КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України та Урядом Iрландiї про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та доходи вiд вiдчуження майна

Уряд України та Уряд Iрландiї,

бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та доходи вiд вiдчуження майна,

домовилися про таке:

Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Конвенцiї

Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Конвенцiї

1. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на податки на доходи та доходи вiд вiдчуження майна, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на дохiд i на капiтал вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу чи капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна.

3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї є:

a) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств; i

(ii) податок на доходи фiзичних осiб;

(далi - український податок);

b) в Iрландiї:

(i) податок на прибуток;

(ii) унiверсальний соцiальний податок на доходи;

(iii) корпоративний податок; та

(iv) податок на доходи вiд вiдчуження майна;

(далi - iрландський податок).

4. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi за змiстом податки, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їх податкових законодавствах.

Стаття 3
Загальнi визначення

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

a) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

b) термiн "Iрландiя" включає будь-яку територiю за межами територiальних вод Iрландiї, яка була або може бути в подальшому визначена вiдповiдно до законiв Iрландiї стосовно Виключної Економiчної Зони та Континентального Шельфу, як територiя в межах якої Iрландiя може здiйснювати такi сувереннi права та повноваження вiдповiдно до мiжнародного права;

c) термiн "нацiональна особа" стосовно Договiрної Держави означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, що має нацiональнiсть або громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

d) термiни "Договiрна Держава", "одна з Договiрних Держав" i "iнша Договiрна Держава" означають Україну або Iрландiю залежно вiд контексту; та термiн "Договiрнi Держави" означають Україну та Iрландiю;

e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю та будь-яке iнше об'єднання осiб;

f) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу або будь-яке iнше утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;

g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом iншої Договiрної Держави;

h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;

i) термiн "компетентний орган" означає, у випадку України, Мiнiстерство фiнансiв України або її повноважного представника, та, у випадку Iрландiї, Податкова служба або її повноважного представника.

2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резидент

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу i будь-яку її адмiнiстративно-територiальну одиницю чи мiсцевий орган влади. Цей термiн, водночас, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.

2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:

a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена, або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах, або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

1. Для розумiння цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

a) мiсце управлiння;

b) фiлiал;

c) офiс;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; i

h) склад або iншу споруду, що використовується як торговельна точка.

3. Будiвельний майданчик або будiвельний чи складальний об'єкт утворюють постiйне представництво, якщо тiльки тривалiсть робiт, пов'язана з таким майданчиком або об'єктом перевищує 12 мiсяцiв.

4. Особа, яка здiйснює дiяльнiсть на деякiй вiдстанi вiд берега в Договiрнiй Державi у зв'язку з розвiдкою або розробкою морського дна та надр та їх природних ресурсiв, що знаходяться в цiй Договiрнiй Державi вважається такою, що здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть через постiйне представництво в цiй Договiрнiй Державi.

5. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;

c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

6. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 7, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства iншої Договiрної Держави то це пiдприємство вважатиметься таким, що має постiйне представництво у першiй-згаданiй Договiрнiй Державi стосовно дiяльностi, яку така особа здiйснює для пiдприємства, якщо така особа:

a) має i звичайно використовує у цiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, якщо тiльки така дiяльнiсть не обмежується тiєю, що зазначається у пунктi 5 цiєї статтi, яка,якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це постiйне мiсце пiдприємницької дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту; або

b) не має такого повноваження, але звичайно утримує у першiй згаданiй Державi запас товарiв або виробiв, з якого вона здiйснює регулярнi поставки товарiв або виробiв вiд iменi пiдприємства та здiйснює дiяльнiсть по продажу стосовно них, таку як реклама або дiяльнiсть що стосується органiзацiї попиту та збуту.

7. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво iншої.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться у iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, що вiдноситься до нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у iншiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до цього постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загально-адмiнiстративнi витрати, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi.

4. У тiй мiрi, у якiй в Договiрнiй Державi визначення прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

5. Нiякий прибуток не належить постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не зачiпатимуться положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнароднi перевезення

1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi прибутки одержанi вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу у мiжнародних перевезеннях включають прибутки, одержанi вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден, якщо такi морськi або повiтрянi судна експлуатуються у мiжнародних перевезеннях або якщо такi прибутки вiд оренди є побiчними стосовно iнших прибуткiв, описаних у пунктi 1 цiєї статтi.

3. Положення пункту 1 також застосовуються до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

1. У випадку, коли:

a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави, або

b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь у керiвництвi, контролi, або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства iншої Договiрної Держави,

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який при вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є за вимогою першої згаданої Держави прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав будуть консультуватися один з одним у разi необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (яка не є товариством), яка володiє безпосередньо принаймнi 25 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;

b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.

3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй, або iнших прав, якi не є борговими вимогами, а також будь-який iнший дохiд або розподiл прирiвняний до доходу вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Договiрної Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє дивiденди, прибуток чи здiйснює розподiл.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно пов'язаний з такими постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

5. Якщо компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно пов'язаний з постiйним представництвом або постiйною базою, розташованих у цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй iншiй Державi.

Стаття 11
Проценти

1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Однак, такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.

3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, будь-якi такi вiдсотки, що вказанi в пунктi 1 цiєї статтi оподатковуються 5 вiдсотками вiд загальної суми процентiв, якщо такi проценти виникають в Договiрнiй Державi та сплачуються:

i) в зв'язку з продажем в кредит будь-якого промислового, комерцiйного або наукового обладнання;

ii) вiдносно будь-якої позики, що надається банком.

4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань а також будь-який iнший дохiд, прирiвняний до доходу вiд грошової позики вiдповiдно до законодавства Держави, в якiй виникає дохiд, але не включає будь-яких iнших доходiв якi вважається дивiдендами вiдповiдно до статтi 10.

5. Положення пунктiв 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником процентiв при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, якi виникають в Договiрнiй Державi звiльняються вiд оподаткування в такiй Державi, якщо:

a) фактичним власником процентiв є Уряд iншої Договiрної Держави або будь-яке агентство, що уповноважене Урядом такої iншої Договiрної Держави, або

b) такi проценти сплачуються -

i) вiдносно будь-якої позики наданої, гарантованої чи застрахованої, або

ii) вiдносно будь-якої боргової вимоги будь-якого виду, що гарантована, застрахована або прямо чи опосередковано фiнансується вiд iменi або Урядом кожної з Договiрних Держав або будь-яке агентство, що уповноважене Урядом Договiрних Держав.

Стаття 12
Роялтi

1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-яким патентом, торговою маркою, таємною формулою або процесом, або за iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

3. Однак, такi роялтi можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялтi є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

4. Незважаючи на положення пункту 3 цiєї статтi, у випадку сплати роялтi вiдносно будь-яких авторських прав на науковi твори, будь-якого патенту, торгової марки, таємної формули, процесу або iнформацiї щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 вiдсоткiв вiд загальної суми роялтi. Спосiб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договiрних Держав за взаємною домовленiстю.

5. Положення пунктiв 1, 3 i 4 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право на використання або право власностi, щодо яких сплачуються роялтi, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуватимуться тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї яке знаходиться у iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження:

a) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або опосередковано вiд нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, або

b) паїв у товариствi, або будь-якої iншої установи активи яких складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi а) цього пункту, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

3. Доходи, отриманi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй, участi або iнших прав у володiннi капiталу компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави можуть оподатковуватись у цiй iншiй Договiрнiй Державi, якщо одержувач таких доходiв, протягом дванадцятимiсячного перiоду, що передує такому вiдчуженню, здiйснює участь прямо або посередньо у володiннi принаймнi 25 % капiталу такої компанiї. Положення цього пункту не застосовуватимуться, якщо такi доходи були отриманi як наслiдок реорганiзацiї, злиття або подiлу компанiй або подiбних операцiй.

4. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, що використовується резидентом Договiрної Держави в iншiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

5. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

6. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у попереднiх пунктах цiєї статтi, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

7. Положення пункту 6 цiєї статтi не впливають на право Договiрної Держави накладати, вiдповiдно до свого законодавства, податок на доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, отриманого особою, яка є резидентом iншої Договiрної Держави i була резидентом першої згаданої Держави в будь-який час протягом п'яти рокiв безпосередньо перед вiдчуженням майна, якщо воно було у власностi фiзичної особи до того як вона стала резидентом iншої Держави.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

1. Дохiд, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє постiйною базою, що регулярно використовується ним в iншiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення своєї дiяльностi. Якщо вiн володiє такою постiйною базою, то тiльки та частина прибутку, що вiдноситься до такої постiйної бази може бути оподаткована у цiй iншiй Державi.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 та 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом фiнансового року iншої Держави, i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави, i

c) витрати зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в iншiй Державi.

3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, може оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi.

Стаття 16
Директорськi гонорари

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави в якостi члена ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються до доходiв вiд дiяльностi в Договiрнiй Державi артиста або спортсмена, якщо цей вiзит до цiєї Держави суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв однiєї або обох Договiрних Держав, або їх адмiнiстративно-територiальними одиницями, або мiсцевими органами влади. У такому випадку, дохiд оподатковуватиметься тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є артист або спортсмен.

Стаття 18
Пенсiї та ануїтети

1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються як вiдшкодування за роботу в минулому резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ануїтети, сплачуванi такому резиденту, оподатковуються тiльки в тiй Державi.

2. Термiн "ануїтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час протягом її життя або визначеного або встановленого промiжку часу, за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної та повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

3. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, пенсiї та iншi подiбнi платежi, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням Договiрної Держави, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 19
Державна служба

1. a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади за виконання функцiй урядового характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi.

b) Проте, така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади за виконання функцiй урядового характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi.

b) Проте, така пенсiя оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом та нацiональною особою цiєї Держави.

3. Положення статей 15, 16, 17 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до заробiтної плати, платнi та iншої подiбної винагороди i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку iз проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти

Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом, стажистом або практикантом, який безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу був резидентом iншої Договiрної Держави i перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковується в цiй iншiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються iз джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.

Стаття 21
Iншi доходи

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй iншiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, види доходiв резидента Договiрної Держави, якi не розглядаються в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, i виникають в iншiй Договiрнiй Державi, можуть також бути оподаткованi в цiй iншiй Державi.

Стаття 22
Усунення подвiйного оподаткування

1. З урахуванням положень законодавства України, що стосується звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), iрландський податок, сплачуваний за законодавством Iрландiї, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню, iз джерел в Iрландiї, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється Iрландський податок. Цi вирахування у будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини українського податку, розраховану до надання вирахування стосовно доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у Iрландiї залежно вiд обставин.

2. З урахуванням положень законодавства Iрландiї, якi стосуються надання звiльнення проти iрландського податку, сплаченого на територiї за межами Iрландiї (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту):

a) український податок, що сплачується вiдповiдно до законодавства України i вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або доходiв вiд приросту вартостi майна iз джерел в Українi (за винятком випадку дивiдендiв, коли податок в Українi сплачується у вiдношеннi прибутку, iз якого сплачуються дивiденди), буде робитися знижка у виглядi кредиту проти будь-якого iрландського податку, обчисленого у вiдношеннi того ж прибутку, доходу або оподатковуваних доходiв, у вiдношеннi яких пiдраховується податок України;

b) у вiдношеннi дивiдендiв, сплачуваних компанiєю, що є резидентом України, компанiї, яка є резидентом Iрландiї i контролює прямо або опосередковано щонайменше 25 вiдсоткiв капiталу з правом голосу в компанiї, що сплачує дивiденди, у виглядi кредиту повинен бути взятий до розрахунку (у доповнення до будь-якого податку України, для якого кредит може бути наданий згiдно з положеннями пiдпункту (a) цього пункту) український податок, що сплачується компанiєю у вiдношеннi прибутку, iз якого сплачуються дивiденди.

3. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержаний дохiд, яким володiє резидент Договiрної Держави, звiльнено вiд податку у цiй Державi, така Держава може, проте, при нарахуваннi суми податку на залишок доходу такого резидента, прийняти до уваги звiльнений вiд податку дохiд.

4. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, доход i прирiст вартостi нерухомого майна, що належать резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у iншiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатись такими, що виникають iз джерел у цiй iншiй Договiрнiй Державi.

Стаття 23
Недискримiнацiя

1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не пiддаються в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних iз оподаткуванням вимог, якi є iншими або бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимог, яким пiддаються або можуть пiддаватись нацiональнi особи цiєї iншої Держави. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договiрну Державу надавати резидентам iншої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення i знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.

3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих же умовах, так, якби вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави.

4. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiддаватимуться в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являтимуться будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

5. Положення цiєї статтi застосовуватимуться до податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 24
Процедура взаємного узгодження

1. Якщо особа вважає, що в результатi дiй однiєї або обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 23, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень в часi, передбачених нацiональним законодавством Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання щодо тлумачення або застосування Конвенцiї.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 25
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.

2. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, вважається конфiденцiйною таким же чином, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави i розкриватиметься тiльки особам або органам влади (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, що зазначаються у пунктi 1 цiєї статтi. Такi особи або органи використовуватимуть iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.

3. У жодному випадку положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi не слiд тлумачити як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики однiєї або iншої Договiрної Держави;

c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.

4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, iнша Договiрна Держава використовує свої мiри щодо збору iнформацiї з метою отримання iнформацiї, стосовно якої здiйснено запит, навiть тодi, коли ця iнша Держава може не потребувати такої iнформацiї для своїх власних податкових цiлей. Зобов'язання, яке мiститься у попередньому реченнi, пiдлягає обмеженням, що мiстяться у пунктi 3, але у жодному випадку такi обмеження не будуть розглядатися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовлятись вiд надання iнформацiї виключно з тiєї причини, що вона не має нацiонального iнтересу щодо такої iнформацiї.

5. У жодному випадку положення пункту 3 цiєї статтi не будуть розглядатись як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдхиляти надання iнформацiї виключно тому, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, призначенiй особi (номiнальному власнику) або особi, що дiє як агент або довiрена особа, або тому, що вона вiдноситься до майнових часток в особi.

Стаття 26
Спiвробiтники дипломатичних представництв i консульських установ

Нiщо в цiй Конвенцiї не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв, або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права, або вiдповiдно до положень спецiальних угод.

Стаття 27
Набрання чинностi

1. Договiрнi Держави письмово повiдомлять одна одну дипломатичними каналами про завершення всiх внутрiшньодержавних процедур необхiдних для набрання Конвенцiєю чинностi. Ця Конвенцiя набирає чинностi з дати отримання останнього письмового повiдомлення, i її положення застосовуються:

a) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо сум, якi виплаченi або за якими надано кредит з або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за роком набрання Конвенцiєю чинностi;

b) стосовно iнших податкiв:

(i) у випадку України, якi стягуються пiд час податкових перiодiв, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за датою набрання Конвенцiєю чинностi;

(ii) у випадку Iрландiї, якi стягуються протягом будь-якого фiнансового року стосовно корпоративного податку та протягом будь-якого податкового року стосовно податку на прибуток та податку на доходи вiд вiдчуження майна, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за датою набрання Конвенцiєю чинностi.

2. Стосовно вiдносин мiж Україною та Iрландiєю, Угода вiд 17 грудня 1986 мiж Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк i Урядом Iрландiї про уникнення подвiйного оподаткування повiтряного транспорту та їх робiтникiв припинить свою дiю з дати набрання чинностi цiєю Конвенцiєю.

Стаття 28
Термiн дiї та припинення

Ця Конвенцiя буде залишатися чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Конвенцiї, шляхом направлення дипломатичними каналами письмового повiдомлення про свiй намiр припинити її дiю за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що настає по закiнченню п'яти рокiв з дати набрання чинностi цiєю Конвенцiєю.

У такому разi чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

a) стосовно податкiв, утриманих у джерела, щодо сум, якi виплаченi або за якими надано кредит з або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за датою надання повiдомлення; та

b) стосовно iнших податкiв:

(i) у випадку України, якi стягуються пiд час податкових перiодiв, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає за датою надання повiдомлення;

(ii) у випадку Iрландiї, якi стягуються протягом будь-якого фiнансового року стосовно корпоративного податку та протягом будь-якого податкового року стосовно податку на прибуток та податку на доходи вiд вiдчуження майна, що починається на або пiсля першого сiчня, що настає за датою надання повiдомлення.

На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

Вчинено в м. _______ "___" ____________ 20__ р. в двох примiрниках українською та англiйською мовами, при цьому обидва тексти є автентичними.

За Уряд України

За Уряд Iрландiї

ПРОТОКОЛ
до Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Iрландiї про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та доходи вiд вiдчуження майна

При пiдписаннi Конвенцiї мiж Урядом України та Урядом Iрландiї про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи та доходи вiд вiдчуження майна, Сторони, що її пiдписали, домовились, що наступне положення буде становити невiд'ємну частину цiєї Конвенцiї.

До статтi 7

Стосовно тлумачення пунктiв 2 та 3 статтi 7, Договiрнi Держави домовились посилатись на коментарi Моделi Конвенцiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв та капiталу ОЕСР по пунктах 2 та 3 статтi 7 Моделi в її редакцiї з 15 червня 2005 року пiсля прийняття шостої нової версiї Моделi Радою ОЕСР.

До статей 11 та 12

Якщо пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, Україна погодиться в будь-якiй iншiй Конвенцiї про уникнення подвiйного оподаткування надати звiльнення вiд Українського податку щодо сплати процентiв та роялтi, якi виникають в Українi, або застосує нижчi ставки Українського податку стосовно таких платежiв нiж тi, якi передбаченi статтями 11 та 12 цiєї Конвенцiї, то Договiрнi Держави матимуть право вести переговори про перегляд таких статей з метою застосування такого звiльнення або нижчої ставки.

На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

За Уряд України

За Уряд Iрландiї