УГОДА

мiж Мiнiстерством охорони здоров'я України та Мiнiстерством охорони здоров'я Росiйської Федерацiї про взаємне визнання висновкiв державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи Мiнiстерства охорони здоров'я України i санiтарно-епiдемiологiчних висновкiв Росiйської Федерацiї

     Мiнiстерство охорони здоров'я України i Мiнiстерство охорони здоров'я Росiйської Федерацiї, далi - Сторони,

     враховуючи зацiкавленiсть у забезпеченнi якостi та безпеки продукцiї для життя i здоров'я людини, навколишнього середовища,

     з метою спрощення процедури перевiрки продукцiї, що взаємно поставляється,

     визнаючи необхiднiсть проведення погоджених робiт iз взаємного визнання гiгiєнiчних висновкiв,

     домовилися про таке:

Стаття 1

     Для цiєї Угоди наведенi нижче термiни мають наступнi значення:

     - Висновок державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи - документ встановленої форми, що видається вiдповiдними органами i установами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiнiстерства охорони здоров'я України, який засвiдчує вiдповiднiсть (невiдповiднiсть) об'єкта державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я i життя людини, затверджується вiдповiдним головним санiтарним лiкарем та є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи (далi - гiгiєнiчний висновок);

     - Санiтарно-епiдемiологiчний висновок Росiйської Федерацiї - пiдтвердження вiдповiдностi (невiдповiдностi) продукцiї, встановлене органами Державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду Росiйської Федерацiї за результатами проведених лабораторних випробувань, дiючим санiтарним правилам та гiгiєнiчним нормативам i служить офiцiйним пiдтвердженням безпеки продукцiї для здоров'я людини при дотриманнi певних умов.

Стаття 2

     Сторони в ходi реалiзацiї цiєї Угоди керуються законодавством України i законодавством Росiйської Федерацiї.

     У випадку вiдсутностi нацiональних вимог до якостi та безпеки продукцiї, Сторони керуються нормами i рекомендацiями мiжнародних органiзацiй (ВООЗ, Комiсiя "Кодекс Алiментарiус", директиви ЄС).

Стаття 3

     Дiя цiєї Угоди поширюється на продукцiю, що виготовляється в державах Сторiн, i взаємно поставляється та вiдповiдно до законодавства держав Сторiн пiдлягає обов'язковiй гiгiєнiчнiй оцiнцi в системi Сторiн.

     Ця Угода не поширюється на продукцiю, виготовлену в третiх країнах.

Стаття 4

     Сторони спiльно розробляють i погоджують унiфiкованi вимоги, що висуваються до випробувальних центрiв та лабораторiй, беруть участь у їх акредитацiї, погоджують i обмiнюються перелiками лабораторiй, акредитованих для цiлей державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи, взаємно визнають i використовують результати дослiджень, проведених акредитованими лабораторiями (центрами).

Стаття 5

     Сторони керуються єдиними вимогами i пiдходами до оцiнки якостi та безпеки продукцiї для здоров'я людини, санiтарними нормами та правилами, гiгiєнiчними нормативами, а також методами контролю.

Стаття 6

     Сторони визнають гiгiєнiчнi висновки за наявностi протоколiв лабораторних випробувань, i протоколи лабораторних випробувань, виданi Сторонами на продукцiю та товари в установленому порядку.

     Визнання гiгiєнiчних висновкiв здiйснюється шляхом переоформлення документiв країни-експортера на документи країни-iмпортера.

     У випадку вiдсутностi на продукцiю гiгiєнiчного висновку країни-експортера, продукцiя пiдлягає державнiй санiтарно-епiдемiологiчнiй експертизi вiдповiдно до вимог законодавства країни-iмпортера.

Стаття 7

     Сторони не допускають до реалiзацiї продукцiю, що не пройшла гiгiєнiчну оцiнку у встановленому порядку i не має позитивного гiгiєнiчного висновку.

Стаття 8

     Сторони обмiнюються перелiками продукцiї, що пiдлягає гiгiєнiчнiй оцiнцi, списками установ, яким надане право проведення робiт з гiгiєнiчної оцiнки продукцiї, а також даними Реєстрiв продукцiї, зареєстрованої органами держсанепiдслужби обох держав.

     Уточнення їх буде здiйснюватися по мiрi необхiдностi шляхом взаємного узгодження i пiдписання додаткових протоколiв Сторонами.

Стаття 9

     Сторони беруть участь у спiльнiй розробцi нормативних документiв, а також методiв контролю продукцiї. Для цих цiлей формуються спiльнi творчi колективи, робочi групи спецiалiстiв. У випадках самостiйної розробки документiв кожною iз Сторiн, мiнiстерства охорони здоров'я обмiнюються iнформацiєю про затвердженi санiтарно-гiгiєнiчнi норми та правила, а також нормативи за 30 днiв до набуття ними чинностi.

Стаття 10

     Для реалiзацiї Угоди, гармонiзацiї санiтарно-гiгiєнiчних нормативiв з питань гiгiєнiчної оцiнки, рiшення поточних питань, Сторони створюють експертну робочу групу спецiалiстiв. Засiдання експертiв Робочої групи здiйснювати не менше двох разiв на рiк по черзi в мм. Москвi та Києвi.

Стаття 11

     Кожна iз Сторiн має право проводити вибiркову перевiрку продукцiї, що iмпортується, та на яку поширюється дiя цiєї Угоди. Про результати перевiрок Сторони письмово iнформують одна одну.

Стаття 12

     До цiєї Угоди за згодою Сторiн можуть бути внесенi змiни та доповнення, що оформлюються протоколами, якi є її невiд'ємною частиною.

Стаття 13

     Ця Угода набуває чинностi з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повiдомлення, що пiдтверджує виконання Сторонами вiдповiдних внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття нею чинностi.

     Ця Угода укладається термiном на п'ять рокiв. Угода автоматично продовжується на наступнi п'ятирiчнi перiоди, якщо жодна iз сторiн не повiдомить письмово iншу Сторону не менш нiж за шiсть мiсяцiв до закiнчення чергового перiоду дiї Угоди про свiй намiр припинити її дiю.

     Вчинено в м. Київ 28 сiчня 2003 р. у двох примiрниках, кожний українською та росiйською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

За Мiнiстерство охорони здоров'я України

За Мiнiстерство охорони здоров'я Росiйської Федерацiї