УГОДА

про морське торгове судноплавство мiж Урядом України i Урядом Iсламської Республiки Iран

(Угоду схвалено i подано на ратифiкацiю постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30 листопада 2001 року N 1618)

     Уряд України i Уряд Iсламської Республiки Iран, якi надалi iменуються "Договiрнi Сторони",

     бажаючи забезпечити гармонiчний розвиток морського торгового судноплавства мiж двома країнами,

     з метою активiзацiї спiвробiтництва в галузi торгiвлi i судноплавства,

     дотримуючись мiжнародних принципiв свободи торгового мореплавання,

     вирiшили укласти цю Угоду i погодились з нижчевикладеним:

Стаття 1

     З метою цiєї Угоди:

     1. Термiн "судно Договiрної Сторони" означатиме будь-яке торгове судно, яке включено до суднового реєстру вiдповiдно до внутрiшнього законодавства Договiрної Сторони i плаває пiд її прапором, за винятком:

     а) вiйськових кораблiв;

     б) суден, якi перебувають на службi у збройних силах;

     в) дослiдних суден (гiдрографiчних, океанографiчних i наукових);

     г) рибальських суден;

     д) суден, якi виконують неторговельнi функцiї (яхти, кораблi-госпiталi та iн.).

     2. Термiн "член екiпажу" означатиме будь-яку особу на борту судна будь-якої з Договiрних Сторiн, яка виконує функцiї, зв'язанi з управлiнням, роботою i технiчним обслуговуванням судна i включена до суднової ролi.

     3. Компетентними морськими органами є:

     - в Українi - Мiнiстерство транспорту;

     - в Iсламськiй Республiцi Iран - Мiнiстерство шляхiв i транспорту.

Стаття 2

     Ця Угода поширюється на територiю України i територiю Iсламської Республiки Iран.

Стаття 3

     Спiвробiтництво мiж Україною i Iсламською Республiкою Iран в галузi морського торгового судноплавства грунтуватиметься на принципах рiвноправностi, поваги нацiонального суверенiтету, взаємної вигоди i iнтересiв.

Стаття 4

     Вiдповiдно до статтi 3 цiєї Угоди Договiрнi Сторони допомагатимуть один одному в установленнi контактiв мiж їхнiми органiзацiями i владами, якi вiдповiдають за морську транспортну дiяльнiсть.

Стаття 5

     1. Договiрнi Сторони спiвробiтничатимуть i допомагатимуть один одному в розвитку морського торгового судноплавства мiж їхнiми країнами i з цiєю метою погодились:

     а) заохочувати участь українських i iранських суден в перевезеннях вантажiв мiж портами двох Договiрних Сторiн i спiвробiтничати в усуненнi можливих перешкод, якi можуть утруднити розвиток цих перевезень;

     б) не перешкоджати суднам, якi плавають пiд прапором однiєї з Договiрних Сторiн, брати участь в перевезеннях вантажiв мiж портами однiєї з Договiрних Сторiн i портами третiх країн.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не обмежують права суден, якi плавають пiд прапором третiх країн, брати участь в морських перевезеннях мiж портами двох Договiрних Сторiн.

Стаття 6

     1. Кожна Договiрна Сторона ставитиметься до суден iншої Договiрної Сторони, їхнiх екiпажiв, пасажирiв i вантажiв на їх борту так само, як вона ставиться до своїх нацiональних суден, якi беруть участь в мiжнародних перевезеннях, стосовно:

     а) вiльного доступу до їхнiх територiальних вод i морських портiв;

     б) стоянки суден в портах i використання портових засобiв для навантажувально-розвантажувальних робiт;

     в) посадки i висадки пасажирiв;

     г) отримання послуг, зв'язаних з морським торговим судноплавством, а також комерцiйними операцiями.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовуватимуться до:

     а) дiяльностi, яка вiдповiдно до внутрiшнього законодавства кожної Договiрної Сторони резервується для їх власних пiдприємств i органiзацiй;

     б) правил в'їзду i перебування iноземцiв на територiї кожної з Договiрних Сторiн;

     в) правил, якi обумовлюють обов'язкове лоцманське проводження iноземних суден;

     г) портiв, що закритi для iноземних суден.

Стаття 7

     Договiрнi Сторони в межах їхнiх законодавств i портових правил вживають всiх необхiдних заходiв для того, щоб полегшити i заохотити морськi перевезення, уникнути непотрiбних затримок в своїх портах суден, якi плавають пiд прапором iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до вимог мiжнародних конвенцiй.

Стаття 8

     1. Свiдоцтво на право плавання пiд прапором i мiрильнi свiдоцтва, а також iншi судновi документи, якi виданi або визнанi компетентними владами однiєї з Договiрних Сторiн, визнаватимуться владами iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до вимог мiжнародних конвенцiй.

     2. Судна кожної з Договiрних Сторiн, забезпеченi мiрильними свiдоцтвами, визнаними як вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi, так i вiдповiдно до вимог мiжнародних конвенцiй, звiльнятимуться вiд подальшого переобмiру в портах iншої Договiрної Сторони.

     3. Розрахунок портових податкiв i зборiв здiйснюватиметься на пiдставi мiрильних свiдоцтв судна, обумовлених пунктом 1 цiєї статтi.

Стаття 9

     Договiрнi Сторони визнають посвiдчення особи членiв екiпажiв, якi виданi i визнанi їхнiми компетентними владами. Такими посвiдченнями особи є:

     - для членiв екiпажiв України: Посвiдчення моряка України;

     - для членiв екiпажiв Iсламської Республiки Iран: Книжка моряка.

Стаття 10

     Договiрнi Сторони застосовуватимуть положення Женевської конвенцiї 108 стосовно посвiдчень особи морякiв.

Стаття 11

     Кожна Договiрна Сторона надаватиме всю можливу медичну допомогу членам екiпажiв iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до її внутрiшнього законодавства i правил.

Стаття 12

     1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн сяде на мiлину, буде викинуте на берег або зазнає аварiї бiля берегiв країни iншої Договiрної Сторони, то цьому судну i його вантажу буде надано допомогу i захист, якi надаються нацiональним суднам цiєї країни i їх вантажам.

     Екiпажу i пасажирам судна, яке зазнало аварiї, в будь-який час буде надано допомогу, сприяння i захист, якi надаються нацiональним суднам країни, в територiальних водах якої вiдбулася аварiя, а витрати будуть стягнутi iншою стороною вiдповiдно до укладених мiж ними договорiв.

     Положення цiєї статтi не обмежують права заявлення претензiй, зв'язаних з наданням судну, його екiпажу, пасажирам, вантажу i майну на борту судна допомоги i сприяння вiдповiдно до контракту, укладеного iз судном, яке зазнало аварiї.

     2. Судно, яке зазнало аварiї, його майно i вантаж на борту, будь-яка їх частина не обкладаються митним збором, зборами i iншими видами податкiв, якi застосовуються до iмпортних товарiв, якщо вони не призначенi для використання i споживання на територiї Договiрної Сторони, де мала мiсце аварiя.

     3. Положення пункту 2 цiєї статтi не виключають застосування законiв i правил, дiючих на територiї Договiрної Сторони, вiдносно тимчасового зберiгання товарiв.

Стаття 13

     1. Компетентнi влади однiєї Договiрної Сторони не втручатимуться в цивiльнi справи, що виникли на морi або в портах iншої Договiрної Сторони мiж судновласником, капiтаном, його помiчниками i iншими членами команди, стосовно їх заробiтної плати, особистих речей i, загалом, роботи на борту судна, яке плаває пiд прапором iншої Договiрної Сторони.

     2. Компетентнi влади однiєї Договiрної Сторони не здiйснюють судове переслiдування злочинiв, учинених на борту судна iншої Договiрної Сторони, за винятком:

     а) прохання або згоди дипломатичної або консульської особи iншої Договiрної Сторони, пiд прапором якої плаває судно;

     б) коли злочин такий, що законодавство Договiрної Сторони, в порту якої судно стоїть, вважає цей злочин тяжким або передбачає покарання у виглядi позбавлення волi строком бiльше 5 рокiв;

     в) коли злочин або його наслiдки порушують громадський порядок на березi або в порту, або загрожують громадськiй безпецi;

     г) коли особи, зв'язанi з екiпажем, залученi до злочину, або коли злочин учинено громадянами приймаючої сторони або проти них;

     д) запобiгання протизаконної торгiвлi наркотиками, психотропними i радiоактивними речовинами.

     3. Положення цiєї статтi не порушують права компетентних влад Договiрних Сторiн в питаннях стосовно виконання мiсцевих законiв i правил, пов'язаних з наглядом за безпекою громадян, митним контролем, охороною морського середовища, безпекою суден i портiв, вантажiв i життя людей, а також з дотриманням правил в'їзду iноземцiв на їх територiї.

Стаття 14

     1. З метою забезпечення тiсного спiвробiтництва Договiрнi Сторони перiодично консультуватимуться одна з одною з питань:

     а) обговорення i покращання умов виконання цiєї Угоди;

     б) внесення пропозицiй i погодження можливих змiн i доповнень до цiєї Угоди.

     2. Вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi Договiрнi Сторони вноситимуть пропозицiї через дипломатичнi канали з питань проведення консультацiй мiж компетентними органами двох країн, якi починатимуться не пiзнiше 60 днiв з дати подання пропозицiї.

Стаття 15

     1. Ця Угода пiдлягає ратифiкацiї i набуває чинностi з дати обмiну ратифiкацiйними грамотами.

     2. Ця Угода укладена на невизначений строк i чинна протягом 6 мiсяцiв пiсля дати, коли одна з Договiрних Сторiн повiдомить в письмовому виглядi iншу Договiрну Сторону про своє бажання припинити її дiю.

     Здiйснено в Тегеранi 9 липня 1993 р. в двох примiрниках українською, фарсi i англiйською мовами, при цьому всi тексти мають однакову силу.

За Уряд України

За Уряд Iсламської Республiки Iран