КОНВЕНЦIЯ

мiж Україною i Канадою про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень вiд сплати податкiв стосовно доходiв i майна

     Уряд України i Уряд Канади,

     бажаючи укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень вiд сплати податкiв стосовно доходiв i майна, домовились про таке:

СТАТТЯ 1
Особи, до яких застосовується Конвенцiя

     Ця Конвенцiя застосовується до осiб, якi є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

СТАТТЯ 2
Податки, на якi поширюється Конвенцiя

     1. Ця Конвенцiя поширюється на податки на доходи i майно, що стягуються вiд iменi кожної Договiрної Держави, незалежно вiд способу їх стягнення.

     2. Податками на доход i на майно вважаються всi податки, що стягуються iз загальної суми доходу та загальної вартостi майна або з елементiв доходу або майна, включаючи податки на доходи вiд вiдчужування рухомого або нерухомого майна, а також податки, що стягуються з прибуткiв вiд приросту майна.

     3. Iснуючими податками, на якi поширюється Конвенцiя, зокрема, є:

     (а) в Українi:

(i) податок на прибуток пiдприємств; i

(ii) прибутковий податок з громадян

     (надалi "український податок");

     (b) у Канадi:

     податки, що стягуються Урядом Канади за Законом про прибутковий податок

     (надалi "канадський податок").

     4. Ця Конвенцiя поширюється також на будь-якi подiбнi по сутi податки i податки на майно, якi будуть стягуватись пiсля дати пiдписання Конвенцiї в доповнення або замiсть iснуючих податкiв. Компетентнi органи Договiрних Держав повiдомлять один одного про будь-якi iстотнi змiни в їх законодавствах щодо оподаткування.

СТАТТЯ 3
Загальнi визначення

     1. У цiй Конвенцiї, якщо iз контексту не випливає iнше:

     (а) термiн "Україна" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю України, її континентальний шельф i її виключну (морську) економiчну зону, включаючи будь-яку iншу територiю за межами територiальних морей України, яка вiдповiдно до мiжнародного права визначається або може бути в подальшому визначена як територiя, в межах якої можуть здiйснюватись права України стосовно морського дна i надр та їх природних ресурсiв;

     (b) термiн "Канада" при використаннi в географiчному значеннi означає територiю Канади, включаючи:

(i) будь-яку територiю за межами територiальних морей Канади, яка вiдповiдно до мiжнародного права i законодавства Канади, є територiєю, в межах якої Канада може здiйснювати права щодо морського дна i надр та їх природних ресурсiв;

(ii) моря i повiтряний простiр над всiма видами територiї, що згадуються в пiдпунктi (i), стосовно будь-якої дiяльностi, що здiйснюється у зв'язку з розвiдкою або видобутком природних ресурсiв, згаданих вище;

     (c) термiн " Договiрна Держава" i "друга Договiрна Держава" означають залежно вiд контексту Україну або Канаду;

     (d) термiн "особа" включає фiзичну особу, компанiю або будь-яке iнше об'єднання осiб; у випадку Канади термiн також включає помiстя (майно особи, яка померла), траст i товариство;

     (е) термiн "пiдприємство Договiрної Держави" та "пiдприємство другої Договiрної Держави" означають вiдповiдно пiдприємство, що керується резидентом Договiрної Держави, та пiдприємство, що керується резидентом другої Договiрної Держави;

     (f) термiн "компанiя" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку органiзацiю, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання;

     (g) термiн "компетентний орган" означає:

     (i) стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв або його повноважного представника;

     (ii) стосовно Канади - Мiнiстра Нацiонального Департаменту Державних зборiв або його повноважного представника;

     (h) термiн "нацiональна особа" означає:

(i) будь-яку фiзичну особу, що має громадянство Договiрної Держави;

(ii) будь-яку юридичну особу, товариство або асоцiацiю, що одержали такий статус на пiдставi чинного законодавства Договiрної Держави;

     (i) термiн "мiжнародне перевезення" означає будь-якi поїздки морським або повiтряним судном, що експлуатується пiдприємством Договiрної Держави, з метою перевезення пасажирiв або майна, за винятком тих випадкiв, коли головною метою поїздки є перевезення пасажирiв або майна мiж пунктами в другiй Договiрнiй Державi.

     2. При застосуваннi цiєї Конвенцiї Договiрною Державою у будь-який час будь-який термiн, не визначений у нiй, буде мати те значення, яке вiн має у цей час за законодавством цiєї Держави стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо з контексту не випливає iнше.

СТАТТЯ 4
Резидент

     1. В цiлях цiєї Конвенцiї термiн "резидент однiєї Договiрної Держави" означає:

     (а) будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi постiйного мiсця проживання, постiйного мiсця перебування, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або iншого аналогiчного критерiю; але цей термiн не включає будь-яку особу, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi, тiльки на пiдставi одержання доходiв з джерел у цiй Державi;

     (b) Уряд цiєї Держави або її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл, або мiсцевий орган влади, або будь-який орган, або посередницьку органiзацiю будь-якого такого Уряду, пiдроздiлу або органу влади.

     2. Якщо вiдповiдно до положень пункту 1 фiзична особа є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

     (а) вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло. Якщо вона має у своєму розпорядженнi постiйне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, в якiй вона має бiльш тiснi особистi й економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересiв);

     (b) якщо Держава, в якiй вона має центр життєвих iнтересiв, не може бути визначена або коли вона не має постiйного житла у своєму розпорядженнi в жоднiй з Держав, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, де вона звичайно проживає;

     (c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жоднiй з них, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, громадянином якої вона є;

     (d) якщо вона є громадянином обох Держав або якщо вона не є громадянином жодної з них, компетентнi органи Договiрних Держав вирiшують питання за взаємною згодою.

     3. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 компанiя є резидентом обох Договiрних Держав, її статус визначається таким чином:

     (а) вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, нацiональною особою якої вона є;

     (b) якщо вона не є нацiональною особою нi однiєї нi другої Держави, вона вважається резидентом тiльки тiєї Держави, в якiй мiститься її фактичний керiвний орган.

     4. У разi, коли вiдповiдно до положень пункту 1 особа, що не є фiзичною особою або компанiєю, є резидентом обох Договiрних Держав, компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою намагаються вирiшити це питання i визначають спосiб застосування Конвенцiї до такої особи. При вiдсутностi такої згоди така особа не буде вважатися резидентом жодної з Договiрних Держав з метою користування перевагами цiєї Конвенцiї.

СТАТТЯ 5
Постiйне представництво

     1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "постiйне представництво" означає постiйне мiсце дiяльностi, через яке повнiстю або частково здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть пiдприємства.

     2. Термiн "постiйне представництво" зокрема включає:

     (a) мiсце управлiння;

     (b) вiддiлення;

     (c) контору;

     (d) фабрику;

     (e) майстерню;

     (f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке iнше мiсце, що стосується розвiдки або видобутку природних ресурсiв; i

     h) склад або iншу споруду, що використовується як мiсце продажу товарiв.

     3. Будiвельний майданчик або монтажний, або складальний об'єкт вважаються постiйним представництвом лише в тому разi, якщо вони iснують бiльше дванадцяти мiсяцiв.

     4. Незважаючи на попереднi положення цiєї статтi, термiн "постiйне представництво" не включає:

     (а) використання споруд виключно з метою зберiгання або демонстрацiї, або поставки товарiв чи виробiв, що належать пiдприємству;

     (b) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою зберiгання, показу або доставки;

     (c) утримання запасiв товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, виключно з метою переробки iншим пiдприємством;

     (d) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою закупiвлi товарiв чи виробiв або для збирання iнформацiї для пiдприємства;

     (e) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно з метою здiйснення для пiдприємства будь-якої iншої дiяльностi пiдготовчого чи допомiжного характеру;

     (f) утримання постiйного мiсця дiяльностi виключно для здiйснення будь-якої комбiнацiї видiв дiяльностi, перелiчених у пiдпунктах вiд (а) до (е), за умови, що сукупна дiяльнiсть постiйного мiсця дiяльностi, яка виникає внаслiдок такої комбiнацiї, має пiдготовчий або допомiжний характер.

     5. Незалежно вiд положень пунктiв 1 i 2 цiєї статтi, якщо особа, iнша нiж агент з незалежним статусом, про якого йдеться в пунктi 6, дiє вiд iменi пiдприємства i має, i звичайно використовує в Договiрнiй Державi повноваження укладати контракти вiд iменi пiдприємства або утримує в цiй Державi запаси товарiв або виробiв, що належать пiдприємству, з яких здiйснюється регулярний продаж цих товарiв або виробiв вiд iменi пiдприємства, то це пiдприємство розглядається як таке, що дає постiйне представництво в цiй Державi щодо будь-якої дiяльностi, яку ця особа здiйснює для пiдприємства, за винятком, коли дiяльнiсть цiєї особи обмежується тiєю, що зазначена в пунктi 4, яка, якщо i здiйснюється через постiйне мiсце дiяльностi, не перетворює це постiйне мiсце дiяльностi у постiйне представництво вiдповiдно до положень цього пункту.

     6. Пiдприємство не розглядається як таке, що має постiйне представництво в Договiрнiй Державi, лише тому, що воно здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй Державi через брокера, генерального комiсiонера чи будь-якого iншого агента з незалежним статусом за умови, що цi особи дiють у межах своєї звичайної комерцiйної дiяльностi.

     7. Той факт, що компанiя, яка є резидентом Договiрної Держави, контролює чи контролюється компанiєю, що є резидентом другої Договiрної Держави або яка здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у цiй другiй Державi (через постiйне представництво або iншим чином), сам по собi не перетворює одну з цих компанiй у постiйне представництво другої компанiї.

СТАТТЯ 6
Доходи вiд нерухомого майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд нерухомого майна (включаючи доход вiд сiльського або лiсового господарства), розташованого в другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "нерухоме майно" матиме те значення, яке вiн має у податковому законодавствi Договiрної Держави, в якiй мiститься майно, що розглядається. Цей вираз у будь-якому випадку включатиме майно, допомiжне щодо нерухомого майна, худобу i обладнання, якi використовуються в сiльському i лiсовому господарствi, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власностi, узуфрукт нерухомого майна i права на перемiннi або фiксованi платежi як компенсацiї за розробку або право на розробку мiнеральних запасiв, джерел та iнших природних ресурсiв; морськi i повiтрянi судна не розглядаються як нерухоме майно.

     3. Положення пункту 1 будуть застосовуватись до доходiв, що одержуються вiд прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-якiй iншiй формi нерухомого майна та доходiв вiд вiдчужування такого майна.

     4. Положення пунктiв 1 i 3 будуть застосовуватись також до доходiв вiд нерухомого майна пiдприємства i до доходiв вiд нерухомого майна, що використовується для здiйснення незалежних особистих послуг.

СТАТТЯ 7
Прибуток вiд комерцiйної дiяльностi

     1. Прибуток пiдприємства Договiрної Держави оподатковується лише в цiй Договiрнiй Державi, якщо тiльки це пiдприємство не здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво. Якщо пiдприємство здiйснює або здiйснювало пiдприємницьку дiяльнiсть як вказано вище, прибуток пiдприємства оподатковується в другiй Державi, але тiльки в тiй частинi, яка стосується цього постiйного представництва.

     2. З урахуванням положень пункту 3, якщо пiдприємство однiєї Договiрної Держави здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi через розташоване там постiйне представництво, то в кожнiй Договiрнiй Державi до такого постiйного представництва вiдноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим i самостiйним пiдприємством, зайнятим такою ж або аналогiчною дiяльнiстю в таких же або аналогiчних умовах i дiяло цiлком незалежно вiд пiдприємства, постiйним представництвом якого воно є, i вiд усiх iнших осiб.

     3. При визначеннi прибутку постiйного представництва допускається вiднiмання витрат, понесених для цiлей постiйного представництва, включаючи управлiнськi та загальноадмiнiстративнi витрати, незалежно вiд того, чи понесенi цi витрати у Державi, де розташоване постiйне представництво, чи за його межами. Однак таке вирахування не дозволяється щодо будь-яких сум, що сплачуються (iнакше, нiж покриття витрат, що дiйсно мали мiсце) постiйним представництвом головному офiсу пiдприємства або його iншому пiдроздiлу як роялтi, гонорар або iншi подiбнi платежi за користування патентами або iншими правами, або як комiсiйнi за наданi особливi послуги чи управлiння, чи, виключаючи банки, як проценти за позику, надану пiдприємством постiйному представництву.

     4. У мiру того, як визначення в Договiрнiй Державi вiдповiдно до її законодавства прибутку, що вiдноситься до постiйного представництва на базi пропорцiйного розподiлу загальної суми прибутку пiдприємства його рiзним пiдроздiлам, є звичайною практикою, нiщо в пунктi 2 не буде перешкоджати цiй Договiрнiй Державi визначати оподатковуваний прибуток шляхом такого розподiлу, як це диктується практикою; обраний спосiб розподiлу, однак, повинен бути таким, що його результати будуть вiдповiдати принципам, якi мiстяться в цiй статтi.

     5. Нiякий прибуток не вiдноситься до постiйного представництва на основi простої закупки постiйним представництвом товарiв або виробiв для пiдприємства.

     6. Для цiлей попереднiх пунктiв прибуток, що вiдноситься до постiйного представництва, визначається щорiчно одним i тим же методом, якщо тiльки немає достатньої i вагомої причини для змiни.

     7. Якщо прибуток включає види доходiв, якi розглядаються окремо в iнших статтях цiєї Конвенцiї, положення цих статей не будуть зачiпатися положеннями цiєї статтi.

СТАТТЯ 8
Морський i повiтряний транспорт

     1. Прибутки, одержанi пiдприємством Договiрної Держави вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цiй Державi.

     2. Незважаючи на положення пункту 1 i статтi 7, прибуток, який одержується пiдприємством Договiрної Держави вiд поїздки морським або повiтряним транспортом, якщо основною метою поїздки є перевезення пасажирiв або майна мiж пунктами в iншiй Договiрнi Державi, може оподатковуватись у цiй iншiй Державi.

     3. Положення пунктiв 1 i 2 поширюються також на прибуток, що згадується в цих пунктах, який одержує пiдприємство Договiрної Держави вiд участi у пулi, спiльному пiдприємствi або в мiжнароднiй органiзацiї по експлуатацiї транспортних засобiв, але тiльки на частину прибутку, яка вiдноситься до учасника, пропорцiйно його участi у спiльному пiдприємствi.

     4. У цiй статтi,

     (а) термiн "прибуток" включає:

(i) загальну суму приходiв i доходiв, що одержуються безпосередньо вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, та

(ii) проценти на суми, що виникають безпосередньо вiд експлуатацiї морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях, за умови, що такi проценти є випадковими по вiдношенню до експлуатацiї;

     (b) вираз "експлуатацiя морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях" пiдприємством включає:

(i) фрахт або оренду морських або повiтряних суден, i

(ii) оренду, використання або утримання контейнерiв (включаючи трейлери i супутнє устаткування для транспортування контейнерiв), цим пiдприємством при умовi, що такий фрахт, оренда, використання або утримання є випадковими по вiдношенню до експлуатацiї цим пiдприємством морських або повiтряних суден у мiжнародних перевезеннях.

СТАТТЯ 9
Асоцiйованi пiдприємства

     1. У випадку, коли:

     (а) пiдприємство Договiрної Держави прямо або посередньо бере участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства другої Договiрної Держави, або

     (b) однi й тi ж особи прямо або посередньо беруть участь у керiвництвi, контролi або капiталi пiдприємства однiєї Договiрної Держави i пiдприємства другої Договiрної Держави, i в кожному випадку мiж двома пiдприємствами в їх комерцiйних i фiнансових взаємовiдносинах створюються або встановлюються умови, вiдмiннi вiд тих, якi мали б мiсце мiж двома незалежними пiдприємствами, тодi будь-який доход, який був би нарахований одному з пiдприємств, якби не iснувало цих умов, але з причин наявностi цих умов не був йому нарахований, може бути включений до доходу цього пiдприємства i вiдповiдно оподаткований.

     2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в доходи пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - доходи, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i доходи, таким чином включенi, є доходами, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi ця друга Держава повинна, якщо вона погоджується з таким включенням, зробити вiдповiднi поступки в сумi податку, що стягується з цих доходiв. При визначеннi такої поправки повиннi бути розглянутi iншi положення цiєї Конвенцiї, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть проконсультуватися один з одним при необхiдностi.

     3. Договiрна Держава не змiнює доход пiдприємства за умов, згаданих у пунктi 1, пiсля закiнчення обмежень часу, якi передбаченi в її нацiональному законодавствi, i в будь-якому випадку по закiнченнi 5 рокiв пiсля завершення року, на протязi якого до од, який належав би такiй змiнi, якби не iснували умови, згаданi у пунктi 1, був би нарахований цьому пiдприємству.

     4. Положення пунктiв 2 i 3 не застосовуються у випадках шахрайства, навмисного невиконання зобов'язань або недбалостi.

СТАТТЯ 10
Дивiденди

     1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак, такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо резидент другої Договiрної Держави є фактичним власником дивiдендiв, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

     (а) 5 процентiв загальної суми дивiдендiв, якщо право на дивiденди фактично має компанiя, яка контролює прямо або посередньо у випадку Канади принаймнi 20 процентiв капiталу з правом голосу компанiї, яка сплачує дивiденди, а у випадку України принаймнi 20 процентiв статутного фонду компанiї, яка сплачує дивiденди;

     (b) 15 процентiв загальної суми дивiдендiв у разi дивiдендiв, що сплачуються iнвестицiйною корпорацiєю, якою володiє нерезидент, але яка є резидентом Канади, i в усiх iнших випадках.

     Положення цього пункту не впливають на оподаткування компанiї стосовно прибутку, з якого сплачуються дивiденди.

     3. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход, який пiдлягає такому ж оподаткуванню, як доходи вiд акцiй вiдповiдно до законодавства Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

     4. Положення пункту 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивiденди, яка є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     5. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або доход з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв з дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдiнг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо сплаченi дивiденди або нерозподiлений прибуток складаються повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй Державi.

     6. Нiщо в цiй Конвенцiї не буде мати тлумачення як перешкода стягненню Договiрною Державою податку на прибуток компанiї, що вiдноситься до постiйного представництва у цiй Державi, у доповнення до податку, який стягувався б з прибутку компанiї, яка є нацiональною особою цiєї Держави, при умовi, що будь-який додатковий податок, який стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентiв вiд суми такого прибутку.

СТАТТЯ 11
Проценти

     1. Проценти, що виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентiв вiд загальної суми процентiв.

     3. Незважаючи на положення пункту 2:

     (а) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються стосовно заборгованостi Уряду цiєї Держави або його полiтико-адмiнiстративному пiдроздiлу, або мiсцевому органу влади при умовi, що фактичним власником процентiв є резидент другої Договiрної Держави, будуть оподатковуватись тiльки в цiй другiй Державi;

     (b) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в цiй другiй Державi, якщо вони сплачуються вiдносно позики, що здiйснюється, гарантується або страхується, або кредита, що продовжується, гарантується або страхується органiзацiєю, яка повнiстю належить i контролюється Урядом цiєї другої Держави, при умовi, що ця позика або кредит є такими стосовно iмпорту або експорту;

     (c) проценти, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, якi були призначенi i використовуються виключно для надання або забезпечення грошових допомог по однiй або бiльше пенсiях, вiдставках або iнших планах допомог для службовцiв, не оподатковуються в першiй згаданiй Державi при умовi, що:

(i) резидент є фактичним власником процентiв i в цiлому звiльняється вiд оподаткування в iншiй Державi; i

(ii) проценти не одержують вiд здiйснення торгiвлi або комерцiйної дiяльностi, або вiд залежної особи.

     4. Термiн "проценти" при використаннi в цiй статтi означає доход вiд боргових вимог будь-якого виду, незалежно вiд iпотечного забезпечення, зокрема доход вiд урядових цiнних паперiв i облiгацiй чи боргових зобов'язань, включаючи премiї та винагороди, що сплачуються стосовно таких цiнних паперiв, облiгацiй або боргових зобов'язань, також як i доход, що пiдлягає такому ж оподаткуванню як доход вiд грошових сум, позичених за законодавством Держави, в якiй виникає цей доход. Однак, те мiн "проценти" не включає доход, що розглядається у статтi 8 або статтi 10.

     5. Положення пункту 2 цiєї статтi не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають проценти, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i боргова вимога, на пiдставi якої сплачуються проценти, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. У такому випадку, в залежностi вiд обставин, застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

     6. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Договiрнiй Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i особою, яка фактично має право на проценти, або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентiв, що стосується боргової вимоги, на пiдставi якої вона сплачується перевищує з будь-яких причин суму, яка була б погоджена мiж платником i особою, яка фактично має право на одержання процентiв, при вiдсутностi таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У якому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi боргового зобов'язання, стосовно якого сплачуються проценти, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

СТАТТЯ 12
Роялтi

     1. Роялтi, якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Однак цi роялтi можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо резидент другої Договiрної Держави є фактичним власником цих роялтi, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентiв загальної суми роялтi.

     3. Незважаючи на положення параграфу 2, роялтi, якi виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, який є фактичним власником роялтi, оподатковуються тiльки у цiй другiй Державi, якщо це роялтi за використання або право на використання комп'ютерного забезпечення.

     4. Термiн "роялтi" при використаннi в цiй статтi означає платежi будь-якого виду, що одержуються як вiдшкодування за користування або за надання права використання авторських прав на будь-якi твори лiтератури, мистецтва або науки, на будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, схему, таємну формулу або процес, або за використання, або за надання права використання промислового, комерцiйного або наукового обладнання або за iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду, i включає платежi будь-якого виду вiдносно художнiх фiльмiв та кiно або вiдеопродукцiю або iншi засоби вiдтворення для використання на телебаченнi або для радiомовлення.

     5. Положення пунктiв 2 i 3 не застосовуються, якщо фактичний власник роялтi, що є резидентом однiєї Договiрної Держави, здiйснює комерцiйну дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, в якiй виникають роялтi, через розташоване там постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої там постiйної бази, i право або майно, стосовно яких сплачуються роялтi, дiйсно пов'язанi з цим постiйним представництвом чи постiйною базою. У такому випадку застосовуються положення статтi 7 або 14 залежно вiд обставин.

     6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i витрати по сплатi цих роялтi несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.

     7. Якщо з причин особливих вiдносин мiж платником i фактичним власником роялтi або мiж ними обома i будь-якою третьою особою, сума роялтi, яка вiдноситься до використання, права або iнформацiї, на пiдставi яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена мiж платником i фактичним бенефiцiаром за вiдсутнiстю таких вiдносин, положення цiєї статтi будуть застосовуватись тiльки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмiрна частина платежу, як i ранiше, пiдлягає оподаткуванню вiдповiдно до законодавства кожної Договiрної Держави з належним урахуванням iнших положень цiєї Конвенцiї.

     8. Положення цiєї статтi не застосовуються, якщо головною метою або однiєю з головних цiлей будь-якої особи, що має вiдношення до створення або передачi права, стосовно якого сплачуються роялтi, було одержання переваг цiєї статтi шляхом цього створення або передачi.

СТАТТЯ 13
Доходи вiд вiдчужування майна

     1. Доходи, що одержуються резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування нерухомого майна, яке перебуває у другiй Договiрнiй Державi, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

     2. Доходи вiд вiдчужування рухомого майна, що складає частину комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або вiд рухомого майна, яке вiдноситься до постiйної бази, регулярно доступної резиденту Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi для цiлей надання незалежних особистих послуг, якi включають такi доходи вiд вiдчужування такого постiйного представництва (окремо чи в сукупностi з цiлим пiдприємством) бо такої постiйної бази, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3.Доходи вiд вiдчужування морських або повiтряних суден, що експлуатуються в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави, або рухомого майна, що вiдноситься до експлуатацiї таких морських або повiтряних суден, оподатковуються тiльки в цiй Державi.

     4.Доходи, одержуванi резидентом Договiрної Держави вiд вiдчужування:

     (а) акцiй (iнших нiж тi акцiї, що котируються на визнанiй фондовiй бiржi другої Договiрної Держави), якi складають частину iстотної долi статутного капiталу компанiї, яка є резидентом цiєї другої Держави, вартiсть акцiй якої одержується переважно вiд нерухомого майна, яке розташоване у цiй другiй Державi; або

     (b) iстотної долi у партнерствi, трастi або помiстi, установленої за законодавством другої Договiрної Держави, вартiсть якої одержується переважно з нерухомого майна, розташованого в другiй Державi, можуть бути оподаткованi в цiй другiй Державi. Для цiлей цього пункту вираз "нерухоме майно" включає акцiї компанiї, що згаданi у пiдпунктi (а) або долi в товариствi, трастi або помiстi, що згаданi у пiдпунктi (b), але не включає будь-яке майно iнше, нiж те, що вiддане в оренду, на основi якого здiйснюється комерцiйна дiяльнiсть компанiї, товариства, трасту або помiстя.

     5. Доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, iншого нiж те, про яке йде мова у пунктах 1, 2, 3 i 4, оподатковуються тiльки в Договiрнiй Державi, резидентом якої є особа, що вiдчужує майно i при умовi, що цi доходи пiдлягають оподаткуванню в цiй Державi.

     6. Положення пункту 5 не впливають на право Договiрної Держави щодо стягнення згiдно з її законодавством податку на доходи вiд вiдчужування будь-якого майна, що одержується фiзичною особою, яка є резидентом другої Договiрної Держави i яка була резидентом першої згаданої Держави в будь-який час на протязi п'яти рокiв, що безпосередньо передують вiдчужуванню майна.

СТАТТЯ 14
Незалежнi особистi послуги

     1. Доход, що одержується особою, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, щодо професiйних послуг чи iншої дiяльностi незалежного характеру, оподатковується тiльки в цiй Договiрнiй Державi, за винятком випадку, коли вона володiє регулярно доступною базою в другiй Договiрнiй Державi з метою проведення своєї дiяльностi. Якщо у неї є така постiйна база, доход може оподатковуватись у другiй Державi, але тiльки стосовно доходу, що вiдноситься до цiєї постiйної бази.

     2. Термiн "професiйнi послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, лiтературну, артистичну, художню, освiтню або викладацьку дiяльнiсть, так само, як i незалежну дiяльнiсть лiкарiв, адвокатiв, iнженерiв, архiтекторiв, стоматологiв i бухгалтерiв.

СТАТТЯ 15
Залежнi особистi послуги

     1. З урахуванням положень статей 16, 18 i 19 ставка, заробiтна плата та iншi винагороди, що одержуються резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тiльки в цiй Державi, якщо тiльки робота за наймом не здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi. Якщо робота за наймом здiйснюється таким чином, одержана в зв'язку з цим винагорода може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Незалежно вiд положень пункту 1, винагорода, що одержується резидентом Договiрної Держави у зв'язку з роботою за наймом, яка здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, оподатковується тiльки в першiй згаданiй Державi, якщо:

     (а) одержувач перебуває в другiй Державi протягом перiоду або перiодiв, що не перевищують у сукупностi 183 днiв протягом будь-якого дванадцятимiсячного перiоду, що починається або закiнчується у даному календарному роцi; i

     (b) винагорода сплачується наймачем або вiд iменi наймача, який не є резидентом другої Держави; i

     (c) витрати по сплатi винагород не виникають у постiйному представництвi або постiйнiй базi, якi наймач має в другiй Державi.

     3. Незалежно вiд попереднiх положень цiєї статтi винагорода, що одержується у зв'язку з роботою за наймом, яка здiйснюється на борту морського або повiтряного судна, що експлуатується в мiжнародних перевезеннях пiдприємством Договiрної Держави оподатковується тiльки в цiй Державi, якщо тiльки винагорода не одержується резидентом другої Договiрної Держави.

СТАТТЯ 16
Гонорари директорiв

     Директорськi гонорари та iншi аналогiчнi виплати, якi одержуються резидентом однiєї Договiрної Держави як членом ради директорiв або аналогiчного органу компанiї, яка є резидентом другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Договiрнiй Державi.

СТАТТЯ 17
Артисти i спортсмени

     1. Незалежно вiд положень статей 14 i 15, доход, що одержується резидентом Договiрної Держави як працiвником мистецтв, таким як артист театру, кiно, радiо чи телебачення, або музикантом, або у якостi спортсмена вiд його особистої дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Якщо доход вiд особистої дiяльностi, що здiйснюється працiвником мистецтв або спортсменом у цiй своїй якостi, нараховується не самому працiвнику мистецтв чи спортсмену, а iншiй особi, цей доход може незалежно вiд положень статей 7, 14 i 15 оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй здiйснюється дiяльнiсть працiвника мистецтв чи спортсмена.

     3. Положення пункту 2 не застосовуються, якщо з'ясовано, що нi працiвник мистецтв або спортсмен, нi особи, що пов'язанi з ним, не беруть участi прямо або посередньо у прибутках особи, згаданої у цьому пунктi.

     4. Незважаючи на положення пунктiв 1 i 2, доход, що одержується працiвниками мистецтв або спортсменами, якi є резидентами Договiрної Держави, вiд дiяльностi, що здiйснюється в другiй Договiрнiй Державi у межах культурних обмiнiв, влаштованих згiдно культурними угодами, що укладенi мiж Договiрними Державами, або, якщо їх дiяльнiсть фiнансується головним чином iз суспiльних фондiв будь-якої Договiрної Держави, звiльняються вiд оподаткування у цiй другiй Державi.

СТАТТЯ 18
Пенсiї та аннуiтети

     1. Пенсiї, включаючи соцiальнi виплати, та аннуiтети, що виникають у Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, оподатковуються тiльки в Державi, в якiй вони виникають.

     2. Термiн "аннуiтет" означає встановлену суму, сплачувану фiзичнiй особi перiодично в установлений час пiд час її життя або протягом визначеного або встановленого перiоду часу за зобов'язанням зробити зворотнi платежi для адекватної або повної компенсацiї у грошах або вартостi грошей.

СТАТТЯ 19
Державна служба

     1. (а) Ставка, заробiтна плата i аналогiчнi виплати, iншi нiж пенсiя, що сплачується Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади будь-якiй фiзичнiй особi за службу, що здiйснюється для цiєї Держав або її полiтико-адмiнiстративного пiдроздiлу, або мiсцевого органу влади, оподатковуються тiльки в цiй Державi при умовi, що вони пiдлягають оподаткуванню в цiй Державi.

     (b) Однак, така ставка, зарплата i аналогiчнi виплати оподатковуються тiльки в другiй Договiрнiй Державi, якщо послуги надаються в цiй Державi i фiзична особа є резидентом цiєї Держави, яка:

(i) є громадянином цiєї Держави; або

(ii) не стала резидентом цiєї Держави тiльки з метою здiйснення служби.

     2. Положення пункту 1 будуть застосовуватись до винагород стосовно служби, що здiйснюється у зв'язку iз здiйсненням комерцiйної дiяльностi Договiрною Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, або мiсцевим органом влади.

СТАТТЯ 20
Студенти

     Платежi, одержуванi студентом, стажувальником або практикантом, який є або був безпосередньо до приїзду в одну Договiрну Державу резидентом другої Договiрної Держави i перебуває у першiй Договiрнiй Державi виключно з метою навчання або одержання освiти, i призначенi для проживання, навчання i одержання освiти, не оподатковуються в цiй Державi, якщо джерела цих платежiв знаходяться за межами цiєї Держави.

СТАТТЯ 21
Iншi доходи

     1. Виходячи з положень пункту 2, види доходiв резидента Договiрної Держави незалежно вiд джерела їх виникнення, про якi не йдеться у попереднiх статтях цiєї Конвенцiї, пiдлягають оподаткуванню тiльки в цiй Державi.

     2. Однак, якщо такий доход одержує резидент Договiрної Держави з джерел, якi знаходяться в другiй Договiрнiй Державi, такий доход може також оподатковуватись у Державi, в якiй вiн виникає, i згiдно з законодавством цiєї Держави. Якщо такий доход є доходом вiд помiстя або трасту, iншого, нiж траст, з якого стягувались утримання, тодi податок, що стягується таким чином, при умовi, що доход оподатковується в Договiрнiй Державi, в якiй фактичний власник є резидентом, не повинен перевищувати 15 процентiв загальної суми доходу.

СТАТТЯ 22
Майно

     1. Майно, представлене нерухомим майном, що є власнiстю резидента однiєї Договiрної Держави i розташоване в другiй Договiрнiй Державi, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     2. Майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерцiйного майна постiйного представництва, яке пiдприємство однiєї Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постiйною базою, доступно резиденту однiєї Договiрної Держави в другiй Договiрнiй Державi з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цiй другiй Державi.

     3. Майно, представлене морськими та повiтряними судами, що експлуатуються пiдприємством Договiрної Держави у мiжнародних перевезеннях, а також рухомим майном, пов'язаним з експлуатацiєю цих морських та повiтряних суден, оподатковується тiльки в нiй Державi.

     4. Усi iншi елементи майна резидента Договiрної Держави оподатковуються тiльки в цiй Державi.

СТАТТЯ 23
Усунення подвiйного оподаткування

     1. В Українi подвiйне оподаткування усувається таким чином:

     (а) з урахуванням положень законодавства України, що стосуються звiльнення податку, сплаченого на територiї за межами України, (якi не будуть суперечити головним принципам цього пункту) на канадський податок, що сплачується за законодавством Канади та вiдповiдно до цiєї Конвенцiї прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходу або майна з джерел у Канадi, буде робитися знижка у виглядi кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок;

     (b) вирахування у будь-якому випадку не повиннi перевищувати тiєї частини податку з доходу або майна, як було пiдраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, що можуть оподатковуватись у Канадi в залежностi вiд обставин.

     2. У Канадi подвiйне оподаткування усувається таким чином:

     (а) з урахуванням iснуючих положень законодавства Канади, якi стосуються вирахувань з податку, що сплачується в Канадi, податку, що сплачується на територiї i за межами Канади, i вiдповiдно до будь-яких майбутнiх змiн цих положень, якi не впливають на його загальнi принципи, i доки бiльш великi вирахування або скидки передбачаються законодавством Канади, податок, що сплачується в Українi на прибуток, доход або прирiст вартостi майна, що виникає в Українi, пiдлягає вирахуванню з будь-якого канадського податку, який сплачується стосовно такого прибутку, доходу або приросту вартостi майна;

     (b) з урахуванням iснуючих положень законодавства Канади, що стосуються оподаткування доходу з iноземних фiлiалiв, i вiдповiдно до будь-яких наступних змiн цих положень, якi не впливають на його загальнi принципи, для цiлей пiдрахування канадського податку з компанiї, яка є резидентом Канади, дозволяються вирахування при пiдрахуваннi її доходу, що пiдлягає оподаткуванню, будь-яких дивiдендiв, якi одержуються нею зi звiльненого залишку iноземного фiлiалу, який є резидентом України.

     3. Для цiлей цiєї статтi прибуток, доход або прирiст вартостi майна резидента Договiрної Держави, якi оподатковуються в другiй Договiрнiй Державi у вiдповiдностi з цiєю Конвенцiєю, вважаються такими, що виникають iз джерел у цiй другiй Державi.

     4. Якщо вiдповiдно до будь-якого положення Конвенцiї, одержуваний доход або капiтал резидента Договiрної Держави звiльнено вiд податку в цiй Державi, ця Держава може, незважаючи на це, при пiдрахунку суми оподаткування на частину доходу або майна цього резидента, що залишилась, взяти до уваги звiльнений доход або майно.

СТАТТЯ 24
Недискримiнацiя

     1. Нацiональнi особи Договiрної Держави не будуть пiдлягати у другiй Договiрнiй Державi будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому нiж оподаткування i пов'язанi з ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незалежно вiд положення статтi 1, до фiзичних осiб, якi не є резидентами однiєї або обох Договiрних Держав.

     2. Особи без громадянства, якi є резидентами Договiрної Держави, не будуть пiддаватися в жоднiй з Договiрних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, iншому або бiльш обтяжливому, нiж оподаткування i пов'язанi ним зобов'язання, яким пiддаються або можуть пiддаватися нацiональнi особи цiєї Держави за тих же умов.

     3. Оподаткування постiйного представництва, яке резидент Договiрної Держави має в другiй Договiрнiй Державi, не буде менш сприятливим у цiй другiй Державi, нiж оподаткування пiдприємств цiєї другої Держави, якi здiйснюють подiбну дiяльнiсть.

     4. Нiщо в цiй статтi не буде мати тлумачення, як зобов'язання будь-якої з Договiрних Держав надавати резидентам другої Договiрної Держави будь-якi персональнi звiльнення, пiльги i вирахування для податкових цiлей на пiдставi їх громадянського статусу або сiмейних зобов'язань, якi вона надає своїм власним резидентам.

     5. Положення цiєї статтi будуть застосовуватись до податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя.

СТАТТЯ 25
Процедура взаємного узгодження

     1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не вiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незважаючи на засоби захисту, передбаченi нацiональним законодавством цих Держав, подати письмову заяву з обгрунтуванням мотивiв вимоги провести ревiзiю такого оподаткування до компетентних органiв Договiрної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок пiдпадає пiд дiю пункту 1 статтi 24, тiєї Договiрної Держави, нацiональною особою якої вона є. Щоб бути прийнятою, заява повинна бути подана протягом двох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї.

     2. Компетентний орган, згаданий у пунктi 1, прагнутиме, якщо вiн вважатиме заяву обгрунтованою i якщо вiн сам не зможе прийти до задовiльного рiшення, вирiшити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договiрної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не вiдповiдає Конвенцiї.

     3. Договiрна Держава пiсля закiнчення обмеження часу, що передбачене її нацiональним законодавством, i в будь-якому випадку по закiнченнi п'яти рокiв з моменту закiнчення перiоду оподаткування, на протязi якого цей доход збiльшився, не збiльшує податкову базу резидента однiєї або другої Договiрної Держави шляхом включення до неї видiв доходу, якi також пiдлягали оподаткуванню у другiй Договiрнiй Державi. Цей пункт не застосовується у випадку шахрайства, навмисного невиконання зобов'язань або недбалостi.

     4. Компетентнi органи Договiрних Держав прагнутимуть вирiшувати за взаємною згодою будь-якi труднощi або сумнiви, що виникають при тлумаченнi або застосуваннi Конвенцiї.

     5. Компетентнi органи Договiрних Держав можуть консультуватися один з одним щодо уникнення подвiйного оподаткування у випадках, якi не передбаченi у цiй Конвенцiї, i можуть вступати в прямi контакти один з одним з метою застосування Конвенцiї

СТАТТЯ 26
Обмiн iнформацiєю

     1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, що стосується виконання положень цiєї Конвенцiї або нацiональних законодавств (включаючи положення для запобiгання шахрайству або податковим ухиленням) Держав стосовно податкiв, на якi поширюється Конвенцiя, тiєю мiрою, в якiй оподаткування не протирiчить цiй Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою, буде вважатися конфiденцiальною таким же чином к i iнформацiя, що одержана у межах нацiонального законодавства цiєї Держави, i буде розкрита тiльки особам або органам (включаючи суди i адмiнiстративнi органи), якi займаються оцiнкою або стягненням, примусовим стягненням або розглядом апеляцiй стосовно податкiв. Такi особи чи органи будуть використовувати iнформацiю лише для таких цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю в ходi вiдкритого судового засiдання або при прийняттi юридичних рiшень.

     2. У жодному випадку положення пункту 1 не будуть тлумачитись як такi, що зобов'язують Договiрну Державу:

     (а) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, що протирiчать законодавству або адмiнiстративнiй практицi однiєї або другої Договiрної Держави;

     (b) надавати iнформацiю, яку неможливо одержати за законодавством або в ходi адмiнiстративної практики однiєї або другої Договiрної Держави;

     (c) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю або торговельний процес, або iнформацiю, розкриття якої суперечило б установленiй практицi (суспiльному порядку).

     3. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою згiдно з цiєю статтею, друга Договiрна Держава буде прагнути одержати iнформацiю, до якої запит вiдноситься таким же чином, як якщо б торкались його власного оподаткування, незважаючи на той факт, що iнша Держава не має потреби у цей час у такiй iнформацiї. Якщо компетентнi органи Договiрної Держави пред'являють особливi запити, то компетентнi органи другої Договiрної Держави будуть прагнути надати iнформацiю в межах дiї цiєї статтi в потрiбнiй формi, таку як свiдчення свiдкiв i копiї оригiналiв документiв, що не видавалися (включаючи книги, статтi, заяви, записи, доповiдi або документи) тiєю ж мiрою, в якiй такi свiдчення i документи можуть бути одержанi згiдно з законодавством i адмiнiстративною практикою цiєї другої Держави щодо її власних податкiв.

СТАТТЯ 27
Члени дипломатичних мiсiй i консульських постiв

     1. Нiщо у цiй Конвенцiї не буде впливати на податковi привiлеї членiв дипломатичних представництв або консульських постiв, наданих за загальними нормами мiжнародного права або вiдповiдно до положень спецiальних угод.

     2. Незважаючи на статтю 4, фiзична особа, яка є членом дипломатичної мiсiї, консульського представництва або постiйної мiсiї Договiрної Держави, яка знаходиться у другiй Договiрнiй Державi або в третiй Державi, вважається, виходячи з цiлей цiєї Конвенцiї, резидентом вiдправляючої Держави, якщо в цiй вiдправляючiй Державi вiн несе ту ж вiдповiдальнiсть вiдносно податку на його загальний доход, як i резиденти цiєї вiдправляючої Держави.

     3. Конвенцiя не застосовується до мiжнародних органiзацiй, органiв або їх службовцiв i до осiб, якi є членами дипломатичної мiсiї, консульського представництва або постiйної мiсiї третьої Держави, або групи Держав, що знаходяться у Договiрнiй Держав й якi не несуть в обох Договiрних Державах таку ж саму вiдповiдальнiсть вiдносно податку на їх загальний доход, як i їх резиденти.

СТАТТЯ 28
Рiзнобiчнi правила

     1. Положення цiєї Конвенцiї не повиннi мати тлумачення як такi, що обмежують якимсь чином будь-яке звiльнення, скидку, кредит або iншi вирахування, що надаються:

     (а) законодавством Договiрної Держави при визначеннi податку, що стягується цiєю Державою; або

     (b) будь-якою iншою угодою, прийнятою Договiрною Державою.

     2. Нiщо у Конвенцiї не повинно мати тлумачення як таке, що утримує Канаду вiд стягнення податку на суми, якi включено до доходу резидента Канади вiдносно товариства, трасту або контрольованого iноземного фiлiалу, в якому вiн має долю.

     3. Для цiлей пункту 3 статтi ХХII General Agreement on Trade in Services (GATS), Договiрнi Держави дiйшли згоди, що незважаючи на цей пункт, будь-яка незгода, як то, чи пiдпадає захiд стосовно податку, до якого застосувується будь-яке положення цiєї Конвенцiї, у рамки цiєї Конвенцiї, може бути представлений на розгляд Радi GATS, як забезпечено цим пунктом, тiльки зi згоди обох Договiрних Держав.

СТАТТЯ 29
Набуття чинностi

     1. Кожна з Договiрних Держав повiдомить одна одну по дипломатичних каналах про завершення необхiдної вiдповiдно до внутрiшнього законодавства процедури набуття чинностi цiєю Конвенцiєю. Конвенцiя набуває чинностi у день одержання останнього такого повiдомлення, i її положення будуть застосовуватись:

     (а) в Українi:

(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;

(ii) стосовно податку на прибуток пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть; i

(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть;

     (b) у Канадi:

(i) стосовно податку, що утримується з джерела сум, що сплачуються або надаються у кредит нерезидентам на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем вступу Конвенцiї у чиннiсть; i

(ii) стосовно iнших Канадських податкiв для року оподаткування, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком вступу Конвенцiї у чиннiсть.

     2. З моменту, коли ця Конвенцiя набуває чинностi, Угода мiж Урядом Канади i Урядом СРСР про уникнення подвiйного оподаткування доходу, пiдписана у Москвi 13 червня 1985 року, припиняє свою дiю у стосунках мiж Канадою i Україною. Однак, положення Угод 1985 року, якi вiдповiдають положенням цiєї Конвенцiї, продовжують дiяти до тих пiр, поки положення цiєї Конвенцiї не набудуть чинностi згiдно з положеннями пункту 1.

СТАТТЯ 30
Припинення дiї

     Ця Конвенцiя є чинною до припинення її дiї однiєю з Договiрних Держав. Кожна з Договiрних Держав може припинити дiю Конвенцiї шляхом передачi через дипломатичнi канали повiдомлення про припинення дiї принаймнi за шiсть мiсяцiв до закiнчення будь-якого календарного року, що починається пiсля закiнчення п'яти рокiв з дня, коли Конвенцiя набула чинностi. У такому випадку Конвенцiя припиняє свою дiю:

     (а) в Українi:

(i) стосовно податкiв на дивiденди, проценти або роялтi для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

(ii) стосовно податку на прибуток пiдприємств для будь-якого перiоду оподаткування, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення; i

(iii) стосовно прибуткового податку з громадян для будь-яких платежiв, зроблених на шiстдесятий або пiсля шiстдесяти днiв, наступних за днем подачi повiдомлення;

     (b) в Канадi:

(i) стосовно податку, що утримується з джерела сум, що сплачуються або надаються у кредит нерезидентам з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення; i

(ii) стосовно iнших канадських податкiв для року оподаткування, що починається з або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком подачi повiдомлення.

     У засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цю Конвенцiю.

     Вчинено в двох примiрниках 4 березня 1996 року, українською, англiйською та французькою мовами, всi тексти є рiвно аутентичними.

За Україну За Канаду
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.