ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ДФС У М. КИЄВI

IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ

вiд 17.08.2018р. N 3568/IПК/26-15-14-08-28


     Головне управлiння ДФС у м. Києвi розглянуло в межах компетенцiї звернення про надання iндивiдуальної податкової консультацiї стосовно правильного формування собiвартостi iмпортного товару (валютний курс оприбуткування товару на склад), та повiдомляє наступне.

     Вiдповiдно до абз. 20 ст. 4 Митного кодексу України вiд 13.03.2012 N 4495-VI зi змiнами та доповненнями (далi - Митний кодекс), митна декларацiя - заява встановленої форми, в якiй особою зазначено митну процедуру, що пiдлягає застосуванню до товарiв, та передбаченi законодавством вiдомостi про товари, умови i способи їх перемiщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежiв, необхiдних для застосування цiєї процедури.

     Статтею 53 Митного кодексу визначено документи, що подаються декларантом для пiдтвердження заявленої митної вартостi.

     Згiдно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу, документами, якi пiдтверджують митну вартiсть товарiв, є:

     1) декларацiя митної вартостi, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятiй i шостiй статтi 52 цього Кодексу, та документи, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi, на пiдставi яких проводився розрахунок митної вартостi;

     2) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або документ, який його замiнює, та додатки до нього у разi їх наявностi;

     3) рахунок-фактура (iнвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купiвлi-продажу);

     4) якщо рахунок сплачено, - банкiвськi платiжнi документи, що стосуються оцiнюваного товару;

     5) за наявностi - iншi платiжнi та/або бухгалтерськi документи, що пiдтверджують вартiсть товару та мiстять реквiзити, необхiднi для iдентифiкацiї ввезеного товару;

     6) транспортнi (перевiзнi) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включенi у вартiсть товару, а також документи, що мiстять вiдомостi про вартiсть перевезення оцiнюваних товарiв;

     7) копiя iмпортної лiцензiї, якщо iмпорт товару пiдлягає лiцензуванню;

     8) якщо здiйснювалося страхування, - страховi документи, а також документи, що мiстять вiдомостi про вартiсть страхування.

     Статтею 6 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16.04.91 N 959, зi змiнами, внесеними Законом України вiд 03.11.2016 N 1724-VIII, визначено вимоги до договорiв (контрактiв) суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та право, що застосовується до них.

     Зокрема зазначено, що зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладається суб'єктом зовнiшньоекономiчної дiяльностi або його представником у простiй письмовiй або в електроннiй формi, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України чи законом. У разi експорту послуг (крiм транспортних) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) може укладатися шляхом прийняття публiчної пропозицiї про угоду (оферти) або шляхом обмiну електронними повiдомленнями, або в iнший спосiб, зокрема шляхом виставлення рахунка (iнвойсу), у тому числi в електронному виглядi, за наданi послуги.

     Враховуючи, що у зверненнi ТОВ "..." йдеться про оприбуткування iмпортованого товару, то, маючи тiльки iнвойс, зазначеної в ньому iнформацiї буде недостатньо для повноти вiдображення в облiку надходження товарiв.

     Крiм того, дата складання iнвойсу не завжди вiдповiдає датi фактичного перетину товаром митного кордону України (рахунок на оплату, зазвичай, виставляється заздалегiдь).

     Вiд дати фактичного надходження товару на митну територiю України залежить офiцiйний курс нацiональної валюти України до iноземної валюти, встановлений Нацiональним банком, що дiє на день подання митної декларацiї для митного оформлення (курс валюти необхiдно застосовувати для визначення митної вартостi товарiв, та пов'язаних з цим митних платежiв).

     Вiдповiдно до п. 2 ст. 76 Митного кодексу пiдтвердженням українського статусу товару, помiщеного у митний режим iмпорту, є митна декларацiя, за якою цей товар випущено у вiльний обiг.

     Статтею 257 Митного кодексу визначено процедуру декларування.

     Так, згiдно п. 8 ст. 257 Митного кодексу митне оформлення товару, транспортних засобiв комерцiйного призначення здiйснюється органами доходiв i зборiв на пiдставi митної декларацiї, до якої декларантом залежно вiд митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимiв, та заявленої мети перемiщення вносяться такi вiдомостi, у тому числi у виглядi кодiв:

     1) заявлений митний режим, тип декларацiї та вiдомостi про особливостi перемiщення;

     2) вiдомостi про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацiю, вiдправника, одержувача, перевiзника товарiв i сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту) або iншого документа, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), а в разi якщо зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладено на пiдставi посередницького договору, - також про iншу, крiм сторони зовнiшньоекономiчного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

     3) вiдомостi про найменування країн вiдправлення та призначення;

     4) вiдомостi про транспортнi засоби комерцiйного призначення, що використовуються для мiжнародного перевезення товарiв та/або їх перевезення митною територiєю України пiд митним контролем, та контейнери;

     5) вiдомостi про товари:

     а) найменування;

     б) звичайний торговельний опис, що дає змогу iдентифiкувати та класифiкувати товар;

     в) торговельна марка та виробник товарiв (за наявностi у товаросупровiдних та комерцiйних документах);

     г) код товару згiдно з УКТ ЗЕД;

     ґ) найменування країни походження товарiв (за наявностi);

     д) опис упаковки (кiлькiсть, вид);

     е) кiлькiсть у кiлограмах (вага брутто та вага нетто) та iнших одиницях вимiру;

     є) фактурна вартiсть товарiв;

     ж) митна вартiсть товарiв та метод її визначення;

     з) вiдомостi про уповноваженi банки декларанта;

     и) статистична вартiсть товарiв;

     6) вiдомостi про нарахування митних та iнших платежiв, а також про застосування заходiв гарантування їх сплати:

     а) ставки митних платежiв;

     б) застосування пiльг зi сплати митних платежiв;

     в) суми митних платежiв;

     г) офiцiйний курс валюти України до iноземної валюти, у якiй складенi рахунки, визначений вiдповiдно до статтi 31 цього Кодексу;

     ґ) спосiб i особливостi нарахування та сплати митних платежiв;

     д) спосiб забезпечення сплати митних платежiв (у разi застосування заходiв гарантування їх сплати);

     7) вiдомостi про зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або iнший документ, що використовується в мiжнароднiй практицi замiсть договору (контракту), та його основнi умови;

     8) вiдомостi, що пiдтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо перемiщення товарiв через митний кордон України;

     9) вiдомостi про документи, передбаченi частиною третьою статтi 335 цього Кодексу;

     10) довiдковий номер декларацiї (за бажанням декларанта).

     Таким чином, саме в митнiй декларацiї мiститься вичерпна iнформацiя щодо ввезеного на митну територiю України товару.

     Вiдповiдно до Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.99 N 609, пiдставою для бухгалтерського облiку господарських операцiй є первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення господарських операцiй.

     Згiдно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 N 2755-VI, iз змiнами i доповненнями (далi - Податковий кодекс), при ввезеннi товарiв на митну територiю України документом, що посвiдчує право на вiднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларацiя, оформлена вiдповiдно до вимог законодавства, яка пiдтверджує сплату податку.

     Вiдповiдно до абз. i) п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу, у податковiй накладнiй зазначаються в окремих рядках такi обов'язковi реквiзити: код товару згiдно з УКТ ЗЕД.

     З огляду на вищевикладене, первинним документом, на пiдставi якого в облiку вiдображається придбання товару (ввезеного на митну територiю України) є митна декларацiя, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог.

     Стосовно питання вiдображення в облiку товарiв за номенклатурою затвердженою на пiдприємствi ТОВ "...", слiд зазначити, що номенклатура iмпортованого товару, яка використовується на пiдприємствi, повинна вiдповiдати вiдомостям зазначеним в митнiй декларацiї.

     Вiдповiдно до пункту 44.1 статтi 44 Податкового кодексу, для цiлей оподаткування платники податкiв зобов'язанi вести облiк доходiв, витрат та iнших показникiв, пов'язаних з визначенням об'єктiв оподаткування та/або податкових зобов'язань, на пiдставi первинних документiв, регiстрiв бухгалтерського облiку, фiнансової звiтностi, iнших документiв, пов'язаних з обчисленням i сплатою податкiв i зборiв, ведення яких передбачено законодавством.

     Оприбуткування iмпортного товару, та його первiсна вартiсть визначається вiдповiдно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 21 "Вплив змiн валютних курсiв", затверджений наказом Мiнфiну вiд 10.08.2000 N 193 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 21 "Вплив валютних курсiв", згiдно з яким, операцiї в iноземнiй валютi пiд час первiсного визнання вiдображаються у валютi звiтностi шляхом перерахунку суми в iноземнiй валютi iз застосуванням валютного курсу на дату здiйснення операцiї (дата визнання активiв, зобов'язань, власного капiталу, доходiв i витрат).

     Враховуючи викладене, для вiрного формування собiвартостi iмпортованих товарiв слiд користуватись курсом НБУ, встановленому на дату розмитнення, та зазначеному в митнiй декларацiї при випуску таких товарiв у вiльний обiг.

     Враховуючи неоднозначнiсть перелiчених у запитi питань, повiдомляємо наступне.

     Згiдно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збiльшення або зменшення) фiнансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фiнансовiй звiтностi пiдприємства вiдповiдно до нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку або мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi, на рiзницi, якi виникають вiдповiдно до положень роздiлу III Кодексу.

     Роздiл III Кодексу не мiстить положень щодо порядку визначення собiвартостi товарiв (робiт, послуг), отже, таке визначення здiйснюється згiдно з правилами бухгалтерського облiку.

     Регулювання питань методологiї бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi здiйснюється Мiнiстерством фiнансiв України, яке затверджує нацiональнi положення (стандарти) бухгалтерського облiку, iншi нормативно-правовi акти щодо ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi").

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.