Документ скасований: Указ ПУ № 467/2011 від 13.04.2011

УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Положення про Мiнiстерство охорони здоров'я України

     1. Затвердити Положення про Мiнiстерство охорони здоров'я України (додається).

     2. Визнати такими, що втратили чиннiсть:

     Указ Президента України вiд 30 квiтня 1998 року N 395 "Про Положення про Державний комiтет України з медичної та мiкробiологiчної промисловостi";

     Указ Президента України вiд 17 серпня 1998 року N 884 "Про Положення про Мiнiстерство охорони здоров'я України";

     Указ Президента України вiд 29 березня 1999 року N 301 "Про Положення про Нацiональне агентство з контролю за якiстю та безпекою продуктiв харчування, лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення".

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України привести в мiсячний строк свої рiшення у вiдповiднiсть iз цим Указом.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ
24 липня 2000 року
N 918/2000

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
вiд 24 липня 2000 року N 918/2000

ПОЛОЖЕННЯ
про Мiнiстерство охорони здоров'я України

     1. Мiнiстерство охорони здоров'я України (МОЗ України) є центральним органом виконавчої влади, дiяльнiсть якого спрямовується i координується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     МОЗ України є головним (провiдним) органом у системi центральних органiв виконавчої влади iз забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферах охорони здоров'я, санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якостi та реалiзацiї лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення.

     2. МОЗ України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю та законами України, актами Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, а також цим Положенням.

     У межах своїх повноважень МОЗ України органiзовує виконання актiв законодавства i здiйснює систематичний контроль за їх реалiзацiєю.

     МОЗ України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцiї, розробляє пропозицiї з удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентовi України та Кабiнету Мiнiстрiв України.

     3. Основними завданнями МОЗ України є:

     забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферах охорони здоров'я, санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якостi та реалiзацiї лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення;

     розроблення, координацiя та контроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров'я, зокрема профiлактики захворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та мiкробiологiчної промисловостi;

     органiзацiя надання державними та комунальними закладами охорони здоров'я безоплатної медичної допомоги населенню;

     органiзацiя надання медичної допомоги в невiдкладних та екстремальних ситуацiях, здiйснення в межах своєї компетенцiї заходiв, пов'язаних з подоланням наслiдкiв Чорнобильської катастрофи;

     розроблення заходiв щодо профiлактики та зниження захворюваностi, iнвалiдностi та смертностi населення;

     органiзацiя разом з Нацiональною академiєю наук України, Академiєю медичних наук України наукових дослiджень з прiоритетних напрямiв розвитку медичної науки.

     4. МОЗ України вiдповiдно до покладених на нього завдань:

     1) забезпечує в межах своєї компетенцiї додержання закладами охорони здоров'я, установами i закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiнiстерства, iншими пiдприємствами, установами та органiзацiями права громадян на охорону здоров'я;

     2) бере участь у розробленнi проектiв Державної програми економiчного i соцiального розвитку України, Державного бюджету України, Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України;

     3) готує пропозицiї стосовно визначення прiоритетних напрямiв розвитку охорони здоров'я, розробляє та органiзовує реалiзацiю державних комплексних та цiльових програм охорони здоров'я;

     4) бере участь у формуваннi та реалiзацiї iнвестицiйної полiтики в сферi охорони здоров'я;

     5) здiйснює мiжвiдомчу координацiю щодо боротьби iз захворюванням на СНIД;

     6) здiйснює вiдповiдно до законодавства України функцiї з управлiння об'єктами державної власностi, що належать до сфери його управлiння;

     7) бере участь у формуваннi та реалiзацiї антимонопольної полiтики в сферi охорони здоров'я;

     8) органiзовує та здiйснює вiдповiдно до законодавства державну акредитацiю закладiв охорони здоров'я;

     9) здiйснює координацiю дiяльностi закладiв охорони здоров'я, органiв, установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, науково-дослiдних установ незалежно вiд їх пiдпорядкування i форми власностi щодо питань дiагностики, лiкування i профiлактики захворювань, формування здорового способу життя;

     10) здiйснює заходи щодо розвитку пiдприємництва у сферi охорони здоров'я;

     11) здiйснює контроль i нагляд за додержанням санiтарного законодавства, державних стандартiв, критерiїв та вимог, спрямованих на забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення;

     12) забезпечує вiдповiдно до законодавства проведення державної санiтарно-гiгiєнiчної експертизи;

     13) вивчає, аналiзує i прогнозує показники стану здоров'я населення залежно вiд стану середовища життєдiяльностi людини; бере участь у розробцi заходiв, спрямованих на недопущення шкiдливого впливу факторiв довкiлля на здоров'я людини;

     14) бере участь у визначеннi заходiв та проведеннi разом з центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування роботи iз запобiгання хворобам, а також зниження захворюваностi, iнвалiдностi та смертностi населення;

     15) готує пропозицiї щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, запобiгання занесенню та поширенню на територiї України особливо небезпечних (у тому числi карантинних) i небезпечних iнфекцiйних хвороб;

     16) здiйснює контроль за усуненням причин i умов виникнення та поширення iнфекцiйних хвороб, масових неiнфекцiйних захворювань, отруєнь та радiацiйних уражень людей;

     17) бере участь у розробленнi державних соцiальних нормативiв у сферi охорони здоров'я, затверджує вiдповiднi норми та нормативи у цiй сферi;

     18) затверджує вiдповiдно до законодавства державнi санiтарнi норми, правила, гiгiєнiчнi нормативи; встановлює в межах своєї компетенцiї державнi стандарти якостi лiкарських засобiв, iмунобiологiчних препаратiв, питної води, медичної технiки та виробiв медичного призначення; бере участь у розробцi та введеннi в дiю екологiчних нормативiв та норм радiацiйної безпеки;

     19) погоджує в установленому законодавством порядку всi державнi стандарти, технiчнi умови, промисловi зразки, iншу нормативно-технiчну документацiю об'єктiв, якi можуть мати шкiдливий вплив на здоров'я населення;

     20) затверджує перелiки важких робiт, робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на яких забороняється застосування працi жiнок та неповнолiтнiх, а також пiдiймання i перемiщення ними важких речей;

     21) бере участь у пiдготовцi пропозицiй до спискiв N 1 i N 2 виробництв, робiт, професiй, посад i показникiв, якi дають право на пенсiю за вiком на пiльгових умовах;

     22) забезпечує проведення медико-соцiальної експертизи втрати працездатностi та надання реабiлiтацiйної допомоги населенню;

     23) здiйснює органiзацiйно-методичне керiвництво та координацiю роботи державної служби медицини катастроф;

     24) у межах своєї компетенцiї регулює дiяльнiсть, пов'язану з трансплантацiєю органiв та iнших анатомiчних матерiалiв людинi;

     25) органiзовує разом з вiдповiдними центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування систематичне медичне обстеження (диспансеризацiю) i визначення рiвня доз опромiнення осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи;

     26) розробляє вiдповiдно до законодавства рекомендацiї щодо встановлення для громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, додаткових норм рацiонального харчування у спецiалiзованих лiкувальних, лiкувально-санаторних i курортних закладах, встановлює медичнi та фiзiологiчнi норми харчування для зазначеної категорiї осiб;

     27) бере участь разом з вiдповiдними центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування у здiйсненнi державного регулювання радiацiйної безпеки, у складаннi експертних висновкiв щодо визначення категорiй зон радiоактивного забруднення територiй;

     28) органiзовує науково-методичне забезпечення судово-медичної та судово-психiатричної експертної дiяльностi закладiв охорони здоров'я;

     29) забезпечує здiйснення вiдповiдно до законодавства державної реєстрацiї та контролю за виробництвом, належним режимом зберiгання i реалiзацiї, якiстю лiкарських засобiв, iмунобiологiчних препаратiв, медичної технiки та виробiв медичного призначення, пiдтримує обов'язковий їх асортимент, в тому числi необхiдний запас на випадок стихiйного лиха, катастроф, епiдемiчних захворювань;

     30) органiзовує забезпечення населення лiкарськими засобами, iнформує працiвникiв закладiв охорони здоров'я i населення про лiкарськi засоби та iмунобiологiчнi препарати, дозволенi до застосування; забезпечує додержання встановленого порядку надання пiльг щодо вiдпуску громадянам безоплатно або на пiльгових умовах медикаментiв та iмунобiологiчних препаратiв;

     31) забезпечує в межах своєї компетенцiї розвиток медичної науки, впровадження в практику охорони здоров'я результатiв наукових дослiджень;

     32) реалiзовує державну полiтику зайнятостi працiвникiв у сферах охорони здоров'я, санiтарно-епiдемiологiчного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якостi та реалiзацiї лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення;

     33) визначає вимоги до професiйної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї медичних i фармацевтичних працiвникiв, затверджує номенклатуру медичних та фармацевтичних спецiальностей i посад;

     34) встановлює єдинi квалiфiкацiйнi вимоги до осiб, якi займаються медичною та фармацевтичною дiяльнiстю в Українi;

     35) забезпечує вiдповiдно до законодавства виконання завдань мобiлiзацiйної пiдготовки та мобiлiзацiйної готовностi держави;

     36) забезпечує в межах своєї компетенцiї реалiзацiю державної полiтики стосовно державної таємницi, контроль за її збереженням у центральному апаратi Мiнiстерства, на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що належать до сфери його управлiння;

     37) виконує iншi функцiї, що випливають з покладених на нього завдань.

     5. МОЗ України має право:

     представляти Кабiнет Мiнiстрiв України за його дорученням у мiжнародних органiзацiях та пiд час укладення мiжнародних договорiв України;

     одержувати в установленому законодавством порядку вiд центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, а також вiд пiдприємств, установ та органiзацiй iнформацiю, документи i матерiали, необхiднi для виконання покладених на Мiнiстерство завдань;

     залучати спецiалiстiв центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ i органiзацiй (за погодженням з їхнiми керiвниками) для розгляду питань, що належать до його компетенцiї;

     скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенцiї.

     6. МОЗ України пiд час виконання покладених на нього завдань взаємодiє з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, а також з вiдповiдними органами iнших держав.

     7. МОЗ України в межах своїх повноважень на основi та на виконання актiв законодавства видає накази, органiзовує i контролює їх виконання.

     МОЗ України в разi потреби видає разом з iншими центральними та мiсцевими органами виконавчої влади спiльнi акти.

     Нормативно-правовi акти МОЗ України пiдлягають реєстрацiї в установленому законодавством порядку.

     Рiшення МОЗ України, прийнятi в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями всiх форм власностi i громадянами.

     8. МОЗ України очолює Мiнiстр, якого призначає на посаду та звiльняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.

     Мiнiстр має заступникiв, якi призначаються на посаду та звiльняються з посади вiдповiдно до законодавства. Мiнiстр розподiляє обов'язки мiж заступниками, визначає ступiнь вiдповiдальностi заступникiв Мiнiстра та керiвникiв структурних пiдроздiлiв МОЗ України.

     9. Мiнiстр охорони здоров'я України керує Мiнiстерством, здiйснює управлiння у сферах охорони здоров'я, санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якостi та реалiзацiї лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення, спрямовує i координує дiяльнiсть iнших органiв виконавчої влади з питань, вiднесених до його вiдання, особисто вiдповiдає за розроблення i впровадження Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України з вiдповiдних питань, реалiзацiю державної полiтики у визначенiй сферi. Мiнiстр несе персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом України та Кабiнетом Мiнiстрiв України за стан справ у сферi охорони здоров'я.

     10. Для погодженого вирiшення питань, що належать до компетенцiї МОЗ України, обговорення найважливiших напрямiв його дiяльностi та питань розвитку галузi у Мiнiстерствi утворюється колегiя у складi Мiнiстра (голова колегiї), заступникiв Мiнiстра за посадою, а також керiвних працiвникiв структурних пiдроздiлiв МОЗ України.

     До складу колегiї можуть входити керiвники iнших центральних органiв виконавчої влади, а також закладiв охорони здоров'я, установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, iнших пiдприємств, установ та органiзацiй, що належать до сфери управлiння МОЗ України.

     Члени колегiї затверджуються та увiльняються вiд обов'язкiв Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Мiнiстра.

     Рiшення колегiї проводяться в життя наказами МОЗ України.

     11. У складi МОЗ України Кабiнетом Мiнiстрiв України можуть бути утворенi урядовi органи державного управлiння (департаменти, служби, iнспекцiї).

     12. Для розгляду наукових рекомендацiй та пропозицiй щодо головних напрямiв розвитку медичної науки, обговорення найважливiших програм з питань охорони здоров'я в Мiнiстерствi можуть утворюватися вчена медична рада, iншi консультативнi та дорадчi органи.

     Склад цих органiв i положення про них затверджує Мiнiстр.

     13. МОЗ України здiйснює свої повноваження безпосередньо, а також через управлiння охорони здоров'я мiсцевих державних адмiнiстрацiй.

     14. Гранична чисельнiсть працiвникiв центрального апарату МОЗ України затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Структуру центрального апарату МОЗ України та Положення про його структурнi пiдроздiли затверджує Мiнiстр.

     Штатний розпис, кошторис видаткiв центрального апарату МОЗ України затверджує Мiнiстр за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України.

     15. МОЗ України є юридичною особою, має самостiйний баланс, печатку iз зображенням Державного Герба України i своїм найменуванням.

Глава Адмiнiстрацiї Президента України В. ЛИТВИН
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.