ЗАКОН УКРАЇНИ
Про мiжнароднi договори
України
Цей Закон
установлює порядок укладення, виконання i
денонсацiї мiжнародних договорiв України з метою
належного забезпечення нацiональних iнтересiв,
здiйснення цiлей, завдань та принципiв зовнiшньої
полiтики України, закрiплених в Конституцiї
України.
I. Загальнi положення
Стаття 1.
Сфера застосування Закону
1. Цей Закон
застосовується до всiх мiжнародних договорiв
України - мiждержавних, мiжурядових i мiжвiдомчих,
регульованих нормами мiжнародного права,
незалежно вiд їх форми i найменування (договiр,
угода, конвенцiя, пакт, протокол, обмiн листами або
нотами, iншi форми i найменування мiжнародних
договорiв).
2. Для цiлей
цього Закону поняття "укладення мiжнародного
договору України" охоплює ведення переговорiв
з метою пiдготовки тексту мiжнародного договору,
прийняття тексту мiжнародного договору чи
встановлення його автентичностi та висловлення
згоди на обов'язковiсть мiжнародного договору для
України.
Стаття 2.
Мiжнароднi договори України
1. Мiжнароднi
договори України укладаються з iноземними
державами та мiжнародними органiзацiями вiд iменi:
України;
Уряду;
мiнiстерств та
iнших центральних органiв державної виконавчої
влади.
2. Вiд iменi
України укладаються мiжнароднi договори:
а) полiтичнi,
територiальнi, мирнi;
б) що
стосуються прав та свобод людини;
в) про
громадянство;
г) про участь
України в мiждержавних союзах та iнших
мiждержавних об'єднаннях (органiзацiях), системах
колективної безпеки;
д) про
вiйськову допомогу та стосовно направлення
контингенту Збройних Сил України до iншої країни
чи допуску збройних сил iноземних держав на
територiю України;
е) про
використання територiї та природних ресурсiв
України;
є) яким за
згодою Сторiн надається мiждержавний характер.
3. Вiд iменi
Уряду укладаються мiжнароднi договори з
економiчних, торговельних, науково-технiчних та
iнших питань, що належать до його компетенцiї.
4. Вiд iменi
мiнiстерств та iнших центральних органiв
державної виконавчої влади України укладаються
мiжнароднi договори з питань, що належать до їх
компетенцiї.
II. Укладення мiжнародних
договорiв України
Стаття 3.
Пропозицiї щодо укладення мiжнародних договорiв
1. Пропозицiї
щодо укладення мiжнародних договорiв України
подаються Уряду України Мiнiстерством
закордонних справ України.
2. Iншi
мiнiстерства i центральнi органи державної
виконавчої влади подають Уряду України
пропозицiї щодо укладення мiжнародних договорiв
України разом з Мiнiстерством закордонних справ
України або за погодженням з ним.
3. Порядок
подання пропозицiй щодо укладення мiнiстерствами
та iншими центральними органами державної
виконавчої влади мiжнародних договорiв
мiжвiдомчого характеру визначається Урядом
України.
4. У
пропозицiях обгрунтовується необхiднiсть
укладення мiжнародного договору, визначаються
можливi полiтичнi, правовi, матерiальнi та фiнансовi
наслiдки його укладення, вказуються суб'єкти
виконання мiжнародного договору, пропонується
склад делегацiї чи представник України для
ведення переговорiв, прийняття тексту
мiжнародного договору чи встановлення його
автентичностi. До них додається проект
мiжнародного договору та у разi необхiдностi
проект рекомендацiй делегацiї чи представнику
України.
5. Уряд України
розглядає внесенi пропозицiї i не пiзнiш як у
десятиденний термiн подає їх разом з вiдповiдними
висновками Президентовi України, а щодо
договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України,
приймає рiшення про укладення такого договору
України.
6. Пропозицiї
щодо укладення мiжнародних договорiв України
можуть подаватися Республiкою Крим в особi її
вищих органiв законодавчої i виконавчої влади.
7. Пропозицiї
про укладення мiжнародних договорiв України, якi
встановлюють iншi правила, нiж тi, що мiстяться у
законодавствi України, подаються до Уряду
України за погодженням з Мiнiстерством юстицiї
України.
Стаття 4.
Рiшення про проведення переговорiв i про
пiдписання мiжнародних договорiв України
Рiшення про
проведення переговорiв i про пiдписання
мiжнародних договорiв України приймаються:
а) щодо
договорiв, якi укладаються вiд iменi України, -
Президентом України;
б) щодо
договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України,
- Урядом України;
в) щодо
договорiв, якi укладаються вiд iменi мiнiстерств та
iнших центральних органiв державної виконавчої
влади України, - в порядку, встановленому Урядом
України.
Стаття 5.
Повноваження на укладення мiжнародного договору
України
1. Ведення
переговорiв щодо пiдготовки тексту мiжнародного
договору, прийняття тексту мiжнародного договору
чи встановлення його автентичностi та пiдписання
мiжнародного договору України здiйснюється лише
уповноваженими на те особами.
2. Президент
України, Прем'єр-мiнiстр України i Мiнiстр
закордонних справ України мають право вести
переговори i пiдписувати мiжнароднi договори
України без спецiальних повноважень.
3. Глава
дипломатичного представництва України в
iноземнiй державi або глава представництва
України при мiжнароднiй органiзацiї мають право
вести без спецiальних повноважень переговори про
укладення мiжнародного договору України
вiдповiдно з державою перебування або в рамках
вiдповiдної мiжнародної органiзацiї.
4.
Повноваження на ведення переговорiв i пiдписання
мiжнародних договорiв України надаються:
а) щодо
договорiв, якi укладаються вiд iменi України, -
Президентом України;
б) щодо
договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України,
- Урядом України або за його дорученням -
Мiнiстерством закордонних справ України;
в) щодо
договорiв мiжвiдомчого характеру - вiдповiдним
мiнiстерством або iншим центральним органом
державної виконавчої влади разом iз Мiнiстерством
закордонних справ України.
Стаття 6.
Делегацiя чи представник України для укладення
мiжнародного договору України
1. Делегацiя чи
представник України, надiленi повноваженнями
вiдповiдно до пунктiв 1 i 4 статтi 5 цього Закону,
зобов'язанi вести переговори чи здiйснювати iншi
дiї вiдповiдно до наданих їм повноважень та з
урахуванням рекомендацiй Мiнiстерства
закордонних справ України.
2. Делегацiя чи
представник України за погодженням з
Мiнiстерством закордонних справ України подають
Президентовi України чи Урядовi України звiт про
виконання даних їм рекомендацiй. Звiт повинен
мiстити висновки щодо наступних дiй України
стосовно укладення мiжнародного договору.
Стаття 7.
Ратифiкацiя мiжнародних договорiв України
1. Ратифiкацiя
мiжнародних договорiв України здiйснюється
Верховною Радою України шляхом ухвалення
спецiального закону про ратифiкацiю, який
пiдписується Головою Верховної Ради України.
2. Ратифiкацiї
пiдлягають мiжнароднi договори України:
а) полiтичнi
(про дружбу, взаємну допомогу i спiвпрацю, про
нейтралiтет), загальноекономiчнi (про економiчну
та науково-технiчну спiвпрацю), з загальних
фiнансових питань, з питань позики та кредиту,
територiальнi, мирнi;
б) що
стосуються прав та свобод людини i громадянина;
в) про
громадянство;
г) про участь в
мiждержавних союзах та iнших мiждержавних
об'єднаннях (органiзацiях), системах колективної
безпеки;
д) про
вiйськову допомогу та стосовно направлення
контингенту Збройних Сил України до iншої країни
чи допуску збройних сил iноземних держав на
територiю України;
е) про
iсторичне та культурне надбання народу України;
є) виконання
яких обумовлює змiну дiючих чи ухвалення нових
законiв України;
ж) iншi
мiжнароднi договори, ратифiкацiя яких передбачена
законом чи самим мiжнародним договором.
3.
Територiальнi мiжнароднi договори України i
мiжнароднi договори України, передбаченi
пiдпунктами "в" та "г" пункту 2 цiєї
статтi, ратифiкуються законом України, що
ухвалюється двома третинами голосiв народних
депутатiв вiд фактичної кiлькостi народних
депутатiв України, повноваження яких визнанi i не
припиненi достроково у встановленому
законодавством порядку.
4. Пропозицiї
щодо схвалення Президентом України або Урядом
України мiжнародних договорiв України i щодо їх
ратифiкацiї подаються Президентовi України або
Урядовi України Мiнiстерством закордонних справ
України самостiйно чи спiльно або за погодженням
з iншими мiнiстерствами та центральними органами
державної виконавчої влади.
5. Президент
України або Уряд України розглядають пропозицiї
щодо схвалення договорiв i приймають вiдповiднi
рiшення про подання їх Верховнiй Радi України на
ратифiкацiю.
6. Поданi на
ратифiкацiю мiжнароднi договори України
попередньо розглядаються постiйною Комiсiєю
Верховної Ради України у закордонних справах, а в
разi необхiдностi - iншими постiйними комiсiями
Верховної Ради України.
7. Якщо
постiйна Комiсiя Верховної Ради України у
закордонних справах або iншi постiйнi комiсiї
Верховної Ради України встановлять наявнiсть
розбiжностей мiж договором, поданим на
ратифiкацiю, i Конституцiєю України, договiр
надсилається до Конституцiйного Суду України для
отримання висновку про його вiдповiднiсть
Конституцiї України.
8. Якщо на
ратифiкацiю подано мiжнародний договiр, виконання
якого потребує ухвалення нових законiв України,
проекти законiв про ратифiкацiю та про змiни до
законодавчих актiв подаються на розгляд
Верховної Ради України разом i ухвалюються
одночасно.
9. Якщо
мiжнародний договiр України мiстить положення, що
суперечать Конституцiї України, його ратифiкацiя
можлива пiсля внесення вiдповiдних змiн до
Конституцiї України.
10. Верховна
Рада України з урахуванням висновкiв вiдповiдних
постiйних комiсiй розглядає поданi на ратифiкацiю
Президентом України або Урядом України
мiжнароднi договори України i ухвалює вiдповiднi
рiшення.
11. На пiдставi
рiшення про ратифiкацiю Голова Верховної Ради
України пiдписує ратифiкацiйну грамоту, яка
засвiдчується пiдписом Мiнiстра закордонних справ
України.
Стаття 8.
Обмiн ратифiкацiйними грамотами
Обмiн
ратифiкацiйними грамотами i передача грамот про
ратифiкацiю мiжнародних договорiв України на
зберiгання депозитарiям здiйснюються
Мiнiстерством закордонних справ України або за
його дорученням - дипломатичним представництвом
України чи представництвом України при
мiжнароднiй органiзацiї.
Стаття 9.
Затвердження мiжнародних договорiв України, якi
не потребують ратифiкацiї
1.
Затвердження мiжнародних договорiв України, якi
не потребують ратифiкацiї, але потребують
затвердження, здiйснюється:
а) щодо
договорiв, якi укладаються вiд iменi України, -
Президентом України. Рiшення Президента України
про затвердження мiжнародного договору України
приймається у формi указу;
б) щодо
договорiв, якi укладаються вiд iменi Уряду України,
- Урядом України. Рiшення Уряду України про
затвердження мiжнародного договору України
приймається у формi постанови.
2.
Затвердження мiжнародних договорiв України
мiжвiдомчого характеру провадиться в порядку, що
визначається Урядом України.
Стаття 10.
Приєднання до мiжнародних договорiв або їх
прийняття
1. Рiшення про
приєднання України до мiжнародних договорiв або
їх прийняття ухвалюються:
а) щодо
договорiв, якi потребують ратифiкацiї, - Верховною
Радою України у формi закону;
б) щодо
договорiв, якi не потребують ратифiкацiї, i
приєднання до яких або прийняття яких
провадиться вiд iменi України, - Президентом
України у формi указу;
в) щодо
договорiв, якi не пiдлягають ратифiкацiї, i
приєднання до яких або прийняття яких
провадиться вiд iменi Уряду України, - Урядом
України у формi постанови.
2. Рiшення про
приєднання до мiжнародних договорiв мiжвiдомчого
характеру або їх прийняття ухвалюються в
порядку, що визначається Урядом України.
Стаття 11.
Пiдписання мiжнародних договорiв України
У разi, коли
мiжнародний договiр набирає чинностi з моменту
його пiдписання, згода на обов'язковий характер
його положень висловлюється у формi пiдписання
мiжнародного договору уповноваженою на те особою
вiдповiдно до статтi 5 цього Закону.
III. Виконання мiжнародних
договорiв України
Стаття 12.
Дотримання мiжнародних договорiв України
1. Мiжнароднi
договори України пiдлягають неухильному
дотриманню Україною вiдповiдно до норм
мiжнародного права.
2. Згiдно з
принципом сумлiнного дотримання мiжнародних
договорiв Україна виступає за те, щоб i iншi
учасники двостороннiх та багатостороннiх
мiжнародних договорiв, в яких бере участь Україна,
неухильно виконували свої зобов'язання, що
випливають з цих договорiв.
Стаття 13.
Забезпечення виконання мiжнародних договорiв
України
Президент
України i Уряд України вживають заходiв щодо
забезпечення виконання мiжнародних договорiв
України.
Стаття 14.
Виконання зобов'язань за мiжнародними договорами
України
1. Мiнiстерства
та iншi центральнi органи державної виконавчої
влади України, Уряд Республiки Крим, iншi державнi
органи, до компетенцiї яких входять питання, що
регулюються мiжнародними договорами України,
забезпечують виконання зобов'язань, взятих за
мiжнародними договорами Українською Стороною,
стежать за здiйсненням прав, якi випливають з
таких договорiв для Української Сторони, i за
виконанням iншими учасниками мiжнародних
договорiв їх зобов'язань.
2. Зазначенi
державнi органи, а також пiдприємства, установи та
органiзацiї зобов'язанi надавати Мiнiстерству
закордонних справ України iнформацiю, що
стосується виконання мiжнародних договорiв
України.
Стаття 15.
Загальний нагляд за виконанням мiжнародних
договорiв України
1. Загальний
нагляд за виконанням мiжнародних договорiв
України здiйснює Мiнiстерство закордонних справ
України.
2. На вимогу
органiв, що застосовують мiжнароднi договори
України, Мiнiстерство закордонних справ України
повинно надати офiцiйну iнформацiю стосовно
питань, що виникають у зв'язку з виконанням
мiжнародного договору України.
3. У разi
неналежного виконання зобов'язань, взятих на
себе за мiжнародними договорами Українською
Стороною, Мiнiстерство закордонних справ України
iнформує про це Президента України або Уряд
України для вжиття необхiдних заходiв.
Стаття 16.
Заходи, що вживаються у разi порушення
мiжнародного договору України iншими його
учасниками
1. У разi
порушення зобов'язань за мiжнародним договором
України iншими його учасниками Мiнiстерство
закордонних справ України, iншi центральнi органи
державної виконавчої влади України, Уряд
Республiки Крим за погодженням з Мiнiстерством
закордонних справ України подають Президентовi
України або Урядовi України пропозицiї про вжиття
необхiдних заходiв вiдповiдно до норм мiжнародного
права.
2. У разi
суттєвого порушення мiжнародного договору
України iншими його учасниками, а також в iнших
випадках, передбачених нормами мiжнародного
права, такий договiр може бути денонсовано у
порядку, встановленому статтями 23 i 24 цього
Закону.
Стаття 17.
Дiя мiжнародних договорiв України на територiї
України
1. Укладенi i
належним чином ратифiкованi мiжнароднi договори
України становлять невiд'ємну частину
нацiонального законодавства України i
застосовуються у порядку, передбаченому для норм
нацiонального законодавства.
2. Якщо
мiжнародним договором України, укладення якого
вiдбулось у формi закону, встановлено iншi правила,
нiж тi, що передбаченi законодавством України, то
застосовуються правила мiжнародного договору
України.
Стаття 18.
Пропозицiї про внесення змiн i доповнень до
законодавства України у зв'язку з укладенням
мiжнародного договору України
У випадках,
коли для виконання мiжнародного договору України
необхiдно ухвалення закону України чи постанови
Верховної Ради України, указу Президента
України, постанови Уряду України, заiнтересованi
мiнiстерства, iншi центральнi органи державної
виконавчої влади України, Уряд Республiки Крим за
погодженням з Мiнiстерством юстицiї України у
встановленому порядку подають пропозицiї про
прийняття вiдповiдного акта.
Стаття 19.
Пролонгацiя мiжнародного договору України
Мiжнародний
договiр України може бути пролонгований
вiдповiдно до умов, визначених самим мiжнародним
договором.
IV. Опублiкування, реєстрацiя
та зберiгання текстiв мiжнародних договорiв
України
Стаття 20.
Опублiкування мiжнародних договорiв України
1. Договори, що
набрали чинностi для України, - ратифiкованi
договори i договори, затвердження, прийняття або
приєднання до яких здiйснено на пiдставi рiшень
вiдповiдно Верховної Ради України або Президента
України, договори, що набрали чинностi з моменту
пiдписання їх Президентом України, публiкуються у
"Вiдомостях Верховної Ради України", в газетi
Верховної Ради України та у "Зiбраннi дiючих
мiжнародних договорiв України".
2. Договори, що
набрали чинностi для України, мiжнароднi договори,
що не потребують ратифiкацiї, затвердження,
прийняття або приєднання вiдповiдно Верховною
Радою України або Президентом України, а також
договори, прийняття або приєднання до яких було
здiйснено на пiдставi рiшень Уряду України,
публiкуються у "Зiбраннi постанов Уряду
України" та в газетi Уряду України.
3. Порядок
опублiкування мiжнародних договорiв України
мiжвiдомчого характеру, що набрали чинностi,
визначається Урядом України.
4. Якщо
мiжнародний договiр України має автентичний
текст державною мовою України, - публiкується
автентичний текст державною мовою України.
5. У разi, коли
мiжнародний договiр України не має автентичного
тексту державною мовою України, - публiкується
один з автентичних текстiв iноземною мовою, а
також офiцiйний переклад державною мовою України,
здiйснений Мiнiстерством закордонних справ
України.
Стаття 21.
Реєстрацiя мiжнародних договорiв України
Реєстрацiя
мiжнародних договорiв, що набрали чинностi для
України, здiйснюється Мiнiстерством закордонних
справ України у Секретарiатi Органiзацiї
Об'єднаних Нацiй та у вiдповiдних органах iнших
мiжнародних органiзацiй.
Стаття 22.
Зберiгання текстiв мiжнародних договорiв України
1. Оригiнали
текстiв мiжнародних договорiв України
зберiгаються Мiнiстерством закордонних справ
України.
2. Порядок
зберiгання мiжнародних договорiв України
мiжвiдомчого характеру визначається Урядом
України.
V. Денонсацiя мiжнародних
договорiв України
Стаття 23.
Пропозицiї про денонсацiю мiжнародих договорiв
України
1. Пропозицiї
про денонсацiю мiжнародних договорiв України
подаються Мiнiстерством закордонних справ
України, iншими мiнiстерствами та вiдомствами
Уряду України вiдповiдно до порядку,
встановленого статтею 3 цього Закону для
внесення пропозицiй про укладення мiжнародного
договору.
2. Уряд України
вносить вiдповiднi пропозицiї Президентовi
України або Верховнiй Радi України.
Стаття 24.
Денонсацiя мiжнародних договорiв України
1. Денонсацiя
мiжнародних договорiв України здiйснюється
законом України, указом Президента України,
постановою Уряду України.
2. Денонсацiя
мiжнародних договорiв України, ратифiкованих
Верховною Радою України, договорiв, прийняття або
приєднання до яких було здiйснено на пiдставi
рiшень Верховної Ради України, здiйснюється
Верховною Радою України у формi закону.
3.
Територiальнi мiжнароднi договори України i
мiжнароднi договори України, передбаченi
пiдпунктами "в" та "г" пункту 2 статтi 7
цього Закону, денонсуються законом України, що
ухвалюється двома третинами голосiв народних
депутатiв вiд фактичної кiлькостi народних
депутатiв України, повноваження яких визнанi i не
припиненi достроково у встановленому
законодавством порядку.
4. Постiйна
Комiсiя Верховної Ради України у закордонних
справах, а в разi необхiдностi й iншi постiйнi комiсiї
Верховної Ради України попередньо розглядають
поданi для денонсацiї мiжнароднi договори України
i дають вiдповiднi висновки.
5. Денонсацiя
мiжнародних договорiв України, укладених
Президентом України, якi не потребували
ратифiкацiї, прийняття або приєднання Верховною
Радою України, провадиться Президентом України у
формi указу.
6. Денонсацiя
мiжнародних договорiв, укладених Урядом України i
якi не потребували ратифiкацiї, прийняття або
приєднання Верховною Радою України, провадиться
Урядом України.
7. Денонсацiя
мiжнародних договорiв України мiжвiдомчого
характеру провадиться в порядку, що визначається
Урядом України.
Стаття 25.
Iнформування Верховної Ради України стосовно
мiжнародних договорiв
Верховна Рада
України впродовж тридцяти днiв має бути
поiнформована про укладення та припинення
мiжнародних договорiв України, стосовно яких
ратифiкацiя чи денонсацiя не передбаченi.
| Президент України |
Л. КРАВЧУК |
м. Київ
22 грудня 1993 року
N 3767-XII
