УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Соцiалiстичної Республiки В'єтнам про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i капiтал
Уряд України i Уряд Соцiалiстичної Республiки В'єтнам,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i капiтал
i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв, домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода поширюється на податки на доходи i капiтал, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевої влади незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доходи i капiтал вважаються всi податки, що стягуються вiд загальної суми доходу та вартостi капiталу, або з елементiв доходу i вартостi капiталу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством, а також податки, якi стягуються з доходiв вiд приросту вартостi капiталу.
3. Податками, на якi поширюється ця Угода, зокрема, є:
а) в Українi:
(i) податок на доходи пiдприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян;
(надалi "український податок");
b) у Соцiалiстичнiй Республiцi В'єтнам:
(i) податок на прибуток;
(ii) прибутковий податок;
(iii) податок на переведення прибутку;
(надалi "в'єтнамський податок").
4. Ця Угода поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi будуть стягуватися однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Угоди в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
а) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "В'єтнам" означає Соцiалiстичну Республiку В'єтнам; при використаннi в географiчному значеннi вiн включає всю її територiю, включаючи її територiальне море i будь-яку площу за межами територiального моря, в межах якої В'єтнам за в'єтнамським законодавством i вiдповiдно до мiжнародних законiв має сувереннi права розвiдки i експлуатацiї природних ресурсiв морського дна та його надр i пiдгрунтя прилеглих вод;
c) термiни " Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або В'єтнам;
d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб;
e) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
f) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом однiєї Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
g) термiн "нацiональна особа" означає:
(i) стосовно України: будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство України, або усi юридичнi особи, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством України;
(ii) стосовно В'єтнаму: будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство В'єтнаму, або усi юридичнi особи, партнерства i асоцiацiї, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством В'єтнаму;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "компетентний орган" означає: стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника i стосовно В'єтнаму - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Угодi, має те значення, яке надається йому законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резидент
1. При застосуваннi цiєї Угоди вираз "резидент однiєї Договiрної Держави" означає особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсця реєстрацiї, мiсцезнаходження фактичного керiвного органу або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, проте, не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi тiльки на основi того, що вона одержує доходи з джерел у цiй Державi, або стосовно майна, що розташоване в нiй.
2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається згiдно з такими правилами:
а) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, громадянином якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, тодi її становище визначається вiдповiдно до таких правил:
а) вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона зареєстрована;
b) якщо мiсце реєстрацiї знаходиться в обох Договiрних Державах, то вона буде вважатися резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй розмiщено її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає :
a) мiсце управлiння ;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;
g) склад або iншу споруду, що використовуються для поставки товарiв;
h) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв.
3. Термiн "постiйне представництво" разом з тим включає:
а) будiвельний майданчик або монтажний, складальний або установочний об'єкт, якщо тiльки такий майданчик або монтажний, складальний або установочний об'єкт iснують бiльше шести мiсяцiв;
b) надання послуг, включаючи консультацiйнi послуги, пiдприємством Договiрної Держави через найманих робiтникiв у другiй Договiрнiй Державi тiльки у тих випадках, коли така дiяльнiсть (для такого або пов'язаного з ним проекту) триває в цiй Державi протягом перiоду або перiодiв у сукупностi бiльше, нiж шiсть мiсяцiв за будь-який дванадцятимiсячний перiод.
4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
а) використання споруд виключно з метою зберiгання або демонстрацiї товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою зберiгання або демонстрацiї;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать цьому пiдприємству, виключно з метою переробки їх iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для цього пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, що має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, що виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 6 цiєї статтi, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво у першiй згаданiй Договiрнiй Державi стосовно будь-якої дiяльностi, яку ця особа виконує для цього пiдприємства, якщо така особа:
а) має i звичайно використовує у цiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежена пунктом 4, який у випадках, коли ця дiяльнiсть виконується через фiксоване мiсце дiяльностi, не може перетворити це фiксоване мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту; або
b) не має такого права, але звичайно утримує у першiй згаданiй Договiрнiй Державi запас товарiв, з якого вона здiйснює регулярнi поставки товарiв вiд iменi пiдприємства.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi ( через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), розташованого в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" має те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй розташоване це майно. Цей термiн буде в будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання нерухомого майна в будь-якiй iншiй формi.
4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi цьому постiйному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати у випадку, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою або аналогiчною дiяльнiстю за таких або аналогiчних умов i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських i загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Договiрнiй Державi, де розташоване постiйне представництво, так i у будь-якому iншому мiсцi. У жодному випадку такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному пiдроздiлу пiдприємства або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позичку, надану пiдприємством постiйному представництву. Таким же чином не будуть взятi до розгляду при визначеннi доходу постiйного представництва суми, сплачуванi (iнакше нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйному представництву головним офiсом або будь-яким iншим пiдроздiлом як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банкiвськi пiдприємства, як проценти за позичку, надану головному пiдроздiлу пiдприємства або будь-якому iншому його пiдроздiлу.
4. В мiру того, як визначення у Договiрнiй Державi згiдно з її законодавством прибутку , що стосується постiйного представництва на пiдставi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не перешкоджає Договiрнiй Державi визначити оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це може бути звичайною практикою; обраний спосiб розподiлу, незважаючи на це, повинен бути таким, щоб результат вiдповiдав принципам, що мiстяться у цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупiвлi постiйним представництвом товарiв або виробiв для цього пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки не буде достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, що розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не зачiпаються положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Морський i повiтряний транспорт
1. Прибутки, одержанi резидентом Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських i повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише у цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:
а) прибутки, одержуванi вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях; i
b) прибутки, одержуванi вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), що використовуються для перевезення товарiв чи виробiв, де такий прибуток вiд оренди або прибуток вiд такого використання, утримання або оренди, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно прибутку, що одержується вiд експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.
3. Якщо прибуток вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi одержує резидент Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному транспортному агентствi, прибуток, який вiдноситься до такого резидента, буде оподатковуватись тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої вiн є.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У разi, коли:
а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,
i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але через наявнi причини не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковане у цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть при потребi проконсультуватися один з одним.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, то податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв валової суми дивiдендiв.
Цей пункт не стосується оподаткування щодо прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi у цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдпадає пiд таке ж податкове регулювання, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає у цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку чи доходу, що утворюються у цiй другiй державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд валової суми процентiв.
3. Незважаючи на положення пункту 2:
а) проценти, що виникають в Українi, пiдлягають оподаткуванню тiльки у В'єтнамi, якщо проценти сплачуються:
(i) Уряду В'єтнаму, полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, мiсцевим органам влади чи його установчому органу;
(ii) Центральному Банку В'єтнаму;
(iii) установам, що належать повнiстю Уряду Соцiалiстичної Республiки В'єтнам або будь-якому мiсцевому органу влади, якi можуть час вiд часу узгоджуватись мiж компетентними органами Договiрних Держав;
b) проценти, що виникають у В'єтнамi, пiдлягають оподаткуванню тiльки в Українi, якщо проценти сплачуються:
(i) Уряду України, полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, мiсцевим органам влади чи його установчому органу;
(ii) Нацiональному Банку України;
(iii) установам, що належать повнiстю Уряду України або будь-якому мiсцевому органу влади, якi можуть час вiд часу узгоджуватись мiж компетентними органами Договiрних Держав.
4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань. Штрафнi виплати за несвоєчасну сплату по зобов'язаннях не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi.
5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому разi залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди.
6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачується процент, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялтi, податок, що сплачується, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв валової суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.
4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Угоди залежно вiд обставин.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплачувати роялтi i витрати по сплатi несе таке постiйне представництво або постiйна база, тодi вважається, що роялтi виникають у тiй Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi прав.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Угоди i яке розташоване у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
2. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування акцiй або паїв у компанiї, активи якої складаються повнiстю або в основному з нерухомого майна, розташованого у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину пiдприємницького майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва ( окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, пов'язаного з експлуатацiєю цих морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки у цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого iншого майна нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки у тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо вiн тiльки не має постiйної бази в другiй Договiрнiй Державi, яка регулярно використовується з метою здiйснення своєї дiяльностi. Якщо вiн має таку постiйну базу, то доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.
2. Вираз "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 цiєї Угоди платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержанi у зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незважаючи на положення пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
а) одержувач перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом календарного року; i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, винагорода, одержувана резидентом однiєї Договiрної Держави за роботу за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується у мiжнародних перевезеннях, пiдлягає оподаткуванню тiльки у цiй Державi.
Стаття 16
Гонорари директорiв
Гонорари директорiв та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незважаючи на положення статей 14 i 15 цiєї Угоди, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. У разi, якщо доход вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 цiєї Угоди оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, про який iдеться у цiй статтi, буде звiльнено вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть значною мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв тiєї Держави i другої Держави, або якщо ця дiяльнiсть здiйснюється на основi угоди про культурне спiвробiтництво, яку укладено мiж Договiрними Державами.
Стаття 18
Пенсiї
1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Угоди пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави у зв'язку з минулою роботою, i будь-яка рента, що сплачується такому резиденту, пiдлягають оподаткуванню тiльки в Державi, з якої переводяться цi платежi.
2. Термiн "рента" означає встановлену суму, виплачувану фiзичнiй особi перiодично у визначений термiн, пiд час її життя або пiд час визначеного перiоду часу iз зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної i повної компенсацiї у грошах або у вартостi грошей.
Стаття 19
Державна служба
1. а) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки у цiй Державi.
b) Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється у цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є громадянином цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. а) Будь-яка пенсiя, яка сплачується iз фондiв Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, або iз фондiв, створених ними, фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i громадянином цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 будуть застосовуватись до винагород i пенсiй стосовно послуг, що здiйснюються у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Студенти i стажувальники
1. Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Незважаючи на положення статей 14 i 15, винагорода за послуги, наданi студентом або стажувальником у Договiрнiй Державi, не пiдлягає оподаткуванню у цiй Державi за умови, що цi послуги надаються у зв'язку з його навчанням або практикою.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються тiльки у цiй Державi.
2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доход вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Угоди, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з якими одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Угоди залежно вiд обставин.
3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, статтi доходу резидента Договiрної Держави, якi не згаданi у вищеназваних статтях цiєї Угоди i отримуються у другiй Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 22
Капiтал
1. Капiтал, представлений нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Капiтал, представлений рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлений рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Капiтал, представлений морськими i повiтряними судами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави та рухомим майном, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських i повiтряних суден, оподатковується тiльки у цiй Державi.
4. Всi iншi елементи капiталу резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.
Стаття 23
Методи уникнення подвiйного оподаткування
1. У разi, коли резидент Договiрної Держави одержує доход у другiй договiрнiй Державi або володiє капiталом, який вiдповiдно до положень цiєї Угоди може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, перша згадана Договiрна Держава дозволяє згiдно iз своїм законодавством вирахування з податку на доход цього резидента суму, що дорiвнює податку на доход, сплачену у цiй другiй Державi i вирахування з податку на капiтал цього резидента суму, рiвну податку на капiтал, сплачену у цiй другiй Державi. Однак у будь-якому разi такi вирахування не повиннi перевищувати частину податку на доход або капiтал, пiдраховану до надання вирахувння, яка стосується доходу або капiталу, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi залежно вiд обставин.
2. Для цiлей цiєї статтi термiн " податок на доход, що сплачується у другiй Договiрнiй Державi" включає суму в'єтнамського або українського податку, який за законами Договiрних Держав i вiдповiдно до цiєї Угоди було б сплачено (в'єтнамський або український податок не звiльнений i не занижений) вiдповiдно до законiв та iнших спецiальних стимулюючих засобiв, розроблених для сприяння економiчному розвитку та iноземному валютному iнвестуванню в Договiрнiй Державi.
3. Якщо вiдповiдно до якого-небудь положення Угоди отримуваний доход або капiтал резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку у цiй Державi, ця Держава може при цьому при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або капiталу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений вiд оподаткування доход або капiтал.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи Договiрних Держав не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується незалежно вiд положення статтi 1 до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав, але є носiями нацiональностi однiєї з Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не можуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що належать до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в цiй другiй Договiрнiй Державi, не повинно бути менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi особистi пiльги, звiльнення i знижки в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 4 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, повиннi з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
6. Положення пунктiв 3 i 5 цiєї статтi не застосовуються до в'єтнамського ремiнiтованого податку на прибуток при умовi, що В'єтнам також стягує податок з дивiдендiв, ремiнiтованих за кордон, i до в'єтнамського оподаткування дiяльностi по сiльськогосподарському виробництву.
7. Нiщо у цiй статтi не повинно розглядатись як таке, що зобов'язує будь-яку з Договiрних Держав надавати фiзичним особам - нерезидентам цiєї Держави- якi-небудь особистi пiльги, скидки i знижки для цiлей оподаткування, якi надаються фiзичним особам-резидентам.
8. Положення цiєї статтi застосовуються тiльки до податкiв, на якi поширюється ця Угода.
9. Незважаючи на положення цiєї статтi, доти, поки В'єтнам продовжує надавати iнвесторам лiцензiї в межах законодавства про iноземнi iнвестицiї у В'єтнам, якi визначають оподаткування, пiд яке пiдпадає iнвестор, таке оподаткування не повинно вважатися порушенням умов пунктiв 3 i 5 цiєї статтi.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо резидент Договiрної Держави вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до його оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Угоди, вiн може, незважаючи на засоби захисту, передбаченi нацiональним законодавством цих Держав, представити свiй випадок на розгляд до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вiн є, або, якщо його випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вiн є. Заява повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Угоди.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не зможе прийти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає цiй Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним для цiлей уникнення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть намагатися вирiшувати за взаємною згодою будь-якi питання, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi цiєї Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть обмiнюватися iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або внутрiшнього законодавства Договiрних Держав стосовно податкiв, на якi поширюється Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не протирiчить цiй Угодi. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiальна i буде розкрита тiльки особам або органам, включаючи суди i адмiнiстративнi органи, якi займаються оцiнкою або стягненням, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю лише з такою метою. Ця iнформацiя може бути розкрита в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi судових рiшень. Компетентнi органи шляхом консультацiй будуть розвивати вiдповiднi умови, методи i технiку, що стосується справ, для яких такий обмiн iнформацiєю може бути здiйснено, включаючи у разi необхiдностi обмiн iнформацiєю, що стосується податкових ухилень.
2. У жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав:
а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що протирiчать законам i адмiнiстративнiй практицi однiєї з Договiрних Держав;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики в однiй з Договiрних Держав;
c) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю, або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б державним iнтересам.
Стаття 27
Дипломатичнi агенти i консульськi працiвники
Нiщо в цiй Угодi не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих дипломатичним агентам i консульським працiвникам за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набуває чинностi у день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть мати дiю:
а) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Угодою чинностi;
(ii) стосовно податкiв на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком набуття Угодою чинностi;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем набуття Угодою чинностi;
(iv) стосовно податку на капiтал, податку, що стягується з елементiв капiталу, якi iснують на 1 сiчня будь-якого року, наступного за календарним роком, в якому Угода набула чинностi, i у будь-якому наступному календарному роцi;
b) у В'єтнамi:
(i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела з оподатковуваної суми, сплачених з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, в якому Угода набула чинностi;
(ii) стосовно iнших податкiв на доходи щодо доходу, прибутку або доходiв вiд вiдчужування майна, отримуваних у календарному роцi, наступному за роком, в якому Угода набула чинностi;
(iii) стосовно податку на капiтал, податку, що стягується з елементiв капiталу, якi iснують на 1 сiчня будь-якого року, наступного за календарним роком, в якому Угода набула чинностi, i у будь-якому наступному календарному роцi.
Стаття 29
Завершення чинностi
Ця Угода залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити чиннiсть Угоди шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення чинностi принаймнi за 6 мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня набуття чинностi Угодою.
У такому випадку чиннiсть Угоди буде припинено :
а) в Українi:
(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(ii) стосовно податкiв на прибуток (доходи) пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;
(iv) стосовно податку на капiтал, податку, що стягується з елементiв капiталу, якi iснують на 1 сiчня року, наступного за роком подачi повiдомлення;
b) у В'єтнамi:
(i) стосовно податкiв, що стягуються у джерела з оподатковуваної суми, сплачених з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення;
(ii) стосовно iнших податкiв на доходи щодо доходу, прибутку або доходiв вiд вiдчужування майна, отримуваних у календарному роцi, наступному за роком подачi повiдомлення;
(iii) стосовно податку на капiтал, податку, що стягується з елементiв капiталу, якi iснують на 1 сiчня року, наступного за роком подачi повiдомлення.
На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на це уповноваженi, пiдписали цю Угоду.
Вчинено у м. Ханой "08" квiтня мiсяця 1996 року у двох примiрниках українською, в'єтнамською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичнi. У разi розбiжностей в iнтерпретацiї мiж українським та в'єтнамським текстами, перевага надається англiйському тексту.
| За Уряд України | (пiдпис) |
| За Уряд Соцiаластичної Республiки В'єтнам | (пiдпис) |
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |