УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Фiнляндської Республiки про сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд України та Уряд Фiнляндської Республiки, тут i надалi - "Договiрнi Сторони",

     визнаючи необхiднiсть захисту iнвестицiй iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiї держави iншої Договiрної Сторони на основi недискримiнацiї;

     бажаючи сприяти кращому економiчному спiвробiтництву мiж ними стосовно iнвестицiй, здiйснюваних громадянами та компанiями однiєї Договiрної Сторони на територiї держави iншої Договiрної Сторони;

     визнаючи, що режим, який надаватиметься згiдно з цiєю Угодою таким iнвестицiям стимулюватиме потiк приватного капiталу та економiчний розвиток держав Договiрних Сторiн;

     погоджуючись, що стабiльна структура iнвестицiй сприяє максимiлiзацiї ефективного використання економiчних ресурсiв та полiпшенню життєвого рiвня населення;

     визнаючи, що розвиток економiчних та дiлових зв'язкiв створює сприятливi умови для поваги до мiжнародно визнаних трудових прав;

     погоджуючись, що такi цiлi досягаються без послаблення заходiв загального застосування щодо охорони здоров'я населення, безпеки та захисту навколишнього середовища;

     сповненi рiшучостi укласти угоду про сприяння та взаємний захист iнвестицiй;

     погодились про таке:

Стаття 1
Визначення термiнiв

     В цiлях цiєї Угоди

     1. Термiн "iнвестицiї" означає будь-який рiзновид майна, заснованого або придбаного iнвестором однiєї Договiрної Сторони та територiї держави iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до законодавства держави останньої Договiрної Сторони включаючи зокрема, хоч не виключно:

     a) рухоме i нерухоме майно або будь-якi майновi права такi як застави, права утримання майна, поруки, оренда, права узуфрукт та аналогiчнi права;

     b) акцiї, акцiонерний капiтал та облiгацiї компанiї або будь-якi iншi форми участi у компанiї;

     c) грошовi вимоги або на виконання зобов'язань, що мають економiчну цiннiсть.

     d) майновi права iнтелектуальної власностi, такi як патенти, авторськi права, торговельнi марки, проектування промислових об'єктiв, комерцiйнi (фiрмовi) найменування, а також технiчнi процеси, ноу-хау та дiлова репутацiя;

     e) концесiї, наданi за законом, адмiнiстративним актом або за контрактом компетентним органом, включаючи концесiї на пошук, розробку, видобування або експлуатацiю природних ресурсiв.

     Iнвестицiї, здiйсненi на територiї держави однiєї Договiрної Сторони будь-якою юридичною особою тiєї ж самої Договiрної Сторони, але фактично належать або контролюються, безпосередньо або опосередковано iнвесторами iншої Договiрної Сторони, також вважаються iнвестицiями iнвесторiв останньої Договiрної Сторони, якщо вони були здiйсненi за законодавством держави першої з двох Договiрних Сторiн.

     Будь-яка змiна форми, у якiй iнвестованi або реiнвестованi активи, не впливає на характер iнвестицiй.

     2. Термiн "прибутки" означає суми одержанi на законних пiдставах внаслiдок здiйснення iнвестицiй, та включає зокрема, хоч не виключно, доходи, дивiденди, проценти, роялтi, доходи вiд зростання вартостi капiталу або будь-яку оплату пов'язану з iнвестицiями.

     Реiнвестованi прибутки користуються таким же самим режимом як первiснi iнвестицiї.

     3. Термiн "iнвестор", для будь-якої Договiрної Сторони, означає таких суб'єктiв iнвестицiйної дiяльностi якi приймають рiшення про вкладання цiнностей на територiї держави iншої Договiрної Сторони у вiдповiдностi iз законодавством держави останньої Договiрної Сторони та умов цiєї Угоди:

     a) будь-яку фiзичну особу, яка є громадянином держави будь-якої Договiрної Сторони згiдно її законодавства;

     b) будь-яку юридичну особу таку, як компанiя, корпорацiя, фiрма, товариство, господарське об'єднання, установа або органiзацiя, яка зареєстрована або заснована за законодавством держави Договiрної Сторони та має свiй офiцiйний зареєстрований офiс пiд юрисдикцiєю держави Договiрної Сторони, прибуткову чи неприбуткову, з обмеженою чи повною правосуб'єктнiстю.

     4. Термiн "територiя" означає територiю, внутрiшнi води та територiальне море держав Договiрних Сторiн та повiтряний простiр над ними, а також виключну економiчну зону та континентальний шельф, який виходить за межi територiальних вод держав кожної з Договiрних Сторiн, над якими Договiрнi Сторони вiдповiдно до мiжнародного права здiйснюють сувереннi права з метою розвiдування i експлуатацiї своїх природних ресурсiв.

Стаття 2
Сприяння та взаємний захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона сприяє на територiї своєї держави iнвестицiям iнвесторiв iншої Договiрної Сторони та визнає такi iнвестицiї згiдно законодавства своєї держави.

     2. Кожна Договiрна Сторона на територiї своєї держави надає iнвестицiям та доходам вiд iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони сприятливий та справедливий режим, повний i постiйний захист та безпеку.

     3. Жодна Договiрна Сторона не застосовує надмiрних або свавiльних заходiв щодо придбання, збiльшення, дiяльностi, управлiння, пiдтримки, використання, утримання та продажу або iнших прав розпорядження iнвестицiями iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

Стаття 3
Режим iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона надає iнвесторам iншої Договiрної Сторони та їхнiм iнвестицiям режим не менш сприятливий, нiж режим, який вона надає своїм власним iнвесторам та їх iнвестицiям стосовно придбання, збiльшення, дiяльностi, управлiння, пiдтримки, використання, користування та продажу або iншого права розпоряджатися iнвестицiями.

     2. Кожна Договiрна Сторона надає iнвесторам iншої Договiрної Сторони та їхнiм iнвестицiям режим не менш сприятливий, нiж, режим який вона надає iнвесторам третьої Держави, та їхнiм iнвестицiям щодо заснування, придбання, збiльшення, оперування, управлiння, пiдтримки, використання, користування та продажу або iншого права розпоряджатися iнвестицiями.

     3. Кожна Договiрна Сторона надає iнвесторам iншої Договiрної Сторони та їхнiм iнвестицiям режим, зазначений у параграфах 1 та 2 цiєї статтi, в залежностi вiд того, який з них є бiльш сприятливим.

     4. Жодна Договiрна Сторона не нав'язує на територiї своєї держави обов'язковi заходи щодо iнвестицiй iнвесторiв iншої Договiрної Сторони щодо купiвлi матерiалiв, засобiв виробництва, оперування, транспорту, маркетингу її продукцiї або подiбнi розпорядження, якi мають необгрунтований або свавiльний характер.

Стаття 4
Пiльги

     Положення цiєї Угоди не тлумачаться таким чином, щоб зобов'язати одну Договiрну Сторону надавати iнвесторам та iнвестицiям iнвесторiв держави iншої Договiрної Сторони вигоду вiд будь-якого режиму, переваги або привiлеї на пiдставi будь-яких iснуючих або майбутнiх:

     a) зон вiльної торгiвлi, митних союзiв, спiльних ринкiв, економiчних та валютних союзiв або iнших аналогiчних угод про регiональну економiчну iнтеграцiю, включаючи угоди про регiональнi ринки працi, в яких бере або може брати участь одна з Договiрних Сторiн, або

     b) угод про уникнення подвiйного оподаткування або iнших мiжнародних угод, якi повнiстю або частково стосуються оподаткування.

     c) багатостороннiх угод, якi повнiстю або частково стосуються iнвестицiй.

Стаття 5
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї та доходи iнвесторiв держави Договiрної Сторони на територiї держави iншої Договiрної Сторони не пiдлягають експропрiацiї, нацiоналiзацiї або будь-яким iншим заходам, прямим або непрямим, якi мають дiю еквiвалентну експропрiацiї або нацiоналiзацiї (тут i надалi - "експропрiацiя") окрiм як для державного iнтересу, на недискримiнацiйнiй основi, згiдно з належною правовою процедурою з наданням невiдкладної, адекватної та ефективної компенсацiї.

     2. Така компенсацiя становитиме вартiсть експропрiйованої iнвестицiї на час безпосередньо до здiйснення або до майбутнього оприлюднення експропрiацiї, в залежностi вiд того, яка з подiй вiдбувається ранiше. Вартiсть визначатиметься вiдповiдно до загальноприйнятих принципiв визначення вартостi, враховуючи, мiж iншим, iнвестований капiтал, вiдновлювальну вартiсть, пiдвищення вартостi, поточнi прибутки, прогнозований потiк майбутнiх прибуткiв, гудвiл та iншi вiдповiднi чинники.

     3. Компенсацiя має бути повнiстю доступною та повинна виплачуватися без будь-якого обмеження або затримки. Вона має включати процент за комерцiйною ставкою, встановленою на ринковiй основi для валюти платежу (наприклад LIBOR) вiд дати позбавлення прав власностi на експропрiйоване майно до дати фактичного платежу.

     4. Договiрнi Сторони пiдтверджують, що у тому разi, коли Договiрна Сторона експропрiює активи або частину активiв компанiї, зареєстрованої або заснованої вiдповiдно до дiючого на територiї цiєї держави законодавства, та акцiями якої володiють iнвестори iншої Договiрної Сторони або, коли об'єктом експропрiацiї є спiльне пiдприємство, засноване на територiї держави Договiрної Сторони, Договiрна Сторона, яка приймає, гарантує повне визнання установчих документiв компанiї та iнших можливих вiдповiдних документи причетних компанiй або спiльних пiдприємств, iснуючих на час експропрiацiї.

     5. Не зашкоджуючи положенням Статтi 9 цiєї Угоди iнвестор чиї iнвестицiї експропрiйованi, має право на перегляд його справи та оцiнки iнвестицiй вiдповiдно до нацiонального законодавства держави приймаючої Договiрних Сторiн та принципiв, викладених у цiй Статтi судовим або iншим компетентним органом такої Договiрної Сторони.

Стаття 6
Вiдшкодування збиткiв

     1. Iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, iнвестицiї яких на територiї держави iншої Договiрної Сторони зазнають збиткiв внаслiдок вiйни або iншого збройного конфлiкту, надзвичайного стану, повстання, заколоту або бунту на територiї держави останньої Договiрної Сторони надається останньою Договiрною Стороною щодо реституцiї, компенсацiї, вiдшкодування збиткiв або iншого врегулювання, режим не менш сприятливий, нiж той, який наданий останньою Договiрною Стороною своїм власним iнвесторам або iнвесторам держав, що користується режимом найбiльшого сприяння, залежно вiд того, який з цих режимiв є бiльш сприятливим для iнвестора.

     2. Не зашкоджуючи положенням пункту 1 цiєї Статтi, iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, якi у будь-якiй ситуацiї, зазначенiй у цьому пунктi, зазнають втрат на територiї держави iншої Договiрної Сторони внаслiдок:

     a) реквiзицiї їхнiх iнвестицiй або їхньої частки, збройними силами або владами останньої Договiрної Сторони, або

     b) знищення їхнiх iнвестицiй або їхньої частки збройними силами або властями, яке не вимагалось необхiднiстю становища,

     надаватиметься останньою Договiрною Стороною реституцiя або компенсацiя, яка у будь-якому випадку є невiдкладною, адекватною i ефективною та будь-яка компенсацiя, що виникає внаслiдок цього, має бути повнiстю доступною, сплачуватиметься без затримки i включатиме процент за комерцiйною ставкою, встановленою на ринковiй основi для валюти платежу вiд дати реквiзицiї або знищення до дати фактичного платежу.

     3. Не зашкоджуючи положенням Статтi 9 цiєї Угоди iнвестор чиї iнвестицiї експропрiйованi, має право на перегляд його справи та оцiнки iнвестицiй вiдповiдно до нацiонального законодавства держави приймаючої Договiрних Сторiн та принципiв, викладених у цiй Статтi судовим або iншим компетентним органом такої Договiрної Сторони.

Стаття 7
Вiльний переказ

     1. Кожна Договiрна Сторона гарантує iнвесторам iншої Договiрної Сторони вiльний переказ їх iнвестицiй та трансферних платежiв, пов'язаних з iнвестицiями на територiю своєї держави та за її межi. Такi платежi включають, зокрема, хоч не виключно:

     a) основнi та додатковi суми для пiдтримки, розвитку або зростання iнвестицiй;

     b) прибутки;

     c) доходи, одержанi вiд загального або часткового розпродажу або передачi права розпоряджатися iнвестицiями, включаючи продаж акцiй;

     d) суми, необхiднi для сплати витрат, якi виникають внаслiдок управлiння iнвестицiями, а саме виплат по позиках, сплати роялтi, плати за менеджмент, плата за лiцензiї або iнших аналогiчних витрат;

     e) компенсацiю, що пiдлягає оплатi вiдповiдно до Статей 5 i 6;

     f) оплату, що виникає внаслiдок врегулювання спору;

     g) заробiтну плату або iншу оплату персоналу, найнятого з-за кордону, який працює з iнвестицiями.

     2. Кожна Договiрна Сторона у подальшому гарантує, що перекази згiдно параграфу 1 цiєї Статтi, здiйснюються без будь-якого обмеження у вiльно конвертованiй валютi та за iснуючим ринковим валютним курсом, що застосовується на дату переказу валюти, яка має невiдкладно переказуватися.

     3. При вiдсутностi ринку iноземної валюти, застосовуватиметься останнiй обмiнний курс для спецiальних прав запозичень.

     4. У разi затримки переказу приймаючою Договiрною Стороною, переказ також включатиме процент згiдно комерцiйної ставки, встановленої на ринковiй основi для даної валюти вiд дати запиту на переказ до дати фактичного переказу i сплачується такою Договiрною Стороною.

Стаття 8
Суброгацiя

     Якщо Договiрна Сторона або визначене нею представництво здiйснює оплату згiдно вiдшкодування, гарантiї або договору страхування, щодо iнвестицiї iнвестора на територiї держави iншої Договiрної Сторони, остання Договiрна Сторона визнає передачу будь-якого права або претензiї такого iнвестора до попередньої Договiрної Сторони або визначеного нею представництва, i право першої Договiрної Сторони або визначеного нею представництва здiйснювати на пiдставi суброгацiї будь-яке таке право i претензiю у такому ж обсязi, як її попередник.

Стаття 9
Спори мiж iнвестором та Договiрною Стороною

     1. Будь-який спiр, що виникає безпосередньо внаслiдок здiйснення iнвестицiй мiж однiєю Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони, слiд врегулювати шляхом консультацiй та переговорiв мiж сторонами спору.

     2. У разi, якщо спiр не врегульований протягом трьох (3) мiсяцiв вiд дати, на яку вiн був порушений у письмовiй формi, цей спiр, на вибiр iнвестора, подається:

     a) до компетентних судiв держави Договiрної Сторони, на територiї держави якої здiйснюється iнвестицiя; або

     b) до арбiтражу Мiжнародного Центру Врегулювання Iнвестицiйних Спорiв (ICSID), створеного згiдно з Конвенцiєю про Врегулювання Iнвестицiйних Спорiв мiж Державами та Громадянами iнших Держав, вiдкриту для пiдписання у Вашингтонi 18 березня 1965 року (тут i надалi - "Центр"), у разi доступностi такого Центру; або

     c) до арбiтражу Додаткової Установи Центру, якщо тiльки одна з Договiрних Сторiн є стороною Конвенцiю, зазначеної у пiдпараграфi (b) цього параграфа; або

     d) до будь-якого арбiтражу ad-hoc який, якщо iнакше не погоджено сторонами спору, створюється згiдно з Арбiтражними Правилами Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з права мiжнародної торгiвлi (UNCITRAL).

     3. Iнвестор, який подав на розгляд спiр до нацiонального суду, може звернутися до одного з арбiтражних судiв, згаданих у параграфах 2 (b) - (d) цiєї Статтi, якщо до винесення судового рiшення на предмет спору нацiональним судом, iнвестор повiдомляє про своє рiшення бiльше не вести цю справу за допомогою нацiонального судочинства i вiдкликає її.

     4. Договiрна Сторона, яка є стороною спору, може заявляти заперечення, на будь-якому етапi арбiтражної процедури або виконання арбiтражного рiшення, стосовно того, що iнвестор, який є iншою стороною спору, отримав страхове вiдшкодування, у тiй частинi вiдшкодування, яке вже покрите такою страховкою.

     5. Кожна Договiрна Сторона дає свою безумовну згоду на подання спору мiж нею та iнвестором iншої Договiрної Сторони до арбiтражу вiдповiдно до цiєї Статтi.

     6. Арбiтражне рiшення є остаточним i обов'язковим для сторiн, якi беруть участь у спорi i пiдлягає примусовому виконанню згiдно з внутрiшньодержавним законодавством.

Стаття 10
Спори мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами щодо тлумачення та застосування цiєї Угоди, наскiльки це можливо, врегульовуються дипломатичними каналами.

     2. У тому разi, якщо спiр не врегульований таким чином протягом шести (6) мiсяцiв пiсля дати, на яку будь-яка Договiрна Сторона звернулася з проханням про такi переговори, на прохання будь-якої Договiрної Сторони цей спiр подається до Арбiтражу.

     3. Такий Арбiтраж складається для кожного окремого випадку наступним чином. Протягом двох (2) мiсяцiв пiсля отримання запиту стосовно арбiтражу, кожна Договiрна Сторона призначає одного члена Арбiтражу. Потiм цi два члени обирають громадянина третьої держави, який, за погодженням двох Договiрних Сторiн, призначається Головуючим Арбiтражу. Головуючий призначається протягом чотирьох (4) мiсяцiв вiд дати призначення iнших двох членiв.

     4. Якщо необхiднi призначення не були здiйсненi протягом перiодiв, визначених у параграфi 3 цiєї Статтi, будь-яка Договiрна Сторона може, за вiдсутнiстю будь-якої iншої домовленостi, звернутися з проханням до Голови Мiжнародного Суду ООН про здiйснення необхiдних призначень. Якщо Голова Мiжнародного Суду є громадянином держави будь-якої Договiрної Сторони або з iнших причин не може виконувати зазначену функцiю, член Мiжнародного Суду, наступний по старшинству, який не є громадянином держави будь-якої Договiрної Сторони i не iснує iнших причин через якi вiн не може виконувати зазначену функцiю, запрошується для здiйснення необхiдних призначень.

     5. Арбiтраж приймає своє рiшення бiльшiстю голосiв. Рiшення Арбiтражу є остаточним i обов'язковим для обох Договiрних Сторiн. Кожна Договiрна Сторона несе витрати на члена суду, призначеного такою Договiрною Стороною i на її представництво в арбiтражному процесi. Обидвi Договiрнi Сторони беруть на себе рiвнi частки витрат на Головуючого, а також i будь-якi iншi витрати. Арбiтраж може приймати iнше рiшення щодо розподiлу витрат. У всiх iнших питаннях, Арбiтраж визначає свої власнi правила судочинства.

     6. Питання судового спору, зазначенi у параграфi 1 цiєї Статтi, вирiшуються у вiдповiдностi з положеннями цiєї Угоди i загальновизнаних принципiв мiжнародного права.

Стаття 11
Надання дозволiв

     1. Кожна Договiрна Сторона, вiдповiдно до законодавства своєї держави, прихильно ставиться до заявок на iнвестицiї та невiдкладно надає необхiднi дозволи, що вимагаються на територiї її держави у зв'язку з iнвестицiями iнвесторiв iншої Договiрної Сторони.

     2. Кожна Договiрна Сторона, вiдповiдно до законодавства своєї держави, надає тимчасовi вiзи на в'їзд та перебування i забезпечує необхiдну пiдтверджувальну документацiю фiзичним особам, найнятим на роботу з-за кордону у якостi керiвникiв, менеджерiв, спецiалiстiв або технiчного персоналу у зв'язку з iнвестицiєю, здiйсненою iнвестором iншої Договiрної Сторони, i необхiднi для пiдприємництва за умови, що цi особи вiдповiдають вимогам цього параграфа, а також надає тимчасовi вiзи на в'їзд та перебування для членiв їхнiх сiмей (подружжя та неповнолiтнi дiти) на той же самий перiод часу, що й для найнятих осiб.

Стаття 12
Застосування iнших правил

     1. Якщо норми права держави будь-якої Договiрної Сторони або зобов'язання згiдно з мiжнародним правом, якi iснують у даний час або встановлюватимуться у майбутньому мiж Договiрними Сторонами на додаток до цiєї Угоди, мiстять правило, загальне або спецiальне, яке надає iнвестицiям, здiйсненим iнвесторами iншої Договiрної Сторони, режим бiльш сприятливий, нiж забезпечений цiєю Угодою, такi норми, до такої мiри, у якiй вони є бiльш сприятливi для iнвестора мають перевагу над цiєю Угодою.

     2. Кожна Договiрна Сторона дотримується будь-якого iншого зобов'язання, яке має щодо конкретної iнвестицiї iнвестора iншої Договiрної Сторони.

Стаття 13
Застосування Угоди

     1. Ця Угода замiнює та припиняє чиннiсть Угоди мiж Урядом України та Урядом Фiнляндської Республiки про сприяння здiйсненню i взаємний захист капiталовкладень, яка набула чинностi 30 сiчня 1994 року.

     2. Ця Угода застосовується до всiх iнвестицiй, здiйснених iнвесторами будь-якої Договiрної Сторони до або пiсля набрання чинностi цiєю Угодою, але не застосовується до будь-якого спору щодо iнвестицiй, який виник або будь-якої претензiї, яка була врегульована до набрання нею чинностi.

Стаття 14
Загальнi застереження

     1. Нiщо у цiй Угодi не перешкоджає Договiрнiй Сторонi вживати будь-яких заходiв, необхiдних для захисту її основних iнтересiв безпеки пiд час вiйни або збройного конфлiкту, або iнших надзвичайних обставин у мiжнародних вiдносинах.

     2. За умови, що такi заходи не застосовуються у такий спосiб, який являв би собою засiб свавiльної або невиправданої дискримiнацiї з боку Договiрної Сторони, або замаскованого обмеження iнвестицiй, нiщо в цiй Угодi на перешкоджає Договiрним Сторонам вживати будь-яких необхiдних заходiв для пiдтримання громадського порядку.

     3. Умови не застосовуються до Статтi 5, Статтi 6 або параграфа 1. (e) Статтi 7 цiєї Угоди.

Стаття 15
Прозорiсть Угоди

     1. Кожна Договiрна Сторона у встановленому порядку публiкує або по-iншому оприлюднює свої закони, правила, процедури та адмiнiстративнi i судовi рiшення загального застосування, а також i мiжнароднi угоди, якi впливають на iнвестицiї iнвесторiв iншої Договiрної Сторони на територiї держави першої Договiрної Сторони.

     2. Нiщо у цiй Угодi не вимагає вiд Договiрної Сторони надавати або дозволяти доступ до конфiденцiйної або приватної iнформацiї, включаючи iнформацiю щодо конкретних iнвесторiв або iнвестицiй, розкриття якої загрожує порушенням закону або суперечитиме законам, що захищають конфiденцiйнiсть або зашкоджує законним комерцiйним iнтересам конкретних iнвесторiв.

Стаття 16
Проведення консультацiй

     Договiрнi Сторони, на вимогу будь-якої Договiрної Сторони, проводять консультацiї з метою перегляду застосування цiєї Угоди та вивчення будь-якого питання, яке виникає внаслiдок виконання цiєї Угоди. Такi консультацiї проводяться мiж компетентними органами Договiрних Сторiн, в мiсцi та у термiни погодженi по вiдповiдним каналам.

Стаття 17
Набуття чинностi, термiн дiї та припинення чинностi

     1. Договiрнi Сторони повiдомляють одна одну про виконання усiх внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття цiєю Угодою чинностi. Ця Угода набуває чинностi на тридцятий день вiд дати отримання останнього письмового повiдомлення.

     2. Ця Угода залишатиметься чинною протягом двадцяти (20) рокiв, i по завершеннi цього перiоду залишатиметься чинною, якщо будь-яка Договiрна Сторона за дванадцять мiсяцiв не повiдомить у письмовiй формi про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди.

     3. Щодо iнвестицiй, здiйснених до дати припинення дiї цiєю Угодою, умови Статей 1 - 16 залишаються чинними на подальший термiн у двадцять (20) рокiв вiд дати припинення дiї цiєї Угоди.

     На посвiдчення чого, тi, що нижче пiдписалися належним чином уповноваженi, пiдписали цю Угоду.

     Вчинено в м. Гельсiнкi 7 жовтня 2004 року у двох примiрниках, кожний українською, фiнською та англiйською мовами, при цьому усi тексти є автентичними. У випадку виникнення розбiжностей, текст англiйською мовою матиме переважну силу.

За Уряд України

За Уряд Фiнляндської Республiки