МIНIСТЕРСТВО ЕКОНОМIЧНОГО РОЗВИТКУ I ТОРГIВЛI УКРАЇНИ

25.05.2017	N 2402-05/17433-02

     Вiдповiдно до ст. 205 Цивiльного кодексу України (далi - ЦК) правочин може вчинятися усно або в письмовiй (електроннiй) формi. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо iнше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведiнка сторiн засвiдчує їхню волю до настання вiдповiдних правових наслiдкiв.

     Статтею 207 ЦК передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовiй формi, якщо його змiст зафiксований в одному або кiлькох документах (у тому числi електронних), у листах, телеграмах, якими обмiнялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовiй формi, якщо воля сторiн виражена за допомогою телетайпного, електронного або iншого технiчного засобу зв'язку.

     Використання при вчиненнi правочинiв факсимiльного вiдтворення пiдпису за допомогою засобiв механiчного, електронного або iншого копiювання, електронного пiдпису або iншого аналога власноручного пiдпису допускається у випадках, встановлених законом, iншими актами цивiльного законодавства, або за письмовою згодою сторiн, у якiй мають мiститися зразки вiдповiдного аналога їхнiх власноручних пiдписiв.

     Статтею 42 Господарського кодексу України (далi - ГК) передбачено, що пiдприємництво - це самостiйна, iнiцiативна, систематична, на власний ризик господарська дiяльнiсть, що здiйснюється суб'єктами господарювання (пiдприємцями) з метою досягнення економiчних i соцiальних результатiв та одержання прибутку, а пiдприємцi мають право без обмежень самостiйно здiйснювати будь-яку пiдприємницьку дiяльнiсть, яку не заборонено законом (ч. 1 ст. 43 ГК).

     Водночас ч. 3 ст. 180 ГК передбачає, що при укладеннi господарського договору сторони зобов'язанi у будь-якому разi погодити предмет, цiну та строк дiї договору.

     Крiм того, одним iз загальних принципiв господарювання в Українi є свобода пiдприємницької дiяльностi у межах, визначених законом (ст. 6 ГК).

     Згiдно зi ст. 1 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (далi - Закон) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) - домовленiсть двох або бiльше суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

     Згiдно з ч. 2 ст. 6 Закону зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладається суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi або його представником у простiй письмовiй або в електроннiй формi, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України чи законом. У разi експорту послуг (крiм транспортних) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) може укладатися шляхом прийняття публiчної пропозицiї про угоду (оферти) або шляхом обмiну електронними повiдомленнями, або в iнший спосiб, зокрема шляхом виставлення рахунка (iнвойсу), у тому числi в електронному виглядi, за наданi послуги.

     Вiдповiдно до ст. 5 Закону України "Про електроннi документи та електронний документообiг" (далi - Закон) електронний документ - документ, iнформацiя в якому зафiксована у виглядi електронних даних, включаючи обов'язковi реквiзити документа. Склад та порядок розмiщення обов'язкових реквiзитiв електронних документiв визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений i перетворений електронними засобами у вiзуальну форму. Вiзуальною формою подання електронного документа є вiдображення даних, якi вiн мiстить, електронними засобами або на паперi у формi, придатнiй для приймання його змiсту людиною.

     Абзацами першим i другим ст. 8 Закону передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що вiн має електронну форму. Допустимiсть електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на пiдставi того, що вiн має електронну форму.

     Враховуючи викладене, суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi мають право укладати будь-якi види зовнiшньоекономiчних договорiв з обов'язковим погодженням предмету, цiни та строку дiї договору, самостiйно без обмежень здiйснювати господарську дiяльнiсть, яку не заборонено законом, на власний ризик з метою досягнення економiчних i соцiальних результатiв та одержання прибутку.

     Вiдповiдно до п. 1 Положення про Адмiнiстрацiю Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 3 вересня 2014 року N 411, Адмiнiстрацiя Держспецзв'язку є центральним органом виконавчої влади iз спецiальним статусом, який забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферах органiзацiї спецiального зв'язку, захисту iнформацiї, телекомунiкацiй i користування радiочастотним ресурсом України.

     Враховуючи викладене, з приводу визнання на територiї України iноземних сертифiкатiв ключiв пропонуємо звернутися до Адмiнiстрацiї Держспецзв'язку.

     Також вiдповiдно до п. 4 ст. 7 Закону України "Про Нацiональний банк України" Нацiональний банк, серед iншого, встановлює для банкiв правила проведення банкiвських операцiй, бухгалтерського облiку i звiтностi, захисту iнформацiї, коштiв та майна. Тому з приводу вимог до iнвойсiв пропонуємо звернутися до Нацiонального банку.

     Принагiдно зазначаємо, що листи мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади мають роз'яснювальний, iнформацiйний характер i не встановлюють правових норм.

Державний секретар Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi України

О. Перевезенцев