КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Республiки Болгарiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень

Уряд України i

Уряд Республiки Болгарiї,

бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень

i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

домовились про таке:

СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

Ця Конвенцiя буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

1. Ця Конвенцiя застосовується до податкiв на доходи i майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу та вартостi майна або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством.

3. Податками, на якi поширюється ця Конвенцiя, зокрема, є:

а) у випадку України:

(i) податок на прибуток пiдприємств; i

(ii) прибутковий податок з громадян

(надалi "український податок");

b) у випадку Болгарiї:

(i) податок на загальний доход;

(ii) податок на прибуток;

(iii) податок на будiвлi

(надалi " болгарський податок").

4. Ця Конвенцiя застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв цiєї Договiрної Держави. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про будь-якi iстотнi змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.

СТАТТЯ 3
Загальнi визначення

1. У розумiннi цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

а) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, а також будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

b) термiн "Болгарiя" означає Республiку Болгарiю i, при використаннi в географiчному значеннi, означає територiю та територiальне море, де Болгарiя здiйснює свiй державний суверенiтет, а також континентальний шельф та виключну економiчну зону, де Болгарiя здiйснює свої сувереннi права i юрисдикцiю згiдно з мiжнародним правом;

c) термiн "громадянин" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, що має нацiональнiсть або громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, партнерство чи асоцiацiю, що отримали свiй статус як такий згiдно з дiючим законодавством Договiрної Держави;

d) термiни " Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Болгарiю;

e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, рiчковим або повiтряним судном, дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, рiчкове або повiтряне судно, дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

i) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника i стосовно Болгарiї - Мiнiстра фiнансiв Болгарiї або його повноважного представника.

2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше

СТАТТЯ 4
Резидент

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї вираз "резидент однiєї Договiрної Держави" означає:

а) у разi України будь-яку особу, яка за законодавством України пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсце знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн, разом з тим не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в Українi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел в Українi або стосовно майна, що в нiй мiститься;

b) у разi Болгарiї будь-яку фiзичну особу, яка є громадянином Болгарiї i яка не є резидентом третьої країни, i будь-яку iншу особу, головний офiс якої розмiщений або зареєстрований у Болгарiї.

2. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 цiєї статтi фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її становище визначається вiдповiдно до таких правил:

а) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки ( центр життєвих iнтересiв);

b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, громадянином якої вона є;

d) якщо вона є громадянином обох Договiрних Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.

3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.

СТАТТЯ 5
Постiйне представництво

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

a) мiсцезнаходження дирекцiї;

b) вiддiлення;

c) контору;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

g) склад або iншу споруду, що використовується для поставки товарiв.

3. Термiн "постiйне представництво" також включає:

а) будiвельний майданчик або монтажний чи складальний об'єкт, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв;

b) установку або споруду для розвiдки природних ресурсiв, якщо вони iснують бiльше трьох мiсяцiв.

4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

а) використання споруд виключно з метою зберiгання або показу товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу;

c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд а) до е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться у пунктi 6 цiєї статтi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти, або утримує запаси товарiв та виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярна поставка цих товарiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.

6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.

7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльськогосподарської або лiсової експлуатацiї), яке мiститься в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй мiститься це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi, повiтрянi судна та дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 цiєї статтi застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

4. Положення пунктiв 1 i 3 цiєї статтi застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.

СТАТТЯ 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3 цiєї статтi, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи рацiональний розподiл управлiнських та загальноадмiнiстративних витрат, понесених для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi витрати не повиннi включати будь-якi суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або будь-якому iншому з його пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву.

4. Якщо прибуток, що стосується постiйного представництва, не може бути визначений у вiдповiдностi до параграфiв 2 та 3 цiєї статтi на основi окремих рахункiв, нiчого в параграфi 2 не буде перешкоджати Договiрнiй Державi визначати прибутки, що стосуються постiйного представництва, на основi пропорцiйного розподiлу загального прибутку пiдприємства до його окремих частин, або будь-якими iншими методами, що встановленi законодавством цiєї Договiрної Держави. Однак цi методи повиннi бути такими, щоб результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

5. Жоден прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

СТАТТЯ 8
Мiжнародний транспорт

1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, рiчкових i повiтряних суден, дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.

2. Для цiлей цiєї статтi прибутки вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях включають:

а) доход вiд здавання в оренду порожнiх морських або повiтряних суден; або

b) прибутки вiд використання, утримання або здавання в оренду контейнерiв ( включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), використовуваних для транспортування товарiв чи виробiв, де така оренда, використання або утримання, залежно вiд випадку, є побiчними стосовно експлуатацiї морського або повiтряного судна у мiжнародних перевезеннях.

3. Якщо прибутки, вiдповiдно до пункту 1 i 2 цiєї статтi, отримуються пiдприємством Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi, прибутки, що вiдносяться до такого пiдприємства, будуть оподатковуватись тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої воно є.

СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства

1. У випадку, коли:

а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений Договiрною Державою до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

СТАТТЯ 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

а) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 25 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

b) 15 процентiв загальної суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй Державi.

СТАТТЯ 11
Проценти

1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування такого обмеження.

3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.

4. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї.

5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй мiститься постiйне представництво або постiйна база.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

7. Положення цiєї статтi не застосовується, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що причетна до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачується процент, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

8. Незважаючи на положення пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, повиннi звiльнятись вiд оподаткування в цiй Державi, якщо вони одержуються i дiйсно належать Уряду другої Договiрної Держави або її мiсцевому органу влади, або органiзацiї, яка є власнiстю або контролюється другою Державою або Нацiональним банком цiєї другої Держави.

9. Незважаючи на положення статтi 7 цiєї Конвенцiї та пункту 2 цiєї статтi, проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi, якi сплачуються та фактично належать резиденту другої Договiрної Держави, повиннi звiльнятися вiд податку в першiй згаданiй Державi, якщо вони сплаченi стосовно позички, зробленої, гарантованої або застрахованої, або будь-якого iншого боргового зобов'язання чи кредиту, гарантованого або застрахованого вiд iменi другої Договiрної Держави уповноваженим на те органом.

СТАТТЯ 12
Роялтi

1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним бенефiцiаром роялтi, податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентiв загальної суми надходжень.

3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки ( включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiомовлення чи телебачення), будь-якi патенти, торговi марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування або за право користування промисловим, торговельним або науковим обладнанням, або за iнформацiю (ноу-хау), що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

4. Положення пункту 1 та 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо фактичний бенефiцiар роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 цiєї Конвенцiї, залежно вiд обставин.

5. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним бенефiцiаром, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує, з будь-яких причин, суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним бенефiцiаром за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

6. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю iз головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

7. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевi органи влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 цiєї Конвенцiї i яке мiститься у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:

а) акцiй, iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi, якi одержують їх вартiсть або бiльшу частину вартостi прямо або посередньо вiд нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi; або

b) доля в активах особи, iншої, нiж фiзична особа, якщо активи складаються в основному з нерухомого майна розташованого в другiй Державi, або з акцiй, як вони визначенi в пiдпунктi а) вище,

можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

4. Доходи вiд вiдчужування морських, рiчкових або повiтряних суден, дорожнiх транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї згаданих транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4 цiєї статтi, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно i пiдлягає оподаткуванню щодо цих доходiв у Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги

1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що приписується до цiєї постiйної бази.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

СТАТТЯ 15
Доход вiд роботи за наймом

1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19, 20 та 21 цiєї Конвенцiї платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1 цiєї статтi, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

а) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi; i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.

3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись в Договiрнiй Державi, резидентом якої є пiдприємство, що експлуатує морське або повiтряне судно.

СТАТТЯ 16
Директорський гонорар

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв або будь-якого подiбного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени

1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15 цiєї Конвенцiї, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, буде оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в тiй Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть артиста або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть повнiстю або суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв будь-якої з Договiрних Держав, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.

СТАТТЯ 18
Пенсiї

1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 цiєї Конвенцiї пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, i будь-якi ренти, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.

2. Термiн "рента" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час, пiд час її життя або пiд час визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

3. Незважаючи на положення параграфа 1, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ренти, що сплачуються за державним пенсiйним забезпеченням, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

СТАТТЯ 19
Державна служба

1. а) Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;

b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є громадянином цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

2. а) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

b) Незважаючи на положення пiдпункту а) цього пункту, така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є її резидентом та громадянином.

3. Положення статей 15, 16 i 18 цiєї Конвенцiї застосовуються до винагород стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

СТАТТЯ 20
Студенти

1. Платежi, одержуванi студентом або стажувальником, якi є або були безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентами другої Договiрної Держави i перебувають у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

2. Доход, одержаний студентом або стажувальником у зв'язку з дiяльнiстю, що виконується в Договiрнiй Державi, в якiй вiн перебуває виключно з метою навчання або одержання освiти, буде звiльнюватись вiд оподаткування у цiй Договiрнiй Державi, якщо така дiяльнiсть здiйснюється у звичайному курсi його навчання або одержання освiти. Це звiльнення буде гарантовано на перiод, що необхiдний для завершення його освiти або навчання, але цей перiод не повинен перевищувати 5 рокiв.

СТАТТЯ 21
Викладачi

1. Фiзична особа, яка є або була безпосередньо перед вiдвiдуванням Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави, i яка перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою наукових дослiджень або викладацької дiяльностi у визнаному унiверситетi, коледжi або у вищому навчальному закладi, буде звiльнена вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi стосовно будь-яких винагород за такi дослiдження та викладацьку дiяльнiсть на перiод, що не перевищує двох рокiв вiд дати першого вiдвiдування цiєї Держави з цiєю метою.

2. Ця стаття буде застосовуватись тiльки стосовно доходу вiд дослiджень або викладацької дiяльностi, якщо цi дослiдження або викладацька дiяльнiсть здiйснюються фiзичною особою в суспiльних iнтересах, а не переважно на користь будь-якої iншої приватної особи або осiб.

СТАТТЯ 22
Iншi доходи

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються в першiй Державi.

2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6 цiєї Конвенцiї, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво i надає в цiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 цiєї Конвенцiї залежно вiд обставин.

СТАТТЯ 23
Майно

1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави та знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Майно, представлене нерухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

3. Майно, представлене морськими та повiтряними суднами, дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, або суднами рiчкового транспорту, а також нерухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних та рiчкових суден, дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.

СТАТТЯ 24
Усунення подвiйного оподаткування

1. З урахуванням положень законодавства України, що стосується звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), болгарський податок, сплачуваний за законодавством Болгарiї, та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходiв, iз джерел або з оподатковуваної власностi розташованої в Болгарiї, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти вiдповiдного українського податку. Болгарський податок обчислюваний за законодавством Болгарiї по вiдношенню до прибуткiв, доходу або майна, окремi суми яких не перевищують окремих сум прибутку, доходу або майна, що оподатковуються за українським законодавством, будуть визнаватись як знижка у виглядi кредиту проти українського податку.

З метою цього пункту прибуток або доход, отриманий резидентом України, який може бути оподаткований у Болгарiї вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, буде вважатися як такий, що виникає в Болгарiї.

2. З урахуванням положень законодавства Болгарiї, якi стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами Болгарiї (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), подвiйне оподаткування в Болгарiї буде запобiгатись таким чином:

а) якщо резидент Болгарiї отримує доход або володiє майном, якi у вiдповiдностi до положень цiєї Конвенцiї може оподатковуватись в Українi, Болгарiя буде звiльняти такий доход вiд оподаткування;

б) якщо резидент Болгарiї отримує статтi доходу, якi у вiдповiдностi з положеннями статтi 10, 11 i 12 можуть оподатковуватись в Українi, Болгарiя дозволить як вiдрахування вiд податку на доход цього резидента суму, що дорiвнює сумi податку, сплаченого в Українi.

3. Вирахування, про якi йдеться у пунктах 1 i 2 б) цiєї статтi, в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або майна, яку було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується таких статей доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, залежно вiд обставин.

4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї одержуваний доход або майно резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу, або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.

СТАТТЯ 25
Недискримiнацiя

1. Громадяни Договiрних Держав не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися громадяни цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддавати в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що вiдносяться до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.

3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть. Це положення не буде мати тлумачення, як зобов'язання Договiрної Держави надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування, щодо громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi воно гарантує своїм власним резидентам.

4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пунктiв 6 та 7 статтi 11, пункту 5 i 6 статтi 12 цiєї Конвенцiї, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

СТАТТЯ 26
Процедура взаємного узгодження

1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, громадянином якої вона є. Випадок повинен бути представлений у перiод 3 рокiв з дня першого повiдомлення про дiю, результатом якої стало оподаткування, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї.

2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Конвенцiєї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони також можуть спiльно консультуватись з метою запобiгання подвiйному оподаткуванню у випадках не передбачених Конвенцiєю.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

СТАТТЯ 27
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати зловживання та ухилення вiд сплати податкiв. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна такою ж мiрою, як отримана у вiдповiдностi iз внутрiшнiм законодавством цiєї Держави i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в юридичних рiшеннях.

Компетентнi органи будуть розвивати вiдповiднi умови, методи та технiку, що стосуються справ, щодо яких такий обмiн iнформацiєю може бути зроблений.

2. В жодному випадку положення пункту 1 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:

а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв адмiнiстративної практики, яка має перевагу в однiй з Договiрних Держав;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в однiй з Договiрних Держав;

с) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi (ordre public).

СТАТТЯ 28
Члени дипломатичних представництв i консульських постiв

Нiщо в цiй Конвенцiї не буде зачiпати податкових привiлеїв, наданих членам дипломатичних представництв або консульських постiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi спецiальних угод.

СТАТТЯ 29
Вступ у чиннiсть

1. Ця Конвенцiя буде ратифiкована. Кожна iз Договiрних Держав повiдомлять одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури введення у чиннiсть цiєї Конвенцiї. Ця Конвенцiя вступає у чиннiсть в день останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:

а) стосовно утримування податкiв у джерела на суми доходiв, отриманих на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;

б) стосовно iнших податкiв на доход i майно, якi пiдлягають оподаткуванню для будь-якого податкового року, що починається з або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть;

2. У взаємних вiдносинах мiж Україною та Республiкою Болгарiєю застосування Багатосторонньої Угоди про уникнення подвiйного оподаткування по вiдношенню до податку на доход та капiтал фiзичних осiб, пiдписаної в Мiшкольцi 27 травня 1977 року, та Багатосторонньої Угоди про уникнення подвiйного оподаткування по вiдношенню до податку на доход та капiтал юридичних осiб, пiдписаної в Улан-Баторi 19 травня 1978 року, втрачає чиннiсть з першого дня застосування цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 30
Завершення чинностi

Ця Конвенцiя буде залишатися в чинностi до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля дня вступу в чиннiсть Конвенцiї. У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

а) стосовно утримування податкiв у джерела на суми доходiв, отриманих на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

Вчинено в двох примiрниках, в м. Софiя 20 листопада 1995 року українською, болгарською та англiйською мовами, всi тексти є рiвно автентичними. У разi розбiжностей превалює англiйський текст.

За Уряд України	За Уряд Республiки Болгарiї
(пiдпис)	(пiдпис)