УГОДА
мiж Україною i Республiкою Узбекистан про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна
Україна i Республiка Узбекистан,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень.
i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,
домовились про таке:
СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода поширюється на податки на доходи (прибуток) i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу,або мiсцевої влади незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи (прибуток) i на майно вважаються всi податки, що стягуються вiд загальної суми доходу та вартостi майна або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна .
3. Податками, на якi поширюється ця Угода, зокрема, є:
а) в Українi:
(i) податок на доходи пiдприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян;
(iii)податок на майно пiдприємств;
(iv) податок на нерухоме майно громадян;
(надалi "податки України");
б) у Республiцi Узбекистан:
(i) податок на доходи пiдприємств, об'єднань i органiзацiй;
(ii) прибутковий податок з громадян Узбекистану, iноземних громадян i осiб без громадянства;
(iii)податок на майно пiдприємств;
(iv) податок на майно фiзичних осiб;
(надалi "податки Узбекистану").
4. Ця Угода поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi будуть стягуватись однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Угоди в доповнення або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.
СТАТТЯ 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "Узбекистан" означає Республiку Узбекистан i при використаннi в географiчному значеннi включає її територiю, включаючи внутрiшнi води, повiтряний простiр над ними, де Республiка Узбекистан може здiйснювати сувереннi права i юрисдикцiю, включаючи права на використання надр i природних ресурсiв вiдповiдно до норм мiжнародного права i де дiє законодавство Республiки Узбекистан;
с) термiн "громадянин"/"нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(iгi) будь-яку юридичну особу, партнерство i асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;
d) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Республiку Узбекистан;
е) термiн "особа" означає фiзичну особу, будь-яку юридичну особу i будь-яке об'єднання осiб, що створене вiдповiдно до законiв Договiрної Держави i розглядається з метою оподаткування як юридична особа;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання, включаючи акцiонернi товариства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю або будь-яку iншу юридичну особу або органiзацiю, що обкладаються податком на доход (прибуток);
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означає вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом однiєї Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, залiзничним або автомобiльним транспортним засобом, що здiйснюється пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли таке перевезення здiйснюється мiж пунктами, що знаходяться на територiї другої Договiрної Держави;
i) вираз "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника, i, стосовно Республiки Узбекистан - Державний податковий комiтет Республiки Узбекистан або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Угодi, має те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає iнше.
СТАТТЯ 4
Резидент
1. При застосуваннi цiєї Угоди вираз "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Договiрної Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця реєстрацiї, мiсця знаходження фактичного керiвного органу або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, проте, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi тiльки на основi того, що вона одержує доход з джерел або майна в цiй Державi.
Термiн також включає Уряд Договiрної Держави або його полiтико - адмiнiстративний пiдроздiл, або мiсцевi органи влади. Вiн також включає будь-яку пенсiйну чи iншу форму допомоги робiтникам, а також будь-яку благодiйну органiзацiю, створену вiдповiдно до законiв Договiрної Держави.
2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається згiдно з такими правилами:
а) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, громадянином якої вона є;
d) якщо вона є громадянином/нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй розмiщено її фактичний керiвний орган.
СТАТТЯ 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
а) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце або видобутку природних ресурсiв;
g) споруди або склади, що використовуються як торговельна точка.
3. Термiн "постiйне представництво" також включає:
а) будiвельний майданчик або будiвельний, монтажний або складальний об'єкт або послуги, пов'язанi з наглядом за виконанням цих робiт, якщо тiльки такий майданчик або об'єкт iснують бiльше 12 мiсяцiв, або такi послуги надаються бiльше 12 мiсяцiв; i
b) установку або споруду, що використовується для розвiдки природних ресурсiв або послуги, пов'язанi з виконанням цих робiт, або бурову установку, або судно, що використовується для розвiдки природних ресурсiв, якщо тiльки таке використання триває бiльше 12 мiсяцiв, або такi послуги надаються бiльше 12 мiсяцiв; i
с) надання послуг, включаючи консультацiйнi послуги резидентами через службовцiв або iнший персонал, найнятий резидентом з такою метою, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру триває (для такого або пов'язаного з ним проекту) в межах країни бiльше 12 мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання або демонстрацiї, або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;
с) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою переробки їх iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для цього пiдприємства;
е) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, що має пiдготовчий або допомiжний характер в iнтересах тiльки цього пiдприємства;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, що виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6 цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi особа, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти або утримує запаси товарiв i виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярна поставка цих товарiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство однiєї Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi (або постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), розташованого в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" буде мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен в будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовується положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна, залiзничнi та автомобiльнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якiй iншiй формi.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
СТАТТЯ 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується:
а) цього постiйного представництва;
b) продажу в цiй другiй Державi товарiв чи виробiв, що спiвпадають або схожi з товарами або виробами, що продаються через постiйне представництво; або
с) iншої пiдприємницької дiяльностi, здiйснюваної в цiй другiй Державi, яка за своїм характером спiвпадає або схожа з пiдприємницькою дiяльнiстю, що здiйснюється через таке постiйне представництво.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi такому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати у випадку, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах, i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi доходiв (прибутку) постiйного представництва повиннi вiдраховуватися витрати, понесенi для цiлей дiяльностi цього постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, незалежно вiд того, чи понесенi цi витрати в Державi, в якiй розташоване постiйне представництво, чи за її межами.
Не допускається вiдрахування постiйному представництву сум, що сплаченi його головному пiдприємству (офiсу) або будь-якому iншому пiдприємству (офiсу) резидента шляхом виплати роялтi, зборiв або iнших подiбних платежiв за користування патентами або iнших прав, або шляхом виплати комiсiйних за наданi конкретнi послуги, чи за менеджмент, або шляхом виплати процентiв за суму, позичену постiйному представництву.
4. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для цього пiдприємства.
5. Для цiлей попереднiх пунктiв доход (прибуток), що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки не буде достатньої i вагомої причини для змiни.
6.Якщо прибуток включає види доходiв, що розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не зачiпаються положеннями цiєї статтi.
СТАТТЯ 8
Мiжнародний транспорт
1. Доходи (прибутки), одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських i повiтряних суден, залiзничних чи автомобiльних транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi доходи вiд експлуатацiї морських та повiтряних суден, залiзничних чи автомобiльних транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях включають доход вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-який iншiй формi транспортних засобiв,включаючи використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв).
3. Положення пунктiв 1 i 2 застосовуються також до прибутку вiд участi в пулi, спiльному пiдприємствi чи в мiжнароднiй органiзацiї по експлуатацiї транспортних засобiв.
СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але через наявнi причини не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до доходу (прибутку) цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в (доходи) прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує-прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином, включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть при потребi проконсультуватися один з одним.
СТАТТЯ 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач дивiдендiв фактично має на них право, то податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв валової суми дивiдендiв.
Цей пункт не стосується оподаткування стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдпадає такому ж податковому регулюванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi.
СТАТТЯ 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд валової суми процентiв.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у тiй Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi можуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
7. Положення цiєї статтi не застосовується, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачується процент, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, будуть звiльнятись вiд оподаткування в цiй Державi, якщо:
а) фактичним власником процентiв є Уряд iншої Договiрної Держави або мiсцевi органи влади, або будь-якi iншi органи цього Уряду або мiсцевих органiв влади;
б) фактичним власником є Нацiональний банк України або Центральний банк Республiки Узбекистан ("банк банкiв" Договiрної Держави), органiзацiя по гарантуванню державних експортних i iмпортних кредитiв або iншi подiбнi органiзацiї, яким вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави делегованi вiдповiднi права.
СТАТТЯ 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi, якщо цей резидент є фактичним власником цих роялтi.
2. Однак цi доходи можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентiв валової суми надходжень. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пункту 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Угоди, залежно вiд обставин.
5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, може пiдлягати оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з незалежним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
6. Положення цiєї статтi не застосовується, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi прав.
7. Роялтi вважаються такими, що виникли у Договiрнiй Державi, якщо вони сплаченi за використання або право використання прав або майна в цiй Держави.
СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Угоди, i яке перебуває у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Доходи, що одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, залiзничних або автомобiльних транспортних засобiв, що використовуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї цих транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування будь-якого iншого майна, нiж те, про яке йде мова у пунктах 1, 2 i 3 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi. Проте такий доход може також оподатковуватись в iншiй Договiрнiй Державi, якщо:
а) фiзична особа володiє або володiла регулярно доступною постiйною базою в другiй Державi з метою проведення своєї дiяльностi, або
б) фiзична особа перебуває або перебувала в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що перевищують у сукупностi 183 днi у даному календарному роцi;
i тiльки в частинi, що вiдноситься до послуг, що їх було надано в цiй iншiй Державi.
2. Вираз "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
СТАТТЯ 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Угоди платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержанi в зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач здiйснює роботу в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом календарного року; i
б) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
в) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержанi резидентом однiєї Договiрної Державi у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, залiзничного або автомобiльного транспортного засобу, що використовується в мiжнародних перевезеннях, можуть оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує цi транспортнi засоби.
СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорiв та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Угоди доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Угоди оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, про який йде мова у цiй статтi, буде звiльнено вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть в значнiй мiрi фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Держави i другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть здiйснюється на основi угоди про культурне спiвробiтництво, яка укладена мiж Договiрними Державами.
СТАТТЯ 18
Пенсiї та iншi подiбнi виплати
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Угоди пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою i будь-якi ренти, що сплачуються такому резиденту, пiдлягають оподаткуванню тiльки в Державi, з якої переводяться цi платежi.
2. Термiн "рента" означає встановлену суму, виплачувану фiзичнiй особi перiодично у визначений термiн, пiд час її життя або пiд час визначеного перiоду часу iз зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної i повної компенсацiї (вiдмiнної вiд послуг, що надаються).
3. Алiменти або iншi аналогiчнi виплати на користь резидента Договiрної Держави можуть оподатковуватись в цiй Договiрнiй Державi.
СТАТТЯ 19
Державна служба
1.а) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є громадянином/нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2.а) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз фондiв, створених ними, фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i громадянином/нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 будуть застосовуватись до винагороди i пенсiй стосовно послуг, що здiйснюються у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
СТАТТЯ 20
Студенти, викладачi i науковi спiвробiтники
1. Платежi, одержуванi студентом, аспiрантом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Таким же чином винагорода, отримувана викладачем або науковим спiвробiтником, який є або був безпосередньо перед приїздом в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi переважно з метою викладання або проведення дослiджень, звiльняється вiд оподаткування в цiй Державi протягом двох рокiв стосовно винагороди за таке викладання або проведення дослiджень.
СТАТТЯ 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються в першiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доход вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Угоди, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з якими одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди залежно вiд обставин.
СТАТТЯ 22
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене нерухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене нерухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, залiзничним i автомобiльним транспортом, що експлуатуються резидентом Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також нерухомим майном, пов'язаним iз здiйсненням таких перевезень, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
СТАТТЯ 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. У випадку України подвiйне оподаткування буде усуватися таким чином:
з урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на узбецький податок, сплачуваний за законодавством Республiки Узбекистан та вiдповiдно до цiєї Угоди прямо або шляхом врахування з прибутку доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню, iз джерел в Республiцi Узбекистан, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, щодо яких обчислюється український податок.
2. У випадку Республiки Узбекистан подвiйне оподаткування буде усуватися таким чином:
якщо резидент Республiки Узбекистан одержує доход в Українi, який вiдповiдно до положень цiєї Угоди може оподатковуватись в Українi, то сума податку на цей доход, що пiдлягає сплатi в Українi, може бути вирахувана з податку, що стягується з такої особи у зв'язку з доходом в Республiцi Узбекистан. Таке вирахування, проте, не буде перевищувати суму податку Республiки Узбекистан на цей Доход, що розрахована вiдповiдно до її податкового законодавства i правилами.
СТАТТЯ 24
Недискримiнацiя
1. Громадяни/нацiональнi особи Договiрних Держав не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися громадяни/нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується незалежно вiд положення статтi 1 до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.
3. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 4 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, повиннi з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi з метою визначення оподаткованого майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
4. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
5. Жоднi положення цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують будь-яку з Договiрних Держав надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi пiльги, вирахування i скидки для податкових цiлей, наданих її резидентам.
СТАТТЯ 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Угоди, вiн може, незважаючи на засоби захисту, передбаченi нацiональним законодавством цих Держав, представити свiй випадок на розгляд до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вiн є. Заява повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Угоди.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не зможе прийти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть намагатися вирiшувати за взаємною згодою будь-якi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
СТАТТЯ 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть обмiнюватися iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або внутрiшнього законодавства Договiрних Держав стосовно податкiв, на якi поширюється Угода,тiєю мiрою, в якiй оподаткування не протирiчить цiй Угодi. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiальна i буде розкрита тiльки особi або органам, включаючи суди i адмiнiстративнi органи, якi займаються оцiнкою або стягненням, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю лише з такою метою. Ця iнформацiя може бути розкрита в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi судових рiшень.
2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що протирiчать законам та адмiнiстративнiй практицi однiєї з Договiрних Держав;
б) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi адмiнiстративної практики в однiй з Договiрних Держав;
в) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державним iнтересам.
СТАТТЯ 27
Члени дипломатичних представництв i
консульських установ
Нiщо в цiй Угодi не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.
СТАТТЯ 28
Вступ у чиннiсть
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури введення у чиннiсть цiєї Угоди. Ця Угода вступає в чиннiсть у день останнього такого повiдомлення, обмiну ратифiкацiйними грамотами i її положення будуть мати дiю:
а) в Українi: (i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Угоди в чиннiсть:
(ii) стосовно податкiв на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Угоди в чиннiсть;
(iii)стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Угоди у чиннiсть;
b) у Республiцi Узбекистан: (i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела, з сум, сплачених або нарахованих першого або пiсля першого дня третього мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому Угоди вступає в чиннiсть;
(ii)стосовно iнших податкiв - за оподатковуваннi перiоди, що починаються першого або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком, у якому Угода вступає в чиннiсть.
СТАТТЯ 29
Завершення чинностi
Ця Угода залишається в чинностi до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрнв Держава може припинити дiю Угоди шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за 6 мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня вступу в чиннiсть Угоди.
У такому випадку чиннiсть Угоди буде припинено:
а) в Українi: (i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно податкiв на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
b) у Республiцi Узбекистан: (i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела, з сум, сплачених або нарахованих першого або пiсля першого дня сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(ii) стосовно iнших податкiв на доходи або майно - за оподатковуваннi перiоди, що починаються першого або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення.
Вчинено в м. Києвi 10 листопада 1994 року в двох примiрниках українською, узбецькою i росiйською мовами, всi тексти мають однакову чиннiсть. У разi виникнення розбiжностей в тлумаченнi положень цiєї Угоди за основу приймається текст, викладений росiйською мовою.
| За Україну | За Республiку Узбекистан |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |