КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Латвiйської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на майно

Уряд України i Уряд Латвiйської Республiки,

бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на майно

i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

домовились про таке:

СТАТТЯ 1
ОСОБИ, ДО ЯКИХ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ КОНВЕНЦIЯ

Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

СТАТТЯ 2
ПОДАТКИ, НА ЯКI ПОШИРЮЄТЬСЯ КОНВЕНЦIЯ

1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу та вiд загальної суми майна або з окремих їх елементiв, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки, що справляються з доходiв вiд приросту вартостi майна.

3. Iснуючими податками, на якi поширюється Конвенцiя, зокрема, є:

а) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств;

(ii) прибутковий податок з громадян;

(надалi "український податок");

b) у Латвiї:

(i) податок на доход пiдприємств;

(ii) податок на доход фiзичних осiб;

(iii) податок на майно

(надалi "латвiйський податок").

4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

СТАТТЯ 3
ЗАГАЛЬНI ВИЗНАЧЕННЯ

1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

а) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена за законодавством України як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

b) термiн "Латвiя" означає Латвiйську Республiку i при використаннi в географiчному значеннi означає територiю Латвiйської Республiки та будь-яку iншу площу, що прилягає до територiальних вод Латвiйської Республiки, на якiй за законодавством Латвiї i у вiдповiдностi з мiжнародним правом можуть здiйснюватись права Латвiї стосовно морського дна i його надр та їх природних ресурсiв;

с) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Латвiю;

d) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;

е) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника i стосовно Латвiї - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника.

2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.

СТАТТЯ 4
РЕЗИДЕНТ

1. При застосування цiєї Конвенцiї вираз "резидент Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн також включає сам Уряд цiєї Держави, його полiтико-адмiнiстративнi пiдроздiли i мiсцевi органи влади та будь-яке агентство або органiзацiю, що повнiстю належать такiй Державi, полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або мiсцевому органу влади, якi створенi за законодавством цiєї Держави. Цей термiн, разом з тим, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.

2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається вiдповiдно до таких правил:

а) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

b)коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

с) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi орган Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.

3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом Договiрної Держави, згiдно законiв якої вона одержує свiй статус як такий.

СТАТТЯ 5
ПОСТIЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

а) мiсце управлiння;

b) фiлiал;

с) офiс;

d) фабрику;

е) майстерню;

f) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв;

g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

h) склад або iншу споруду, що використовується для продажу товарiв.

3. Будiвельний майданчик або будiвництво, монтажний або складальний об'єкт є постiйними представництвами лише в тому разi, якщо такi майданчик чи об'єкт тривають бiльше шести мiсяцiв.

4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

а) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;

с) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4 цiєї статтi, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, яка є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

СТАТТЯ 6
ДОХОДИ ВIД НЕРУХОМОГО МАЙНА

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльськогосподарської або лiсової експлуатацiї), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватися у цiй другiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, будь-який опцiон або подiбне право на одержання нерухомого майна, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовується також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна, а також до доходу вiд вiдчужування нерухомого майна.

4. Якщо володiння акцiями або iншими корпоративними правами в компанiї дає право власнику таких акцiй або корпоративних прав на участь у нерухомому майнi, яким володiє компанiя, то доход вiд прямого використання, здавання в аренду або використання в будь-якiй iншiй формi такого права на участь, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, де знаходиться нерухоме майно.

5. Положення пунктiв 1, 3 i 4 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

СТАТТЯ 7
ПРИБУТОК ВIД КОМЕРЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Витрати, що допускаються до вiднiмання Договiрною Державою, повиннi включати тiльки витрати, якi пiдлягають вiднiманню за внутрiшнiм законодавством цiєї Держави. Зокрема, такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом пiдприємству або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву.

4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначити оподаткований прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представником товарiв або виробiв для пiдприємства.

6. Для цiлей попереднiх пунктiв, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

СТАТТЯ 8
МОРСЬКИЙ ТА ПОВIТРЯНИЙ ТРАНСПОРТ

1. Прибутки пiдприємства Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезення будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

а) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден; i

b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв;

де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї пiдприємством Договiрної Держави морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

3. Положення пункту 1 i 2 цiєї статтi будуть застосовуватись також до прибутку вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.

СТАТТЯ 9
АСОЦIЙОВАНI ПIДПРИЄМСТВА

1. У випадку, коли:

а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства одної Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

СТАТТЯ 10
ДИВIДЕНДИ

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю,яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

а) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя ( на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 25 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

b) 15 процентiв загальної суми дивiдендiв у iнших випадках.

Цей пункт не зачiпає оподаткування компанiї стосовно прибутку, якого виплачуються дивiденди.

3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденти, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються в цiй Державi.

СТАТТЯ 11
ПРОЦЕНТИ

1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв.

3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, якщо вони одержуються i дiйсно належать Уряду другої Договiрної Держави, включаючи його полiтико-адмiнiстративнi пiдроздiли i мiсцевi органи влади, Центральний банк або будь-яку фiнансову установу, що повнiстю належить цьому Уряду, або проценти, якi одержуються за позиками, що гарантуються цим Урядом, повиннi звiльнятись вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi.

4. Термiн "проценти" при виконаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i, зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй чи боргових зобов'язань. Штрафи за несвоєчаснi виплати не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi.

5. Положення пунктiв 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 12
РОЯЛТI

1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись тiльки у цiй другiй Державi.

2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись тiльки у цiй другiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентiв загальної суми роялтi.

3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються вiдшкодуванням за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або платiвки для радiомовлення чи телебачення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйних або науковим обладнанням, або за iнформацiєю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду (ноу-хау).

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний бенефiцiар, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачується роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним бенефiцiаром, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним бенефiцiаром за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 13
ДОХОДИ ВIД ВIДЧУЖУВАННЯ МАЙНА

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна,як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:

а) акцiї, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або

b) паїв у товариствi, активи якого складаються переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi а) вище, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

4. Доходи, що одержуються пiдприємством Договiрної Держави вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться мова у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.

СТАТТЯ 14
НЕЗАЛЕЖНI ОСОБИСТI ПОСЛУГИ

1. Доход, що одержується фiзичною особою, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.

Якщо у фiзичної особи, що є резидентом Договiрної Держави, немає такої постiйної бази, але вона знаходиться в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що у сукупностi перевищують 183 днi в будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується в даному фiнансовому роцi, вона буде розглядатися як та, що має постiйну базу регулярно їй доступу в цiй другiй Державi, i доход, що одержується вiд її вищезгаданої дiяльностi, яка здiйснюється в цiй другiй Державi, буде вiдносотись до цiєї постiйної бази, що розглядається.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

СТАТТЯ 15
ЗАЛЕЖНI ОСОБИСТI ПОСЛУГИ

1. З урахуванням положень 16, 18 i 19 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковується тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

а) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується в даному фiнансовому роцi; i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

с) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, може оподатковуватись у цiй Державi.

СТАТТЯ 16
ДИРЕКТОРСЬКИЙ ГОНОРАР

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

СТАТТЯ 17
АРТИСТИ I СПОРТСМЕНИ

1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва або спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва або спортсмена.

3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не будуть застосовуватись до доходу, одержаному вiд дiяльностi, що здiйснюється в Договiрнiй Державi працiвником мистецтва або спортсменом, якщо вiзит у цю Державу повнiстю або суттєвою мiрою фiнансується однiєю або обома Договiрними Державами, їх полiтико-адмiнiстративними пiдроздiлами або мiсцевими органами влади, або iз їх фондiв. У такому випадку доход, одержаний вiд такої дiяльностi, пiдлягає оподаткуванню тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є працiвник мистецтва або спортсмен.

СТАТТЯ 18
ПЕНСIЇ

1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ренти, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi, з якої переводяться цi платежi.

2. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

СТАТТЯ 19
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА

b) Однак, така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка: (i) є нацiональною особою цiєї Держави; або (ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

2. а) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

b) Однак, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом i нацiональною особою.

3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до заробiтної плати, платнi або iншої подiбної винагороди i пенсiї стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

СТАТТЯ 20
СТУДЕНТИ

Платежi, одержуванi студентом, практикантом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

СТАТТЯ 21
ОФШОРНА ДIЯЛЬНIСТЬ

1. Положення цiєї статтi застосовуються, незважаючи на положення статей з 4 по 20 цiєї Конвенцiї.

2. Особа, що є резидентом однiєї Договiрної Держави, i здiйснює офшорну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi у зв'язку розвiдкою або розробкою морського дна i морських надр та їх природних ресурсiв, що знаходяться в цiй другiй Державi, вважається з урахуванням пунктiв 3 i 4 цiєї статтi стосовно такої дiяльностi, як та, що здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через постiйне представництво або постiйну базу, що в нiй знаходиться.

3. Положення пункту 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо дiяльнiсть здiйснюється пiд час перiоду або перiодiв, що в сукупностi не перевищують 30 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi. Однак, для цiлей цього пункту:

а)дiяльнiсть, що здiйснюється особою, яка дiє разом з iншою особою,буде розглядатись як та, що здiйснюється iншою особою, якщо ця дiяльнiсть є по сутi такою ж як i дiяльнiсть, що здiйснюється першою згаданою особою;

b) вважається, що особа дiє спiльно з iншою особою, якщо одна з них прямо або посередньо контролюється другою, або обидвi особи прямо або посередньо контролюються третьою особою або третiми особами.

4. Прибуток, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд перевезення вантажу або людей до пункту призначення або мiж пунктами призначення, якщо дiяльнiсть, яка пов'язана з розвiдкою або розробкою морського дна i морських надр та їх природних ресурсiв, здiйснюється в Договiрнiй Державi, або вiд експлуатацiї барж та iнших засобiв, додаткових до такої дiяльностi, пiдлягає оподаткуванню тiльки в першiй згаданiй Державi.

5. а) З урахуванням пiдпункта b) цього пункта, платня, заробiтна плата та подiбна винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави за роботу за наймом, яка пов'язана з розвiдкою або розробкою морського дна i морських надр та їх природних ресурсiв, що знаходяться в другiй Договiрнiй Державi, може, в тiй мiрi, в якiй його обов'язки виконуються офшорно в цiй другiй Державi, оподатковуватись у цiй другiй Державi. Однак, така винагорода пiдлягає оподаткуванню тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо робота за наймом здiйснюється офшорно для наймача, який не є резидентом другої Держави пiд час перiоду або перiодiв, що в сукупностi не перевищують 30 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.

b) Платня, заробiтна плата та подiбна винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави за роботу за наймом, яка здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, зайнятого у перевезеннi вантажу або людей до пункта призначення або мiж пунктами призначення, якщо дiяльнiсть, яка пов'язана з розвiдкою або розробкою морського дна i морських надр та їх природних ресурсiв, здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, якщо за роботу за наймом, яка здiйснюється на борту барж та iнших засобiв, може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є наймач.

6. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:

а) прав, якi стосуються розвiдки чи розробки; або

b) майна, яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi i яке використовується у зв'язку з такою розвiдкою або розробкою морського дна i надр та їх природних ресурсiв, якi знаходяться в цiй другiй Державi; або

с) акцiї, якi одержали їх вартiсть або бiльшу частину їх вартостi прямо або посередньо вiд таких прав або такого майна, або вiд таких прав i такого майна разом узятих, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

У цьому пунктi термiн "права на розвiдку та розробку" означає права на активи, якi повиннi бути проведенi шляхом розвiдки або розробки морського дна i надр та їх природних ресурсiв у другiй Договiрнiй Державi, включаючи права на проценти в таких активах або на прибуток вiд таких активiв.

СТАТТЯ 22
IНШI ДОХОДИ

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерел їх виникнення, про якi не йде мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 23
МАЙНО

1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йде мова у статтi 6 цiєї Конвенцiї, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватися у цiй другiй Державi.

2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.

СТАТТЯ 24
УСУНЕННЯ ПОДВIЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

1. а) З урахуванням положень законодавства України, що стосується звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на латвiйський податок, сплачуваний за законодавством Латвiї, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню, iз джерел в Латвiї, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється латвiйський податок.

Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або майна, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у Латвiї, залежно вiд обставин

b) Якщо до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента України звiльнено вiд податку в Українi, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, можуть бути взятi до уваги звiльнений доход або майно.

2. У випадку Латвiї подвiйне оподаткування усувається наступним чином:

а) Якщо резидент Латвiї одержує доход або володiє майном, якi, згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї, можуть оподатковуватись в Українi, якщо тiльки його внутрiшнiм законодавством не передбачається бiльш сприятливе оподаткування, Латвiя дозволить:

(i) вираховувати з податку на доход цього резидента суму, рiвну прибутковому податку, сплаченому в Українi;

(ii) вирахувати з податку на майно цього резидента суму, рiвну податку на майно , сплаченому в Українi.

Цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або майна в Латвiї, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись в Українi, залежно вiд обставин.

b) Для цiлей пiдпункта а), якщо компанiя, що є резидентом Латвiї, одержує дивiденди вiд компанiї, що є резидентом України, в якiй вона володiє принаймнi 10 процентами її акцiй, маючи право повного голосу, то податок на дивiденди, а також податок на основний прибуток компанiї, з якої сплачувались дивiденди.

3. Для цiлей пунктiв 1 i 2 цiєї статтi прибуток, доход i майно, що належать резиденту Договiрної Держави, якi можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатись такими, що виникають iз джерел у цiй другiй Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 25
ОБМЕЖЕННЯ ПЕРЕВАГ

Незважаючи на будь-якi iншi положення цiєї Конвенцiї, резидент Договiрної Держави не повинен одержувати в другiй Договiрнiй Державi переваги вiд будь-якої знижки з податкiв або звiльнення вiд оподаткування, передбаченi цiєю Конвенцiєю, якщо головною цiллю або однiєю iз головних цiлей виникнення або iснування такого резидента або будь-якої особи, зв'язаної з таким резидентом, було одержання переваг вiд цiєї Конвенцiї, якi в iншому разi не могли бути одержанi.

СТАТТЯ 26
НЕДИСКРИМIНАЦIЯ

1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї Другої Держави за тих же обставин, зокрема, з точки зору резиденцiї. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

2. Особи, без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи даної Держави пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Дане положення цiєї статтi не буде мати тлумачення як зобов'язання будь-якої Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вiдрахування для цiлей оподаткування, якi надаються особам, що є резидентами, на пiдставi критерiїв, непередбачених загальним податковим законодавством.

4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 7 статтi 11 або пункту 6 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподаткованого прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподаткованого майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

6. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, якi розглядаються цiєю Конвенцiєю.

СТАТТЯ 27
ПРОЦЕДУРА ВЗАЄМНОГО УЗГОДЖЕННЯ

1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок для розгляду до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 26, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Заяву повинно бути представлено протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

СТАТТЯ 28
ОБМIН IНФОРМАЦIЄЮ

1.Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд сплати податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 цiєї Конвенцiї. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна, таким же чином як i iнформацiя, одержана в межах нацiонального законодавства цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях.

2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, якi вiдрiзняються вiд законiв i адмiнiстративної практики в однiй з Договiрних Держав;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

с) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.

СТАТТЯ 29
ЧЛЕНИ ДИПЛОМАТИЧНИХ АБО ПОСТIЙНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ I КОНСУЛЬСЬКИХ ПОСТIВ

Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних або постiйних представництв або консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.

СТАТТЯ 30
ВСТУП У ЧИННIСТЬ

Кожна iз Договiрних Держав повiдомлять одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури введення у чиннiсть цiєї Конвенцiї. Ця Конвенцiя вступає в чиннiсть у день останнього такого повiдомлення i її положення будуть застосовуватись в обох Договiрних Державах:

а) у випадку податкiв, утриманих у джерела на доход, одержаний на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi;

b) у випадку iнших податкiв на доход та податкiв на майно, для податкiв, що стягуються пiд час будь-якого перiоду оподаткування, що починається на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi.

СТАТТЯ 31
ЗАВЕРШЕННЯ ЧИННОСТI

Ця Конвенцiя буде залишатися в чинностi до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi по дипломатичних каналах повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року. В такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено в обох Договiрних Державах:

а) у випадку податкiв, утриманих у джерела на доход, одержаний на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;

У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

Вчинено в двох примiрниках, в м. Києвi, 21 листопада 1995 року українською, латвiйською та англiйською мовами, всi три тексти рiвноаутентичнi. У випадку розходжень у тлумаченнi перевага надається англiйському тексту.

ЗА УРЯД УКРАЇНИ
ЗА УРЯД ЛАТВIЙСЬКОЇ РЕСПУБЛIКИ