КОНВЕНЦIЯ

мiж Урядом України i Урядом Королiвства Таїланд про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи

Уряд (Кабiнет Мiнiстрiв) України i Уряд Королiвства Таїланд,

бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи,

домовились про таке:

Стаття 1
Особи, на яких поширюється дiя Конвенцiї

Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

Стаття 2
Податки, на якi поширюється дiя Конвенцiї

1. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється на податки на доходи, що стягуються вiд iменi Договiрної Держави або її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв, або мiсцевих органiв влади, незалежно вiд способу їх стягнення.

2. Податками на дохiд вважаються всi податки, що справляються iз загальної суми доходу або з елементiв доходу, включаючи податки на доходи вiд вiдчуження рухомого чи нерухомого майна, податки на загальну суму заробiтної плати або платнi, сплачуваних пiдприємствами, а також податки на прирiст капiталу.

3. Iснуючими податками, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, зокрема, є:

a) у випадку Таїланду:

       (i) податок на прибуток;
       (ii) податок на доходи вiд нафти;
       (далi - "тайський податок");

b) у випадку України:

       (i) податок на прибуток пiдприємств;
       (ii) податок з доходiв фiзичних осiб;
       (далi - "український податок").

4. Дiя цiєї Конвенцiї поширюється також на будь-якi iдентичнi або подiбнi за змiстом податки, якi стягуються пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї, в доповнення до або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомляють один одного про iстотнi змiни, що вiдбулися в їх вiдповiдних податкових законодавствах.

Стаття 3
Загальнi визначення

1. Для розумiння цiєї Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

a) термiн "Таїланд" означає територiю Королiвства Таїланд, включаючи морськi територiї, морське дно та надра, щодо яких Королiвство Таїланд має сувереннi права або юрисдикцiю вiдповiдно до мiжнародного права;

b) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку iншу територiю за межами територiальних вод України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсiв;

c) термiни "Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Таїланд;

d) термiн "особа" означає фiзичну особу, компанiю i будь-яке iнше об'єднання осiб, яке розглядається як органiзацiя з метою оподаткування;

e) термiн "компанiя" означає будь-яку юридичну особу або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа;

f) термiн "компетентний орган" означає:

(i) у випадку Таїланду - Мiнiстра фiнансiв або його повноважного представника;

(ii) у випадку України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;

g) термiни "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

h) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, крiм випадкiв, коли морське або повiтряне судно експлуатується виключно мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi;

i) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, яка має громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, товариство, асоцiацiю та будь-яку iншу особу, що одержує свiй статус за чинним законодавством Договiрної Держави;

j) термiн "податок" залежно вiд контексту означає український або тайський податок.

2. При застосуваннi положень цiєї Конвенцiї в будь-який час Договiрною Державою будь-який термiн, не визначений у Конвенцiї, якщо з контексту не випливає iнше, має те значення, яке надається йому на той момент законодавством цiєї Держави щодо податкiв, на якi поширюється дiя цiєї Конвенцiї, причому будь-яке значення, яке надається за чинним податковим законодавством цiєї Держави, превалює над значенням, яке надається цьому термiну за iншими законами цiєї Держави.

Стаття 4
Резидент

1. Для розумiння цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсця реєстрацiї, мiсця управлiння, або iншого аналогiчного критерiю, а також включає цю Державу, будь-який її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади. Цей термiн водночас не включає особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, лише стосовно доходiв iз джерел у цiй Державi.

2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається згiдно з такими правилами:

a) вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має постiйне житло; якщо вона має постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

d) якщо вона є нацiональною особою обох Держав або жодної з них, то компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшити це питання за взаємною згодою.

3. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою, є резидентом обох Договiрних Держав, вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, в якiй вона зареєстрована. Якщо особа за вищеназваним критерiєм все ще є резидентом обох Договiрних Держав, тодi вона вважається резидентом тiєї Договiрної Держави, де розмiщений її фактичний керiвний орган. Якщо Держава, в якiй розмiщений її фактичний керiвний орган не може бути визначена, тодi компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують це питання за взаємною згодою.

Стаття 5
Постiйне представництво

1. Для розумiння цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється пiдприємницька дiяльнiсть пiдприємства.

2. Термiн "постiйне представництво", зокрема, включає:

a) мiсце управлiння;

b) фiлiал;

c) офiс;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) установку або будiвлю для розвiдки природних ресурсiв;

g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце видобутку природних ресурсiв;

h) склад або iншу споруду, що використовується як торгова точка.

3. Термiн "постiйне представництво" також включає:

a) будiвельний майданчик, будiвельний, установочний чи складальний об'єкт або пов'язану з ними наглядову дiяльнiсть, якщо такий майданчик, об'єкт або дiяльнiсть iснують протягом перiоду або перiодiв у сукупностi бiльше, нiж 9 мiсяцiв;

b) надання послуг, включаючи консультацiйнi послуги, резидентом однiєї з Договiрних Держав через найманих робiтникiв або iнший персонал, але тiльки якщо дiяльнiсть такого характеру триває в рамках одного i того ж або пов'язаного з ним об'єкта в другiй Договiрнiй Державi протягом перiоду або перiодiв, якi складають у сукупностi бiльше, нiж 6 мiсяцiв у будь-якому дванадцятимiсячному перiодi.

4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не розглядається як такий, що включає:

a) використання споруд виключно з метою зберiгання, показу або доставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

b) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання або показу чи доставки;

c) складування запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi, яка має пiдготовчий або допомiжний характер;

f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд a) до e), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

5. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, до якого застосовується пункт 7, дiє в Договiрнiй Державi вiд iменi пiдприємства другої Договiрної Держави, то це пiдприємство розглядається як таке, що має постiйне представництво у першiй згаданiй Державi, якщо така особа:

a) має, i звичайно використовує у першiй згаданiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства, якщо її дiяльнiсть не обмежується купiвлею товарiв або виробiв для пiдприємства; або

b) не має такого повноваження, але звичайно утримує в першiй згаданiй Державi запаси товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з яких вона здiйснює регулярнi поставки цих товарiв чи виробiв резидентам цiєї Держави вiд iменi пiдприємства.

6. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, страхова компанiя Договiрної Держави, за винятком випадку перестрахування, вважатиметься такою, що має постiйне представництво в другiй Державi, якщо вона отримує страховi внески на територiї цiєї другої Держави чи страхує в нiй вiд ризикiв через найманого робiтника або через представника, який не є агентом з незалежним статусом, в межах значення пункту 7.

7. Пiдприємство Договiрної Держави не розглядається як таке, що має постiйне представництво в другiй Договiрнiй Державi, лише якщо воно здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi через брокера, комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної дiяльностi. Однак, якщо дiяльнiсть такого агента здiйснюється повнiстю або майже повнiстю вiд iменi цього пiдприємства або вiд iменi цього пiдприємства та iнших пiдприємств, якi контролюються ним або мають контрольний пакет акцiй в ньому, вiн не буде розглядатись як агент iз незалежним статусом в межах значення цього пункту.

8. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у цiй другiй Державi (або через постiйне представництво або будь-яким iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої.

Стаття 6
Доходи вiд нерухомого майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи дохiд вiд сiльського або лiсового господарства), яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Термiн "нерухоме майно" повинен мати значення, яке вiн має у законодавствi Договiрної Держави, в якiй знаходиться це майно. Цей термiн повинен у будь-якому випадку включати майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, використовуванi в сiльському, лiсовому i рибному господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на змiннi або фiксованi платежi як компенсацiя за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв; морськi, рiчковi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

3. Положення пункту 1 застосовуються також до доходiв, одержуваних вiд прямого використання, здачi в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна.

4. Положення пунктiв 1 i 3 також застосовуються до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.

Стаття 7
Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi

1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується тiльки у цiй Державi, якщо тiльки пiдприємство не здiйснює пiдприємницької дiяльностi у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть, як зазначено вище, прибуток пiдприємства може оподатковуватися в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло в повнiй незалежностi вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є.

3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, як у Державi, де розташоване постiйне представництво, так i в будь-якому iншому мiсцi. Однак такi витрати не дозволяються стосовно будь-яких сум, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або будь-якому з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи за управлiння, чи, за винятком банкiв, як проценти за позичку, надану постiйному представництву. Таким же чином при визначеннi прибутку постiйного представництва не повиннi братися до уваги суми, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйному представництву головним офiсом пiдприємства або будь-яким з його iнших пiдроздiлiв як роялтi, гонорари або iншi подiбнi виплати за використання патентiв або iнших прав, або як комiсiйнi за особливi послуги чи за управлiння, або, за винятком банкiв, як проценти за позику, надану головному офiсу пiдприємства або будь-якому з його iнших пiдроздiлiв.

4. У тiй мiрi, в якiй в Договiрнiй Державi прийнято визначати прибуток, що стосується постiйного представництва, на базi визначеного процентного вiдношення вiд валового доходу пiдприємства чи постiйного представництва або на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибуткiв пiдприємства мiж його рiзними пiдроздiлами, нiщо в пунктi 2 не перешкоджатиме цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуванi прибутки таким способом, як це диктується практикою; обраний спосiб, однак, повинен бути таким, щоб його результати вiдповiдали принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

6. Для розумiння попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щороку одним i тим самим способом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не зачiпаються положеннями цiєї статтi.

Стаття 8
Мiжнароднi перевезення

1. Доходи або прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, оподатковуються лише в цiй Державi.

2. Незважаючи на положення пункту 1, доходи або прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських суден у мiжнародних перевезеннях, можуть також оподатковуватися в другiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, та у вiдповiдностi iз законодавством цiєї Держави, але податок, що стягується в цiй другiй Державi зменшується на 50%.

3. Положення пунктiв 1 i 2 також застосовуються до доходiв або прибуткiв вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi чи мiжнародному транспортному агентствi.

Стаття 9
Асоцiйованi пiдприємства

1. Якщо:

a) пiдприємство Договiрної Держави прямо або опосередковано бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

b) однi й тi самi особи прямо чи опосередковано беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави

i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних та фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж незалежними пiдприємствами, тодi будь-якi доходи або прибутки, якi могли б бути нарахованi одному з них, але з причин наявностi цих умов не були йому нарахованi, можуть бути включенi до доходiв або прибуткiв цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткованi.

2. Якщо одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави i вiдповiдно оподатковує прибутки, за якими пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава зробить вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується в нiй з цих прибуткiв згiдно з податковим законодавством цiєї другої Держави. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав консультуватимуться один з одним у разi необхiдностi.

Стаття 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач, що фактично має право на дивiденди є резидентом другої Договiрної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 10% валової суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя (на вiдмiну вiд товариства), яка володiє прямо принаймнi 25% капiталу компанiї, що сплачує дивiденди;

b) 15% валової суми дивiдендiв у всiх iнших випадках.

Спосiб застосування цих обмежень визначається за взаємною домовленiстю компетентними органами Договiрних Держав.

Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанiї, з якого виплачуються дивiденди.

3. Термiн "дивiденди" в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй, вiд користування акцiями або користування правами, акцiй пiдприємств гiрничодобувної промисловостi, акцiй засновникiв або iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, так само як i дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як дохiд вiд акцiй вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до таких постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

5. Якщо компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв на дивiденди, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у такiй другiй Державi. Нiщо в цьому пунктi не вважається таким, що перешкоджає Договiрнiй Державi стягувати податок на прибуток, вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, з розподiлу прибуткiв постiйним представництвом, розташованим в нiй.

Стаття 11
Проценти

1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач, що фактично має право на проценти є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 10% вiд загальної суми процентiв у разi, якщо проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються за будь-яким кредитом, наданим банком або будь-якою iншою фiнансовою органiзацiєю другої Договiрної Держави, включаючи iнвестицiйнi та ощаднi банки, а також страховими компанiями;

b) 15% вiд загальної суми процентiв у всiх iнших випадках.

3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i якi отримує Уряд другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади, центральний банк цiєї другої Договiрної Держави або будь-яка iнша фiнансова органiзацiя, яка створена i якою володiє Уряд другої Договiрної Держави з метою активiзацiї торгiвлi та iнвестицiй, або резидент другої Договiрної Держави стосовно боргових зобов'язань, забезпечених гарантiєю або застрахованих Урядом цiєї другої Договiрної Держави, мiсцевим органом влади, центральним банком другої Договiрної Держави або будь-якою iншою фiнансовою органiзацiєю, яка створена i якою володiє Уряд другої Договiрної Держави з метою активiзацiї торгiвлi та iнвестицiй, звiльняються вiд оподаткування в першiй згаданiй Договiрнiй Державi.

4. Для розумiння пункту 3, термiни "центральний банк" та "фiнансова органiзацiя, яка створена i якою володiє Уряд другої Договiрної Держави з метою активiзацiї торгiвлi та iнвестицiй" означають вiдповiдно:

a) у випадку Таїланду:

       (i) Банк Таїланду;
       (ii) Експортно-iмпортний банк Таїланду;
       (iii) Урядовий ощадний банк;

(iv) органiзацiї, якi знаходяться у повному володiннi Уряду Таїланду або будь-якого мiсцевого органу влади, якi в подальшому можуть бути узгодженi мiж компетентними органами Договiрних Держав;

b) у випадку України:

       (i) Нацiональний Банк України;
       (ii) Державний експортно-iмпортний банк України;
       (iii) органiзацiї, якi знаходяться у повному володiннi Уряду України або будь-якого мiсцевого органу влади, якi в подальшому можуть бути узгодженi мiж компетентними органами Договiрних Держав.

5. Термiн "проценти" в цiй статтi означає дохiд вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення i незалежно вiд володiння правом на участь у прибутках боржника, i зокрема дохiд вiд урядових цiнних паперiв i дохiд вiд облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй та боргових зобов'язань, а також дохiд, що прирiвнюється до доходу вiд грошової позики вiдповiдно до податкового законодавства Договiрної Держави, в якiй виникає дохiд.

6. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво чи постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, за якою сплачуються проценти, i витрати зi сплати цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй знаходиться постiйне представництво або постiйна база.

8. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуються тiльки до останньої згаданої суми. У такому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

9. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, є одержання переваг цiєї статтi шляхом цього утворення або передачi.

Стаття 12
Роялтi

1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i знаходяться у володiннi резидента другої Договiрної Держави, що фактично має право на роялтi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник роялтi є резидентом другої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином не повинен перевищувати 15% вiд загальної суми роялтi.

3. Термiн "роялтi" в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування чи за надання права на користування будь-яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютернi програми, кiнематографiчнi фiльми, позастудiйне вiщання, фiльми, плiвки або iншi засоби використання або репродукцiї у зв'язку з радiомовленням чи телебаченням, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерцiйним або науковим обладнанням, або за iнформацiю, що стосується промислового, комерцiйного, управлiнського, технiчного або наукового досвiду.

4. Положення пунктiв 1 i 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, який є резидентом однiєї Договiрної Держави, проводить пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або 14.

5. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

6. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником, або мiж ними обома i будь-якою iншою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним власником за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi застосовуватимуться тiльки до останньої згаданої суми. У цьому разi надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

7. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до утворення або передачi прав, стосовно яких сплачуються роялтi, є одержання переваг цiєї статтi шляхом цього утворення або передачi.

Стаття 13
Доходи вiд вiдчуження майна

1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження нерухомого майна, як воно визначено у статтi 6 i яке знаходиться у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчуження акцiй або паїв у компанiї, активи якої складаються повнiстю або переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Договiрнiй Державi, як воно визначено в статтi 6, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

3. Доходи вiд вiдчуження рухомого майна, що формує частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчуження такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) або такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

4. Доходи пiдприємства Договiрної Держави вiд вiдчуження морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

5. Доходи вiд вiдчуження будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно. Нiщо в цьому пунктi не буде перешкоджати жоднiй з Договiрних Держав оподатковувати прибутки або доходи вiд продажу або передачi акцiй, або iнших цiнних паперiв.

Стаття 14
Незалежнi особистi послуги

1. Дохiд, що одержується резидентом однiєї Договiрної Держави щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Державi, за винятком наступних випадкiв, коли такий дохiд може також оподатковуватись в другiй Договiрнiй Державi:

a) якщо вiн володiє регулярно доступною постiйною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення цiєї дiяльностi; або

b) якщо термiн або термiни його перебування в другiй Договiрнiй Державi протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, який починається або закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi, в сукупностi складає 183 днi або бiльше; у цьому випадку тiльки та частина доходу, що одержується вiд його дiяльностi в цiй другiй Державi, може оподатковуватись в цiй другiй Державi; або

c) якщо винагорода за його дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi сплачується резидентом цiєї Договiрної Держави або витрати зi сплати винагороди несуть постiйне представництво чи постiйна база, розташованi в цiй Договiрнiй Державi; у цьому випадку тiльки та частина винагороди, яка отримується у зв'язку з цим, може оподатковуватись в цiй другiй Державi.

2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, а також незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

Стаття 15
Залежнi особистi послуги

1. З урахуванням положень статей 16, 18 i 19 платня, заробiтна плата та iншi подiбнi винагороди, одержуванi резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, здiйснюваною в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

a) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв в будь-якому дванадцятимiсячному перiодi, що починається або закiнчується у вiдповiдному фiнансовому роцi; i

b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

c) витрати зi сплати винагород не несуть постiйне представництво або постiйна база в другiй Державi.

3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi, винагорода, одержувана у зв'язку з роботою за наймом, що здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, яке експлуатується в мiжнародних перевезеннях резидентом Договiрної Держави, оподатковується тiльки в цiй Державi.

Стаття 16
Директорськi гонорари

Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

Стаття 17
Артисти i спортсмени

1. Незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, дохiд, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтва, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється у другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Якщо дохiд вiд особистої дiяльностi, здiйснюваної працiвником мистецтва або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтва чи спортсмену, а iншiй особi, цей дохiд може, незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15, оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

3. Дохiд, отриманий резидентом Договiрної Держави вiд його дiяльностi в другiй Договiрнiй Державi, як згадується в пунктах 1 i 2, звiльняється вiд оподаткування в цiй другiй Державi, якщо вiзит в цю другу Державу повнiстю або переважно пiдтримується суспiльними фондами першої згаданої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом або мiсцевим органом влади, або здiйснюється за культурною угодою або домовленiстю мiж Урядами Договiрних Держав.

Стаття 18
Пенсiї

1. Вiдповiдно до положень пункту 2 статтi 19 пенсiї та iншi подiбнi винагороди, i ануїтети, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись в першiй згаданiй Державi.

2. Термiн "ануїтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час, протягом її життя або визначеного чи встановленого промiжку часу за зобов'язаннями зробити зворотнi платежi для адекватної та повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

3. Незважаючи на положення пункту 1, пенсiї та iншi подiбнi винагороди, а також будь-якi ануїтети, що сплачуються за державною схемою, якi є частиною системи соцiального забезпечення Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу або мiсцевого органу влади, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

Стаття 19
Державна служба

1. a) Заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода iнша, нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевими органами влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

b) Однак така заробiтна плата, платня та iнша подiбна винагорода оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi, i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є нацiональною особою цiєї Держави; або
(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

2. a) Будь-яка пенсiя, яка сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади, або iз створених ними фондiв фiзичнiй особi за службу, здiйснювану для цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковується тiльки в цiй Державi.

b) Однак така пенсiя оподатковується тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо фiзична особа є резидентом i нацiональною особою цiєї Держави.

3. Положення статей 15, 16, 17 i 18 застосовуються до заробiтної плати, платнi та iнших подiбних винагород та пенсiй стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку з проведенням пiдприємницької дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

Стаття 20
Студенти

1. Платежi, одержуванi з метою оплати проживання, навчання або професiйної пiдготовки студентом або стажистом, який безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу є або був резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй згаданiй Державi виключно з метою навчання або професiйної пiдготовки, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

2. Дохiд, який одержується студентом або стажистом у зв'язку з дiяльнiстю, що виконується в Договiрнiй Державi, в якiй вiн перебуває виключно з метою навчання чи професiйної пiдготовки, не буде оподатковуватись у цiй Державi, за винятком випадкiв, коли дохiд перевищує суму, необхiдну для оплати його проживання, навчання або професiйної пiдготовки. В такому випадку застосовуються iншi статтi цiєї Конвенцiї.

Стаття 21
Професори, вчителi та дослiдники

1. Будь-яка фiзична особа, яка є або була безпосередньо перед вiзитом в Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави, i яка на запрошення будь-якого унiверситету, коледжу, школи або iншого подiбного навчального закладу, який визнаний компетентним органом в першiй згаданiй Договiрнiй Державi, вiдвiдує цю першу згадану Договiрну Державу протягом перiоду, що не перевищує два роки, виключно з метою викладання або проведення дослiджень, або i того i другого в такому навчальному закладi, звiльняється вiд оподаткування в першiй згаданiй Договiрнiй Державi щодо будь-яких винагород, отриманих за таке викладання або проведення дослiджень.

2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходу, отриманого у зв'язку з дослiдницькими роботами, якщо такi роботи проводяться фiзичною особою головним чином для особистої користi певної особи або осiб.

Стаття 22
Iншi доходи

1. Види доходiв резидента Договiрної Держави, незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

2. Положення пункту 1 не застосовуються до доходiв iнших, нiж доходи вiд нерухомого майна, визначеного в пунктi 2 статтi 6, якщо одержувач таких доходiв є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги через розташовану там постiйну базу, i право або майно, у зв'язку з яким одержано дохiд, дiйсно пов'язанi з таким постiйним представництвом або постiйною базою. В такому випадку, залежно вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

3. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, види доходiв резидента Договiрної Держави, про якi не йдеться мова у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, що виникають в другiй Договiрнiй Державi, можуть також бути оподаткованi в цiй другiй Державi.

Стаття 23
Усунення подвiйного оподаткування

1. Якщо дохiд або прибуток пiдлягає оподаткуванню в обох Договiрних Державах, усунення подвiйного оподаткування вiдбудеться згiдно з наступними пунктами цiєї статтi.

2. На податок, що сплачується в Договiрнiй Державi стосовно доходiв або прибуткiв, отриманих в цiй Державi, буде робитись знижка у виглядi кредиту проти будь-якого податку, сплаченого в другiй Договiрнiй Державi щодо цих доходiв або прибуткiв. Кредит, однак, не повинен перевищувати тiєї частини податку, сплаченого в другiй Договiрнiй Державi, пiдрахованого до надання кредиту, що стосується таких видiв доходiв або прибуткiв.

3. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення цiєї Конвенцiї одержуваний дохiд резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, така Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми податку на частину доходу цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений дохiд.

4. З метою надання знижки у виглядi кредиту в однiй Договiрнiй Державi податок, сплачений в другiй Договiрнiй Державi, вважатиметься таким, що включає податок, який мав би бути сплачений в цiй другiй Державi, але який був зменшений або тимчасово вiдмiнений згiдно зi спецiальними законами, призначеними для стимулювання економiчного розвитку в цiй другiй Державi, за умови, що такий дохiд виникає на територiї цiєї другої Держави. Положення цього пункту застосовуються лише протягом 10 рокiв, починаючи з 1 сiчня року, наступного за роком, в якому ця Конвенцiя набуває чинностi. Цей перiод може бути продовжено компетентними органами за взаємною згодою.

Стаття 24
Недискримiнацiя

1. Нацiональнi особи однiєї Договiрної Держави не пiдлягатимуть у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим нiж оподаткування i пов'язане з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватись нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин, зокрема у вiдношеннi резиденцiї.

2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не пiдлягатимуть в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї Держави за таких же умов, зокрема у вiдношеннi резиденцiї.

3. Оподаткування постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.

4. За винятком випадкiв, коли застосовуються положення пункту 1 статтi 9, пункту 8 статтi 11, або пункту 6 статтi 12, проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються пiдприємством Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого пiдприємства пiдлягають вирахуванню на тих же умовах, так, якби вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-якi борги пiдприємства однiєї Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави повиннi, з метою визначення оподатковуваного капiталу цього пiдприємства, пiдлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

5. Пiдприємства Договiрної Держави, капiтал яких повнiстю або частково належить або контролюється прямо чи опосередковано одним або кiлькома резидентами другої Договiрної Держави, не пiдлягатимуть в першiй згаданiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є iншим або бiльш обтяжливим, нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися iншi подiбнi пiдприємства першої згаданої Держави.

6. Положення цiєї статтi не розглядатимуться як такi, що зобов'язуватимуть Договiрну Державу надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування в оподаткуваннi на пiдставi громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм резидентам.

7. Положення цiєї статтi застосовуються лише до тих податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя.

Стаття 25
Процедура взаємного узгодження

1. Якщо особа вважає, що внаслiдок дiй однiєї або обох Договiрних Держав вона пiддається або пiддаватиметься оподаткуванню, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї, ця особа може незалежно вiд засобiв правового захисту, передбачених нацiональними законодавствами цих Держав, подати свiй випадок на розгляд до компетентного органу Договiрної Держави, резидентом якої вона є. Цей випадок повинен бути представлений протягом трьох рокiв з першого повiдомлення про дiї, що призвели до оподаткування, яке не вiдповiдає положенням цiєї Конвенцiї.

2. Компетентний орган прагнутиме, якщо вiн буде вважати заперечення обгрунтованим i якщо вiн сам не в змозi дiйти до задовiльного рiшення, вирiшити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї.

3. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшити за взаємною згодою будь-якi утруднення або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї. Вони можуть також консультувати один одного з приводу уникнення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених цiєю Конвенцiєю.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумiннi попереднiх пунктiв.

Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств Договiрних Держав, що стосуються податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не суперечить цiй Конвенцiї. Будь-яка iнформацiя, одержана Договiрною Державою, розглядатиметься як конфiденцiйна в такому ж самому порядку як iнформацiя, отримана за нацiональним законодавством цiєї Держави i розкриватиметься тiльки особам або органам влади (включаючи суди i органи управлiння), зайнятим оцiнкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслiдуванням, або розглядом апеляцiй стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя. Такi особи або органи використовуватимуть iнформацiю тiльки з цiєю метою. Вони можуть розкривати iнформацiю на публiчних судових засiданнях або в юридичних рiшеннях.

2. В жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що покладають на Договiрну Державу зобов'язання:

a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, такi, що вiдрiзняються вiд законiв та адмiнiстративної практики однiєї або другої Договiрної Держави;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi звичайної адмiнiстративної практики однiєї або другої Договiрної Держави;

c) надавати iнформацiю, яка розкриватиме будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б iнтересам державної полiтики (ordre public).

Стаття 27
Члени дипломатичних мiсiй i консульських установ

Нiщо в цiй Конвенцiї не зачiпатиме податкових привiлеїв членiв дипломатичних мiсiй або консульських установ за загальними нормами мiжнародного права, або на пiдставi спецiальних угод.

Стаття 28
Набуття чинностi

1. Кожна iз Договiрних Держав повiдомляє одна одну про завершення необхiдних вiдповiдно до її законодавства процедур набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Ця Конвенцiя набуває чинностi в день останнього такого повiдомлення.

2. Положення Конвенцiї застосовуватимуться:

a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, щодо сум доходу, отриманих на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi;

b) стосовно iнших податкiв на доходи, що стягуються протягом будь-якого податкового року або звiтного перiоду, що починається на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком набуття Конвенцiєю чинностi.

Стаття 29
Припинення дiї

1. Ця Конвенцiя залишається чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна Договiрна Держава може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали письмового повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв пiсля набуття чинностi Конвенцiєю.

2. У такому випадку чиннiсть Конвенцiї буде припинено:

a) стосовно податкiв, що утримуються у джерела, щодо сум доходу, отриманих на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, в якому подано повiдомлення;

b) стосовно iнших податкiв на доходи, що стягуються протягом будь-якого податкового року або звiтного перiоду, що починається на або пiсля 1 сiчня календарного року, наступного за роком, в якому подано повiдомлення.

На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

Вчинено у двох примiрниках в м. Бангкок 10 березня двi тисячi четвертого року нашої ери українською, тайською та англiйською мовами, причому всi тексти автентичнi. У разi виникнення розбiжностей у тлумаченнi перевагу має текст, викладений англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Королiвства Таїланд

Протокол

При пiдписаннi Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Королiвства Таїланд про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання податковим ухиленням стосовно податкiв на доходи (далi - "Конвенцiя") тi, що нижче пiдписалися, домовилися щодо наступних положень, якi є невiд'ємною частиною цiєї Конвенцiї.

1. Стосовно пункту 2 статтi 8

Якщо пiсля ратифiкацiї цiєї Конвенцiї у будь-якiй конвенцiї про уникнення подвiйного оподаткування, яку буде укладено мiж Таїландом i будь-якою iншою державою, сторони погоджуються, що найменша з податкових ставок, застосована Таїландом на дохiд, отриманий будь-яким пiдприємством будь-якої iншої держави вiд експлуатацiї морських суден у мiжнародних перевезеннях, також застосовуватиметься до цiєї Конвенцiї.

2. Стосовно пункту 1 статтi 26

Компетентнi органи Договiрних Держав можуть, якщо вони вважають це необхiдним, також обмiнюватися iнформацiєю стосовно осiб, якi не є резидентами однiєї з Договiрних Держав.

На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

За Уряд України

За Уряд Королiвства Таїланд