ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА ПIДПРИЄМНИЦТВА

РIШЕННЯ

вiд 23 лютого 2001 року N 17-107/02


Про необхiднiсть усунення порушень вимог Указу Президента України вiд 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi" Державним комiтетом стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї України, Державною митною службою України

     На виконання Указу Президента України вiд 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi", здiйснюючи аналiз нормативно-правових актiв центральних органiв виконавчої влади, з метою усунення надмiрного та необґрунтованого державного втручання у пiдприємницьку дiяльнiсть Державний комiтет України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва встановив:

     Державний комiтет стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї України та Державна митна служба України видали наказ вiд 07.12.2000 N 701/701 "Щодо Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi" (далi - Наказ).

     Вiдповiдно до преамбули Наказу вiн виданий на виконання постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672 "Про внесення змiн до пункту 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi".

     Всупереч вимозi пункту 2 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672, вiдповiдно до якої Держстандарт України i Держмитслужба України повиннi були в мiсячний термiн привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цiєю постановою, зазначенi центральнi органи виконавчої влади видали новий нормативно-правовий акт, норми якого не узгоджуються iз законодавством України, призводять до створення перешкод у здiйсненнi пiдприємницької дiяльностi та порушують послiдовнiсть нормативно-правового регулювання пiдприємницької дiяльностi.

     Згiдно з абзацами 6 та 7 пункту 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.11.97 N 1211 (до внесення змiн до цього Порядку постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672), дiя сертифiката вiдповiдностi товару (продукцiї) (свiдоцтва про визнання iноземного сертифiката) або його копiї поширювалася, зокрема, на:

     товари (продукцiю), що надсилаються на адресу одного одержувача за одним товарно-транспортним документом (накладною, коносаментом тощо);

     товари (продукцiю), що надходять на станцiю призначення одночасно в одному вiдправленнi, на адресу одного вантажоодержувача, вiд одного вантажовiдправника, з однiєї станцiї вiдправлення.

     Вiдповiдно до зазначених положень Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, у випадку надсилання на адресу одного одержувача партiї iмпортних товарiв (продукцiї) за одним товарно-транспортним документом дiя сертифiката вiдповiдностi (свiдоцтва про визнання iноземного сертифiката) поширювалася лише на зазначену партiю товарiв (продукцiї). Тобто для митного оформлення кiлькох партiй iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi та надсилаються на адресу одного одержувача за рiзними товарно-транспортними документами, необхiдно було одержувати сертифiкат вiдповiдностi на кожну таку партiю товарiв (продукцiї) навiть у випадку, коли назва, тип, вид, марка та виробник товарiв (продукцiї) кожної партiї спiвпадали.

     Оскiльки здiйснення сертифiкацiї (визнання iноземного сертифiката вiдповiдностi) кожної партiї iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi та у яких спiвпадали назва, тип, вид, марка та виробник, було недоцiльним та призводило до значних витрат суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, Кабiнет Мiнiстрiв України видав постанову вiд 08.11.2000 N 1672 "Про внесення змiн до пункту 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi".

     Згiдно з пунктом 1 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672 абзаци 6 та 7 пункту 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.11.97 N 1211, були замiненi новим абзацом 6 такого змiсту:

     "усi партiї товару (продукцiї), що надходять (надсилаються) на адресу одного одержувача протягом усього термiну дiї такого сертифiката (свiдоцтва), якщо назва, тип, вид, марка та виробник цього товару (продукцiї) вiдповiдають назвi, типу, виду, марцi та виробнику, зазначеним у сертифiкатi (свiдоцтвi)".

     Отже, з моменту набрання чинностi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672 (з 11.11.2000) була скасована вимога щодо обов'язкового одержання сертифiката вiдповiдностi на кожну партiю iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi i у яких спiвпадає назва, тип, вид, марка та виробник.

     Проте видання Наказу призвело до суттєвого обмеження прав суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi на здiйснення митного оформлення партiй iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, встановлених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672.

     1. В пунктi 2 Наказу встановлюється, що у випадку, коли в сертифiкатi, виданому на iм'я виробника (одержувача), зазначено термiн серiйного випуску товару (продукцiї), то протягом термiну чинностi сертифiката його дiя поширюється на всi партiї товару (продукцiї), якщо назва, тип, вид, марка та виробник, зазначенi в сертифiкатi, вiдповiдають назвi, типу, виду, марцi та виробнику цього товару (продукцiї), зазначеним у супровiдних документах (накладна, коносамент, CMR, iнвойс тощо).

     Порядок, встановлений в пунктi 2 Наказу, повинен вiдповiдати порядковi, визначеному в пунктi 1 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672.

     Однак можна зробити висновок, що норма, викладена в пунктi 2 Наказу, застосовується лише у випадку, коли в сертифiкатi вiдповiдностi (в свiдоцтвi про визнання iноземного сертифiката) зазначається термiн серiйного випуску товару (продукцiї), на який виданий такий сертифiкат (свiдоцтво).

     Разом з тим в пунктi 1 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672 поширення дiї сертифiката вiдповiдностi (свiдоцтва про визнання iноземного сертифiката) на всi партiї iмпортних товарiв (продукцiї), у яких спiвпадає назва, тип, вид, марка та виробник, не обумовлено необхiднiстю зазначати в такому сертифiкатi (свiдоцтвi) термiн серiйного випуску товару (продукцiї).

     До того ж є незрозумiлою доцiльнiсть зазначення в сертифiкатi вiдповiдностi (свiдоцтвi про визнання iноземного сертифiката) термiну серiйного випуску продукцiї товару (продукцiї), оскiльки митне оформлення чи неоформлення iмпортних товарiв (продукцiї) залежить вiд термiну дiї такого сертифiката (свiдоцтва), а не вiд термiну серiйного випуску товару (продукцiї).

     Також є незрозумiлим, чи в сертифiкатi вiдповiдностi (свiдоцтвi про визнання iноземного сертифiката) повинен бути визначений термiн серiйного випуску саме цього товару (продукцiї) на момент одержання такого сертифiката (свiдоцтва), чи повинен бути зазначений повний термiн серiйного випуску товару (продукцiї) до моменту припинення його виробництва. В обох зазначених випадках досить складно, а в певних випадках практично неможливо (наприклад, у випадку видачi сертифiката (свiдоцтва) на iм'я одержувача iмпортних товарiв) визначити термiн серiйного випуску товару (продукцiї).

     Крiм того, форми бланкiв сертифiката вiдповiдностi та свiдоцтва про визнання iноземного сертифiката, що наведенi в Додатку А (обов'язковий) до ДСТУ 3498-96 "Система сертифiкацiї УкрСЕПРО. Бланки документiв. Форма та опис", не мiстять такої графи, як "термiн серiйного випуску товару (продукцiї)".

     Таким чином, можна зробити висновок про те, що норма пункту 2 Наказу може застосовуватися лише в певних, а не в усiх випадках митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї). Це суперечить абзацу 6 пункту 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, якому i повинен вiдповiдати пункт 2 Наказу.

     2. В пунктi 3 Наказу зазначається, що у випадку, коли в сертифiкатi, виданому на iм'я виробника (одержувача) зазначено iнформацiю про конкретну сертифiковану партiю товару, то дiя сертифiката поширюється тiльки на цю партiю товару (продукцiї), з указаними в сертифiкатi назвою, типом, видом, маркою, розмiром та супровiдними документами (накладна, коносамент, CMR, iнвойс тощо).

     Однак в пунктi 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.11.97 N 1211 (iз змiнами, внесеними постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672), не передбачений випадок, коли дiя сертифiката вiдповiдностi (свiдоцтва про визнання iноземного сертифiката) поширюється лише на конкретну партiю iмпортних товарiв (продукцiї), а не на всi партiї однакових товарiв (продукцiї), що надходять (надсилаються) на адресу одного одержувача протягом термiну дiї такого сертифiката (свiдоцтва).

     Таким чином, пунктами 2 та 3 Наказу фактично встановленi два можливi варiанти поширення дiї сертифiката вiдповiдностi (свiдоцтва про визнання iноземного сертифiката) на iмпортнi товари (продукцiю), що надходять (надсилаються) на адресу одного одержувача, тодi як в абзацi 6 пункту 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.11.97 N 1211 (iз змiнами, внесеними постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672), визначений лише один варiант.

     3. В пунктi 1 Наказу встановлюється, що пiдставою для митного оформлення товару (продукцiї), що пiдлягає обов'язковiй сертифiкацiї, для вiльного використання на митнiй територiї України є сертифiкат вiдповiдностi товару (продукцiї) або його копiя, або свiдоцтво про визнання iноземного сертифiката або його копiя (далi - сертифiкат), виданi Державним комiтетом стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї України або уповноваженим ним органом iз сертифiкацiї.

     Ця норма Наказу не узгоджується з абзацами 1 - 4 пункту 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.11.97 (iз змiнами та доповненнями), вiдповiдно до яких пiдставою митного оформлення товару (продукцiї) для вiльного використання на митнiй територiї України є:

     сертифiкат вiдповiдностi товару (продукцiї) або його копiя, виданi Держстандартом або уповноваженим ним органом сертифiкацiї;

     свiдоцтво про визнання iноземного сертифiката або його копiя, виданi Держстандартом або уповноваженим ним органом сертифiкацiї;

     наявнiсть товару (продукцiї) в Єдиному реєстрi сертифiкованої в Українi продукцiї.

     В частинах другiй та третiй статтi 18 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.05.93 N 46-93 "Про стандартизацiю i сертифiкацiю" (iз змiнами та доповненнями) також визначено, що Державний комiтет України по стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї на пiдставi виданих сертифiкатiв вiдповiдностi або свiдоцтв про визнання iноземного сертифiката включає сертифiковану продукцiю до Єдиного реєстру сертифiкованої в Українi продукцiї. Органи митного контролю здiйснюють митне оформлення iмпортних товарiв на пiдставi зазначеного Єдиного реєстру в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Тобто пункт 1 Наказу обмежує перелiк пiдстав митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, визначений актами законодавства вищої юридичної сили.

     4. Виконання вимог Наказу може призвести до того, що норма пункту 2 Наказу буде застосовуватися на практицi в обмежених випадках через те, що застосування цiєї норми обумовлене наявнiстю в сертифiкатi вiдповiдностi (свiдоцтвi про визнання iноземного сертифiката) термiну серiйного випуску товару (продукцiї).

     Разом з тим вiдповiдно до пункту 3 Наказу при митному оформленнi партiї iмпортних товарiв (продукцiї) iснує можливiсть поширення дiї сертифiката вiдповiдностi (свiдоцтва про визнання iноземного сертифiката) лише на конкретну партiю товарiв (продукцiї), що фактично є вiдновленням дiї пункту 3 Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.11.97 N 1211, в редакцiї до внесення змiн постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672.

     Така ситуацiя призвела до того, що пiсля затвердження Кабiнетом Мiнiстрiв України постанови вiд 08.11.2000 N 1672 порядок митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi, не змiнився, хоча положення зазначеної постанови Кабiнету Мiнiстрiв України були спрямованi якраз на спрощення такого порядку. Це пiдтверджується скаргами пiдприємцiв, зокрема, Ради пiдприємцiв при Кабiнетi Мiнiстрiв України, що надходять на адресу Держпiдприємництва.

     Необхiднiсть одержання сертифiката вiдповiдностi (свiдоцтва про визнання iноземного сертифiката) на кожну партiю iмпортних товарiв (продукцiї) призведе до зростання витрат пiдприємцiв на проведення сертифiкацiї i, вiдповiдно, до збiльшення собiвартостi та споживчих цiн на зазначенi товари (продукцiю).

     До того ж реалiзацiя норм Наказу може призвести до довiльного тлумачення змiсту пункту 1 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.11.2000 N 1672 посадовими особами Держстандарту України та Держмитслужби України, спiвробiтниками органiв сертифiкацiї.

     Виконання вимог Наказу призводить до створення перешкод для здiйснення процедури митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї). Це суперечить статтi 1 Указу Президента України вiд 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi", згiдно з якою одним iз заходiв з дерегулювання пiдприємницької дiяльностi визначається спрощення процедури митного оформлення вантажiв при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiй.

     Крiм того, видання Наказу є порушенням статтi 1 Указу Президента України вiд 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi", згiдно з якою одним iз заходiв з дерегулювання є забезпечення послiдовностi та стабiльностi нормативно-правового регулювання пiдприємницької дiяльностi, а також статтi 3 Указу Президента України вiд 22.01.2000 N 89/2000 "Про запровадження єдиної державної регуляторної полiтики у сферi пiдприємництва", вiдповiдно до якої одним з основних принципiв впорядкування нормативного регулювання пiдприємницької дiяльностi є системнiсть, послiдовнiсть та координованiсть дiй щодо розроблення, видання та виконання регуляторних актiв.

     У зв'язку з виявленням положень, що не узгоджуються iз законодавством України, призводять до створення перешкод у здiйсненнi пiдприємницької дiяльностi та порушують послiдовнiсть нормативно-правового регулювання пiдприємницької дiяльностi, Державний комiтет України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва ВИРIШИВ:

     Запропонувати Державному комiтету стандартизацiї, метрологiї та сертифiкацiї України, Державнiй митнiй службi України скасувати наказ вiд 07.12.2000 N 701/701 "Щодо Порядку митного оформлення iмпортних товарiв (продукцiї), що пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi".

     Рiшення Державного комiтету України з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва щодо усунення обмежень, якi стримують розвиток пiдприємницької дiяльностi, є обов'язковим для виконання.

Голова О. Кужель
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.