КОНВЕНЦIЯ
мiж Україною та Королiвством Нiдерландiв про усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i майно та попередження податкового ухилення i уникнення
Україна i Королiвство Нiдерландiв,
бажаючи, щоб Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно було укладено обома Державами,
домовились про таке:
СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя
Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя
1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави, або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i майно вважаються всi податки, що стягуються вiд загальної суми доходу та вартостi майна, або з елементiв доходу i вартостi майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого i нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємством, а також податки, якi справляються з доходiв вiд приросту вартостi майна.
3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:
а) в Українi:
- податок на доходи пiдприємств;
- прибутковий податок з громадян
(надалi "український податок");
b) У Нiдерландах:
- податок на доходи;
- податок на заробiтну плату;
- податок на компанiї, включаючи частку Уряду в чистих прибутках вiд експлуатацiї природних ресурсiв, що стягується згiдно iз Законом про видобуток корисних копалин вiд 1980 року (Minjwet 1980) стосовно концесiй, виданих пiсля 1967 року, або згiдно iз Законом Нiдерландiв про видобуток корисних копалин на континентальному шельфi вiд 1965 року;
- податок на дивiденди;
- податок на майно
(надалi "податок Нiдерландiв").
4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.
СТАТТЯ 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiни "одна Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають Україну або Королiвство Нiдерландiв (Нiдерланди) залежно вiд контексту; термiн "Договiрнi Держави" означає Україну та Королiвство Нiдерландiв (Нiдерланди);
b) термiн "Україна" означає територiю України, включаючи будь-яку територiю за територiальним морем України, в межах якої вiдповiдно до мiжнародного права та при застосуваннi її внутрiшнього законодавства Україна виконує юрисдикцiю або сувереннi права стосовно морського дна, його надр i прилеглих вод та їх природних ресурсiв;
c) термiн "Нiдерланди " означає частину Королiвства Нiдерландiв, яка розташована в Європi, включаючи її територiальне море i будь-яку територiю поза територiальним морем, в межах якої Нiдерланди згiдно iз мiжнародним правом виконують юрисдикцiю або сувереннi права стосовно морського дна, його надр, прилеглих вод та їх природних ресурсiв;
d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається як корпоративне об'єднання для цiлей оподаткування;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
h) термiн "громадянин" означає:
(i) стосовно України:
1) усiх фiзичних осiб, що одержують громадянство України;
2) усiх юридичних осiб, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством України;
(ii) стосовно Нiдерландiв:
1) усiх фiзичних осiб, що одержують громадянство Нiдерландiв;
2) усiх юридичних осiб, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законо давством Нiдерландiв;
i) термiн "компетентний орган" означає:
1) в Українi - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;
2) у Нiдерландах - Мiнiстра фiнансiв або його вiдповiдним чином уповноваженого представника.
2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, матиме те значення, якщо iз контексту не випливає iнше, яке вiн має згiдно iз законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється Конвенцiя.
СТАТТЯ 4
Резидент
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсця управлiння, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Однак цей термiн не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню у цiй Державi лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi, або стосовно майна, що розташоване в нiй.
2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:
а) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (цент життєвих iнтересiв);
b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є;
d) якщо вона є громадянином обох Договiрних Держав або якщо вона не є громадянином жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.
3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй розмiщено її фактичний керiвний орган.
4. Договiрна Держава, її полiтико-адмiнiстративнi або мiсцевi органи влади, органiзацiї Держави, полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевих органiв влади, так само як пенсiйний фонд або благодiйна органiзацiя, що визнанi як такi в Договiрнiй Державi та доход яких в цiлому звiльнено вiд оподаткування в цiй Державi, вважаються резидентом цiєї Держави. Визнаним пенсiйним фондом буде вважатися будь-який пенсiйних фонд, який визнаний i контрольований згiдно iз статутним положенням цiєї Держави.
СТАТТЯ 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце комерцiйної дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво" включає зокрема:
а) мiсце управлiння;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;
g) склад або будь-якi примiщення, що використовуються як мiсце продажу.
3. а) Будiвельний майданчик, або монтажний, або складальний об'єкт створює постiйне представництво тiльки у разi, коли вiн iснує бiльше 12 мiсяцiв.
b) Установка або споруда, що використовується для розвiдки природних ресурсiв, створює постiйне представництво, тiльки якщо таке використання триває бiльше 6 мiсяцiв.
4. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки товарiв або виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, демонстрацiї або поставки;
c) утримання запасу товарiв або виробiв, що належать пiдприємству виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця комерцiйної дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця комерцiйної дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має допомiжний або пiдготовчий характер;
f) утримання постiйного мiсця комерцiйної дiяльностi виключно з метою будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, згаданих у пiдпунктах вiд а) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця комерцiйної дiяльностi, що є результатом такої комбiнацiї, носить допомiжний або пiдготовчий характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша, нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має i постiйно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, це пiдприємство буде розглядатись як таке, що має постiйне представництво у цiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, якщо тiльки дiяльнiсть такої особи не обмежена тiєю, яка згадана в пунктi 4 цiєї статтi, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце комерцiйної дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Вважається, що пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi лише на тiй пiдставi, що воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера або будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що такi особи дiють в межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi, що сплачуються як компенсацiя за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна не вважаються нерухомим майном.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна у будь-якiй iншiй формi.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств, а також до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
СТАТТЯ 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть таким чином, то прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi у разi, якщо пiдприємство Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю за таких же або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських i загальних адмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Договiрнiй Державi, де розташоване постiйне представництво, так i за її межами. У будь-якому випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному пiдроздiлу пiдприємства або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банкiвськi пiдприємства, як проценти за позичку, надану головним пiдроздiлом пiдприємства або будь-яким iншим його пiдроздiлом. Таким же чином не будуть взятi до розгляду при визначеннi доходу постiйного представництва суми, сплачуванi (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйному представництву головним офiсом або будь-яким iншим пiдроздiлом як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банкiвськi пiдприємства, як проценти за позичку, надану головному пiдроздiлу пiдприємства або будь-якому iншому його пiдроздiлу.
4. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi згiдно з її законодавством прибутку, що стосується постiйного представництва на пiдставi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджає Договiрнiй Державi визначити оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це може бути звичайною практикою; обраний спосiб розподiлу, незважаючи на це, повинен бути таким, що результат буде у вiдповiдностi до принципiв, що мiстяться у цiй статтi.
5. Жодний прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на пiдставi звичайної закупiвлi постiйним представництвом виробiв або товарiв для пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв цiєї статтi прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, буде визначатися щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для його змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
СТАТТЯ 8
Судноплавний i повiтряний транспорт
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових i повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише у цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських, рiчкових або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
а) прибутки, одержуванi вiд здавання в оренду порожнiх морських, рiчкових або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях; i
b) прибутки, одержуванi вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для перевезення товарiв чи виробiв,
де такий прибуток вiд оренди або прибуток вiд такого використання, утримання або оренди, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно прибутку, що одержується вiд експлуатацiї морського, рiчкового або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному експлуатацiйному агентствi.
СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У разi, коли
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований. Зрозумiло, однак, що факт укладання таким асоцiйованим пiдприємством угод, наприклад, угоди про розподiл витрат або загальнi угоди про обслуговування, для або на основi розподiлу виконавчих, загально адмiнiстративних, технiчних та комерцiйних витрат, витрат на науково-дослiднi роботи та iнших подiбних витрат, сам по собi не складає умову, що сформульована у попередньому реченнi.
2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковане у цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
СТАТТЯ 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 5 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв, якщо фактичним власником є компанiя (iнша нiж партнерство), що володiє щонайменше 20 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;
b) 15 вiдсоткiв валової суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дивiденди, що сплачуються компанiєю-резидентом Договiрної Держави, компанiї-резиденту другої Договiрної Держави, будуть оподатковуватись тiльки в другiй Договiрнiй Державi за умови, якщо резидентом є компанiя (iнша нiж партнерство):
i) яка володiє прямо щонайменше 50 вiдсотками капiталу компанiї, що сплачує дивiденди, i передбачається, що iнвестицiю в розмiрi щонайменше 300.000 доларiв США або їх еквiвалент у нацiональнiй валютi Договiрної Держави було внесено в капiтал компанiї, що виплачує дивiденди, або
ii) чия iнвестицiя в капiталi компанiї, що сплачує дивiденди, гарантована або застрахована Урядом другої Договiрної Держави, центральним банком другої Договiрної Держави або яким-небудь агентством або органом, включаючи фiнансовий iнститут, що є власнiстю або контролюється цим Урядом.
4. Компетентнi органи влади Договiрних Держав за взаємною згодою встановлять порядок застосування пунктiв 2 та 3 цiєї статтi.
5. Положення пунктiв 2 та 3 цiєї статтi не зачiпатимуть оподаткування компанiї стосовно прибуткiв, iз яких виплачуються дивiденди.
6. Термiн "дивiденди" при використаннi у цiй статтi означає доход вiд акцiй, вiд "користування" акцiями чи "користування" правами, акцiй гiрничодобувної промисловостi, акцiй засновникiв або iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, а також доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Договiрної Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
7. Положення пунктiв 1, 2 та 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.
8. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може повнiстю звiльнити вiд податкiв дивiденди, що сплачуються цiєю компанiєю, за винятком, якщо цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i не може пiддавати оподаткуванню нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково iз прибутку чи доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
СТАТТЯ 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 2 вiдсотки вiд валової суми процентiв у випадку, коли:
i) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються по будь-якому кредиту будь-якого характеру, наданому банком або будь-якою iншою фiнансовою органiзацiєю, включаючи iнвестицiйнi та ощаднi банки, а також страховими компанiями; або
ii) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються покупцем механiзмiв i обладнання у зв'язку з продажем в кредит;
b) 10 вiдсоткiв загальної суми процентiв у всiх iнших випадках.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi:
а) проценти, що виникають в однiй iз Держав i сплачуються стосовно облiгацiй, боргових зобов'язань або iнших подiбних зобов'язань Уряду цiєї Держави, центральному банку цiєї Держави, його полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або мiсцевому органу влади, будуть звiльнятись вiд оподаткування у цiй Державi;
b) проценти, що виникають в однiй iз Держав i сплачуються стосовно облiгацiй, боргових зобов'язань або iнших подiбних зобов'язань Уряду другої Держави, центральному банку другої Держави, його полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу або мiсцевому органу влади, будуть звiльнятись вiд оподаткування у першiй згаданiй Державi;
c) проценти, що виникають в однiй з Держав i сплачуються стосовно позичок, гарантованих або застрахованих Урядом другої Держави, центральним банком другої Держави або будь-яким агентством або органом (включаючи фiнансовi установи), якi є повною власнiстю або контролюються цим Урядом, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав встановлять за взаємною згодою спосiб застосування пунктiв 2 i 3 цiєї статтi.
5. Термiн "проценти" при використаннi у цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та виграшi по цих цiнних паперах, облiгацiях або боргових зобов'язаннях та включаючи штрафи, що стягуються за пiзнi платежi.
6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникає доход вiд процентiв, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому разi залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.
7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе це постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
8. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i третьою особою, сума процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на цi проценти, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. В такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
9. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо борговi зобов'язання, стосовно яких сплачуються проценти, були створенi або переданi головним чином з метою отримання переваг цiєї статтi. У разi, якщо Держава наполягає на застосуваннi цього пункту, її компетентнi органи повиннi завчасно проконсультуватися з компетентними органами другої Держави.
СТАТТЯ 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, якщо такий резидент є фактичним власником роялтi.
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялтi, податок, що сплачується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв валової суми платежiв, згаданих у пунктi 5 пiдпунктi а) цiєї статтi.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, роялтi, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, пiдлягають оподаткуванню тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо такий резидент є фактичним власником i якщо роялтi є платежами, згаданими у пунктi 5 пiдпунктi b) цiєї статтi.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав за спiльною угодою встановлять спосiб застосування пунктiв 2 i 3 цiєї статтi.
5. Термiн "роялтi" при використаннi у цiй статтi означає платежi будь-якого виду, отримуванi як компенсацiя за:
а) використання або право на використання будь-яких авторських прав на твори лiтератури або мистецтва (включаючи кiнематографiчнi фiльми i фiльми або плiвки для радiо або телебачення);
b) використання або право на використання будь-яких авторських прав на науковi роботи i патент, торгову марку, дизайн або модель, секретну формулу або процес або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або виконує у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i цi роялтi дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому разi застосовуються положення статей 7 або 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.
7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплачувати роялтi i витрати по сплатi несе таке постiйне представництво або постiйна база, тодi вважається, що роялтi виникають у тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
8. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi, за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.
9. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо право або майно, що є джерелом роялтi, було створено або передано головним чином з метою одержання переваг цiєї статтi. У разi, якщо Держава наполягає на застосуваннi цього пункту, її компетентнi органи повиннi завчасно проконсультуватися з компетентними органами другої Держави.
СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй (iнших нiж акцiї, що котируються на фондовiй бiржi) або iнших прав в компанiї, що є резидентом другої Договiрної Держави (включаючи товариство, що розглядається як корпоративне об'єднання для цiлей оподаткування в Державi, резидентом якого воно є), i вартiсть цих акцiй i прав одержується в основному вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Державi, можуть оподатковуватись у тiй другiй Договiрнiй Державi. Для цiлей цього пункту термiн "нерухоме майно" не включає майно, яке використовується компанiєю тiльки при здiйсненнi її промислової, комерцiйної, сiльськогосподарської дiяльностi або наданнi професiйних послуг.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має у другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi i яке розташоване в другiй Договiрнiй Державi для надання незалежних особистих послуг, включаючи доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або вiд такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських, рiчних або повiтряних суден, якi експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави або рухомого майна, пов'язаного з експлуатацiєю таких повiтряних, рiчкових або морських суден, оподатковуються тiльки у цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
6. Положення пункту 5 цiєї статтi не торкаються права кожної з Договiрних Держав стягувати згiдно з власним законодавством податок на доходи вiд вiдчужування акцiй або прав на акцiї компанiї, капiтал якої повнiстю або частково подiлений на акцiї i яка згiдно iз законодавством цiєї Держави є резидентом цiєї Держави, що одержуються фiзичною особою, яка є резидентом другої Договiрної Держави i яка була резидентом першої згаданої Держави протягом останнiх 5 рокiв, що передують вiдчуженню акцiй чи прав на акцiї.
СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави вiд надання професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо вiн тiльки не має постiйної бази в iншiй Договiрнiй Державi, яка регулярно використовується з метою здiйснення своєї дiяльностi. Якщо вiн має таку постiйну базу, то доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
СТАТТЯ 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки у цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, отримана винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого перiоду, що становить 12 мiсяцiв, який починається або закiнчується у вiдповiдному податковому роцi, i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Договiрної Держави; i
с) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, винагорода, одержувана резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, пiдлягає оподаткуванню лише в першiй згаданiй Державi, якщо робота за наймом здiйснюється у зв'язку з будiвельним майданчиком або спорудою, або установочним об'єктом, або установкою або спорудою для розвiдки чи експлуатацiї природних ресурсiв i дiяльнiсть, пов'язана з таким майданчиком або об'єктом, або установкою або спорудою для розвiдки чи експлуатацiї природних ресурсiв не вважається здiйснюваною через постiйне представництво згiдно з положеннями пункту 3 статтi 5 цiєї Конвенцiї. Це положення буде застосовуватись тiльки у випадку фiзичних осiб, якi уже найнятi на роботу наймачем у Державi їх резиденцiї.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагороду, яку отримує резидент Договiрної Держави за роботу за наймом, що здiйснюється на борту морського, рiчкового або повiтряного судна, яке експлуатується у мiжнародних перевезеннях, пiдлягає оподаткуванню тiльки у цiй Державi.
СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорiв або iншi винагороди, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени
1. Незважаючи на положення статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. У разi, якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Конвенцiї може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтва чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, доход, отримуваний вiд такої дiяльностi, указаний у пунктi 1 цiєї статтi, буде звiльнено вiд оподаткування у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється ця дiяльнiсть, якщо перебування працiвника мистецтв, музиканта або спортсмена у цiй Договiрнiй Державi пiдтримується повнiстю або майже повнiстю за рахунок суспiльних фондiв цiєї та другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне або спортивне спiвробiтництво мiж Договiрними Державами.
СТАТТЯ 18
Пенсiї
1. Згiдно з положеннями пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що виплачуються резиденту Договiрної Держави з огляду на минулу роботу, та будь-яка рента, що виплачується резиденту Договiрної Держави з огляду на минулу роботу, повиннi оподатковуватись лише у цiй Державi.
2. Однак якщо така винагорода не має перiодичного характеру та виплачується з огляду на минулу роботу в другiй Договiрнiй Державi, або коли замiсть прав на ануiтети виплачується одноразова сума, ця винагорода чи ця одноразова сума може оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, де вона з'явилась.
3. Будь-яка пенсiя чи iнша виплата, що виплачується згiдно з положеннями системи соцiального захисту Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, може оподатковуватись у першiй згаданiй Державi.
4. Термiн "рента" означає зазначену суму, що перiодично виплачується фiзичнiй особi у зазначенi термiни протягом строку життя чи протягом указаного або установленого перiоду часу згiдно iз зобов'язаннями здiйснювати платежi в обмiн на адекватну та повну компенсацiю у грошовiй чи iншiй формi.
СТАТТЯ 19
Державна служба
1. а) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки у цiй Державi.
b) Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
1. є громадянином цiєї Держави; або
2. не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. а) Будь-яка пенсiя, що виплачується безпосередньо або з фондiв, створених Договiрною Державою або полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи мiсцевим органом влади фiзичнiй особi у зв'язку з послугами, наданими цiй Державi або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу чи мiсцевому органу влади, пiдлягає оподаткуванню тiльки у цiй Державi.
b) Однак подiбна пенсiя повинна оподатковуватись лише в другий Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом та громадянином цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 та 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород та пенсiй стосовно послуг, що здiйснюються у зв'язку з комерцiйною дiяльнiстю, що проводиться Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
СТАТТЯ 20
Професори та вчителi
1. Виплати, якi професор чи вчитель, що є резидентом Договiрної Держави та перебуває в другiй Договiрнiй Державi з метою викладання чи проведення наукових дослiджень протягом максимального перiоду, що не перевищує двох рокiв у визнаному унiверситетi, коледжi чи iншому навчальному або науковому закладi у цiй другiй Державi, одержує за таку викладацьку чи наукову дiяльнiсть, повиннi оподатковуватись тiльки у першiй названiй Державi.
2. Ця стаття не повинна поширюватись на доход вiд наукових дослiджень, якщо подiбнi дослiдження здiйснюються не в громадських iнтересах, але в першу чергу для власного зиску окремої особи чи окремих осiб.
СТАТТЯ 21
Студенти
1. Виплати, якi одержує з метою пiдтримки, навчання чи пiдготовки студент або стажувальник, який є або був безпосередньо перед вiдвiдуванням Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не повиннi оподатковуватись у цiй Державi за умови, що такi виплати виникають з джерел за межами цiєї Держави.
2. Студент або стажувальник, який є або був безпосередньо до вiдвiдування Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави i який перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою його навчання чи професiйної пiдготовки, не пiдлягає оподаткуванню у першiй згаданiй Договiрнiй Державi стосовно доходу, що вiн його отримує вiд дiяльностi, що здiйснюється у цiй Договiрнiй Державi:
а) стосовно студента на перiод, необхiдний для завершення його освiти, але що неперевищує 5 рокiв, слiдуючих один за одним, з дня його прибуття в цю Договiрну Державу i за кожний вiдповiдний рiк на суму, що не перевищує:
i) стосовно України суму, що не перевищує суму, необхiдну для його утримання, навчання чи професiйної пiдготовки;
ii) стосовно Нiдерландiв 5.000 голандських гульденiв;
b) стосовно стажувальника на перiод 12 мiсяцiв, починаючи з мiсяця його прибуття в цю Договiрну Державу i на суму, що не перевищує:
i) стосовно України суму, що не перевищує суму, необхiдну для його утримання, навчання чи професiйної пiдготовки;
ii) стосовно Нiдерландiв 10.000 голандських гульденiв;
СТАТТЯ 22
Iншi доходи
1. Види доходу резидента Договiрної Держави, де б вони не виникали, якi не згаданi в попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, пiдлягають оподаткуванню лише у цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходу, iншого нiж доход вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач такого доходу є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає у цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.
СТАТТЯ 23
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6 цiєї Конвенцiї, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими, рiчковими та повiтряними судами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави та рухомим майном, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, рiчкових та повiтряних суден, оподатковується тiльки у цiй Договiрнiй Державi.
4. Всi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.
СТАТТЯ 24
Уникнення подвiйного оподаткування
1. Нiдерланди при оподаткуваннi своїх резидентiв можуть включати в базу, згiдно з якою стягуються подiбнi податки, статтi доходу чи майна, якi вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись в Українi.
2. Однак якщо резидент Нiдерландiв отримує види доходу чи володiє елементами майна, якi згiдно iз статтею 6, статтею 7, пунктом 7 статтi 10, пунктом 6 статтi 11, пунктом 6 статтi 12, пунктами 1, 2 i 3 статтi 13, статтею 14, пунктом 1 статтi 15, пунктом 3 статтi 18, пунктами 1 (пiдпункт а) i 2 (пiдпункт а) статтi 19, пунктом 2 статтi 22 i пунктами 1 i 2 статтi 23 цiєї Конвенцiї можуть бути оподаткованi в Українi i включенi в базу, згадану у пунктi 1 цiєї статтi, Нiдерланди повиннi виключити такi види доходу або майна за рахунок зменшення податку. Це зменшення повинно розраховуватись вiдповiдно до положень закону Нiдерландiв про запобiгання подвiйному оподаткуванню. З цiєю метою згаданi види доходу або майна повиннi бути включенi в загальну суму видiв доходу чи майна, якi звiльняються вiд податку Нiдерландiв вiдповiдно до цих положень.
3. Крiм того, Нiдерланди повиннi дозволити вирахування з податку Нiдерландiв, розрахованого таким чином для видiв доходу, якi згiдно з пунктом 2 статтi 10, пунктом 2 статтi 11, пунктом 2 статтi 12, пунктом 6 статтi 13, статтею 16, статтею 17 та пунктом 2 статтi 18 цiєї Конвенцiї можуть бути оподаткованi в Українi тiєю мiрою, якою елементи включенi в базу, що згадувалась у пунктi 1 цiєї статтi. Сума вирахування повинна дорiвнювати податку, сплаченому в Українi по цих елементах доходу, однак вона не повинна перевищувати суму вирахувань, яка була б дозволена, якби включенi таким чином елементи доходу були б єдиними елементами доходу, що звiльненi вiд податку Нiдерландiв згiдно з положеннями закону Нiдерландiв про запобiгання подвiйному оподаткуванню.
4. З урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не зачiпають загальних принципiв), викладених тут, на нiдерландський податок, сплачуваний за законодавством Нiдерландiв, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахувань з прибутку, доходiв або майна, що пiдлягає оподаткуванню iз джерел у Нiдерландах або розташованого там, буде дозволено як кредит проти будь-якого українського податку, пiдрахованого стосовно того ж самого прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український i нiдерландський податок.
3. Вирахування, про якi йдеться у пунктi 4 цiєї статтi, у будь-якому випадку не повиннi перевищувати ту частину податку на доход або податку на майно, пiдраховану до надання вирахування, що стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у Нiдерландах залежно вiд обставин.
4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента України звiльнено вiд податку в Українi, Україна може, однак, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений вiд податку доход або майно.
5. Для цiлей пункту 4 цiєї статтi прибуток, доход i доход вiд вiдчужування майна, що належать резиденту України, якi можуть оподатковуватись у Нiдерландах вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, будуть вважатися такими, що виникають iз джерел у Нiдерландах.
СТАТТЯ 25
Офшорна дiяльнiсть
1. Положення цiєї статтi повиннi застосовуватись незалежно вiд будь-яких iнших положень цiєї Конвенцiї. Однак ця стаття не повинна застосовуватись у тих випадках, коли офшорна дiяльнiсть особи утворює для неї постiйне представництво згiдно з положеннями статтi 5 цiєї Конвенцiї чи фiксовану базу згiдно з положеннями статтi 14 цiєї Конвенцiї.
2. У цiй статтi термiн "офшорна дiяльнiсть" означає дiяльнiсть, яка здiйснюється за береговою лiнiєю у зв'язку з розвiдкою та експлуатацiєю морського дна, його надр та їх природних ресурсiв, що розташованi в Договiрнiй Державi.
3. Пiдприємство Договiрної Держави, яке здiйснює офшорну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, повинно згiдно з пунктом 4 цiєї статтi розглядатись як таке, що здiйснює стосовно згаданої дiяльностi комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi через постiйне представництво, що розташоване у нiй, за винятком випадку, коли офшорна дiяльнiсть, що розглядається, виконується у другiй Державi протягом перiоду чи перiодiв, що в сумi не перевищують 30 днiв за будь-який 12-мiсячний перiод.
Для цiлей цього пункту:
а) коли пiдприємство, що здiйснює офшорну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, асоцiюється з iншим пiдприємством, i це iнше пiдприємство продовжує у рамках того ж самого проекту таку саму офшорну дiяльнiсть, що здiйснювалась першим згаданим пiдприємством, i ранiше згадана дiяльнiсть, здiйснювана обома пiдприємствами, якщо їх додати разом, тривала б бiльше 30 днiв, тодi кожне пiдприємство повинно розглядатись як таке, що здiйснює свою дiяльнiсть протягом перiоду бiльше 30 днiв за 12-мiсячний перiод;
b) пiдприємство повинно розглядатись як асоцiйоване з iншим пiдприємством, якщо воно володiє прямо чи посередньо не менш нiж третиною капiталу iншого пiдприємства або якщо особа прямо чи посередньо володiє не менш нiж третиною капiталу обох пiдприємств.
4. Однак для цiлей пункту 3 цiєї статтi термiн "офшорна дiяльнiсть" не повинен включати:
а) одну чи будь-яку комбiнацiю дiяльностi, згадану у пунктi 4 статтi 5 цiєї Конвенцiї;
b) буксирування та управлiння якорем морськими суднами, що головним чином пристосованi для цiєї цiлi та будь-якої iншої дiяльностi, здiйснюваної подiбними морськими суднами;
с) транспортування вантажiв чи персоналу морськими, рiчковими чи повiтряними суднами в мiжнародних перевезеннях.
5. Резидент Договiрної Держави, який здiйснює офшорну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, яка включає професiйнi послуги чи iншi види дiяльностi незалежного характеру, повинен розглядатись як такий, що здiйснює цю дiяльнiсть iз фiксованої бази у другiй Договiрнiй Державi, якщо згадувана офшорна дiяльнiсть триває безперервно протягом 30 днiв чи бiльше.
6. Платня, заробiтна плата та iнша подiбна винагорода, що отриманi резидентом Договiрної Держави вiдповiдно до роботи, пов'язаної з офшорною дiяльнiстю, що здiйснюється через постiйне представництво у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись такою мiрою, якою ця робота за наймом виконується за береговою лiнiєю у цiй другiй Державi.
7. Якщо надаються документальнi докази того, що цей податок було сплачено в Українi по елементах доходу, якi можуть оподатковуватись в Українi згiдно з статтею 7 та статтею 14 цiєї Конвенцiї вiдповiдно до пункту 3 та пункту 5 цiєї статтi, та вiдповiдно до пункту 6 цiєї статтi, Нiдерланди повиннi дозволити зменшення цього податку, який повинен розраховуватись вiдповiдно до правил, викладених у пунктi 2 статтi 24 цiєї Конвенцiї.
СТАТТЯ 26
Недискримiнацiя
1. Громадяни Договiрної Держави не повиннi пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню чи будь-яким вимогам, пов'язаним з ними, якi вiдрiзняються чи є бiльш обтяжливими нiж оподаткування та вiдповiднi вимоги, яким пiдлягають чи можуть пiдлягати громадяни цiєї iншої Держави за тих же самих обставин. Це положення, незважаючи на положення статтi 1 цiєї Конвенцiї, повинно також застосовуватись до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не можуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що належать до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi виконують таку ж саму дiяльнiсть. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення i знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 8 статтi 11 чи пункту 8 статтi 12, проценти, роялтi та iншi витрати, що виплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, повиннi з метою визначення оподатковуваних прибуткiв подiбного пiдприємства вираховуватись за тих же умов, що мають мiсце, коли вони виплачуються резиденту першої згаданої Держави. Так само будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна подiбного пiдприємства, вираховуватись за тих же умов, якби вони були наданi резиденту першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не повиннi пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або будь-яким зобов'язанням, пов'язаним з ним, iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiдлягають або можуть пiдлягати iншi подiбнi пiдприємства першої Договiрної Держави.
6. Внески, що виплачуються окремою особою, яка є резидентом Договiрної Держави, або яка тимчасово перебуває у цiй Державi, чи вiд iменi цiєї особи до програм пенсiйного забезпечення, що признається для цiлей оподаткування у другiй Договiрнiй Державi, повиннi протягом перiоду, що не перевищує для цих цiлей 60 мiсяцiв, розглядатись таким самим чином, з метою оподаткування, у першiй згаданiй Державi, як i внесок, сплачений до програми пенсiйного забезпечення, яка признається для цiлей оподаткування у першiй згаданiй Державi, за умови, що:
а) така фiзична особа робила внески до такої програми пенсiйного забезпечення ранiше, нiж вона стала резидентом або тимчасово перебуває в першiй згаданiй Державi; i
b) компетентний орган влади першої згаданої Держави погоджується з тим, що програма пенсiйного забезпечення вiдповiдає програмi пенсiйного забезпечення, що визначається для цiлей оподаткування цiєю Державою.
Для цiлей цього пункту "програма пенсiйного забезпечення" включає програму пенсiйного забезпечення, створену у межах громадської системи соцiального захисту.
7. Незважаючи на положення статтi 2 цiєї Конвенцiї, положення цiєї статтi поширюються на податки будь-якого виду та визначення.
СТАТТЯ 27
Взаємоузгоджувальна процедура
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї чи обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених внутрiшнiм законодавством цих Держав, подати заяву компетентному органовi тiєї Договiрної Держави, резидентом якої вона є, чи якщо її справа пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 26 цiєї Конвенцiї, до тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є. Ця заява повинна бути представлена протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiї, що призводять до оподаткування, що не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентними органами другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених нацiональними законодавствами Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi складнi або сумнiвнi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Конвенцiї. Вони можуть також консультуватися з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.
5. Якщо пiсля процедур, згаданих у пунктах вiд 1 до 4 цiєї статтi, будь-якi спори, що виникають стосовно тлумачення чи використання Конвенцiї у будь-якому конкретному випадку, не можуть бути вирiшенi компетентним органом влади Договiрної Держави згiдно з процедурою взаємного узгодження, ця справа, при згодi обох Договiрних Держав, може бути вирiшена через арбiтражну комiсiю, створену компетентними органами з доповненням незалежними особами згiдно з мiжнародно прийнятими процедурами арбiтражу. Цi процедури повиннi бути за взаємною згодою, установленою компетентними органами обох Договiрних Держав. Рiшення арбiтражного комiтету в окремому випадку повинно бути обов'язковим для обох Договiрних Держав та вiдповiдного платника чи платникiв податкiв стосовно даної справи. Цей пункт буде застосовуватись тiльки пiсля того, як компетентнi органи обох Договiрних Держав виконають вищезгаданi процедури.
СТАТТЯ 28
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюватимуться iнформацiєю, необхiдною для застосування положень цiєї Конвенцiї або внутрiшнього законодавства Договiрних Держав, яка стосується податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, тiєю мiрою, якою оподаткування за цим законодавством не протирiчить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1 цiєї Конвенцiї. Будь-яка iнформацiя, що її одержить Договiрна Держава, вважатиметься секретною, як i iнформацiя, що її одержано по внутрiшньому законодавству цiєї Держави. Однак якщо iнформацiя вважається секретною в тiй Державi, що її надсилає, її буде розкрито тiльки особам або органам (включаючи суд та адмiнiстративнi органи), що пов'язанi з нарахуванням, стягненням, введенням в дiю або виконанням рiшень чи визначенням апеляцiй щодо податкiв, якi є предметом цiєї Конвенцiї. Такi особи або органи використовуватимуть цю iнформацiю для таких цiлей, але вони можуть розкрити її в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень.
2. Договiрнi Держави можуть видати арбiтражному комiтету, органiзованому вiдповiдно до положень пункту 5 статтi 27 цiєї Конвенцiї, таку iнформацiю, яка необхiдна для виконання процедури арбiтражу. Подiбне надання iнформацiї повинно пiдлягати положенням статтi 30 цiєї Конвенцiї. Члени арбiтражного комiтету повиннi пiдлягати обмеженням на розкриття iнформацiї, описаної у пунктi 1 цiєї статтi, стосовно будь-якої розкритої iнформацiї.
СТАТТЯ 29
Допомога у вiдшкодуваннi
1. Договiрнi Держави погоджуються надавати одна однiй допомогу та пiдтримку з погляду на справляння згiдно з вiдповiдними законами чи адмiнiстративною практикою податкiв, на якi повинна поширюватись ця Конвенцiя, та будь-яких пiдвищень, додаткових податкiв, прострочених платежiв, процентiв та витрат, що вiдносяться до згаданих податкiв.
2. На прохання Держави, яка робить запит, Держава, яка одержує запит, повинна вiдшкодовувати податковi позови першої згаданої Держави вiдповiдно до закону та адмiнiстративної практики для вiдшкодування її власних позовiв. Однак подiбнi позови не мають жодного прiоритету у Державi, до якої звертаються, i не можуть бути вiдшкодованi за допомогою ув'язнення боржника за борги. Держава, до якої звернулися, не зобов'язана вживати будь-яких виконавчих заходiв, що не передбаченi у законах Держави, яка запитує.
3. Положення пункту 2 цiєї статтi повиннi поширюватись тiльки на податковi позови, якi створюють iнструмент, що дозволяє забезпечити їх стягнення у Державi, що робить запит, та якщо iнше не було погоджено мiж компетентними органами влади, якi не викликають заперечення.
Однак коли позов вiдноситься до зобов'язань по оподаткуванню особи як нерезидента Держави, що робить запит, повинен застосовуватись лише пункт 2 цiєї статтi, якщо iнше не погоджено мiж компетентними органами влади, коли позов бiльше не викликає заперечень.
4. Зобов'язання надавати допомогу у вiдшкодуваннi податкових позовiв, що стосуються померлої особи чи її маєтку, обмежується вартiстю маєтку чи майна, що належить кожному власнику маєтку вiдповiдно до того, чи повинен позов вiдшкодовуватись з маєтку самими його власниками.
5. Держава, до якої звертаються, не повинна погоджуватись iз запитом:
а) якщо Держава, що робить запит, не використала усi засоби, що доступнi на її територiї, за винятком випадкiв, коли звертання до подiбних засобiв може призвести до непропорцiйних труднощiв;
b) якщо вона вважає, що податковий позов суперечить положенням цiєї Конвенцiї або будь-якої iншої Конвенцiї, сторонами якої є обидвi Держави.
6. Прохання адмiнiстративної допомоги у справi вiдшкодування податкового позова повинно супроводжуватись:
а) декларацiєю про те, що податковий позов стосується податку, який пiдпадає пiд дiю цiєї Конвенцiї, та що умови пункту 3 виконуються;
b) офiцiйним примiрником документа, що дозволяє здiйснити рiшення у Державi, що робить запит;
с) будь-яким iншим документом, який потрiбний для вiдшкодування;
d) якщо це доцiльно, завiреною копiєю, що пiдтверджує будь-яке спорiднене рiшення, яке прийнято адмiнiстративним органом чи громадським судом.
7. Держава, що робить запит, повинна зазначити суму податкового позову, що пiдлягає вiдшкодуванню, у валютi Держави, яка запитує, та у валютi Держави, до якої звертаються. Курс обмiну, який використовується для зазначеної суми, про яку йшлося у попередньому реченнi, являє собою останню продажну цiну, встановлену на найбiльш представницькому валютному ринку чи ринках Держави, що запитує. Кожна сума, вiдшкодована Державою, до якої звертаються, повинна переводитись до Держави, що запитує, у валютi Держави, яка одержує запит. Перевод повинен здiйснюватись протягом мiсяця вiд дня вiдшкодування.
8. На прохання Держави, що робить запит, Держава, яку запитують, повинна, маючи на увазi вiдшкодування суми податку, вживати заходiв по збереженню, навiть якщо позов заперечується або ще не вiдпрацьовано iнструмент, що дозволяє виконати рiшення, наскiльки це дозволено законами та адмiнiстративною практикою Держави, яку запитують.
9. Документ, що дозволяє виконати рiшення у Державi, що запитує, повинен, якщо вiн є доречним та вiдповiдно до дiючих положень у Державi, яку запитують, бути прийнятим, визнаним, доповненим чи замiненим якомога швидше пiсля дати одержання запиту про допомогу за рахунок документа, що дозволяє виконувати рiшення у Державi, яку запитують.
10. Питання, що стосуються будь-якого перiоду, за межами якого податковий позов не може бути вiдшкодований, повиннi регулюватися законом Держави, що запитує. Запит про допомогу у вiдшкодуваннi повинен надавати конкретнi деталi, що стосуються цього перiоду.
11. Акти вiдшкодування, здiйсненi Державою, яку запитують, згiдно iз запитом про допомогу, якi вiдповiдно до законiв тiєї Держави могли б призводити до припинення чи переривання перiоду, згаданого у пунктi 10 цiєї статтi, повиннi також викликати подiбний ефект згiдно iз законами Держави, що запитує. Держава, яку запитують, повинна iнформувати Державу, що робить запит, про подiбнi акти.
12. Держав, яку запитують, може дозволити вiдстрочення платежу або виплати з розстроченням, якщо її закони чи адмiнiстративна практика дозволяють це зробити за подiбних обставин; однак вона повинна спочатку поiнформувати Державу, що робить запит.
13. Компетентнi органи влади Договiрних Держав повиннi за спiльною угодою встановити правила, що визначають мiнiмальнi суми податкового позову, якi пiдлягають запиту про допомогу.
14. Держави повиннi на взаємнiй основi вiдмовлятися вiд будь-якого вiдшкодування витрат, що виникають у результатi вiдповiдної допомоги та пiдтримки, яку вони надають одна однiй при застосуваннi цiєї Конвенцiї. У будь-якому випадку Держава, що запитує, повинна залишитися вiдповiдальною стороною стосовно Держави, до якої звернено запит, стосовно фiнансових наслiдкiв актiв вiдшкодування, якi були визнанi неправомiрними щодо реальностi податкового позову чи справедливостi документа, що дозволяє виконати рiшення у Державi, що запитує.
СТАТТЯ 30
Обмеження статей 28 та 29
У жодному разi положення статей 28 i 29 цiєї Конвенцiї не повиннi тлумачитись таким чином, щоб накладати на Договiрну Державу зобов'язання:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що не вiдповiдають законам чи адмiнiстративнiй практицi тiєї чи iншої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або у ходi звичайної практики адмiнiстрацiї тiєї чи iншої Договiрної Держави;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої могло б зашкодити громадському порядку.
СТАТТЯ 31
Дипломатичнi представники та працiвники
консульств
Нiщо у цiй Конвенцiї не повинно впливати на фiнансовi привiлеї дипломатичних представникiв чи працiвникiв консульств згiдно iз загальними правилами мiжнародного права чи згiдно iз положеннями спецiальних угод.
СТАТТЯ 32
Територiальне поширення на Нiдерландськi Антiли
чи Арубу
1. Ця Конвенцiя може бути поширена, в цiлому чи з деякими необхiдними змiнами, на одну чи обидвi країни Нiдерландiв: Антiли чи Арубу, якщо зацiкавлена країна накладає податки, якi значною мiрою подiбнi за своїм характером до тих, до яких застосовується ця Конвенцiя. Будь-яке подiбне поширення повинно набирати силу з того дня та згiдно з такими змiнами та умовами, включаючи умови припинення дiї Конвенцiї, якi можуть бути визначенi та погодженi у нотах, якими зацiкавленi сторони обмiняються по дипломатичних каналах.
2. Якщо iнше не було погоджено, завершення чинностi Конвенцiї не повинно також припиняти будь-яке поширення Конвенцiї на Нiдерландськi Антiли чи Арубу, на якi ця Конвенцiя була поширена згiдно з цiєю статтею.
СТАТТЯ 33
Вступ у чиннiсть
1. Ця Конвенцiя повинна вступати у чиннiсть в перший день пiсля останньої з дат, у якi вiдповiднi Уряди повiдомили один одного у письмовiй формi про те, що необхiднi конституцiйнi формальностi в обох Державах були виконанi, та її положення починають дiяти для податкових рокiв та перiодiв, що починаються з першого або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за тим, у якому Конвенцiя вступила у чиннiсть.
2. Стосовно вiдносин мiж Нiдерландами i Україною Конвенцiя мiж Урядом Королiвства Нiдерландiв i Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i майно, пiдписана в Москвi 21 листопада 1986 року, припиняє свою дiю при вступi у чиннiсть цiєї Конвенцiї. Однак положення Конвенцiї продовжують дiяти для податкових рокiв i перiодiв, що закiнчуються до того часу, коли положення цiєї Конвенцiї набувають чинностi.
3. Незважаючи на пункт 1 цiєї статтi, якщо будь-яка бiльша скидка на податок була б надана особi, що має право на пiльги Конвенцiї мiж Урядом Королiвства Нiдерландiв i Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i майно, пiдписаної у Москвi 21 листопада 1986 року вiдповiдно до Конвенцiї, а не цiєї Конвенцiї, то попередня Конвенцiя по вибору такої особи продовжує повнiстю мати чиннiсть протягом дванадцятимiсячного перiоду з дня, коли положення нової Конвенцiї будуть мати чиннiсть згiдно з пунктом 1 цiєї статтi.
СТАТТЯ 34
Завершення чинностi
Ця Конвенцiя залишається чинною до її припинення однiєю з Договiрних Держав. Будь-яка Держава може припинити дiю Конвенцiї через дипломатичнi канали, направляючи повiдомлення про припинення не менш нiж за шiсть мiсяцiв до кiнця будь-якого календарного року, пiсля закiнчення перiоду у п'ять рокiв з дня введення Конвенцiї у чиннiсть. У такому випадку Конвенцiя повинна втратити чиннiсть для оподатковуваних рокiв та перiодiв, що починаються пiсля кiнця календарного року, в якому було зроблено повiдомлення про припинення дiї Конвенцiї.
На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на це уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.
Укладено у двох примiрниках, у Києвi 24 жовтня 1995 року українською, нiдерландською та англiйською мовами, причому всi три тексти однаковою мiрою аутентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї мiж українським та нiдерландським текстами, перевага надається англiйському тексту.
| За Україну | (пiдпис) |
| За Королiвство Нiдерландiв | (пiдпис) |
Протокол
Пiд час пiдписання Конвенцiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно, що була укладена цього дня мiж Україною та Королiвством Нiдерландiв, тi, що нижче пiдписалися, домовились про те, що наступнi положення повиннi становити невiд'ємну частину Конвенцiї.
I. До статтi 5
Слiд розумiти, що види дiяльностi, згаданi у пiдпунктах e та f пункту 4 статтi 5 цiєї Конвенцiї також включають пiдготовчi та допомiжнi послуги стосовно процесу укладання (включаючи виключно пiдписання) контрактiв стосовно позичок, поставок товарiв та виробiв або надання технiчних послуг.
II. До статей 5, 6, 7, 13 i 25
Слiд розумiти, що права на розвiдку та видобуток природних ресурсiв повиннi розглядатися як нерухоме майно, яке розташоване на морському днi та пiд морським дном Договiрної Держави, та що цi права повиннi вiдноситись до майна постiйного представництва у цiй Державi. Крiм того, слiд вважати, що згаданi вище права включають права на проценти або iншi прибутки вiд активiв, що створюються в результатi подiбної розвiдки чи розробки.
III. До статтi 7
Стосовно пунктiв 1 i 2 статтi 7 цiєї Конвенцiї, де пiдприємство Договiрної Держави продає товари чи вироби або здiйснює економiчну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через постiйне представництво, розташоване у цiй Державi, прибутки подiбного постiйного представництва не повиннi визначатися на базi повної суми, яку отримує пiдприємство, а повиннi визначатися на базi тiєї частини доходу пiдприємства, яка вiдноситься до фактичної дiяльностi постiйного представництва стосовно такого продажу чи комерцiйної дiяльностi. Зокрема, у випадку контрактiв на аналiз, постачання, встановлення чи спорудження промислового, комерцiйного чи наукового обладнання або примiщень чи громадських робiт, коли пiдприємство має постiйне представництво, прибутки, що приписують подiбному постiйному представництву, не повиннi визначатися на основi загальної суми контракту, але повиннi визначатись тiльки на основi тiєї частини контракту, яка фактично виконується постiйним представництвом у Договiрнiй Державi, де це постiйне представництво знаходиться. Прибутки, що вiдносяться до тiєї частини контракту, яка виконується головним представництвом пiдприємства, повиннi оподатковуватись тiльки у Договiрнiй Державi, резидентом якої є дане пiдприємство.
IV. До статей 7 i 14
Платежi, отримуванi за технiчнi послуги, включаючи науковi аналiзи чи огляди наукового, геологiчного чи технiчного характеру або за консультативнi чи контрольнi послуги, повиннi розглядатися як платежi, на якi поширюються положення статтi 7 чи статтi 14 Конвенцiї.
V. До статей 7, 14 i 26
Слiд розумiти, що проценти, заробiтна плата i платня, що виплачується пiдприємством, керованим компанiєю, що є резидентом України, належить вiднiманню при пiдрахунку оподатковуваного прибутку такого пiдприємства за умови, що резидент або резиденти Нiдерландiв володiють або контролюють, прямо або посередньо, щонайменше 20 вiдсотками капiталу такого пiдприємства, а також за умовою, що виплата процентiв, заробiтної плати i платнi не вiдноситься до прибутку, звiльненого вiд оподаткування.
Також зрозумiло, що у разi, коли проценти, заробiтна плата i платня виникають через постiйне представництво пiдприємства, дiяльнiсть якого здiйснюється резидентом Нiдерландiв в Українi, або виникають через постiйну базу резидента Нiдерландiв в Українi, такi проценти, заробiтна плата i платня повиннi вiднiматися при визначеннi оподатковуваного прибутку такого постiйного представництва або при визначеннi оподатковуваного доходу такої постiйної бази, якщо тiльки цi проценти, заробiтна плата i платня не вiдносяться до прибуткiв, звiльнених вiд оподаткування.
VI. До статтi 10
Слiд розумiти, що при визначеннi того, чи виконано умову про здiйснення мiнiмальної iнвестицiї у розмiрi 300.000 дол. США або їх еквiвалентi у нацiональнiй валютi Договiрних Держав, буде прийматися до уваги вартiсть iнвестицiї на момент її здiйснення.
VII. До статей 10 i 11
Зрозумiло, що у випадку Нiдерландiв термiн "дивiденди" включає в себе доход вiд частини прибутку по облiгацiях.
VIII. До статей 10, 11 i 12
У разi, коли податок стягнуто з джерела у розмiрi, що перевищує розмiр податку, що стягується вiдповiдно до положень статей 10, 11 i 12 цiєї Конвенцiї, заява на перерахунок перевищеної суми податку повинна направлятися до компетентного органу Договiрної Держави, що стягнула податок, протягом 3 рокiв пiсля закiнчення календарного року, в якому було стягнуто цей податок.
IX. До статтi 16
1. Слiд розумiти, що вираз "член ради директорiв" означає:
а. у випадку України член будь-якого органу, чия дiяльнiсть або обов'язки аналогiчнi дiяльностi та обов'язкам ради директорiв.
b. у випадку Нiдерландiв "bestuurder" або "commissaris";
2. Надалi необхiдно розумiти, "bestuurder" або "commissaris" нiдерландської компанiї означають осiб, якi обранi на цi посади загальними зборами акцiонерiв або якимсь iншим компетентним органом подiбно компанiї, та на них покладаються завдання по спiльному керiвництву компанiєю та вiдповiдним контролем за її дiяльнiстю.
X. До статтi 18
Незважаючи на положення пункту 1 статтi 18 цiєї Конвенцiї, Нiдерланди можуть застосовувати своє нацiональне законодавство стосовно платежiв, згаданих у Конвенцiї, доти, доки компетентний орган України не поiнформує компетентний орган Нiдерландiв про те, що вiдповiдно до українського законодавства Україна може оподатковувати такi платежi.
XI. До статей 19 i 24
Слiд розумiти, що положення пiдпункту а) пунктiв 1 i 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї не заперечують Нiдерландам застосовувати положення пунктiв 1 i 2 статтi 24 цiєї Конвенцiї.
XII. До статей 23 i 24
Положення статтi 23 цiєї Конвенцiї про оподаткування майна та положення пункту 2 статтi 24 цiєї Конвенцiї про уникнення подвiйного оподаткування стосовно майна вступають у чиннiсть тiльки пiсля введення в Українi податку на майно i пiсля того, як компетентнi органи дiйдуть до вiдповiдного рiшення в ходi проведення двостороннiх консультацiй.
XIII. До статтi 24
Слiд розумiти, що для розрахунку скидок, згаданих у пунктi 2 статтi 24 цiєї Конвенцiї, елементи майна, згаданi у пунктi 1 статтi 23 цiєї Конвенцiї, повиннi братися до уваги для визначення його вартостi, яка зменшується на величину боргiв, забезпечених закладом на це майно та елементи майна, що згаданi у пунктi 2 статтi 23 цiєї Конвенцiї, повиннi братися до уваги для вартостi майна, яка таким чином зменшується на величину боргiв, що вiдносяться до постiйного представництва чи фiксованої бази.
XIV. До статтi 25
Зрозумiло, що положення статтi 25 цiєї Конвенцiї будуть дiяти тiльки якщо компетентнi органи Договiрних Держав домовляться за взаємною згодою у письмовiй формi про те, що ця стаття буде мати чиннiсть.
На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на це уповноваженi, пiдписали цей Протокол.
Укладено у двох примiрниках у Києвi __ жовтня 1995 року українською, нiдерландською та англiйською мовами, причому всi три тексти однаковою мiрою аутентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї мiж нiдерландським та українським текстами, перевага надається англiйському тексту.
| За Україну | (пiдпис) |
| За Королiвство Нiдерландiв | (пiдпис) |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |