiдсутностi.

Рiшення щодо внесення Вищою радою юстицiї подання про звiльнення суддi вiдповiдно до пунктiв 4, 5 та 6 частини п'ятої статтi 126 Конституцiї України приймається бiльшiстю голосiв членiв вiд конституцiйного складу Вищої ради юстицiї";

5) частину четверту статтi 42 викласти в такiй редакцiї:

"Вирiшуючи питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi, Вища рада юстицiї повинна вислухати його пояснення. У разi неможливостi взяти участь у засiданнi Вищої ради юстицiї з поважних причин суддя може надати по сутi порушених питань письмовi пояснення, якi долучаються до матерiалiв справи. Письмовi пояснення суддi виголошуються на засiданнi Вищої ради юстицiї в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого суддi є пiдставою для розгляду справи за його вiдсутностi";

6) частину шосту статтi 46 викласти в такiй редакцiї:

7) частину четверту статтi 47 викласти в такiй редакцiї:

"Вирiшуючи питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть прокурора, Вища рада юстицiї повинна вислухати його пояснення. У разi неможливостi взяти участь у засiданнi Вищої ради юстицiї з поважних причин прокурор може надати по сутi порушених питань письмовi пояснення, якi долучаються до матерiалiв справи. Письмовi пояснення прокурора виголошуються на засiданнi Вищої ради юстицiї в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого прокурора є пiдставою для розгляду справи за його вiдсутностi".

II. Прикiнцевi та перехiднi положення

1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

2. Пiсля набрання чинностi цим Законом адмiнiстративнi суди завершують розгляд справ щодо оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї, провадження в яких вiдкрито на день набрання чинностi цим Законом, в порядку, який дiяв до набрання чинностi цим Законом.

3. Адмiнiстративнi позови, апеляцiйнi скарги, поданi до дня набрання чинностi цим Законом до вiдповiдних адмiнiстративних судiв в адмiнiстративних справах щодо оскарження актiв, дiй чи бездiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстицiї, провадження за якими не вiдкрито, передаються вiдповiдними адмiнiстративними судами до Вищого адмiнiстративного суду України.

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
13 травня 2010 року
N 2181-VI