КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Грецької Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на майно

Уряд України i Уряд Грецької Республiки,

бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на майно

i пiдтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економiчних стосункiв,

домовились про таке:

Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i на майно, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв чи мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на доходи i на майно вважаються всi податки, що стягуються iз загальної суми доходу чи загальної вартостi майна або з елементiв доходу або майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, а також податки, що стягуються з прибуткiв вiд приросту майна.

3. Iснуючими податками, на якi поширюється Конвенцiя, зокрема, є:

(a) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств; i

(ii) прибутковий податок з громадян;

(надалi - "український податок");

(b) у Грецькiй Республiцi:

(i) податок на доход i капiтал фiзичних осiб;

(ii) податок на доход i капiтал юридичних осiб;

(надалi - "грецький податок").

4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi по сутi податки, якi будуть стягуватись пiсля дати пiдписання Конвенцiї в доповнення або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлять один одного про будь-якi iстотнi змiни, якi вiдбулись в їх вiдповiдних податкових законах.

Стаття 3
Загальнi визначення

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше:

(a) термiн "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають, залежно вiд контексту, Україну або Грецьку Республiку;

(b) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку територiю за межами територiального моря України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена, як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна i надр та їх природних ресурсiв;

(c) термiн "Грецька Республiка" означає територiю Грецької Республiки i частину морського дна та надр Середземного моря, на яку розповсюджуються сувереннi права Грецької Республiки, вiдповiдно до мiжнародного права;

(d) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) всi фiзичнi особи, що мають громадянство Договiрної Держави;

(ii) всi юридичнi особи, товариства та асоцiацiї, що одержали такий статус на пiдставi чинного законодавства Договiрної Держави;

(e) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб;

(f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

(g) термiн "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

(h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, за винятком тих випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в Договiрнiй Державi;

(i) термiн "компетентний орган" означає:

(i) стосовно України, Державну податкову адмiнiстрацiю України або її повноважного представника; i

(ii) стосовно Грецької Республiки, Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника.

2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у нiй, буде мати те значення, яке вiн має за законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.

Стаття 4
Резидент

1. В цiлях цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi постiйного мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця знаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю. Але цей термiн не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки на пiдставi одержання доходiв з джерел в цiй Державi або стосовно майна, що в нiй знаходиться.

2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

(a) вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло; якщо вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло в обох Договiрних Державах, вона вважається резидентом Договiрної Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

(b) якщо Договiрна Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла у своєму розпорядженнi в жоднiй з Договiрних Держав, вона вважається резидентом Договiрної Держави, де вона звичайно проживає;

(c) якщо вона звичайно проживає в обох Договiрних Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є;

(d) якщо вона є нацiональною особою обох Договiрних Держав, або якщо вона не є нацiональною особою жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.

3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона буде вважатися резидентом тiєї Договiрної Держави, де мiститься її фактичний керiвний орган.

Стаття 5
Постiйне представництво

1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво" зокрема включає:

(a) мiсце управлiння;

(b) вiддiлення;

(d) фабрику;

(e) майстерню;

(f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

(g) установку або споруду, що використовується для розвiдки природних ресурсiв;

(h) склад або iншу споруду, що використовується як торговельна точка.

3. Будiвельний майданчик або монтажний, або складальний об'єкт вважаються постiйним представництвом лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.

4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

(a) використання споруд виключно з метою зберiгання або демонстрацiї, або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

(b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або поставки;

(d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

(e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi пiдготовчого чи допомiжного характеру;

(f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд (a) до (e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства або утримує в цiй Державi запаси товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв або виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво в цiй Договiрнiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.

6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише тому, що воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй Договiрнiй Державi через брокера, генерального комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної пiдприємницької дiяльностi.

7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави, або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Договiрнiй Державi (через постiйне представництво або iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), розташованого в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" матиме те значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй мiститься майно, що розглядається. Цей термiн в будь-якому випадку включатиме майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, якi використовуються в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв. Морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 будуть застосовуватись до доходiв, що одержуються вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

4. Положення пунктiв 1 i 3 будуть застосовуватись також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване

в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватись в другiй Договiрнiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, незалежно вiд того, чи понесенi цi витрати у Договiрнiй Державi, де розташоване постiйне представництво, чи за її межами. Однак таке вирахування не дозволяється по вiдношенню до будь-яких сум, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або будь-якому його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану головним офiсом або iншим пiдроздiлом пiдприємства постiйному представництву.

4. В мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що вiдноситься до постiйного представництва на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 цiєї статтi не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Морський i повiтряний транспорт

1. Прибуток (доход), що одержується вiд експлуатацiї морських суден, зайнятих у мiжнародних перевезеннях, оподатковується тiльки в Договiрнiй Державi, в якiй морськi судна зареєстрованi або яке забезпечило їх документами.

2. З урахуванням положень пункту 1, прибуток, що одержується пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морського судна у мiжнародних перевезеннях, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

3. Прибуток, що одержується пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

4. Положення пунктiв 1, 2 i 3 застосовуються також до прибутку вiд участi в пулi, спiльному пiдприємствi або в мiжнароднiй органiзацiї по експлуатацiї транспортних засобiв.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

1. У випадку, коли:

(a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

(b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави,

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних чи фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який прибуток, який був би нарахований одному з пiдприємств, якби не iснувало цих умов, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибуток пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Договiрнiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Договiрної Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Договiрна Держава повинна зробити вiдповiднi поправки в сумi податку, що стягується з цих прибуткiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

(a) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства), яка є власником принаймнi 25 процентiв капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

(b) 10 процентiв загальної суми дивiдендiв в усiх iнших випадках.

Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування таких обмежень. Положення цього пункту не впливають на оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.

3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй, акцiй засновникiв чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Договiрної Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, одержує прибуток або доход з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв з дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Договiрної Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Договiрнiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо сплаченi дивiденди або нерозподiлений прибуток складаються повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 11
Проценти

1. Проценти, що виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування таких обмежень.

3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi, будуть звiльнятися вiд оподаткування у цiй Державi, якщо:

a) платником процентiв є ця Договiрна Держава або її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, або мiсцевий орган влади; або

b) проценти сплачуються другiй Договiрнiй Державi або її полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади, або будь-якому агентству або органу (включаючи фiнансовi установи), якi є повною власнiстю цiєї другої Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади; або

c) проценти сплачуються будь-якому iншому агентству або органу (включаючи фiнансовi установи) за позику, яку було зроблено на виконання угоди, укладеної мiж Урядами Договiрних Держав.

4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема, доход вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй або боргових зобов'язань.

5. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо борговi зобов'язання, стосовно яких сплачуються проценти, були створенi або переданi головним чином з метою отримання переваг цiєї статтi, а не для законних комерцiйних цiлей. У такому випадку такi платежi будуть оподатковуватися вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя.

Стаття 12
Роялтi

1. Роялтi, якi виникають в Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Договiрної Держави, але якщо одержувачем є фактичний власник роялтi, то податок, що визначається таким чином, не повинен перевищувати 10 процентiв загальної суми роялтi.

Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють спосiб застосування таких обмежень.

3. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права використання авторських прав на будь-якi твори лiтератури, мистецтва або науки (включаючи кiнематографiчнi фiльми, будь-якi фiльми або плiвки для радiомовлення або телебачення), на будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, схему, таємну формулу або процес, або за використання, або за надання права використання промислового, комерцiйного або наукового обладнання, або за iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, що є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Договiрнiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.

5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є сама ця Договiрна Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, мiсцевий орган влади або резидент цiєї Договiрної Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо права або власнiсть, з яких виникають роялтi, були створенi або переданi головним чином з метою отримання переваг цiєї статтi, а не для законних комерцiйних цiлей. У такому випадку такi платежi будуть оподатковуватися вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчужування майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке перебуває у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Доходи вiд вiдчужування акцiй компанiї або процентiв у товариствi, майно яких складається прямо або посередньо головним чином з нерухомого майна, що знаходиться в Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй Договiрнiй Державi.

3. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що складає частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або вiд рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

4. Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, в якiй прибуток вiд таких морських або повiтряних суден оподатковується вiдповiдно до положень статтi 8.

5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йде мова у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно, при умовi, що цi доходи пiдлягають оподаткуванню в цiй Договiрнiй Державi. У противному разi доходи можуть оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

1. Доход, що одержується резидентом Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi, за винятком випадку, коли вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення своєї дiяльностi. Якщо у нього є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Договiрнiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

1. З урахуванням положень статей 16, 18, 19 i 20 жалування, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержана в зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, яка здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

a) одержувач перебуває в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, що починається або закiнчується у даному податковому роцi; i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Договiрної Держави; i

c) витрати по сплатi винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база, якi наймач має в другiй Договiрнiй Державi.

3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi винагорода, що одержується у зв'язку з роботою за наймом, яка здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях, може оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй прибуток вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден оподатковується вiдповiдно до положень статтi 8.

Стаття 16
Гонорари директорiв

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або у якостi спортсмена вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, вказаний у цiй статтi, буде звiльнений вiд оподаткування в Договiрнiй Державi, в якiй дiяльнiсть працiвника мистецтв або спортсмена здiйснюється, якщо ця дiяльнiсть суттєвою мiрою фiнансується за рахунок суспiльних фондiв обох Договiрних Держав, або якщо ця дiяльнiсть виконується на пiдставi угоди про культурне спiвробiтництво, укладеної мiж Договiрними Державами.

Стаття 18
Пенсiї

1. З урахуванням положень пункту 2 статтi 19, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, що сплачуються резиденту Договiрної Держави за роботу за наймом у минулому, i будь-якi аннуїтети, сплачуванi такому резиденту, будуть оподатковуватись тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

2. Термiн "аннуїтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час пiд час її життя або протягом визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язанням зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

Стаття 19
Державна служба

1. a) Винагорода, iнша нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Договiрної Держави або пiдроздiлу, або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

b) Однак, така винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Договiрнiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Договiрної Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї Договiрної Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Договiрної Держави тiльки з метою здiйснення служби.

2. a) Будь-яка пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Договiрної Держави, або пiдроздiлу або органу влади, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

b) Однак така пенсiя буде оподатковуватись тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Договiрної Держави.

3. Положення статей 15, 16 i 18 будуть застосовуватись до винагород i пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку iз здiйсненням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Професори i студенти

1. Платежi, одержуванi студентом або практикантом, який є або був безпосередньо до приїзду в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в першiй згаданiй Договiрнiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Договiрної Держави.

2. Винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави за науковi заняття або науковi дослiди на високому рiвнi або за викладання на протязi перiоду тимчасової резиденцiї, що не перевищує два роки, в унiверситетi, науково-дослiдному iнститутi або в iншому подiбному закладi найвищої або вищої освiти в iншiй Договiрнiй Державi, не оподатковуються в цiй iншiй Договiрнiй Державi.

3. Доход, одержаний студентом чи стажувальником за свою дiяльнiсть у Договiрнiй Державi, в якiй вiн перебуває виключно з метою одержання освiти чи навчання, що проходить у курсi одержання освiти чи навчання, не буде пiдлягати оподаткуванню у цiй Договiрнiй Державi протягом перiоду, необхiдного для завершення його освiти чи навчання. У будь-якому випадку цей перiод часу не повинен перевищувати три роки для студента i два роки для стажувальника.

Стаття 21
Iншi доходи

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано доход, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку застосовуються положення статтi 7 або статтi 14 залежно вiд обставин.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, види доходiв резидента Договiрної Держави, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї i якi виникають у другiй Договiрнiй Державi, можуть також оподатковуватися у цiй другiй Державi.

Стаття 22
Майно

1. Майно, представлене нерухомим майном, про яке йдеться в статтi 6, що є власнiстю резидента Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступною резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки в Договiрнiй Державi, в якiй прибуток вiд таких морських або повiтряних суден оподатковується вiдповiдно до положень статтi 8.

4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Договiрнiй Державi.

Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування

1. З урахуванням положень законодавства України, що стосуються усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв, сплачених на територiї за межами України (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на грецький податок, що сплачується за законодавством Грецької Республiки та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходу або майна з джерел у Грецiї, буде робитися знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється грецький податок.

2. З урахуванням положень законодавства Грецької Республiки, що стосуються усунення подвiйного оподаткування стосовно податкiв, сплачених на територiї за межами Грецької Республiки (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на український податок, що сплачується за законодавством України та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходу або майна з джерел в Українi, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти грецького податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.

3. Такi вирахування у будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або майна, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, що можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi в залежностi вiд обставин.

4. Для цiлей пунктiв 1 i 2, доход та прирiст вартостi майна, що належать резиденту Договiрної Держави, якi оподатковуються в другiй Договiрнiй Державi у вiдповiдностi з цiєю Конвенцiєю, вважаються такими, що виникають iз джерел у цiй другiй Договiрнiй Державi.

5. У випадку дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом України, компанiї, яка є резидентом Грецiї, залiк повинен брати до уваги (додатково до будь-якого податку, що зараховується вiдповiдно до положень пункту 3) податок, що сплачується компанiєю, яка розподiляє прибуток, вiдносно прибутку, з якого такi дивiденди сплачуються.

6. Якщо вiдповiдно до законодавства України звiльнення вiд оподаткування або зменшення податкiв, на якi поширюється дiя Конвенцiї, надається з метою стимулювання економiчного розвитку в цiй Державi, податок, який сплачувався б за вiдсутностi такого звiльнення або зменшення, буде розглядатися як сплачений для цiлей пункту 3.

7. Якщо резидент Грецiї одержує доход, який вiдповiдно до положень статтi 7 або статтi 14 Конвенцiї може оподатковуватись податком в Українi, але згiдно з законодавством України в нiй надається звiльнення вiд податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, то такий доход не буде оподатковуватися в Грецiї.

Стаття 24
Недискримiнацiя

1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Договiрної Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незалежно вiд положень статтi 1, до осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї Договiрної Держави за тих же умов.

3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Договiрнiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.

4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пунктiв 7 i 8 статтi 11 або пунктiв 6 i 7 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства, будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Договiрної Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi для цiлей визначення оподатковуваного майна цього пiдприємства пiдлягати вирахуванню за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Договiрної Держави.

5. Пiдприємства Договiрної Держави, майно яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або декiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

6. Нiщо в цiй статтi не буде мати тлумачення, як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати особi, що не є резидентом цiєї Договiрної Держави будь-яких персональних звiльнень, пiльг i вирахувань для податкових цiлей, якi надаються особам, що є її власними резидентами.

7. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя.

Стаття 25
Процедура взаємного узгодження

1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незважаючи на засоби захисту, передбаченi нацiональним законодавством цих Договiрних Держав, подати свiй випадок до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Справа повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї.

2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн вважатиме заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе прийти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї. Будь-яка досягнута домовленiсть повинна виконуватись незалежно вiд будь-яких обмежень часу, передбачених внутрiшнiм законодавством Договiрних Держав.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Якщо для досягнення згоди доцiльно органiзувати усний обмiн думками, такий обмiн може вiдбутися у рамках засiдання комiсiї, яка складається з представникiв компетентних органiв Договiрних Держав.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, що стосується виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав стосовно податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою доки оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї, зокрема, щоб попереджувати ухилення вiд податкiв i полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, буде вважатися конфiденцiйною таким же чином, як i iнформацiя, що одержана у межах нацiонального законодавства цiєї Договiрної Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), якi займаються оцiнкою або стягненням, примусовим стягненням або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю лише для таких цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi судових рiшень.

Компетентнi органи шляхом консультацiй будуть розвивати вiдповiднi умови, методи та технiку, що стосуються справ, щодо яких такий обмiн iнформацiєю може бути зроблений, включаючи, якщо необхiдно, обмiн iнформацiєю, яка стосується податкових ухилень.

2. У жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують Договiрну Державу:

a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що протирiчать законодавству або адмiнiстративнiй практицi будь-якої з Договiрних Держав;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi адмiнiстративної практики будь-якої Договiрної Держави;

c) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi.

Стаття 27
Стягнення податкових зобов'язань

1. Договiрнi Держави погоджуються надавати згiдно з вiдповiдними правилами їх вiдповiдних внутрiшнiх законiв i нормативних документiв взаємне сприяння у справляннi податкiв, про якi йдеться в цiй Конвенцiї, а також будь-яких процентiв, витрат, додаткових податкiв, сум, що справляються разом з податками, та пенi адмiнiстративного характеру у зв'язку з такими податками, що надалi згадуються як "податковi зобов'язання".

2. Для цiлей цiєї статтi:

a) термiн "Держава, яка запитує" означає Договiрну Державу, що робить запит про сприяння у стягненнi податкових зобов'язань;

b) термiн "Держава, до якої звертаються" означає Договiрну Державу, до якої подають запит про сприяння у стягненнi податкових зобов'язань.

3. Держава, до якої звертаються, за проханням Держави, яка запитує, займається стягненням податкових зобов'язань вiд iменi Держави, яка запитує, вiдповiдно до правил, що застосовуються при стягненнi її власних податкових зобов'язань. Згаданому податковому зобов'язанню, яке прийняте для стягнення Державою, до якої звертаються, не буде надаватися перевага у Державi, до якої звертаються, i до цiєї Держави не будуть пред'являтися вимоги щодо застосування примусових (силових, консервативних або адмiнiстративних) заходiв, передбачених законодавством та нормативними документами Держави, яка запитує.

4. Запит про сприяння у вiдношеннi податкових зобов'язань повинен мiстити повну iнформацiю стосовно iдентифiкацiї боржника, характеру i суми заборгованостi та повинен супроводжуватися:

a) заявою про те, що податкове зобов'язання стосується податку, на який поширюється Конвенцiя, якщо таке зобов'язання дiйсно iснує i не спростовується або не може бути спростоване;

b) офiцiйним екземпляром документа, що дозволяє здiйснення примусових заходiв у Державi, яка запитує. Згаданий документ повинен точно вказувати (a) (метод сплати податкового зобов'язання) та (b) точну дату можливого здiйснення примусових заходiв, а також точну дату закiнчення права стягнення податкового зобов'язання згiдно з обмежувальними правилами Держави, яка запитує.

5. Суми, що пiдлягають сплатi, повиннi бути вказанi як у валютi Держави, яка запитує, так i у валютi Держави, до якої звертаються. У вiдношеннi курсу обмiну валют до уваги повинна прийматися ставка продажу валюти при обмiнi, що дiє на день пiдписання запиту. Стягнення податкового зобов'язання здiйснюється у валютi Держави, до якої звертаються.

6. Документ, що дозволяє примусове стягнення податкового зобов'язання, повинен, згiдно з чинними положеннями Держави, яка запитує, прийматися, визнаватися, доповнюватися або замiнюватися в найкоротший можливий строк пiсля дати одержання запиту про сприяння документом, що дозволяє примусове стягнення податкового зобов'язання, Держави, до якої звертаються.

7. Запити про сприяння i документи, що до них додаються, повиннi супроводжуватися перекладом офiцiйною мовою Держави, до якої звертаються, або тiєю мовою, про яку домовляться Договiрнi Держави.

8. Питання, що стосуються обмежувальних перiодiв, будуть регулюватися виключно внутрiшнiм законодавством Держави, яка запитує. Дiяльнiсть щодо стягнення податкових зобов'язань, яка здiйснюється Державою, до якої звертаються, i яка згiдно з законодавством цiєї Держави призупиняє або перериває обмежувальний перiод, буде мати той же ефект i в Державi, яка запитує. Держава, до якої звертаються, повiдомляє Державу, яка запитує, про заходи, вжитi у вiдношеннi призупинення або переривання обмежувального перiоду.

9. На Державу, до якої звертаються, не накладається зобов'язання виконувати запити про сприяння у стягненнi податкових зобов'язань, якщо Держава, яка запитує, не вичерпала на своїй територiї всi засоби щодо вiдшкодування своїх податкових зобов'язань, про якi йде мова у запитi про сприяння.

10. Податковi зобов'язання, у стягненнi яких надається сприяння на прохання Держави, яка запитує, мають такi ж переваги як i аналогiчнi заборгованостi Держави, до якої звертаються.

11. Компетентнi органи Договiрних Держав будуть вступати у контакт одна з одною для визначення процедури переказу сум, зiбраних Державою, до якої звертаються, вiд iменi Держави, яка запитує, в ходi якої повiдомляються рахунки депозитiв вiдшкодованих податкових зобов'язань на пiдставi надання запиту.

12. Збори за простроченi платежi, що стягуються згiдно з законодавством Держави, до якої звертаються, будуть вiдноситись до Держави, яка запитує. Однак, будь-якi звичайнi i надзвичайнi витрати, що понесенi Договiрною Державою в ходi надання сприяння у стягненнi податкових зобов'язань, повиннi нестись Державою, до якої звертаються.

Стаття 28
Члени дипломатичних мiсiй i консульських постiв

Нiщо у цiй Конвенцiї не буде впливати на податковi привiлеї членiв дипломатичних представництв або консульських постiв, наданих за загальними нормами мiжнародного права або вiдповiдно до положень спецiальних угод.

Стаття 29
Набуття чинностi

1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить iншу по дипломатичних каналах про завершення внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Конвенцiя набуває чинностi у день одержання останнього такого повiдомлення.

2. Положення Конвенцiї будуть застосовуватись:

a) стосовно податкiв, утриманих у джерела, щодо сум, якi сплачуються або кредитуються з або пiсля першого сiчня, наступного за датою набуття Конвенцiєю чинностi; i

b) стосовно iнших податкiв - за податковi перiоди, починаючи з або пiсля першого сiчня, наступного за датою набуття Конвенцiєю чинностi.

Стаття 30
Припинення дiї

Ця Конвенцiя є чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна з Договiрних Держав може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дня набуття Конвенцiєю чинностi.

У такому випадку Конвенцiя припиняє свою дiю:

a) стосовно податкiв, утриманих у джерела, щодо доходiв, якi сплачуються пiсля закiнчення календарного року, в якому одержано повiдомлення про припинення дiї; i

b) стосовно iнших податкiв, за податковi перiоди, що починаються пiсля закiнчення календарного року, в якому одержано повiдомлення про припинення дiї.

На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

Вчинено в м. Київ 6 листопада 2000 року, в двох примiрниках, кожний українською, грецькою та англiйською мовами, всi тексти є однаково аутентичними, у разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi, перевагу має текст, викладений англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Грецької Республiки