КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Республiки Мальта про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи

     Уряд (Кабiнет Мiнiстрiв) України i Уряд Республiки Мальта,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи,

     i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних вiдносин, домовились про таке:

Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Конвенцiї

     Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Конвенцiї

     1. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її адмiнiстративно-територiальних одиниць, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їхнього стягнення.

     2. Податками на доходи вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу, або з елементiв доходу, у тому числi податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна, та податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами.

     3. Податками, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зокрема є:

     a) в Українi:

     (i) податок на прибуток пiдприємств; i

     (ii) податок на доходи фiзичних осiб

     (далi - український податок);

     b) в Республiцi Мальта:

     податок на дохiд

     (далi - мальтiйський податок).

     4. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється також на будь-якi iдентичнi або значним чином подiбнi податки, якi стягуються кожною Договiрною Державою пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, на додаток до iснуючих податкiв або замiсть них. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбулися в їхнiх податкових законодавствах.

Стаття 3
Загальнi визначення

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     a) термiн "Україна" у разi використання в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, у тому числi будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначена або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;

     b) термiн "Мальта" означає Республiку Мальта i, у разi використання в географiчному значеннi означає острiв Мальта, Острiв Гозо та iншi острови Мальтiйського архiпелагу, у тому числi територiальнi води та будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод Мальти, яка визначена або може бути в подальшому визначена, вiдповiдно до мiжнародного права та згiдно законодавства Мальти, що стосується континентального шельфу, як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права Мальти стосовно морського дна, надр та їхнiх природних ресурсiв;

     c) термiни "Договiрна Держава" i "iнша Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну або Мальту;

     d) термiн "нацiональна особа" означає:

     (i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

     (ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержує свiй статус як такий згiдно з чинним законодавством Договiрної Держави;

     e) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;

     f) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;

     g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство iншої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом iншої Договiрної Держави;

     h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в iншiй Договiрнiй Державi;

     i) термiн "компетентний орган" означає, у випадку України, Мiнiстерство фiнансiв України або її повноважного представника та, у випадку Мальти, Мiнiстра вiдповiдального за фiнанси або його повноважного представника;

     j) термiн "пiдприємство" застосовується до ведення будь-якої пiдприємницької дiяльностi;

     k) термiн "пiдприємницька дiяльнiсть" включає надання професiйних послуг та здiйснення iншої дiяльностi незалежного характеру.

     2. Пiд час застосування Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в нiй, має те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резидент

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, проте, не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.

     2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:

     a) вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має мiсце постiйного проживання; якщо вона має мiсце постiйного проживання в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона має тiснiшi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має мiсця постiйного проживання в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

     c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

     d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або не є нацiональною особою жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

     3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

     f) мiсце управлiння;

     b) фiлiал;

     c) офiс;

     d) фабрику;

     e) майстерню;

     f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

     g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр чи будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв; i

     h) склад або iнше примiщення, що використовується як торговельна точка.

     3. Термiн "постiйне представництво" також включає будiвельний майданчик, будiвельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову дiяльнiсть, якщо тiльки тривалiсть робiт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи дiяльнiстю, перевищує дев'ять мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

     a) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;

     c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

     f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6, дiє вiд iменi пiдприємства та має i звичайно використовує у цiй Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, або утримує запас товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з якого ведеться регулярний продаж таких товарiв та виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для цього пiдприємства, якщо дiяльнiсть такої особи не обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не може перетворити це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в iншiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Договiрнiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства, вiн не вважатиметься агентом з незалежним статусом у значеннi цього пункту.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом iншої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй iншiй Державi (через постiйне представництво чи будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво iншої.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (у тому числi дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мiнеральних джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 застосовуються до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для надання незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як зазначено вище, прибуток пiдприємства може бути оподаткований в iншiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, що здiйснює таку саму або аналогiчну дiяльнiсть у таких самих або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

     3. Пiд час визначення прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, у тому числi управлiнських та загально-адмiнiстративних витрат, понесених таким чином, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак, у випадку, коли витрати понесенi постiйним представництвом у дiлових вiдносинах з пiдприємством, постiйним представництвом якого воно є, тiльки тi витрати, якi дозволено вiднiмати згiдно з нацiональним законодавством кожної Договiрної Держави, мають братися до уваги пiд час визначення прибутку постiйного представництва.

     4. Настiльки наскiльки в Договiрнiй Державi визначення прибутку, вiдповiдно до її законодавства, що приписується постiйному представництву, на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого пропорцiйного розподiлу, як це диктується практикою; прийнятий спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Нiякий прибуток не приписується постiйному представництву на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що приписується постiйному представництву, визначається щороку одним i тим самим методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не впливають на положення цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнароднi перевезення

     1. Прибутки пiдприємства Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях оподатковуються лише в цiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

     a) дохiд вiд здавання в оренду морських або повiтряних суден без екiпажу; та

     b) прибутки вiд використання або здавання в оренду контейнерiв (у тому числi трейлерiв i супутнього устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда або таке використання, або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

     3. Якщо прибутки, згiдно пункту 1, отриманi пiдприємством Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi, прибутки, якi вiдносяться до цього пiдприємства оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. Якщо:

     a) пiдприємство Договiрної Держави безпосередньо або опосередковано бере участь в управлiннi, контролi або капiталi пiдприємства iншої Договiрної Держави або

     b) однi й тi самi особи безпосередньо чи опосередковано беруть участь в управлiннi, контролi, або капiталi пiдприємства Договiрної Держави i пiдприємства iншої Договiрної Держави i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їхнiх комерцiйних або фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який за вiдсутностi таких умов мiг би бути нарахований одному з пiдприємств, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. Якщо Договiрна Держава включає до прибуткiв пiдприємства цiєї Держави i, вiдповiдно, оподатковує прибутки, за якими пiдприємство iншої Договiрної Держави було оподатковано в цiй iншiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця iнша Держава повинна зробити вiдповiдну поправку в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. Пiд час визначення такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав мають консультуватися один з одним у разi потреби.

Стаття 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичним власником дивiдендiв є резидент iншої Договiрної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

     a) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником є компанiя (яка не є товариством), яка володiє безпосередньо принаймнi 20 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;

     b) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках;

     Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.

     3. Положення пункту 2 не застосовуються, якщо податок, який стягується з прибутку компанiї в Договiрнiй Державi, може бути компенсований за рахунок податку на дохiд акцiонера. В такому випадку податок на загальну суму дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, фактичному власнику дивiдендiв - резиденту iншої Договiрної Держави, не повинен перевищувати такий податок, який стягується з прибутку, з якого виплачуються дивiденди.

     4. Термiн "дивiденди" у разi використання в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому самому оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивiдендiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з такими постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

     6. Якщо компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з iншої Договiрної Держави, ця iнша Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї iншої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, справдi пов'язаний з постiйним представництвом, розташованим в цiй iншiй Державi, або стягувати з нерозподiленого прибутку податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюється у цiй Державi.

Стаття 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичним власником процентiв є резидент iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.

     3. Термiн "проценти", у разi використання в цiй статтi, означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, у тому числi премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.

     4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник процентiв, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, справдi пов'язана з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

     5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, територiально-адмiнiстративна одиниця, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво.

     6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою - фактичним власником процентiв, за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     7. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, звiльняються вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержуються i дiйсно належать Уряду iншої Договiрної Держави або її територiально-адмiнiстративнiй одиницi або Нацiональному (Центральному) Банку iншої Договiрної Держави, або банку, який повнiстю належить Уряду iншої Договiрної Держави. Вiдповiдно, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi звiльняються вiд оподаткування в цiй Державi, якщо цi проценти сплачуються стосовно позик, якi гарантованi Урядом iншої Договiрної Держави.

Стаття 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Однак такi роялтi можуть також бути оподаткованi у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичним власником роялтi є резидент iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми всiх платежiв.

     3. Термiн "роялтi" у разi використання в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (в тому числi кiнематографiчнi фiльми, та фiльми або плiвки, що використовуються для телебачення чи радiомовлення), будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за iнформацiю (ноу-хау) щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     4. Положення пунктiв 1 та 2 не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялтi, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

     5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою - фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою сума роялтi, яка стосується використання, права використання або iнформацiї, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує, за будь-яких обставин, суму, яка була б узгоджена мiж платником i особою - фактичним власником роялтi за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, адмiнiстративно-територiальна одиниця, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати зi сплати цих роялтi несе постiйне представництво, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, яке згадується у статтi 6 i яке знаходиться в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, включаючи доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо або разом з усiм пiдприємством), можуть оподатковуватися в цiй iншiй Державi.

     3. Доходи вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях, суден, якi задiянi у перевезеннях внутрiшнiми водними шляхами або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, повiтряних або рiчкових суден, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, в якiй розмiщений фактичний керiвний орган пiдприємства.

     4. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження акцiй, якi одержують 50 вiдсоткiв їхньої вартостi прямо або опосередковано вiд нерухомого майна, розташованого в iншiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

Стаття 14
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 15, 17 та 18 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку iз цим, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в iншiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     a) одержувач перебуває в iншiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується протягом вiдповiдного фiнансового року; i

     b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом iншої Держави; та

     c) витрати зi сплати винагород не несе постiйне представництво, яке наймач має в iншiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, може оподатковуватись в цiй Державi.

Стаття 15
Директорськi гонорари

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом iншої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

Стаття 16
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 7 i 14, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як артистом, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в iншiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної артистом або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому артисту чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7 i 14, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста чи спортсмена.

     3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, дохiд, який зазначений у цiй статтi, звiльняється вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть артиста або спортсмена, якщо ця дiяльнiсть значним чином фiнансується за рахунок суспiльних фондiв кожної або обох Держав, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво мiж Договiрними Державами.

Стаття 17
Пенсiї та виплати соцiального забезпечення

     1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 18 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються як вiдшкодування за роботу в минулому резиденту Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1, сплаченi пенсiї та iншi виплати, що зробленi за законодавством соцiального забезпечення Договiрної Держави пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 18
Державна служба

     1. a) Винагорода, iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за послуги, наданi для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Проте, така винагорода оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

     (i) є нацiональною особою цiєї Держави; або

     (ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою надання послуг.

     2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за послуги, що надаються для цiєї Держави або її адмiнiстративно-територiальної одиницi, або мiсцевого органу влади оподатковується тiльки в цiй Державi.

     b) Проте, така пенсiя оподатковується тiльки в iншiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом або нацiональною особою цiєї Держави.

     3. Положення статей 14, 15, 16 i 17 застосовуються до винагороди та пенсiй стосовно послуг, що надаються у зв'язку зi здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її адмiнiстративно-територiальною одиницею, або мiсцевим органом влади.

Стаття 19
Студенти та стажисти

     Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом, стажистом або практикантом, який є чи був безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом iншої Договiрної Держави i перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не оподатковуються в цiй iншiй Державi за умови, що такi платежi здiйснюються iз джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.

Стаття 20
Iншi доходи

     1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їхнього виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

     2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в iншiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, справдi пов'язанi з таким постiйним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статтi 7.

Стаття 21
Обмеження переваг

     1. Незважаючи на положення буду-якої iншої статтi цiєї Конвенцiї, резидент Договiрної Держави не отримає винагороди у виглядi будь-якої знижки або звiльнення вiд оподаткування, що передбачено в цiй Конвенцiї вiд iншої Договiрної Держави, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей такого резидента або особи, яка пов'язана з таким резидентом, було отримання вигоди вiд Конвенцiї.

     2. Вищезазначене положення не застосовується, якщо компанiя здiйснює незалежну господарську дiяльнiсть в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої вона є, та вимагає звiльнення вiд оподаткування вiд iншої Договiрної Держави стосовно доходу, що пов'язаний з такими операцiями.

Стаття 22
Усунення подвiйного оподаткування

     1. У випадку України усунення подвiйного оподаткування вiдбуватиметься наступним чином:

     Вiдповiдно до положень законодавства України щодо уникнення сплати податкiв за межами територiї України (якi не стосуються загальних положень цiєї Конвенцiї), мальтiйський податок сплачений згiдно iз законодавством Мальти i вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, безпосередньо чи шляхом вiднiмання, на прибутки або доходи з джерел у Мальтi, дозволяється у виглядi кредиту по вiдношенню до будь-якого українського податку розрахованого на однi й тi самi прибутки або доходи вiдносно яких розраховано мальтiйський податок.

     2. У випадку Мальти усунення подвiйного оподаткування вiдбуватиметься наступним чином:

     Вiдповiдно до положень законодавства Мальти вiдносно дозволу на кредити в обмiн мальтiйського податку стосовно iноземного податку, якщо вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, включено в Мальтi оцiнка доходiв з джерел в межах України, то український податок на такий дохiд дозволяється у виглядi кредиту в обмiн на вiдповiдний мальтiйський податок, що пiдлягає сплатi.

     3. В будь-якому випадку такi кредити не повиннi перевищувати ту частину податку на дохiд, розрахований до того, як видано кредит, який вiдноситься до доходу, який може оподатковуватись в цiй iншiй Державi.

     4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї доходи одержанi резидентом Договiрної Держави звiльненi вiд оподаткування в цiй Державi, то така Держава при пiдрахунку залишку доходу такого резидента може взяти до уваги доходи, якi звiльненi вiд оподаткування.

     5. Для цiлей пунктiв 1 i 2, прибутки, доходи та доходи вiд вiдчуження майна, одержанi резидентом Договiрної Держави, якi можуть бути оподаткованi в цiй iншiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї вважаються такими, що виникають з джерел в цiй iншiй Договiрнiй Державi.

Стаття 23
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не пiдлягають в iншiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних iз оподаткуванням вимог, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати нацiональнi особи цiєї iншої Держави за тих самих обставин, особливо щодо резидентностi. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї чи обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не пiддаються в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, якi є iншими або бiльш обтяжливими нiж оподаткування, або пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким за таких же умов пiддаються або можуть пiддаватись нацiональнi особи вiдповiдної Держави.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в iншiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй iншiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї iншої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй iншiй Державi.

     4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 5 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту iншої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави.

     5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами iншої Договiрної Держави, не пiдлягають в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або їм не пред'являються будь-якi пов'язанi з оподаткуванням вимоги, якi є iншими чи бiльш обтяжливими нiж оподаткування i пов'язанi з оподаткуванням вимоги, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

     6. Нiщо в цiй статтi не розглядається як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-якi особистi знижки, звiльнення i вирахування для податкових цiлей, якi надаються для цiлей оподаткування особам, що є резидентами вiдповiдно до соцiального становища або сiмейних зобов'язань або, якi надаються особам, що є резидентами, на пiдставi критерiїв, не передбачених загальним податковим законодавством.

     7. Положення цiєї статтi застосовуються до податкiв, якi охоплюються цiєю Конвенцiєю.

Стаття 24
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що в результатi дiй однiєї чи обох Договiрних Держав вона пiддається чи пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 23, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Ця справа повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням Конвенцiї.

     2. Компетентний орган намагатиметься, якщо вважатиме заперечення обґрунтованим i якщо сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити справу за взаємною згодою з компетентним органом iншої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень у часi, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

     3. Компетентнi органи Договiрних Держав намагатимуться вирiшити за взаємною згодою будь-якi суперечки або спiрнi питання щодо тлумачення або застосування Конвенцiї.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 25
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств, що стосуються податкiв будь-якого виду та визначення, що стягуються вiд iменi Договiрних Держав або їхнiх адмiнiстративно-територiальних одиниць чи мiсцевих органiв влади настiльки, наскiльки оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтями 1 та 2.

     2. Будь-яка iнформацiя, одержана згiдно з пунктом 1 Договiрною Державою, вважається конфiденцiйною так само, як i iнформацiя, одержана вiдповiдно до нацiонального законодавства цiєї Держави, i розкриватиметься тiльки особам або органам влади (у тому числi судам i адмiнiстративним органам), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, зазначених у пунктi 1, або наглядом за вищенаведеним. Такi особи або органи використовують iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або в судових рiшеннях.

     3. У жодному випадку положення пунктiв 1 та 2 не слiд тлумачити як такi, що покладають на Договiрнi Держави зобов'язання:

     a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що суперечать законодавству та адмiнiстративнiй практицi однiєї або iншої Договiрної Держави;

     b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння однiєї або iншої Договiрної Держави;

     c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики.

     4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї статтi, друга Договiрна Держава використовує свої мiри щодо збору iнформацiї з метою отримання iнформацiї стосовно якої здiйснено запит, навiть тодi, коли ця друга Держава може не потребувати такої iнформацiї для своїх власних податкових цiлей. Зобов'язання, яке мiститься у попередньому реченнi, пiдлягає обмеженням, що мiстяться у пунктi 3, але у жодному випадку такi обмеження не будуть розглядатися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовлятись вiд надання iнформацiї виключно з тiєї причини, що вона не має нацiонального iнтересу щодо такої iнформацiї.

     5. У жодному випадку положення пункту 3 не розглядаються як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдхиляти надання iнформацiї виключно тому, що iнформацiя належить банку, iншiй фiнансовiй установi, призначенiй особi (номiнальному власнику) або особi, що дiє як агент або довiрена особа, або тому що вона вiдноситься до майнових часток в особi.

Стаття 26
Спiвробiтники дипломатичних представництв i консульських установ

     Нiщо в цiй Конвенцiї не зачiпає податкових привiлеїв спiвробiтникiв дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права чи положеннями спецiальних угод.

Стаття 27
Набрання чинностi

     1. Кожна з Договiрних Держав повiдомляє одна однiй дипломатичними каналами про завершення всiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набирає чинностi з дати отримання останнього iз цих повiдомлень, i її положення застосовуються:

     a) в Українi:

     i) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо сум, сплачених на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає пiсля року, коли Конвенцiя набирає чинностi; та

     ii) стосовно iнших податкiв, якi стягуються пiд час податкових рокiв або перiодiв, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає пiсля року, коли Конвенцiя набирає чинностi.

     b) в Мальтi:

     стосовно податкiв на дохiд одержаних протягом будь-якого календарного року або звiтного перiоду, в залежностi вiд обставин, що починаються на або пiсля першого сiчня, що настає вiдразу пiсля дати набрання Конвенцiєю чинностi.

Стаття 28
Припинення дiї

     Ця Конвенцiя залишається чинною доки її дiя не буде припинена однiєю з Договiрних Держав. Будь-яка Договiрна Держава може припинити дiю цiєї Конвенцiї, шляхом направлення дипломатичними каналами письмового повiдомлення про свiй намiр припинити її дiю за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що настає по закiнченню п'яти рокiв з дати набрання чинностi Конвенцiєю.

     У такому разi чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

     a) в Українi:

     i) стосовно податкiв, утриманих у джерела, щодо сум, якi виплаченi на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає пiсля року, у якому надано повiдомлення про припинення дiї; та

     ii) стосовно iнших податкiв за податковi роки або перiоди, що починаються на або пiсля першого сiчня календарного року, що настає пiсля року, у якому надано повiдомлення про припинення дiї.

     b) в Мальтi:

     стосовно податкiв на дохiд одержаних протягом будь-якого календарного року або звiтного перiоду, в залежностi вiд обставин, що починаються на або пiсля першого сiчня, що настає вiдразу пiсля дати надання повiдомлення про припинення дiї.

     На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Учинено в м. __________ "___" ____________ 20__ р. в двох примiрниках, кожний українською та англiйською мовами, при цьому обидва тексти є автентичними.

За Уряд України За Уряд Республiки Мальта

 

ПРОТОКОЛ

     На момент пiдписання Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Республiки Мальта про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи обидвi сторони домовилися стосовно наступних положень, якi є невiд'ємною частиною Конвенцiї:

     1. Для цiлей статтi 8 ця Конвенцiя не застосовується до осiб, що мають право на звiльнення вiд оподаткування або будь-якi iншi податковi переваги вiдповiдно до положень чинного мальтiйського законодавства, яке регулює комерцiйнi перевезення. Однак, це не поширюється на доходи таких осiб, що пiдлягають оподаткуванню нормальним мальтiйським податком на доходи.

     2. У зв'язку зi статтею 10 "Дивiденди" пункту 3:

     a) Домовилися, що вираз "загальна сума дивiдендiв" означає дивiденди отриманi акцiонерами, якi включають для цiлей оподаткування вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави податок, сплачений компанiєю у вiдношеннi прибутку, з якого такi дивiденди сплачуються. Сума податку, яка включена до загальної суми дивiдендiв, складається в тiй самiй пропорцiї, що й сума податку на прибуток компанiї, що вiдноситься до всiєї суми прибутку компанiї, з якого здiйснюється розподiл.

     b) Якщо законодавство Договiрної Держави дозволяє врахування сплаченого в другiй Договiрнiй Державi податку на прибуток, з якого сплачуються дивiденди, то положення статтi 22 "Усунення подвiйного оподаткування" застосовуються в цiй Договiрнiй Державi, якщо друга Договiрна Держава застосовує такий саме режим. У разi вiдсутностi такого режиму, положення статтi 22 "Усунення подвiйного оподаткування" можуть не застосовуватися.

     На посвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

     Учинено в м м. __________ "___" ____________ 20__ р. в двох примiрниках українською та англiйською мовами, при цьому обидва тексти є автентичними.

За Уряд України За Уряд Республiки Мальта
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.