ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

вiд 15.12.2000 р.	N 16711/7/22-2317

 

Державним податковим адмiнiстрацiям у Автономнiй Республiцi Крiм, областях, мiстах Києвi та Севастополi

Щодо положень чинного валютного законодавства при вирiшеннi питань застосування до суб'єктiв пiдприємництва вiдповiдальностi при виконаннi ними договорiв комiсiї

     До Державної податкової адмiнiстрацiї України останнiм часом надходять в значнiй кiлькостi запити пiдлеглих податкових органiв, пiдприємств, громадських органiзацiй щодо надання роз'яснення положень чинного валютного законодавства при вирiшеннi питань застосування до суб'єктiв пiдприємництва вiдповiдальностi при виконаннi ними договорiв комiсiї.

     В зв'язку з цим надаємо наступнi роз'яснення стосовно порядку застосування деяких норм валютного законодавства.

     1) Щодо необхiдностi отримання лiцензiї НБУ при перерахуваннi iноземної валюти комiтенту-резиденту вiд комiсiонера-резидента за реалiзованi ним товари нерезидентам.

     Згiдно з пп. "г" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ вiд 19.02.93 за N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" лiцензiї потребує операцiя з використанням iноземної валюти на територiї України як засобу платежу.

     Пунктом 1.3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правлiння НБУ вiд 08.02.2000 за N 49, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 04.04.2000 за N 209/4430, визначено, що використання iноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцiю, роботи, послуги, об'єкти права iнтелектуальної власностi та iншi майновi права.

     Iнструкцiєю про вiдкриття банками рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi, що затверджена постановою Правлiння НБУ вiд 18.12.98 за N 527 (пiдпункт 6.1.2 пункт 6.1), визначено, що поточний рахунок в iноземнiй валютi вiдкривається пiдприємству для проведення розрахункiв у межах чинного законодавства України в безготiвковiй та готiвковiй iноземнiй валютi при здiйсненнi поточних операцiй, визначених чинним законодавством України.

     Поточними торговельними операцiями в iноземнiй валютi є розрахунки, зокрема, мiж юридичними особами - нерезидентами та юридичними особами - резидентами через юридичних осiб - резидентiв посередникiв вiдповiдно до договорiв (контрактiв, угод), що укладенi вiдповiдно до чинного законодавства України.

     Цiєю Iнструкцiєю (пп. 6.6.1 п. 6.1) визначено, що на поточнi рахунки в iноземнiй валютi юридичних осiб-резидентiв зараховуються кошти, зокрема через розподiльчi рахунки, перерахованi з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого перерахування iншим резидентам - суб'єктам господарської дiяльностi, за дорученням яких на пiдставi договорiв, в тому числi комiсiї, здiйснено продаж товарiв (робiт, послуг).

     Таким чином, виходячи з режиму використання поточних рахункiв в iноземнiй валютi, розрахунки (в тому числi i в iноземнiй валютi) мiж резидентами-комiтентами з резидентами посередниками (комiсiонерами), якими здiйснено продаж товарiв (робiт, послуг) нерезидентам, не є поточними торговельними операцiями в iноземнiй валютi, оскiльки в даному випадку iноземна валюта не використовується як засiб платежу, так як виручка в iноземнiй валютi та товари (роботи, послуги) вiдповiдно до дiючого законодавства не є власнiстю резидентiв-комiсiонерiв (ст. 398 Цивiльного кодексу України) i ними здiйснюється лише перерахування за належнiстю iноземної валюти, що надiйшла на їхнi рахунки вiд нерезидентiв як оплата за експортованi товари.

     Враховуючи вищевикладене, здiйснення операцiї перерахування комiсiонером iноземної валюти резидентам-комiтентам, за дорученням яких ним здiйснено продаж товарiв (робiт, послуг) нерезиденту, не потребує лiцензiї вiдповiдно до пп. "г" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ вiд 19.02.93 за N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю".

     Аналогiчну позицiю стосовно необхiдностi отримання лiцензiї при здiйсненнi зазначених операцiй викладено i Нацiональним банком України в листi вiд 02.06.2000 за N 28-110/1941-3601.

     2) Стосовно необхiдностi отримання лiцензiї НБУ при оплатi в iноземнiй валютi резидентом-комiтентом комiсiйної винагороди комiсiонеру-резиденту.

     Згiдно з ст. 406, 408 Цивiльного кодексу України, по виконаннi доручення комiсiонер вправi одержати вiд комiтента винагороду, отримати вiдшкодування витраченої ним по виконанню доручення суми i якщо ним прийнято на себе поруку за виконання угоди третьою особою, то за цю поруку одержувати вiд комiтента окрему винагороду.

     Утримання комiсiонером-резидентом зазначеної винагороди в iноземнiй валютi i виручки в iноземнiй валютi, що надiйшла на його поточнi валютнi рахунки вiд нерезидента як оплата за експортованi товари i яка пiдлягає перерахуванню комiтенту-резиденту, за дорученням якого було здiйснено продаж зазначених товарiв (робiт, послуг), є розрахунком комiтента з комiсiонером за наданi останнiм послуги, виконанi роботи по реалiзацiї товарiв.

     Зважаючи на те, що операцiя утримання комiсiонером зазначеної винагороди в iноземнiй валютi є поточною торговельною операцiєю, яка мiстить ознаки валютної, а також те, що комiсiонером набувається право власностi на зазначену iноземну валюту, яка ним отримана як платiж (комiсiйна винагорода) за наданi послуги, яка використовується в даному випадку як засiб платежу, проведення цiєї операцiї потребує лiцензiї вiдповiдно до пп. "г" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ вiд 19.02.93 за N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю".

     У випадку вiдсутностi iндивiдуальної лiцензiї на використання iноземної валюти на територiї України як засобу платежу учасники договору при здiйсненнi зазначеної операцiї несуть вiдповiдальнiсть згiдно з вимогами статтi 16 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання i валютного контролю".

     Слiд зазначити, що у випадку, якщо однiєю зi сторiн договору комiсiї (комiтентом чи комiсiонером) є нерезидент, одержання (утримання) комiсiйної винагороди в iноземнiй валютi не потребує отримання iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України, тому що статтею 7 Декрету передбачено у розрахунках мiж резидентами i нерезидентами в межах торговельного обороту використання iноземної валюти як засобу платежу з здiйсненням їх лише через уповноваженi банки.

     3) Щодо правомiрностi нарахування пенi за порушення термiнiв розрахункiв в iноземнiй валютi при виконаннi договорiв комiсiї.

     Вiдповiдно до Цивiльного кодексу України (ст. 397), за угодою, укладеною комiсiонером з третьою особою, набуває права i стає зобов'язаним комiсiонер, хоча б комiтент був названий в угодi або вступив з третьою особою в безпосереднi вiдносини по виконанню цiєї угоди. Майно, що надiйшло до комiсiонера вiд комiтента або набуте комiсiонером за рахунок комiтента, є власнiстю останнього (ст. 398 Цивiльного кодексу України).

     Зважаючи на те, що майно (товари, кошти), що надiйшло до комiсiонера вiд комiтента або набуте комiсiонером за рахунок комiтента, є власнiстю останнього при виконаннi зовнiшньоекономiчних договорiв комiсiї, в яких сторонами договору виступають резиденти, вiдповiдальнiсть за порушення термiнiв, передбачених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" вiд 23.09.94 за N 185/94-ВР, покладається на комiтента.

     Крiм того, комiтент визначається як експортер чи iмпортер, тодi як комiсiонер визначається лише як особа, вiдповiдальна за фiнансове врегулювання, що пiдтверджується первинними документами, зокрема вантажними митними декларацiями, якi засвiдчують факт здiйснення зазначених операцiй i оформляються згiдно з Порядком заповнення граф вантажної митної декларацiї вiдповiдно до митних режимiв експорту, iмпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгiвлi, затвердженого наказом Державної митної служби України вiд 30.06.98 за N 380 та зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України вiд 22.07.98 за N 469/2909.

     Так, зазначеним Порядком передбачається, що у графi 2 "Вiдправник" декларацiї зазначаються вiдомостi про вiдправника вiдповiдно до умов зовнiшньоекономiчного договору, контракту, яким є комiтент - при митному оформленнi товарiв, в той же час вiдправник може бути не зазначений безпосередньо у зовнiшньоекономiчному договорi.

     У графi 9 особою, вiдповiдальною за фiнансове врегулювання, зазначаються вiдповiдно до Iнструкцiї вiдомостi про вiтчизняну особу, що уклала зовнiшньоекономiчний договiр на вiдшкодувальнiй основi: українського суб'єкта ЗЕД, який є стороною зовнiшньоекономiчного договору, зокрема комiсiонера - при митному оформленнi товарiв за договорами комiсiї.

     При проведеннi зазначених зовнiшньоекономiчних операцiй продаж товарiв, в тому числi на експорт, за договорами комiсiї здiйснюється комiтентом, зважаючи на його право власностi на цi товари i при цьому комiсiонер є лише посередником постанови Правлiння НБУ "Про розрахунки мiж резидентами за векселями, вираженими в iноземнiй валютi" вiд 14.06.99 за N 285.

     Враховуючи вищевикладене, вiдповiдальнiсть, що передбачена статтею 4 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" вiд 23.09.94 N 185/94-ВР при виконаннi зовнiшньоекономiчних договорiв комiсiї за порушення термiнiв розрахункiв, встановлених статтями 1, 2 цього Закону, покладається на сторону договору, яка є експортером чи iмпортером товарiв, тобто комiтента.

Заступник Голови ДПА України

I. Кальнiченко