Підсумки тижня: митне законодавство, економіка
Бюро економічної безпеки: Президент України підписав Закон про БЕБ
22 березня Президент України підписав Закон України № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», який Верховна Рада ухвалила 28.01.2021 р.
Документ створює інституційні умови для захисту економічних процесів від тиску силових органів, що підтримується міжнародними партнерами України. Основною функцією БЕБ буде аналітична робота, а не силові повноваження. Бюро аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур.
БЕБ стане єдиним органом державної влади, відповідальним за боротьбу з економічними злочинами. Він отримає відповідні повноваження СБУ та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не так силовий, як аналітичний орган.
Як наслідок, СБУ втратить невластиві спецслужбам функції з розслідування злочинів щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки. Це дасть змогу СБУ сфокусуватися на виконанні завдань, які справді безпосередньо пов’язані з безпекою держави, з контррозвідувальною діяльністю у сфері економіки.
До повноважень Бюро віднесено такі види діяльності:
-
виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;
-
оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їхньої мінімізації та усунення;
-
надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов для створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;
-
забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;
-
збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їхньому виникненню в майбутньому;
-
планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;
-
виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;
-
складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності ухвалення ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.
Докладніше про підписаний Закон читай тут.
Трирівнева ТЦУ-структура: Мінфін завершив роботу над запровадженням
Мінфін завершив роботу над запровадженням трирівневої структури звітності з трансфертного ціноутворення. У межах імплементації положень кроку 13 Плану протидії BEPS Мінфіном запроваджено трирівневу структуру звітності з ТЦУ, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (Local file), глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (Master file) та звіт у розрізі країн (Country-by-Country Report).
Очікується, що запровадження зазначеної структури звітності дасть змогу ДПС отримувати комплексну інформацію щодо діяльності міжнародних груп компаній в розрізі конкретних юрисдикцій, а також здійснювати ефективний аналіз обсягів діяльності, структури операцій та специфіки діяльності міжнародних груп компаній для цілей контролю трансфертного ціноутворення.
Одночасно Мінфін нагадав, що подання платниками податків Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній вперше відбудеться щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports). Запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з ТЦУ (майстер-файлу) вперше варто очікувати також щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році. А ось вперше подати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній платникам податків доведеться у 2021 році за 2020 рік.
Докладніше про нову структуру звітності читайте у номері.
Митна реформа: Мінфін та Держмитслужба оприлюднили Перелік питань для тестування знань митного та антикорупційного законодавства
Мінфін разом з Держмитслужбою продовжують реалізацію експериментального проєкту щодо тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності. За поданням Робочої групи наказом Держмитслужби від 22.03.2021 р. № 192 було затверджено:
-
перелік питань для тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства;
-
тривалість кожного виду тестування та перерв між ними;
-
кількість питань для кожного виду тестування, які обираються для кожної посадової особи автоматично із загального переліку питань для відповідного виду тестування;
-
мінімально допустиму кількість балів, які повинні бути набрані для успішного проходження тестування;
-
кількість варіантів відповіді та спосіб оцінювання правильної відповіді для тестування;
-
рекомендації щодо тлумачення протоколів про проходження тестування на благонадійність;
-
порядок надання комісії з проведення тестування результатів тестування посадових осіб митних органів.
Ознайомитися з переліком питань для тестування рівня знань митного та антикорупційного законодавства, а також з іншою інформацію щодо проведення тестування можна за посиланням.