УГОДА

мiж Урядом України та Урядом Республiки Грузiя про заохочення та взаємний захист iнвестицiй

     Уряд Республiки Грузiя та Уряд України (надалi iменуються "Договiрнi Сторони"),

     бажаючи посилити економiчне спiвробiтництво на довгостроковiй основi для взаємної вигоди обох Договiрних Сторiн,

     маючи намiри створити та пiдтримувати сприятливi умови для iнвесторiв однiєї Договiрної Сторони на територiї другої Договiрної Сторони,

     визнаючи, що сприяння та взаємний захист iнвестицiй згiдно з цiєю Угодою стимулюватимуть дiлову iнiцiативу в цiй галузi ,

     погодились про наступне:

Стаття 1
Визначення

     Для цiлей цiєї Угоди:

     1. Термiн "iнвестицiя" охоплюватиме будь-який вид активiв, iнвестованих у зв'язку з економiчною дiяльнiстю iнвестором однiєї Договiрної Сторони на територiї другої Договiрної Сторони згiдно з чинним законодавством останньої та включатиме, зокрема, але не виключно:

     а) рухоме та нерухоме майно, як й iншi права, такi як заставнi,права забезпечення з позики та iншi подiбнi права;

     б) акцiї, цiннi папери та борговi зобов'язання юридичних осiб або майновi частки цих юридичних осiб;

     в) позики, кредити, цiльовi банкiвськi та фiнансовi внески та iншi грошовi вимоги, пов'язанi iз здiйсненням iнвестицiй;

     г) права iнтелектуальної власностi, включаючи авторськi права, товарнi знаки, патенти, промисловi зразки, технологiчнi процеси, ноу-хау, комерцiйнi секрети, фiрмовi назви та гудвiл, пов'язанi з iнвестицiями;

     д) лiцензiї та дозволи згiдно iз законодавством, включаючи концесiї на розвiдку, видобування, розробку та експлуатацiю природних ресурсiв;

     Будь-яка змiна форми, в якiй були iнвестованi активи, не буде впливати на їх характер як iнвестицiї.

     2. Термiн "iнвестор" означатиме будь-яку фiзичну або юридичну особу, яка iнвестує на територiю другої Договiрної Сторони:

     а) термiн "фiзична особа" означатиме будь-яку фiзичну особу, що є громадянином Договiрної Сторони згiдно iз законодавством цiєї Договiрної Сторони;

     б) термiн "юридична особа" означатиме у вiдношеннi до будь-якої Договiрної Сторони будь-яку установу, пiдприємство або органiзацiю, що створенi згiдно з чинним законодавством кожної з Договiрних Сторiн та якi мають право здiйснювати iнвестицiї на територiї другої Договiрної Сторони;

     3. Термiн "доходи" означатиме грошовi суми, одержанi внаслiдок iнвестицiй, та включатиме, зокрема, але не виключно, доходи, проценти, прирiст капiталу, акцiї, дивiденди, роялтi та плату за послуги.

     4. Термiн "територiя" означатиме вiдносно кожної Договiрної Сторони територiю, що знаходиться пiд її суверенiтетом, а також морськi та пiдводнi райони, над якими ця Договiрна Сторона здiйснює, вiдповiдно до мiжнародного права, суверенiтет, права та юрисдикцiю.

Стаття 2
Застосування цiєї Угоди

     Умовами цiєї Угоди застосовуватимуться до всiх iнвестицiй, здiйснених iнвесторами однiєї Договiрної Сторони на територiї другої Договiрної Сторони як до, так i пiсля набуття чинностi цiєю Угодою.

Стаття 3
Заохочення та захист iнвестицiй

     1. Кожна Договiрна Сторона заохочуватиме та створюватиме сприятливi умови для iнвесторiв другої Договiрної Сторони для здiйснення iнвестицiй на своїй територiї та допускатиме такi iнвестицiї згiдно з її законами та правилами.

     2. Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої з Договiрних Сторiн користуватимуться справедливим та рiвним ставленням, повним захистом та безпекою на територiї другої Договiрної Сторони.

Стаття 4
Нацiональний режим та режим найбiльшого сприяння

     1. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвестицiям iнвесторiв другої Договiрної Сторони режим, який є справедливим та рiвним i не менш сприятливим, нiж той, що вона надає iнвестицiям своїх власних iнвесторiв або iнвестицiям iнвесторiв будь-якої третьої держави.

     2. Кожна Договiрна Сторона на своїй територiї надаватиме iнвесторам другої Договiрної Сторони у вiдношеннi до управлiння, пiдтримки, використання, отримання доходiв та розпорядження своїми iнвестицiями режим, який є справедливим та рiвним та не менш сприятливим, нiж той, що Договiрна Сторона надає своїм власним iнвесторам або iнвесторам будь-якої третьої держави.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 цiєї Статтi не тлумачитимуться з тим, щоб зобов'язати одну Договiрну Сторону поширювати на iнвесторiв другої Договiрної Сторони вигоду вiд будь-якого режиму, преференцiї або привiлеї, що можуть бути поширенi останньою Договiрною Стороною, якi випливають з:

     а) будь-якого митного союзу або зони вiльної торгiвлi або монетарного союзу, або подiбних мiжнародних угод, що впливають на iнвестицiйний режим спiвробiтництва або iнших форм регiонального спiвробiтництва, стороною яких будь-яка Договiрна Сторона є або може стати;

     б) будь-якої мiжнародної угоди або домовленостi, що стосуються повнiстю або в основному оподаткування.

Стаття 5
Компенсацiя за втрати

     1. Якщо iнвестицiї iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони зазнають втрат через вiйну, збройний конфлiкт, нацiональний надзвичайний стан, переворот, повстання, заколот або iншi подiбнi подiї на територiї iншої Договiрної Сторони, їм надаватиметься останньою Договiрною Стороною режим, у вiдношеннi до реституцiй, вiдшкодування, компенсацiї або iншого вирiшення, не менш сприятливий, нiж той, який остання Договiрна Сторона надає iнвесторам будь-якої третьої держави.

     2. Не перешкоджаючи умовам пункту 1 цiєї Статтi, iнвесторам однiєї Договiрної Сторони, якi пiд час будь-яких подiй, згаданих у цьому пунктi, зазнають втрат на територiї iншої Договiрної Сторони, якi виникають внаслiдок:

     (а) реквiзицiї їх власностi її силами або владами;

     (б) руйнування їх власностi її силами або владами, якi не були викликанi воєнними дiями або не вимагались необхiдною ситуацiєю,

     буде надано справедливу та адекватну компенсацiю за втрати, яких зазнали пiд час реквiзицiї або в результатi руйнування власностi.

     Платежi, що виникають, будуть вiльно переводитись у вiльно конвертованiй валютi без затримки.

Стаття 6
Експропрiацiя

     1. Iнвестицiї iнвесторiв будь-якої Договiрної Сторони не будуть нацiоналiзованi, експропрiйованi або пiдданi заходам, що мають ефект, еквiвалентний нацiоналiзацiї або експропрiацiї (надалi iменується "експропрiацiя") на територiї iншої Договiрної Сторони, якщо цього не потребують суспiльнi iнтереси. Експропрiацiя проводитиметься за належним судочинством, на недискримiнацiйнiй основi та супроводжуватиметься умовами про виплату негайної, адекватної та ефективної компенсацiї. Така компенсацiя дорiвнюватиме ринковiй цiнi iнвестицiй, коли про експропрiацiю або загрозу експропрiацiї стало загально вiдомо, включатиме вiдсоток LIBOR з дати експропрiацiї, буде виплачена у валютi, в якiй була здiйснена iнвестицiя або за згодою сторiн у будь-якiй iншiй прийнятнiй для iнвестора валютi, буде такою, що ефективно реалiзується та здiйснюється без затримки.

     2. Потерпiлий iнвестор матиме право на негайний перегляд судовою або iншою незалежною владою цiєї Договiрної Сторони його випадку та оцiнку його iнвестицiй вiдповiдно до принципiв, викладених у цiй Статтi.

     3. Положення пункту 1 цiєї Статтi також застосовуватимуться в тому випадку, якщо Договiрна Сторона експропрiює активи компанiї, яка отримала статус акцiонерного товариства, або заснована згiдно з чинним на будь-якiй частинi її територiї правом, та на якiй iнвестори iншої Договiрної Сторони мають частки.

Стаття 7
Перекази

     1. Договiрнi Сторони гарантуватимуть переказ платежiв, що стосуються iнвестицiй та доходiв згiдно з чинним законодавством Договiрних Сторiн. Перекази робитимуться без будь-яких обмежень та затримки. Такi перекази включатимуть, зокрема, але не виключно:

     а) капiтал та додатковi суми для пiдтримки або збiльшення iнвестицiй;

     б) доходи, вiдсотки, дивiденди та iнший поточний доход;

     в) платежi, що здiйснюються вiдповiдно до позичкових угод;

     г) роялтi або плату за послуги;

     д) надходження вiд продажу або лiквiдацiї iнвестицiй;

     е) заробiтки фiзичних осiб згiдно iз законами та правилами Договiрної Сторони, одержанi ними в зв'язку iз здiйсненням iнвестицiй на територiї цiєї Договiрної Сторони.

     2. Для цiлей цiєї Угоди обмiнними курсам будуть офiцiйнi курси, дiйснi для поточних угод на дату переказу, якщо не домовлено про iнше.

Стаття 8
Суброгацiя

     1. Якщо Договiрна Сторона або її посередник здiйснює платежi своїм власним iнвесторам згiдно гарантiї, яку вона надала в зв'язку з iнвестицiєю на територiї iншої Договiрної Сторони, остання Договiрна Сторона визнає:

     а) передачу, або по закону, або згiдно законної угоди в цiй країнi, будь-якого права або права вимоги iнвестора до попередньої Договiрної Сторони, або до її призначеного посередника, так, як i те,

     б) що попередня Договiрна Сторона або її призначений посередник отримали право внаслiдок суброгацiї користуватися правами та висувати вимоги цього iнвестора та перебере зобов'язання, пов'язанi з цiєю iнвестицiєю.

Стаття 9
Спори мiж Договiрною Стороною та iнвестором iншої Договiрної Сторони

     1. Будь-який спiр,який може виникнути мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншою Договiрною Стороною у зв'язку з iнвестицiєю на територiї цiєї Договiрної Сторони, буде предметом переговорiв мiж сторонами в спорi.

     2. Якщо будь-який спiр мiж iнвестором однiєї Договiрної Сторони та iншої Договiрної Сторони не може бути таким чином вирiшений в перiод шести мiсяцiв з дня пред'явлення письмової вимоги, iнвестор отримає право передати цю справу:

     а) на розгляд судового органу Договiрної Сторони, на територiї якої здiйснюється iнвестицiя, або

     б) до Мiжнародного Центру для Вирiшення Iнвестицiйних Спорiв (IКСIД), маючи на увазi вiдповiднi умови Конвенцiї про Вирiшення Iнвестицiйних Спорiв мiж Державами та громадянами iнших Держав, що вiдкрита для пiдписання у Вашингтонi, Округ Колумбiя, 18 березня 1965 року, у випадку, якщо обидвi Договiрнi Сторони стали стороною цiєї Конвенцiї, або

     в) до арбiтра або мiжнародного ad hoo арбiтражного суду, заснованого згiдно з Арбiтражними Правилами Комiсiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з Права Мiжнародної Торгiвлi (ЮНСIТРАЛ). Сторони в спорi можуть погодитися письмово змiнити цi Правила. Арбiтражнi рiшення будуть остаточними та обов'язковими для обох сторiн спору.

Стаття 10
Вирiшення спорiв мiж Договiрними Сторонами

     1. Спори мiж Договiрними Сторонами вiдносно тлумачення або застосування цiєї Угоди повиннi, якщо це можливо, вирiшуватися шляхом взаємних консультацiй або переговорiв.

     2. Якщо такий спiр не може бути в такий спосiб вирiшений протягом шести мiсяцiв пiсля його початку, його на прохання будь-якої Договiрної Сторони буде передано до Арбiтражного Суду вiдповiдно до положень цiєї Статтi.

     3. Арбiтражний Суд створюватиметься для кожного окремого випадку наступним чином: протягом двох мiсяцiв пiсля отримання звернення про арбiтражне рiшення, кожна з Договiрних Сторiн призначить одного члена цього Суду. Цi два члени потiм оберуть громадянина третьої держави, якого пiсля схвалення Договiрними Сторонами буде призначено Головою Суду (надалi згадується як "Голова"). Голову буде призначено протягом трьох мiсяцiв з дати призначення другого члена.

     4. Якщо протягом будь-якого з перiодiв, зазначених у пунктi 3 цiєї Статтi, необхiднi призначення не були зробленi, будь-яка Договiрна Сторона може, при вiдсутностi iншої домовленостi, запросити Президента Мiжнародного Суду Справедливостi ООН зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що вiн є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або якщо iншi причини перешкоджають йому виконувати вказану функцiю, буде запрошено Заступника Президента, щоб зробити необхiднi призначення. Якщо з'ясується, що Заступник Президента також є громадянином будь-якої Договiрної Сторони або не може виконувати зазначену функцiю , член Мiжнародного Суду Справедливостi, наступний за старшинством, який не має громадянства будь-якої з Договiрних Сторiн, буде запрошений зробити необхiднi призначення та може без перешкод виконати вказану функцiю.

     5. Арбiтражний Суд досягатиме своїх рiшень бiльшiстю голосiв. Такi рiшення будуть обов'язковими для кожної Договiрної Сторони. Кожна Договiрна Сторона нестиме витрати щодо своїх членiв суду та свого представництва в арбiтражному судочинствi; витрати щодо Голови та iншi витрати, покладаються порiвну на обидвi Договiрнi Сторони.

     Проте, Арбiтражний Суд у своєму рiшеннi може визначити, на яку з Договiрних Сторiн буде покладено бiльшу частину витрат, i таке рiшення буде обов'язковим для обох Договiрних Сторiн.

Стаття 11
Застосування iнших правил та спецiальних зобов'язань

     1. Якщо питання регулюється одночасно цiєю Угодою та iншою мiжнародною угодою, сторонами якої є обидвi Договiрнi Сторони, нiщо в цiй угодi не заважатиме Договiрним Сторонам або будь-яким її iнвесторам, якi володiють iнвестицiями на територiї iншої Договiрної Сторони, користуватися перевагами тих правил, якi є бiльш сприятливими, у вiдношеннi до його випадку.

     2. Якщо режим, що має надаватися однiєю Договiрною Стороною iнвесторам iншої Договiрної Сторони вiдповiдно до її законiв та правил або iнших спецiальних положень контрактiв, є бiльш сприятливий, нiж той, що надається цiєю Угодою, буде надано бiльш сприятливий.

Стаття 12
Внесення змiн та доповнень

     У цю Угоду можуть бути внесенi змiни та доповнення за письмовою угодою мiж Договiрними Сторонами. Будь-яка поправка набуває чинностi, якщо кожна з Договiрних Сторiн повiдомить iншу Договiрну Сторону про те, що вона вiдрегулювала всi вiдповiднi формальностi, що перешкоджають набуттю чинностi цiєю поправкою.

Стаття 13
Набуття чинностi, тривалiсть та припинення дiї Угоди

     1. Кожна Договiрна Сторона письмово повiдомить другу Договiрну Сторону про завершення процедур, необхiдних згiдно з її чинним законодавством для набуття чинностi цiєю Угодою. Ця Угода набере чинностi з дати останнього повiдомлення.

     2. Ця Угода залишається чинною на перiод десять рокiв. Її чиннiсть щоразу автоматично продовжуватиметься на наступнi 5 рокiв, якщо жодна з Договiрних Сторiн не менше, нiж за шiсть мiсяцiв до сплину вiдповiдного перiоду, не повiдомить iншу Договiрну Сторону письмово про свiй намiр припинити дiю цiєї Угоди.

     3. Вiдносно iнвестицiй, здiйснених до припинення цiєї Угоди, її положення (статтi 1 - 11) залишатимуться чинними протягом десяти рокiв з дати припинення її чинностi.

     Здiйснено в м. Тбiлiсi "9" сiчня 1995 р. у двох дiйсних примiрниках, кожний українською, грузинською та росiйською мовами, причому всi тексти є рiвно аутентичними.

     Для цiлей тлумачення положень цiєї Угоди текст росiйською мовою має переважну силу.

ЗА УРЯД УКРАЇНИ

ЗА УРЯД РЕСПУБЛIКИ ГРУЗIЯ