УГОДА
мiж Урядом України i Урядом Республiки Хорватiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на майно
| ДАТА ПIДПИСАННЯ: | 10.09.96 р. | |
| ДАТА РАТИФIКАЦIЯ: | 17.03.99 р. | |
| ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТI: | 01.06.99 р. |
Уряд України i Уряд Республiки Хорватiя,
бажаючи укласти Угоду про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на майно,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода
Ця Угода буде застосовуватись до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
Стаття 2
Податки, на якi поширюється Угода
1. Ця Угода застосовується до податкiв на доходи i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевої влади, незалежно вiд способу їх стягнення.
2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що справляються вiд загальної суми доходу та загальної суми майна або з елементiв доходу або майна, включаючи податки на доход з приросту вартостi майна, на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна також як i податки на загальну суму заробiтної плати i платнi, сплачуваних пiдприємством.
3. Iснуючими податками, на якi поширюється ця Угода, зокрема, є:
a) в Українi:
(i) податок на прибуток пiдприємств; i
(ii) прибутковий податок з громадян (надалi "український
податок");
b) у Республiцi Хорватiя:
(i) податок на прибуток;
(ii) податок на доход (надалi "хорватський податок").
4. Ця Угода застосовується також до будь-яких iдентичних або подiбних по сутi податкiв, якi стягуються однiєю з Договiрних Держав пiсля дати пiдписання цiєї Угоди, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про змiни, що вiдбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальнi визначення
1. У розумiннi цiєї Угоди, якщо iз контексту не випливає iнше:
a) термiн "Україна" при використаннi в географiчному розумiннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;
b) термiн "Хорватiя" при використаннi в географiчному розумiннi означає територiю Республiки Хорватiя в межах її мiжнародно визнаних кордонiв, а також будь-яку площу за межами територiальних вод Республiки Хорватiя, на якiй, вiдповiдно до мiжнародного права i законодавства Республiки Хорватiя, вона здiйснює свої сувереннi права i юрисдикцiю.
c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Хорватiю;
d) термiн "податок" означає український або хорватський податок залежно вiд контексту;
e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;
f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;
g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;
h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським, повiтряним судном або дорожнiм транспортним засобом, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське, повiтряне судно або дорожнiй транспортний засiб експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;
i) термiн "нацiональна особа" означає будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави, i будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержують свiй статус як такий за чинним законодавством Договiрної Держави;
j) термiн "компетентний орган" означає стосовно України - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника i стосовно Хорватiї - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника.
2. При застосуваннi цiєї Угоди Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений в Угодi, має те значення, яке надається законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає iнше.
Стаття 4
Резидент
1. При застосуваннi цiєї Угоди вираз "резидент однiєї Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Цей термiн разом з тим не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.
2. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається вiдповiдно до таких правил:
a) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має постiйне житло. Якщо вона має постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);
b) у разi, коли Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;
d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав або коли вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою.
3. У випадку, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган.
Стаття 5
Постiйне представництво
1. Для цiлей цiєї Угоди термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.
2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:
a) мiсцезнаходження дирекцiї;
b) вiддiлення;
c) контору;
d) фабрику;
e) майстерню;
f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце розвiдки або видобутку природних ресурсiв, i
g) склад або iншу споруду, що використовується як торгова точка.
3. Термiн "постiйне представництво" також включає будiвельний майданчик або монтажний, складальний або установочний об'єкт, або контрольну дiяльнiсть, пов'язану з ними, але тiльки у тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.
4. Незважаючи на попереднє положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:
a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;
b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;
c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;
d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;
e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;
f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.
5. Якщо, крiм агента з незалежним статусом, про якого йдеться в 6-му пунктi, iнша особа, незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, якщо дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не робить з цього постiйного мiсця дiяльностi постiйного представництва вiдповiдно до положень цього пункту.
6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi.
7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.
Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi, повiтрянi судна i дорожнi транспортнi засоби не розглядаються як нерухоме майно.
3. Положення пункту 1 застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.
4. Положення пунктiв 1 i 3 застосовуються також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємств i до доходiв вiд нерухомого майна, використовуваного для здiйснення незалежних особистих послуг.
Стаття 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi
1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює комерцiйної дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює комерцiйну дiяльнiсть, як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.
3. У визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, понесенi для цiлей пiдприємства в цiлому як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Це положення застосовується з урахуванням обмежень внутрiшнiх законодавств.
4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi прибутку, що стосується постiйного представництва, на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, i звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.
5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.
6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.
7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Угоди, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.
Стаття 8
Мiжнароднi перевезення
1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.
2. Для цiлей цiєї статтi прибуток вiд експлуатацiї морських, повiтряних суден або дорожньо-транспортних засобiв в мiжнародних перевезеннях означає прибуток, що одержує пiдприємство, визначене в пунктi 1, вiд морських, повiтряних або дорожнiх перевезень пасажирiв, пошти, скоту або товарiв i включає:
a) чартер або оренду морських, повiтряних суден або дорожньо-транспортних засобiв у повному обсязi або побiчних стосовно таких перевезень; i
b) оренду контейнерiв i супутнього устаткування, що використовуються у зв'язку з експлуатацiєю морських, повiтряних суден або дорожньо-транспортних засобiв у мiжнародних перевезеннях.
3. Положення пунктiв 1 i 2 також застосовуються до прибутку вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або мiжнародному транспортному агентствi.
Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства
1. У випадку, коли:
a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або
b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який мiг би бути нарахований одному з них, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.
2. У випадку, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Угоди, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.
Стаття 10
Дивiденди
1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивiденди, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 5 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства) i ця компанiя є власником принаймнi 25 вiдсоткiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;
b) 10 вiдсоткiв загальної суми дивiдендiв в усiх iнших випадках.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою вирiшують спосiб застосування цих обмежень.
Цей пункт не зачiпає оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.
3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. У випадку, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава не може стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток компанiї, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.
Стаття 11
Проценти
1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 вiдсоткiв вiд загальної суми процентiв.
Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою вирiшують спосiб застосування цих обмежень.
3. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i доход вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань.
Штрафи, що стягуються за простроченi платежi, не розглядаються як проценти для цiлей цiєї статтi.
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi,
в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.
5. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми процентiв. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
7. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i одержуються Урядом iншої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, мiсцевим органом влади i Центральним банком або будь-якою фiнансовою установою, якою повнiстю володiє цей Уряд щодо боргових вимог, якi посередньо фiнансуються Урядом цiєї другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, мiсцевим органом влади i Центральним банком або будь-якою фiнансовою установою, якою повнiстю володiє Уряд, пiдлягають звiльненню вiд оподаткування в першiй згаданiй Державi.
Стаття 12
Роялтi
1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялтi, то податок, що стягується таким чином, не може перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми роялтi.
3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, фiльми або плiвки, або iншi засоби для радiомовлення чи телебачення), будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за промислове, комерцiйне або наукове обладнання, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного або наукового досвiду (ноу-хау).
4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14, залежно вiд обставин.
5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, або її мiсцевий орган влади, або резидент цiєї Договiрної Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.
6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником роялтi за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави, з належним урахуванням iнших положень цiєї Угоди.
Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна
1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої фiксованої бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Доходи, одержуванi пiдприємством Договiрної Держави вiд вiдчужування морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських, повiтряних суден або дорожнiх транспортних засобiв, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.
4. Доходи вiд вiдчужування акцiй акцiонерного капiталу компанiї або процентiв у товариствi, майно яких складається прямо або посередньо, головним чином, з нерухомого майна, що знаходиться в Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi.
5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах з 1 по 4, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно.
Стаття 14
Незалежнi особистi послуги
1. Доход, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, якщо тiльки вiн не має постiйної бази, регулярно доступної йому в iншiй Договiрнiй Державi з метою здiйснення його дiяльностi. Якщо вiн має таку постiйну базу, то доход може оподатковуватись у цiй другiй Державi, але в тiй частинi доходу, яка вiдноситься до цiєї постiйної бази.
2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.
Стаття 15
Залежнi особистi послуги
1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:
a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днi у будь-якому 12-мiсячному перiодi, що починається або закiнчується в даному календарному роцi, i
b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави, i
c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Державi.
3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського, повiтряного судна або дорожнього транспортного засобу, яке експлуатується пiдприємством Договiрної Держави в мiжнародних перевезеннях, буде оподатковуватись у цiй Державi.
Стаття 16
Директорськi гонорари
Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.
Стаття 17
Артисти i спортсмени
1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, здiйснюваної в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.
Стаття 18
Пенсiї
Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються у зв'язку з минулою роботою резиденту Договiрної Держави, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Державi.
Стаття 19
Державна служба
1. a) Винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi;
b) Однак така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо служба здiйснюється в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:
(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.
2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави, або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.
b) Однак така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.
3. Положення статей 15, 16 i 18 застосовуються до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.
Стаття 20
Професори, викладачi, студенти i практиканти
1. Винагорода, яку професор або викладач, який є або був безпосередньо до вiдвiдання однiєї Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi протягом перiоду, що не перевищує два роки, з метою проведення поглибленого вивчення або дослiдження або для викладання в унiверситетi, коледжi, школi або iншому подiбному навчальному закладi, одержує за таку дiяльнiсть, не оподатковується в першiй згаданiй Державi за умови, що така винагорода виникає i переводиться з джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави.
2. Фiзична особа, яка є або була безпосередньо до вiдвiдання однiєї Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави i яка тимчасово перебуває у першiй згаданiй Державi виключно як студент унiверситету, коледжу, школи або iншого подiбного навчального закладу або як стажувальник, з дня її першого прибуття в цю Державу у зв'язку з таким вiдвiданням пiдлягає звiльненню вiд оподаткування в цiй Державi:
a) усiх виплат, що одержуються з метою її утримання, освiти або стажування за умови, що такi платежi виникають з джерел, якi знаходяться за межами цiєї Держави, i
b) протягом перiоду, що не перевищує трьох рокiв, будь-якої винагороди, величина якої не бiльша 1.500 доларiв США за календарний рiк, за залежнi особистi послуги, якi здiйснюються в цiй Державi з метою поповнення ресурсiв, необхiдних їй для таких цiлей.
3. Фiзична особа, яка є або була безпосередньо до вiдвiдання однiєї Договiрної Держави резидентом другої Договiрної Держави i яка тимчасово перебуває в першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання, проведення наукового дослiдження або стажування як одержувач стипендiй або винагород вiд наукової, навчальної, релiгiйної або благодiйної органiзацiї або в межах програми технiчного сприяння, в якiй бере участь Уряд Договiрної Держави, протягом перiоду, що не перевищує двох рокiв з дня її першого прибуття в першу згадану Державу, в зв'язку з цим вiдвiданням пiдлягає звiльненню вiд оподаткування в цiй Державi:
a) суми такої стипендiї або винагороди, i
b) всiх платежiв, одержаних для цiлей її утримання, навчання або стажування за умови, що такi платежi виникають з джерел за межами цiєї Держави, i
c) будь-якої винагороди за залежнi особистi послуги, якi здiйснюються в цiй Державi за умови, що такi послуги складають частину її навчання, дослiдження або стажування.
Стаття 21
Iншi доходи
1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Угоди, оподатковуються тiльки у цiй Державi.
2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому разi застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.
Стаття 22
Майно
1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться у статтi 6, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави i знаходиться в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.
3. Майно, представлене морськими, повiтряними судами i дорожнiми транспортними засобами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських, повiтряних i дорожнiх транспортних засобiв, оподатковується тiльки в цiй Державi.
4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки у цiй Державi.
Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування
1. Якщо резидент Договiрної Держави одержує доход або володiє майном, якi вiдповiдно до положень цiєї Угоди можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, то перша згадана Держава дозволяє:
a) вирахування з податку на доход такого резидента суми, що дорiвнює прибутковому податку, який виплачується в цiй другiй Державi;
b) вирахування з податку на майно цього резидента суми, що дорiвнює податку на майно, який виплачується в цiй другiй Державi.
Однак цi вирахування в будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або на майно, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, якi можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi, залежно вiд обставин.
2. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Угоди одержуваний доход або майно, що належить резиденту Договiрної Держави, звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.
Стаття 24
Недискримiнацiя
1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин, зокрема, стосовно резиденцiї. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.
2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким нацiональнi особи Держави, що вiдносяться до них, пiддаються або можуть пiддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть у цiй другiй Державi.
4. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi пiльги, знижки, привiлеї для цiлей оподаткування, якi вона надає своїм резидентам на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань.
5. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 6 статтi 11 або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
6. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.
7. Положення цiєї статтi, незважаючи на положення статтi 2, будуть застосовуватись до податкiв будь-якого виду i роду.
Стаття 25
Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Угоди, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Випадок повинен бути поданий протягом трьох рокiв з дня першого повiдомлення про дiї, якi призвели до оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Угоди.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, невiдповiдного Угодi. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.
3. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть прагнути вирiшити за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Угоди. Вони можуть також консультуватись один з одним щодо усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Угодою.
4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв. Якщо для досягнення згоди буде необхiдний усний обмiн думками, то такий обмiн може бути органiзований через комiсiю, що складатиметься з представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.
Стаття 26
Обмiн iнформацiєю
1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Угоди або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Угода, тiєю мiрою, якою оподаткування не суперечить цiй Угодi. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде розглядатися як конфiденцiйна, також як i iнформацiя, одержана згiдно з внутрiшнiм законодавства цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або владi (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Угода. Такi особи або органи будуть використовувати iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях i в судових рiшеннях.
2. В жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на компетентнi органи однiєї з Договiрних Держав зобов'язання:
a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв i адмiнiстративної практики цiєї або другої Договiрної Держави;
b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайного управлiння в цiй або другiй Договiрнiй Державi;
c) надавати iнформацiю, яка буде розкривати будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi (громадському порядку).
Стаття 27
Дипломатичнi агенти i консульськi службовцi
Нiщо в цiй Угодi не буде зачiпати податкових привiлеїв дипломатичних агентiв або консульських службовцiв за загальними нормами мiжнародного права або на пiдставi положень спецiальних угод.
Стаття 28
Набуття чинностi
Ця Угода набуває чинностi пiсля шiстдесяти днiв з дня останнього повiдомлення по дипломатичних каналах, яке свiдчить про завершення внутрiшнiх юридичних процедур, визначених у кожнiй Договiрнiй Державi, для набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода буде дiяти стосовно податкiв на одержуваний доход або майно для оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1-го сiчня календарного року, наступного за роком набуття чинностi цiєю Угодою.
Стаття 29
Денонсацiя
Ця Угода буде залишатися чинною протягом невизначеного часу, але кожна Договiрна Держава може до або на 30-е червня будь-якого календарного року, що починається по закiнченнi п'яти рокiв пiсля дня набуття нею чинностi, подати по дипломатичним каналам письмове повiдомлення про денонсацiю iншiй Договiрнiй Державi. У такому випадку ця Угода припиняє свою дiю стосовно одержуваного доходу або майна для оподатковуваного перiоду, що починається з або пiсля 1-го сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення про денонсацiю.
Вчинено в м. Києвi 10 дня вересня 1996 року в двох примiрниках, кожний українською, хорватською та англiйською мовами, причому всi тексти однаковою мiрою автентичнi.
У разi розбiжностей в тлумаченнi українського i хорватського текстiв перевага надається англiйському тексту.
За Уряд України
За Уряд Республiки Хорватiї
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |