КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Королiвства Данiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно

Уряд України i Уряд Королiвства Данiї,

бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи i майно

та пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку i поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

домовились про таке:

СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на доходи i майно вважаються всi податки, що стягуються вiд загальної суми доходу та вартостi майна, або з елементiв доходу та майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого i нерухомого майна.

3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

а) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств;

(ii) прибутковий податок з громадян

(надалi " український податок");

b) У Данiї:

(i) прибутковий податок Державi;

(ii) мунiципальний прибутковий податок;

(iii) прибутковий податок мунiципалiтетам графств;

(iv) податок, що стягується по Податковому Закону на Вуглеводень;

(v) державний податок на капiтал

(надалi "податок Данiї").

4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.

5. Положення цiєї Конвенцiї, за винятком положень статтi 28, не поширюються на штрафи i пеню, сплаченi за порушення податкового законодавства Договiрних Держав.

СТАТТЯ 3
Загальнi визначення

1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

a) термiн "Україна" означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, в межах якої вiдповiдно до мiжнародного права та при застосуваннi її внутрiшнього законодавства Україна виконує юрисдикцiю або сувереннi права стосовно морського дна, його надр i прилеглих вод та їх природних ресурсiв;

b) термiн "Данiя" означає Королiвство Данiї, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря Данiї, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена за законами Данiї як територiя, у межах якої Данiя може виконувати сувереннi права стосовно дослiдження i використання природних ресурсiв морського дна або надр i цiєї територiї; термiн не включає у себе острови Фароу i Гренландiю;

c) термiн "громадянин" означає:

(i) усiх фiзичних осiб, що одержують громадянство Договiрної Держави;

(ii) усiх юридичних осiб, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

d) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають Україну або Данiю залежно вiд контексту;

e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;

f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається як корпоративне об'єднання для цiлей оподаткування;

g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

i) термiн "компетентний орган" означає в Українi - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника; у Данiї - Мiнiстра оподаткування або його повноважного представника.

2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, матиме те значення, якщо iз контексту не випливає iнше, яке вiн має згiдно iз законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється Конвенцiя.

СТАТТЯ 4
Резидент

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Однак цей термiн не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню у цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi, або стосовно майна, що розташоване в нiй.

2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

а) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є;

d) якщо вона є громадянином обох Договiрних Держав або якщо вона не є громадянином жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй розмiщено її фактичний керiвний орган.

СТАТТЯ 5
Постiйне представництво

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце комерцiйної дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво" включає зокрема:

а) мiсце управлiння;

b) вiддiлення;

c) контору;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

g) склад або будь-якi примiщення, що використовуються як торговельна точка.

3. Будiвельний майданчик, або монтажний, або складальний об'єкт створює постiйне представництво тiльки у разi, коли вiн iснує бiльше 12 мiсяцiв.

4. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

а) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв або виробiв, що належать пiдприємству;

b) утримання запасу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;

c) утримання запасу товарiв або виробiв, що належать пiдприємству виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

d) утримання постiйного мiсця комерцiйної дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або збирання iнформацiї для пiдприємства;

f) утримання постiйного мiсця комерцiйної дiяльностi виключно з метою будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, згаданих у пiдпунктах вiд а) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця комерцiйної дiяльностi, що є результатом такої комбiнацiї, носить допомiжний або пiдготовчий характер.

5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має i постiйно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, утримує запас товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з якого регулярно здiйснюється продаж таких товарiв i виробiв вiд iменi пiдприємства, це пiдприємство буде розглядатись як таке, що має постiйне представництво у цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, якщо тiльки дiяльнiсть такої особи не обмежена тiєю, яка згадана в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце комерцiйної дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

6. Вважається, що пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi лише на тiй пiдставi, що воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера або будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що такi особи дiють в межах своєї звичайної дiяльностi.

7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi, що сплачуються як компенсацiя за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не вважаються нерухомим майном.

3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна у будь-якiй iншiй формi.

4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств, а також до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

СТАТТЯ 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть таким чином, то прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi у разi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських i загальних адмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Договiрнiй Державi, де розташоване постiйне представництво, так i за її межами. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному пiдроздiлу пiдприємства або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банкiвськi пiдприємства, як проценти за позичку, надану головним пiдроздiлом пiдприємства або будь-яким iншим його пiдроздiлом.

4. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi згiдно з її законодавством прибутку, що стосується постiйного представництва на пiдставi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджає Договiрнiй Державi визначити оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це може бути звичайною практикою; обраний спосiб розподiлу, незважаючи на це, повинен бути таким, що результат буде у вiдповiдностi до принципiв, що мiстяться у цiй статтi.

5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на пiдставi звичайної закупiвлi постiйним представництвом виробiв або товарiв для пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

6. Для цiлей попереднiх пунктiв цiєї статтi прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, буде визначатися щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

СТАТТЯ 8
Мiжнародний транспорт

1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських i повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише у цiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

а) доходи вiд оренди порожнiх морських, або повiтряних суден;

b) прибутки, одержуванi вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для перевезення товарiв чи виробiв,

де така оренда або таке використання, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

3. Якщо прибутки, про якi йдеться у пунктах 1 i 2 цiєї статтi, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному експлуатацiйному агентствi, цi прибутки, що приписуються цьому резиденту, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, у якiй вiн є резидентом.

4. Кожного разу коли компанiї рiзних країн домовились би проводити спiльний бiзнес щодо повiтряного траспортування у формi консорцiуму, положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi поширюються на ту частину прибутку, яка вiдповiдає участi пiдприємства у цьому консорцiумi, що є резидентом Договiрної Держави.

СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства

1. У разi, коли

а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковане у цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

СТАТТЯ 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

а) 5 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв, якщо фактичним власником є компанiя (iнша нiж партнерство), що володiє щонайменше 25 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;

b) 15 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлять спосiб застосування таких обмежень.

Цей пункт не торкається оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.

3. Термiн "дивiденди" при використаннi у цiй статтi означає доход вiд акцiй або iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутках, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може повнiстю звiльнити вiд податкiв дивiденди, що сплачуються цiєю компанiєю, за винятком, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i не може пiддавати оподаткуванню нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково iз прибутку чи доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.

СТАТТЯ 11
Проценти

1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо такий резидент є фактичним власником цих процентiв.

2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд валової суми процентiв.

Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 та 2,

а) проценти, що виникають в Українi, повиннi звiльнятися вiд українського податку, якщо цi проценти сплачуються:

(i) Державi Данiї, полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, мiсцевому органу влади або встановленiй законом органiзацiї, яка є власнiстю або контролюється Державою;

(ii) Нацiональному Банку Данiї;

(iii) Iндустрiальному Фонду для країн, що розвиваються;

(iv) Iнвестицiйному Фонду для країн Центральної та Схiдної Європи;

b) проценти, що виникають у Данiї, звiльняються вiд датського податку, якщо проценти сплачуються:

(i) Державi Україна, полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, мiсцевому органу влади або встановленiй законом органiзацiї, яка є власнiстю або контролюється Державою;

(ii) Нацiональному Банку України;

c) будь-яка iнша органiзацiя, яка є резидентом Договiрної Держави, буде звiльнена вiд податку у другiй Договiрнiй Державi стосовно процентiв, що сплачуються цiй органiзацiї та виникають у тiй другiй Державi, якщо така органiзацiя визначена за взаємною домовленiстю мiж компетентними органами обох Держав як така, що подiбна до органiзацiй, визначених у пiдпунктi а) (iii)-(iv);

d) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi стосовно позики, гарантованої будь-якою iз органiзацiй, згаданих або про якi йдеться у пiдпунктах а) або b), i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, будуть оподатковуватись тiльки у цiй Державi;

e) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi оподатковуватись тiльки у другiй Договiрнiй Державi, якщо:

(i) одержувачем є резидент цiєї другої Держави, i

(ii) одержувачем є пiдприємство цiєї другої Держави i фактичний власник процентiв, i

(iii) проценти, що сплачуються стосовно боргових зобов'язань, понесених у зв'язку з продажем у кредит цим пiдприємством будь-якого промислового, комерцiйного або наукового обладнання пiдприємству першої згаданої Держави, за винятком, якщо продаж або заборгованiсть має мiсце мiж асоцiйованими пiдприємствами у розумiннi статтi 9.

4. Термiн "проценти" при використаннi у цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та виграшi по цих цiнних паперах, облiгацiях або боргових зобов'язаннях.

5. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникає доход вiд процентiв, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i третьою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на цi проценти, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. В такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачується процент, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

СТАТТЯ 12
Роялтi

1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi роялтi, за винятком роялтi, згаданих у пiдпунктi b) пункту 3, також можуть оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялтi, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв валової суми платежiв.

3. Термiн "роялтi" при використаннi у цiй статтi означає платежi будь-якого виду, отримуванi як компенсацiя за використання або право на використання:

а) будь-яких авторських прав на твори лiтератури, мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми i фiльми або плiвки для радiо або телебачення), торгову марку, патент, дизайн, модель або план;

b) будь-яких авторських прав на секретну формулу або процес або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

Компетентнi органи за взаємною згодою встановлять спосiб застосування цих обмежень.

4. Положення пункту 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або виконує у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i цi роялтi дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому разi застосовуються положення статей 7 або 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi, за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплачувати роялтi i витрати по сплатi несе таке постiйне представництво або постiйна база, тодi вважається, що роялтi виникають у тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:

(a) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або

(b) паїв будь-якої компанiї, визначення якої приведено у статтi 3, активи якої складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi а) вище,

можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi i яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi для надання незалежних особистих послуг, включаючи доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або вiд такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави або рухомого майна, пов'язаного з експлуатацiєю таких повiтряних або морських суден, оподатковуються тiльки у цiй Договiрнiй Державi.

5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно i пiдлягає оподаткуванню щодо цих доходiв у Договiрнiй Державi.

6. Стосовно доходу, який одержується консорцiумом повiтряного транспорту, положення пункту 4 будуть застосовуватись тiльки до тiєї частини доходу, яка пропорцiонально вiдповiдає участi у цьому консорцiумi компанiї, яка є резидентом Договiрної Держави.

7. Якщо фiзична особа, яка є резидентом Договiрної Держави, i вiдразу стала резидентом другої Договiрної Держави, вона розглядається першою Договiрною Державою як така, що вiдчужує акцiї i оподатковується цiєю Договiрною Державою стосовно доходiв вiд таких акцiй на дату змiни резиденцiї, то така фiзична особа може надати перевагу бути оподаткованою у другiй Договiрнiй Державi за її щорiчною декларацiєю про доходи за рiк, у якому вiдбувалось вiдчужування, таким чином, так якби вона купувала цi акцiї на суму, яка дорiвнювала продажнiй цiнi акцiй у першiй згаданiй Державi на той момент, коли б ця Держава робила кiнцевий пiдрахунок податку на вiдчужування майна.

СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги

1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо вiн тiльки не має постiйної бази в iншiй Договiрнiй Державi, яка регулярно використовується з метою здiйснення своєї дiяльностi. Якщо вiн має таку постiйну базу, то доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

СТАТТЯ 15
Залежнi особистi послуги

1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки у цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, отримана винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

а) одержувач перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого перiоду, що становить 12 мiсяцiв, який починається або закiнчується у вiдповiдному податковому роцi, i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Договiрної Держави; i

с) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується у мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.

4. Якщо резидент Договiрної Держави отримує винагороду за роботу за наймом, що виконується на борту повiтряного судна, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях транспортним консорцiумом, сформованим компанiями iз рiзних країн, включаючи компанiї, що є резидентом цiєї Держави, така винагорода буде оподатковуватись тiльки у цiй Державi.

СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв

Гонорари директорiв або iншi винагороди, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени

1. Незважаючи на положення статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. У разi, якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнено вiд оподаткування у тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Держави та другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.

СТАТТЯ 18
Пенсiї

1. Згiдно з положеннями пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що виплачуються резиденту Договiрної Держави з огляду на минулу роботу, та будь-яка рента, що виплачується резиденту Договiрної Держави з огляду на минулу роботу, повиннi оподатковуватись лише у цiй Державi.

2. Незважаючи на положення пункту 1, винагороди, отримуванi фiзичною особою, що є резидентом Договiрної Держави i якi сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням згiдно з положеннями системи соцiального захисту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись тiльки у другiй Державi.

3. У разi, якщо фiзична особа, що була резидентом Договiрної Держави i стала резидентом другої Договiрної Держави, положення пункту 1 цiєї статтi або статтi 21 не зачiпає право першої згаданої Держави в межах дiї її нацiонального законодавства оподатковувати пенсiї, ренти або iншi подiбнi винагороди такiй фiзичнiй особi з цiєї Держави.

4. Термiн "рента" означає зазначену суму, що перiодично виплачується фiзичнiй особi у зазначенi термiни протягом строку життя чи протягом указаного або установленого перiоду часу згiдно iз зобов'язаннями здiйснювати платежi в обмiн на адекватну та повну компенсацiю у грошовiй чи iншiй формi.

СТАТТЯ 19
Державна служба

1. а) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки у цiй Державi.

b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є громадянином цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

2. а) Будь-яка пенсiя, що виплачується безпосередньо або з фондiв, створених Договiрною Державою або полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи мiсцевим органом влади фiзичнiй особi у зв'язку з послугами, наданими цiй Державi або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу чи мiсцевому органу влади, пiдлягає оподаткуванню тiльки у цiй Державi.

b) Незважаючи на положення пiдпункту а), подiбна пенсiя повинна оподатковуватись лише в другий Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом та громадянином цiєї Держави.

3. Положення статей 15, 16 та 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород та пенсiй стосовно послуг, що здiйснюються у зв'язку з комерцiйною дiяльнiстю, що проводиться Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

СТАТТЯ 20
Студенти

1. Виплати, якi одержує з метою пiдтримки, навчання чи пiдготовки студент або стажувальник, який є або був безпосередньо перед вiдвiдуванням Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не повиннi оподатковуватись у цiй Державi за умови, що такi виплати виникають з джерел за межами цiєї Держави.

2. Доход, який одержується студентом або стажувальником, який є або був безпесередньо перед вiзитом у Договiрну Державу, резидентом другої Договiрної Держави, отримує у зв'язку з дiяльнiстю, що виконується у Договiрнiй Державi, у якiй вiн перебуває виключно з метою одержання освiти чи навчання, не буде оподатковуватись у цiй Державi, за винятком випадкiв, коли доход перевищує суму, необхiдну на власне утримання, одержання освiти чи навчання. У такому разi до цього доходу застосовуються iншi статтi цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 21
Iншi доходи

1. Види доходу резидента Договiрної Держави, де б вони не виникали, якi не згаданi в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, пiдлягають оподаткуванню лише у цiй Державi.

2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходу, iншого нiж доход вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач такого доходу є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.

СТАТТЯ 22
Майно

1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Конвенцiї, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави та рухомим майном, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки у цiй Договiрнiй Державi.

4. Всi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.

5. Стосовно майна, яке належить повiтряному транспортному консорцiуму, сформованому компанiями iз рiзних країн, положення пункту 3 будуть застосовуватись тiльки до тiєї частини майна, яка пропорцiонально вiдповiдає участi у цьому консорцiумi компанiї, яка є резидентом Договiрної Держави.

СТАТТЯ 23
Дiяльнiсть, пов'язана з попереднiм дослiдженням, експлуатацiєю або видобутком вуглеводню та iнших природних ресурсiв

1. Незважаючи на положення статей 5 i 14, особа, що є резидентом Договiрної Держави i керує дiяльнiстю, пов'язаною з попереднiм дослiдженням, експлуатацiєю або видобутком вуглеводню та iнших природних ресурсiв, що мiстяться у другiй Договiрнiй Державi, буде розглядатись як така, що керує стосовно цих видiв дiяльностi комерцiйною дiяльнiстю у цiй другiй Договiрнiй Державi через постiйне представництво або постiйну базу, що розташована у нiй.

2. Положення пункту 1 не будуть застосовуватись, якщо цi види дiяльностi здiйснюються протягом перiоду або перiодiв, якi не перевищують у середньому 30 днiв протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду. Однак, виходячи з цiлей цього пункту, дiяльнiсть, що здiйснюється пiдприємством, яке зв'язане з iншим пiдприємством у межах значення статтi 9, буде розглядатись як така, що здiйснюється пiдприємством, з яким воно пов'язане, якщо ця дiяльнiсть, що розглядається, в основному аналогiчна тiй, яку здiйсню останнє згадане пiдприємство.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, дiяльнiсть, що стосується обладнання для бурiння, яка виконується на вiдстанi вiд берега, утворює постiйне представництво тiльки у тому разi, якщо така дiяльнiсть триває протягом перiоду або перiодiв, що перевищують у середньому 6 мiсяцiв протягом будь-якого 12-мiсячного перiоду. Проте, виходячи iз цiлей цього пункту, дiяльнiсть, здiйснювана пiдприємством, пов'язаним з другим пiдприємством в межах значення статтi 9, буде розглядатись як така, що здiйснюється пiдприємством, з яким воно пов'язано, якщо ця дiяльнiсть, що розглядається, в основному аналогiчна тiй, яка виконується останнiм згаданим пiдприємством.

4. Незважаючи на положення статтi 13, доходи вiд вiдчужування майна бурової установки, що використовується для дiяльностi, згаданої у пунктi 3, якi розглядаються як такi, що одержуються резидентом Договiрної Держави, якщо дiяльнiсть по бурiнню перестає пiдлягати оподаткуванню у другiй Договiрнiй Державi, то вони будуть звiльненi вiд оподаткування у цiй другiй Державi за умови, що припинення дiяльностi по бурiнню не буде здiйснено у зв'язку з продажем майна бурової установки. Для цiлей цього пункту термiн "доходи вiд вiдчужування майна" означає суму, риночна вартiсть якої на момент переводу перевищує остаточну вартiсть на той момент як таку, що зросла у результатi амортизацiї.

СТАТТЯ 24
Уникнення подвiйного оподаткування

1. З урахуванням положень законодавства України, що стосується звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на податок, сплачуваний за законодавством Данiї, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню iз джерел у Данiї, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється датський податок.

2. Стосовно Данiї, виходячи iз положень пункту 4 цiєї статтi, якщо резидент Данiї отримує доход або володiє майном, якi вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись в Українi, Данiя дозволить:

а) вирахувати iз податку на доход цього резидента суму, рiвну податку на доход, сплачену в Українi;

b) вирахувати iз податку на майно цього резидента суму, рiвну податку на майно, сплачену в Українi.

3. Цi вирахування у будь-якому випадку не повиннi перевищувати ту частину податку на доход або податку на майно, пiдраховану до надання вирахування, що стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi залежно вiд обставин

4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку у цiй Державi, ця Держава може, однак, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений вiд податку доход або майно.

5. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, доход i доход вiд вiдчужування майна, що належать резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатися такими, що виникають iз джерел у цiй другiй Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 25
Недискримiнацiя

1. Громадяни Договiрної Держави не повиннi пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню чи будь-яким вимогам, пов'язаним з ними, якi вiдрiзняються чи є бiльш обтяжливими нiж оподаткування та вiдповiднi вимоги, яким пiдлягають чи можуть пiдлягати громадяни цiєї iншої Держави за тих же самих обставин. Це положення, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, повинно також застосовуватись до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не можуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що належать до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi виконують таку ж саму дiяльнiсть.

4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 чи пункту 5 статтi 12, проценти, роялтi та iншi витрати, що виплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, повиннi з метою визначення оподатковуваних прибуткiв подiбного пiдприємства вираховуватись за тих же умов, що мають мiсце, коли вони виплачуються резиденту першої згаданої Держави. Так само будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна подiбного пiдприємства, вираховуватись за тих же умов, якби вони були наданi резиденту першої згаданої Держави.

5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-яким зобов'язанням, пов'язаним з ним, iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої Договiрної Держави.

6. Жоднi положення цiєї статтi не будуть мати тлумачення як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Держави, будь-яких персональних звiльнень, пiльг i вирахувань для податкових цiлей, якi надаються особам, що є резидентами на пiдставi критерiїв, не передбачених загальним податковим законодавством.

7. Положення цiєї статтi поширюються на податки, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.

СТАТТЯ 26
Взаємоузгоджувальна процедура

1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї чи обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених внутрiшнiм законодавством цих Держав, подати заяву компетентному органовi тiєї Договiрної Держави, резидентом якої вона є, чи якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 25 цiєї Конвенцiї, до тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є. Ця заява повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентними органами другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених нацiональними законодавствами Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi складнi або сумнiвнi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Конвенцiї.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

СТАТТЯ 27
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюватимуться iнформацiєю, необхiдною для застосування положень цiєї Конвенцiї або внутрiшнього законодавства Договiрних Держав, яка стосується податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, тiєю мiрою, якою оподаткування за цим законодавством не протирiчить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 цiєї Конвенцiї. Будь-яка iнформацiя, що її одержить Договiрна Держава, вважатиметься секретною, як i iнформацiя, що її одержано по внутрiшньому законодавству цiєї Держави. Однак якщо iнформацiя вважається секретною в тiй Державi, що її надсилає, її буде розкрито тiльки особам або органам (включаючи суд та адмiнiстративнi органи), що пов'язанi з нарахуванням, стягненням, введенням в дiю або виконанням рiшень чи визначенням апеляцiй щодо податкiв, якi є предметом цiєї Конвенцiї. Такi особи або органи використовуватимуть цю iнформацiю для таких цiлей, але вони можуть розкрити її в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень.

Компетентнi органи шляхом консультацiй розробляють вiдповiднi умови, методи та процедури, що стосуються прав, щодо яких цей обмiн iнформацiєю має мiсце, включаючи, в разi необхiдностi, обмiн iнформацiєю, що стосується ухилень вiд сплати податкiв.

2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв адмiнiстративної практики, яка має перевагу в однiй з Договiрних Держав;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або у ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої могло б зашкодити громадському порядку.

СТАТТЯ 28
Допомога у справляннi податкiв

1. Договiрнi Держави зобов'язуються надавати одна однiй допомогу у справляннi податкiв, якi повинен сплачувати платник податкiв тiєю мiрою, якою сума таким чином визначена вiдповiдно до законiв Договiрної Держави, що звертається за допомогою.

2. У разi якщо запит Договiрної Держави про справляння податкiв, що були прийнятi до справляння другою Договiрною Державою, такi податки будуть зiбранi тiєю другою Державою згiдно з законами, що застосовуються до справляння своїх власних податкiв i так, якби податки, що стягуються, були власними податками.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть за спiльною угодою встановлювати способи застосування положень цiєї статтi.

4. У цiй статтi термiн "податки" означає податки, на якi поширюється ця Конвенцiя i включає будь-якi проценти i штрафи стосовно цих податкiв.

СТАТТЯ 29
Члени дипломатичних або постiйних мiсiй та консульськi пости

Нiщо у цiй Конвенцiї не повинно впливати на фiнансовi привiлеї членiв дипломатичних або постiйних мiсiй або консульських постiв згiдно iз загальними правилами мiжнародного права чи згiдно iз положеннями спецiальних угод.

СТАТТЯ 30
Територiальне поширення

Ця Конвенцiя може бути поширена, в цiлому чи з деякими необхiдними змiнами, на будь-яку частину територiї Договiрної Держави, яку специфiчно виключено з галузi застосування Конвенцiї, або на будь-яку Державу чи територiю, за мiжнароднi вiдносини яких вiдповiдає Держава, що стягує податки, значною мiрою подiбнi по типу до тих, на якi поширюється Конвенцiя. Будь-яке таке поширення вступає у чиннiсть у той день i пiдлягає таким змiнам i умовам, включаючи умови припинення дiї, як це буде вказано i узгоджено мiж Договiрними Державами у нотах, якими вони обмiняються по дипломатичних каналах або будь-яким iншим чином вiдповiдно до своїх конституцiйних процедур.

СТАТТЯ 31
Набуття чинностi

1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi у день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:

а) в Українi:

(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;

(ii) стосовно податкiв на прибуток пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть;

(iii) стосовно прибуткового податку з громадян, незалежно вiд того, є вони резидентами або нерезидентами, для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;

b) в Данiї:

(i) стосовно утримування податкiв у джерела на доход, отримуваний на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть;

(ii) стосовно iнших податкiв на доход i майно, якi пiдлягають оподаткуванню для будь-якого податкового року, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть.

2. Стосовно вiдносин мiж Королiвством Данiї i Україною Конвенцiя мiж Урядом Королiвства Данiї i Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доход i на майно, пiдписана в Москвi 21 жовтня 1986 року, завершує чиннiсть при набуттi чинностi цiєю Конвенцiєю. Однак положення Конвенцiї продовжують дiяти для податкових рокiв i перiодiв, що закiнчуються до того часу, коли положення цiєї Конвенцiї набувають чинностi.

3. З дня набуття цiєю Конвенцiєю чинностi всi положення, що стосуються оподаткування доходу i майна фiзичних i юридичних осiб у наступних Конвенцiях i дипломатичних нотах припиняють свою дiю у стосунках мiж Україною i Королiвством Данiї:

а) Конвенцiя мiж Урядом Королiвства Данiї i Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк про мiжнародний дорожний транспорт, пiдписана 3 грудня 1971 р.;

b) Протокол, пiдписаний 9 лютого 1971 р. стосовно взаємного звiльнення вiд оподаткування компанiй, якi займаються повiтряними перевезеннями, i їх спiвробiтникiв, складений у зв'язку з Конвенцiєю мiж Урядом Королiвства Данiї i Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк стосовно повiтряних перевезень, пiдписаною 31 березня 1956;

с) Вербальнi ноти вiд 21 березня 1960 р. i 10 травня 1960 р., якими обмiнялись Посольство Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк в Копенгагенi i Мiнiстерство закордонних справ Данiї про оподаткування фiзичних осiб, якi працюють на окремих пiдприємствах, установах i органiзацiях.

СТАТТЯ 32
Завершення чинностi

Ця Конвенцiя залишається чинною до її припинення однiєю з Договiрних Держав. Кожна Держава може припинити дiю Конвенцiї через дипломатичнi канали, направляючи повiдомлення про припинення не менше нiж за шiсть мiсяцiв до кiнця будь-якого календарного року, пiсля закiнчення перiоду у п'ять рокiв з дня набуття Конвенцiєю чинностi. У такому випадку Конвенцiя повинна втратити чиннiсть для оподатковуваних рокiв та перiодiв, що починаються пiсля кiнця календарного року, в якому було зроблено повiдомлення про припинення дiї Конвенцiї.

У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

а) в Українi:

(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

(ii) стосовно податкiв на прибуток пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;

(iii) стосовно прибуткового податку з громадян, незалежно вiд того, є вони резидентами або нерезидентами, для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення.

b) в Данiї:

(i) стосовно утримування податкiв у джерела на доход, отримуваний на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;

(ii) стосовно iнших податкiв на доход i майно, якi пiдлягають оподаткуванню для будь-якого податкового року, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення.

На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на це уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

Укладено у двох примiрниках 5 числа березня мiсяця тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року українською, датською та англiйською мовами, причому всi три тексти однаковою мiрою автентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї мiж українським та датським текстами, перевага надається англiйському тексту.

За Уряд України	(пiдпис)
За Уряд Королiвства Данiї	(пiдпис)

ПРОТОКОЛ

Пiд час пiдписання Конвенцiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно, що була укладена цього дня мiж Урядом України i Урядом Королiвства Данiї, тi, що нижче пiдписалися, домовились про те, що наступнi положення повиннi становити невiд'ємну частину Конвенцiї.

1. Стосовно пiдпункту а) i i) пункту 3 статтi 2

Слiд розумiти, що український прибутковий податок з громадян застосовується до громадян України, iноземних громадян та осiб без громадянства, незалежно вiд того, є вони резидентами чи нерезидентами України.

2. Стосовно пункту 1 статтi 4

Слiд розумiти, що термiн "резидент Договiрної Держави" також включає саму Договiрну Державу, полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади та неприбутковi органiзацiї.

3. Стосовно статтi 24

Положення про оподаткування майна у цiй Конвенцiї, включаючи положення стосовно уникнення подвiйного оподаткування стосовно майна у статтi 23 цiєї Конвенцiї будуть дiяти тiльки тодi, коли Україна буде справляти податок на майно i пiсля консультацiї компетентних органiв.

На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на це уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

Укладено у двох примiрниках 5 числа березня мiсяця тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року українською, датською та англiйською мовами, причому всi три тексти однаковою мiрою автентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї мiж датським та українським текстами, перевага надається англiйському тексту.

За Уряд України

За Уряд Королiвства Данiї