УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Республiки Куба про торговельне судноплавство

     Уряд України i Уряд Республiки Куба, надалi - "Договiрнi Сторони",

     керуючись бажанням змiцнювати дружнi вiдносини i розвивати економiчне спiвробiтництво мiж обома Договiрними Сторонами,

     виходячи з загальновизнаних принципiв i норм мiжнародного права, зокрема, принципу суверенної рiвноправностi i невтручання у внутрiшнi справи,

     прагнучи взаємної вигоди i бажаючи розвивати торговельне судноплавство обох країн,

     домовились про нижченаведене:

Стаття 1

     В цiй Угодi:

     1. Термiн "судно Договiрної Сторони" означає будь-яке торгове судно, що плаває пiд прапором цiєї Договiрної Сторони у вiдповiдностi з її законодавством, а також судна, якi зафрахтовано її судновласниками без екiпажу (бербоутчартер).

     Це визначення виключає вiйськовi кораблi i рибопромисловi судна iз сфери застосування цiєї Угоди.

     2. Термiн " член екiпажу" означає капiтана i будь-яку iншу особу, яка дiйсно зайнята пiд час рейсу на борту судна виконанням обов'язкiв, що пов'язанi з експлуатацiєю судна чи обслуговуванням на ньому, i включена до суднової ролi.

     3. Термiн " судновласник" означає будь-яку юридичну або фiзичну особу, яка проживає на територiї Договiрних Сторiн i уповноважена їх законодавством здiйснювати роботи по експлуатацiї та обробцi суден.

     4. Термiн "агент" означає будь-яку юридичну або фiзичну особу, яка займається обслуговуванням суден i вантажiв у портах Договiрних Сторiн згiдно з їхнiми законодавствами.

     5. Компетентними органами Договiрних Сторiн є:

     в Українi - Мiнiстерство транспорту України;

     в Республiцi Куба - Мiнiстерство транспорту Республiки Куба.

Стаття 2

     Договiрнi Сторони всебiчно сприятимуть суднам обох країн i утримуватимуться вiд будь-яких дiй, якi могли б перешкодити розвитковi торговельного судноплавства.

Стаття 3

     Договiрнi Сторони продовжуватимуть докладати зусиль для пiдтримки i розвитку ефективного дiлового спiвробiтництва мiж властями в їхнiх країнах. Зокрема, Договiрнi Сторони погоджуються проводити взаємнi консультацiї i взаємний обмiн iнформацiєю мiж цими властями i заохочувати розвиток контактiв мiж їхнiми вiдповiдними судноплавними органiзацiями або пiдприємствами двох країн.

Стаття 4

     1. Договiрнi Сторони сприятимуть участi своїх флотiв в пасажирських i вантажних перевезеннях мiж портами обох країн на умовах взаємної економiчної вигоди i утримуватимуться вiд будь-яких дiй, що перешкоджають вiльнiй участi суден другої Договiрної Сторони в мiжнародних морських перевезеннях, включаючи перевезення iз своїх портiв в порти третiх країн.

     2. Специфiчнi аспекти, що стосуються морських перевезень, включаючи фрахтовi питання, регулюватимуться окремою угодою мiж компетентними органами Договiрних Сторiн.

     3. Ця Угода не обмежує права суден пiд прапором третiх країн брати участь у перевезеннях мiж портами Договiрних Сторiн i мiж портами однiєї з Договiрних Сторiн i портами третiх країн.

Стаття 5

     Договiрнi Сторони поважатимуть право кожної Договiрної Сторони максимально використовувати свiй торговий флот в обслуговуваннi своєї торгiвлi з третiми країнами. Надалi вони погодились, що нацiональнi судноплавнi компанiї однiєї Договiрної Сторони спiвробiтничатимуть з нацiональними судноплавними компанiями другої Договiрної Сторони в галузi найбiльш ефективного використання їхнiх торгових суден. Нацiональнi судноплавнi компанiї обох Договiрних Сторiн проводитимуть, на прохання однiєї з Договiрних Сторiн, консультацiї з питань, що представляють взаємний iнтерес.

Стаття 6

     Кожна Договiрна Сторона надасть другiй Договiрнiй Сторонi та її суднам режим найбiльшого сприяння з усiх питань торгового судноплавства, якщо iнше не передбачено цiєю Угодою.

Стаття 7

     1. Кожна Договiрна Сторона надасть суднам другої Договiрної Сторони такий же режим, який вона забезпечує своїм суднам, що зайнятi в мiжнародних перевезеннях, у частинi вiльного доступу в порти, використання портiв для навантаження i розвантаження вантажiв, посадки i висадки пасажирiв, сплати корабельних i iнших портових зборiв i податкiв, користування всiма послугами для судноплавства i здiйснення звичайних комерцiйних операцiй.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi:

     а) не поширюються на порти, закритi для заходу iноземних суден;

     б) не поширюються на види дiяльностi, якi зарезервованi кожною з Договiрних Сторiн для своїх органiзацiй;

     в) не зобов'язують одну з Договiрних Сторiн поширювати на судна другої Договiрної Сторони винятки з правил обов'язкової лоцманської проводки, якi надаються своїм суднам;

     г) не поширюються на застосування правил, щодо в'їзду i перебування iноземцiв.

     Судновласники Договiрних Сторiн, якi використовують судна-атомоходи , або перевозять ядерне паливо або iншi шкiдливi речовини, що потенцiально становлять загрозу, вживуть вiдповiдних заходiв для запобiгання i зменшення загрози, перешкодження забрудненню зон, що вiдносяться до морського суверенiтету i юрисдикцiї обох країн. Судновласники зобов'язуються додержуватись правил, практичних норм i процедур, встановлених вiдповiдними внутрiшнiми законодавствами i мiжнародними угодами, учасницями яких є кожна з Договiрних Сторiн.

     Використання суден цього типу в двосторонньому прямуваннi допускається лише за наявностi особливої угоди для кожного окремого випадку.

Стаття 8

     1. Договiрнi Сторони вживатимуть в межах свого законодавства i портових правил всiх необхiдних заходiв для полегшення i прискорення морських перевезень, запобiгання затримкам суден i максимально можливого прискорення i спрощення митних процедур i iнших портових формальностей.

     2. Договiрнi Сторони взаємно визнають право на вiдкриття представництв однiєї з Договiрних Сторiн на територiї другої Договiрної Сторони. Дiяльнiсть зазначених представництв здiйснюватиметься у вiдповiдностi iз законами i правилами, якi чиннi на територiї країни перебування.

Стаття 9

     Кожна Договiрна Сторона визнаватиме нацiональнiсть суден другої Договiрної Сторони на пiдставi документiв, якi виданi компетентними властями другої Договiрної Сторони i є на борту судна.

     Кожна Договiрна Сторона визнаватиме всi документи, якi є на борту судна, стосовно конструкцiї суден, їхнього обладнання i комплектування команд, судновi сертифiкати, обмiрнi свiдоцтва й iншi документи, якi виданi компетентними властями другої Договiрної Сторони.

Стаття 10

     Кожна з Договiрних Сторiн визнаватиме посвiдчення особи морякiв, що виданi компетентними властями другої Договiрної Сторони.

     Такими посвiдченнями особи є:

     для морякiв українських суден - посвiдчення особи моряка або паспорт моряка;

     для морякiв Республiки Куба - паспорт моряка.

Стаття 11

     Власникам посвiдчень особи моряка, зазначених у статтi 10 цiєї Угоди, дозволятиметься, як членам екiпажiв суден Договiрної Сторони, яка видала цi посвiдчення, перебувати у звiльненнi на березi пiд час стоянки судна в порту другої Договiрної Сторони за умови, що капiтан судна передав компетентним властям список екiпажу (суднову роль) вiдповiдно до правил, якi чиннi в цьому порту.

     Якщо член команди - власник документа, який засвiдчує його особу, висаджується на берег у порту другої Договiрної Сторони у зв'язку з хворобою, службовою необхiднiстю або з iншого приводу який визнано поважним мiсцевими властями, останнi видадуть необхiдний дозвiл для перебування зацiкавленої особи на територiї цiєї Договiрної Сторони у випадку госпiталiзацiї або повернення до своєї країни, або прямування до iншої країни або порту вiдправки.

     При висадженi на берег i поверненнi на судно зазначенi особи пiдлягатимуть встановленому в цьому порту прикордонному i митному контролю.

Стаття 12

     1. Власникам зазначених у статтi 10 цiєї Угоди посвiдчень особи моряка дозволятиметься виїжджати будь-яким видом транспорту на територiю другої Договiрної Сторони або пересiкати її територiю транзитом пiд час прямування на своє судно чи переїзду на iнше судно, або прямувати до своєї країни, або з будь-якого iншого приводу, який буде схвалено властями цiєї другої Договiрної Сторони.

     2. Якщо власник зазначеного в статтi 10 цiєї Угоди посвiдчення особи моряка не є громадянином жодної з двох країн, вiза видаватиметься за умови, що такому власниковi гарантується повернення на територiю Договiрної Сторони, яка видала посвiдчення особи моряка.

Стаття 13

     1. За винятком положень статей 10, 11, 12 цiєї Угоди на територiях Договiрних Сторiн зберiгають чиннiсть правила вiдносно в'їзду, перебування i виїзду iноземцiв.

     2. Кожна з Договiрних Сторiн залишає за собою право вiдмовити в доступi на свою територiю будь-якому моряку, якого вона визнає небажаним. У цьому випадку компетентна дипломатична або консульська службова особа Договiрної Сторони, моряку якої було вiдмовлено у в'їздi, буде повiдомлена про таке рiшення.

Стаття 14

     1. Судовi властi однiєї Договiрної Сторони не прийматимуть до розгляду позови, що випливають з договорiв найму на роботу як членiв екiпажу судна другої Договiрної Сторони, без згоди компетентної дипломатичної або консульської службової особи, за винятком випадкiв, коли договiр найму було укладено в межах територiї першої Договiрної Сторони.

     2. Без шкоди для положень пункту 1 цiєї статтi, судовi та адмiнiстративнi властi однiєї Договiрної Сторони без прохання або згоди компетентної консульської посадової особи не здiйснюватимуть юрисдикцiю i не втручатимуться в будь-якi справи, що вiдбуваються на борту судна другої Договiрної Сторони, включаючи випадки затримання на суднi будь-якої особи за умови, що таке затримання є правомiрним згiдно з законодавством першої Договiрної Сторони. Зазначенi властi можуть, однак, здiйснювати цивiльну юрисдикцiю, яку не виключено положеннями пункту 1.

     3. Положення пункту 2 цiєї статтi не застосовуються:

     а) у зв'язку з будь-яким правопорушенням, яке вчинено на борту судна однiєї з Договiрних Сторiн:

     якщо наслiдки порушення поширюються на територiю другої Договiрної Сторони;

     якщо порушення здiйснено громадянином або проти громадянина другої Договiрної Сторони, або будь-якою особою або проти будь-якої особи, крiм капiтана судна або члена екiпажу судна;

     якщо порушення є тяжким правопорушенням за законами другої Договiрної Сторони;

     б) у зв'язку з будь-якими дiями властей вiдносно питань митних, iммiграцiйних, санiтарних, охорони людського життя на морi, забруднення моря нафтою або будь-яких подiбних питань.

Стаття 15

     Судноплавнi компанiї, якi засновано на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, не обкладатимуться другою Договiрною Стороною нiякими податками на доходи i прибутки, що їх одержано при перевезеннi вантажiв до/з її портiв, а також податками на прибутки, що їх одержано в результатi iншої дiяльностi в межах цiєї Угоди.

Стаття 16

     1. Якщо судно однiєї з Договiрних Сторiн зазнає корабельної аварiї, сяде на мiлину, буде викинуте на берег або зазнає будь-якої iншої аварiї в межах нацiональних кордонiв другої Договiрної Сторони, судно, екiпаж, пасажири i вантаж отримають на територiї цiєї останньої Договiрної Сторони таку ж допомогу, яка надається цiєю Договiрною Стороною своїм нацiональним суднам, екiпажу, пасажирам i вантажу.

     Власникам судна i вантажiв буде надано необхiдне сприяння в дослiдженнi причин аварiї, а також за ними визнається право власностi на судно i вантажi у випадку розпорядження компетентних органiв про їх перемiщення.

     2. З судна однiєї Договiрної Сторони, що зазнало корабельної аварiї, його вантажiв або запасiв другою Договiрною Стороною не стягуватимуться нiякi митнi збори за умови, що цi вантажi i запаси не були доставленi на територiю першої Договiрної Сторони для використання.

     3. Нiщо в положеннях цiєї статтi не перешкоджає застосуванню законiв i правил Договiрних Сторiн i виконанню ними мiжнародних зобов'язань.

Стаття 17

     Договiрнi Сторони нададуть необхiдну медичну допомогу членам екiпажiв суден, якi керуються цiєї Угодою згiдно iз своїм законодавством.

Стаття 18

     Судна i члени екiпажiв зобов'язанi додержуватись законiв i норм країни тiєї Договiрної Сторони, в територiальних водах якої вони перебувають.

Стаття 19

     Капiтан судна, що перебуває в порту другої Договiрної Сторони, або будь-який iнший член екiпажу, призначений ним, має право зв'язуватись з дипломатичною або консульською посадовою особою, агентом або представником його судновласника в названому мiсцi.

Стаття 20

     З метою оцiнки, нагляду i розгляду дiї цiєї Угоди в цiлому i вирiшення всiх спiрних принципових питань Договiрнi Сторони погоджуються заснувати Спiльну морську комiсiю з судноплавства, яка скликатиметься перiодично. Договiрнi Сторони призначають своїх представникiв в цю Спiльну морську комiсiю.

     Спiльна морська комiсiя з судноплавства перiодично розглядатиме дiяльнiсть нацiональних судноплавних компанiй вiдносно цього i вживатиме таких заходiв, якi будуть визнанi необхiдними.

     Комiсiя збиратиметься на прохання однiєї з Договiрних Сторiн.

Стаття 21

     Кожна Договiрна Сторона сповiстить другу Договiрну Сторону про завершення процедур, якi необхiднi для набуття цiєю Угодою чинностi.

     Угода набуде чинностi пiсля тридцяти днiв з дати останнього повiдомлення.

     Ця Угода буде чинною протягом п'яти рокiв i потiм буде автоматично продовжуватись кожний раз на перiод в один рiк, якщо одна з Договiрних Сторiн не висловить свого бажання переглянути Угоду або будь-яке з її положень шляхом письмового повiдомлення про це другої Договiрної Сторони за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого з вищезазначених перiодiв.

     Здiйснено в м. Києвi 29 червня 1994 р. у двох примiрниках, кожний українською, iспанською i росiйською мовами, причому всi тексти мають однакову чиннiсть.

За Уряд України

За Уряд Республiки Куба