ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

вiд 05.05.2001 р.	N 2206/6/22-2216

     Державна податкова адмiнiстрацiя України розглянула лист стосовно надання роз'яснення щодо правомiрностi здiйснення розрахункiв резидентами України шляхом зарахування зустрiчних однорiдних вимог при виконаннi експортних та iмпортних контрактiв у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi i повiдомляє таке.

     Статтею 161 Цивiльного кодексу України, який є загальним законодавством, встановлено, що зобов'язання повиннi виконуватися належним чином i в установлений строк вiдповiдно до вказiвок закону, акта планування, договору, а при вiдсутностi таких вказiвок - вiдповiдно до вимог, що звичайно ставляться.

     Водночас зазначеним Кодексом (ст. 217) визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрiчної однорiдної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

     Разом з цим п. 4 ст. 218 ЦК передбачено недопустимiсть зарахування вимог у випадках, передбачених законом.

     Тобто нормами Цивiльного кодексу України передбачено обмеження можливостi здiйснювати припинення чи погашення зобов'язання шляхом зарахування зустрiчної однорiдної вимоги у випадках, якщо це протирiчить спецiальному законодавству, яким є, зокрема, валютне i до якого належать такi законодавчi акти, як Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання i валютного контролю", Закон України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" тощо.

     Згiдно з абзацом другим частини першої ст. 14 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" всi суб'єкти зовнiшньоекономiчної дiяльностi мають право самостiйно визначати форму розрахункiв щодо зовнiшньоекономiчних операцiй з-помiж тих, що не суперечать законам України та вiдповiдають мiжнародним правилам.

     Порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi при виконаннi суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi експортних та iмпортних договорiв (контрактiв) встановлено Законом України вiд 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi", нормами якого передбачено обов'язковiсть зарахування виручки резидентiв в iноземнiй валютi на їх валютнi рахунки в уповноважених банках у термiни, визначенi статтями 1 та 2 зазначеного Закону. Перевищення зазначених термiнiв потребує iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України.

     Вiдповiдно до ст. 4 цього Закону порушення резидентами термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка вiд суми неодержаної виручки (митної вартостi недопоставленої продукцiї) в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацiонального банку України на день виникнення заборгованостi. Державнi податковi iнспекцiї вправi за наслiдками документальних перевiрок безпосередньо стягувати з резидентiв пеню, передбачену цiєю статтею.

     Враховуючи викладене вище, застосування ст. 217 Цивiльного кодексу в частинi зарахування зустрiчної однорiдної вимоги як форми розрахункiв при здiйсненнi зовнiшньоекономiчних операцiй є таким, що протирiчить зазначеному вище валютному законодавству, яке обов'язкове для застосування у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi, в тому числi i при укладаннi зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв).

     Водночас слiд вiдзначити, що аналогiчна позицiя щодо застосування у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi такої форми розрахункiв як зарахування зустрiчної однорiдної вимоги викладена в оглядовому листi Вищого арбiтражного суду України вiд 22.09.2000 р. N 01-8/516, в якому вiдзначено, що вiдповiдальнiсть за порушення резидентами термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi", не ставиться названим Законом у залежнiсть вiд обраного сторонами порядку проведення розрахункiв, у тому числi й заснованих на залiку взаємної заборгованостi резидента i нерезидента, та листi Мiнiстерства юстицiї України вiд 27.03.2001 р. N 21-33-60.

Заступник Голови

I. Кальнiченко

"Бухгалтерiя", N 24/1, 11 червня 2001 р.