УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Республiки Вiрменiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень стосовно податкiв на доходи i майно
Україна i Республiка Вiрменiя,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження ухилень вiд сплати податкiв i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,
погодились про таке:
СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода поширюється на податки на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевої влади незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i на майно вважаються всi податки, що стягуються iз загальної суми доходу та вартостi майна або з окремих їх елементiв, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати, яка сплачується пiдприємством.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Угода, зокрема, є:
а) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян;
(iii)податок на майно пiдприємств;
(iv) податок на нерухоме майно громадян
(надалi "український податок");
б) у Республiцi Вiрменiя:
(i) податок на прибуток;
(ii) прибутковий податок з фiзичних осiб;
(iii) податок на майно;
(iv) податок на землю
(надалi "вiрменський податок").
4. Ця Угода поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi будуть стягуватись однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть повiдомляти один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
СТАТТЯ 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
а) термiн "Договiрна Держава" означає, залежно вiд контексту, Україну або Вiрменiю;
b)термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена, як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
c) термiн "Вiрменiя" означає Республiку Вiрменiя i при використаннi в географiчному значеннi означає територiю Республiки Вiрменiя, включаючи внутрiшнi води, стосовно яких Республiка Вiрменiя здiйснює сувереннi права i юрисдикцiю вiдповiдно до норм мiжнародного права i внутрiшнього законодавства;
d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, яка розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
f) термiни "пiдприємство однiєї Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом однiєї Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим або повiтряним судном, автомобiльним або залiзничним транспортним засобом, що експлуатується резидентом Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли такi судна або транспортнi засоби експлуатуються виключно мiж пунктами, що знаходяться на територiї другої Договiрної Держави;
h) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;
(ii) будь-яку юридичну особу, товариство, партнерство або асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;
i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника i стосовно Вiрменiї - Мiнiстерство фiнансiв Республiки Вiрменiя або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Угодi, має те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає iнше або якщо компетентнi органи Договiрних Держав не дiйдуть згоди вiдповiдно до процедури, передбаченої статтею 25 цiєї Угоди.
СТАТТЯ 4
Резидент
1. При застосуваннi цiєї Угоди вираз "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi постiйного мiсця проживання, мiсця реєстрацiї, постiйного мiсця перебування або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, проте, не включає особу,яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi тiльки на основi того, що вона одержує доход з джерел в цiй державi або стосовно майна, що розташоване в нiй.
2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
а) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо особа звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є;
d) якщо вона є громадянином обох Договiрних Держав або якщо вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона отримала свiй статус як такий.
СТАТТЯ 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави повнiстю або частково здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
а) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце розвiдки i(або) видобутку природних ресурсiв;
g) склад або iншу споруду, що використовуються для продажу товарiв.
3. Будiвельний майданчик, монтажний або складальний об'єкт, а також наглядова дiяльнiсть, яка пов'язана iз згаданими об'єктами, утворюють постiйне представництво тiльки у тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв;
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;
с) утримання запасу товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
е) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, що має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, зо сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, що виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти або утримує запаси товарiв i виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв або виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за вийнятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це постiйне мiсце дiяльностi в постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яке здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi, сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна
1.Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), розташованого в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у зоконодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна, залiзничнi та автомобiльнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якiй iншiй формi.
4. Якщо володiння акцiями або iншими корпоративними правами компанiї надає власнику таких акцiй або корпоративних прав право користування нерухомим майном, яке належить компанiї, то доходи вiд прямого використання, здавання в оренду або використання у будь-якiй формi такого права користування можуть оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, у якiй розташоване нерухоме майно.
5. Положення пунктiв 1, 3 i 4 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
СТАТТЯ 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть таким чином,то його прибуток оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi такому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати у разi, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i за його межами. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його iншому пiдроздiлу як рояльтi, гонорар або iнших подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi конкретнi послуги чи управлiння, чи, використовуючи банки, як проценти за позичку, надану пiдприємством постiйному представництву.
4. Якщо у Договiрнiй Державi визначення прибутку, який вiдноситься до постiйного представництва на основi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства по його рiзних пiдроздiлах, є звичайною практикою, нiщо у пунктi 2 цiєї статтi не забороняє Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це звичайно прийнято; обраний спосiб розподiлу повинен бути таким, що результат буде у вiдповiдностi до принципiв, що мiстяться у цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на пiдставi звичайної закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки не буде достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, що розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не зачiпаються положеннями цiєї статтi.
СТАТТЯ 8
Мiжнароднi перевезення
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових або повiтряних суден, автомобiльних або залiзничних транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Договiрнiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських та повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
а) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден; i
b) прибутки, одержанi вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для транспортування товарiв чи виробiв;
де така оренда або таке використання, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пунктiв 1 i 2 застосовуються також до прибутку вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи в мiжнароднiй органiзацiї по експлуатацiї таких суден i транспортних засобiв.
СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства
1.У разi, коли:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або безпосередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але через наявнi причини не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином, включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав будуть проконсультуватися один з одним у разi необхiдностi.
СТАТТЯ 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач дивiдендiв фактично має на них право,то податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 5 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя, i ця компанiя володiє щонайменше 25 вiдсотками статутного фонду компанiї, що сплачує дивiденти;
b) 15 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв у iнших випадках.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлять спосiб застосування таких обмежень.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдносяться до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-якi податки на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо участь, стосовно якої сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково iз прибутку чи доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
СТАТТЯ 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо такий резидент фактично має право на цi проценти.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми процентiв.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлять спосiб застосування такого обмеження.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi, будуть звiльнятись вiд оподаткування в цiй Державi, якщо:
а) фактично право на цi проценти має Уряд iншої Договiрної Держави, або його полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, або мiсцевi органи влади, або будь-якi iншi органи цього Уряду, полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв або мiсцевих органiв влади; або
b) фактично право на цi проценти має Нацiональний банк України або Центральних банк Вiрменiї, або органiзацiя по гарантуванню державних експортних або iмпортних кредитiв або iншi органiзацiї, яким вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави делегованi вiдповiднi права.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.
5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому разi залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими i виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у тiй Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi можуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
СТАТТЯ 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуються тiльки у цiй другiй Державi, якщо такий резидент фактично має право на цi рояльтi.
2. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй Угодi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнофiльми, будь-якi фiльми або плiвки, що використовуються для радiо або телебачення), будь-якi патенти торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за iнформацiю (ноу-хау) стосовно промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на роялтi, є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Угоди, залежно вiд обставин.
4. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, що фактично має право на роялтi, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i особою, що фактично має право на роялтi, за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, може пiдлягати оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з незалежним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Угоди i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, що отримуються резидентом однiєї Договiрної Держави вiд вiдчужування:
а) акцiй, якi одержують свою вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або
b) паїв у партнерствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi а) вище,
можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резидент Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських, рiчкових або повiтряних суден, автомобiльних або залiзничних транспортних засобiв, якi експлуатуються у мiжнародних перевезеннях резидентом Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких суден i транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiжчужування будь-якого iншого майна, нiж те, про яке йде мова у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
СТАТТЯ 14
Доходи вiд незалежних особистих послуг
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком, якщо вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення цiєї дiяльностi. Якщо вiн має таку постiйну базу, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що вiдноситься до цiєї постiйної бази .
2. Вираз "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв, аудиторiв.
СТАТТЯ 15
Доходи вiд роботи за наймом
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Угоди заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, одержанi в зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач здiйснює роботу в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом календарного року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi,
а) винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюються на борту морського,рiчкового або повiтряного судна, автомобiльного або залiзничного транспортного засобу, що експлуатується у мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує такi судна або транспортнi засоби;
b) винагорода або доход, одержуванi резидентом однiєї Договiрної Держави стосовно роботи за наймом, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi на об'єктах, якi не розглядаються як постiйнi представництва, оподатковуються у першiй згаданiй Державi.
СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорiв та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв або iншого аналогiчного керiвного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
СТАТТЯ 17
Доходи працiвникiв мистецтв i спортсменiв
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Угоди, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтва або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Угоди може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доход, що одержується працiвником мистецтва або спортсменом вiд дiяльностi, що здiйснюється в Договiрнiй Державi, звiльняється вiд оподаткування в цiй Договiрнiй Державi, якщо ця дiяльнiсть фiнансується за рахунок суспiльних фондiв будь-якої iз Договiрних Держав, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.
СТАТТЯ 18
Пенсiї
Пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються Договiрною Державою фiзичнiй особi з огляду на минулу роботу за наймом, повиннi оподатковуватись тiльки у цiй Державi.
СТАТТЯ 19
Державна служба
1. Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi. Проте така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(а) є нацiональною особою цiєї Держави;або
(b) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
3. Положення статей 15 i 16 будуть застосовуватись до винагороди стосовно служби, що здiйснюються у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
СТАТТЯ 20
Студенти
1. Платежi, одержуванi студентом, практикантом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначеннi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Доход, одержуваний студентом, практикантом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебувають у першiй Державi виключно з метою навчання i професiйної пiдготовки,не пiдлягають оподаткуванню в першiй згаданiй Державi, якщо вiн одержаний ними вiд дiяльностi, здiйснюваної у цiй Договiрнiй Державi:
а) стосовно студента - на перiод, необхiдний для завершення його освiти, але що не перевищує 5 рокiв, наступних один за одним, з дня його прибуття в цю Договiрну Державу;
b) стосовно практиканта чи стажувальника - на перiод 12 мiсяцiв, починаючи з мiсяця його прибуття в цю Договiрну Державу.
СТАТТЯ 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, де б вони не виникали, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, пiдлягають оподаткуванню тiльки у цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доход вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Угоди, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави i здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з якими одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди залежно вiд обставин.
СТАТТЯ 22
Майно
1. Майно резидента однiєї Договiрної Держави, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Угоди, i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно резидента однiєї Договiрної Держави, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене нерухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно резидента однiєї Договiрної Держави, представлене морськими, рiчковими або повiтряними судами, автомобiльними або залiзничними транспортними засобами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях, або рухомим майном, пов'язаним iз експлуатацiєю цих суден i транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Майно, представлене акцiями або iншими корпоративними правами компанiї, майно якої складається головним чином iз нерухомого майна, яке розташоване в однiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй Державi.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.
СТАТТЯ 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на вiрменський податок, сплачуваний за законодавством Вiрменiї та вiдповiдно до цiєї Угоди прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню iз джерел у Вiрменiї, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється вiрменський податок.
2. Стосовно Вiрменiї подвiйне оподаткування усувається таким чином:
якщо резидент Вiрменiї одержує доход або володiє майном, якi вiдповiдно до положень цiєї Угоди може оподатковуватись в Українi, Вiрменiя дозволить:
а) вирахувати з податку на майно цього резидента суму, рiвну податку, сплаченому в Українi,
b) вирахувати з податку на майно цього резидента суму, рiвну податку на майно, сплачену в Українi.
3. Цi вирахування у будь-який випадок не повиннi перевищувати ту частину податку на доход або майно, пiдраховану до надання вирахування, що стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi залежно вiд обставин.
СТАТТЯ 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватись в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються громадяни цих Держав за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi. Це положення не повинно тлумачитись як зобов'язання однiєї Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi пiльги, вирахування i знижки для оподаткування на основi їх громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 4 статтi 12 цiєї Угоди, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподаткованого прибутку такого пiдприємства, будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподаткованого майна цього пiдприємства, пiдлягати врахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства однiєї Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить одному або кiльком резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
СТАТТЯ 25
Взаємоузгоджувальна процедура
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Угоди, вiн може, незважаючи на засоби захисту, передбаченi нацiональним законодавством цих Держав, представити свiй випадок на розгляд до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24 цiєї Угоди, до тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є. Заява повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, якi призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Угоди.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не зможе прийти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi сумнiвнi або складнi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступити в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
СТАТТЯ 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть обмiнюватись iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або внутрiшнього законодавства Договiрних Держав стосовно податкiв, на якi поширюється Угода, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не протирiчить цiй Угодi сплати податкiв. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiальна i буде розкрита тiльки особi або органам включаючи суди i органи управлiння, якi займаються оцiнкою або стягненням, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю лише з такою метою. Ця iнформацiя може бути розкрита в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi судових рiшень.
2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують Договiрну Державу:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що протирiчать законам та адмiнiстративнiй практицi однiєї з Договiрних Держав;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики в однiй з Договiрних Держав;
c) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.
СТАТТЯ 27
Допомога у справляннi податкiв
1. Компетентнi органи Договiрних Держав зобов'язуються надавати допомогу i сприяти один одному у справляннi податкiв, на якi поширюється ця Угода, разом з процентами, штрафами i пенею, передбаченими за порушення податкового законодавства.
2. запит про надання допомоги компетентними органом Договiрної Держави у справляннi таких податкiв повинен включати видачу посвiдчення на користування такими повноваженнями, щоб вiдповiдно до законiв цiєї Держави цi податки були остаточно визначенi. В цiлях цiєї статтi податок вважається остаточно визначеним, якщо Договiрна Держава має право вiдповiдно до її нацiонального законодавства стягувати податки, а платник податкiв не має жодних прав перешкоджати цьому.
3. Запит компетентного органу Договiрної Держави, який був прийнятий компетентним органом другої Договiрної Держави, буде прийнято до виконання другою Державою, так якби такий запит стосувався її власних податкiв.
4. Суми, зiбранi компетентним органом однiєї Договiрної Держави, згiдно з положеннями цiєї статтi, будуть передаватись компетентному органу другої Договiрної Держави. При цьому, якщо компетентнi органи Договiрних Держав не дiйдуть згоди, звичайнi витрати по забезпеченню допомоги у справляннi податкiв бере на себе перша згадана Держава.
5. За умовами цiєї статтi у справляннi таких податкiв не буде надаватись будь-яка допомога, якщо подiбний збiр стосується перiоду протягом якого платник податкiв був резидентом другої Договiрної Держави.
6. Нiщо у цiй статтi не може тлумачитись як таке, що зобов'язує будь-яку iз Договiрних Держав застосовувати адмiнiстративнi заходи такого характеру, якi вiдрiзняються вiд заходiв, що застосовуються нею при стягненнi власних податкiв або якi протирiчать її громадськiй полiтицi (громадському порядку).
СТАТТЯ 28
Члени дипломатичних мiсiй i консульських постiв
Нiщо в цiй Угодi не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних мiсiй i консульських постiв згiдно iз нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.
СТАТТЯ 29
Вступ у чиннiсть
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до нацiонального законодавства процедури набуття чиннiсть цiєї Угоди. Ця Угода набуває чинностi у день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть мати дiю:
а) стосовно податкiв, що утримуються у джерела - до суми, що сплачуються, починаючи з першого сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Угода набула чинностi;
b) стосовно податкiв, утримуваних з доходiв - за оподатковуванi перiоди, починаючи з першого сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Угода набула чинностi;
c) стосовно податкiв на майно - на майно, яке iснує на перше сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Угода набула чинностi.
СТАТТЯ 30
Завершення чинностi
Ця Угода залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна з Договiрних Держав може припинити чиннiсть Угоди шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення чинностi принаймi за 6 мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня набуття Угоди чинностi.
У такому випадку чиннiсть Угоди буде завершено:
а) стосовно податкiв, що утримуються у джерела - до суми, що сплачуються, починаючи з першого сiчня календарного року, наступного за роком передачi повiдомлення;
b) стосовно податкiв, утримуваних з доходiв - за оподатковуванi перiоди, починаючи з першого сiчня календарного року, наступного за роком передачi повiдомлення;
c) стосовно податкiв на майно - на майно, яке iснує на перше сiчня календарного року, наступного за роком передачi повiдомлення.
На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на це уповноваженi, пiдписали цю Угоду.
Вчинено в м. Києвi "14" травня 1996 року в двох примiрниках українською, вiрменською i росiйською мовами, всi тексти є автентичнi. У разi виникнення розбiжностей в iнтерпретацiї положень цiєї Угоди перевага надається тексту, викладеному росiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Республiки Вiрменiя |
ПРОТОКОЛ
Пiд час пiдписання Угоди мiж Урядом України i Урядом Республiки Вiрменiя про уникнення подвiйного оподаткування i попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно тi, що нижче пiдписалися, домовились про те, що наступнi положення повиннi становити невiд'ємну частину цiєї Угоди:
1. До статтi 5:
Для цiлей цiєї Угоди вираз "агент з незалежним статусом" стосовно пiдприємства однiєї Договiрної Держави означає фiзичну особу, яка є резидентом другої Договiрної Держави, яка не перебуває у трудових вiдносинах з пiдприємством першої згаданої Держави i несе повну вiдповiдальнiсть або ризик за свою дiяльнiсть.
2. До статтi 13:
Положення пункту 2 b) поширюються також на товариства, створенi за законодавством Вiрменiї.
3. До статтi 14:
Положення пункту 1 стосовно дiяльностi незалежного характеру поширюються також i на iндивiдуальних пiдприємцiв (суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi), зареєстрованих вiдповiдно до законодавства України або Вiрменiї.
4. До статтi 19:
Положення пункту 1 можуть поширюватись на виплати, що сплачуються iз загальнодержавних фондiв.
Вчинено у двох примiрниках у м. 14 травня 1996 року українською, вiрменською i росiйською мовами, всi тексти є автентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї положень цiєї Угоди перевага надається тексту, викладеному росiйською мовою.
| За Уряд України | За Уряд Республiки Вiрменiя |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |