УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Держави Iзраїль з питань мореплавства i морських перевезень

(Угоду схвалено i подано на ратифiкацiю згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30 листопада 2001 року N 1616)

     Уряд України i Уряд Держави Iзраїль, (тут i далi - Договiрнi Сторони);

     бажаючи розвивати торговельне мореплавство мiж двома країнами на засадах рiвних прав i взаємної вигоди;

     з метою подальшого розвитку спiвробiтництва у сферi мореплавства; а також

     прагнучи поглиблення комерцiйних i економiчних вiдносин мiж двома країнами;

     погодились про таке:

Стаття 1

     У цiй Угодi:

     1. Термiн "судна" означає:

     а) торговельнi судна, пiд нацiональним прапором однiєї з Договiрних Сторiн, що зареєстрованi на територiї цiєї Договiрної Сторони i такi, що використовуються у мiжнародних морських перевезеннях;

     б) торговельнi судна третiх країн, чий прапор є прийнятним для iншої Договiрної Сторони, що керуються судноплавними пiдприємствами будь-якої Договiрної Сторони i що зазначенi у Додатку до цiєї Угоди, а також такi, що мають спецiальнi посвiдчення вiдповiдного компетентного органу.

     Договiрнi Сторони iнформують одна одну по дипломатичних каналах про будь-якi змiни у своїх вiдповiдних перелiках суден у Додатку.

     Цей термiн не включає вiйськовi судна та iншi судна некомерцiйного призначення.

     2. Термiн "члени екiпажу" означає капiтана та iнших осiб, що працюють або обслуговують на борту судна протягом рейсу, що мають посвiдчення вiдповiдно до Статтi 4 цiєї Угоди i прiзвища яких включенi до суднової ролi цього судна.

     3. Термiн "судноплавнi пiдприємства" означає комерцiйнi пiдприємства, зареєстрованi на територiї будь-якої Договiрної Сторони, якi мають своє мiсце здiйснення фактичного контролю i управлiння на територiї цiєї Договiрної Сторони, володiють судном i зайнятi у мiжнародних морських перевезеннях.

Стаття 2

     1. Кожна Договiрна Сторона гарантує суднам iншої Договiрної Сторони режим найбiльшого сприяння у вiдношеннi вiльного доступу в порти, сплачення портових зборiв, оподаткування, виконання митних, карантинних, швартовних, перешвартовних процедур, навантаження/розвантаження вантажiв, включаючи видання необхiдної вiдповiдної документацiї, посадки/висадки пасажирiв, а також постачання продуктiв харчування суднам, членам екiпажiв суден i пасажирам.

     2. Портовi споруди, включаючи споруди навiгацiйного призначення i лоцманська служба однiєї Договiрної Сторони будуть забезпечуватися для суден iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до режиму найбiльшого сприяння.

     3. Положення пункту 2 цiєї Статтi:

     а) не стосуються портiв, не вiдкритих для заходжень iноземних суден;

     б) не стосуються дiяльностi, зарезервованої кожною Договiрною Стороною для їх органiзацiй та пiдприємств, включаючи, зокрема, нацiональний каботаж та океанське рибальство;

     в) не стосуються правил щодо в'їзду та перебування iноземцiв.

Стаття 3

     1. Документи, що засвiдчують нацiональнiсть суден, обмiрнi свiдоцтва та iншi судновi документи, виданi або визнанi однiєю з Договiрних Сторiн, визнаються iншою Договiрною Стороною.

     2. Судна кожної з Договiрних Сторiн, забезпеченi обмiрними свiдоцтвами, виданими вiдповiдно до мiжнародної Конвенцiї про вимiр суднового тоннажу 1969 року, не пiдлягають повторному обмiровi тоннажу в портах iншої Договiрної Сторони.

Стаття 4

     1. Договiрнi Сторони визнають посвiдчення особи морякiв, якi виданi компетентними органами iншої Договiрної Сторони, i гарантують власникам таких посвiдчень права, якi передбаченi Конвенцiєю про полегшення мiжнародних морських перевезень (1965) i принципами Конвенцiї МОП N 108 (1958) про нацiональнi посвiдчення особи морякiв.

     Такими посвiдченнями особи є:

     - для членiв екiпажiв українських суден - Посвiдчення особи моряка або Паспорт моряка;

     - для членiв екiпажiв iзраїльських суден - Книжка моряка.

     2. Для членiв екiпажiв, якi є громадянами третiх країн i найнятi на судно однiєї Договiрної Сторони, чинними документами є документи морякiв, виданi вiдповiдними владами третiх країн, якщо згiдно з законодавством i чинними правилами iншої Договiрної Сторони вони є достатнiми для визнання як паспорт або документ, який його замiнює. Коли такi члени екiпажу знаходяться за межами своїх суден, вони також повиннi мати посвiдчення, що пiдтверджують їх роботу на борту судна.

     3. Договiрнi Сторони зберiгають, однак, своє право вiдмовити у в'їздi на свої територiї будь-якiй особi, яка має вищезазначене посвiдчення особи моряка, яку вони визнають небажаною.

Стаття 5

     1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає корабельної аварiї, сяде на мiлину, буде викинуте на берег або зазнає будь-якої iншої аварiї бiля берегiв iншої Договiрної Сторони, судно i вантаж на територiї останньої Договiрної Сторони користуються таким самим ставленням, як i її власнi судна i вантажi.

     2. Екiпажу i пасажирам, а також самому судновi та його вантажу в будь-який час буде надано захист i допомогу в тому ж обсязi, як i в разi зi своїм нацiональним судном.

     3. Положення цiєї Статтi не стосуються прав однiєї з Договiрних Сторiн або уповноважених цiєю Договiрною Стороною на вiдповiдну компенсацiю за будь-якi дiї, вжитi для врятування судна, або будь-яку допомогу, надану судну, екiпажу, пасажирам i вантажу.

     4. Якщо судно зазнало пошкоджень, вантаж i майно, вивантаженi або врятованi з судна у випадках, зазначених у пунктi 1 цiєї Статтi, не обкладаються нiяким митом за умови, що їх доставлено на територiю iншої Договiрної Сторони не для використання чи споживання.

Стаття 6

     Для виконання умов цiєї Угоди компетентними органами Договiрних Сторiн є:

     вiд Уряду України - Мiнiстерство транспорту;

     вiд Уряду Держави Iзраїль - Мiнiстерство транспорту.

Стаття 7

     Договiрнi Сторони намагаються:

     а) сприяти участi суден обох Договiрних Сторiн у двостороннiх торговельних перевезеннях згiдно з торговельними контрактами.

     З цiєю метою вони, зокрема, заохочують створення спiльних морських лiнiй вiдповiдно до принципiв рiвностi i взаємної вигоди;

     б) застосовувати однаковi умови суднам кожної Договiрної Сторони в торговельних перевезеннях мiж портами iншої Договiрної Сторони i портами третiх країн.

     Умови цiєї Статтi не обмежують право суден третiх країн брати участь у перевезеннях вантажiв морської торгiвлi мiж портами Договiрних Сторiн.

Стаття 8

     Договiрнi Сторони в межах їх нацiонального законодавства докладають зусиль щодо пiдтримки i розвитку ефективного спiвробiтництва мiж владами i комерцiйними органiзацiями, що працюють у галузi торговельних перевезень у цих країнах. Зокрема, Договiрнi Сторони погоджуються пiдтримувати взаємнi консультацiї та обмiн iнформацiєю мiж їх вiдповiдними судноплавними органiзацiями i пiдприємствами.

Стаття 9

     Будь-який спiр щодо тлумачення або застосування цiєї Угоди вирiшується шляхом взаємної згоди мiж компетентними органами двох Договiрних Сторiн. Якщо компетентнi органи не зможуть дiйти згоди, спiр вирiшується по дипломатичних каналах.

Стаття 10

     Кожна Договiрна Сторона сповiщає iншу Договiрну Сторону по дипломатичних каналах про виконання своїх внутрiшнiх процедур, необхiдних для надання цiй Угодi чинностi.

     Ця Угода набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення i лишається чинною протягом невизначеного термiну.

     Вона тимчасово набуває чинностi в день її пiдписання.

Стаття 11

     Кожна Договiрна Сторона може денонсувати дану Угоду шляхом офiцiйного сповiщення iншої Договiрної Сторони по дипломатичних каналах.

     Денонсацiя набуває чинностi в день завершення перiоду шести мiсяцiв пiсля дати, коли таке сповiщення було отримано iншою Договiрною Стороною.

     Вчинено в м. Єрусалимi 25 листопада 1996 року, що вiдповiдає 14 дню кiслєв 5757 року, в двох примiрниках: українською, iвритом i англiйською мовами, при цьому всi тексти автентичнi. У випадку будь-якого рiзночитання переважним є англiйський текст.

За Уряд України

За Уряд Держави Iзраїль