ДОДАТКОВИЙ ПРОТОКОЛ
до Конвенцiї про захист осiб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органiв нагляду та транскордонних потокiв даних
Страсбург, 8 листопада 2001 року
Офiцiйний переклад.
Преамбула
Сторони в цьому Додатковому протоколi до Конвенцiї про захист осiб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, вiдкритої для пiдписання в Страсбурзi 28 сiчня 1981 року (далi - "Конвенцiя"),
переконанi у тому, що органи нагляду, виконуючи свої функцiї у повнiй незалежностi, є елементом ефективного захисту осiб у зв'язку з обробкою персональних даних,
виходячи iз важливостi обмiну iнформацiєю мiж народами,
вважаючи, що iз збiльшенням обмiну персональними даними через нацiональнi кордони необхiдно гарантувати ефективний захист прав людини та фундаментальних свобод, зокрема, право на недоторканiсть особистого життя стосовно таких обмiнiв персональними даними,
погодились iз наступним:
Стаття 1 - Органи нагляду
1. Кожна Сторона призначає один або бiльше органiв нагляду, вiдповiдальний за забезпечення принципiв, якi мiстяться у її внутрiшньодержавному правi, що втiлюють принципи, викладенi у Роздiлах II та III Конвенцiї та в цьому Протоколi.
2. a. З цiєю метою вищезазначений орган нагляду має, зокрема, повноваження щодо розслiдування та втручання, а також право брати участь у судовому розглядi або повiдомляти компетентнi судовi органи про порушення умов внутрiшньодержавного права, що втiлюють принципи, викладенi у пунктi 1 статтi 1 цього Протоколу.
b. Кожний орган нагляду розглядає та приймає рiшення щодо заяв будь-якої особи вiдносно захисту його/її прав i основних свобод вiдносно обробки персональних даних, в межах своєї компетенцiї.
3. Органи нагляду виконують свої функцiї у повнiй незалежностi.
4. Рiшення органу нагляду можна оскаржити у судi у разi, якщо вони викликали скарги.
5. Вiдповiдно до положень Роздiлу IV та не впливаючи на положення Статтi 13 Конвенцiї, органи нагляду спiвробiтничають мiж собою в тiй мiрi, наскiльки це необхiдно для виконання їхнiх обов'язкiв, зокрема, шляхом обмiну будь-якою корисною iнформацiєю.
Стаття 2 - Транскордоннi потоки персональних даних до користувачiв, якi не пiдпадають пiд юрисдикцiю Сторони Конвенцiї
1. Кожна Сторона передбачає, що передача персональних даних користувачевi, що знаходиться пiд юрисдикцiєю Держави чи органiзацiї, якi не є Стороною Конвенцiї, може вiдбуватися, тiльки якщо така Держава чи органiзацiя забезпечує адекватний рiвень захисту вiдповiдної передачi даних.
2. Вiдходячи вiд положень пункту 1 статтi 2 цього Протоколу, кожна Сторона може дозволити передачу персональних даних:
a. якщо внутрiшньодержавне право забезпечує це у зв'язку з:
- специфiчними iнтересами суб'єкту даних, або
- перевагою законних iнтересiв, в особливостi важливих суспiльних iнтересiв, або
b. якщо гарантiї, що, зокрема, можуть походити з договiрних положень, надаються контролером, вiдповiдним за передачу, та визнаються достатнiми компетентними органами вiдповiдно до внутрiшньодержавного права.
Стаття 3 - Заключнi положення
1. Сторони вважають положення статей 1 та 2 цього Протоколу додатковими статтями Конвенцiї, i усi положення Конвенцiї застосовуються вiдповiдно.
2. Цей Протокол вiдкритий для пiдписання Державами, що пiдписали Конвенцiю. Пiсля приєднання до Конвенцiї на умовах, передбачених нею, Держави - члени Європейських Спiвтовариств можуть пiдписати цей Протокол. Цей Протокол пiдлягає ратифiкацiї, прийняттю або затвердженню. Сторона, яка пiдписала цей Протокол, не може його ратифiкувати, прийняти або схвалити, якщо вона ранiше чи одночасно ратифiкувала, прийняла, схвалила чи приєдналася до Конвенцiї. Документи про ратифiкацiю, прийняття, затвердження чи приєднання до цього Протоколу передаються на зберiгання Генеральному секретарю Ради Європи.
3. a. Цей Протокол набуває чинностi в перший день мiсяця, що настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду вiд дати, на яку п'ять Держав, що пiдписали його, висловили свою згоду на обов'язковiсть для них цього Протоколу вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 3.
b. Для будь-якої Держави, що пiдписала цей Протокол i згодом висловила свою згоду на обов'язковiсть для неї цього Протоколу, вiн набуває чинностi в перший день мiсяця, що настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду вiд дати передачi на зберiгання документа про ратифiкацiю, прийняття чи затвердження.
4. a. Пiсля набуття чинностi цим Протоколом будь-яка Держава, що приєдналася до Конвенцiї, може також приєднатися до Протоколу.
b. Приєднання вiдбувається шляхом передачi на зберiгання Генеральному секретарю Ради Європи документа про приєднання, який набуває чинностi в перший день мiсяця, що настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду вiд дати його передачi на зберiгання.
5. a. Будь-яка Сторона може в будь-який час денонсувати цей Протокол шляхом вiдповiдного повiдомлення на iм'я Генерального секретаря Ради Європи.
b. Така денонсацiя набирає чинностi в перший день мiсяця, що настає пiсля закiнчення тримiсячного перiоду вiд дати отримання такого повiдомлення Генеральним секретарем.
6. Генеральний секретар Ради Європи повiдомляє Держави - члени Ради Європи, Європейських Спiвтовариств та будь-яку iншу Державу, що приєдналась до цього Протоколу, про:
a. будь-яке пiдписання;
b. здачу на зберiгання або будь-якого документа про ратифiкацiю, прийняття, затвердження;
c. будь-яку дату набуття чинностi цим Протоколом вiдповiдно до статтi 3;
d. будь-яку iншу дiю або повiдомлення, якi стосуються цього Протоколу.
На посвiдчення чого нижчепiдписанi, належним чином на те уповноваженi представники пiдписали цей Протокол.
Вчинено в Страсбурзi 8 дня листопада мiсяця 2001 року, англiйською та французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примiрнику, який зберiгатиметься в архiвах Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає завiренi копiї кожнiй Державi - члену Ради Європи, Європейських Спiвтовариств та будь-якiй iншiй Державi, якiй було запропоновано приєднатися до Конвенцiї.
Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |