УГОДА

про партнерство та спiвробiтництво мiж Європейськими спiвтовариствами i Україною

     Угода про партнерство та спiвробiтництво, яка започатковує партнерство мiж Європейськими спiвтовариствами та їх державами-членами з одного боку та Україною з iншого боку.

     Королiвство Бельгiя,

     Королiвство Данiя,

     Федеративна Республiка Нiмеччина,

     Грецька Республiка,

     Королiвство Iспанiя,

     Французька Республiка,

     Iрландiя,

     Iталiйська Республiка,

     Велике Герцогство Люксембург,

     Королiвство Нiдерландiв,

     Португальська Республiка,

     Сполучене Королiвство Великобританiї та Пiвнiчної Iрландiї,

     Договiрнi Сторони Договору, який засновує Європейське економiчне спiвтовариство, Договору, що засновує Європейське спiвтовариство по вугiллю та сталi, та Договору, що засновує Європейське спiвтовариство по атомнiй енергiї,

     якi далi iменуються "держави-члени", та

     Європейське економiчне спiвтовариство, Європейське спiвтовариство по атомнiй енергiї та Європейське спiвтовариство по вугiллю та сталi, якi далi iменуються "Спiвтовариство",

     з одного боку

     та Україна,

     з iншого боку,

     беручи до уваги бажання Сторiн встановити тiснi стосунки, побудованi на iснуючих iсторичних зв'язках мiж ними,

     зважаючи на важливiсть розвитку зв'язкiв спiвробiтництва мiж Союзом, його державами-членами та Україною та загальнi цiнностi, якi вони подiляють,

     визнаючи, що Спiвтовариство та Україна бажають змiцнювати цi зв'язки i встановити партнерство i спiвробiтництво, якi б укрiпили i розширили зв'язки, що були започаткованi в минулому, зокрема Угодою мiж Європейським економiчним спiвтовариством i Європейським спiвтовариством по атомнiй енергiї та Союзом Радянських Соцiалiстичних Республiк про торгiвлю i комерцiйне та економiчне спiвтовариство, яка пiдписана 18 грудня 1989 року;

     беручи до уваги зобов'язання Спiвтовариства i його держав-членiв та України змiцнювати полiтичнi та економiчнi свободи, якi є самою основою партнерства;

     враховуючи зобов'язання Сторiн сприяти мiжнародному миру та безпецi, так само як i мирному врегулюванню спорiв та спiвробiтничати з цiєю метою в рамках Органiзацiї Об'єднаних Нацiй i Наради з питань безпеки та спiвробiтництва в Європi;

     беручи до уваги тверде зобов'язання Спiвробiтництва i його держав-членiв та України по проведенню у життя усiх принципiв i положень, що мiститься в Заключному актi Наради з питань безпеки та спiвробiтництва в Європi (НБСЄ), заключних документах наступних Мадрiдської та Вiденської нарад, Документi Боннської Наради НБСЄ з економiчного спiвробiтництва, Паризької хартiї для нової Європи та Хельсiнському документi НБСЄ "Виклик змiн" вiд 1992 року;

     визнаючи у цьому контекстi, що пiдтримка незалежностi, суверенiтету i територiальної цiлiсностi України сприятимуть змiцненню миру i стабiльностi в регiонi Центральної та Схiдної Європи i на Європейському континентi в цiлому;

     пiдтверджуючи прихильнiсть Спiвтовариства та його держав-членiв i України до Європейської енергетичної хартiї та до Декларацiї Люцернської конференцiї, квiтень 1993;

     будучи переконаними у надзвичайнiй важливостi верховенства закону та поваги до прав людини, особливо прав меншин, створення багатопартiйної системи з вiльними i демократичними виборами та економiчної лiбералiзацiї з метою створення ринкової економiки;

     вважаючи, що iснує необхiдний зв'язок мiж повним впровадженням партнерства з одного боку та продовженням i завершенням Україною полiтичних, економiчних та правових реформ з iншого боку, а також введенням факторiв, необхiдних для спiвробiтництва, особливо в свiтлi висновкiв Боннської конференцiї НБСЄ;

     бажаючи прискорити процес регiонального спiвробiтництва з сусiднiми країнами в галузях, передбачених цiєю Угодою з метою сприяння процвiтанню та стабiльностi регiону;

     бажаючи встановити та розвивати постiйний полiтичний дiалог з двостороннiх та мiжнародних питань, що становлять взаємний iнтерес;

     визнаючи i пiдтримуючи бажання України встановити тiсне спiвробiтництво з Європейськими iнститутами;

     враховуючи готовнiсть Спiвтовариства належним чином розвивати економiчне спiвробiтництво i надавати технiчну допомогу для здiйснення економiчної реформи в Українi;

     беручи до уваги кориснiсть Угоди у справi поступового зближення мiж Україною i бiльш широкою сферою спiвробiтництва в Європi та сусiднiх регiонах та поступову iнтеграцiю України у вiдкриту мiжнародну систему торгiвлi;

     враховуючи зобов'язання Сторiн лiбералiзувати торгiвлю на принципах, якi мiстяться в Генеральнiй угодi по тарифах i торгiвлi (ГАТТ)з поправками, внесеними Уругвайським раундом;

     усвiдомлюючи необхiднiсть полiпшення умов, якi впливають на дiлову активнiсть та iнвестицiї, а також умов у таких сферах, як створення компанiй, праця, надання послуг та рух капiталiв;

     вiтаючи i визнаючи важливiсть зусиль України, спрямованих на перехiд її економiки вiд країни з державною монополiєю торгiвлi i централiзованою плановою економiкою до ринкової економiки;

     будучи переконаними, що прогрес у напрямку ринкової економiки буде прискорений завдяки спiвробiтництву мiж Сторонами у формах, встановлених у цiй Угодi;

     будучи переконаними в тому, що ця Угода створить новий клiмат для економiчних вiдносин мiж Сторонами i, особливо, для розвитку торгiвлi та iнвестицiй, якi є iстотними для економiчної перебудови та технологiчної модернiзацiї;

     бажаючи встановити тiсне спiвробiтництво у сферi охорони навколишнього середовища, беручи до уваги iснуючу взаємозалежнiсть мiж Сторонами в цiй галузi;

     беручи до уваги намiри Сторiн розвивати спiвробiтництво мiж ними в галузi цивiльної науки i технiки, включаючи космiчнi дослiдження з огляду на їх взаємодоповнювальну дiяльнiсть у цiй сферi;

     бажаючи встановити культурне спiвробiтництво та розширити доступ до iнформацiї;

     домовились про таке:

Стаття 1

     Цiєю Угодою встановлюється партнерство мiж Спiвтовариством i його державами-членами з одного боку та Україною з iншого боку. Цiлями такого партнерства є:

     - забезпечення у вiдповiдних рамках полiтичного дiалогу мiж Сторонами, який сприятиме розвитку тiсних полiтичних вiдносин;

     - сприяння розвитку торгiвлi, iнвестицiй i гармонiйних економiчних вiдносин мiж Сторонами i, таким чином, прискоренню їхнього сталого розвитку;

     - створення основ взаємовигiдного економiчного, соцiального, фiнансового, цивiльного, науково-технiчного та культурного спiвробiтництва;

     - пiдтримка зусиль України по змiцненню демократiї i розвитку її економiки та завершенню переходу до ринкової економiки.

Частина I
Основнi принципи

Стаття 2

     Поважання демократичних принципiв та прав людини, як зазначено, зокрема, в Хельсiнському Заключному актi та Паризькiй хартiї для нової Європи, так само як принципiв ринкової економiки, включаючи тi з них, що були проголошенi в документах Боннської Конференцiї НБСЄ, є основою внутрiшньої та зовнiшньої полiтики Сторiн та становлять iстотний елемент партнерства та цiєї Угоди.

Стаття 3

     Сторони вважають важливим для подальшого добробуту i стабiльностi в регiонах колишнього Радянського Союзу, щоб новi незалежнi держави, якi з'явилися в результатi розпаду Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк (якi надалi iменуються "Незалежнi Держави"), пiдтримували i розвивали спiвробiтництво мiж собою вiдповiдно до принципiв Хельсiнського Заключного акта, мiжнародного права та в дусi добросусiдських вiдносин докладатимуть усiх зусиль для пiдтримки цього процесу.

     З огляду на вищезазначене, Сторони вважають, що розвиток їх вiдносин повинен належним чином враховувати бажання України пiдтримувати стосунки спiвробiтництва з iншими Незалежними Державами.

Стаття 4

     Сторони зобов'язуються розглянути, зокрема, пiсля подальшого просування України по шляху економiчних реформ, доповнення вiдповiдних роздiлiв цiєї Угоди, зокрема частини III i статтi 49 з метою створення зони вiльної торгiвлi мiж ними. Рада з питань спiвробiтництва може надавати рекомендацiї Сторонам щодо таких доповнень. Вiдповiднi доповнення набирають чинностi тiльки шляхом укладання угоди мiж Сторонами згiдно з їхнiми вiдповiдними процедурами. У 1998 роцi Сторони спiльно розглянуть питання, чи дозволять обставини i, зокрема, прогрес України у справi здiйснення ринкових економiчних реформ та iснуючi на той час в країнi економiчнi умови розпочати переговори щодо створення зони вiльної торгiвлi.

Стаття 5

     Сторони зобов'язуються разом розглянути, за обопiльною згодою, поправки, що можуть бути внесенi до будь-якої частини Угоди з огляду на змiну обставин, i зокрема у зв'язку iз приєднанням України до ГАТТ. Перший такий розгляд вiдбудеться через три роки пiсля набуття чинностi Угодою або тодi, коли Україна стане Договiрною Стороною ГАТТ, залежно вiд того, яка з цих подiй вiдбудеться ранiше.

Частина II
Полiтичний дiалог

Стаття 6

     Сторони встановлюють мiж собою регулярний полiтичний дiалог, який вони мають намiр розвивати та поглиблювати. Вiн супроводжуватиме та змiцнюватиме зближення мiж Спiвтовариством та Україною, пiдтримуватиме полiтичнi та економiчнi змiни, що вiдбуваються в цiй країнi, та сприятиме встановленню нових форм спiвробiтництва. Полiтичний дiалог:

     - змiцнить зв'язки України iз Спiвтовариством i, таким чином, iз спiвтовариством демократичних держав. Економiчне зближення, досягнуте через цю Угоду, приведе до бiльш iнтенсивних полiтичних вiдносин;

     - ще бiльш зблизить позицiї з мiжнародних питань, що становлять обопiльний iнтерес, i тим самим змiцнить безпеку i стабiльнiсть;

     - передбачатиме, що Сторони намагатимуться спiвробiтничати у питаннях, що стосуються змiцнення стабiльностi i безпеки в Європi, додержання принципiв демократiї, поваги i сприяння правам людини, i зокрема правам нацiональних меншин, i у необхiдних випадках, проводитимуть консультацiї з вiдповiдних питань.

Стаття 7

     В разi необхiдностi Сторони проводять мiж собою консультацiї на найвищому полiтичному рiвнi.

     На мiнiстерському рiвнi полiтичний дiалог здiйснюється в рамках Ради з питань спiвробiтництва, зазначеної у статтi 85, i за взаємною згодою в iнших випадках, включаючи зустрiчi з Трiйкою Союзу.

Стаття 8

     Iншi процедури та механiзми для полiтичного дiалогу створюються Сторонами шляхом встановлення вiдповiдних контактiв, обмiнiв i проведення консультацiй, зокрема в таких формах:

     - регулярнi зустрiчi на рiвнi старших посадових осiб мiж представниками України i представниками Союзу;

     - максимальне використання всiх дипломатичних каналiв мiж Сторонами, включаючи вiдповiднi контакти у двостороннiй так само як i багатостороннiй галузях, таких як Органiзацiя Об'єднаних Нацiй, зустрiчi НБСЄ тощо;

     - обмiн регулярною iнформацiєю з питань, що становлять взаємний iнтерес стосовно полiтичного спiвробiтництва в Європi;

     - будь-якi iншi заходи, що сприятимуть змiцненню та розвитку полiтичного дiалогу.

Стаття 9

     Полiтичний дiалог на парламентському рiвнi здiйснюється в рамках Комiтету Парламентського Спiвробiтництва, який створюється згiдно iз статтею 90 цiєї Угоди.

Частина III
Торгiвля товарами

Стаття 10

     1. Сторони надають одна однiй режим найбiльшого сприяння у торгiвлi згiдно з пунктом 1 статтi 1 ГАТТ.

     2. Положення пункту 1 не застосовуються до:

     a) пiльг, наданих з метою створення митного союзу або зони вiльної торгiвлi, або пiльг, що випливають iз створення такого союзу або зони;

     b) пiльг, наданих окремим країнам згiдно з ГАТТ та з iншими мiжнародними угодами на користь країн, що розвиваються;

     с) пiльг, наданих прилеглим країнам з метою сприяння розвитку прикордонної торгiвлi.

Стаття 11

     1. Сторони погоджуються, що принцип свободи транзиту товарiв є суттєвою умовою для досягнення цiлей цiєї Угоди.

     У цьому зв'язку кожна Сторона забезпечує необмежений транзит через свою територiю товарiв, якi походять з митної територiї або призначенi для митної територiї другої Сторони.

     2. Правила, зазначенi у статтi V, у пунктах 2,3,4 та 5 ГАТТ застосовуються мiж двома Сторонами.

     3. Правила цiєї статтi не завдають шкоди нiяким спецiальним правилам щодо конкретних секторiв, зокрема таких, як транспорт або вироби, погодженi мiж Сторонами.

Стаття 12

     Положення пункту 1 статтi 10 i пункту 2 статтi 11 не застосовуються протягом перехiдного перiоду, який закiнчується 31.12.1998 або з приєднанням України до ГАТТ, залежно вiд того, яка з дат буде ранiше, до пiльг, зазначених в додатку I, якi Україна надає iншим Незалежним Державам з дня, що передує датi набуття чинностi Угодою.

Стаття 13

     Без шкоди для прав та обов'язкiв, якi виходять з мiжнародних конвенцiй про тимчасове ввезення товарiв, що є обов'язковим для обох Сторiн, кожна Сторона до того ж звiльняє другу Сторону вiд податкiв на iмпорт та мита на товари, якi ввозяться тимчасово, у випадках та у порядку, обумовлених будь-якою iншою мiжнародною конвенцiєю з цього питання, що є обов'язковою для неї згiдно з її законодавством. Беруться до уваги умови, за яких обов'язки, якi випливають з такої конвенцiї, були прийнятi Стороною, про яку йдеться.

Стаття 14

     Вироби, що походять з України i Спiвтовариства, вiдповiдно iмпортуються до Спiвтовариства i України вiдповiдно без кiлькiсних обмежень без шкоди положенням статей 18, 21, 22 i додатка II до цiєї Угоди, а також положенням статей 77, 81, 244, 249 i 280 Акту про приєднання Iспанiї та Португалiї до Спiвтовариства.

Стаття 15

     1. Вироби, що походять з територiї однiєї Сторони й iмпортуються на територiю iншої Сторони, не пiдлягають, безпосередньо чи опосередковано, нiякому внутрiшньому оподаткуванню чи iншим внутрiшнiм зборам, що перевищують тi, якi застосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подiбних вiтчизняних виробiв.

     2. Крiм того, цим товарам надається не менш сприятливий режим, нiж той, який наданий подiбним товарам нацiонального походження щодо всiх законiв, правил i вимог, якi впливають на їх внутрiшнiй продаж, пропонування для продажу, купiвлi, транспортування, розподiл або використання. Положення цього пункту не перешкоджають застосуванню рiзних внутрiшнiх зборiв з транспортування, що базуються виключно на засадах економiчної експлуатацiї транспортних засобiв, а не на державнiй належностi виробу.

Стаття 16

     Нижченаведенi статтi ГАТТ застосовуються з вiдповiдними змiнами мiж двома Сторонами:

     (I) стаття VII, пунктами 1, 2, 3, 4а, 4b, 4d, 5;

     (II) стаття VIII;

     (III) стаття IX;

     (IV) стаття X.

Стаття 17

     Торгiвля товарами мiж Сторонами здiйснюється за ринковими цiнами.

Стаття 18

     1. Якщо який-небудь товар ввозиться на територiю однiєї iз Сторiн з таким перевищенням кiлькостi i за таких умов, що наносять або можуть нанести значнi збитки мiсцевим виробникам аналогiчних або конкурентоспроможних виробiв, Спiвтовариство або Україна, кого з них це стосуватиметься, можуть вживати вiдповiдних заходiв вiдповiдно до нижченаведених процедур та умов.

     2. До того, як будуть вжитi будь-якi заходи, або у випадках, до яких застосовується пункт 4, якнайскорiше пiсля цього Спiвтовариство або Україна, кого з них це стосуватиметься, надає Комiтету з питань спiвробiтництва всю вiдповiдну iнформацiю з метою пошуку рiшення, прийнятного для обох Сторiн.

     3. Якщо внаслiдок консультацiй Сторони не досягнуть угоди протягом 30 днiв вiд дати звернення до Комiтету з питань спiвробiтництва щодо дiй по запобiганню таким ситуацiям, Сторона, на прохання якої вiдбуваються консультацiї, може обмежити iмпорт цих виробiв у такому обсязi i на такий строк, якi необхiднi для запобiгання збиткам або їх вiдшкодування, або вдатись до iнших вiдповiдних заходiв.

     4. За критичних обставин, коли зволiкання могло б спричинити збитки, якi важко вiдшкодувати, Сторони можуть вжити заходiв до проведення консультацiй, за умови, що консультацiї будуть запропонованi одразу пiсля вжиття такого заходу.

     5. У виборi заходiв згiдно з цiєю статтею, Сторони надають прiоритет тим заходам, якi якнайменше зашкодять у досягненнi цiлей цiєї Угоди.

Стаття 19

     Нiщо в цьому роздiлi та зокрема у статтi 18 нiяким чином не перешкоджає i не впливає на прийняття будь-якою iз Сторiн антидемпiнгових або компенсацiйних заходiв вiдповiдно до статтi VI ГАТТ, Угоди про застосування статтi VI ГАТТ, Угоди про тлумачення i застосування статей VI, XVI, XXIII ГАТТ або вiдповiдного внутрiшнього законодавства.

     Стосовно розслiдування випадкiв антидемпiнгу чи субсидiй кожна Сторона погоджується розглянути подання iншої Сторони i повiдомити зацiкавленим Сторонам суттєвi факти i мiркування, на основi яких має прийматися остаточне рiшення. До обкладання визначеним антидемпiнговим або компенсацiйним митом Сторона намагається здiйснити все можливе для досягнення конструктивного вирiшення проблеми.

Стаття 20

     Угода не скасовує заборон або обмежень щодо iмпорту, експорту або транзиту товарiв, введених з мотивiв громадської моралi, державної полiтики або державної безпеки; захисту здоров'я або життя людей, тварин або рослин; захисту природних ресурсiв; захисту нацiональних багатств художнього, iсторичного чи археологiчного значення або захисту iнтелектуальної власностi або правил стосовно золота та срiбла. Такi заборони або обмеження не є, проте, засобом свавiльної дискримiнацiї чи замаскованого обмеження у торгiвлi мiж Сторонами.

Стаття 21

     Цей роздiл не застосовується до торгiвлi текстильними виробами, що пiдпадають пiд дiю глав 50-63 Комбiнованої номенклатури. Торгiвля цими товарами регулюється окремою угодою, яка парафована 5 травня 1993 року та застосовувалася тимчасово з 1 сiчня 1993 року.

Стаття 22

     1. Торгiвля виробами, що пiдпадає пiд дiю Договору про утворення Європейського Спiвтовариства по вугiллю та сталi, регулюється положеннями цього роздiлу, за винятком статтi 14, i з Угодою про кiлькiснi контракти стосовно обмiнiв виробами зi сталi ЄСБС пiсля набуття нею чинностi.

     2. Контактна група з питань вугiлля та сталi утворена i складається з представникiв Спiвтовариства з одного боку, та представникiв України з iншого боку.

     Контактна група на регулярнiй основi обмiнюється iнформацiєю з усiх питань в галузi вугiлля та сталi, що становлять iнтерес для Сторiн.

Стаття 23

     Торгiвля ядерними матерiалами регулюється положеннями конкретної угоди, що має бути укладена мiж Європейським агентством з атомної енергiї та Україною.

Частина IV
Положення, що впливають на пiдприємницьку дiяльнiсть та iнвестицiї

Роздiл I Умови працi

Стаття 24

     1. Оскiльки це дозволено законами, умовами та процедурами, що застосовуються в кожнiй державi-членi, Спiвтовариство та його держави-члени намагаються забезпечити, щоб статус українських громадян, якi на законних засадах працюють на територiї держави-члена, не допускав нiякої дискримiнацiї з причин громадянства стосовно умов працi, винагороди за працю або звiльнення з роботи у порiвняннi з їх власними громадянами.

     2. Дотримуючись законiв, умов та процедур, якi застосовуються в Українi, Україна намагатиметься забезпечити громадянам держав-членiв, якi на законних засадах працюють на територiї України, ставлення, вiльне вiд будь-якої дискримiнацiї з причин громадянства стосовно умов працi, винагороди за працю або звiльнення з роботи у порiвняннi зi своїми власними громадянами.

Стаття 25

     Координацiя соцiального забезпечення

     Сторони укладають угоди з тим, щоб:

     (I) прийняти, дотримуючись умов i порядку, що застосовуються в кожнiй державi-членi, положення, необхiднi для координацiї систем соцiального забезпечення робiтникiв, якi мають українське громадянство i працюють на законних засадах на територiї держави-члена. Цi положення зокрема забезпечуватимуть, щоб:

     - всi перiоди страхування, працi або проживання таких робiтникiв у рiзних державах-членах складалися разом з метою отримання пенсiй за вiком, у випадку iнвалiдностi та смертi i з метою медичного обслуговування таких робiтникiв;

     - будь-якi пенсiї за вiком, у випадку смертi, iнвалiдностi у зв'язку з нещасним випадком на виробництвi або професiйного захворювання, за винятком спецiальних пiльг, що не передбачають внескiв до пенсiйного фонду, вiльно переводилися за курсом, який застосовується по закону дебiтора - держави-члена або держав-членiв;

     (II) прийняти, дотримуючись умов i порядку, що застосовується в Українi, положення, необхiднi для надання робiтникам, якi є громадянами держави-члена i на законних засадах працюють в Українi, режиму, подiбного до того, який визначений у другiй частинi пункту (I).

Стаття 26

     Заходи, що здiйснюються згiдно iз статтею 25, не зачiпають будь-яких прав чи зобов'язань, що виникають з двостороннiх угод мiж Україною i державами-членами, де цi угоди передбачають бiльш сприятливий режим для громадян України або держав-членiв.

Стаття 27

     Рада з питань спiвробiтництва вивчить питання стосовно того, якi спiльнi зусилля можуть бути зробленi з метою стримування незаконної iммiграцiї, беручи до уваги принцип i практику повторного в'їзду.

Стаття 28

     Згiдно з мiжнародними зобов'язаннями Сторiн, Рада з питань спiвробiтництва вивчить питання стосовно того, як можна полiпшити умови дiяльностi для бiзнесменiв, включаючи й тi з них, що визначенi в документi Боннської Конференцiї НБСЄ.

Стаття 29

     Рада з питань спiвробiтництва дає рекомендацiї щодо виконання положень статей 26, 27 i 28.

Роздiл II
Умови, що впливають на створення та дiяльнiсть компанiй

Стаття 30

     1.a) Спiвтовариство i його держави-члени згiдно iз своїми законодавством та правилами надають щодо створення українських компанiй на їх територiї режим, що є не менш сприятливий, нiж той, який наданий компанiям будь-якої третьої країни.

     b) Без шкоди для застережень, що мiстяться згiдно iз своїми законодавством i правилами у додатку IV, Спiвтовариство та його держави-члени надають дочiрнiм компанiям українських компанiй, заснованим на їх територiї, не менш сприятливий режим, нiж той, що надається будь-яким компанiям Спiвтовариства стосовно їх дiяльностi.

     c) Спiвтовариство та його держави-члени згiдно iз своїми законодавством та правилами надають фiлiалам українських компанiй, заснованим на їх територiї, не менш сприятливий режим, нiж той, що надається фiлiалам компанiй будь-якої третьої країни стосовно їх дiяльностi.

     2.a) Без шкоди для застережень, що мiститься у додатку V, Україна згiдно iз своїми законодавством та правилами надає Спiвтовариству стосовно заснування його компанiй на її територiї режим, що є не менш сприятливим, нiж той, що надається її власним компанiям або компанiям будь-якої третьої країни, залежно вiд того, який з них є кращий.

     b) Україна згiдно iз своїми законодавством та правилами надає дочiрнiм компанiям i фiлiалам компанiй Спiвтовариства, заснованим на її територiї, режим стосовно їх дiяльностi, що є не менш сприятливий, нiж той, що надається вiдповiдно її власним компанiям чи фiлiалам або компанiям чи фiлiалам будь-якої третьої країни, залежно вiд того, який з них є кращий.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 не можуть використовуватися з метою порушення законодавства i правил Сторони, якi застосовуються для доступу до конкретних секторiв або дiяльностi дочiрнiх компанiй iншої Сторони, заснованих на територiї такої першої Сторони.

     Режим, зазначений у пунктах 1 i 2, застосовуються до компанiй, заснованих вiдповiдно у Спiвтовариствi i Українi на дату набуття чинностi цiєю Угодою, i компанiй, заснованих пiсля цiєї дати з моменту їх заснування.

Стаття 31

     1. Положення статтi 30 не застосовуються до повiтряного, рiчкового i морського транспорту без шкоди для положень статтi 104.

     2. Проте, стосовно дiяльностi судоходних компанiй по наданню послуг в галузi мiжнародних морських перевезень, включаючи змiшанi операцiї на вiдрiзку морського шляху, кожна Сторона дозволяє компанiям iншої Сторони їх комерцiйну присутнiсть на своїй територiї у формi дочiрнiх компанiй або фiлiалiв на умовах заснування i дiяльностi, що є не менш сприятливими, нiж тi, що надаються її власним компанiям або дочiрнiм компанiям чи фiлiалам компанiй будь-якої третьої країни, залежно вiд того, якi з них є кращими.

     Така дiяльнiсть включає якнайменш:

     a) маркетинг та продаж морського транспорту i вiдповiдних послуг через безпосереднiй контракт з клiєнтами вiд квотування до виставлення рахунку залежно вiд того, чи цi послуги здiйснюються або пропонуються безпосередньо надавцем послуг або надавцями послуг, з якими продавець послуг має постiйнi дiловi домовленостi;

     b) купiвлю i використання за власний рахунок або вiд iменi своїх клiєнтiв (та перепродаж своїм клiєнтам) будь-якого транспорту i вiдповiдних послуг, включаючи послуги у сферi будь-якого внутрiшнього транспорту, зокрема внутрiшнiх водних шляхiв i залiзницi, необхiднi для надання комплексних послуг;

     c) пiдготовку документацiї, що стосується транспортних i митних документiв, або iнших документiв, пов'язаних з походженням i характером товарiв, що транспортуються;

     d) надання пiдприємницької iнформацiї будь-якого типу, включаючи комп'ютеризованi iнформацiйнi системи i обмiн електронними даними (якi пiдлягають будь-яким недискримiнацiйним обмеженням, що стосуються телекомунiкацiй);

     e) укладення будь-яких дiлових угод, включаючи участь у капiталi компанiй i призначеннi персоналу, який наймається на мiсцi (або у випадку з iноземним персоналом, пiдпадає пiд вiдповiднi положення цiєї Угоди), з будь-яким мiсцевим судноплавним агентством;

     f) дiяльнiсть вiд iменi компанiй, якi займаються органiзацiєю заходу судна та прийманням вантажiв у разi необхiдностi.

Стаття 32

     В цiлях цiєї Угоди:

     a) "компанiя Спiвтовариства" або "компанiя України", вiдповiдно, означають компанiю, засновану згiдно з законодавством, вiдповiдно, держави-члена або України, яка має зареєстроване службове примiщення або центральну адмiнiстрацiю чи головне мiсце дiлової дiяльностi на територiї, вiдповiдно, Спiвтовариства або України. Проте, якщо компанiя, яка була заснована згiдно з законодавством, вiдповiдно, держави-члена або України, має тiльки зареєстроване службове примiщення на територiї, вiдповiдно, Спiвтовариства або України, компанiя вважається, вiдповiдно, компанiєю Спiвтовариства або України, якщо її дiяльнiсть має реальний i безперервний зв'язок з економiкою, вiдповiдно, однiєї з держав-членiв або України;

     b) "дочiрня компанiя" означає компанiю, яка цiлком пiдконтрольна материнськiй компанiї;

     c) "фiлiал" компанiї означає мiсце здiйснення пiдприємницької дiяльностi за вiдсутностi статусу юридичної особи i має такi ознаки постiйностi, як продовження дiяльностi основного органу, має своє керiвництво, а також є настiльки матерiально пiдготовленим для здiйснення пiдприємницької дiяльностi з третiми сторонами, що останнi, навiть знаючи про те, що в разi необхiдностi iснуватиме юридичний зв'язок з основним органом, центральне управлiння якого знаходиться за кордоном, позбавленi необхiдностi безпосередньо спiвпрацювати з цим основним органом, а можуть здiйснювати пiдприємницьку дiяльнiсть за мiсцем знаходження установи продовження дiяльностi основного органу;

     d) "заснування" означає право компанiй Спiвтовариства або України, як зазначено в п.а), розпочинати економiчну дiяльнiсть шляхом заснування, вiдповiдно, в Українi або в Спiвтовариствi дочiрнiх компанiй i фiлiалiв.

     e) "функцiонування" означає здiйснення економiчної дiяльностi;

     f) "економiчна дiяльнiсть" означає дiяльнiсть виробничого, комерцiйного i професiйного характеру;

     g) стосовно мiжнародного морського транспорту, в тому числi змiшаних операцiй, якi включають вiдрiзок морського шляху, громадяни, вiдповiдно, держав-членiв або України, якi мешкають, вiдповiдно, за межами Спiвтовариства або України, та пароплавства, що заснованi за межами Спiвтовариства або України i контролюються, вiдповiдно, громадянами держави-члена або громадянами України, також є бенефiцiарiями положень цього роздiлу i роздiлу III, якщо їхнi судна зареєстрованi, вiдповiдно, в цiй державi-членi або в Українi згiдно з їхнiм вiдповiдним законодавством.

Стаття 33

     1. Незважаючи на будь-якi iншi положення Угоди, Сторонi не забороняється вживати заходiв щодо перестороги, включаючи тi з них, що мають на метi захист iнвесторiв, депозиторiв, власникiв страхових полiсiв або осiб, яким фiдуцiарнi обов'язки дорученi особою, яка надає фiнансовi послуги або забезпечує цiлiснiсть i стабiльнiсть фiнансової системи. У випадках, якщо такi заходи не вiдповiдають положенням цiєї Угоди, вони не використовуватимуться як засiб уникнення зобов'язань Сторони згiдно з цiєю Угодою.

     2. Нiщо в Угодi не буде тлумачитися таким чином, щоб вимагати вiд Сторони розкрити iнформацiю, пов'язану зi справами i рахунками окремих клiєнтiв, чи будь-яку конфiденцiйну або приватну iнформацiю, якою володiють державнi органiзацiї.

Стаття 34

     Положення цiєї Угоди не зашкоджують застосуванню кожною iз Сторiн будь-якого необхiдного заходу для запобiгання зриву її заходiв щодо доступу третьої країни через положення цiєї Угоди на її ринок.

Стаття 35

     1. Незважаючи на положення роздiлу I, компанiя Спiвтовариства або компанiя України, заснованi на територiї, вiдповiдно, України або Спiвтовариства, мають право наймати або давати розпорядження однiй iз своїх дочiрнiх компанiй чи фiлiалiв наймати вiдповiдно до чинного законодавства, яке дiє в країнi, де була заснована компанiя, на територiї України i в Спiвтовариствi, робiтникiв i службовцiв, якi є громадянами, вiдповiдно, держав-членiв Спiвтовариства i Україна, за умови, що такi робiтники i службовцi є ключовим персоналом, як це визначено в пунктi 2 цiєї статтi, i що вони найнятi виключно компанiями, дочiрнiми компанiями, дочiрнiми компанiями або фiлiалами. Дозволи на проживання та працевлаштування видаються таким робiтникам i службовцям тiльки на строк такого найму.

     2. Ключовий персонал вищенаведених компанiй, якi надалi iменуються "органiзацiї", є "внутрiшньокорпоративними цесiонарiями", як це зазначено в пiдпунктi (c) цiєї статтi, нижченаведених категорiй, за умови, що органiзацiя є юридичною особою i що зазначенi особи були найнятi нею або були партнерами в нiй (але не як власники контрольного пакету акцiй) не протязi принаймнi року, що безпосередньо передував такому перемiщенню:

     a) особи, що займають керiвнi посади в органiзацiї, якi, головним чином, спрямовують управлiння закладом, отримуючи повноваження на загальний нагляд або управлiння, в основному, вiд ради директорiв чи акцiонерiв, або осiб, якi прирiвнюються до них, включаючи:

     - управлiння установою, вiддiлом чи пiдроздiлом установи;

     - здiйснення нагляду i контролю за роботою iнших контролюючих, професiйних або управлiнських кадрiв;

     - повноваження на особисте здiйснення наймання i звiльнення або внесення рекомендацiй щодо наймання, звiльнення чи iнших дiй стосовно персоналу;

     b) особи, що працюють в органiзацiї i мають нестандартнi знання, якi є суттєвими в галузi послуг, що надаються закладом, дослiдницького обладнання, технiчних методiв чи управлiння закладом. Оцiнка таких знань може вiдображати, крiм конкретних знань, необхiдних для роботи в закладi, високий рiвень квалiфiкацiї щодо виду працi або спецiальностi, що вимагають спецiальних технiчних знань, включаючи належнiсть до офiцiйно визнаних професiй;

     c) внутрiшньокорпоративний цесiонарiй визначається як фiзична особа, яка працює в органiзацiї на територiї Сторони i є тимчасово переведеною в контекстi здiйснення економiчної дiяльностi на територiї iншої Сторони; органiзацiя про яку йде мова, повинна мати своє основне мiсце дiлової активностi на територiї Сторони, i переведення має здiйснюватися до закладу (фiлiалу, дочiрньої компанiї) цiєї органiзацiї для фактичного здiйснення подiбної економiчної дiяльностi на територiї iншої Сторони.

Стаття 36

     1. Сторони роблять все вiд них залежне, щоб уникнути вжиття будь-яких заходiв чи дiй, якi створюють бiльш обмеженi умови для створення i функцiонування компанiй одна одної, нiж тi умови, якi склалися на день, що передує датi пiдписання цiєї Угоди.

     2. Положення цiєї статтi не суперечать статтi 44: випадки, якi передбаченi статтею 44, пiдлягають лише її положенням i не поширюються на будь-якi iншi.

     3. Дiючи в дусi партнерства i спiвробiтництва та в свiтлi положень, що мiстяться в статтi 51, Уряд України iнформує Спiвтовариство про свої намiри щодо затвердження нового законодавства або прийняття нових правил, якi можуть змiнити умови для заснування чи функцiонування в Українi дочiрнiх компанiй чи фiлiалiв компанiй Спiвтовариства на бiльш обмеженi, нiж тi, що були на день, який передує датi пiдписання цiєї Угоди. Спiвтовариство може попросити Україну надати проекти такого законодавства або правил i провести консультацiї стосовно цих проектiв.

     4. Якщо нове законодавство чи правила, якi запроваджено в Українi, можуть спричинити бiльш обмеженi умови для заснування компанiй Спiвтовариства на її територiї i для функцiонування дочiрнiх компанiй i фiлiалiв компанiй Спiвтовариства, заснованих в Українi, нiж тi, що склалися на день пiдписання Угоди, то такi вiдповiднi законодавство чи правила не застосовуються протягом трьох рокiв пiсля набуття чинностi вiдповiдним законом до тих дочiрнiх компанiй i фiлiалiв, якi вже були створенi в Українi на момент набуття чинностi вiдповiдним актом.

Роздiл III
Транскордоннi послуги мiж Спiвтовариством i Україною

Стаття 37

     1. З огляду на розвиток сектору послуг Сторiн, Сторони зобов'язуються вiдповiдно до положень цього роздiлу вжити необхiдних заходiв з метою поступового збiльшення обсягу послуг, що надаються компанiями Спiвтовариства або України, створеними на територiї Сторони, крiм випадкiв, коли вини належать особi, для якої призначенi послуги.

     2. Рада з питань спiвробiтництва дає рекомендацiї щодо виконання пункту 1.

Стаття 38

     Сторони спiвпрацюють з метою розвитку ринково орiєнтованого сектору послуг в Українi.

Стаття 39

     1. Сторони зобов'язуються ефективно застосовувати принцип необмеженого доступу до мiжнародного ринку морських перевезень i перевезень на комерцiйнiй основi:

     a) вищенаведене положення не зашкоджує правам i зобов'язанням, що випливають зi Статуту лiнiйних конференцiй ООН при його застосуваннi тiєю чи iншою Договiрною Стороною цiєї Угоди. Морськi судна, на якi Статут не поширюється, зможуть вiльно дiяти в конкуренцiї з суднами, на якi Статут поширюється, до тих пiр, поки вони будуть дотримуватися принципу чесної конкуренцiї на комерцiйних засадах;

     b) Сторони пiдтверджують свою прихильнiсть умовам вiльної конкуренцiї як суттєвiй особливостi торгiвлi насипними та наливними товарами.

     2. При застосуваннi принципiв пункту 1 Сторони:

     a) не застосовують з дня набуття чинностi цiєю Угодою нiяких положень двостороннiх угод стосовно розподiлу вантажу мiж будь-якою державою-членом Спiвтовариства i колишнiм Радянським Союзом;

     b) не включають нiяких положень стосовно розподiлу вантажу до майбутнiх двостороннiх угод з третiми країнами, крiм тих виключних випадкiв, коли судноплавнi компанiї однiєї чи iншої Сторони цiєї Угоди не змогли б iншим чином мати законну можливiсть здiйснювати торговельнi поставки як в цю третю країну, так i з неї;

     c) забороняють домовленостi про розподiл вантажу в майбутнiх двостороннiх угодах, що стосуються торгiвлi насипними та наливними товарами;

     d) вiдмiняють з набуттям чинностi цiєї Угодою, всi одностороннi заходи, адмiнiстративнi, технiчнi та iншi перешкоди, якi могли б мати обмежувальний або дискримiнацiйний вплив на вiльне надання послуг у мiжнародних морських перевезеннях.

     Кожна Сторона, мiж iншим, надає не менш сприятливий режим для суден iншої Сторони, нiж той, що надається Стороною власним судам стосовно доступу до портiв, вiдкритих для мiжнародної торгiвлi, використання iнфраструктури i допомiжних морських послуг у портах, а також вiдповiдних сплат i зборiв, митних послуг i надання якiрних стоянок i засобiв навантаження i розвантаження.

     Такий самий режим також надається кожною Стороною стосовно суден, що використовуються громадянами або компанiями iншої Сторони, якi зареєстрованi за межами ЄС або України, пiсля перехiдного перiоду, але не пiзнiше 1 липня 1997 року.

     3. Громадяни i компанiї Спiвтовариства, якi надають послуги в мiжнародних морських перевезеннях, вiльнi надавати мiжнароднi послуги "рiка-море" на внутрiшнiх водних шляхах України i навпаки.

Стаття 40

     З метою забезпечення узгодженого розвитку перевезень мiж Сторонами з урахуванням їх комерцiйних потреб, умови взаємного доступу до ринку та забезпечення перевезень автотранспортом, залiзницею та рiчковим транспортом та, якщо це можливо, повiтряним транспортом можуть регулюватися окремими угодами, укладеними належним чином мiж Сторонами, як зазначено у статтi 99, пiсля того, як набуде чинностi ця Угода.

Роздiл IV
Загальнi положення

Стаття 41

     1. Положення цього роздiлу застосовуються з урахуванням законних обмежень на пiдставах державної полiтики, державної безпеки або охорони здоров'я населення.

     2. Вони не поширюються на дiї, якi на територiї будь-якої Сторони пов'язанi, навiть в окремих випадках, з дiями органiв влади.

Стаття 42

     В цiлях цього роздiлу нiщо в Угодi не заважає Сторонам застосовувати свої закони i правила стосовно в'їзду i перебування, роботи, умов працi i влаштування фiзичних осiб i надання послуг, за умовами, що при цих дiях вони не застосовують їх таким чином, що скасовує або зменшує переваги, якi будь-яка Сторона має згiдно з умовами конкретного положення Угоди. Вищенаведене положення не перешкоджає застосуванню статтi 41.

Стаття 43

     Компанiї, якi контролюються i є виключно спiльною власнiстю українських компанiй i компанiй Спiвтовариства, також є бенефiцiарiями положень роздiлiв II, III, i IV.

Стаття 44

     Режим, що надається кожною Стороною iншiй Сторонi, згiдно з цiєю Угодою в подальшому не буде, вiд дня за один мiсяць до дати набуття чинностi вiдповiдних зобов'язань Генеральної Угоди з торгiвлi послугами (ГАТС) стосовно секторiв або заходiв, що передбаченi ГАТС, жодною мiрою бiльш сприятливим, нiж той, що наданий такою першою Стороною згiдно з положеннями ГАТС, i це стосується кожного сектора послуг, пiдсектора i способу надання.

Стаття 45

     В цiлях роздiлiв II, III i IV до уваги не береться режим, що надається Спiвтовариством, його державами-членами або Україною згiдно з зобов'язаннями, взятими на себе в угодах про економiчну iнтеграцiю вiдповiдно до принципiв статтi V ГАТС.

Стаття 46

     1. Режим найбiльшого сприяння, наданий у вiдповiдностi до положень цього роздiлу, не застосовується до податкових пiльг, якi Сторони надають або надаватимуть у майбутньому на основi угод про уникнення подвiйного оподаткування чи iнших домовленостей, щодо оподаткування.

     2. Нiщо в цьому роздiлi не буде тлумачитись таким чином, щоб завадити прийняттю чи вживанню Сторонами будь-яких заходiв, спрямованих на запобiгання уникненню або ухиленню вiд сплати податкiв вiдповiдно до податкових положень угод про уникнення подвiйного оподаткування та iнших домовленостей щодо оподаткування чи внутрiшнього фiнансового законодавства.

     3. Нiщо в цьому роздiлi не буде тлумачитись таким чином, щоб завадити державам-членам чи Українi враховувати рiзницю при застосуваннi вiдповiдних положень їх фiнансового законодавства мiж платниками податкiв, якi знаходяться не в однаковому становищi, зокрема, що стосується їх мiсця проживання.

Стаття 47

     Без шкоди для статтi 35, жодне положення наведених роздiлiв II, III i IV цiєї Угоди не буде тлумачитися як таке, що надає право:

     - громадянам держав-членiв чи України, вiдповiдно, в'їздити на територiю України чи Спiвтовариства, або перебувати на цих територiях, вiдповiдно, в будь-якому статусi i, зокрема в статусi акцiонера чи партнера компанiї або її менеджера чи працiвника, постачальника або одержувача послуг;

     - дочiрнiм компанiям Спiвтовариства або фiлiалам українських компанiй наймати чи використовувати працю громадян України на територiї Спiвтовариства;

     - українським дочiрнiм компанiям або фiлiалам компанiй Спiвтовариства наймати чи використовувати працю громадян держав-членiв на територiї України;

     - українським компанiям або дочiрнiм компанiям Спiвтовариства чи фiлiалам українським компанiй надавати громадян України для роботи iншим особам та пiд їх контроль за тимчасовими контрактами на працевлаштування;

     - компанiям Спiвтовариства або українським дочiрнiм компанiям чи фiлiалам компанiй Спiвтовариства надавати робiтникiв, якi є громадянами держав-членiв, за тимчасовими контрактами на працевлаштування.

Частина V
Поточнi платежi та капiтал

Стаття 48

     1. Сторони зобов'язуються дозволити здiйснення у вiльноконвертованiй валютi будь-яких виплат по поточному платiжному балансу мiж резидентами Спiвтовариства та України, пов'язанi з рухом товарiв, послуг чи осiб, що здiйснюються згiдно з положеннями цiєї Угоди.

     2. Стосовно операцiй по капiтальному рахунку платiжного балансу, з набуттям чинностi Угодою, вiдповiдно держави-члени та Україна забезпечують вiльний рух капiталу, що стосується прямих iнвестицiй в компанiї, що були законним шляхом заснованi в своїх країнах, та iнвестицiй, зроблених вiдповiдно до положень роздiлу II цiєї частини IV, та лiквiдацiї або повернення (репатрiацiї) цих iнвестицiй та будь-якого прибутку, що випливає з них.

     3. Без шкоди для пункту 2 чи пункту 5, з набуттям чинностi цiєю Угодою держави-члени та Україна не вводять нiяких нових валютних обмежень на рух капiталу i поточнi платежi, пов'язанi з ним, мiж резидентами Спiвтовариства та України i не вносять нових обмежень в iснуючi домовленостi.

     4. Сторони проводять конституцiї мiж собою з метою створення сприятливих умов для руху видiв капiталу, крiм вищезазначених у пунктi 2, мiж Спiвтовариством та Україною для сприяння досягненню цiлей цiєї Угоди.

     5. З огляду на положення цiєї статтi, до введення повної конвертованостi української валюти в межах положень статтi VIII Статуту Мiжнародного валютного фонду (МВФ), Україна за виняткових обставин може застосувати валютнi обмеження, пов'язанi з наданням або отриманням коротко- i середньострокових фiнансових кредитiв за умови, що такi обмеження є вимушеними для України у зв'язку з наданням таких кредитiв i дозволяються згiдно зi статусом України в МВФ. Україна застосовує цi обмеження недискримiнацiйним чином. Вони застосовуються у такий спосiб, щоб можлива шкода цiй Угодi вiд них була мiнiмальною. Україна негайно iнформує Раду з питань спiвробiтництва про введення таких заходiв i будь-якi змiни до них.

     6. Без шкоди для пунктiв 1 i 2, якщо у виняткових обставинах рух капiталiв мiж Спiвтовариством i Україною створює або загрожує створити серйознi труднощi для здiйснення валютної або фiнансової полiтики у Спiвтовариствi чи в Українi, вiдповiдно Спiвтовариство або Україна можуть вживати запобiжних заходiв щодо руху капiталiв мiж Спiвтовариством i Україною на перiод не бiльше шести мiсяцiв, якщо такi заходи є вкрай необхiдними.

Частина VI
Конкуренцiя, захист iнтелектуальної, промислової i комерцiйної власностi та спiвробiтництво в галузi законодавства

Стаття 49

     1. Сторони погоджуються спiвпрацювати з метою виправлення або усунення, шляхом застосування своїх антимонопольних законiв чи iнших чином, обмежень конкуренцiї, до яких вдаються пiдприємства, або викликаних державним втручанням, якщо вони можуть впливати на торгiвлю мiж Спiвтовариством i Україною.

     2. Для досягнення цiлей, зазначених в пунктi 1:

     2.1. Сторони забезпечують наявнiсть та виконання законiв, спрямованих проти обмежень конкуренцiї, до яких вдаються пiдприємства, що знаходяться в їх юрисдикцiї.

     2.2. Сторони утримуються вiд надання будь-якої державної допомоги окремим пiдприємствам чи виробництву товарiв, крiм первинних товарiв, що визначенi ГАТТ, або вiд надання послуг, якi спотворюють або загрожують спотворити конкуренцiю i якi таким чином впливають на торгiвлю мiж Спiвтовариством i Україною.

     2.3. На прохання однiєї Сторони iнша Сторона надає iнформацiю про свої схеми допомоги або про окремi конкретнi випадки державної допомоги. Не повинна надаватись нiяка iнформацiя, що пiдпадає пiд вимоги законодавства Сторiн щодо професiйної або комерцiйної таємницi.

     2.4. Стосовно державних монополiй комерцiйного характеру Сторони заявляють про свою готовнiсть, починаючи з четвертого року вiд набуття чинностi цiєю Угодою, забезпечити недопущення дискримiнацiї громадян Сторiн щодо умов, за яких товари закуповуються або продаються.

     2.5. Стосовно державних пiдприємств або пiдприємств, яким держави-члени або Україна надають виключнi права, Сторони заявляють про свою готовнiсть, починаючи з четвертого року вiд дати набуття чинностi цiєю Угодою, не запроваджувати i не пiдтримувати нiякi заходи, що спотворюють торгiвлю мiж Спiвтовариством i Україною у такiй мiрi, що суперечить вiдповiдним iнтересам Сторiн. Це положення не заважає виконанню, де-юре або де-факто, конкретних завдань, покладених на такi пiдприємства.

     2.6. Термiн, зазначений у пунктах 2.4 i 2.5, може бути подовжений за домовленiстю Сторiн.

     3. На прохання Спiвтовариства або України в рамках Комiтету з питань спiвробiтництва можуть проводитись консультацiї з питань обмежень або спотворень конкуренцiї, зазначених у пунктах 1 i 2, та з питань забезпечення втiлення їхнiх правил конкуренцiї з урахуванням обмежень, що накладенi законами щодо розголошення iнформацiї, конфiденцiйностi i пiдприємницької таємницi. Консультацiї можуть також включати питання щодо тлумачення пунктiв 1 i 2.

     4. Сторони, якi мають досвiд у впровадженнi правил конкуренцiї, всебiчно розглядають питання щодо надання iншим Сторонам на їхнє прохання i в межах наявних можливостей, технiчної допомоги для розвитку i запровадження правил конкуренцiї.

     5. Вищенаведенi положення жодною мiрою не впливають на права Сторiн вживати вiдповiдних заходiв, в особливостi тих, що зазначенi у статтi 19, з метою боротьби iз спотвореннями у торгiвлi товарами чи послугами.

Стаття 50

     1. Дотримуючись положень цiєї статтi, а також додатка III, Україна продовжить удосконалювати захист прав на iнтелектуальну власнiсть для того, щоб до кiнця п'ятого року пiсля набуття чинностi Угодою, забезпечити рiвень захисту, аналогiчний до iснуючого в Спiвтовариствi, включаючи ефективнi засоби забезпечення дотримання таких прав.

     2. До кiнця п'ятого року пiсля набуття чинностi Угодою Україна приєднається до багатостороннiх конвенцiй про права на iнтелектуальну власнiсть, зазначених в пунктi 1 додатка III, сторонами яких є держави-члени Спiвтовариства або якi де-факто в них застосовуються згiдно з вiдповiдними положеннями цих конвенцiй.

Стаття 51

     1. Сторони визнають, що важливою умовою для змiцнення економiчних зв'язкiв мiж Україною та Спiвтовариством є зближення iснуючого i майбутнього законодавства України з законодавством Спiвтовариства. Україна вживе заходiв для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у вiдповiднiсть до законодавства Спiвтовариства.

     2. Зокрема, приблизна адекватнiсть законiв матиме мiсце в таких галузях: закон про митницю, закон про компанiї, закон про банкiвську справу, бухгалтерський облiк компанiй i податки, iнтелектуальна власнiсть, охорона працi, фiнансовi послуги, правила конкуренцiї, державнi закупку, охорона здоров'я та життя людей, тварин i рослин, навколишнє середовище, захист прав споживачiв, непряме оподаткування, технiчнi правила i стандарти, закони та iнструкцiї стосовно ядерної енергiї, транспорт.

     3. Спiвтовариство надає Українi належну технiчну допомогу з метою здiйснення цих заходiв, яка може включати зокрема:

     - обмiн експертами;

     - завчасне надання iнформацiї, особливо стосовно вiдповiдного законодавства;

     - органiзацiю семiнарiв;

     - професiйна пiдготовка;

     - допомогу у здiйсненнi перекладу законодавства Спiвтовариства у вiдповiдних секторах.

Частина VII
Економiчне спiвробiтництво

Стаття 52

     1. Спiвтовариство та Україна вступають в економiчне спiвробiтництво з метою сприяння процесу економiчних реформ та вiдродження i сталого розвитку України. Таке спiвробiтництво змiцнюватиме i розвиватиме економiчнi зв'язки на благо обох Сторiн.

     2. Полiтичнi та iншi заходи приймаються з метою здiйснення економiчних та соцiальних реформ та перебудови економiчної системи в Українi i будуть визначатися вимогами сталого та гармонiйного соцiального розвитку; вони також в повнiй мiрi враховуватимуть екологiчнi аспекти.

     3. З цiєю метою спiвробiтництво зосереджується, зокрема, на промисловiй кооперацiї, заохоченнi та захистi iнвестицiй, державних поставках, зближеннi полiтики стандартизацiї в гiрничовидобувнiй та сировиннiй галузях, науцi та технiцi, освiтi та навчаннi, АПК i сiльському господарствi, енергетицi, цивiльнiй ядернiй галузi, галузi охорони навколишнього середовища, транспортi, космосi, телекомунiкацiях, фiнансових послугах, боротьбi з вiдмиванням грошей, валютнiй полiтицi, регiональному розвитку, соцiальнiй кооперацiї, туризмi, малому та середньому пiдприємництвi, засобах iнформацiї та зв'язку, захисту прав споживачiв, митнiй справi, спiвробiтництвi в галузi статистики, економiцi та боротьбi з наркотичним бiзнесом.

     4. Особлива увага придiляється заходам, що сприяють спiвробiтництву мiж Незалежними Державами та iншими сусiднiми країнами з метою стимулювання гармонiйного розвитку регiону.

     5. При необхiдностi економiчнiй та iншим формам спiвробiтництва, обумовленим в цiй Угодi, може надаватися з боку Спiвтовариства технiчна допомога на основi вiдповiдних правил Ради Спiвтовариства стосовно технiчної допомоги Незалежним Державам, прiоритетiв, погоджених у орiєнтовнiй програмi про технiчну допомогу Спiвтовариства Українi i встановлених процедур її координацiї та здiйснення.

     6. Рада з питань спiвробiтництва надає рекомендацiї стосовно розвитку спiвробiтництва у прiоритетних сферах, визначених в пунктi 3.

Стаття 53
Спiвробiтництво в галузi промисловостi

     1. Спiвробiтництво має на метi сприяти, зокрема, нижченаведеному:

     - розвитку дiлових зв'язкiв мiж промисловцями обох Сторiн, тобто з огляду на передачу технологiй та ноу-хау;

     - участi Спiвтовариства в заходах України по перебудовi та технiчному переоснащенню її промисловостi;

     - удосконаленню управлiння;

     - розробцi необхiдних комерцiйних правил та практичних заходiв, включаючи маркетинг виробiв;

     - охоронi навколишнього середовища;

     - адаптацiї структури промислового виробництва до стандартiв розвинутої ринкової економiки;

     - конверсiї вiйськово-промислового комплексу.

     2. Положення цiєї статтi не впливають на застосування правил конкуренцiї, прийнятих Спiвтовариством, стосовно пiдприємництва.

Стаття 54
Заохочення та захист iнвестицiй

     1. Заважаючи на вiдповiднi повноваження та компетенцiю Спiвтовариства i держав-членiв, спiвробiтництво має на метi встановити сприятливий клiмат для iнвестицiй, як внутрiшнiх, так i iноземних, особливо шляхом полiпшення умов захисту iнвестицiй, руху капiталу та обмiну iнформацiєю про можливостi щодо iнвестицiй.

     2. Основними цiлями цього спiвробiтництва, зокрема, є:

     - укладення мiж державами-членами i Україною, за необхiднiстю, угод про заохочення i захист iнвестицiй;

     - укладення мiж державами-членами i Україною, за необхiднiстю, угод про уникнення подвiйного оподаткування;

     - створення сприятливих умов з метою залучення iноземних iнвестицiй в економiку України;

     - формування стабiльної i незалежної законодавчої бази й умов в галузi пiдприємницької дiяльностi, а також обмiн iнформацiєю про закони, положення та адмiнiстративну практику в галузi iнвестицiй;

     - обмiн iнформацiєю про можливостi iнвестування, зокрема пiд час проведення торгових ярмаркiв, виставок, торгових тижнiв та iнших заходiв.

Стаття 55
Публiчне укладання контрактiв

     Сторони спiвробiтничають з метою створення умов для вiдкритого та конкурентоспроможного укладання контрактiв на товари та послуги, зокрема шляхом проведення тендерiв.

     Стаття 56
Спiвробiтництво в галузi оцiнки стандартiв та оцiнки вiдповiдностi

     1. Спiвробiтництво мiж Сторонами сприяє створенню вiдповiдностi з мiжнародно узгодженими критерiями, принципами та орiєнтирами в питаннях якостi. Такi дiї сприяють прогресу у напрямку взаємного визнання в питаннях оцiнки вiдповiдностi, а також покращенню якостi української продукцiї.

     2. З цiєю метою вони намагаються:

     - сприяти розвитку вiдповiдного спiвробiтництва мiж органiзацiями та установами, що спецiалiзуються в цих галузях;

     - сприяти застосуванню технiчних правил Спiвтовариства та європейських стандартiв i процедур оцiнки вiдповiдностi;

     - дозволити здiйснювати обмiн досвiдом та технiчною iнформацiєю в галузi управлiння якiстю.

Стаття 57
Гiрнича промисловiсть та сировиннi ресурси

     1. Сторони прагнуть до збiльшення iнвестицiй i торгiвлi в галузi гiрничої промисловостi та сировинних ресурсiв.

     2. Спiвробiтництво зосереджується, зокрема, в таких галузях:

     - обмiн iнформацiєю про розвиток гiрничої промисловостi та кольорової металургiї;

     - розробка правових основ спiвробiтництва;

     - питання торгiвлi;

     - розробка законодавчих та iнших заходiв у галузi охорони навколишнього середовища;

     - професiйна пiдготовка;

     - безпека гiрничої промисловостi.

Стаття 58
Спiвробiтництво в галузi науки i технiки

     1. Сторони сприяють спiвробiтництву в галузi цивiльних наукових дослiджень та технiчних розробок (ДТР) на основi взаємної вигоди та з урахуванням наявних ресурсiв, належного доступу до їх вiдповiдних програм та з урахуванням належного рiвня ефективного захисту прав iнтелектуальної, промислової та комерцiйної власностi (ПIВ).

     2. Спiвробiтництво в галузi науки i технiки включає:

     - обмiн науковою i технiчною iнформацiєю;

     - спiльну дiяльнiсть в галузi ДТР;

     - дiяльнiсть по професiйнiй пiдготовцi та програмах мобiльностi для науковцiв, дослiдникiв та технiчного персоналу, якi беруть участь у ДТР з обох сторiн.

     Якщо таке спiвробiтництво приймає форму дiяльностi, що включає в себе галузь освiти i/або професiйної пiдготовки, воно повинно здiйснюватись згiдно з положеннями статтi 59.

     Сторони, на основi взаємної домовленостi, можуть здiйснювати науково-технiчне спiвробiтництво в iнших формах.

     При здiйсненнi такого спiвробiтництва особлива увага придiляється працевлаштуванню науковцiв, iнженерiв, дослiдникiв та технiчного персоналу, зайнятих або тих, що були зайнятi дослiдженнями у галузi виробництва зброї масового знищення або в такому виробництвi.

     3. Спiвробiтництво згiдно з цiєю статтею здiйснюється на основi окремих угод, якi мають бути обговоренi та укладенi вiдповiдно до процедур, прийнятих кожною стороною, i якi, мiж iншим, визначають вiдповiднi положення щодо ПIВ.

Стаття 59
Освiта та професiйна пiдготовка

     1. Сторони здiйснюють спiвробiтництво з метою пiдвищення рiвня загальної освiти та професiйної квалiфiкацiї в Українi, як у громадському, так i в приватному секторах.

     2. Спiвробiтництво, зокрема, зосереджується в таких галузях:

     - удосконалення системи вищої освiти та системи пiдготовки в Українi згiдно з сучасними вимогами, включаючи систему сертифiкацiї вищих учбових закладiв i дипломiв про вищу освiту;

     - професiйна пiдготовка керiвникiв пiдприємств державного та приватного секторiв та цивiльних службовцiв в прiоритетних галузях, що мають бути визначенi;

     - спiвробiтництво мiж учбовими закладами, спiвробiтництво мiж учбовими закладами i фiрмами;

     - мобiльнiсть для вчителiв, випускникiв, адмiнiстраторiв, молодих вчених i дослiдникiв та молодi;

     - сприяння навчанню в галузi європейських дослiджень у вiдповiдних закладах;

     - навчання мовам країн Спiвтовариства;

     - пiдготовка на курсах вдосконалення майстерностi перекладачiв для роботи на конференцiях;

     - пiдготовка журналiстiв;

     - пiдготовка викладачiв.

     3. Можлива участь однiєї Сторони у вiдповiдних програмах в галузi освiти та пiдготовки iншої Сторони може бути розглянута згiдно з їхнiми вiдповiдними процедурами i тодi, якщо це є доцiльним, будуть розробленi установчi рамки i плани спiвробiтництва з урахуванням участi України у програмi ТЕМПУС Спiвробiтництва.

Стаття 60
Сiльське господарство та агропромисловий сектор

     Метою спiвробiтництва в цiй галузi є здiйснення аграрної реформи, модернiзацiя, перебудова та приватизацiя сiльського господарства, агропромислового сектора та сектора послуг в Українi, розвиток внутрiшнього та зовнiшнього ринкiв для українських товарiв, за умов, якi забезпечують захист навколишнього середовища, враховуючи необхiднiсть посилення безпеки в постачаннi продуктiв харчування. Сторони також прагнутимуть до поступового наближення українських стандартiв до технiчних правил Спiвтовариства стосовно промислових i сiльськогосподарських продуктiв харчування, включаючи санiтарнi i фiтосанiтарнi стандарти.

Стаття 61
Енергетика

     1. Спiвробiтництво здiйснюється в межах принципiв ринкової економiки та Європейської енергетичної хартiї в умовах поступового об'єднання енергетичних ринкiв в Європi.

     2. Спiвробiтництво, крiм iншого, включає такi галузi:

     - вплив виробництва та споживання енергiї на навколишнє середовище з метою запобiгання або мiнiмiзацiї шкiдливим наслiдкам результатiв цiєї дiяльностi для навколишнього середовища;

     - пiдвищення економiчно прийнятим i природобезпечним шляхом якостi та безпеки енергозабезпечення, включаючи диверсифiкацiю постачальникiв;

     - вироблення енергетичної полiтики;

     - полiпшення управлiння та регулювання енергетичної галузi вiдповiдно до вимог ринкової економiки;

     - запровадження ряду iнституцiйних, правових, фiнансових та iнших передумов, необхiдних для сприяння зростанню торгiвлi енергiєю та iнвестицiям;

     - сприяння економiї енергiї та її ефективному використанню;

     - модернiзацiя, розвиток i диверсифiкацiя енергетичної iнфраструктури;

     - удосконалення технологiй енергетичного забезпечення та кiнцевого використання всiх видiв енергiї;

     - управлiння та технiчна пiдготовка в енергетичнiй галузi.

Стаття 62
Спiвробiтництво в цивiльному ядерному секторi

     1. Беручи до уваги вiдповiднi повноваження та компетенцiю Спiвтовариства та його держав-членiв, спiвробiтництво в цивiльному ядерному секторi здiйснюється через використання конкретних угод про, наприклад, торгiвлю ядерними матерiалами, ядерну безпеку та термоядерний синтез i вiдповiдно до законодавчих процедур кожної Сторони.

     2. Сторони спiвробiтничають, в тому числi на мiжнародних форумах, у розв'язаннi проблем, що виникли внаслiдок Чорнобильської катастрофи; спiвробiтництво, зокрема, може включати:

     - спiльне дослiдження наукових проблем, пов'язаних з Чорнобильською аварiєю;

     - боротьба з радiоактивним забрудненням повiтря, грунту та води;

     - контроль i нагляд за радiоактивним станом навколишнього середовища;

     - подолання наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, пов'язаних з ядерною енергiєю/радiоактивнiстю;

     - дезактивацiя забруднених радiацiєю земель i поводження з радiоактивними вiдходами;

     - медичнi проблеми, пов'язанi з впливом наслiдкiв ядерних аварiй на стан здоров'я населення;

     - розв'язання проблеми безпеки зруйнованого 4-го енергоблоку в Чорнобилi;

     - економiчнi та адмiнiстративнi аспекти зусиль, спрямованих на подолання наслiдкiв аварiї;

     - пiдготовка в галузi запобiгання наслiдкам ядерних аварiй та їх зменшення;

     - науковi та технiчнi аспекти дiяльностi по подоланню наслiдкiв Чорнобильської катастрофи;

     - iншi галузi за погодженням Сторiн.

Стаття 63
Навколишнє середовище

     1. Беручи до уваги Європейську енергетичну хартiю та Декларацiю конференцiї, яка вiдбулася в Люцернi в 1993 роцi, Сторони розвивають та змiцнюють спiвробiтництво мiж ними в галузi охорони навколишнього середовища та охорони здоров'я.

     2. Спiвробiтництво здiйснюється з метою боротьби з погiршенням стану навколишнього середовища i, зокрема, охоплює такi питання, як:

     - ефективний монiторинг рiвнiв забруднення та оцiнка стану навколишнього середовища; система iнформацiї про стан навколишнього середовища;

     - боротьба з локальним, регiональним та транскордонним забрудненням атмосферного повiтря та води;

     - вiдновлення природного стану навколишнього середовища;

     - старе, ефективне та екологiчно безпечне виробництво та використання енергiї; безпека промислових пiдприємств;

     - класифiкацiя та безпечне використання хiмiчних речовин;

     - якiсть води;

     - зменшення обсягiв, утилiзацiя i безпечне знищення вiдходiв а також використання положень Базельської конференцiї;

     - вплив, який здiйснює на навколишнє середовище сiльське господарство, ерозiя грунтiв та хiмiчне забруднення;

     - захист лiсiв;

     - збереження бiологiчної рiзноманiтностi, територiй, що охороняються, а також рацiональне використання бiологiчних ресурсiв та управлiння ними;

     - планування землекористування, включаючи будiвництво та мiське планування;

     - застосування економiчних та фiнансових важелiв;

     - глобальнi клiматичнi змiни;

     - екологiчна освiта та виховання;

     - виконання Конвенцiї про оцiнку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контекстi, яка була пiдписана в мiстi Еспоо.

     3. Спiвробiтництво, зокрема, здiйснюється шляхом:

     - планування заходiв по подоланню наслiдкiв катастроф та iнших надзвичайних ситуацiй;

     - обмiну iнформацiєю та експертами, включаючи iнформацiю та експертiв, що мають вiдношення до передачi чистих технологiй та безпечного i екологiчно рацiонального використання бiотехнологiй;

     - проведення спiльної дослiдницької дiяльностi;

     - удосконалення законодавства в напрямку стандартiв Спiвтовариства;

     - спiвробiтництва на регiональному (в тому числi, в рамках Європейського агентства по навколишньому середовищу) та на мiжнародному рiвнях;

     - розробки стратегiї, зокрема стосовно глобальних та клiматичних проблем, а також з метою досягнення сталого розвитку;

     - дослiдження впливу на навколишнє середовище.

Стаття 64
Транспорт

     Сторони розвивають та змiцнюють спiвробiтництво мiж ними в галузi транспорту.

     Це спiвробiтництво, мiж iншим, має на метi реконструкцiю i модернiзацiю транспортних систем i мереж дорiг в Українi, а також поглиблення i забезпечення, в разi потреби, сумiсностi транспортних систем в контекстi створення бiльш глобальної транспортної системи.

     Спiвробiтництво, мiж iншим, включає:

     - модернiзацiю управлiння автомобiльним, залiзничним транспортом, портами i аеропортами;

     - модернiзацiю i розвиток залiзницi, водних шляхiв, автомобiльних дорiг, портiв, аеропортiв, аеронавiгацiйної iнфраструктури, включаючи модернiзацiю головних шляхiв, що становлять обопiльний iнтерес, i трансєвропейських магiстралей для згаданих видiв транспорту;

     - сприяння змiшаним перевезенням та їх розвиток;

     - сприяння спiльним програмам дослiджень i розробок;

     - пiдготовка законодавчої та органiзацiйної бази для розробки i iмплементацiї полiтики, включаючи приватизацiю транспортного сектора.

Стаття 65
Космiчний простiр

     Беручи до уваги вiдповiдну компетенцiю Спiвтовариства, його держав-членiв та Європейського космiчного агентства, Сторони сприяють, при необхiдностi, довгостроковому спiвробiтництву в галузi дослiдження космiчного простору в мирних цiлях, розвитку таких дослiджень та комерцiйного використання результатiв таких дослiджень. Сторони придiляють особливу увагу тим iнiцiативам, якi сприяють повною мiрою комплементарностi їхньої вiдповiдної космiчної дiяльностi.

Стаття 66
Поштовий зв'язок та електрозв'язок

     В межах своїх вiдповiдних повноважень та компетенцiї Сторони розширяють та змiцнюють спiвробiтництво в таких галузях:

     - визначення полiтики та керiвних принципiв розвитку електрозв'язку та поштового зв'язку;

     - розробка принципiв тарифної полiтики i маркетингу в галузi електрозв'язку та поштового зв'язку;

     - заохочення розробки проектiв в галузi електрозв'язку та поштового зв'язку i залучення iнвестицiй;

     - пiдвищення ефективностi та якостi забезпечення електрозв'язку та поштового зв'язку, мiж iншим, шляхом лiбералiзацiї дiяльностi в органiзацiйних структурах;

     - передове застосування електрозв'язку, зокрема, в сферi електронного переказу коштiв;

     - управлiння телекомунiкацiйними мережами та їх "оптимiзацiя";

     - створення вiдповiдної нормативної бази для надання телекомунiкацiйних та поштових послуг i для використання дiапазону радiочастот;

     - пiдготовка персоналу з питань електрозв'язку i поштового зв'язку для дiяльностi в ринкових умовах.

Стаття 67
Фiнансовi послуги

     Спiвробiтництво, зокрема, спрямовується на полегшення включення України до загальноприйнятих систем взаємних розрахункiв. Технiчна допомога зосереджується на:

     - розвитку банкiвських i фiнансових послуг, розвитку спiльного ринку кредитних ресурсiв, залученнi України до загальноприйнятої системи взаємних розрахункiв;

     - розвитку фiскальної системи та її установ в Українi, обмiнi досвiдом та навчаннi персоналу;

     - розвитку послуг у сферi страхування, що, мiж iншим, створило б сприятливi умови для участi компанiй Спiвтовариства у створеннi спiльних пiдприємств в галузi страхування в Українi, а також розвитку експортного кредитного страхування;

     - це спiвробiтництво, зокрема, сприяє розвитку стосункiв мiж Україною та державами-членами у сферi фiнансових послуг.

Стаття 68
Вiдмивання грошей

     1. Сторони визнають необхiднiсть докладати зусилля i спiвпрацювати з метою запобiгання використанню своїх фiнансових систем для вiдмивання доходiв, отриманих вiд кримiнальної дiяльностi в цiлому та злочинiв, пов'язаних з наркотиками зокрема.

     2. Спiвробiтництво в цiй галузi включає адмiнiстративну та технiчну допомогу з метою встановлення вiдповiдних норм запобiгання вiдмиванню грошей, еквiвалентних тим, якi прийнятi Спiвтовариством та мiжнародними форумами в цiй галузi, включаючи Цiльову групу з фiнансових питань (ЦГФП).

Стаття 69
Валютно-грошова полiтика

     На прохання українських властей, Спiвтовариство надає технiчну допомогу, яка має на метi пiдтримати зусилля України у напрямку створення i змiцнення її власної валютно-грошової системи та введення нової грошової одиницi, яка має стати конвертованою, а також у напрямку поступового зближення полiтики України з полiтикою європейської валютної системи. Це включає неформальний обмiн поглядами стосовно принципiв та функцiонування європейської валютної системи.

Стаття 70
Регiональний розвиток

     1. Сторони змiцнюють спiвробiтництво в галузi регiонального розвитку та планування землекористування.

     2. З цiєю метою вони сприяють обмiну iнформацiєю мiж нацiональними, регiональними та мiсцевими органами влади з питань регiональної полiтики планування землекористування та методики формування регiональної полiтики, яка придiляє особливу увагу розвитку несприятливих районiв.

     Вони також сприяють налагодженню прямих зв'язкiв мiж вiдповiдними районами та державними органiзацiями, якi займаються питаннями планування регiонального розвитку, з метою, мiж iншим, обмiну iнформацiєю про шляхи i методи сприяння регiональному розвитку.

Стаття 71
Спiвробiтництво в соцiальнiй галузi

     Що стосується охорони здоров'я та безпеки, то Сторони розвивають спiвробiтництво мiж ними з метою полiпшення рiвня охорони здоров'я та безпеки працiвникiв.

     1. Спiвробiтництво, головним чином, включає:

     - освiту та пiдготовку з питань охорони здоров'я та безпеки, причому головна увага має придiлятися секторам дiяльностi високого ризику;

     - розробка та застосування превентивних заходiв, спрямованих на боротьбу з професiйними захворюваннями та iншими захворюваннями, пов'язаними з роботою;

     - запобiгання ризику великих аварiй та регулювання використання токсичних хiмiчних речовин;

     - дослiдження в галузi розвитку бази знань стосовно умов працi та здоров'я i безпеки працiвникiв.

     2. Що стосується зайнятостi, то спiвробiтництво включає, головним чином, технiчну допомогу в галузях:

     - оптимiзацiї ринку робочої сили;

     - модернiзацiї консультацiйних служб та служб, якi займаються пошуком роботи;

     - планування та менеджменту перебудовчих програм;

     - заохочення розвитку зайнятостi на мiсцевому рiвнi;

     - обмiну iнформацiєю про програми гнучкої зайнятостi, включаючи програми, що стимулюють роботу не за наймом та пiдприємництво.

     3. Сторони придiляють особливу увагу спiвробiтництву в галузi соцiального захисту, яке, мiж iншим, включає спiвпрацю у плануваннi та здiйсненнi реформ у системi соцiального захисту в Українi.

     Цi реформи мають на метi розробку в Українi методiв захисту, притаманних країнам з ринковою економiкою, i охоплюють всi напрямки соцiального захисту.

Стаття 72
Туризм

     1. Сторони розширюють та розвивають спiвробiтництво мiж ними, яке включає:

     - сприяння туризму;

     - спiвробiтництво мiж офiцiйними туристичними органiзацiями;

     - збiльшення потоку iнформацiї;

     - передачу "ноу-хау";

     - вивчення можливостей спiльної дiяльностi;

     - пiдготовку персоналу з метою розвитку туризму.

Стаття 73
Малi та середнi пiдприємства

     1. Сторони намагаються розвивати i змiцнювати малi та середнi пiдприємства та їх об'єднання, а також спiвробiтництво мiж малими та середнiми пiдприємствами Спiвтовариства та України.

     2. Спiвробiтництво включає технiчну допомогу, зокрема в таких галузях:

     - розвиток правової бази дiяльностi малих та середнiх пiдприємств;

     - створення вiдповiдної iнфраструктури (установа для пiдтримки малих та середнiх пiдприємств, зв'язок, допомога у створеннi фонду малих та середнiх пiдприємств);

     - створення технологiчних паркiв.

Стаття 74
Iнформацiя та зв'язок

     Сторони пiдтримують розвиток сучасних методiв обробки iнформацiї, в тому числi засобiв iнформацiї, та сприяють ефективному обмiну iнформацiєю. Першочергова увага придiляється програмам, якi мають за мету ознайомлення широкої громадськостi з основною iнформацiєю про Спiвтовариство i Україну, включаючи, коли це можливо, взаємний доступ до баз даних на основi повної поваги до прав на iнтелектуальну власнiсть.

Стаття 75
Захист прав споживачiв

     1. Сторони започатковують тiсне спiвробiтництво з метою досягнення сумiсностi їх систем захисту прав споживачiв. Це спiвробiтництво, зокрема, включає проведення експертної оцiнки законодавчих та iнституцiйних реформ, створення постiйно дiючої системи взаємної iнформацiї про небезпечнi продукти, вдосконалення iнформацiї, яка надається споживачу особливо стосовно цiн, характеристики товарiв та послуг, що пропонуються, пiдготовку адмiнiстративних посадових осiб та iнших представникiв iнтересiв споживачiв, розвиток обмiнiв мiж представниками iнтересiв споживачiв та поглиблення сумiсностi полiтики в галузi захисту прав споживачiв.

Стаття 76
Митниця

     1. Метою спiвробiтництва є забезпечення виконання усiх положень, що мають бути прийнятi щодо торгiвлi та торгiвлi на основi взаємної вигоди та досягнення зближення української митної системи з митною системою Спiвтовариства.

     2. Спiвробiтництво, зокрема, включає:

     - обмiн iнформацiєю;

     - удосконалення методiв роботи;

     - запровадження об'єднаної номенклатури та єдиного адмiнiстративного документа;

     - взаємозв'язок мiж транзитними системами Спiвтовариства та України;

     - спрощення перевiрок та формальностей, якi стосуються перевезення товарiв;

     - пiдтримку введення сучасних митних iнформацiйних систем;

     - органiзацiю семiнарiв i навчальних циклiв.

     3. Без шкоди для подальшого спiвробiтництва, що передбачається в цiй Угодi i, зокрема у статтi 79, взаємодопомога мiж адмiнiстративними органами у митних справах Сторiн здiйснюється вiдповiдно до положень Протоколу, що додається до цiєї Угоди.

Стаття 77
Спiвробiтництво в галузi статистики

     Спiвробiтництво в цiй галузi має за мету розвиток ефективної статистичної системи, яка забезпечувала б надiйний статистичний матерiал, необхiдний для пiдтримки та монiторингу процесу економiчних реформ, та сприяла б розвитку приватного пiдприємництва в Українi.

     Сторони, зокрема, спiвпрацюють у таких галузях:

     - адаптацiя статистичної системи України до мiжнародних методiв, стандартiв та класифiкацiї;

     - обмiн статистичною iнформацiєю;

     - надання необхiдної статистичної макро- i мiкроекономiчної iнформацiї для здiйснення економiчних реформ та управлiння ними.

     З цiєю метою Спiвтовариство надає Українi технiчну допомогу.

Стаття 78
Економiка

     Сторони сприяють процесу економiчної реформи та узгодженню полiтики в галузi економiки, спiвпрацюючи з метою поглиблення розумiння основ їх вiдповiдних економiчних систем, а також шляхiв розробки та здiйснення економiчної полiтики в країнах з ринковою економiкою. З цiєю метою Сторони обмiнюються iнформацiєю про функцiонування та перспективи макроекономiки.

     Спiвтовариство надає технiчну допомогу з метою:

     - допомоги Українi в проведеннi економiчної реформи, надаючи експертно-консультативну та технiчну допомогу;

     - сприяння спiвробiтництву мiж економiстами з метою прискорення передачi "ноу-хау" для розробки економiчної полiтики;

     - забезпечення широкого розповсюдження наукових дослiджень, дотичних до економiчної полiтики.

Стаття 79
Наркотики

     У межах своїх вiдповiдних повноважень та компетенцiї Сторони спiвробiтничають в галузi пiдвищення ефективностi та якостi полiтики

     i заходiв по боротьбi з незаконним виробництвом, постачанням та продажем наркотикiв та психотропних речовин, включаючи запобiгання втратам хiмiчної вихiдної сировини, а також в галузi сприяння запобiганню i зменшенню попиту на наркотики. Спiвробiтництво в цiй сферi основується на взаємних консультацiях та тiснiй координацiї мiж Сторонами у тому, що стосується цiлей та заходiв в рiзних галузях, якi мають вiдношення до наркотикiв.

Частина VIII
Спiвробiтництво в галузi культури

Стаття 80

     Сторони зобов'язуються сприяти, заохочувати та допомагати розвитку культурного спiвробiтництва. Коли це можливо, спiвробiтництво може розвиватися на основi програм культурного спiвробiтництва Спiвтовариства або однiєї чи декiлькох держав-членiв, а також можуть здiйснюватися подальшi заходи, що становлять обопiльний iнтерес.

Частина IX
Фiнансове спiвробiтництво

Стаття 81

     Для досягнення цiлей цiєї Угоди та згiдно iз статтями 82, 83 та 84 Україна отримує тимчасову фiнансову допомогу вiд Спiвтовариства, яке надає технiчну пiдтримку у виглядi субсидiй для прискорення економiчних перетворень в Українi.

Стаття 82

     Ця фiнансова допомога надається в рамках Програми Тасiс, передбаченої у вiдповiдному регламентi Ради Спiвтовариства.

Стаття 83

     Цiлi та галузi фiнансової допомоги Спiвтовариства визначаються в орiєнтовнiй програмi, яка вiдображає встановленi прiоритети, що мають бути погодженi мiж Сторонами з огляду на потреби України, поглинаючу спроможнiсть секторiв та просування реформ. Сторони iнформують про це Раду з питань спiвробiтництва.

Стаття 84

     Для оптимального використання наявних ресурсiв Сторони забезпечують тiсну координацiю надходжень в рамках технiчної допомоги Спiвтовариства з надходженнями з iнших джерел, таких, як держави-члени, iншi країни та мiжнароднi органiзацiї, такi як Мiжнародний банк реконструкцiї та розвитку, Європейський банк реконструкцiї та розвитку, а також ПРООН i МВФ.

Частина X
Iнституцiйнi, загальнi та заключнi положення

Стаття 85

     Згiдно з цим документом створюється Рада з питань спiвробiтництва, яка стежить за виконанням цiєї Угоди. Засiдання Ради проводяться на рiвнi мiнiстрiв один раз на рiк, а також тодi, коли цього вимагають обставини. З метою досягнення цiлей цiєї Угоди вона розглядає будь-якi значнi питання, що виникають в рамках Угоди, та будь-якi iншi двостороннi або мiжнароднi питання, що становлять взаємний iнтерес. Рада з питань спiвробiтництва може також виносити необхiднi рекомендацiї за погодженням мiж двома Сторонами.

Стаття 86

     1. Рада з питань спiвробiтництва складається з членiв Ради Європейського союзу та з членiв Комiсiї європейських спiвтовариств, з одного боку, та членiв Уряду України, з другого боку.

     2. Рада з питань спiвробiтництва встановлює свої правила процедури.

     3. Посаду Голови Ради з питань спiвробiтництва займають по черзi представник Спiвтовариства i член Уряду України.

Стаття 87

     1. Радi з питань спiвробiтництва у виконаннi нею її обов'язкiв допомагає Комiтет з питань спiвробiтництва, який складається з представникiв членiв Ради Європейського союзу i членiв Комiсiї європейських спiвтовариств з одного боку, та з представникiв Уряду України з iншого боку, як правило, на рiвнi старших посадових осiб державної служби. Посаду Голови Комiтету з питань спiвробiтництва займають по черзi представник Спiвтовариства та представник України.

     У своїх правилах процедури Рада з питань спiвробiтництва визначає обов'язки Комiтету з питань спiвробiтництва, якi включають пiдготовку засiдань Ради з питань спiвробiтництва та питання дiяльностi Комiтету.

     2. Рада з питань спiвробiтництва може передавати будь-яке iз своїх повноважень Комiтету з питань спiвробiтництва, що забезпечить послiдовнiсть мiж засiданнями Ради з питань спiвробiтництва.

Стаття 88

     Рада з питань спiвробiтництва може приймати рiшення про створення будь-якого iншого спецiального комiтету чи органу для надання їй допомоги у виконаннi її обов'язкiв i вона визначає склад та обов'язки таких комiтетiв або органiв i порядок їх дiяльностi.

Стаття 89

     При розглядi будь-якого питання, що виникає в рамках цiєї Угоди стосовно будь-якого положення, яке посилається на одну iз статей ГАТТ, Рада з питань спiвробiтництва якнайповнiшою мiрою бере до уваги тлумачення, яке звичайно дається вiдповiднiй статтi ГАТТ Договiрними Сторонами ГАТТ.

Стаття 90

     Цим створюється Комiтет з парламентського спiвробiтництва. Цей Комiтет є форумом, на якому зустрiчаються члени Українського та Європейського парламентiв для обмiну думками. Вiн скликається з перiодичнiстю, яку визначає сам.

Стаття 91

     1. Комiтет з парламентського спiвробiтництва складається з членiв Європейського парламенту з одного боку, та членiв Українського парламенту з другого боку.

     2. Комiтет з парламентського спiвробiтництва визначає свої правила процедури.

     3. Головування в Комiтетi з парламентського спiвробiтництва здiйснюється по черзi вiдповiдно представниками Європейського парламенту i Українського парламенту згiдно з положеннями, визнаними в його правилах процедури.

Стаття 92

     Комiтет з парламентського спiвробiтництва може запитувати вiдповiдну iнформацiю про виконання цiєї Угоди вiд Ради з питань спiвробiтництва, яка в такому випадку надає Комiтету запитувану iнформацiю.

     Комiтету з парламентського спiвробiтництва надається iнформацiя стосовно рекомендацiй Ради з питань спiвробiтництва.

     Комiтет з парламентського спiвробiтництва може виносити рекомендацiї Радi з питань спiвробiтництва.

Стаття 93

     У рамках сфери дiї цiєї Угоди кожна Сторона зобов'язується забезпечити фiзичним та юридичним особам iншої Сторони доступ, вiльний вiд дискримiнацiї щодо своїх власних фiзичних та юридичних осiб, до компетентних судiв та адмiнiстративних органiв Сторiн для захисту їх особистих та майнових прав, включаючи права на iнтелектуальну, промислову та комерцiйну власнiсть.

     У межах своїх вiдповiдних повноважень Сторони:

     - сприяють проведенню арбiтражу для вирiшення спорiв, якi виникають у зв'язку з комерцiйними угодами та угодами про спiвробiтництво, укладеними суб'єктами економiчної дiяльностi Спiвтовариства та України;

     - погоджуються про те, що у разi передачi спору до арбiтражу кожна Сторона, яка бере участь у цьому спорi, може, якщо правила арбiтражного органу, вибраного Сторонами, не встановлюють iнше, вибирати свого власного арбiтра, незалежно вiд його нацiональностi, i про те, що головуючий третiй арбiтр або єдиний арбiтр може бути громадянином третьої країни;

     - рекомендують своїм суб'єктам економiчної дiяльностi вибирати, на основi взаємної згоди, законодавство, що застосовується до їхнiх контрактiв;

     - пiдтримують звернення до арбiтражних правил, розроблених Комiсiєю ООН з права мiжнародної торгiвлi (UNCITRAL), i використання арбiтражних органiв країни, що пiдписала Конвенцiю про визнання та використання iноземних арбiтражних рiшень, укладену в Нью-Йорку 10 липня 1958 року.

Стаття 94

     Нiщо в цiй Угодi не перешкоджає однiй iз Сторiн вживати будь-яких заходiв:

     a) якi, на її думку, необхiднi для того, щоб запобiгти розголошенню iнформацiї, що суперечить суттєвим iнтересам її безпеки;

     b) що мають вiдношення до виробництва або продажу зброї, воєнного спорядження та матерiалiв або до дослiджень, розробок чи виробництва, необхiдного для цiлей оборони, якщо такi заходи не зашкоджують умовам конкуренцiї стосовно продукцiї, яка не призначена для використання у суто воєнних цiлях;

     c) якi вона вважає необхiдними для забезпечення своєї власної безпеки у випадку серйозних внутрiшнiх безпорядкiв, якi порушують закон i громадський порядок, пiд час вiйни або серйозного мiжнародного напруження, яке являє собою загрозу вiйни, або для виконання взятих зобов'язань по пiдтриманню мiжнародного миру та безпеки;

     d) якi, на її думку, необхiднi для дотримання її мiжнародних зобов'язань по контролю зо подвiйним використанням промислових товарiв i технологiй.

Стаття 95

     1. У сферах, на якi поширюється дiя цiєї Угоди, без шкоди для будь-яких її спецiальних положень:

     - заходи, якi вживаються Україною по вiдношенню до Спiвтовариства, не повиннi приводити до будь-якої дискримiнацiї держав-членiв Спiвтовариства, їх громадян або їх компанiй чи фiрм;

     - заходи, якi вживаються Спiвтовариством по вiдношенню до України, не повиннi приводити до будь-якої дискримiнацiї громадян України або її компанiй чи фiрм.

     2. Положення пункту 1 не зашкоджують право Сторiн використовувати вiдповiднi положення їх фiнансового законодавства стосовно платникiв податкiв, якi знаходяться не в однакових умовах з точки зору їх мiсця проживання.

Стаття 96

     1. Кожна з двох Сторiн може передавати до Ради з питань спiвробiтництва будь-який спiр щодо застосування або тлумачення цiєї Угоди.

     2. Рада з питань спiвробiтництва може врегульовувати спiр шляхом винесення рекомендацiї.

     3. Якщо спiр не може бути врегульований вiдповiдно до пункту 2, кожна Сторона може повiдомити iншу Сторону про призначення мирового посередника, пiсля чого iнша Сторона має призначити другого мирового посередника протягом двох мiсяцiв. Для застосування цiєї процедури Спiвтовариство i держави-члени вважаються однiєю Стороною спору.

     Рада з питань спiвробiтництва призначає третього посередника.

     Рекомендацiї мирових посередникiв приймаються бiльшiстю голосiв. Такi рекомендацiї не є обов'язковими для Сторiн.

Стаття 97

     На вимогу однiєї iз Сторiн Сторони оперативно проводять консультацiї з використанням вiдповiдних каналiв з метою обговорення будь-яких питань, що стосуються тлумачення або iмплементацiї цiєї Угоди та iнших вiдповiдних аспектiв стосункiв мiж Сторонами.

     Положення цiєї статтi нiяким чином не зачiпають статтi 18, 19, 96 та 102 i не зашкоджують їм.

Стаття 98

     Режим, який надається Українi в рамках цiєї Угоди, нi в якому разi не є бiльш сприятливим нiж режим, що надається державами-членами одна однiй.

Стаття 99

     В цiлях цiєї Угоди термiн "Сторони" означає Україну з одного боку, та Спiвтовариство або держави-члени, або Спiвтовариство та держави-члени, згiдно з їх вiдповiдними повноваженнями, з другого боку.

Стаття 100

     Оскiльки питання, що охоплюються цiєю Угодою, регулюються Енергетичною Хартiєю та Протоколами до неї, така Хартiя i такi Протоколи пiсля набуття чинностi застосовуються до таких питань, але лише в тiй мiрi, в якiй таке застосування передбачене їх положеннями.

Стаття 101

     Ця Угода укладається на початковий перiод тривалiстю десять рокiв.

     Угода автоматично подовжується на один рiк, якщо одна iз Сторiн за шiсть мiсяцiв до закiнчення строку дiї Угоди не сповiстить iншу Сторону у письмовiй формi про свiй намiр денонсувати Угоду.

Стаття 102

     1. Сторони вживають будь-яких загальних або спецiальних заходiв, необхiдних для виконання своїх зобов'язань за Угодою. Вони докладають зусиль для досягнення цiлей, визначених Угодою.

     2. Якщо одна iз Сторiн вважає, що iнша Сторона не виконує своїх зобов'язань за Угодою, вона може вжити вiдповiдних заходiв. Перед тим, як вжити таких заходiв, за винятком випадкiв надзвичайної термiновостi, вона надає Радi з питань спiвробiтництва всю вiдповiдну iнформацiю, необхiдну для уважного вивчення ситуацiї з метою пошуку рiшення, прийнятного для Сторiн.

     При визначеннi цих заходiв прiоритет має бути вiдданий таким заходам, якi якомога менше зашкоджують дiї Угоди. Рада з питань спiвробiтництва негайно iнформується про цi заходи, якщо цього вимагає iнша Сторона.

Стаття 103

     Додатки I, II, III, IV, V, доповнення до додатка V i Протокол складають невiд'ємну частину цiєї Угоди.

Стаття 104

     До тих пiр, поки за цiєю Угодою приватним особам i суб'єктам економiчної дiяльностi не будуть забезпеченi рiвнi права, Угода не зашкоджує правам, гарантованим їм дiючими угодами, якi є обов'язковими для однiєї чи декiлькох держав-членiв з одного боку i України з iншого боку, крiм сфер, що вiдносяться до компетенцiї Спiвтовариства, та без шкоди для зобов'язань держав-членiв, якi випливають з цiєї Угоди, в сферах, що вiдносяться до їх компетенцiї.

Стаття 105

     Ця Угода застосовується, з одного боку, до територiй, де дiють договори про утворення Європейського спiвтовариства, Європейського спiвтовариства по атомнiй енергiї та Європейського об'єднання вугiлля та сталi, та за умов, визначених в цих договорах, i, з iншого боку, до територiї України.

Стаття 106

     Генеральний секретар Ради Європейського Союзу є депозитарiєм цiєї Угоди.

Стаття 107

     Оригiнальний текст Угоди, тексти якої англiйською, голландською, грецькою, датською, iспанською, iталiйською, нiмецькою, португальською, французькою українською мовами є автентичними, здається на зберiгання Генеральному секретаревi Ради Європейського Союзу.

Стаття 108

     Ця Угода схвалюється Сторонами згiдно з їх вiдповiдними процедурами.

     Угода набуває чинностi в перший день другого мiсяця, що наступає пiсля дати, коли Сторони повiдомили Генерального секретаря Ради Європейського Союзу про завершення процедур, зазначених у першому пунктi.

     Пiсля набуття нею чинностi у тому, що стосується вiдносин мiж Україною та Спiвтовариством, ця Угода замiнює Угоду мiж Європейським економiчним спiвтовариством, Європейським спiвтовариством по атомнiй енергiї та Союзом Радянських Соцiалiстичних Республiк про торгiвлю та економiчне i комерцiйне спiвробiтництво, пiдписану в Брюсселi 18 грудня 1989 року.

Стаття 109

     Якщо до завершення процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєю Угодою, положення певних частин цiєї Угоди будуть вводитися в дiю в 1994 роцi шляхом укладення тимчасової угоди мiж Спiвтовариством i Україною, Договiрнi Сторони погоджуються про те, що у цьому випадку термiн "дата набуття чинностi Угодою" означає дату набуття чинностi тимчасовою Угодою.

 

СПИСОК ДОДАТКIВ

     Додаток I. Орiєнтовний список пiльг, що надаються Україною незалежним державам вiдповiдно до статтi 12.

     Додаток II. Виключнi заходи, якi частково скасовують положення статтi 14.

     Додаток III. Конвенцiї про iнтелектуальну власнiсть (пункту 2 ст. 50).

     Додаток IV. Застереження Спiвтовариства вiдповiдно до пункту 1b статтi 30.

     Додаток V. Застереження України вiдповiдно до пункту 2а статтi 30.

     Доповнення до додатка V. Фiнансовi послуги: визначення.

СПИСОК ПРОТОКОЛIВ

     Протокол про надання взаємної допомоги у митних питаннях.

 

Додаток I

Орiєнтовний список пiльг, що надаються Україною незалежним державам вiдповiдно до статтi 12

     1. Вiрменiя, Бiлорусь, Грузiя, Естонiя, Казахстан, Литва, Молдова, Росiя, Туркменiстан - ввiзне мито не стягується.

     Вивiзне мито не стягується з товарiв, якi поставляються згiдно з клiринговими та мiждержавними угодами в межах обсягiв, визначених цими угодами.

     Ввiзнi та вивiзнi товари оподаткуванню ПДВ не пiдлягають. Акцизний збiр з вивiзних товарiв не стягується.

     Всi незалежнi держави - експортнi квоти на поставки товарiв, що здiйснюються на основi рiчних мiждержавних угод про торгiвлю i спiвробiтництво, є викритими на тих же умовах, що i для поставок товарiв для державних потреб.

     2. Вiрменiя, Бiлорусь, Грузiя, Естонiя, Казахстан, Литва, Молдова, Туркменiстан - платежi можуть здiйснюватися в рублях.

     Росiя - платежi можуть здiйснюватися в рублях або карбованцях.

     Всi незалежнi держави - спецiальна система некомерцiйних операцiй, включаючи платежi по цих операцiях.

     3. Всi незалежнi держави - спецiальна система поточних платежiв.

     4. Всi незалежнi держави - спецiальна цiнова система в торгiвлi деякою сировиною та напiвфабрикатами.

     5. Всi незалежнi держави - спецiальнi умови транзиту.

     6. Всi незалежнi держави - спецiальнi умови митних процедур.

 

Додаток II

Виключнi заходи, якi частково скасовують положення статтi 14

     1. Виключнi заходи, якi частково скасовують положення статтi 14, можуть вживатися Україною у формi кiлькiсних обмежень на недискримiнацiйнiй основi.

     2. Цi заходи можуть стосуватися лише нових галузей промисловостi або деяких секторiв, що знаходяться в процесi перебудови чи стикаються з серйозними труднощами, особливо коли такi труднощi викликають значнi соцiальнi проблеми.

     3. Загальний обсяг iмпорту товарiв, якi пiдпадають пiд такi заходи, не може перевищувати 15% вiд загального iмпорту iз Спiвтовариства на протязi останнього року, що передує запровадженню будь-яких кiлькiсних обмежень, для яких маються у наявностi статистичнi данi.

     4. Такi заходи можуть вживатися лише на протязi перехiдного перiоду, який закiнчується 31 грудня 1998 року, якщо Сторони не домовляться про iнше, або коли Україна приєднається до ГАТТ, залежно вiд того, що буде ранiше.

     5. Україна iнформує Раду з питань спiвробiтництва про будь-якi заходи, якi вона має намiр запровадити вiдповiдно до умов цього додатка, а також, на прохання Спiвтовариства, в Радi з питань спiвробiтництва. До запровадження цих заходiв проводяться консультацiї щодо таких заходiв та галузей, в яких вони будуть застосовуватися.

 

Додаток III

Конвенцiї про iнтелектуальну власнiсть (стаття 50)

     1. Пункт 2 статтi 50 стосується таких багатостороннiх конвенцiй:

     - Бернська конвенцiя про охорону лiтературних i художнiх творiв (Паризький акт, 1971 рiк);

     - Мiжнародна конвенцiя про охорону прав акторiв-виконавцiв, виробникiв фонограм i органiв радiомовлення (Рим, 1961 рiк);

     - Протокол до Мадрiдської угоди про мiжнародну реєстрацiю торгових знакiв (Мадрiд, 1989 рiк);

     - Нiмецька угода про мiжнародну класифiкацiю виробiв та послуг для цiлей реєстрацiї знакiв (Женева 1977 рiк, з поправками, внесеними в 1979);

     - Будапештський договiр про мiжнародне визнання депонування мiкроорганiзмiв для цiлей патентних процедур (1977 рiк iз змiнами, внесеними в 1980 роцi);

     - Мiжнародна конвенцiя про захист нових сортiв рослин (UPOV) (Женевський акт, 1978 рiк).

     2. Україна робить все можливе для приєднання без необгрунтованої затримки до Женевського акта 1991 року, до Мiжнародної конвенцiї про захист нових сортiв рослин (UPOV).

     3. Рада з питань спiвробiтництва може рекомендувати, щоб пункт 2 статтi 50 застосовувався до iнших багатостороннiх конвенцiй. При виникненнi проблем у галузi iнтелектуальної власностi, що впливають на умови торгiвлi, на вимогу будь-якої Сторони проводяться негайнi консультацiї з метою досягнення взаємоприйнятних рiшень.

     4. Сторони пiдтверджують те велике значення, якого вони надають зобов'язанням, що випливають з таких багатостороннiх конвенцiй:

     - Паризька конвенцiя про охорону промислової власностi (Стокгольмський акт, 1967 рiк, з поправками, внесеними в 1979 роцi);

     - Мадрiдська угода про мiжнародну реєстрацiю торгових знакiв (Стокгольмський акт, 1967 рiк, з поправками, внесеними в 1979 роцi);

     - Договiр про патентне спiвробiтництво (Вашингтон, 1970 рiк, з поправками, внесеними в 1979 i 1984 роках).

     5. З набуттям чинностi цiєю Угодою Україна надає компанiям Спiвтовариства та його громадянам режим стосовно визнання i захисту iнтелектуальної власностi не менш сприятливий, нiж той, що надається нею будь-якiй третiй країнi за двостороннiми угодами.

     6. Положення пункту 5 не поширюються на пiльги, що надаються Україною будь-якiй третiй країнi на засадах взаємностi, та на пiльги, що надаються Україною iншiй державi колишнього СРСР.

 

Додаток IV

Застереження Спiвтовариства вiдповiдно до пункту 1b статтi 30

     Гiрничодобувна промисловiсть

     У деяких державах-членах для отримання компанiями, що не контролюються ЄС, прав на гiрничодобувну дiяльнiсть та розробку корисних копалин може вимагатися концесiя.

     Рибальство

     Доступ до бiологiчних ресурсiв та їх використання, доступ до мiсць рибальського промислу, що знаходяться пiд суверенiтетом або юрисдикцiєю держав-членiв Спiвтовариства, надається лише рибальським суднам, якi несуть прапор держави-члена Спiвтовариства та зареєстрованi на територiї Спiвтовариства, якщо не передбачене iнше.

     Придбання нерухомого майна

     У деяких державах-членах придбання нерухомого майна компанiями країн, якi не є членами ЄС, пiдлягає обмеженням.

     Аудiо-вiзуальнi послуги, в тому числi радiо

     Нацiональний режим стосовно виробництва та розповсюдження, включаючи радiотрансляцiю та iншi форми трансляцiї для населення, може обмежуватися аудiо-вiзуальними творами, якi вiдповiдають певним критерiям походження.

     Послуги в галузi електрозв'язку, включаючи мобiльнi та супутниковi послуги

     Резервованi послуги

     У деяких державах-членах доступ до додаткових послуг та iнфраструктур є обмеженим.

     Професiйнi послуги

     Послуги, зарезервованi для фiзичних осiб-громадян держав-членiв. За певних умов цi особи можуть створювати компанiї.

     Сiльське господарство

     У деяких державах-членах нацiональний режим не застосовується до компанiй, якi не контролюються ЄС i якi бажають займатися сiльськогосподарською дiяльнiстю. Придбання виноградникiв компанiями, якi не контролюються ЄС, пiдлягає нотифiкацiї або, у разi необхiдностi, вимагає офiцiйного дозволу.

     Послуги агентств новин

     У деяких державах-членах iснують обмеження на участь iноземцiв у видавничих та телерадiомовних компанiях.

 

Додаток V

Застереження України вiдповiдно до пункту 2а статтi 30

     Застосування застережень в цьому додатку нi в якому разi не призводить до менш сприятливого режиму, нiж той, який надається компанiям будь-якої третьої країни.

     1. Фiнансовi послуги (як визначено в Доповненнi до додатка V).

     1.1. Банкiвськi та вiдповiднi фiнансовi послуги.

     Протягом перехiдного перiоду, що не перевищує п'яти рокiв з дати пiдписання цiєї Угоди, Україна може по вiдношенню до утворення дочiрнiх компанiй та фiлiалiв компанiй Спiвтовариства в Українi продовжувати застосовувати положення українських законiв:

     - "Про систему валютного регулювання i валютного контролю";

     - "Про банки i банкiвську дiяльнiсть";

     - "Про заставу";

     - "Про фонди i фондовi бiржi";

     - "Про приватизацiйнi папери" (вiдносно розподiлу та продажу приватизацiйних ваучерiв).

     Протягом перехiдного перiоду, визначеного вище, не можуть впроваджуватись новi правила чи заходи, згiдно з якими зростає ступiнь дискримiнацiї стосовно дочiрнiх компанiй чи фiлiалiв компанiй Спiвтовариства у порiвняннi з українськими компанiями.

     1.2. Страхування (як зазначено у Доповненнi до додатка V):

     Не пiзнiше нiж через п'ять рокiв пiсля дати пiдписання цiєї Угоди Україна створює необхiднi умови для заснування страхових компанiй Спiвтовариства, а також спiльних страхових компанiй вiдповiдно до пункту 2a) статтi 30.

     Протягом вищезазначеного перехiдного перiоду не можуть впроваджуватися новi правила чи заходи, згiдно з якими зростає ступiнь дискримiнацiї стосовно дочiрнiх компанiй чи фiлiалiв компанiй Спiвтовариства у порiвняннi з українськими компанiями.

     Протягом перехiдного перiоду страхова дiяльнiсть для iноземцiв у деяких галузях не дозволяється, обмежується або по вiдношенню до неї висуваються спецiальнi вимоги.

     2. Iншi сфери:

     - Брокерська дiяльнiсть стосовно нерухомого майна, включаючи землю.

     - Власнiсть та використання природних ресурсiв.

     - Використання пiдземних та природних ресурсiв, включаючи гiрничi роботи.

     - Придбання та продаж природних ресурсiв.

     - Рибальство

     Доступ до бiологiчних ресурсiв та районiв рибальства, розташованих в українських територiальних водах та українських виключних економiчних зонах та використання цих ресурсiв пiдлягають обмеженню.

     - Полювання обмежуються вiдповiдно до законодавства України.

     - Сiльське господарство

     Придбання та продаж сiльськогосподарських земель та лiсiв.

     - Оренда державного майна

     Може висуватися вимога про сплату вiльноконвертованої валюти за оренду державного майна.

     - Електрозв'язок

     Може вимагатися дозвiл на заснування вiдносно компанiй, що контролюються iноземцями.

     - Компанiї засобiв масової iнформацiї

     Деякi обмеження iноземної участi у дiяльностi засобiв масової iнформацiї.

     - Деякi види професiйної дiяльностi

     Професiйною дiяльнiстю в деяких галузях можуть займатися тiльки українськi громадяни, або у вiдношеннi до неї висуваються спецiальнi вимоги (медицина, освiта, юридичнi послуги, виключаючи бiзнес-консультацiї з вiдповiдних юридичних аспектiв).

     - Iсторичнi будови та пам'ятники

 

Доповнення до додатка V

Фiнансовi послуги: визначення

     Фiнансовою послугою вважається будь-яка послуга фiнансового характеру, яку надає фiнансова установа будь-якої Сторони. Фiнансовi послуги включають:

     А. Всi види страхування та послуги, що надаються у зв'язку iз страхуванням

     1. Пряме страхування (включаючи сумiсне страхування):

     (I) страхування життя.

     (II) iншi види страхування.

     2. Повторне страхування i ретроцесiю.

     3. Посередництво в галузi страхування, таке як брокерство та посередницькi агентства.

     4. Допомiжнi послуги в галузi страхування, такi як консультативнi послуги, послуги актуарiя, послуги щодо оцiнки ризику та врегулювання претензiй.

     В. Банкiвськi та iншi фiнансовi послуги (крiм страхування)

     1. Приймання вкладiв та iнших виплачуваних коштiв вiд населення.

     2. Всi види кредитування, включаючи споживчий кредит, заставний кредит, факторинг та фiнансування комерцiйних операцiй.

     3. Фiнансовий лiзiнг.

     4. Всi послуги щодо розрахункiв та переказу грошей, включаючи кредитнi виплати та дебетовi картки, дорожнi чеки та банкiвськi тратти.

     5. Гарантiї та зобов'язання.

     6. Продаж за свiй рахунок або за рахунок клiєнтiв на бiржi або поза бiржею або в iнший спосiб такого:

     a) грошових ринкових iнструментiв (включаючи чеки, векселi, депозитнi сертифiкати тощо);

     b) валюти;

     c) похiдних товарiв, якнайменш, ф'ючерських операцiй та опцiонiв;

     d) iнструментiв щодо курсу валюти та вiдсоткових ставок, включаючи свапи та угоди про курс по термiнових операцiях тощо;

     e) переказнi цiннi папери;

     f) iншi оборотнi кредитно-грошовi документи та фiнансовi активи, включаючи зливки дорогоцiнних металiв.

     7. Участь у випуску всiх видiв цiнних паперiв, включаючи пiдписання та наймання як агента (державою або приватною особою) та надання послуг, що стосуються такого випуску.

     8. Брокерськi операцiї з грошима.

     9. Управлiння активами, такими як готiвка та цiннi папери, всi форми управлiння колективними iнвестицiями, управлiння пенсiйним фондом, послуги щодо депозитарiю зберiгання та трастовi послуги.

     10. Розрахунковi та клiринговi послуги щодо фiнансових активiв, включаючи цiннi папери, похiднi продукти та iншi кредитно-грошовi документи.

     11. Надання та передача фiнансової iнформацiї, обробка фiнансових даних та надання вiдповiдного програмного забезпечення установами, якi надають iншi фiнансовi послуги.

     12. Посередницька консультативна дiяльнiсть та iншi допомiжнi фiнансовi послуги по всiх видах дiяльностi, зазначених в пунктах 1 - 11, включаючи рекомендацiї щодо кредитiв та аналiз стану кредитiв, дослiдження та консультацiї щодо iнвестицiй та цiнних паперiв, консультацiй щодо придбання та з питань перебудови та стратегiї корпорацiй.

     Пiд визначення фiнансових послуг не пiдлягають такi види дiяльностi:

     a) Дiяльнiсть центральних банкiв або будь-яких iнших державних установ, спрямована на здiйснення грошової полiтики та полiтики валютних курсiв.

     b) Дiяльнiсть центральних банкiв, урядових установ або органiзацiй та державних установ, яка здiйснюється за рахунок або на основi гарантiй Уряду, крiм випадкiв, коли така дiяльнiсть здiйснюється органiзацiями, що надають фiнансовi послуги i конкурують з такими державними установами.

     c) Дiяльнiсть, яка здiйснюється в рамках встановленої законом системи соцiального забезпечення або державних програм пенсiйних звiльнень, крiм випадкiв, коли ця дiяльнiсть здiйснюється органiзацiями, що надають фiнансовi послуги i конкурують з державними або приватними установами.

 

ПРОТОКОЛ
ПРО НАДАННЯ АДМIНIСТРАТИВНИМ ОРГАНАМ ВЗАЄМНОЇ ДОПОМОГИ У ВИРIШЕННI МИТНИХ ПИТАНЬ

     Стаття 1 Визначення

     Для цiлей цього Протоколу:

     a) "митне законодавство" означає положення, затвердженi Сторонами, що застосовуються на територiях Сторiн та регулюють iмпорт, експорт, транзит товарiв, проведення будь-яких митних процедур над ними, включаючи заходи заборони, обмеження та контролю;

     b) "мито" означає всi види мита, податкiв, зборiв та будь-якi iншi види сплати, що стягуються на територiях Сторiн при застосуваннi митного законодавства, виключаючи збори та види сплати, якi обмеженi до приблизної вартостi наданих послуг;

     c) "установа, що звертається з проханням" означає компетентний адмiнiстративний орган, призначений однiєю iз Сторiн з цiєю метою, який надсилає прохання про надання допомоги у митних справах;

     d) "установа, до якої звернено прохання" означає компетентний адмiнiстративний орган, призначений однiєю iз Сторiн з цiєю метою, який одержує прохання про надання допомоги у митних справах;

     e) "порушення" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення цього законодавства.

     Стаття 2 Сфера застосування

     1. Сторони надають допомогу одна однiй в межах їхньої компетенцiї, вiдповiдно до характеру та умов, викладених у цьому Протоколi, забезпечуючи вiрне застосування митного законодавства, зокрема шляхом запобiгання, виявлення та розслiдування порушень цього законодавства.

     2. Допомога в митних справах, що передбачена цим Протоколом, надається будь-якому адмiнiстративному органу Сторiн, який є компетентним для застосування цього Протоколу. Це не зашкоджує нормам, що регулюють взаємну допомогу у кримiнальних справах. Це також не стосується iнформацiї, одержаної в межах здiйснюваних повноважень на прохання судового органу, крiм випадкiв, коли цi органи висловлюють свою згоду на це.

     Стаття 3 Надання допомоги на прохання

     1. На прохання установи, що звертається з проханням, установа, до якої звернено прохання, повинна надати їй всю вiдповiдну iнформацiю, щоб дати їй змогу забезпечити вiрне застосування митного законодавства, включаючи iнформацiю про дiї, зазначенi або запланованi, якi порушують або спроможнi порушити таке законодавство.

     2. На прохання установи, що звертається з проханням, установа, до якої звернено прохання, iнформує її про те, чи належним чином проводяться операцiї з експорту-iмпорту товарiв з територiї однiєї iз Сторiн на територiю другої Сторони, вказуючи, у вiдповiдних випадках, митнi процедури, що були застосованi.

     3. На прохання установи, що звертається з проханням, установа, до якої звернено прохання, вживає необхiдних заходiв, щоб забезпечити нагляд за:

     a) фiзичними або юридичними особами, вiдносно яких є вагомi пiдстави пiдозрювати, що вони порушують або порушили митне законодавство;

     b) рухом товарiв, визначених як такi, що можуть збiльшити кiлькiсть фактичних порушень митного законодавства;

     c) засобами транспорту, вiдносно яких є вагомi пiдстави пiдозрювати, що вони використовувалися, використовуються або можуть бути використанi з метою порушення митного законодавства.

     Стаття 4 Добровiльне надання допомоги

     Сторони надають допомогу одна однiй згiдно з їхнiми законами, нормами та iншими юридичними документами, якщо вони вважають це необхiдним для вiрного застосування митного законодавства, зокрема, коли вони одержують iнформацiю стосовно:

     - дiй, якi порушили, порушують або спроможнi порушити це законодавство i якi можуть становити iнтерес для iнших Сторiн;

     - нових засобiв або методiв здiйснення цих дiй;

     - товарiв, що є суб'єктами суттєвих порушень митного законодавства.

     Стаття 5 Передача/оповiщення

     На прохання установи, що звертається з проханням, установа, до якої звернено прохання, згiдно iз своїм законодавством вживає усiх необхiдних заходiв, щоб:

     - передати всi документи;

     - оповiстити про всi рiшення, на якi поширюється сфера застосування цього Протоколу, адресату, що перебуває постiйно або заснований на її територiї. У такому випадку може застосовуватись пункт 3 статтi 6.

     Стаття 6 Форма та змiст прохань про надання допомоги

     1. Прохання вiдповiдно до цього Протоколу складаються у письмовому виглядi. Документи, необхiднi для виконання таких прохань, повиннi додаватися до них. У термiнових випадках можуть прийматися прохання в уснiй формi, але за цим слiд негайно надiслати письмове пiдтвердження.

     2. Прохання, згiдно з пунктом 1 цiєї статтi, мають мiстити таку iнформацiю:

     a) назву установи, що звертається з проханням;

     b) заходи, про якi йдеться в проханнi;

     c) об'єкт прохання та пiдстава для нього;

     d) закони, правила та iншi юридичнi елементи, що мають вiдношення до цього випадку;

     e) якомога точнiшi та повнiшi вказiвки вiдносно фiзичної або юридичної особи, що є об'єктом розслiдування;

     f) стислий виклад вiдповiдних фактiв i виконаних запитiв, крiм випадкiв, зазначених у статтi 5.

     3. Прохання подаються на офiцiйнiй мовi закладу, до якого звернено прохання, або на мовi, що є прийнятною для такого закладу.

     4. Якщо прохання не вiдповiдає офiцiйним вимогам, то по вiдношенню до нього може вимагатися виправлення або доповнення, проте може мати мiсце вимога здiйснення запобiжних заходiв.

     Стаття 7 Виконання прохань

     1. Для виконання прохання щодо допомоги установа, до якої звернено таке прохання, або, якщо остання не може дiяти сама, адмiнiстративний заклад, до якого було направлено прохання цiєю установою, виступає в рамках своєї компетенцiї та наявних ресурсiв так, якби вiн дiяв у власних iнтересах або на прохання iнших установ тiєї самої Сторони шляхом надання iнформацiї, що вже є в його розпорядженнi, виконання вiдповiдних запитiв або органiзацiї їх виконання.

     2. Прохання щодо допомоги здiйснюються у вiдповiдностi до законодавства, правил та iнших юридичних документiв Сторони, до якої звернено прохання.

     3. Вiдповiдним чином уповноваженi посадовi особи Сторони можуть за згодою iншої задiяної сторони i в рамках умов, визначених останньою, отримувати вiд установ закладу, до якого звернено прохання, або iншого закладу, за який вiдповiдає заклад, до якого звернено прохання, iнформацiю стосовно порушення митного законодавства, яку потребує установа, що звертається з проханням, для цiлей цього Протоколу.

     4. Посадовi особи Сторони можуть, за згодою з iншою задiяною Стороною i в рамках умов, визначених останньою, бути присутнiми при виконаннi запитiв на територiї останньої.

     Стаття 8 Форма надання iнформацiї

     1. Установа, до якої звернено прохання, повiдомляє про результати запитiв установi, що звертається з проханням, у формi документiв, засвiдчених копiй документiв, звiтiв тощо.

     2. Документи, зазначенi в пунктi 1, можуть бути замiненi комп'ютеризованою iнформацiєю у будь-якiй формi в тих самих цiлях.

     Стаття 9 Винятки iз зобов'язань щодо надання допомоги

     1. Сторони можуть вiдмовити у наданнi допомоги, як зазначено у цьому Протоколi, якщо такi дiї:

     a) могли б заподiяти шкоду суверенiтету, державнiй полiтицi, безпецi чи iншим суттєвим iнтересам; або

     b) могли б включати валютне або податкове регулювання, крiм регулювання стосовно митних зборiв; або

     c) могли б порушувати промисловi, комерцiйнi або професiйнi таємницi.

     2. Якщо установа, що звертається з проханням, просить допомоги, яку вона сама не могла б надати, якби до неї було звернено таке прохання, вона повинна зазначити цей факт у своєму проханнi. В тому випадку рiшення стосовно вiдповiдi на таке прохання залишається за установою, до якої звернено прохання.

     3. Якщо надання допомоги вiдкладено або в нiй вiдмовлено, це рiшення та причини його прийняття повиннi без затримки бути повiдомленi установi, що звертається з проханням.

     Стаття 10 Зобов'язання зберiгати конфiденцiйнiсть

     1. Будь-яка iнформацiя, надана у будь-якiй формi згiдно з цим Протоколом, носить конфiденцiйний характер. На неї поширюється зобов'язання зберiгати державну таємницю, i вона користується захистом, що надається подiбнiй iнформацiї згiдно з вiдповiдним законодавством Сторони, яка отримала її, i вiдповiдними положеннями, що застосовуються до установ Спiвтовариства.

     2. Номiнативнi данi не передаються, якщо є суттєвi пiдстави вважати, що передача або використання переданих даних могли б суперечити основним юридичним принципам однiєї з Сторiн, зокрема, якщо зазначена особа матиме вiд цього надмiрну шкоду. На прохання, Сторона, що отримує iнформацiю, сповiщає Сторону, що надає iнформацiю, про використання одержаної iнформацiї та отриманi результати.

     3. Номiнативнi данi можуть передаватися тiльки митним органам i, в разi потреби для цiлей судочинства державним слiдчим i органам судового переслiдування та судовим властям. Iншi особи або установи можуть отримати таку iнформацiю тiльки з попереднього дозволу установи, що її надає.

     4. Сторона, яка надає iнформацiю, перевiряє вiрнiсть iнформацiї, що передається. Якщо виявиться, що надана iнформацiя не вiдповiдає дiйсностi або має бути вилучена, Сторона, яка одержує iнформацiю, має бути негайно попереджена про це. Остання повинна або внести корективи, або вилучити цю iнформацiю.

     5. Без шкоди державним iнтересам, особа, про яку йдеться, може отримати на її прохання iнформацiю щодо зберiгання даних та мети їх зберiгання.

     Стаття 11 Використання iнформацiї

     1. Одержана iнформацiя використовується виключно для цiлей цього Протоколу i може бути використана кожною Стороною з iншою метою лише за попередньою письмовою згодою адмiнiстративного органу, який надає цю iнформацiю, i ця Сторона дотримується всiх обмежень, встановлених цим органом.

     2. Пункт 1 не перешкоджає використанню iнформацiї у будь-яких судових та адмiнiстративних розглядах, розпочатих з причин невиконання митного законодавства.

     3. Сторони можуть у записах свiдкiв, доповiдях та свiдченнях, розслiдуваннях i судових справах використовувати як свiдчення одержану iнформацiю та документи, узгодженi з умовами цього Протоколу.

     Стаття 12 Експерти та свiдки

     Посадова особа органу, якому робиться запит, може бути уповноважена виступити, в рамках наданих їй повноважень, як експерт або свiдок в судових або адмiнiстративних розслiдуваннях стосовно питань, що входять до компетенцiї цього Протоколу, пiд юрисдикцiєю другої Сторони, та надати такi предмети, документи або їх копiї, що мають юридичну силу, якi будуть потрiбнi для розслiдування. У запитi про виступ у статусi свiдка або експерта мають бути конкретно визначенi питання, про якi йтиметься, а також вказанi титул та квалiфiкацiя посадової особи, перед якою будуть ставитися питання.

     Стаття 13 Допомiжнi витрати

     Сторони вiдхиляють всi претензiї одна до одної щодо сплати витрат, понесених у зв'язку з цим Протоколом, крiм витрат щодо експертiв, свiдкiв та перекладачiв, якi не є на державнiй службi.

     Стаття 14 Впровадження

     1. Здiйснення цього Протоколу покладається на центральну митну установу України з одного боку та на компетентнi служби Комiсiї Європейських Спiвтовариств i, де це доречно, на митнi служби держав-членiв Європейського Союзу, з другого. Вони домовляються про всi практичнi заходи та кроки щодо його здiйснення, беручи до уваги правила в галузi захисту даних. Вони можуть рекомендувати компетентним органам внести слушнi, на їх думку, поправки до цього Протоколу.

     2. Сторони консультують одна одну та iнформують про детальнi правила здiйснення щодо цього Протоколу вiдповiдно до умов цього Протоколу.

     Стаття 15 Комплементарнiсть

     1. Цей Протокол сприяє, а не перешкоджає застосуванню будь-яких угод про взаємну допомогу, якi укладенi, або можуть бути укладенi мiж однiєю або кiлькома державами-членами Європейського Союзу та Україною. Вiн також не виключає бiльш широкої спiвпрацi в митнiй галузi, яка передбачається цими угодами.

     2. Без шкоди для статтi 11 цi угоди не зашкоджують положенням Спiвтовариства, якi регулюють передачу будь-якої iнформацiї з митних питань мiж компетентними службами Комiсiї та митними службами держав-членiв, яка може представляти iнтерес для Спiвтовариства.

     Спiльна декларацiя стосовно статтi 18

     Спiвтовариство та Україна заявляють, що текст стосовно захисних застережень не надає захисного режиму ГАТТ.

     Спiльна декларацiя стосовно статтi 19

     Iснує розумiння, що положення статтi 19 не ставлять за мету i не уповiльнюють, не перешкоджають або не блокують процедури, передбаченi вiдповiдним законодавством Сторiн стосовно антидемпiнгових розслiдувань та розслiдувань стосовно дотацiй.

     Спiльна декларацiя стосовно статтi 30

     Без шкоди для застережень, зазначених у додатках IV i V, i для положень статей 44 i 47, Сторони погоджуються, що слова "згiдно iз своїми законодавством i правилами", зазначенi в пунктах 1 i 2 статтi 30, означають, що кожна Сторона може регулювати заснування i функцiонування компанiй на своїй територiї за умови, що цi правила не створюють для заснування i функцiонування компанiй iншої Сторони будь-яких застережень до режиму, що є менш сприятливим, нiж той, що надається їх власним компанiям або компанiям чи фiлiалам чи дочiрнiм компанiям будь-якої третьої країни.

     Спiльна декларацiя стосовно статтi 31

     Комерцiйна присутнiсть компанiй Сторони, що спецiалiзуються на транспортних операцiях в межах внутрiшнiх водних шляхiв, на територiї iншої Сторони регулюється згiдно з дiючим законодавством держав-членiв або України до узгодження конкретних бiльш сприятливих положень, що регулюють таку комерцiйну присутнiсть i в разi, якщо така присутнiсть не регулюється iншими зобов'язуючими Сторони юридичними документами.

     Iснує розумiння, що комерцiйна присутнiсть має форму дочiрнiх компанiй або фiлiалiв, як зазначено у статтi 32.

     Слова англiйською мовою "legislation applicable" перекладаються на українську мову словами "дiюче законодавство".

     Спiльна декларацiя стосовно поняття "контроль" у статтi 32b i статтi 43

     1. Сторони пiдтверджують взаємне розумiння того, що питання контролю залежить вiд фактичних обставин окремого випадку.

     2. Наприклад, вважається, що компанiя "контролюється" iншою компанiєю i, таким чином, є дочiрньою компанiєю такої iншої компанiї, якщо:

     - ця iнша компанiя володiє безпосередньо або опосередковано бiльшiстю прав голосу, або

     - ця iнша компанiя має право призначати або звiльняти бiльшiсть спiвробiтникiв адмiнiстративного, керiвного або контролюючого органу i в той же час є акцiонером або членом дочiрньої компанiї,

     3. Обидвi Сторони вважають критерiй пункту 2 невичерпним.

     Спiльна декларацiя стосовно статтi 50

     Сторони погоджуються, що для цiлей цiєї Угоди iнтелектуальна власнiсть включає, зокрема, авторськi права, в тому числi авторськi права на комп'ютернi програми, i близькi до них права, патенти, промисловi зразки, географiчнi знаки, включаючи первiснi назви, торговельнi та сервiснi знаки, топографiю єдиних районiв, а також захист вiд нечесної конкуренцiї, як це зазначено у статтi 10 bis Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi i охорону нерозголошеної iнформацiї стосовно "ноу-хау".

     Сторони проголошують, що термiн англiйською мовою "intellectual, industrial and commercial property" перекладається на українську мову як "iнтелектуальна власнiсть".

     Спiльна декларацiя стосовно статтi 102

     Сторони погоджуються для цiлей правильного тлумачення та практичного застосування, що термiн "випадки надзвичайної термiновостi", що мiститься у статтi 102 Угоди, означає випадки значного порушення Угоди однiєю з Сторiн. Значне порушення Угоди полягає:

     a) у вiдмовi вiд Угоди на умовах, не передбачених загальними нормами мiжнародного права, або

     b) у порушеннi суттєвих елементiв Угоди, зазначених у статтi 2.