ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ

16.05.2018 N 2193/6/99-99-15-03-02-15/IПК


Про оподаткування ПДВ

     Державна фiскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ при ввезеннi на митну територiю України товарiв у разi їх безоплатного отримання; оподаткування ПДВ операцiї з безоплатної передачi працiвникам товарiв/послуг; порядку формування податкового кредиту з ПДВ у разi здiйснення операцiй з придбання бутильованої питної води, призначеної для адмiнiстративно-господарських та санiтарних потреб, а також щодо порядку оподаткування ПДВ операцiй з отримання платником податку коштiв у якостi вiдшкодування збиткiв за пошкоджене майно та, керуючись статтею 52 роздiлу II Податкового кодексу України (далi - ПКУ), повiдомляє.

     Вiдносини, що виникають у сферi справляння податкiв i зборiв, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статтi 1 роздiлу I ПКУ).

     Згiдно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язанi самостiйно декларувати свої податковi зобов'язання та визначати сутнiсть i вiдповiднiсть здiйснюваних ними операцiй тим, якi перерахованi ПКУ.

     При цьому пунктом 44.1 статтi 44 роздiлу II ПКУ передбачено, що для цiлей оподаткування платники податкiв зобов'язанi вести облiк доходiв, витрат та iнших показникiв, пов'язаних з визначенням об'єктiв оподаткування та/або податкових зобов'язань, на пiдставi первинних документiв, регiстрiв бухгалтерського облiку, фiнансової звiтностi, iнших документiв, пов'язаних з обчисленням i сплатою податкiв i зборiв, ведення яких передбачено законодавством.

     Правовi основи оподаткування ПДВ встановлено роздiлом V та пiдроздiлом 2 роздiлу XX ПКУ.

     Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ при ввезеннi на митну територiю України товарiв у разi їх безоплатного отримання

     Вiдповiдно до пункту 198.3 статтi 198 роздiлу V ПКУ податковий кредит звiтного перiоду визначається виходячи з договiрної (контрактної) вартостi товарiв/послуг та складається iз сум податкiв, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статтi 193 роздiлу V ПКУ, протягом такого звiтного перiоду у зв'язку з:

     придбанням або виготовленням товарiв та наданням послуг;

     придбанням (будiвництвом, спорудженням) основних фондiв (основних засобiв, у тому числi iнших необоротних матерiальних активiв та незавершених капiтальних iнвестицiй у необоротнi капiтальнi активи);

     ввезенням товарiв та/або необоротних активiв на митну територiю України.

     Нарахування податкового кредиту здiйснюється незалежно вiд того, чи такi товари/послуги та основнi фонди почали використовуватися в оподатковуваних операцiях у межах провадження господарської дiяльностi платника податку протягом звiтного податкового перiоду, а також вiд того, чи здiйснював платник податку оподатковуванi операцiї протягом такого звiтного податкового перiоду.

     У разi ввезення товарiв на митну територiю України документом, що посвiдчує право на вiднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларацiя, оформлена вiдповiдно до вимог законодавства, яка пiдтверджує сплату податку (пункт 201.12 статтi 201 роздiлу V ПКУ).

     Згiдно з пунктом 198.2 статтi 198 роздiлу V ПКУ для операцiй iз ввезення на митну територiю України товарiв датою вiднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згiдно з пунктом 187.8 статтi 187 роздiлу V ПКУ).

     Вiдповiдно до пункту 190.1 статтi 190 роздiлу V ПКУ базою оподаткування для товарiв, що ввозяться на митну територiю України, є договiрна (контрактна) вартiсть, але не нижче митної вартостi цих товарiв, визначеної вiдповiдно до роздiлу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що пiдлягають сплатi i включаються до цiни товарiв.

     Таким чином, сума ПДВ, сплачена при ввезеннi на митну територiю України товарiв (у тому числi у разi їх безоплатного отримання), включається до складу податкового кредиту платника податку на пiдставi належним чином оформленої митної декларацiї.

     Щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ у разi здiйснення операцiй з придбання бутильованої питної води, призначеної для адмiнiстративно-господарських та санiтарних потреб

     Згiдно з пунктами 201.1 i 201.10 статтi 201 роздiлу V ПКУ при здiйсненнi операцiй з постачання товарiв/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електроннiй формi з дотриманням умови щодо реєстрацiї у порядку, визначеному законодавством, електронного пiдпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термiн. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здiйснює операцiї з постачання товарiв/послуг, є для покупця таких товарiв/послуг пiдставою для нарахування сум податку, що вiдносяться до податкового кредиту.

     Пiдпунктом "а" пункту 198.1 статтi 198 роздiлу V ПКУ встановлено, що до податкового кредиту вiдносяться суми податку, сплаченi/нарахованi у разi здiйснення операцiй з придбання або виготовлення товарiв/послуг.

     Датою вiднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тiєї подiї, що вiдбулася ранiше: дата списання коштiв з банкiвського рахунка платника податку на оплату товарiв/послуг або дата отримання платником податку товарiв/послуг (пункт 198.2 статтi 198 роздiлу V ПКУ).

     Згiдно з пунктом 198.6 статтi 198 роздiлу V ПКУ не вiдносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарiв/послуг, не пiдтвердженi зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не пiдтвердженi митними декларацiями, iншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статтi 201 роздiлу V ПКУ.

     Податковi накладнi, отриманi з ЄРПН, є для отримувача товарiв/послуг пiдставою для нарахування сум податку, що вiдносяться до податкового кредиту.

     Отже, пiдставою для включення покупцем - платником ПДВ сум податку до складу податкового кредиту є:

     податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;

     належним чином оформлена митна декларацiя;

     iншi документи, передбаченi пунктом 201.11 статтi 201 роздiлу V ПКУ.

     Згiдно з пунктом 198.5 статтi 198 роздiлу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податковi зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної вiдповiдно до пункту 189.1 статтi 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пiзнiше останнього дня звiтного (податкового) перiоду i зареєструвати в Єдиному реєстрi податкових накладних (далi - ЄРПН) в термiни, встановленi ПКУ для такої реєстрацiї, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарiв/послуг, необоротних активiв, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разi якщо пiд час такого придбання або виготовлення суми податку були включенi до складу податкового кредиту), у разi якщо такi товари/послуги, необоротнi активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операцiях, що не є господарською дiяльнiстю платника податку (крiм випадкiв, передбачених пунктом 189.9 статтi 189 роздiлу V ПКУ).

     З метою застосування цього пункту податковi зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

     придбаних для використання в неоподатковуваних операцiях - на дату їх придбання;

     придбаних для використання в оподатковуваних операцiях, якi починають використовуватися в неоподатковуваних операцiях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених вiдповiдно до Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi".

     При цьому пiд господарською дiяльнiстю розумiється дiяльнiсть особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалiзацiєю товарiв, виконанням робiт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу i проводиться такою особою самостiйно та/або через свої вiдокремленi пiдроздiли, а також через будь-яку iншу особу, що дiє на користь першої особи, зокрема за договорами комiсiї, доручення та агентськими договорами (пiдпункт 14.1.36 пункту 14.1 статтi 14 роздiлу I ПКУ).

     Пунктом 199.1 статтi 199 роздiлу V ПКУ визначено, що у разi якщо придбанi та/або виготовленi товари/послуги, необоротнi активи частково використовуються в оподатковуваних операцiях, а частково - нi, платник податку зобов'язаний нарахувати податковi зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної вiдповiдно до пункту 189.1 статтi 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пiзнiше останнього дня звiтного (податкового) перiоду i зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку пiд час їх придбання або виготовлення, яка вiдповiдає частцi використання таких товарiв/послуг, необоротних активiв в неоподатковуваних операцiях.

     Частка використання товарiв/послуг, необоротних активiв в оподатковуваних операцiях визначається у вiдсотках як вiдношення обсягiв з постачання оподатковуваних операцiй (без урахування сум податку) за попереднiй календарний рiк до сукупних обсягiв постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцiй (без урахування сум податку) за цей же попереднiй календарний рiк. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статтi 199 роздiлу V ПКУ).

     Враховуючи викладене, у разi якщо придбана з ПДВ бутильована питна вода призначається для використання або починає використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операцiях та/або в операцiях, що не є господарською дiяльнiстю платника податку, а також у випадку, якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ i частково в неоподатковуваних ПДВ операцiях, то у такого платника податку виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статтi 198 або пунктом 199.1 статтi 199 роздiлу V ПКУ вiдповiдно.

     У разi якщо придбана з ПДВ бутильована питна вода використовується виключно в оподатковуваних операцiях та/або у господарськiй дiяльностi платника податку, зокрема при виробництвi (виготовленнi) та/або реалiзацiї товарiв, виконаннi робiт, наданнi послуг, то обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ вiдповiдно до пункту 198.5 статтi 198 або пункту 199.1 статтi 199 роздiлу V ПКУ у такого платника не виникає.

     Щодо оподаткування ПДВ операцiї з безоплатної передачi працiвникам товарiв в якостi подарункiв

     Згiдно з пунктом 188.1 статтi 188 роздiлу V ПКУ база оподаткування операцiй з постачання товарiв/послуг не може бути нижче цiни придбання таких товарiв/послуг, база оподаткування операцiй з постачання самостiйно виготовлених товарiв/послуг не може бути нижче звичайних цiн, а база оподаткування операцiй з постачання необоротних активiв не може бути нижче балансової (залишкової) вартостi за даними бухгалтерського облiку, що склалася станом на початок звiтного (податкового) перiоду, протягом якого здiйснюються такi операцiї (у разi вiдсутностi облiку необоротних активiв - виходячи iз звичайної цiни).

     У разi коли вартiсть придбаних товарiв включається до складу вартостi оподатковуваних операцiй (витрати на придбання вiдшкодовуються покупцями у складi придбання товарiв/послуг, що постачаються платником податку), то:

     1) сума ПДВ за придбаними товарами/послугами включається до складу податкового кредиту;

     2) нарахування податкових зобов'язань вiдповiдно до пункту 198.5 статтi 198 роздiлу V ПКУ та пункту 188.1 статтi 188 роздiлу V ПКУ не здiйснюється;

     3) податковi зобов'язання визначаються за операцiєю з постачання оподатковуваних товарiв/послуг, вартiсть яких враховує i вартiсть придбаних товарiв.

     У разi, коли вартiсть придбаних товарiв, якi безоплатно передаються працiвникам пiдприємства, не включається до складу вартостi оподатковуваних операцiй, то:

     1) сума ПДВ за придбаними товарами/послугами включається до складу податкового кредиту;

     2) нараховуються податковi зобов'язання виходячи iз бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статтi 188 роздiлу V ПКУ. За такою операцiєю платник податку зобов'язаний скласти двi податковi накладнi (одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної цiни постачання, iншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення цiни придбання / звичайної цiни / балансової (залишкової) вартостi над фактичною цiною) та зареєструвати їх в ЄРПН;

     3) нарахування податкових зобов'язань згiдно з пунктом 198.5 статтi 198 роздiлу V ПКУ не здiйснюється.

     Аналогiчний порядок слiд застосовувати i у разi визначення порядку оподаткування ПДВ операцiй з безоплатного постачання платником податку своїм працiвникам легкових автомобiлiв. При цьому у разi використання легкових автомобiлiв та послуг щодо утримання та технiчного обслуговування таких автомобiлiв частково у межах господарської дiяльностi такого платника та частково у межах негосподарської дiяльностi (для власних потреб працiвникiв) використовується порядок, встановлений статтею 199 роздiлу V ПКУ.

     Щодо порядку оподаткування ПДВ операцiй з отримання платником податку коштiв у якостi вiдшкодування збиткiв за пошкоджене майно

     Умови i порядок правового регулювання перевезення вантажiв встановлено Главою 32 Господарського кодексу України (далi - ГКУ), статтею 314 якої визначено вiдповiдальнiсть перевiзника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу.

     Вiдповiдно до пункту 1 статтi 314 ГКУ перевiзник несе вiдповiдальнiсть за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

     Згiдно з пунктом 3 статтi 314 ГКУ за шкоду, заподiяну при перевезеннi вантажу, перевiзник вiдповiдає:

     у разi втрати або нестачi вантажу - в розмiрi вартостi вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

     у разi пошкодження вантажу - в розмiрi суми, на яку зменшилася його вартiсть;

     у разi втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цiнностi, - у розмiрi оголошеної цiнностi, якщо не буде доведено, що вона є нижчою вiд дiйсної вартостi вантажу.

     Якщо внаслiдок пошкодження вантажу його якiсть змiнилася настiльки, що вiн не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право вiд нього вiдмовитися i вимагати вiдшкодування за його втрату (пункт 4 статтi 314 ГКУ).

     Пунктом 188.1 статтi 188 ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцiй з постачання товарiв/послуг визначається виходячи з їх договiрної вартостi з урахуванням загальнодержавних податкiв та зборiв (крiм акцизного податку на реалiзацiю суб'єктами господарювання роздрiбної торгiвлi пiдакцизних товарiв, збору на обов'язкове державне пенсiйне страхування, що справляється з вартостi послуг стiльникового рухомого зв'язку, податку на додану вартiсть та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лiкарських засобiв, у тому числi компонентiв кровi i вироблених з них препаратiв (крiм лiкарських засобiв у виглядi бальзамiв та елiксирiв).

     До складу договiрної (контрактної) вартостi включаються будь-якi суми коштiв, вартiсть матерiальних i нематерiальних активiв, що передаються платнику податкiв безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацiєю вартостi товарiв/послуг.

     Враховуючи викладене, кошти, що надходять платнику ПДВ на його банкiвський рахунок як вiдшкодування збиткiв за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцiй i пенi), розцiнюються як компенсацiя вартостi такого майна та вiдповiдно включаються до бази оподаткування ПДВ.

     При цьому норми пункту 198.5 статтi 198 ПКУ у такому випадку не застосовуються.

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.