ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ

03.08.2017	N 1482/Л/99-99-13-01-02-14/IПК

     Державна фiскальна служба України розглянула Ваше звернення щодо надання iндивiдуальної податкової консультацiї щодо питань формування податкового кредиту на пiдставi тимчасової митної декларацiї при здiйсненнi операцiй з iмпорту товарiв та вiдповiдно до ст. 52 Податкового кодексу України (далi - Кодекс) повiдомляє таке.

     Пiдпунктом "ґ" п. 198.1 ст. 198 Кодексу встановлено, що до податкового кредиту вiдносяться суми податку, сплаченi/нарахованi у разi здiйснення операцiй з ввезення товарiв та/або необоротних активiв на митну територiю України.

     Вiдповiдно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу для операцiй iз ввезення на митну територiю України товарiв датою вiднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згiдно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разi ввезення товарiв на митну територiю України є дата подання митної декларацiї для митного оформлення.

     Пунктом 201.12 ст. 201 Кодексу визначено, що у разi ввезення товарiв на митну територiю України документом, що посвiдчує право на вiднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларацiя, оформлена вiдповiдно до вимог законодавства, яка пiдтверджує сплату податку.

     Крiм того, вiдповiдно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не вiдносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарiв/послуг, не пiдтвердженi зареєстрованими в Єдиному реєстрi податкових накладних податковими накладними чи не пiдтвердженi митними декларацiями, iншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

     Таким чином, при здiйсненнi операцiй iз ввезення товарiв на митну територiю України формування податкового кредиту з ПДВ здiйснюється лише за умови наявностi належним чином оформленої митної декларацiї, а не на пiдставi тимчасових митних декларацiй.

     Водночас повiдомляємо, що згiдно з п. 1 ст. 248 Митного кодексу України (далi - МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходiв i зборiв декларантом або уповноваженою ним особою митної декларацiї або документа, який вiдповiдно до законодавства її замiнює, та документiв, необхiдних для митного оформлення, а в разi електронного декларування - з моменту отримання органом доходiв i зборiв вiд декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларацiї або електронного документа, який вiдповiдно до законодавства замiнює митну декларацiю.

     Якщо декларант або уповноважена ним особа не володiє точними вiдомостями про характеристики товарiв, необхiдними для заповнення митної декларацiї у звичайному порядку, вона може подати органу доходiв i зборiв тимчасову митну декларацiю на такi товари за умови, що вона мiстить данi, достатнi для помiщення їх у заявлений митний режим, та пiд зобов'язання про подання додаткової декларацiї у строк не бiльше 45 днiв з дати оформлення тимчасової митної декларацiї (п. 1 ст. 260 МКУ).

     У разi подання вiдповiдно до ст. 260 МКУ тимчасової митної декларацiї декларант або уповноважена ним особа повиннi протягом строкiв, визначених вiдповiдно до МКУ, подати органу доходiв i зборiв додаткову декларацiю, яка мiстить точнi вiдомостi про товари, задекларованi за тимчасовою митною декларацiєю, що подавалися б у разi декларування цих товарiв за митною декларацiєю, заповненою у звичайному порядку (п. 1 ст. 261 МКУ).

     Таким чином, нормами та положеннями МКУ тимчасова митна декларацiя не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарiв для вiльного обiгу на митнiй територiї України.

     Згiдно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому її надано.